黑龙江省实现全国异地就医直接结算 确定异地定点医疗机构618所

У В?к?пед?? ? статт? про ?нш? значення цього терм?на: Укра?нська революц?я (значення).

Запит ?Перш? визвольн? змагання? перенаправля? сюди; див. також Визвольн? змагання.

Про ф?льм ?вана Кан?вця див. Укра?нська революц?я (ф?льм).

Укра?нська революц?я
Радянсько-укра?нська в?йна
Ман?фестац?я прихильник?в Укра?нсько? Народно? Республ?ки на Соф?йськ?й площ? у Ки?в?, 1917
Дата: 7 березня 1917 — 17 листопада 1921 М?сце: Укра?на Результат: Перемога б?льшовик?в Пол?тичн? зм?ни: Значна частина Укра?ни ста? УСРР Територ?альн? зм?ни: Б?льша частина Волин? та Сх?дна Галичина при?днан? до Польсько? Республ?ки; П?вн?чна Буковина та П?вденна Бессараб?я до Румунського корол?вства; Закарпаття до Чехословацько? республ?ки
Сторони
УНР ЗУНР Холодноярська Республ?ка  Н?мецька ?мпер?я(1918)  Австро-Угорщина (1918) Польська Республ?ка (1920—1921)	Рос?йська СФРР Укра?нська Народна Республ?ка Рад → Укра?нська Радянська Республ?ка → Укра?нська СРР РПА Укра?ни (була в союз? з б?льшовиками до 1919)	Укра?нська Держава  Н?мецька ?мпер?я (1917—1918)  Австро-Угорщина (1918) Б?лий рух Польська Республ?ка (1918—1919) Румунське корол?вство (1918) Грецьке корол?вство Французька республ?ка
Л?дери
Михайло Грушевський Симон Петлюра Володимир Винниченко Михайло Омелянович-Павленко ?вген Петрушевич Кость Левицький Юр?й Тютюнник Костянтин Пестушко Василь Чучупак	Володимир Лен?н Лев Троцький Володимир Антонов-Овс??нко Михайло Муравйов Михайло Фрунзе Фед?р Серг??в Юхим ?вдокимов Нестор Махно Федос?й Щусь	Павло Скоропадський Фед?р Лизогуб Олександр Рогоза Костянтин Пр?совський (1918) В?льгельм II Антон Деник?н Петро Врангель Фед?р Келлер Михайло Дроздовський Михайло Родзянко Абрам Драгомиров Костянтин Пр?совський (1918—1920) Микола Бредов Юзеф П?лсудський Юзеф Галлер Едвард Ридз-См?глий

Укра?нська революц?я (також Визвольн? змагання) — низка под?й, пов'язаних з нац?онально-визвольною боротьбою укра?нського народу протягом 1917—1921 рок?в.

Приводом до початку Укра?нсько? революц?? стала Лютнева революц?я в Рос?йськ?й ?мпер??. В Укра?н? утворився альтернативний центр влади — Укра?нська Центральна Рада (УЦР), яка стала представницьким органом укра?нських демократичних сил ? очолила нац?онально-демократичну революц?ю в Укра?н?. Кер?вником УЦР став Михайло Грушевський.

У пер?од 1917—1921 рок?в Укра?на пережила р?зн? форми нац?онально? державност?: УНР, Укра?нська Держава, ЗУНР, Кубанська НР, а також Кримська ДР. Укра?нськ? етн?чн? територ?? були розд?лен? м?ж Укра?нською СРР, Польською Республ?кою, Румунським корол?вством та Чехословацькою Республ?кою. Таким чином, Укра?нська нац?онально-демократична революц?я зазнала поразки. Ця поразка стала насл?дком незгуртованост? пол?тично? ел?ти, незавершеност? процесу формування нац??, в?дм?нностей м?ж нац?ональними та соц?альними завданнями визвольного руху, його обумовленост? зовн?шн?ми пол?тичними й насамперед в?йськовими факторами. Однак, не досягши сво?? мети, Укра?нська революц?я започаткувала процес формування модерно? пол?тично? нац?? та в?дродила традиц?ю укра?нсько? державност?.

Х?д Революц??

Лютнева революц?я. Формування Центрально? Ради

Педагог?чний музей ?мен? ц?саревича Олекс?я у 1911, де працювала Укра?нська Центральна Рада

В?че на Соф?йськ?й площ? в Ки?в? 19 березня 1917

23 лютого (8 березня) 1917 в Петроград?, столиц? Рос?йсько? ?мпер??, почалися масов? страйки. У наступн? дн? Державна дума стала в опозиц?ю до уряду, до страйкар?в при?дналися частини столичного гарн?зону. 27 лютого (12 березня) вся повнота влади зосередилася в руках Тимчасового ком?тету Державно? думи. 2 (15) березня члени цього ком?тету прийняли в?д монарха акт про зречення та сформували Тимчасовий уряд. Паралельно з Тимчасовим урядом в Петроград? утворилася Рада роб?тничих ? солдатських депутат?в, яка мала вплив на формування та д?яльн?сть уряду.

На початку березня, в Петроград?, укра?нц? створили Тимчасовий укра?нський революц?йний ком?тет, який 2 (15) березня звернувся до укра?нц?в столиц?, закликавши ?х спрямувати свою енерг?ю ?на завоювання власних нац?онально-пол?тичних прав?, наповнити ?? ?св?дом?стю власних нац?ональних ?нтерес?в?. Через десять дн?в Ком?тет пров?в багатотисячну ман?фестац?ю в центр? Петрограда.

Протягом 3—5 (16—18) березня на територ?? Укра?ни практично були л?кв?дован? органи царсько? адм?н?страц??, виконавча влада перейшла до призначених Тимчасовим урядом губернських та пов?тових ком?сар?в. Як ? в Рос??, в Укра?н? почали формуватися Ради об'?днаних орган?зац?й, а також Ради роб?тничих ? солдатських депутат?в.

На початку березня в клуб? ?Родина? Товариства укра?нських поступовц?в (ТУП) з?бралися близько 100 представник?в укра?нських орган?зац?й. На цих зборах народилася ?дея створення спец?ально? орган?зац?? для координац?? нац?онального руху. Однак принципи ?? творення викликали гостру полем?ку. Члени ТУП (Серг?й ?фремов, Дмитро Дорошенко, Людмила Старицька-Чернях?вська та ?нш?) вважали, що саме ?хня орган?зац?я мала стати центром ?днання нац?ональних сил. Такий п?дх?д не знайшов п?дтримки у б?льшост? учасник?в збор?в. З ?н?ц?ативи соц?ал-демократа Дмитра Антоновича та ?нших учасник?в збор?в новий орган вир?шено формувати на коал?ц?йн?й основ?. 7(20) березня пройшли вибори кер?вного ядра Центрально? Ради. Головою УЦР обраний в?домий ?сторик ? громадський д?яч Михайло Грушевський, який в цей час ще не повернувся до Ки?ва з Москви, де в?дбував сво? заслання.

У перших декадах березня Центральна Рада була одним з л?вофлангових гравц?в у сусп?льно-пол?тичному житт? кра?ни, поступившись ?н?ц?ативою рос?йським пол?тичним парт?ям та орган?зац?ям. Ситуац?я зм?нилася, коли в Ки?в? в?дбулася ?н?ц?йована Центральною Радою 100-тисячна ман?фестац?я, що переросла у в?че, яке п?дтримало резолюц?ю про автоном?ю Укра?ни. 6—8 (19—21) кв?тня в Ки?в? пройшов Всеукра?нський нац?ональний конгрес, на якому були присутн? близько 900 депутат?в в?д р?зних укра?нських пол?тичних, громадських, культурно-осв?тн?х та профес?йних орган?зац?й. На з'?зд? депутати обговорили р?зн? аспекти нац?онально-територ?ально? автоном?? Укра?ни, прийняли р?шення про створення крайово? влади й вироблення про?кту автономного статуту Укра?ни, обрали 118 член?в Укра?нсько? Центрально? Ради, у тому числ? М. Грушевського — головою УЦР, В. Винниченка ? С. ?фремова — заступниками голови. Мандати член?в Ради отримали в?дом? укра?нськ? громадськ? та пол?тичн? д?яч?: Д. Дорошенко, М. М?хновський, В. Прокопович, ?. Чикаленко, О. Шульг?н, А. Н?ковський, С. Русова, В. Леонтович, Л. Старицька-Чернях?вська та ?н. П?сля Конгресу УЦР вже виступа? як повноправний представник населення Укра?ни.

Перший ун?версал УЦР

Перший Ун?версал УЦР

Володимир Винниченко, 1910-т? роки

Резолюц?? Нац?онального конгресу отримали широкий розголос. Вимога нац?онально-територ?ально? автоном?? Укра?н? м?стили ? резолюц?? Першого Всеукра?нського в?йськового з'?зду (5—8 (18—21) травня), на якому були присутн? б?льш як 700 делегат?в, що представляли 993 тисяч укра?нц?в-в?йськових арм?? ? тилу. В?йськовий з'?зд також висловився за реорган?зац?ю арм?? за нац?онально-територ?альним принципом, формування укра?нсько? нац?онально? арм??. Для кер?вництва процесами формування збройних сил при Центральн?й Рад? створений Укра?нський Генеральний в?йськовий ком?тет.

16 (29) травня до Петрограда прибула делегац?я УЦР на чол? з В. Винниченком та С. ?фремовим (всього 10 ос?б). Не знайшовши порозум?ння з Тимчасовим урядом ? Петроградською радою роб?тничих ? солдатських депутат?в щодо автоном?? Укра?ни, делегац?я наприк?нц? травня повернулася до Ки?ва.

Невдало завершен? переговори в Петроград?, заборона проведення Другого Всеукра?нського в?йськового з'?зду п?дштовхнули УЦР до р?шуч?ших д?й. 3 (10) червня на Четвертих загальних зборах Центрально? Ради прийнято р?шення звернутися до укра?нського народу з закликом ?орган?зуватися та приступити до негайного заложення фундаменту автономного ладу на Укра?н??. 10 (23) червня на зас?данн? Ком?тету Центрально? Ради прийнятий ? у той самий день на Всеукра?нському в?йськовому з'?зд? оприлюднений документ, в якому говорилося про нац?онально-територ?альну автоном?ю Укра?ни. 15 (28) червня Ком?тет Центрально? Ради створив Генеральний секретар?ат — виконавчий орган Ради. Першим генеральним секретарем обраний Володимир Винниченко.

Пошук компром?су

Полуботк?вц? в Ки?в?. На св?тлин? видно масивний пам'ятник Олександру II (знесений б?льшовиками в 1920), що знаходився на Царськ?й (нин? ?вропейськ?й) площ?

29 червня (12 липня) до Ки?ва прибула делегац?я Тимчасового уряду у склад? Олександра Керенського, ?ракл?я Церетел?, М. Терещенка для налагодження в?дносин з Центральною Радою. Делегац?я заявила, що уряд не буде заперечувати проти автоном?? Укра?ни, однак просить утриматися в?д декларування цього принципу й залишити остаточне санкц?онування автоном?? Всерос?йським установчим зборам.

2 (15) липня з Петрограда до Ки?ва над?йшла телеграма з текстом урядово? декларац??, де говорилося про визнання Генерального секретар?ату як вищого розпорядчого органу Укра?ни, а також про те, що уряд прихильно поставиться до розробки укра?нською Радою про?кту нац?онально-пол?тичного статуту Укра?ни.

У в?дпов?дь Центральна Рада 3 (16) липня проголосила Другий Ун?версал, в якому йшлося про прийняття УЦР заклику уряду до ?дност?, про поповнення УЦР представниками нац?ональних меншин ? перетворення ?? в ?диний вищий орган революц?йно? демократ?? Укра?ни.

На початку липня в Ки?в? близько 5 000 солдат?в зажадали в?д влади дозволу сформуватися в окрему в?йськову частину, а саме — в полк ?м. гетьмана П. Полуботка. За св?дченням учасник?в под?й, до цього солдатського виступу були причетн? члени укра?нського в?йськового клубу ?м. П. Полуботка в Ки?в?, зокрема поручик М. М?хновський. Солдати, за св?дченням П. М?люкова, планували захопити вс? найважлив?ш? пункти Ки?ва ? ?вс?х рос?ян ? ренегат?в, як? гальмують укра?нську роботу, скинути з ?х пост?в силою?. Захопивши в н?ч проти 5 липня зброю в казармах 1-го запасного Укра?нського полку, солдати в Ки?в? захопили штаб м?л?ц??, заарештували коменданта м?ста, зайняли ?нтендантськ? склади, намагалися захопити казну ? банк, зат?яли перестр?лку з юнкерами та солдатами 2-го запасного понтонного батальйону, висланими проти них штабом КВО. Уранц? 5 (18) липня Генеральний в?йськовий ком?тет вжив р?шучих заход?в проти полуботк?вц?в, а полковник Ю. Капкан, моб?л?зувавши полк ?м. Богдана Хмельницького, розпочав повернення захоплених повстанцями пункт?в. Зрештою бунт?вник?в роззбро?ли й в?дправили на фронт.

   Укра?нська автоном?я, визнана Рос?йською республ?кою.

  Територ?альн? претенз?? Центрально? Ради

   Меж? проживання укра?нц?в

   Рос?йська республ?ка

   Австро-Угорська ?мпер?я

   Румунське корол?вство

   Серб?я

У середин? липня укра?нська делегац?я прибула до Петрограда для затвердження складу Генерального секретар?ату Тимчасовим урядом. Делегац?я привезла з собою Статут вищого управл?ння Укра?ною (в остаточному вар?ант? — Статут Генерального секретар?ату), в преамбул? якого говорилося, що Центральна Рада ? органом революц?йно? демократ?? вс?х народ?в Укра?ни, ?? ц?ль — остаточне введення автоном?? Укра?ни, п?дготовка Всеукра?нських та Всерос?йських установчих збор?в. Урядова ком?с?я в?дкинула Статут Генерального секретар?ату ? 4 (17) серпня зам?нила його на ?Тимчасову ?нструкц?ю?, зг?дно з якою Генеральний секретар?ат перетворювався на м?сцевий орган Тимчасового уряду, його повноваження поширювалася лише на 5 ?з 9 укра?нських губерн?й, в?н втрачав секретарства в?йськових, продовольчих, судових справ, шлях?в сполучення, пошти ? телеграф?в. Тиск Тимчасового уряду на укра?нську делегац?ю не обмежився затвердженням урядово? ??нструкц???, так, 26 липня (8 серпня) в Ки?в? донськ? козаки ? к?расирський полк вчинили збройну провокац?ю проти полку ?м. Богдана Хмельницького, у результат? яко? убито 16 ? поранено 30 богдан?вц?в.

Статут Генерального Секретар?ату, п?дготовлений УНР	?Тимчасова ?нструкц?я Генерального Секретар?ату Тимчасового уряду?
Генеральний Секретар?ат — вищий орган управл?ння в Укра?н?, який форму?ться УНР ? в?дпов?да? перед нею	Генеральний Секретар?ат — м?сцевий орган Тимчасового уряду, який затверджувався ним за поданням Ради
Коли УЦР висловлю? недов?ру Генеральному Секретар?ату, в?н пода? у в?дставку	Центральна рада фактично позбавля?ться законодавчих прав
Влада Генерального Секретар?ату поширю?ться на 9 губерн?й: Ки?вську, Волинську, Полтавську, Под?льську, Херсонську, Катеринославську, Харк?вську, частину Черн?г?всько? та частину Тавр?йсько?	Влада Генерального Секретар?ату поширю?ться лише на 5 укра?нських губерн?й: Ки?вську, Волинську, Под?льську, Полтавську, частину Черн?г?всько?
До складу Генерального Секретар?ату входило 14 секретарств: внутр?шн?х, ф?нансових, в?йськових, продовольчих, земельних, нац?ональних справ; юстиц??, осв?ти, торг?вл?, промисловост?, пошти та телеграфу, прац?, шлях?в сполучення	Генеральний Секретар?ат втрача? секретарства: в?йськових справ, продовольчих справ, шлях?в сполучення, пошти ? телеграфу

Утворення Укра?нсько? Народно? Республ?ки

20 жовтня (2 листопада) 1917 року в Ки?в? розпочав роботу Трет?й Всеукра?нський в?йськовий з'?зд. На з'?зд? один з л?дер?в укра?нських есер?в виступив з критикою з приводу компром?сно? пол?тики Центрально? Ради, а також закликав ?утворити власними силами Укра?нську Демократичну Республ?ку?; В. Винниченко заявив, що генеральн? секретар? не ? чиновниками Тимчасового уряду, а сам Генеральний секретар?ат неп?дзв?тний Тимчасовому уряду, а лише укра?нськ?й демократ??, що його породила.

25 жовтня (7 листопада) в Ки?в? стало в?домо про повстання в Петроград?, орган?зоване членами Рос?йсько? соц?ал-демократично? роб?тничо? парт?? (б?льшовик?в). РСДРП (б) сформувалася навесн? 1917 року на баз? л?воекстрем?стського крила РСДРП. Кер?вництво парт?? вл?тку 1917 року звинуватили у зв'язках з н?мецьким урядом. Заклики ки?вських б?льшовик?в на сп?льному зас?данн? виконком?в рад роб?тничих ? солдатських депутат?в п?дняти повстання ? захопити владу усп?ху не мали. 26 жовтня (8 листопада) на зас?данн? Мало? Ради за участ? представник?в р?зних пол?тичних та громадських орган?зац?й створений Крайовий ком?тет охорони революц??, в?дпов?дальний перед УЦР. Ком?тету мали п?дкорятися вс? органи влади ? вс? сили революц?йно? демократ?? в Укра?н?.

Командування штабу КВО засудило створення Крайового ком?тету охорони революц??. 27 жовтня (9 листопада) Центральна Рада прийняла резолюц?ю про владу в кра?н?, де п?дкреслювалася необх?дн?сть переходу влади ?до рук вс??? революц?йно? демократ???, але не до Рад роб?тничих ? солдатських депутат?в, а також засуджувалося повстання в Петроград?. Того ж дня б?льшовики заявили про вих?д з Мало? Ради ? на зас?данн? Рад роб?тничих ? солдатських депутат?в створили в?йськово-революц?йний ком?тет. 29—31 жовтня (11—13 листопада) в Ки?в? в район? Печерська м?ж б?льшовиками ? частинами КВО сталося збройне з?ткнення, що ск?нчилося кап?туляц??ю б?льшовик?в.

28 жовтня (10 листопада) Центральна рада над?лила Генеральний секретар?ат функц?ями л?кв?дованого Крайового ком?тету охорони революц??. 29 жовтня (11 листопада) Генеральний секретар?ат узяв у сво? руки справи в?йськов?, продовольч? та шляхи сполучення. 31 жовтня (13 листопада) загальн? збори Центрально? Ради поширили владу Генерального секретар?ату на Херсонську, Катеринославську, Харк?вську, Холмську ? частково Тавр?йську, Курську та Воронезьку губерн??. 1 листопада Генеральний секретар?ат призначив на посаду командуючого в?йськами КВО п?дполковника В?ктора Павленка.

В таких умовах Центральна Рада 7 (20) листопада прийняла Трет?й Ун?версал, в якому йшлося про створення Укра?нсько? Народно? Республ?ки у федеративному зв'язку з Рос?йською республ?кою, нац?онал?зац?ю земл?, запровадження 8-годинного робочого дня, встановлення державного контролю за виробництвом, розширення м?сцевого самоврядування, забезпечення свободи слова, друку, в?роспов?дання, збор?в, союз?в, страйк?в, недоторканост? особи та житла, скасування смертно? кари.

Конфл?кт м?ж Центральною радою ? б?льшовиками. Проголошення незалежност? УНР

Михайло Грушевський на в?йськовому парад? на Соф?йськ?й площ? в Ки?в?, 1917

У листопад?—грудн? 1917 року пройшли вибори до Всерос?йських установчих збор?в, як? показали, що есер?в п?дтримують близько 40 % виборц?в, б?льшовик?в — до 25 %; в Укра?н? укра?нськ? соц?ал?стичн? парт?? з?брали дв? третини голос?в, б?льшовики — б?льше 10 %. Однак б?льшовики продовжували утримувати владу в Центральн?й Рос??. Отримавши владу в Петроград?, В. Лен?н був переконаний, що для ?? збереження контроль над арм??ю куди важлив?ший за результати вибор?в до Установчих збор?в. Хоча, до середини листопада, на п?дтримку б?льшовик?в висловилися лише 3 з 15 рос?йських арм?й.

9 (22) листопада Раднарком видав наказ про зам?ну верховного головнокомандувача генерала М. Духон?на, який в?дмовився п?дкорятися б?льшовикам, прапорщиком М. Криленком. Одночасно по рад?о ? телеграфу Раднарком звернувся до арм??, пов?домивши, що нада? право полковим та див?з?йним ком?тетам вести переговори з супротивником про перемир'я на сво?х д?лянках оборони. Практика ?братання? з ворогом швидко поширювалася по л?н?? фронту. Таким чином, повалення б?льшовиками Тимчасового уряду, вих?д з? св?тово? в?йни шляхом ?братання? з ворогом п?дривали правопорядок та соц?альн? п?двалини. А п?сля розгону б?льшовиками Установчих збор?в сусп?льство втратило можлив?сть мирним демократичним шляхом впливати на владу. Отже, виникало питання лег?тимност? влади б?льшовик?в.

Уряд УНР засудив пол?тику б?льшовик?в. У заяв? Генерального секретар?ату з 30 листопада (13 грудня) б?льшовик?в названо ?безв?дпов?дальними людьми, як? розум?ють революц?ю як долання всякого орган?зованого життя?. Центральна Рада ? Генеральний секретар?ат для стаб?л?зац?? становища в кра?н? ? недопущення анарх?? в арм?? закликали рег?ональн? уряди створити однор?дний соц?ал?стичний уряд. 17 (30) листопада прийнято р?шення взяти ?н?ц?ативу формування такого уряду у сво? руки, а 23 листопада (6 грудня) П?вденно-Зах?дний ? Румунський фронти об'?днано в один — Укра?нський.

27 листопада (10 грудня) б?льшовики в Могильов?, при Ставц?, створили революц?йний польовий штаб для боротьби з ?контрреволюц?йними? в?йськами Калед?на, Дутова та Центрально? Ради. У в?дпов?дь на д?? б?льшовик?в Генеральний секретар?ат наказав розр?зненим укра?н?зованим частинам, як? перебували за межами Укра?ни, передислокуватися на територ?ю УНР, а 30 листопада (13 грудня) роззбро?в ? вислав з Ки?ва проб?льшовицьки налаштован? частини м?ського гарн?зону.

4 (17) грудня Раднарком Рос?? оприлюднив ?Ман?фест до укра?нського народу з ультимативними вимогами до Укра?нсько? ради?. Вимоги б?льшовик?в зводилися до того, що УЦР повинна в?дмовитися в?д дезорган?зац?? загального фронту ? пропуску в?йськових частин на Дон, Урал, в ?нш? м?сця, припинити роззбро?ння радянських, червоногвард?йських частин, а також сприяти боротьб? з ?контрреволюц?йним кадетсько-калед?нським повстанням?. 4 (17) грудня в Ки?в? в?дкрився Всеукра?нський з'?зд Рад, в робот? якого взяли участь б?льше 2 тисяч делегат?в. З'?зд висловив п?дтримку Центральн?й Рад?. Б?льшовики, опинившись в значн?й меншост?, наступного дня покинули з'?зд. 5 (18) грудня Центральна рада в?дхилила ?ультимативн? вимоги? б?льшовик?в.

9 (22) грудня до Харкова прибули ешелони з б?льшовицькими в?йськами. У н?ч проти 10 (23) грудня б?льшовицьк? частини роззбро?ли укра?н?зован? частини. У цей же час до Харкова при?хала ? група делегат?в, що покинула Всеукра?нський з'?зд Рад. 11—13 (24—26) грудня б?льшовики ?нсценували альтернативний Всеукра?нський з'?зд Рад. На ньому 200 делегат?в представляли лише 89 рад ? в?йськово-революц?йних ком?тет?в, у той час як в Укра?н? ?снувало т?льки рад б?льше 300. Цей з'?зд схвалив повстання в Петроград? ? пол?тику Раднаркому, проголосив встановлення радянсько? влади в УНР й обрав Центральний виконавчий ком?тет рад Укра?ни, який в свою чергу створив Народний секретар?ат. 17 (30) грудня ЦВК рад Укра?ни опубл?кував ман?фест про повалення Центрально? Ради ? Генерального секретар?ату, а наступного дня створив крайовий ком?тет боротьби з контрреволюц??ю. Б?льшовицьк? в?йська почали наступ на Донбас ? п?вдень Укра?ни.

Тим часом Центральна Рада ? Генеральний секретар?ат вживали заход?в для припинення б?льшовицько? агрес??. 15 (28) грудня створений Особливий ком?тет оборони Укра?ни. Генеральний секретар?ат 18 (31) грудня призначив полковника Юр?я Капкана командувачем ус?х укра?нських в?йськ для боротьби з б?льшовиками, а 26 грудня (8 с?чня) прийняв постанову про створення арм?? УНР. Однак при формуванн? бо?здатних частин уряд УНР з?ткнувся з низкою проблем. Якщо в к?нц? листопада — на початку грудня 1917 в?н м?г розраховувати на близько 400 тис. вояк?в, то до к?нця грудня — с?чня процеси розкладання арм?? призвели до того, що проти 12-тисячного б?льшовицького в?йська, що наступало на Ки?в, уряд УНР спром?гся виставити дислокован? в р?зних м?сцях частини загальною чисельн?стю близько 15 тисяч б?йц?в.

11 (24) с?чня 1918 року Мала Рада ухвалила Четвертий Ун?версал, який проголосив незалежн?сть Укра?нсько? Народно? Республ?ки. В документ? говорилося: ?Однин? Укра?нська Народна Республ?ка ста? самост?йною, н? в?д кого не залежною, в?льною, суверенною державою укра?нського народу?. Також в Четвертому Ун?версал? говорилося про формування Ради Народних М?н?стр?в, переговори про мир з Центральними державами, розпуск регулярно? арм?? ? формування ?народно? м?л?ц???, був заклик до боротьби з б?льшовиками.

У н?ч на 16 (29) с?чня в Ки?в? почався збройний виступ окремих частин м?ського гарн?зону та роб?тник?в заводу ?Арсенал?, спрямований проти УЦР. 22 с?чня (4 лютого) збройн? сили УНР придушили цей заколот. Тим часом наступ б?льшовицьких в?йськ на територ?? Укра?ни тривав. Наприк?нц? с?чня члени Мало? Ради ? Ради Народних М?н?стр?в були вимушен? перебратися з Ки?ва до Житомира. 26 с?чня (8 лютого) б?льшовицьк? в?йська захопили Ки?в. У м?ст? почався ?червоний терор?, жертвами якого стали к?лька тисяч ос?б.

Берестейський мир

Укра?нська Народна Республ?ка, визнана Центральними державами

   Меж? УНР за договором

  Сп?рн? територ??

   Меж? проживання укра?нц?в

   Меж? просування н?мц?в восени 1917

≡≡≡≡≡  П?дляшшя, передане УНР

   Радянська Рос?я

   Донський крайовий уряд

   Кубанський крайовий уряд

   Кримсько-татарський уряд

   Австро-Угорська ?мпер?я

   Польська регентська рада

   Румунське корол?вство

   Молдавська народна республ?ка

   Серб?я

З початку грудня 1917 року в Брест-Литовську б?льшовицька делегац?я готувалася до п?дписання мирного договору з Центральними державами. ? хоч зовн?шньопол?тичн? симпат?? кер?вництва УНР залишалися на боц? Антанти, обставини спонукали його втрутитися в цей переговорний процес. 13 (26) грудня 1917 делегац?? Центральних держав висловили згоду на участь у мирних переговорах представник?в УНР.

Наприк?нц? грудня делегац?я УНР у склад? В. Голубовича, М. Полоза, М. Левицького, М. Любинського, О. Севрюка прибула до Брест-Литовська. Укра?нська делегац?я на переговорах виступила з вимогою територ?ально? ц?л?сност? УНР, тобто включення до ?? складу Холмщини, П?дляшшя, Сх?дно? Галичини, П?вн?чно? Буковини та Закарпаття. Такий п?дх?д укра?нсько? делегац?? викликав заперечення австр?йсько? делегац??. Урешт? н?мц? та австр?йц? погодилися на обговорення таких вимог укра?нсько? сторони: визнання УНР; визначення укра?нських кордон?в з включенням Холмщини до складу УНР; постачання 100 тисяч вагон?в зерна до червня 1918 року; п?дписання окремого договору щодо Сх?дно? Галичини.

22 с?чня (4 лютого) Дев'ятий загальний з'?зд Центрально? Ради 220 голосами ?за? (?проти? — 1, ?утрималися? — 16) надав право Рад? Народних М?н?стр?в п?дписати догов?р. 27 с?чня (9 лютого) УНР ? Центральн? держави п?дписали мирний догов?р. Границ? м?ж УНР ? Австро-Угорщиною зб?галися з дово?нними м?ж Рос?йською ?мпер??ю ? Австро-Угорщиною, а в межах передбачувано? Польщ? ?х мала остаточно визнати сп?льна ком?с?я на п?дстав? ?етнограф?чних в?дносин ? з узгодженням бажань населення?. Сторони висловили бажання жити в мир? та дружб?, в?дмовилися в?д вза?мних претенз?й на в?дшкодування збитк?в, завданих в?йною, зобов'язалися в?дновити економ?чн? зносини, встановлювати паритетн? курси нац?ональних валют, провести обм?н в?йськовополоненими та надлишками с?льськогосподарських, промислових товар?в. Також п?дписана секретна декларац?я про об'?днання Сх?дно? Галичини та П?вн?чно? Буковини в окремий коронний край.

УНР п?сля Берестейського миру

30 с?чня (12 лютого) Рада Народних М?н?стр?в УНР обговорила питання про в?йськову допомогу. Думки роз?йшлися, однак коли д?йшло до голосування, то б?льш?сть м?н?стр?в проголосували за ?допомогу?. У лютому на територ?ю Укра?ни вступили н?мецьк? та австро-угорськ? в?йська. Вони поступово просувалися на сх?д ? п?вдень Укра?ни, не зустр?вши значного опору б?льшовицьких в?йськ. До к?нця кв?тня територ?я УНР опинилася п?д контролем н?мецько? та австро-угорсько? арм?й.

1 березня 1918 року в Житомир? Центральна Рада прийняла ряд закон?в, зг?дно з якими в УНР запроваджувався григор?анський календар та нац?ональна грошова одиниця — гривня, визначено державний герб УНР — ?тризуб з час?в Володимира Великого?, також прийнято закон про громадянство в УНР.

На початку березня до Ки?ва повернулися Рада Народних М?н?стр?в та Центральна Рада. У столиц? ?х зустр?ли стримано. Кияни, переживши жах ?червоного терору? п?д час перебування в м?ст? в?йська М. Муравйова, не знали, чого чекати в?д н?мц?в та австр?йц?в, усю в?дпов?дальн?сть за ?хн?й прих?д покладали на УЦР.

Тим часом в Брест? б?льшовики п?дписали мирний догов?р з Центральними державами. РРФСР визнала суверен?тет Укра?ни ? зобов'язалася ?негайно п?дписати мир з Укра?нською Народною Республ?кою та визнати мирний догов?р м?ж ц??ю державою ? державами ?Четверного союзу“?. 17—19 березня б?льшовики в Катеринослав? провели Другий Всеукра?нський з'?зд Рад. 21 березня новообраний ЦВК рад Укра?ни пере?хав до Таганрога. 18 кв?тня б?льшовики на сес?? ком?тету л?кв?дували Народний секретар?ат ? створили Бюро для кер?вництва повстанською боротьбою, так звану ?дев'ятку?.

Навесн? в УНР актив?зувалися правоконсервативн? кола. Так, у Ки?в? була створена Укра?нська Народна Громада (УНГ), яка об'?днала у сво?х рядах землевласник?в та колишн?х в?йськових. Значну частину член?в УНГ становили старшини 1-го Укра?нського корпусу та козаки В?льного козацтва, а ?? головою став П. Скоропадський. Громада налагодила т?сн? зв'язки з Укра?нською демократично-хл?боробською парт??ю, Союзом земельних власник?в. Кер?вництво УНГ поставило перед собою завдання зм?нити соц?ал?стичний уряд на консервативн?ший.

У зв'язку з досить радикальною соц?ал?стичною пол?тикою Центрально? Ради в УНР дедал? б?льше загострювалося аграрне питання. Ще в с?чн? 1918 року Центральна Рада прийняла земельний закон, в основу якого закладено принцип соц?ал?зац?? земл?. Цей закон не сприяв стаб?л?зац?? пол?тично? ситуац?? в кра?н?, бо не т?льки розпалював революц?йн? пристраст? серед найб?дн?шого селянства, п?дштовхуючи його до погром?в ма?тк?в пом?щик?в, а й налаштовував проти влади великих землевласник?в ? заможних селян. Командування н?мецьких та австро-угорських в?йськ хоч ? декларувало сво? невтручання у внутр?шн? справи УНР, було роздратоване неспроможн?стю уряду забезпечити вивезення продовольства до Н?меччини та Австро-Угорщини.

Державний переворот. Укра?нська держава

Молебень на Соф?йськ?й площ? в Ки?в? з нагоди проголошення Павла Скоропадського гетьманом

23 кв?тня 1918 року тристороння ком?с?я п?дготувала господарський догов?р м?ж УНР ? Н?меччиною та Австро-Угорщиною. УНР зобов'язалася поставити Центральним державам 60 млн пуд?в зерна, 400 млн штук я?ць, ?ншу с?льськогосподарську продукц?ю. Цей догов?р п?дштовхнув н?мц?в та австр?йц?в до прийняття р?шення про зм?ну уряду в кра?н?. 24 кв?тня генерал В. Гренер зустр?вся з делегац??ю Укра?нсько? народно? громади. Сторони досягли вза?морозум?ння у питанн? зм?ни уряду. 25 кв?тня наказом фельдмаршала Айхгорна до УНР було запроваджено н?мецьк? в?йськово-польов? суди. 26 кв?тня Центральна рада висловила протест. 28 кв?тня н?мецький в?йськовий п?дрозд?л ув?рвався в будинок, де зас?дала Центральна Рада, заарештував к?лька ?? член?в ? закрив зас?дання. 29 кв?тня (1918 року) Центральна Рада утвердила ?Статут про державний устр?й, права ? вольност? УНР?. У той самий день на Всеукра?нському з'?зд? хл?бороб?в, який з?брав близько 6,5 тисяч делегат?в, Павло Скоропадський проголошений Гетьманом Укра?ни.

Скоропадський походив з старшинського роду, був великим землевласником, в арм?? Рос?йсько? ?мпер?? дослужився до генерал-лейтенанта, вл?тку 1917 року створив 1-й Укра?нський корпус шляхом укра?н?зац?? 4-го арм?йського корпусу 7-? арм?? П?вденно-Зах?дного фронту, восени 1917 року обраний почесним отаманом В?льного козацтва. З приводу сво?х основних ц?лей на посту глави держави Скоропадський писав:

Створити сильний уряд для в?дновлення, перш за все, порядку, для чого необх?дно створити адм?н?стративний апарат, якого на той час фактично не ?снувало, ? провести д?йсно здоров? демократичн? реформи.

У б?льшовизм? Скоропадський убачав велику загрозу для кра?ни, так, у сво?х ?Спогадах? в?н писав:

Я не сумн?ваюся, як ? не сумн?вався ран?ше, що всяк? соц?ал?стичн? експерименти, якби у нас уряд був соц?ал?стичним, повели б негайно до того, що вся кра?на в 6 тижн?в стала б здобиччю всепожираючого молоха-б?льшовизму. Б?льшовизм, знищивши всяку культуру, перетворив би нашу чудову кра?ну на висохлу р?внину, де з часом ус?вся би кап?тал?зм, але який!.. Не той слабкий, м'якот?лий, що тл?в у нас дос?, а всесильний Бог, у ногах якого буде валятись ? плазувати той самий народ.

У н?ч на 30 кв?тня п?д контроль гетьманц?в перейшли вс? найважлив?ш? урядов? установи. У Ки?в? була поширена п?дписана гетьманом ?Грамота до всього укра?нського народу?, в як?й говорилося про перех?д повноважень глави держави до ?гетьмана вс??? Укра?ни? П. Скоропадського, перейменування УНР в Укра?нську державу, формування виконавчого органу Укра?нсько? держави — Ради М?н?стр?в, в?дновлення ?Права приватно? власност? — як фундаменту культури й цив?л?зац???, оголошення свободи куп?вл? та продажу земл?. Прерогативи влади гетьмана розписано в ?Закон? про тимчасовий державний устр?й Укра?ни?. Гетьман призначав отамана (голову) Ради М?н?стр?в, затверджував ? зв?льняв склад уряду, виступав найвищою посадовою особою в зовн?шньопол?тичних справах, верховним во?начальником, мав право оголошувати амн?ст?ю, а також во?нний чи особливий стан. Таким чином, в Укра?н? на зм?ну парламентськ?й демократ?? прийшов авторитарний режим.

На початку травня гетьман призначив головою уряду Ф. Лизогуба. Лизогуб був великим землевласником, головою Полтавського губернського земства. Б?льш?сть м?н?стерських посад зайняли кадети, що п?дтримували гетьманський режим. Посаду м?н?стра закордонних справ погодився зайняти есер Д. Дорошенко. Правда, як т?льки Дорошенко об?йняв посаду в уряд?, в газет? ?Нова Рада? з'явилося пов?домлення про виключення його з парт??.

Внутр?шня пол?тика гетьманського уряду

Першими указами гетьмана скасовано чинн?сть закон?в Центрально? Ради ? Тимчасового уряду, л?кв?довувалися посади губернських ? пов?тових ком?сар?в, зам?сть яких вводилися посади губернських ? пов?тових старост. До влади на м?сцях прийшли консервативн? сили: землевласники, стар? земськ? д?яч?, в?йськов?. Про цей нюанс досить детально пише ? сам Скоропадський в сво?х спогадах. Як людин? пом?ркован?й йому не подобалися деяк? занадто консервативн? або занадто прав? особистост?, залучен? до гетьманського уряду. Але в кра?н? був деф?цит кадр?в управл?нц?в-держслужбовц?в, ? треба було будувати держапарат з допомогою людей, як? мали в?дпов?дн? фахов? знання. Тому Скоропадський вимушений був йти на певн? компром?си, аби досягти поставлено? мети створення функц?онуючо? незалежно? держави.

Гетьман почав наступ на революц?йну демократ?ю. Заборонили проведення з'?зду представник?в м?ст, з'?зд?в УПСР, УСДРП, а також селянського ? роб?тничого з'?зд?в. У травн? зупинено випуск низки революц?йно-демократичних видань, а т?, що продовжували виходити, потрапили п?д прес цензури.

Спершись на землевласницьк? та п?дпри?мницьк? кола, а також прав? консервативн? пол?тичн? сили, гетьман проводив належну внутр?шню пол?тику. Так, гетьманський уряд не визнав того статус-кво в земельних в?дносинах, який склався навесн? 1918 року. Оголосивши в?дновлення приватно? власност?, в?н створив правов? п?дстави для повернення земл? та майна пом?щикам. 15 травня гетьман запровадив тимчасов? правила в?дшкодування збитк?в. Зам?сть скасованих земельних ком?тет?в Центрально? Ради створювалися тимчасов? земельн? ком?с??, на як? покладалося завдання повернути майно ?законним? власникам. 18 травня Ф. Лизогуб видав циркуляр, яким зобов'язав губернських старост опов?стити населення про негайне повернення власникам усього в?д?браного у них рухомого майна. Паралельно з цим уряд гетьмана, який ясно розум?в необх?дн?сть вир?шення фундаментального питання про землю, готував в?дпов?дну аграрну реформу. Вона мала розпочатися узимку 1918—1919 рр. П?сля досл?джень розм?р?в землеволод?нь, ?х характеру, площ? земель, що потенц?йно могли бути передан? селянам-б?днякам, ефективност? метод?в с?льського господарства м?н?стри розпочали розробку конкретних план?в. 27 травня гетьман затвердив закон про право на врожай 1918 року, який визнавав право власник?в земл? на озим? пос?ви 1917 року. Указами М?н?стерства прац? значно обмежувалися функц?? профсп?лок, ?м заборонялося втручатися в д?? адм?н?страц??, що стосуються питань найму та зв?льнення роб?тник?в, ф?нансування, економ?чно? д?яльност?. Комплекс заход?в був прийнятий для реан?мац?? нац?онально? промисловост? й торг?вл?.

Гетьманський уряд доклав чимало зусиль для зм?цнення грошово? системи. Був створений Укра?нський державний банк, а також Державний земельний банк.

Уряд зробив кроки для в?дродження укра?нсько? культури ? духовност?. Створено нац?ональн? нижчу та вищу початков? школи. По вс?й кра?н? в?дкрито близько 100 нових укра?нських г?мназ?й. В Ки?в? ? Кам'янц?-Под?льському в?дкрито укра?нськ? державн? ун?верситети. Усього наприк?нц? пер?оду гетьмансько? державност? було в?дкрито коло 150 укра?нських г?мназ?й. М?н?стерство призначило в?д себе кошти на допомогу тим укра?нським г?мназ?ям, як? в?дкривалися за кошти земського, або м?ського самоврядування… В?дбулося урочисте в?дкриття Державного Укра?нського ун?верситету в його власн?м помешканн?, яке мало характер великого нац?онального свята"

20 червня — 11 липня в Ки?в? пройшов Всеукра?нський Церковний Собор, на якому розглянуто питання про автокефал?ю укра?нсько? церкви. У листопад? 1918 року нарешт? в?дкрито Укра?нську Академ?ю Наук, першим президентом яко? став в?домий учений Володимир Вернадський.

Кр?м того, гетьманський уряд пров?в судову реформу, розробив ? затвердив план орган?зац?? укра?нсько? арм??, зробив спробу в?дродити козацький стан.

Зовн?шня пол?тика гетьманського уряду

Ситуац?я в колишн?й Рос?йсько? ?мпер?? у вересн? 1918 року

У зовн?шн?й пол?тиц? гетьманський уряд продовжив курс, розпочатий урядом УНР. В?дносини Укра?нсько? держави з Центральними державами регулював Берестейський мирний догов?р. З РРФСР Укра?нська держава 12 червня уклала попередню мирну угоду, за якою м?ж двома державами до завершення мирних переговор?в припинялися в?йськов? д??. М?ж Укра?нською державою ? Всевеликим В?йськом Донським 7 серпня також п?дписано попередню угоду, якою встановлювалися границ? м?ж державами, а 8 серпня п?дписано догов?р про врегулювання вза?мних в?дносин. З середини серпня гетьманський уряд застосував до Криму економ?чну блокаду. Через м?сяць уряд генерала Сулькевича пов?домив, що згодний розпочати переговори про форми державного об'?днання з Укра?ною. Уряд Укра?нсько? держави не визнав законност? окупац?? Румун??ю земель Бессараб??. Н?меччина, Болгар?я ? Туреччина ратиф?кували догов?р про об'?днання Сх?дно? Галичини та П?вн?чно? Буковини в окремий коронний край, але Австро-Угорщина 16 липня в односторонньому порядку роз?рвала цей догов?р, виставивши за причину те, що Укра?на не виконала в повному обсяз? взятих на себе зобов'язань щодо постачання хл?ба. У вересн? 1918 року Павло Скоропадський зд?йснив в?зит до Н?меччини, що дало поштовх вир?шенню багатьох пол?тичних питань та стало найб?льшим проявом зовн?шньо? пол?тики Укра?нсько? Держави та укра?нсько-н?мецьких в?дносин в роки Укра?нсько? революц??. 10 вересня Укра?нська держава п?дписала з Н?меччиною нову угоду про постачання с?льськогосподарсько? продукц?? та сировини.

Селянськ? повстання. Страйки роб?тник?в. Пол?тична опозиц?я. Спроби знайти компром?с

Укра?нська держава у травн?—листопад? 1918 року

   Укра?нська держава

   Кримський крайовий уряд

   Кубанська народна республ?ка

   ЗУНР (19.X.1918)

   Всевелике В?йсько Донське

   Б?лоруська народна республ?ка

   Литовська республ?ка

   Польська республ?ка

   Австро-Угорщина

   Румунське корол?вство

   Корол?вство Серб?я

   Радянська Рос?я

П?сля державного перевороту склалася напружена ситуац?я у с?льськ?й м?сцевост?. Контрреволюц?йн? настро? у землевласницьких колах, пол?тика консервативного уряду призвели до масового руху пом?щик?в за в?дшкодування завдано? ?х господарствам п?д час революц?? збитк?в. Цей рух вилився у форму каральних експедиц?й проти селянства. Пом?щики або сам? створювали власн? загони, або зверталися за допомогою до окупац?йних в?йськ. Селяни в?дпов?дали пом?щикам повстаннями. Наприк?нц? травня розпочалося повстання в ?лисаветградському пов?т? Херсонщини. 3 червня л?в? есери п?дняли повстання в Звенигородському та Таращанському пов?тах Ки?вщини. В середин? червня селянськ? збройн? виступи прокотилися п?вн?ччю Черн?г?вщини. Селянське повстання у червн?—серпн? охопило Лубенський, Старокостянтин?вський та Кременецький пов?ти Волинсько? губерн??, а в середин? серпня — значну частину територ?? Под?льсько? губерн??, зокрема Могил?в-Под?льський та Ямп?льський пов?ти. На п?вдн? Укра?ни восени почали орудувати збройн? загони селян п?д проводом Нестора Махна.

Ул?тку в кра?н? великого розмаху набрав страйковий рух. Попереду цього руху були зал?зничники, незадоволен? наступом на ?хн? соц?альн? права, утиском профсп?лок. Страйк, який 15 липня розпочали роб?тники ? службовц? станц?й Здолбун?в, Сарни, Коростень та Одеського товарного вузла, вже наступного дня п?дтримали роб?тники ки?вських головних майстерень. Страйк зал?зничник?в охопив близько 200 тисяч роб?тник?в ? службовц?в. За прикладом зал?зничник?в у боротьбу втягувалися роб?тники ?нших галузей, у першу чергу метал?сти. Т?льки в липн?—серпн? в?дбулося 11 страйк?в метал?ст?в.

У так?й ситуац?? гетьманов? Скоропадському довелося шукати компром?с з опозиц?йно настро?ною до влади частиною сусп?льства. За порадою н?мц?в в?н спробував залучити в уряд представник?в укра?нсько? демократ??. Переговори з демократичними пол?тиками в?в Д. Дорошенко. Тривалий час ц? переговори були безрезультатними. Гетьмана приваблювала нац?онально-державна частина програми демократичних парт?й, але насторожував ?хн?й соц?альний радикал?зм.

На початку серпня укра?нськ? пол?тичн? парт?? та громадськ? орган?зац?? на баз? Укра?нського нац?онально-державного союзу створили Укра?нський нац?ональний союз. УНС проголосив сво?ю метою утворення суверенно? демократично? Укра?нсько? держави парламентського типу, а тактичною л?н??ю — створення ?диного нац?онально-демократичного фронту. УНС погодився визнати гетьмана главою держави, але вимагав створення нового уряду за сво?ю участю ? обрання на Всеукра?нському конгрес? Державно? Ради з функц?ями вищо? законодавчо? влади.

Головною перешкодою на шляху зближення гетьмана ? УНС став уряд, значну частину якого становили члени кадетсько? парт??, що й дал? в?дстоювали консервативн? позиц??. Попри тиск консервативних сил, склад уряду зм?нили. 22 жовтня Скоропадський у грамот? до громадян Укра?ни оголосив, що найважлив?шими державними проблемами ? аграрна реформа й комплекс заход?в, спрямованих на розвиток промисловост?. Вир?шення ?х, на його думку, стало б ?незрушимою п?двалиною майбутнього розкв?ту самост?йно? Укра?нсько? держави?. 24 жовтня Ф. Лизогуб сформував новий склад уряду, в який, як представники УНС, ув?йшли П. Стебницький, А. Вязлов, М. Славинський, О. Лотоцький, В. Леонтович.

Повалення уряду гетьмана Скоропадського

Укра?нська держава у листопад?—грудн? 1918 року

   Антиурядов? повстання.

   Пох?д Директор?? на Ки?в

   Наступ поляк?в на Холмщину й ЗУНР

   Наступ б?льшовик?в на Сх?дну Укра?ну

   Наступ румун?в на Буковину

Наприк?нц? жовтня Укра?нський нац?ональний союз з ?н?ц?ативи парт?? хл?бороб?в-демократ?в призначив на 17 листопада в?дкриття Нац?онального конгресу, у порядку денному якого опинилися питання м?жнародного становища Укра?ни, лег?тимност? влади гетьмана, економ?чно? пол?тики. Питання про дозв?л проведення конгресу розглянула Рада М?н?стр?в. Голоси в уряд? розд?лилися майже пор?вну: 7 м?н?стр?в (представники Нац?онального союзу) голосували за проведення конгресу, 8 висловилися проти. Тод? 5 м?н?стр?в-представник?в УНС подали в в?дставку. Гетьман в?дправив у в?дставку весь уряд.

До середини листопада Центральн? держави зазнали поразки у Перш?й св?тов?й в?йн?. Переможна Антанта не визнавала незалежн?сть Укра?ни ? активно допомагала Б?лому рухов?. Крихкий компром?с м?ж владою ? опозиц??ю в Укра?нськ?й держав? був зруйнований. В таких умовах Скоропадський 14 листопада видав грамоту ?До вс?х укра?нських громадян?, в як?й говорилося про федерац?ю Укра?нсько? держави з неб?льшовицькою Рос??ю. Того ж дня гетьман затвердив новий склад уряду на чол? з С. Гербелем.

13 листопада на зас?данн? Укра?нського нац?онального союзу сформовано Директор?ю у склад?: Володимир Винниченко (голова), Симон Петлюра, Фед?р Швець, Андр?й Макаренко та Панас Андр??вський. На оголошення гетьманом нового державного курсу УНС оголосив про повстання проти влади гетьмана. У Ки?в? з 14 листопада розпочав роботу Укра?нський революц?йний ком?тет, перед яким стояло завдання об'?днати ус? демократичн? профсп?лки, готувати м?ське повстання. Н?мецьк? в?йська, як? п?сля листопадово? революц?? в Н?меччин? знаходилися у стан? розкладу, за угодою, п?дписано? 17 листопада м?ж представниками Велико? н?мецько? солдатсько? ради ? Директор??ю, додержувалися нейтрал?тету у конфл?кт?. 14 грудня гетьман зр?кся влади. Того ж дня до Ки?ва вступили в?йська Директор??. До середини грудня вони зайняли всю територ?ю Укра?ни, кр?м сх?дного Донбасу та м?ст Приазов'я.

Директор?я УНР

26 грудня Директор?я призначила уряд Укра?нсько? Народно? Республ?ки, до складу якого ув?йшли представники ус?х пол?тичних парт?й, що об'?дналися в УНС. Очолив уряд соц?ал-демократ Володимир Чеховський. У той же день Директор?я видала свою програмну декларац?ю, в як?й йшлося про те, що Директор?я ста? тимчасовим, хоча й верховним органом революц?йного часу, який, отримавши владу в?д народу, народу ?? й передасть на Конгрес? трудового народу Укра?ни, а також про те, що влада в УНР ма? належати лише ?класам працюючим — роб?тництву ? селянству?.

На початку грудня почалася ?нтервенц?я в?йськ Антанти. 2 грудня в Одес? з'явився перший французький в?йськовий корабель, а 15 грудня почалася висадка 15-тисячного контингенту англо-французьких в?йськ. 18 грудня б?логвард?йськ? загони за п?дтримки французьких в?йськ вступили в б?й з укра?нським гарн?зоном в Одес? й змусили його покинути м?сто. У с?чн? 1919 року в?йська Антанти вступили до Микола?ва.

З ?нтервенц??ю в?йськ Антанти на п?вн?чних ? п?вн?чно-сх?дних границях УНР з'явилися б?льшовицьк? в?йська. П?д приводом надання допомоги роб?тникам ? селянам, як? повстали проти гетьмана, вони розгорнули наступ у двох напрямках: Ворожба — Суми — Харк?в ? Гомель —Черн?г?в — Ки?в. 24 грудня наркомат закордонних справ РСФРР пов?домив у прес?, що у зв'язку з анулюванням РНК РРФСР Берестейського мирного договору в?д 3 березня радянська Рос?я б?льше не визна? Укра?ну суверенною державою. Однак оголосити про в?дкритий наступ в?йськ на Укра?ну б?льшовики не наважилися, а д?яли через створений в Курську наприк?нц? листопада 1918 року мар?онетковий Тимчасовий роб?тничо-селянський уряд Укра?ни. 16 с?чня Директор?я оголосила про стан в?йни м?ж УНР ? РСФРР. На п?вн?чно-зах?дних границях арм?я УНР вела бо? з в?йськами щойно постало? польсько? держави. На п?вдн? Укра?ни д?яли повстанськ? частини Н. Махна. Так, наприк?нц? грудня махновц? захопили Катеринослав, через що у перших числах с?чня в?йськам УНР довелося вибивати повстанц?в з м?ста.

Становище УНР ускладнювалося втратою бо?здатност? арм??. Так, див?з?я отамана Зеленого (Д. Терпила), що стала на радянськ? позиц??, у с?чн? в?дмовилася виконувати накази вищого командування. ?? приклад насл?дували п?дрозд?ли отамана М. Григор??ва. Укра?на занурювалася в анарх?ю, яка виливалася в ?отаманщину?, ?врейськ? погроми.

Акт Злуки

22 с?чня на Соф?йськ?й площ? в Ки?в? було проголошено Акт злуки — возз'?днання УНР ? ЗУНР. Хоч Зах?дноукра?нська Народна Республ?ка ? перетворювалася на Зах?дну область УНР, на ?? територ?? продовжувала функц?онувати своя система влади. Представники ЗУНР наполягли на тому, що лише сп?льн? Установч? збори остаточно утвердять закон про форму включення зах?дних земель до складу УНР.

23 с?чня в Ки?в? в?дкрився Трудовий конгрес. У перший день роботи Конгрес ратиф?кував акти соборност?. 28 с?чня Трудовий конгрес висловився за демократичний лад в Укра?н?, п?дготовку закону про вибори всенародного парламенту. Також Конгрес до наступно? сво?? сес?? над?лив Директор?ю верховною владою в республ?ц?.

Тим часом б?льшовицький Тимчасовий роб?тничо-селянський уряд Укра?ни пере?хав з РСФРР до Харкова. 6 с?чня 1919 року сво?м декретом в?н проголосив Укра?нську Соц?ал?стичну Радянську Республ?ку. Б?льшовицьк? в?йська на територ?? Укра?н? просувалися у двох напрямках: на п?вдень через Харк?в — Донбас ? на Ки?в.

На початку 1919 року до Директор?? та ?? уряду викристал?зувалася опозиц?я. В опозиц?ю п?шли соц?ал?сти-революц?онери, л?в? укра?нськ? есери, соц?ал-демократи-незалежники. Укра?нська демократ?я виявилася розд?леною на окрем? табори, як? суперечили один одному в питаннях соц?ально-економ?чно? ор??нтац?? УНР. Одн? бачили ?? демократичною правовою республ?кою, ?нш? перебували п?д впливом соц?ал?стичних ?дей.

Ор??нтац?я на Антанту. Продовження в?йни на дек?лька фронт?в. Перемир'я з Польщею. Внутр?шн? усобиц?

2 лютого через наступ б?льшовик?в Директор?я перебралася до В?нниц?. 6 лютого Серг?й Остапенко в?д ?мен? Директор?? домагався визнання Антантою суверен?тету Укра?ни, допомоги в боротьб? з б?льшовиками та допуску делегац?? УНР до участ? у робот? Паризько? мирно? конференц??. Начальник штабу французьких в?йськ полковник А. Фрейденберг зажадав реорган?зац?? Директор?? та уряду, вважаючи ?х ?б?льшовицькими?. 9 лютого ЦК УСДРП в?дкликав з уряду та Директор?? сво?х представник?в. В. Винниченко оголосив про св?й вих?д з Директор??. 13 лютого Директор?я призначила новий склад Ради Народних М?н?стр?в. ?? очолив на той час безпарт?йний С. Остапенко.

Тим часом п?д впливом б?льшовицько? аг?тац??, спрямовано?, зокрема, на л?кв?дац?ю приватно? власност? на землю та ?? зр?вняльний под?л, в Укра?н? швидко поширювалися прорадянськ? настро?. Вони охопили й арм?ю УНР. Так, 21 березня у Вапнярц?, командування П?вденно-Зах?дного фронту, в?др?заного в?д решти арм?й УНР, створило революц?йний ком?тет, який заявив про св?й перех?д на радянську платформу. За к?лька м?сяц?в в?йни з б?льшовиками та поляками збройн? сили УНР скоротилася з б?льш 100 тисяч до 30 тисяч б?йц?в.

Симон Петлюра

У березн? в?йська Антанти п?д тиском повстанц?в отамана Григор??ва та б?льшовицьких частин залишили Херсон та Микола?в, а на початку кв?тня — Одесу. 9 кв?тня члени Директор?? С. Петлюра ? А. Макаренко санкц?онували створення нового (знову соц?ал?стичного) уряду УНР на чол? з Борисом Мартосом. 12 кв?тня уряд Мартоса оголосив свою ?програмну декларац?ю?. У н?й йшлося про те, що суверенному життю укра?нського народу заважають два вороги: ?польське панство? та ?рос?йське комун?стичне б?льшовицьке в?йсько?. Новий уряд УНР закликав ус? укра?нськ? пол?тичн? та соц?альн? сили встати на боротьбу за в?льну ? незалежну Укра?ну. Призначення Мартоса призвело до протистояння в сам?й УНР. Члени Директор?? П. Андр??вський та ?. Петрушевич були незадоволен? новим урядом. А командувач Волинсько? групи арм?? УНР В. Оск?лко, що розд?ляв погляди Андр??вського, 29 кв?тня спробував зд?йснити в УНР державний переворот: заарештувавши член?в уряду, в?н проголосив себе головним отаманом арм?? УНР. Заколот провалився. 9 травня Симона Петлюру обрали головою Директор??, а 13 травня на нарад? з урядом Панаса Андр??вського вивели з ?? складу.

Навесн? розгорнувся антикомун?стичний рух селян, розлютованих пол?тикою ?во?нного комун?зму?. У березн? антиб?льшовицьке повстання п?дняв отаман Зелений. 1 кв?тня 1919 уряд УРСР оголосив його ?поза законом?. Через к?лька дн?в б?льшовики оголосили ?поза законом? отаман?в Соколовського, Гончара, Орловського. К?льк?сть антикомун?стичних виступ?в селян зростала. У кв?тн?, за даними орган?в НКВС, ?х було б?льше 90. Спочатку повстання розгорнулися в Ки?вськ?й, Черн?г?вськ?й та Полтавськ?й губерн?ях, а згодом охопили всю ту територ?ю Укра?ни, яку контролювали б?льшовики. Вл?тку велике антиб?льшовицьке повстання п?дняв Григор??в.

14 травня польська арм?я генерала Ю. Галлера, сформована у Франц?? для боротьби з б?льшовиками, розгорнула наступ на п?вн?чно-зах?дн?й Волин? проти в?йськ УНР. Директор?я та уряд УНР з залишками арм?? змушен? були в?дступити на територ?ю ЗУНР (ЗОУНР). У травн?—червн? командуванню удалося реорган?зувати арм?ю УНР за регулярним принципом. На початку червня арм?я УНР перейшла в контрнаступ на б?льшовицьк? в?йська й досягла л?н?? Старокостянтин?в — Проскур?в — Кам'янець-Под?льський. 6 червня уряд УНР повернувся на свою територ?ю. М?сцем його резиденц?? став Кам'янець-Под?льський.

20 червня в?йськова делегац?я УНР на чол? з генералом Серг??м Дельв?гом п?дписала у Львов? тимчасовий догов?р з представниками польсько? арм?? про припинення в?йськових д?й, встановлення м?ж польською ? укра?нською арм?ями демаркац?йно? л?н??. Директор?я отримала можлив?сть зосередити вс? збройн? сили на б?льшовицькому фронт?.

28 червня за вироком в?йськово-польового суду розстр?ляно полковника Петра Болбочана, колишнього командира Запор?зького корпусу, н?бито за спробу захоплення корпусу та заколоту проти Петлюри. Ран?ше, 22 с?чня, отамана Болбочана вже було заарештовано та в?дсторонено в?д командування корпусом, при цьому жодних конкретних звинувачень полковнику так ? не було озвучено.

У червн? Укра?нська Нац?ональна Рада проголосила Петрушевича диктатором ЗОУНР, що викликало негативну реакц?ю з боку Директор??. 4 липня Директор?я видала постанову про створення у склад? уряду УНР спец?ального М?н?стерства в справах ЗОУНР, а ?. Петрушевича вивела з? складу Директор??. З? свого боку, Петрушевич не визнав п?дписаного делегац??ю генерала Дельв?га договору про перемир'я з поляками, бо на початку червня Галицька арм?я (ГА) усп?шно почала Чортк?вську операц?ю.

У середин? червня командування Червоно? арм??, зм?цнивши сво? п?дрозд?ли в район? Проскурова, зупинило арм?ю УНР й перейшло у контрнаступ. Тод? ж ГА, зазнавши поразки в?д поляк?в, в?дступила на Под?лля. Директор?я розраховувала на близько 80 тисяч во?н?в, з них 45 тисяч припадало на ГА. П?сля об'?днання арм?й розгорнувся усп?шний наступ на б?льшовик?в. У липн? Червона арм?я, яка також вела бо? з б?лими арм?ями, залишила Проскур?в, Нову Ушицю, Вапнярку. На початку серпня укра?нськ? частини зайняли Жмеринку та В?нницю.

?саак Мазепа

12 серпня уряд УНР п?д тиском опозиц?йно налаштованих пол?тичних сил оголосив про поворот в ор??нтац?? в?д радянськост? до парламентсько? демократ??. 27 серпня сформований новий склад Каб?нету м?н?стр?в, який очолив ?саак Мазепа.

У цей самий час в Кам'янець-Под?льський прийшов лист в?д л?дер?в повстанського руху Григор??ва та Махна, як? контролювали значн? територ?? на п?вдн? Укра?н?. Вони виступили з вимогою л?кв?дац?? Директор?? й ?утворення тимчасово? головно? Ради Республ?ки ?з соц?ал?стичних елемент?в, як? стоять на ?рунт? радянсько? влади в незалежн?й Укра?нськ?й Республ?ц??.

Наступ на Ки?в ? Одесу. В?йна з ?б?лими?. Партизанська боротьба

У серпн? почався наступ в?йськ УНР на Ки?в ? Одесу. У цей самий час на територ?? Укра?ни розгортався наступ Добровольчо? арм?? А. Ден?к?на. 24 серпня в?йська УНР вибили б?льшовик?в з Фастова, Василькова та Б?ло? Церкви. 30 серпня частини ГА ув?йшли до Ки?ва. Дек?лькома годинами п?зн?ше з л?вого берега до м?ста ув?йшли ден?к?нськ? частини. Генерал А. Кравс на вимогу генерала М. Бредова вив?в сво? в?йська з Ки?ва.

Втрата столиц? деморал?зувала Арм?ю УНР. Б?йц? самодемоб?л?зувалися, вважаючи, що ?х зрадили вище командування та ГА. Петлюра, в?дсторонивши Кравса та визначивши його п?д сл?дство, передав Ки?вський фронт генералу В. Сальському. В цей час було розпочато сл?дство над Кравсом, що супроводжувалося законом?рними звинуваченнями, схильних до укладання з б?логвард?йцями договор?в, галичан у зрад?.

Нестор Махно з соратниками

20 вересня м?ж командуванням арм?? УНР ? штабом Революц?йно? повстансько? арм?? Укра?ни (РПАУ) укладено угоду про сп?льну боротьбу з б?лими. У раз? перемоги над неприятелем махновц? мали прийти до влади в автономному Запорозькому район?. П?сля того, як 22 вересня був перехоплений по рад?о наказ Ден?к?на про наступ проти укра?нсько? арм??, в?дбулось сп?льне зас?дання Директор??, уряд?в УНР та ЗОУНР, ухвалено негайно почати во?нн? д?? проти арм?? Ден?к?на. 24 вересня Директор?я оголосила в?йну ден?к?нцям. 26 вересня на Правобережж? розгорнулися бо? м?ж в?йськами УНР ? б?логвард?йцями, якими командував генерал Я. Слащов. 27 вересня РПАУ розгромило к?лька полк?в ден?к?нсько? арм??. У бою з махновцями втрати б?лих склали в?д 5 до б?льш 18 тисяч убитими, пораненими та полоненими. Початком жовтня наказом Цупкому вибухнуло повстання одночасно на вс?й Катеринославщин?, у трьох пов?тах Херсонщини — Херсонському, Олександр?йському ? ?лисаветградському отамана Гулого. П?сля перемоги п?д Перегон?вкою Махно прорвав ворожий фронт ? пов?в свою арм?ю у великий рейд тилами супротивника, спод?ваючись захопити всю П?вденну Укра?ну. Наприк?нц? жовтня укра?нськ? арм?? почали втрачати бо?здатн?сть через поширення еп?дем?? тифу, браку збро? та амун?ц??.

4 листопада в Жмеринц? в?дбулася в?йськова нарада за участю член?в Директор??, вищого командування та уряду, на якому з'ясувалося, що командування ГА прагне укласти союз з Ден?к?ним. 6 листопада на станц?? Зятк?вц? за вказ?вкою командувача ГА генерала М. Тарнавського п?дписано перемир'я м?ж збройними силами п?вдня Рос?? ? ГА. Наказом диктатора ЗОУНР ця сепаратна угода скасовувалася, а генерал Тарнавський постав перед судом. Однак 16 листопада диктатор Петрушевич та уряд ЗУНР (ЗОУНР) залишили Укра?ну, а 17 листопада в Одес? командувач ГА генерал О. Микитка п?дписав нову угоду з ден?к?нцями, за якою Галицька арм?я переходила у повне розпорядження головнокомандувача Збройними силами п?вдня Рос??.

16 листопада Кам'янець-Под?льський захопили польськ? в?йська. Петлюра, на якого покладалося ?верховне командування справами Республ?ки?, ви?хав в Проскур?в, а члени Директор?? А. Макаренко та Ф. Швець подалися за границю. 2 грудня на нарад? в Чортори? Петлюра з членами уряду вир?шив перейти до партизанських форм боротьби. Наступного дня уряд звернулося до населення Укра?ни з в?дпов?дним зверненням. Ще через к?лька дн?в Петлюра, призначивши командувачем арм??ю генерала М. Омеляновича-Павленка, ви?хав до Варшави. 6 грудня на нарад? член?в уряду з командуванням у Нов?й Чортори? остаточно вир?шено зд?йснити арм??ю партизанський рейд по тилах Ден?к?на.

Михайло Омелянович-Павленко

6 грудня 5-тисячна арм?я у склад? к?нноти й посаджено? на вози п?хоти виступила у пох?д ден?к?нськими тилами. Прорвавши фронт противника м?ж Козятином ? Калин?вкою, вона швидким маршем рушила на п?вденний сх?д. За тиждень опинилася в район? Лип?вця, а 24 грудня захопила В?нницю. 31 грудня арм?я УНР ув?йшла в Умань. Протягом першо? половини 1920 року, коли владу в Укра?н? знову перебрали б?льшовики, арм?я УНР в надзвичайно суворих умовах рейдувала Правобережною Укра?ною. Цей пох?д арм?? УНР завершився 6 травня 1920 року.

В?йськовий союз з Польщею. Повстанський рух. Другий Зимовий пох?д Арм?? УНР

11 березня 1920 у Варшав? в?дновилися укра?нсько-польськ? переговори, як? розпочалися наприк?нц? 1919 року. 28 кв?тня п?дписано догов?р м?ж УНР ? Польщею, за яким Польща визнавала незалежн?сть Укра?ни, зобов'язувалася не укладати жодних угод з трет?ми кра?нами, ворожими Укра?н?, визнавала за УНР право на територ?ю сх?дн?ше в?д границь Реч? Посполито? 1772 року. Отже, УНР, за визнання незалежност?, довелося заплатити ц?ною територ?альних поступок. До Польщ? в?дходили Сх?дна Галичина, Холмщина, П?дляшшя, частково Пол?сся та с?м пов?т?в Волин?.

Кр?м пол?тично? конвенц??, Варшавський догов?р м?стив ще й в?йськову, за якою 25 кв?тня 1920 об'?днан? збройн? сили Польщ? та УНР перейшли у наступ на Червону арм?ю. 6 травня польсько-укра?нськ? в?йська заволод?ли Ки?вом. 26 травня сформовано новий уряд УНР на чол? з В'ячеславом Прокоповичем. На фронт? тим часом йшли позиц?йн? бо?, бо поляки, д?ставшись до границь 1772 року, не хот?ли продовжувати наступ. Сама арм?я УНР не мала для цього достатн?х сил. ?? загальна чисельн?сть ледь сягала 20 тисяч б?йц?в, а збро? ? спорядження вистачало лише для половини з них.

На початку червня радянське командування перегрупувало й зм?цнило сво? сили, передислокувавши з Кавказу 1-у К?нну арм?ю С. Будьонного. 13 червня, п?сля прориву будьон?вцями фронту 1-? польсько? арм??, арм?я УНР розпочала в?дступ. У вересн? в?дновився наступ польсько-укра?нських в?йськ. Форсувавши в середин? м?сяця Дн?стер, арм?я заволод?ла територ??ю м?ж Дн?стром ? Збручем. 19 вересня польсько-укра?нськ? в?йська захопили Терноп?ль, а 27 вересня — Проскур?в.

12 жовтня в Риз? м?ж польською та радянською сторонами досягнуто домовлен?сть про перемир'я. Тим самим Польща порушила Варшавський догов?р. 21 жовтня арм?я УНР була ?нтернована польськими в?йськами. 18 березня 1921 в Риз? п?дписаний мирний догов?р м?ж Польщею, з одн??? сторони, РРФСР ? УРСР — з ?ншо?, за яким Польща в обм?н на територ?альн? поступки, аналог?чн? тим, що мали м?сце у Варшавському договор?, визнала УРСР.

Тим часом Червона арм?я ? Повстанська арм?я погромили в?йська генерала П. Врангеля в Криму. Б?льшовики в Криму вдалися до пол?тики терору, розстр?лявши десятки тисяч в?йськових та цив?льних ос?б. У листопад? 1920 року б?льшовики зрадили сво?х союзник?в махновц?в, розпочавши операц?ю з? знищення арм?? Махна. П?сля численних бо?в з б?льшовицькими частинами ?батько? в к?нц? серпня 1921 вив?в залишки сво?? арм?? в Румун?ю.

У 1920—1921 роках в Укра?н? д?яли численн? повстанськ? загони. Кр?м махновсько? арм??, найб?льшими були частини на чол? з Юл?аном Мордалевичем та ?льком Струком, що д?яли на Ки?вщин?, загони отамана Блакитного (Костянтина Пестушка), що д?яли в Центральн?й ? П?вденн?й Укра?н?, а також частини на чол? з отаманом Василем Чучупаком, що д?яли в л?сах Холодного Яру на Черкащин?, загони отамана Ромашки — п?вдень нин?шньо? Черн?г?всько? област? ? л?вобережна Ки?вщина — сучасн? Остерський, Козелецький, Бобровицький, Броварський райони. У к?нц? жовтня — листопад? 1921 року в?йська УНР зд?йснили рейд по Правобережжю з ц?ллю координац?? повстанських д?й, п?дняття антиб?льшовицького повстання. Однак до осен? 1921 року б?льшовики репрес?ями вже п?д?рвали сили повстанського руху.

Однак вогнища спротиву ще довго гор?ли по тому. ДПУ пов?домляло, що протягом 5-8 грудня 1922 року ?л?кв?довано? низку п?дп?льних петлюр?вських орган?зац?й на Правобережж?: Знам'янську ? ?лисаветградську пов?тов? орган?зац?? та волосн? повстанськ? ком?тети; кер?вники — отамани Загородн?й, Жел?зняк, Гупало, Бондаренко, Яковенко, Голуб ? Черкес — заарештован?.

Боротьба на заход? кра?ни: Зах?дно-Укра?нська Народна Республ?ка

Територ??, на як? претендувала ЗУНР

Восени 1918 року Четверний союз наближався до сво?? поразки у Перш?й св?тов?й в?йн?, що актив?зувало нац?онально-визвольн? рухи в Австро-Угорськ?й ?мпер??. Укра?нц? у вересн? 1918 року сформували Центральний в?йськовий ком?тет (п?зн?ше — Укра?нський генеральний в?йськовий ком?сар?ат), перед яким постала задача п?дготовки збройного виступу.

?вген Петрушевич

Наприк?нц? жовтня 1918 року, коли Австро-Угорськ?й ?мпер?? залишалося ?снувати л?чен? дн?, у Львов? в?дбулося представницьке з?брання укра?нських депутат?в парламенту ? крайових сейм?в Сх?дно? Галичини та Буковини, ?пископату, делегат?в укра?нських парт?й. Учасники збор?в додержувалися курсу на залишення зах?дноукра?нських земель п?д владою В?дня. 18 жовтня збори обрали Укра?нську Нац?ональну Раду на чол? з адвокатом ?вгеном Петрушевичем. 19 жовтня УНРада сво?м ман?фестом проголосила Укра?нську державу на територ?? Сх?дно? Галичини, П?вн?чно? Буковини та Закарпаття, а також закликала нац?ональн? меншини направити сво?х представник?в в УНРаду.

Тим часом польськ? пол?тики готувалися в?дновити Р?ч Посполиту. Для зд?йснення цих план?в в Краков? була створена Польська л?кв?дац?йна ком?с?я, яка 1 листопада мала прибути до Львова й за допомогою польських в?йськових орган?зац?й захопити владу у кра?. Але под?? в рег?он? розгорнулися не за польським сценар??м.

У н?ч на 1 листопада близько п?втори тисяч? озбро?них солдат?в та оф?цер?в австр?йсько? арм?? укра?нського походження захопили австр?йське управл?ння пров?нц??ю, штаб австр?йського в?йськового командування, Сейм, центр м?ста, вокзал, пошту, казарми пол?ц?? та арм??. Австро-угорськ? в?йська здеб?льшого заявили про св?й нейтрал?тет й без опору здавали зброю. Уранц? 1 листопада 1918 над ратушею Львова уже розв?вався укра?нський нац?ональний прапор. П?сля полудня в?дбулася формальна передача влади в?д ц?сарського нам?сника УНРад?, а сама УНРада проголосила себе ?найвищою державною владою? в Укра?нськ?й держав?. Однак повстання у Львов? вдалося не повною м?рою — укра?нц? не змогли поставити все м?сто п?д св?й повний контроль. Вранц? 1 листопада польськ? пол?тичн? л?дери проголосили моб?л?зац?ю у Львов? й стали готувати оборону частини м?ста. З друго? половини дня зах?дна ? п?вденно-зах?дна частини Львова почали перетворюватися на опорн? пункти для добровольц?в-поляк?в. 1—2 листопада 1918 року укра?нськ? в?йськов? зд?йснили переворот в Стан?слав?, Теребовл?, Золочев?, Коломи?, Жовкв? та ?нших м?стах Сх?дно? Галичини. 3 листопада влада Укра?нсько? Нац?онально? Ради була проголошена в Черн?вцях.

9 листопада УНРада сформувала Тимчасовий державний секретар?ат (п?зн?ше — Рада державних секретар?в ЗУНР) на чол? з Костем Левицьким. 13 листопада УНРада прийняла ?Тимчасовий основний закон про державну самост?йн?сть укра?нських земель бувшо? австро-угорсько? монарх???, який проголосив Зах?дноукра?нську Народну Республ?ку на територ?? Сх?дно? Галичини, П?вн?чно? Буковини та Закарпаття, затвердив державний герб (золотий лев на синьому тл?) та прапор (синьо-жовтий). У той таки день були прийнят? закони про орган?зац?ю регулярного в?йська — Галицько? арм??. 16 листопада був прийнятий закон про тимчасову державну адм?н?страц?ю, а 19 листопада — про тимчасову орган?зац?ю судд?в та судово? влади. 22—26 листопада в?дбулися довибори в УНРаду.

Плакат ?Св?товий мир на Укра?н?!? ?еорга Гасенка, 1919 р?к.

11 листопада укра?нськ? в?йська змушен? були залишити Перемишль. Стратег?чний плацдарм цього м?ста став базою для подальшого наступу польських в?йськ на Льв?в. В середин? листопада румунськ? в?йська захопили П?вн?чну Буковину. 22 листопада в?йська ЗУНР п?д натиском польських в?йськ залишили Льв?в.

Державний секретар?ат ЗУНР спочатку пере?хав до Тернополя, а згодом — до Стан?слава. 1 грудня в Фастов? делегац?я ЗУНР п?дписала попередн?й догов?р про об'?днання ЗУНР з УНР. УНРада 3 с?чня затвердила Ухвалу про Злуку ЗУНР з УНР, а 4 с?чня затвердила новий склад уряду на чол? з С. Голубовичем. 22 с?чня на Соф?йськ?й площ? в Ки?в? в?дбувся акт возз'?днання УНР ? ЗУНР. Формально ЗУНР ув?йшла до складу УНР як Зах?дна область УНР. Правда, остаточне об'?днання держав в?дкладалося до проведення Установчих збор?в.

В середин? с?чня в?дбувся пох?д в?йськ ЗУНР на Закарпаття. 21 с?чня в Хуст? пройшли Всенародн? збори угорських укра?нц?в, як? прийняли декларац?ю про при?днання Закарпаття до соборно? Укра?ни. На Закарпаття також претендувала визнана Антантою Чехословаччина. 12 с?чня Антанта дала свою згоду на окупац?ю Закарпаття чехословацькими в?йськами.

У с?чн? в Сх?дну Галичину прибула миротворча м?с?я Антанти на чол? з генералом Ю. Бартелем?. Бартелем? запропонував посередництво у врегулюванн? конфл?кту з? сторони Паризько? мирно? конференц??. М?с?я нав'язувала ворогуючим сторонам свою л?н?ю розд?лення Сх?дно? Галичини. 27 лютого в Ходоров? в?дбулася зустр?ч м?с?? з делегац?ями ворогуючих стор?н. Переговори проходили за участю члена Директор?? С. Петлюри. Петлюра попередив зах?дноукра?нських пол?тик?в про формування Ю. Галлером арм?? у Франц?? ? намагався умовити кер?вництво ЗУНР (ЗОУНР) п?ти на певн? територ?альн? поступки для збереження республ?ки ? набуття допомоги Антанти. Але кер?вництво ЗУНР (ЗОУНР) не погодилося з доводами Петлюри й в?дкинуло ?л?н?ю Бартелем??.

Поки в Сх?дн?й Галичин? м?ж ГА ? польською арм??ю йшли позиц?йн? бо?, укра?нсько-польський фронт стаб?л?зувався, у Франц?? генерал Ю. Галлер сформував ?блакитну арм?ю? (назва за кольором мундир?в). Ця арм?я складалася з 6 див?з?й в 68—92 тисяч солдат?в та оф?цер?в ? формально була п?дпорядкована головнокомандувачу союзних в?йськ у ?вроп? маршалу Ф. Фошу. Антанта, що озбро?ла цю арм?ю, при передислокац?? ?? до Польщ? висунула умову — використовувати ?? т?льки проти Червоно? арм??. Однак П?лсудський та Галлер вир?шили використовувати ?блакитну арм?ю? в наступ? проти ГА та арм?? УНР.

У середин? травня арм?я Галлера пот?снила арм?ю УНР на Волин?. Наприк?нц? травня розпочався загальний в?дх?д ГА до Збруча, без опору наступаючим, щоб зберегти залишки арм??.

У травн? загострилася ситуац?я на польсько-чехословацьк?й та польсько-н?мецьк?й границ?. З галицького фронту були знят? 1-а та 2-а див?з?? Галлера. Самого Галлера П?лсудський викликав до Кракова, запропонувавши йому стати на чол? нового антин?мецького с?лезького фронту. 29 травня Галлер, вважаючи, що завершення в?йни з укра?нцями — питання дек?лькох дн?в, передав командування галицьким фронтом генералу В. ?вашкевичу. Польськ?й арм?? було поставлене завдання вийти до пригранично? р?чки Збруч.

Олександр Греков

8 червня 1919 року командувачем ГА зам?сть М. Омеляновича-Павленка було призначено О. Грекова. Того ж дня почався загальний контрнаступ ГА. 9 червня уряд С. Голубовича склав сво? повноваження, уся повнота в?йськово? та цив?льно? влади перейшла до ?уповноваженого диктатора? ?. Петрушевича. ГА в середин? червня зайняла Терноп?ль ? просувалася дал? на зах?д.

Антанта 25 червня дала згоду на окупац?ю Польщею Сх?дно? Галичини, а 27 червня дозволила використовувати проти ГА арм?ю Галлера у повному склад?. Тод? ж польське командування вир?шило розпочати загальний контрнаступ.

У так?й ситуац?? генерал Греков змушений був в?ддати наказ про в?дх?д корпус?в ГА на сх?д до Збруча. 4 липня диктатор Петрушевич над?слав голов? Директор?? УНР телеграму, в як?й говорилося про можлив?сть переходу ГА за Збруч. У той самий час Петрушевич в?в переговори з б?льшовиками та урядом Румун??. Однак румунська влада в?дмовилася пустити ГА на свою територ?ю. 14 липня диктатор Петрушевич в?ддав наказ ГА передислокуватися на Под?лля, на територ?ю УНР.

Державн? утворення, в?йськов? формування на територ?? Укра?ни у 1917—1921 роках

Нац?онально-державн? утворення

• Укра?нська Народна Республ?ка
• Укра?нська Держава
• Зах?дно-Укра?нська Народна Республ?ка
  • Лемко-Русинська Республ?ка
  • Команчанська Республ?ка
• Кримська Народна Республ?ка
• Кубанська Народна Республ?ка

Повстанський рух

• Махновський рух (Революц?йна повстанська арм?я Укра?ни)
• Отамани М. Григор??в, Зелений (Д. Терпило), ?. Ангел, Ю. Мордалевич, ?. Струк, Блакитний (К. Пестушко), В. Чучупак та багато ?нших.

Кваз?державн? утворення:

• Холодноярська Республ?ка
• Республ?ка Гуляй-Поле
• Баштанська республ?ка
• Висунська народна республ?ка
• Медвинська республ?ка
• Мл??вська республ?ка
• Республ?ка Чорного Л?су
• Ямп?льська республ?ка

Радянськ? республ?ки

• Укра?нська Народна Республ?ка Рад
• Донецько-Кривор?зька Радянська Республ?ка
• Одеська Радянська Республ?ка
• Радянська Соц?ал?стична Республ?ка Тавриди
• Укра?нська Радянська Республ?ка
• Кубанська Радянська Республ?ка
• Кубано-Чорноморська Радянська Республ?ка
• Укра?нська Соц?ал?стична Радянська Республ?ка
• Галицька Соц?ал?стична Радянська Республ?ка
• Бессарабська Радянська Соц?ал?стична Республ?ка

Б?лий рух

• Збройн? Сили П?вдня Рос??
• Рос?йська арм?я Петра Врангеля

Укра?нськ? пол?тичн? парт?? пер?оду революц??

Наддн?прянщина

• Укра?нська соц?ал-демократична роб?тнича парт?я
• Укра?нська парт?я соц?ал?ст?в-революц?онер?в
• Укра?нська парт?я соц?ал?ст?в-федерал?ст?в
• Укра?нська демократично-хл?боробська парт?я
• Укра?нська парт?я соц?ал?ст?в-самост?йник?в
• Укра?нська народна парт?я
• Укра?нська парт?я л?вих соц?ал?ст?в-революц?онер?в
• Укра?нська трудова парт?я
• Всеукра?нський союз хл?бороб?в-власник?в
• Комун?стична парт?я (б?льшовик?в) Укра?ни (на правах обласно? орган?зац?? РКП(б))

Зах?дна Укра?на

• Укра?нська республ?канська парт?я
• Укра?нська нац?онал-демократична парт?я
• Укра?нська соц?ал-демократична парт?я
• Християнська сусп?льна парт?я

Л?тература

• Андрусишин Б. ?. У пошуках соц?ально? р?вноваги: Нарис ?стор?? роб?тничо? пол?тики укра?нських уряд?в революц?? та визвольних змагань 1917—1920 рр. — К., 1995.
• Бо?чко В., Ганжа О., Захарчук Б. Кордони Укра?ни: ?сторична ретроспектива та сучасний стан. — К., 1994.
• Бур?й В. М.  Проблеми вшанування учасник?в Укра?нсько? революц?? 1917—1921 рр. у пам'ятках природи м?сцевого значення та нов?тн?й топон?м?ц? / Валер?й Михайлович Бур?й // Кра?знавство Черкащини: зб?рник.  — Черкаси: Вертикаль, 2017. - С.4; 288—292; 318; 323.
• Бур?й Валер?й. До проблеми ушанування учасник?в Укра?нсько? революц?? 1917—1921 рр. в пам'ятках природи м?сцевого значення та нов?тн?й топон?м?ц? // М?сто роб?тниче: Ватут?нська м?ська громадсько-пол?тична газета. 2017. 24 березня. 31 березня. С. 4. (Укра?нськ?й революц?? — 100 !).
• Веден??в Д. В. Становлення зовн?шньопол?тично? служби Укра?ни в пер?од Центрально? Ради.// У?Ж. — 1997. — № 3.
• Верстюк В. Ф. Роль ? м?сце Центрально? Ради в модерн?й ?стор?? Укра?ни.// У?Ж. — 1997.-№ 5.
• Верстюк В. Ф. Укра?нська Центральна Рада. — К., 1997.
• Верстюк В., Осташко Т. Д?яч? Укра?нсько? Центрально? Ради. Б?ограф?чний дов?дник. — К., 1998.
• Галенко О.?, Яневський Д. Б. Перший уряд демократично? Укра?ни. — К., 1992.
• Гошуляк ?. Л. Про причини поразки Центрально? Ради. // У?Ж. — 1994. — № 1.
• Гриценко А. П. Пол?тичн? сили в боротьб? за владу в Укра?н? (грудень 1917 — поч. 1919 р.). — К., 1993.
• Гриневич В. А.,Гриневич Л. В. Сл?дча справа М. А. Муравйова: Документована ?стор?я. — К., 2001.
• Держалюк М. С. М?жнародне становище Укра?ни та ?? визвольна боротьба у 1917—1922 рр. — К., 1998.
• Здоров А. Укра?нський жовтень. Роб?тничо-селянська революц?я в Укра?н? (листопад 1917 — лютий 1918 рр.). — Одеса: ?Астропринт?, 2007. — 268 с.
• ?ванис В. Симон Петлюра — президент Укра?ни. — К., 1993.
• ?стор?я с?чових стр?льц?в. — К., 1992.
• ?стор?я укра?нського в?йська. — Льв?в, 1992.
• Копиленко О. Л. ?Сто дн?в? Центрально? Ради. — К., 1992.
• Копиленко О. Л., Копиленко М. Л. Держава ? право Укра?ни 1917—1920. — К., 1997.
• Король В. Ю. ?стор?я Укра?ни. — К., 1999.
• Литвин С. Симон Петлюра у 1917—1926 роках. ?стор?ограф?я та джерела. — К., 2000.
• Мироненко О. М. Св?точ укра?нсько? державност?: Пол?тико-правовий анал?з д?яльност? Центрально? ради. — К., 1995.
• Миронець Н., Пивовар С. Мирний догов?р у Брест? — м?жнародне визнання незалежност? Укра?нсько? Народно? Республ?ки. // Розбудова держави. — 1993. — № 7.
• Нага?вський ?. ?стор?я укра?нсько? держави двадцятого стол?ття. — К., 1993.
• Нариси ?стор?? укра?нсько? революц?? 1917—1921 рок?в: У 2-х кн. / В. Ф. Верстюк, В. ?. Головченко, Т. С. Осташко та ?н.; ред. кол.: В. А. Смол?й (голова), Г. В. Боряк, В. Ф. Верстюк та ?н. — Кн. I. — К.: Наукова думка, 2011.
• Несук М. Драма вибору. В?дносини Укра?ни з Центральними державами у 1917—1918 рр. — К., 1999.
• Павленко Ю., Храмов Ю. Укра?нська державн?сть у 1917—1919 рр. — К., 1995.
• Павлюк О. Боротьба Укра?ни за незалежн?сть ? пол?тика США 1917—1923. — К., 1996.
• Пол?тичний терор ? тероризм в Укра?н? Х?Х-ХХ ст. ?сторичн? нариси. — К., 2002.
• Радченко Л. О. Сучасна ?стор?ограф?я нац?онально-демократично? революц?? в Укра?н? 1917—1920 рок?в. — Х., 1996.
• Ре?нт О. П. Б?льшовики ? укра?нська революц?я 1917—1920 рр.: Спроба визначення характеру ? динам?ки соц?альних процес?в. — К., 1994.
• Ре?нт О. П. У роб?тнях ?сторично? науки. — К., 1999.
• Ре?нт О. П. Укра?нська революц?я ? роб?тництво: соц?ально-пол?тичн? ? економ?чн? зм?ни 1917—1920 рр. — К.,1996.
• Рубльов О. С., Ре?нт О. П. Укра?нськ? визвольн? змагання, 1917—1921 рр. — К., 1999.
• Рубльов О. С., Ре?нт О. П. З'?зд поневолених народ?в. — К., 1996.
• Серг?йчук В. ?. Укра?нська соборн?сть: В?дродження укра?нства в 1917—1920 роках. — К., 1999.
• Серг?йчук В. ?. Неусв?домлення укра?ни. Ставлення св?ту до укра?нсько? державност?: погляд у 1917—1921 роки з анал?зом сьогодення. — К., 2002.
• Петр?в В. В?йськово-?сторичн? прац?. Спомини. — К., 2002.
• Симон Петлюра та укра?нська нац?ональна революц?я. Зб. праць. — К., 1995.
• Симоненко Р. Г. Нариси ?стор?? виконавчо? влади в Укра?н?. 1917- кв?тень 1918 р. — К., 2000.
• С?дак В. С. Нац?ональн? спецслужби в пер?од Укра?нсько? революц?? 1917—1921 рр. — К., 1998.
• Солдатенко В. Ф. До питання про початок громадянсько? в?йни на Укра?н?. // У?Ж. — 1991. — № 7.
• Солдатенко В. Ф. Укра?нська революц?я. ?сторичний нарис. — К., 1999.
• Солдатенко В. Ф. Укра?нська революц?я: концепц?я та ?стор?ограф?я. — К., 1997.
• В. Ф. Солдатенко. Укра?нська революц?я 1917-20 // Укра?нська дипломатична енциклопед?я : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ?н. — К. : Знання Укра?ни, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — ISBN 966-316-045-4.
• Стрельський Г. В. Укра?нськ? дипломати доби нац?онально- державного в?дродження (1917—1920 рр.): Б?ограф?чний дов?дник. — К., 2000.
• Терещенко Ю. ?., Осташко Т. С. Укра?нський патр?от з династ?? Габсбург?в. — К., 1999.
• Тинченко Я. Перша укра?нсько-б?льшовицька в?йна. — К.: Льв?в, 1996.
• Укра?нське державотворення. Словник-дов?дник. — К., 1997.
• Укра?нська ?дея. Постат? на тл? революц??. — К., 1994.
• Укра?нська революц?я ? державн?сть. — К., 1998.
• Ульяновський В. Церква в Укра?нськ?й Держав? 1917—1920 рр.: (Доба Укра?нсько? Центрально? Ради). — К., 1997.
• Хм?ль ?. В. Аграрна революц?я в Укра?н?: березень 1917 р.- кв?тень 1918 рр. — К., 2000.
• Хм?ль ?. В. На шляху в?дродження укра?нсько? державност?: Укра?нський нац?ональний конгрес 6-8 кв?тня 1917. — К., 1994.
• Хм?ль ?. В. Перший Всеукра?нський селянський з'?зд (28 травня — 2 червня 1917 р.). — К., 1992.
• Центральна Рада ? укра?нський державотворчий процес (до 80-р?ччя створення Центрально? Ради): У 2-х ч. — К., 1997.
• Центральна Рада на тл? укра?нсько? революц??. — К., 1996.
• Щусь О. Всеукра?нськ? в?йськов? з'?зди. — К., 1992.
• Яневський Д. Б. Малов?дом? конституц?йн? акти Укра?ни. — К., 1991.
• 100 облич Укра?нсько? революц?? Електронний ресурс : 100 рок?в боротьби: Укра?нська революц?я, 1917—1921 : б?ограф?? видатних укра?нц?в. — Електрон. текст. дан? (1 файл : 44,7 Мб). — Б. м., 2017? (Ки?в: НБУ ?м. Ярослава Мудрого, 2018). [Арх?вовано 30 вересня 2020 у Wayback Machine.]

• Савченко В. А. Двенадцать войн за Украину. — Харьков: Фолио, 2006.
• Скоропадський П. Спогади. К?нець 1917 — грудень 1918. — К.; Ф?ладельф?я, 1995.

• Fedyshyn, Oleh S. Germany's Drive to the East and the Ukrainian Revolution 1917—1918. New Brunswick, N. J.: Rutgers University Press, 1971.

Посилання

• А. ?. Жуковський. Визвольн? змагання 1917–21 [Арх?вовано 3 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопед?я сучасно? Укра?ни / ред. кол.: ?. М. Дзюба [та ?н.] ; НАН Укра?ни, НТШ. — К. : ?нститут енциклопедичних досл?джень НАН Укра?ни, 2001-–2025. — ISBN 966-02-2074-X.
• Верстюк В. Ф. УКРА?НСЬКА РЕВОЛЮЦ?Я 1917—1921 // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни : у 10 т. / редкол.: В. А. Смол?й (голова) та ?н. ; ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни. — К. : Наукова думка, 2019. — Т. Укра?на—Укра?нц?. — Кн. 2. — 842 с. : ?л. — ISBN 978-966-00-1740-5.
• 10 ключових д?яч?в Укра?нсько? революц??. BBC. 23 червня 2017. Арх?в ориг?налу за 25 червня 2017. Процитовано 24 червня 2017.
• Наша революц?я: 1917-1921. www.dsnews.ua. Д?лова столиця. Арх?в ориг?налу за 25 грудня 2017. Процитовано 25 грудня 2017.
• СПЕЦПРОЕКТ УКРА?НСЬКА РЕВОЛЮЦ?Я 1917-1921. www.istpravda.com.ua. ?сторична правда. 5 с?чня 2018. Арх?в ориг?налу за 1 с?чня 2018. Процитовано 5 с?чня 2018.
• 100 рок?в незалежност? Укра?нсько? Народно? Республ?ки. tsn.ua. ТСН. 22 с?чня 2018. Арх?в ориг?налу за 22 с?чня 2018. Процитовано 22 с?чня 2018.
• Укра?нська революц?я 1917—1921 рр. на стор?нках журнал?в ?Визвольний шлях? та ?Укра?нський ?сторичний журнал? (1991—2016): б?бл?огр. покажч. / М-во культури Укра?ни, Нац. б-ка Укра?ни ?м. Ярослава Мудрого ; упоряд.: О. О. Галганова, О. А. Рожнятовська ; за участю Т. М. Замор?но? ; наук. ред. В. О. Кононенко. — Ки?в: Нац. б-ка Укра?ни ?м. Ярослава Мудрого, 2018. — 80 с. [Арх?вовано 28 лютого 2019 у Wayback Machine.]
• ?стор?я Укра?ни у спогадах ? щоденниках. Укра?нська революц?я (1917—1921): б?бл?огр. покажч. / М-во культури Укра?ни, Нац. б-ка Укра?ни ?м. Ярослава Мудрого ; упоряд. Н. Тертичка ; наук. ред. В. Кононенко. — Ки?в: Нац. б-ка Укра?ни ?м. Ярослава Мудрого, 2020. — 200 с. [Арх?вовано 4 серпня 2020 у Wayback Machine.]
• Фонди пер?оду Укра?нсько? Революц?? [Арх?вовано 2 лютого 2022 у Wayback Machine.] ЦДАВО