“智慧养老”助力幸福晚年－滚动－时政频道－中工网

Чехословацько-угорська в?йна
Дата 23 березня — 4 серпня 1919 року М?сце Угорщина, Словаччина Результат Перемога Чехословаччини Тр?анонський догов?р
Сторони
Чехословаччина	Угорська Радянська Республ?ка Словацька Радянська Республ?ка
Командувач?
Томаш Гарр?г Масарик	Бела Кун

Чехословацько-угорська в?йна 1919 року — збройний конфл?кт м?ж Радянською Угорщиною та Чехословаччиною. Конфл?кт завершився заняттям чехословацькими в?йськами П?дкарпатсько? Рус?, м. Шалготарьян ? передм?стя Братислави на правому берез? Дунаю. Для вир?шення бойових д?й м?ж сторонами, Антанта видала 13 червня 1919 року ноту, яка м?стила л?н?ю демаркац?? м?ж чехословацькими та угорськими частинами. Ця л?н?я, з невеликими зм?нами, стала основою чехословацько-угорського кордону, затвердженого Тр?анонським договором 4 червня 1920 року

Територ?альн? претенз?? Чехословаччини до Угорщини (1918)

Основу чехословацько-угорського конфл?кту становив територ?альний сп?р. До моменту завершення Першо? св?тово? в?йни л?дери чехословацького руху виношували ряд територ?альних претенз?й до Угорського корол?вства. По-перше, вони вимагали об'?днання населених словаками район?в П?вн?чно? Угорщини з Чех??ю. Доповнюючи цю програму стратег?чними вимогами, чехословак?сти претендували на угорськ? територ?? на п?вн?ч в?д л?н?? Пресбург (з 1919 р. Братислава)-Комарно-Естергом-Вац-Р?мавська Субота-Кошиц?-Чоп ? зак?нчуючи С?гету-Мармарц??ю на сход?, тобто т? райони, де переважало мадярське або русинське населення. Найв?ддален?шим пунктом чехословацьких претенз?й на п?вденному сход? був М?школьц. Кр?м того, кер?вництво проголошено? 28 жовтня 1918 Чехословаччини розраховувало на розширення територ?й ?х держави за рахунок т. зв. ?Слов'янського коридору?, що проходить по Зах?дн?й Угорщин?.

Спроби врегулювання чехословацько-угорсько? територ?ально-пол?тично? суперечки дипломатичними методами (ос?нь 1918 — весна 1919 рр.)

Претенз?? ЧСР на угорськ? територ?? заклали фундамент напружених в?дносин м?ж Будапештом ? Прагою. Перш? бойов? з?ткнення м?ж угорськими та чехословацькими в?йськовими частинами в?дбулися на початку листопада 1918 року, коли послан? з Праги в?йська спробували зайняти П?вн?чно-зах?дн? райони Словаччини. Угорськ? частини, в?дправлен? у в?дпов?дь з Будапешта, змогли швидко вибити чехословак?в. 20 листопада 1918 року уряд М?хая Каро? вир?шив запропонувати ЧСР в обм?н на евакуац?ю сво?х в?йськ продовольч? концес??, створивши, одночасно, у Верхн?й Угорщин? словацьку автоном?ю. 3 грудня 1918 року Антанта зажадала у Каро? вивести угорськ? в?йська з? Словаччини, яка п?дляга? окупац?? ЧСР. П?д цим тиском Угорщина погодилася на чехословацьку окупац?ю сво?х п?вн?чних район?в. 6 грудня 1918 року чехословацький представник в Будапешт? М?лан Годжа погодив з угорським м?н?стром оборони Альбертом Барт л?н?ю тимчасово? демаркац?? м?ж наступаючими чехословацькими ? в?дступаючими угорськими в?йськами. Л?н?я проходила на п?вн?ч в?д Пресбурга ? тяглася на сход? до Ужгорода, дал? повертаючи на п?вн?ч, залишаючи Пресбург, Кошиц? та Ужгород на угорськ?й сторон?. 23 грудня 1918 року Антанта направила Каро? нову ноту, яка м?стила ?ншу л?н?ю демаркац?? м?ж ЧСР та Угорщиною, передаючи ЧСР б?льше територ?й, н?ж угода Барта-Годжа. Нова межа йшла вздовж Дунаю, р. ?пой, дал? до Римавська Суботи, зак?нчуючи р. Уж. Прем'?р Каро? спробував опротестувати такий розд?л ?Верхньо? Угорщини?, але позбавлена ??арм?? Угорщина була не спроможна на збройний оп?р. Чехословацьк? в?йська, як? швидко просувались на сх?д, зайняли до 20 с?чня 1919 року територ?? в?дпов?дно до л?н?? 23 грудня 1918 року.

Поновлення чехословацько-угорських бойових д?й (кв?тень-серпень 1919)

Прих?д комун?ст?в до влади в Угорщин? в березн? 1919 року дав прив?д м?н?стру закордонних справ ЧСР Едуврду Бенешу вимагати на Паризьк?й мирн?й конференц?? зб?льшення площ? контрольованих чехословаками територ?й в Угорщин?: Бенеш п?дняв питання окупац?? П?дкарпатсько? Рус?, а також розширенн? словацьких кордон?в на п?вдень.

15 кв?тня 1919 румунськ? в?йська почали наступ проти Угорщини. В?йська ЧСР також перейшли в наступ проти Угорщини та 27 кв?тня 1919 року рушили на М?школьц ? почали проникнення в П?дкарпатську Русь. 1 травня 1919 року нарком закордонних справ Угорщини Бела Кун в?дправив телеграму чехословацькому, румунському ? сербському урядам, де в?н визнавав ?х ?територ?ально-нац?ональн?? вимоги. У в?дпов?дь Кун вимагав припинення ?нтервенц??. Тим часом, чехословацьк? та румунськ? в?йська продовжували наступ, зайнявши П?дкарпатську Русь, М?школьц ? вийшовши до р. Тиса. 10 травня 1919 року угорськ? в?йська почали бойов? д?? проти румун?в ? 20 травня 1919 року перейшли в контратаку проти чехословацьких в?йськ. Контрнаступ проти в?йськ ЧСР проходило усп?шно ? розгорнулося в трьох напрямках: на М?школьц-Кошиц?, на Лученець ? на Л?виц?. До к?нця травня 1919 року Червона арм?я УРР зайняла Сх?дну Словаччину.

Чехословацька дипломат?я спробувала використати угорський наступ в Словаччин? для виправдання нових територ?альних претенз?й. 5 червня 1919 року президент Томаш Масарик запропонував Бенешу узгодити з Антантою чехословацьку окупац?ю правого берега Дунаю м?ж Братиславою ? Комарно ? перенесення л?н?? демаркац?? до 30 км на п?вн?ч в?д Будапешта. Масарик нав?ть запропонував розглянути вар?ант тимчасового заняття Будапешта ? вважав актуальним знову п?дняти на Паризьк?й мирн?й конференц?? про?кт ?слов'янського коридору?.

Тим не менш, Велик? держави задовольнили нов? претенз?? ЧСР частково. Верховна Рада Паризько? мирно? конференц?? пов?домила 13 червня 1919 року ЧСР остаточну л?н?ю демаркац?? в Угорщин?, яка, в основному повторюючи демаркац?йну л?н?ю в?д 23 грудня 1918 року в Словаччин?, передавала п?д Чехословацьку окупац?ю П?дкарпатську Русь. 16 червня 1919 року Кун пов?домив представникам Антанти ? ЧСР про початок виведення угорських в?йськ з? Словаччини. Тим не менш, бо? м?ж арм?ями ЧСР ? УРР тривали. Обидв? сторони звинувачували один одного у невиконанн? перемир'я ? не бажали складати зброю. Т?льки 24 червня 1919 року Кун дав остаточний наказ угорським в?йськам покинути територ?ю Словаччини.

У день передбачуваного початку евакуац?? Червоно? арм?? з ЧСР, 16 червня 1919 року в зайнятому угорською арм??ю Пряшев? була проголошена Словацька Радянська Республ?ка (СРР). Тим не менш, евакуац?я угорських в?йськ привела до ?? пад?ння, чий уряд покинуло Словаччину разом з останн?ми частинами угорсько? Червоно? арм?? 1 липня 1919 року.

Тим часом, незважаючи на протести Антанти, наступ румунсько? арм?? вглиб Угорщини тривав. Передбачаючи в?йськовий колапс радянського режиму, 1 серпня 1919 року уряд Б. Куна подав у в?дставку, передавши владу соц?ал-демократам, яких очолив Дьюла Пейдль. ЧСР, користуючись черговим ?угорським хаосом?, ввела сво? в?йська в Шалготар'ян ? розширила чехословацький плацдарм на правому берез? Дунаю навпроти Брастислави (район Петржалка). Ц? д?? порушували л?н?ю чехословацько-угорсько? демаркац?? в?д 13 червня 1919 року, що викликало нове невдоволення Антанти. Таким чином, в результат? бо?в травня-серпня 1919 року Румун?я зайняла центральну частину Угорщини, а Чехословаччина, з дозволу ПМК, окупувала, кр?м Словаччини, ? П?дкарпатську Русь. Л?н?я демаркац?? в?д 13 червня 1919 була покладена в основу закр?плених Тр?анонським договором 4 червня 1920 року кордон?в.

Посилання

• [1] [Арх?вовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]

Джерела

• А. Пеганов. Чехословацький напрям зовн?шньо? пол?тики Угорщини (1918–1920 рр.) // Пол?тична сфера. 20 (1) 2013. С. 54-75.
• Пеганов А. О. Становлення чехословацько? державност? на територ?? Словаччини та П?дкарпатсько? Рус?: вплив спору про кордони з Угорщиною (1918–1920 рр.) // Праця г?старичнага факультета БДУ: навук. зб. Вип. 6. М?нск: БДУ, 2011. С. 165–173.