2017最新机动车与非机动车发生交通事故赔偿标准

У В?к?пед?? ? статт? про ?нш? значення цього терм?на: БНР (значення).

Не плутати з Б?лоруська Держава (1920).

百度 那么，这在政治和经济两者之间的错位和脱节，可能会带来加速经济和文化的变革，对于全球化会产生影响，对于人口和世界上的人的生活会带来影响，尤其是贫困，或者是贫富之间的差距都会带来影响。

Б?лоруська Народна Республ?ка Беларуская Народная Рэспубл?ка Bie?aruskaja Narodnaja Respublika
Уряд у вигнанн? (з 1920 — дотепер)
1918 – 1920 ↓
Прапор Герб
Г?мн б?л. Мы выйдзем шчыльным? радам? ?Ми вийдемо щ?льними рядами?
Б?лоруська Народна Республ?ка Беларусская Народная Республика: ?сторичн? кордони на карт? Мапа ?вропи з кордонами, на як? претендувала БНР у 1918 р.
Столиця	1918  М?нськ · В?льно 1918–1919  Городня
Столиця в екзил?	1919–1923  Каунас 1923–1945  Прага 1948–1970  Париж 1970–1983  Торонто 1983 — дотепер  Оттава
Мови	Оф?ц?йна: Б?лоруська Поширена: Рос?йська Мови меншин: ?диш, польська, латв?йська, литовська, укра?нська, тощо.
Рел?г??	Християнство
Форма правл?ння	Республ?ка
Голова Ради
? 1918	Ян Середа
? 1918—1919	Язеп Льос?к (в.о)
? 1919—1920	Петро Кречевський
? 1920 — дотепер	п?сля формування уряду в екзил?, див. нижче
Прем'?р-м?н?стр
? 1918	Роман Ск?рмунт
Законодавчий орган	Рада
?сторичний пер?од	Перша св?това в?йна
? Перший Загальноб?лоруський конгрес	5 — 17 грудня 1917
? утворення БНР	9 березня 1918
? проголошення незалежност?	25 березня 1918
? Окупац?я М?нська Червоною Арм??ю	10 грудня 1918
? Уряд БНР знаходиться в контрольованому спочатку Литвою ? Н?меччиною, а пот?м Польщею Городн?.	грудень 1918 — 1919 серпень
? Уряд БНР поверта?ться в контрольований Польщею М?нськ	серпень — вересень 1919
? Остаточне захоплення Червоною Арм??ю М?нська й ем?грац?я уряду БНР	31 липня 1920
? Арм?я Булак-Балаховича займа? к?лька м?ст в Центральн?й Б?лорус?. Незабаром повстанц? зазнають поразки, що призводить до остаточно? поразки БНР	листопад — грудень 1920
Населення
Валюта	Рубль
Попередник Наступник Рос?йська Республ?ка Литб?л Республ?ка Серединна Литва Польська Республ?ка
Сьогодн? ? частиною	Б?лорус? Латв?? Литви Польщ? Рос?? Укра?ни
В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Б?лоруська Народна Республ?ка

Б?лору?ська Наро?дна Респу?бл?ка (б?л. Белару?ская Наро?дная Рэспу?бл?ка, Bie?aruskaja Narodnaja Respublika (БНР, BNR)) — б?лоруська держава з? столицею в М?нську та Городн?, яка п?сля утворення 9 березня 1918 року в?дпов?дно до Друго? Статутно? грамоти, збер?гала ознаки суверен?тету над певними територ?ями понад 6 м?сяц?в, ? п?д час Слуцького повстання (27 листопада — 31 грудня 1920 року).

Державною мовою була б?лоруська мова. Атрибути державност?: Тимчасова Конституц?я БНР (ухвалена 11 жовтня 1918 р.), печатка БНР (в?д 28 кв?тня 1918 р.), прапор ? герб (з червня 1918 р.) та паспорти громадян БНР (з л?та 1918 р.). М?жнародне визнання: В?рмен?я, Грузинська Демократична Республ?ка, Австр?я, Польська Республ?ка, Естон?я, Латв?я, Литва, Чехословаччина, Укра?нська Народна Республ?ка ? Ф?нлянд?я (де-юре); Н?мецька ?мпер?я, Царство Болгар?я й Османська ?мпер?я (де-факто).

?дея створення б?лорусько? держави була висунута в грудн? 1917 року частиною делегат?в Першого Загальноб?лоруського конгресу в М?нську, але конгрес був роз?гнаний б?льшовиками. Напередодн? заняття М?нська н?мцями 21 лютого Виконком Ради Загальноб?лоруського конгресу ухвалив Першу Статутну грамоту, де оголосив себе владою в кра? ? утворив уряд (Народний секретар?ат). 11 жовтня 1918 року Народний секретар?ат був перейменований у Раду народних м?н?стр?в БНР. М?сце зас?дань уряду: М?нськ, Городня (з грудня 1918 р.). 25 березня 1918 року, в умовах н?мецького контролю зг?дно Третьою Статутною грамотою — Б?лорусь проголошувалася незалежною ? в?льною державою, яке зараз в?дзнача?ться як День Вол?.

П?сля денонсац?? Берестейського миру Н?меччина розпочала виведення сво?х в?йськ з Б?лорус?. Уже в грудн? 1918 року частини Червоно? арм?? окупували М?нськ. Внасл?док недостатнього р?вня орган?зац??, нестач? грошей, збройних формувань та м?жнародно? п?дтримки та визнання державн? органи БНР були л?кв?дован?, саморозпущен? або ем?грували за кордон. Уряд БНР продовжив свою д?яльн?сть в ем?грац??. У жовтн? 1925 Загальноб?лоруська пол?тична конференц?я в Берл?н? заявила про л?кв?дац?ю БНР. Багато видатних д?яч?в БНР (А. Смолич, Б. Тарашкевич, В. Ластовський, О. Цв?кев?ч, С. Некрашевич, Я. Льос?к тощо) повернулися в Б?лоруську Соц?ал?стичну Радянську Республ?ку, де згодом були репресован?.

?стор?я

Передумови

Перший уряд БНР.

У липн? 1917 року Тимчасовий уряд Рос?? перейшов до в?дкрито? боротьби. Двовладдя ск?нчилося. Б?льшовики перейшли в п?дп?лля й узяли курс на п?дготовку до збройного повстання. У жовтн? 1917 вони здобули перемогу, ? влада перейшла до рук Рад. Найвищим органом радянсько? влади в Б?лорус? був Обласний виконавчий ком?тет Зах?дно? област? й фронту (Облвиконзах).

У той самий час (липень 1917) пожвавилися б?лоруськ? нац?ональн? сили, що провели 2-й з'?зд б?лоруських нац?ональних орган?зац?й, ухвалили р?шення домогтися автоном?? Б?лорус? в склад? демократично? республ?кансько? Рос??. На з'?зд? була створена Центральна рада, яка п?сля жовтня 1917-го була перетворена у Велику б?лоруську раду (ВБР). ВБР не визнала владу Облвиконзаху, бо розглядала його винятково як фронтовий орган влади. Сп?вроб?тництво ВБР ? Облвиконзаху в справ? створення б?лорусько? державност? не в?дбулося. У грудн? 1917-го року, за наказом Облвиконзаху був роз?гнаний Всеб?лоруський з'?зд.

9 грудня 1917 м?ж Радянською Рос??ю ? Н?мецькою ?мпер??ю розпочалися мирн? перемовини, як? були з?рван? у зв'язку з позиц??ю Л. Троцького й б?льшовицького уряду. Н?мецьке командування в?ддало сво?м в?йськам наказ розпочати 18 лютого 1918 наступ, що р?зко загострило ситуац?ю на Зах?дному фронт?. Н?мецьк? в?йська швидко наближалися до Гомеля й М?нська. У таких умовах кер?вництво Облвиконзаху й СНК Зах?дно? област? вимушен? були евакуюватися до Смоленська.

Проголошення

Виконком(Виконавчий ком?тет) Всеб?лоруського з'?зду вир?шив узяти владу до сво?х рук. 21 лютого 1918 в?н звернувся до б?лоруського народу з Першою статутною грамотою, у як?й проголосив себе тимчасовою владою на теренах Б?лорус?. До в?дкриття Всеб?лоруського Установчого з'?зду функц?? влади покладалися на створений Виконкомом Народний Секретар?ат, головою якого став один ?з л?дер?в БСГ Язеп Варонка.

Наприк?нц? лютого 1918-го в М?нську, де знаходився уряд Б?лорусько? Народно? Республ?ки, прийшли в?йська кайзер?всько? Н?меччини. Вони забрали скарбницю Народного Секретар?ату, з?рвали з його будинку б?ло-червоно-б?лий стяг, вигнали службовц?в. Пров?дники БНР були попереджен?, що окупац?йна влада не допустить у Б?лорус? серйозно? пол?тично? д?яльност?.

3 березня 1918-го м?ж Радянською Рос??ю ? Н?меччиною був укладений Берестейський мирний догов?р, за яким земл? на зах?д в?д л?н?? Двинська — Свенцяни — Пружани, що ран?ше належали Рос??, передавалися Н?меччин? й Австро-Угорщин?, як? мали вир?шити майбутн? цих земель. Це ще б?льше породжувало незалежницьк? в?д б?льшовицько? Радянсько? Рос?? теч?? в рядах б?лоруського нац?онального руху.

9 березня 1918-го Виконком Ради Всеб?лоруського з'?зду у в?дпов?дь на Берестейський мир ухвалив Другу статутну грамоту, що ? конституц?йною. У н?й ?де мова про створення Б?лорусько? Народно? Республ?ки в межах розселення й к?льк?сно? переваги б?лорус?в. Законодавчу владу отриму? Рада БНР, голова яко? представник БСГ Янка Середа. Вона проголошувалася законодавчим органом до скликання Установчого Сейму. Виконавчу владу БНР отриму? Народний Секретар?ат БНР (Олесь Бурб?с, Ян С?рада, Язеп Варонка, Василь Захарка, Аркадзь Смолич, Петро Кречевський, Кастусь ?зовит?в, Ант?н Авсяник, Лявон Заяц). Н?меччина до створення державних орган?в БНР не мала жодного стосунку. Члени Ради БНР ? уряду БНР були обранцями б?лоруського народу (Всеб?лоруський з'?зд, грудень 1917).

8 березня Рада БНР запросила до свого складу представник?в рос?йських соц?ал?стичних парт?й (серед них були представники нац?ональних меншин у Б?лорус? — рос?яни, поляки, ?вре?, укра?нц?, литовц?), а трохи п?зн?ше — ? В?ленсько? Б?лорусько? ради (?ван Луцкевич, Ант?н Луцкевич, Вацлав ?ван?вський), яка д?яла у В?льн? п?д назвою Б?лоруського народного ком?тету в?д часу окупац?? зах?дно? частки Б?лорус?.

У в?дпов?дь на Берестейський мирний догов?р, 25 березня п?сля тривалих суперечок м?ж прихильниками незалежност? й прихильниками автоном?? Б?лорус? в склад? Рос?? б?льш?стю голос?в була ухвалена Третя Статутна грамота, у як?й Б?лоруська Народна Республ?ка проголошувалася незалежною державою, Берестейський мирний догов?р скасовувався. Оф?ц?йною мовою було проголошено б?лоруську, столицею ново? держави — М?нськ.

Б?льшовики заявили, що створення БНР — це спроба буржуазно-пом?щицьких к?л в?д?рвати Б?лорусь в?д Радянсько? Рос??, долучити ?? до Н?меччини. Рада БНР звернулася до н?мецького кайзера з телеграмою, у як?й дякувала за визволення Б?лорус?, просили допомогти в створенн? державно? незалежност? в союз? з Н?мецько? ?мпер??ю. Посилання телеграми викликало в БНР гостру пол?ткризу, БСГ розкололася, утворилися нов? парт??. Хоч н?мц? й частково визнавали БНР, вони лишалися союзниками б?льшовик?в, тому були змушен? розпустити БНР ? Народний Секретар?ат БНР. Однак, н?мецька адм?н?страц?я не перешкоджала сп?льчанинам БНР самост?йно вир?шувати низку культурницьких ? осв?тн?х питань.

Найб?льших усп?х?в уряд БНР досяг у культурному буд?вництв? й розвитку осв?ти. За короткий час були створен? до 350 початкових шк?л, к?лька г?мназ?й, М?нський педагог?чний ?нститут, виходило 28 газет, д?яло 11 видавництв, видавництво ?Осв?та? (?Адукацыя?) активно друкувало п?дручники для шк?л, готувалося в?дкриття Б?лоруського державного ун?верситету (ц??ю справою займалися Аркадзь Смолич, М. Довнар-Запольський, В. ?гнат?вський).

Визнання незалежност?

Б?лоруська^{[недоступне посилання]} комендатура в Городн?, 1919 р?к

Попри проголошення незалежною державою, державн? структури БНР були сформован? т?льки частково, а територ?я перебувала п?д контролем н?мецько? в?йськово? адм?н?страц??, що не визнала незалежн?сть БНР. Уряд БНР змогло домогтися в?д н?мц?в лише обмежених повноважень в культурн?й сфер?. Н?мц? п?шли на як?сь поступки влад? БНР, стали нав?ть давати грош? на культурн? справи.

Найб?льш т?сною була сп?впраця БНР з Укра?нською Народною Республ?кою. Енциклопед?я ?стор?? Б?лоруси (1993) стверджу?, що в червн? 1918 року б?лоруська делегац?я на чол? з Ск?рмунтом в?дв?дала Ки?в, ? уряд УНР в?дмовилося визнавати БНР, до тих п?р, поки БНР не визна? частину б?лоруських територ?й укра?нськими, проте в червн? 1918 року Укра?нська Центральна Рада УНР вже не ?снувала, а в Укра?н? був встановлений гетьманат Укра?нсько? Держави Павла Скоропадського, який про?снував до в?дновлення Укра?нсько? Народно? Республ?ки, але вже з Директор??ю на чол?. М?ж БНР ? УНР стався обм?н консульствами, в Ки?в? була в?дкрита Б?лоруська торгова палата. УНР надавала БНР ф?нансову допомогу. Укра?на першою з ?ноземних держав визнала БНР. 3 червня 1918 року О. Квасницький був призначений укра?нським консулом в М?нську. У тому ж м?сяц? П. Таимпов?ч очолив б?лоруське консульство в Ки?в?, а б?лоруське консульство в Одес? очолив С. Некрашевич. Залишилося невир?шеним питання про державний кордон через претенз?? кер?вництва БНР на п?вн?чне Пол?сся, яке знаходилося п?д державним контролем Укра?ни. Незважаючи на визнання в?д Укра?ни один з ?н?ц?атор?в проголошення БНР, глава Народного секретар?ату БНР ?. Воронко 1919 року писав з цього приводу:

…нелюдськ? зусилля б?лоруських д?яч?в поставити Б?лорусь хоча б в середу малих держав ? домогтися визнання самост?йности Б?лорусько? Народно? Республ?ки н? до чого не привели.

У м?стах Каунас?, Риз?, Константинопол?, Ки?в?, Одес?, Праз?, Берл?н?, Гданську, Копенгаген? та ?нших працювали б?лоруськ? дипломатичн? та в?йськово-дипломатичн? м?с??, консульства ? представництва. Однак ?сторик В. Ляховський зазнача?, що вс? ц? представництва не мали юридичного визнання. Б?лоруси при цьому претендували на частину територ?? Латв??, як? вважали ?етн?чними? — Дв?нськ (Дау?авп?лс) ? деяк? волост? Дв?нського ? Люцинського (Лудзенському) пов?т?в.

У жовтн? 1919 року в естонськ?й газет? з'явилася публ?кац?я про проголошення Б?лорусько? Народно? Республ?ки.

28 грудня 1919 року, через р?к п?сля фактичного припинення ?снування БНР, Н. Вершин?н, що жив в Праз? ? виконував в Чехословаччин? обов'язки консула уряду БНР у вигнанн?, отримав в?д А. Луцкевич, що жив у Варшав? ? виконував обов'язки народного секретаря (глави) ради м?н?стр?в БНР у вигнанн?, телеграму, в як?й Луцкевич стверджував, що в?н отримав телеграму в?д представника БНР в Латв?? про те, що в Юр'?ва в ход? конференц?? з припинення в?йськових д?й м?ж арм??ю Укра?нсько? РСР ? арм??ю Естонсько? Демократично? Республ?ки проскочило ?визнання незалежност? Б?лорус?? як самою конференц??ю, так ? Ф?нлянд??ю. Дипломатичну м?с?ю БНР у Ф?нлянд?? очолив б?логвард?йський генерал, уродженець Б?лорус?, О. Васильк?вський, який 1919 року виконував обов'язки дипломатичного представника БНР в Балт??. У травн? 1920 року Васильк?вський пере?хав до Ф?нлянд??, де 25 червня 1920 року одержав в?д уряду БНР у вигнанн? повноваження в?йськово-дипломатичного представника уряду БНР при уряд? Ф?нлянд??, проте восени 1920 року Васильк?вський залишив Ф?нлянд?ю ? знову пере?хав до Естон??, де отримав в?д уряду БНР у вигнанн? повноваження надзвичайного посла БНР в Естон??.

Хоча БНР не отримала визнання, однак п?дтримувалися неформальн? контакти з Польщею. 3 с?чня 1920 року в Варшав? в?дбулася зустр?ч Голови Ради Народних М?н?стр?в БНР Антона Луцкевича ? Повноважного Представника БНР в Польщ? Леона В?тан-Дубейковського з польським президентом Юзефом П?лсудським.

У вересн? 1921 року розпочала роботу сес?я Л?га Нац?й в Женев?, на яку прибула ? делегац?я БНР. 11 вересня вона була прийнята презид??ю Л?ги Нац?й.

• 
  Марка БНР. 10 грош?в
• 
  Марка БНР. 25 грош?в
• 
  Третя статутна грамота
• 
  Центральний щит герба ВКЛ ?з малюнка 1910-х

Радянсько-польська в?йна

П?сля поразки Н?меччини в Перш?й св?тов?й в?йн? ? п?дписання мирно? угоди, за якою Н?меччина була зобов'язана вивести в?йська з окупованих територ?й, Радянський уряд денонсував Брестський мир ? направив в?йська на територ??, як? були зв?льнен? в?д н?мецько? окупац??. Зважаючи на наближення радянських в?йськ 3 грудня 1918 року члени Ради БНР ? уряду покинули М?нськ ? пере?хали у В?льно, а 10 грудня 1918 року н?мецьк? в?йська залишили М?нськ. 27 грудня 1918 року Рада пере?хала в Городню, яка ще контролювалась н?мцями, 27 кв?тня 1919 року Городня перейшла п?д польський контроль ? залишалася ном?нальною столицею БНР до вересня 1919 року.

1 с?чня 1919 року в Смоленську була проголошена Радянська Соц?ал?стична Республ?ка Б?лорусь, 8 с?чня уряд РСРБ пере?хало з Смоленська в М?нськ, який на той час уже був зайнятий без бою Червоною арм??ю в ход? радянсько-польсько? в?йни. До середини лютого Радянська влада була встановлена майже на вс?й територ?? сучасно? Б?лорус? (кр?м Берестя, Кобриня, Вовковиська ? Городн?).

До М?нська д?яч? Ради повернулися в серпн? — вересн? 1919 року, п?сля того, як 8 серпня 1919 року в м?сто ув?йшло В?йсько Польське.

Юзеф П?лсудський у М?нську, 1919

Коли у вересн? в М?нськ при?хав Ю. П?лсудський, його в?тали вс? б?лоруськ? парт??, кр?м б?льшовик?в. Але згодом в б?лоруських нац?ональних колах стало складатися негативне ставлення до польського кер?вництва. У грудн? 1919 року стався розкол Ради БНР на Вищу Раду ? Народну Раду. Вища Рада п?д кер?вництвом А. Луцкевича ор??нтувалася на сп?впрацю з польською владою ? шукала форми зд?йснення б?лорусько? державност? на основ? федерац?? з Польщею. Луцкевич вважав, що в союз? з Польщею б?лоруси можуть не т?льки створити автоном?ю, а й зберегти земл? на сход?, аж до Смоленська. Однак польський уряд про?гнорував пропозиц?? б?лоруських пол?тик?в. Сво?ю чергою, Народна Рада п?д кер?вництвом В. Ластовського протестувала проти ?колон?заторсько? пол?тики? Польщ? та сво?ми союзниками розглядала балт?йськ? республ?ки. Обидв? Ради БНР вступили в жорстку конкуренц?ю м?ж собою, доводячи сво? виняткове право на представництво Б?лорус? на м?жнародн?й арен?. П?сля в?дходу поляк?в з М?нська в липн? 1920 року Вища рада БНР пере?хала до Польщ?. Б?льш?сть прихильник?в Народно? Ради пере?хало в Каунас.

9-12 листопада 1920 арм?я отамана Балаховича на к?лька дн?в зайняв м?стечка Петриков, Хом?чк?, Прудок, ? нарешт? м?сто Мозир. Генерал-майор оголосив незалежн?сть Б?лорус?, 16 листопада було створено уряд БНР, було оголошено про початок створення б?лорусько? арм??. На зайнят?й Булак-Балаховича територ?? пройшли ?врейськ? погроми. Але вже 18 листопада Червона арм?я вибила Балаховича з Мозиря. В?дступили на територ?ю Польщ? в?йська були ?нтернован? ? роззбро?н?.

Б?лоруський^{[недоступне посилання]} нац?ональний б?ло-червоно-б?лий прапор над буд?влею Народного секретар?ату БНР (колишн?й будинок губернатора). М?нськ, 1918 р?к

У жовтн? 1920 року польський генерал Л. Жел?говський з негласно? санкц?? кер?вництва Польщ? п?дняв заколот проти майбутньо? передач? В?льна Литв?, зайняв м?сто ? проголосив Республ?ку Серединно? Литви. Л?га Нац?й в?дмовилася визнати д?? Жел?говського законними. Передбачалося, що статус В?ленщини буде визначений в ход? плеб?сциту. П?сля цього уряд Литви почав шукати п?дтримки серед б?лоруського населення сп?рних територ?й, ? 11 листопада 1920 року був п?дписаний секретний догов?р м?ж урядом Ластовського ? Литовсько? Тар?бо про вза?мне визнання та сп?впрацю. Кер?вництво Литви об?цяло надати ф?нансову допомогу уряду БНР ? нац?ональним б?лоруським орган?зац?ям В?ленщини ? Городнянщини. Народна Рада БНР об?цяла Литв? п?дтримку б?лоруського населення в ход? плеб?сциту ? погоджувалася на використання урядом Литви б?лоруських в?йськових формувань. Також була досягнута домовлен?сть, що етн?чн? б?лоруськ? територ?? В?ленщини ? Городнянщини отримають статус автоном?? ? будуть перебувати в склад? Литовсько? держави на основ? федерац??. У договор? н?чого не говорилося про сх?д Б?лорус?. П?зн?ше член Ради БНР А. Цв?кев?ч згадував:

Литовський уряд вир?шив використовувати нас для боротьби з Польщею за В?льно, а ми вир?шили використовувати "литовську базу" для боротьби за незалежн?сть Б?лорус?.

Водночас польський уряд в боротьб? за В?льну використовувало ?полоноф?льскую? Вищу Раду БНР, яка до того моменту вже практично припинила свою д?яльн?сть. ?? лист, в якому говорилося, що ?б?лоруське населення не под?ля? побажання Каунаса?, було аргументом польсько? делегац?? на польсько-литовських переговорах в Брюссел? у кв?тн? 1921 року. Однак в п?дсумку переговори виявилися безрезультатними, Л?га Нац?й виявилася неспроможною вир?шити конфл?кт, ? плеб?сцит так ? не в?дбувся. 24 березня 1922 року польський сейм ратиф?кував р?шення про прийняття В?ленщини до складу Польщ?. П?сля цього литовське кер?вництво втратило ?нтерес до сп?впрац? з Радою БНР ? в?дмовилося ф?нансувати ?? д?яльн?сть. У листопад? 1923 року члени уряду БНР покинули Каунас ? пере?хали до Праги.

Окупац?я

БНР на мап? розпаду Рос?йсько? ?мпер??.

Стяг БНР у вигнанн?.

П?сля листопадово? революц?? в Н?меччин? (1918) Радянський уряд в?дмовився в?д Берестейського договору й рушив Червоною арм??ю на зах?д. 10 грудня Червона арм?я зайняла М?нськ. М?нська Рада проголосила в?дновлення Радянсько? влади. На середину лютого 1919 року по вс?й територ?? Б?лорус? знову встановилася влада б?льшовик?в.

Б?лоруський нац?ональний ком?тет (Б?лнацком) на чол? з Олександром Чарвяковим пропонував перетворення Зах?дно? област? в автономну республ?ку в склад? РРФСР. Пропозиц?ю Б?лнацкому п?дтримали б?лоруськ? секц?? РКП(б), як? об'?днували б?лорус?в-комун?ст?в на чол? з Дмитром Жилуновичем. Б?льшовицьке кер?вництво дослухалося до вимог нац?ональних секц?й ЦК РКП(б) ? п?шло назустр?ч, ухваливши р?шення про створення БРСР.

30 грудня 1918 року в Смоленську в?дбулася 5-та П?вн?чно-Зах?дна обласна конференц?я РКП(б), на як?й вир?шилося питання про створення Б?лорусько? Радянсько? Соц?ал?стично? Республ?ки — БРСР ? перейменування РКП(б) у КПБ. ЦК КПБ очолили Олександр Масн?к?в (Масн?кян) ? В?льгельм Кнорин, уряд БРСР — Дмитро Жилунович. 1 с?чня 1919 року було оприлюднено Ман?фест уряду про створення БРСР. Уся влада передавалася до рук б?льшовик?в, столицею призначений М?нськ, розпочалася п?дготовка до 1-го з'?зду Рад, аби законодавчо оформити створення ново? держави.

Президент ? генерал Стан?слав Булак-Балахович.

П?д час радянсько-польсько? в?йни 1920—1921 багато д?яч?в БНР змагалися на боц? Польсько? республ?ки. П?сля в?йни терени Б?лорус? були под?лен? м?ж поляками й б?льшовиками. У листопад?-грудн? 1920 розгор?лося Слуцьке повстання п?д закликом в?дновлення БНР.

Д?яч? БНР неодноразово намагалися привернути увагу св?тово? громадськост? до ?б?лоруського питання? на р?зних п?сляво?нних конференц?ях, однак ц? спроби були безусп?шними. Пров?дн? держави св?ту не розглядали нав?ть можливост? надання б?лорусам автоном??. На Паризьк?й конференц?? французьк? дипломати правдиво ? в?дверто заявили А. Луцкевичу:

Якби Ви мали хоч клаптик земл?, де б Ви були господарями, питання про м?жнародне визнання незалежност? було б вир?шено позитивно ? Вам була б дана допомога.

День проголошення незалежност? БНР 25 березня в?дзнача?ться св?домими б?лорусами як головне нац?ональне свято День Вол?.

Уряд

Уряд^{[недоступне посилання з грудня 2021]} БНР у Городн?

Голови Ради БНР

• Ян Середа (б?л. Ян Серада, Jan Sierada) (1918)
• Язеп Льос?к (в.о.) (б?л. Язэп Лёс?к, Jazep Losik) (1918—1919)
• Петро Кречевський (б?л. Пётра Крэчэ?ск?, Piotra Kre?e?ski) (1919—1928)

Голови Ради БНР в екзил?

• Петро Кречевський (б?л. Пётра Крэчэ?ск?, Piotra Kre?e?ski) (1920—1928)
• Василь Захарка (б?л. Вас?ль Захарка, Vasil Zacharka) (1928—1943)
• Микола Абрамчик (б?л. М?кола Абрамчык, Miko?a Abram?yk) (1944—1970)
• В?нцент Жук-Гришкевич (б?л. В?нцент Жук-Грышкев?ч, Vincient ?uk-Hry?kievi?) (1970—1982)
• Йосип Сажич (б?л. Язэп Сажыч, Jazep Sa?y?) (1982—1997)
• ?вонка Сурв?ла (б?л. ?вонка Сурв?ла, Ivonka Survi?a) (1997 — дос?)

Прем'?р-м?н?стр

• Роман Ск?рмунт (б?л. Раман Ск?рмунт, Raman Skirmunt) (1918)

Зовн?шня пол?тика

В?йськово-дипломатична м?с?я БНР у Латв?? та Естон??, вив?ска

Незалежн?сть Б?лорусько? Народно? Республ?ки була визнана Литвою, Латв??ю, Естон??ю, Ф?нлянд??ю, Укра?нською Народною Республ?кою, Чехословацькою Республ?кою, Османською ?мпер??ю, Грузинською Демократичною Республ?кою, Азербайджанською Демократичною Республ?кою, Н?мецькою ?мпер??ю, Болгарським царством.

Укра?на першою з ?ноземних держав визнала БНР. Енциклопед?я ?стор?? Б?лорус? стверджу?, що в червн? 1918 року б?лоруська делегац?я на чол? з? Ск?рмунтом в?дв?дала Ки?в, ? Уряд Укра?нсько? Народно? Республ?ки (УНР) визнав БНР, у Ки?в? було в?дкрито генеральне консульство, а в Одес? — консульство БНР на чол? з? Степаном Некрашевичем.

Р?к по тому, як БНР фактично припинила ?снування (28 грудня 1919 року), Н. Вершин?н, що жив у Праз? й виконував у Чехословаччин? обов'язки консула уряду БНР у вигнанн?, отримав в?д А. Луцкевича, що жив у Варшав? й виконував обов'язки народного секретаря (глави) ради м?н?стр?в БНР у вигнанн?, телеграму, у як?й Луцкевич стверджував, що в?н отримав телеграму в?д представника БНР у Латв?? про те, що в Юр'?в? в ход? конференц?? з припинення в?йськових д?й м?ж арм??ю Укра?нсько? РСР ? арм??ю Естонсько? Демократично? Республ?ки проскочило ?визнання незалежност? Б?лорус?? як самою конференц??ю, так ? Ф?нлянд??ю.

Б?лоруський ?сторик Алесь Смалянчук зазнача?, що де-юре жодна держава не визнавала БНР державою, а лише налагоджувала стосунки з представниками БНР.

Н?мецький досл?дник Е. Енгельгарт зазнача?, що Н?меччина з р?зних причин не визнавала б?лоруський уряд, ? тому в?н був змушений обмежити представництво б?лоруського народу в нац?онально-культурних питаннях. Р?чард Пайпс приходить до висновку, що н?мц? не збиралися п?дтримувати незалежн?сть, проголошену Радою БНР, оск?льки вважали Б?лорусь джерелом дешево? сировини та робочо? сили.

11 листопада 1920 був п?дписаний секретний догов?р м?ж урядом Ластовського й Литовсько? Тар?би про вза?мне визнання й сп?вроб?тництво.

Збройн? сили

Прапор першого Слуцького полку стр?льц?в БНР

Б?лоруськ? частини почали створюватися в склад? рос?йсько? арм?? ще восени 1917 року. 3 грудня 1917 року в Одес? в?дбувся З'?зд в?йськових б?лорус?в Румунського фронту, а 15–20 грудня в Ки?в? — П?вденно-Зах?дного фронту. Ц? з'?зди ухвалили ?б?лорусизувати? частини рос?йсько? арм??, як? перед в?йною стояли в Б?лорус?. На Румунському фронт? було б?лорусизовано 357-у В?тебську й 401-у М?нську дружини державного ополчення, 6-й Таурогенський прикордонний к?нний полк, 4-й важкий артилер?йський див?з?он, 77-й обозний батальйон ? 5-й ? 284-й запасн? п?хотн? полки. У лютому 1918 року, коли владу в М?нську взяв у сво? руки виконком Всеб?лоруського з'?зду, був створений Перший М?нський б?лоруський полк, який про?снував до приходу н?мецьких в?йськ.

П?д наглядом н?мц?в л?дери БНР займалися державною д?яльн?стю майже в ус?х ?? областях, окр?м в?йськово?. Уряду БНР не дозволяли мати свою арм?ю ? м?л?ц?ю. Н?меччина не допустила передислокац?? до Б?лорус? з Румунського фронту б?лорусько? див?з??. Розчарування н?мцями п?дштовхнуло б?лоруських есер?в до створення селянських партизанських загон?в для боротьби з окупантами. З ц??ю метою була створена орган?зац?я ?Союз б?лоруського трудового селянства?. Десятки тисяч ос?б входили в партизанськ? загони, у тому числ? й воювали за державну незалежн?сть БНР (Лукаша Семенюка, Юрки Монича В'ячеслава Адамовича — ?Деркача? й ?нших). ?снували й ?нш? форми опору. На повну державну незалежн?сть без власного в?йська розраховувати не доводилося. Н?меччина спец?ально до останнього стримувала формування б?лоруських в?йськових об'?днань.

1919 року б?лоруськ? д?яч? намагалися утворити сво? в?йськов? формування в Польщ? й Литв?. В Одес?, де в той пер?од перебували б?логвард?йц? й в?йська Антанти, вдалося орган?зувати одну б?лоруську див?з?ю (до 1000 ос?б) ? Б?лоруський гусарський полк. Однак п?сля взяття Одеси Червоною арм??ю див?з?я припинила сво? ?снування. Не вдалося сформувати б?лоруську арм?ю ? в Польщ?.

Про сво? симпат?? до БНР заявляв ? генерал-майор Стан?слав Булак-Балахович, який з? сво?м загоном 1919 року на якийсь час перейшов ?на б?лоруську службу?, а п?сля разом ?з польськими в?йськами воював проти б?льшовик?в у район? Ковеля й Володимира-Волинського. У листопад? 1920 року Булак-Балахович оголосив у Мозир? про незалежн?сть б?лорусько? держави, але незабаром його арм?я була розбита Червоною арм??ю ? в?д?йшла до Польщ?.

За п?драхунками ?сторика Олега Латишонка, автора книги ?Солдати БНР?, у б?лоруських в?йськових загонах протягом 1917—1923 рок?в служили близько 11 тисяч ос?б, переважно добровольц?в. Найб?льш геро?чний еп?зод боротьби за БНР — Слуцьке збройне повстання 1920 року, коли сп?шно сформована Слуцька бригада стр?льц?в БНР упродовж м?сяця вела бо? ?з Червоною арм??ю.

Адм?н?стративний под?л

Задекларована територ?я

Лист?вка ?Хай живе Б?лоруська Народна Республ?ка. Герби Б?лоруських во?водств? 1918—1920

Б?лоруська Народна Республ?ка була проголошена ?на землях, де живе б?лоруський народ ? ма? чисельну перевагу?. У склад БНР включалися: Могил?вщина, б?лоруська частина М?нщини, Городнянщина (з м?стами Городня та Б?лосток), В?ленщина, Смоленщина, Черн?г?вщина ? сус?дн? частини сус?дн?х губерн?й, заселених б?лорусами (ма?ться на уваз? пров?нц?? Сувалки та Каунас).

• 
  Мапа БНР, 1918 р.
• 
  Територ??, де Б?лоруська Народна Республ?ка була проголошена на основ? ?етн?чних критер??в? (як ?х розум?ли пол?тики та ?деологи БНР) — зг?дно з працями М. Довнар-Запольського
• 
  Кордони Б?лорусько? Народно? Республ?ки, проголошен? 25 березня 1918 р., та етн?чна територ?я б?лорус?в на основ? праць М. Довнар-Запольського та Я. Карського
• 
  Лист?вка БНР з державним б?ло-червоно-б?лим прапором
• 
  Обкладинка паспорта громадянина БНР з державним гербом ?Погоня?

Адм?н?стративно-територ?альний под?л

Меж?^{[недоступне посилання]} етн?чно? територ?? б?лорус?в

   В?дпов?дно до Ю. Карського (1903)

   В?дпов?дно до М. Довнар-Запольського (1919)

   Сучасн? державн? кордони Республ?ки Б?лорусь

Планувалося розд?лити територ?ю БНР на во?водства — Новоградське, Брестське, Городнянське, М?нське, В?ленське Полоцьке, В?тебське, Смоленське та Мстиславське, як?, сво?ю чергою, були б под?лен? на пов?ти.

Осв?та, наука та культура

Найб?льших усп?х?в уряд БНР досяг у культурному буд?вництв? й розвитку осв?ти. За короткий час за р?зними п?драхунками в?дкрилися в?д 150 до 350 б?лоруських шк?л, у тому числ? г?мназ?? в Будслав?, М?нську, Новогрудку, Новополоцьку й Гродно.

П?дготовка вчител?в, окр?м Свислочсько? г?мназ??, велася в М?нському педагог?чному ?нститут?, готувалося в?дкриття Б?лоруського державного ун?верситету (ц??ю справою займалися Аркад?й Смолич, Митрофан Довнар-Запольський, ?втим?й Карський, Всеволод ?гнатовський та ?нш?). У планах БНР було також в?дкриття с?льськогосподарського й пол?техн?чного ?нститут?в.

У кв?тн? 1918 в?дкрилася М?нська вища музична школа, перетворена того ж року на Б?лоруську консерватор?ю. Заняття почалися й у в?дновлен?й Католицьк?й духовн?й сем?нар?? (ректор — доктор ф?лософ?? ксьондз Ф. Абрантов?ч).

За ?н?ц?ативою А. Луцкевича 1918 року утворена перша б?лоруська наукова установа — Б?лоруське наукове товариство у В?льнюс?. Велася п?дготовка до в?дкриття В?ленсько? б?лорусько? г?мназ??.

1918 року в БНР б?лоруською мовою виходило 6 газет ? 3 журнали, д?яло 11 видавництв. Видавництво ?Осв?та? активно друкувало п?дручники.

19 травня 1918 на баз? Товариства драми й комед?? виник Б?лоруський державний театр БНР.

Ем?грац?я та сучасн?сть

Святкування^{[недоступне посилання]} р?чниц? Б?лорусько? Народно? Республ?ки у В?ленськ?й б?лоруськ?й г?мназ??. В?льно, 25 березня 1935 р

У с?чн? 1919 р. Рада та уряд БНР пере?хали до В?льно, а пот?м (внасл?док наступу Червоно? Арм?? та д?яльност? польських во?н?зованих формувань) до Городн?. Це м?сто вважалося столицею БНР до вересня 1919 року. Деяк? м?сцев? орган?зац?? перебували п?д ег?дою уряду БНР, видавались 5 б?лоруських газет (зокрема ?Б?лоруський народ? та ?Р?дний край?). Уряд БНР у той час боровся з претенз?ями польсько? держави на б?лоруськ? територ??, добивався права брати участь у Паризьк?й мирн?й конференц??, усп?шно в?в переговори з урядом УНР щодо позиц?? уряду А. Луцкевича.

У зв'язку з д?ями польських лег?онер?в наприк?нц? березня 1919 р. уряд БНР ви?хав до Берл?на. Тут була дезавуйована резолюц?я ?Загальноб?лоруського конгресу?, який н?бито в?дбувся в Новоградку, про при?днання Б?лоруси до Польщ?. У травн? 1919 р. голова мирно? конференц?? отримав дозв?л на при?зд б?лорусько? делегац?? до Парижа.

На початку червня 1919 р. урядова делегац?я БНР прибула до Парижа. Делегац?я разом з представниками Литви, Латв??, Естон??, Укра?ни та ?нших домагалися визнання сво?х держав повноправними суб'?ктами м?жнародних в?дносин.

Тим часом у кв?тн? 1919 р. Польська арм?я окупувала В?льно та Городню, а на початку серпня М?нськ. 19 вересня Аркад?й Смол?ч та Язеп Лесик над?слали листа глав? польсько? держави Й. П?лсудському з проханням в?дновити д?яльн?сть структур БНР. Восени 1919 р. А. Луцкевич довгий час перебував у Варшав?, домагаючись визнання незалежности Б?лоруси польською державою.

1 грудня 1919 р. А. Луцкевич, В. Захарко, П. Крачевський та ?нш? члени уряду БНР повернулися до М?нська. 13 грудня Рада БНР розпалася на Верховну Раду БНР (пропольську) та Народну Раду БНР. ?х головами стали в?дпов?дно соц?ал-демократ Я. Льос?к та соц?ал?ст-федерал?ст П. Крачевський. Також було сформовано два уряди БНР. Верховна Рада залишила А. Луцкевича на чол? каб?нету, а Народна Рада визнала В. Ластовського головою каб?нету. Польська влада швидко наказала розпустити Народну Раду, заарештувала В. Ластовського, П. Бадунова та Я. Мамоньку. Побачивши, що польський уряд не визна? права Б?лоруси на державну незалежн?сть, 28 лютого 1920 р. А. Луцкевич подав у в?дставку з посади голови Ради народних м?н?стр?в. Ран?ше, у с?чн?, голова Народно? ради П. Крачевський та його пом?чник В. Захарко ви?хали до Берл?на. Лише у травн? В. Ластовський, П. Бадунов, Т. Гриб, Ю. Мамонько змогли ви?хати до Риги.

У березн? 1920 р. Польське кер?вництво розпочало переговори з Найвищою Радою БНР, польська ком?с?я в?дхилила б?льш?сть пропозиц?й Вищо? Ради, але вид?лила певн? кошти на потреби б?лорусько? школи та культури. П?д час радянсько-польсько? в?йни актив?сти БНР шукали п?дтримки як з польсько?, так ? з радянсько? стор?н. Однак коли в липн? радянськ? в?йська ув?йшли до М?нська, а уряд РРФСР п?дписав угоду з Литвою про передачу ?й значно? частини б?лоруських земель, це викликало протести як Вищо? Ради, так ? Народно? ради. Над?я на те, що БНР буде визнана Радянською Рос??ю, зникла.

У той час, коли радянська та польська сторони обговорювали умови мирного договору в Риз? без участ? б?лоруського народу, в Риз? в?дбулася пол?тична конференц?я, на як?й було вир?шено створити ?диний нац?ональний блок навколо уряду В. Ластовського. Народна Рада БНР була визнана ?диним представником б?лоруського народу ? стала називатися Радою БНР. Тим часом уряд Латв?? на основ? угоди з РРФСР в?д 11 серпня 1920 р. запропонував Рад? та уряду Ластовського залишити територ?ю держави. 11 листопада було п?дписано угоду м?ж БНР та Литовською Республ?кою про вза?мне визнання, сп?впрацю та сп?льну боротьбу за зв?льнення б?лоруських та литовських земель в?д польсько? окупац??. Рада БНР та уряд Ластовського пере?хали до Каунаса, тод?шньо? столиц? Литви. У той час уряд БНР намагався з?рвати радянсько-польськ? переговори в Риз?, шукаючи п?дтримки в р?зних ?вропейських кра?нах. Ц? зусилля доклали лише того, що Паризька мирна конференц?я зобов'язала Польщу поважати права нац?ональних меншин. 18 березня 1921 р. було п?дписано Ризький мирний догов?р.

Наприк?нц? березня 1921 р. в Праз? в?дбулася нац?онально-пол?тична нарада, в як?й взяли участь 37 представник?в б?лоруських парт?й та орган?зац?й ?з Зах?дно? Б?лоруси, Литви, Чехословаччини та Н?меччини — Перша Всеб?лоруська конференц?я. Конференц?я п?дтвердила акт в?д 25 березня 1918 р., визнаючи Раду БНР ?диною законною владою в Б?лорус?.

Уряд БНР не припиняв сво?? д?яльност? на м?жнародн?й арен?. 27 кв?тня 1922 р. В. Ластовський та м?н?стр закордонних справ А. Цв?кевич прибули на Генуезьку м?жнародну конференц?ю з економ?чних та ф?нансових питань. Голов? конференц?? була вручена нота про визнання В?льно урядом БНР столицею Литви та згода на включення Республ?ки Середино? Литви до складу Литовсько? держави як автоном??. Меморандум з проханням п?дняти питання про визнання БНР був заслуханий на зас?данн? пол?тично? ком?с?? конференц??, але п?сля демаршу делегац?? РРФСР б?лоруське питання не було включено до порядку денного конференц??.

20 травня 1922 р. нота Ластовського та Цв?кевича була засуджена урядом БНР. В. Ластовський подав у в?дставку, але ?? не прийняли. Тод? Ластовський хот?в скликати загальнонац?ональн? збори у Дв?нську, але Голова Ради БНР П. Крачевський виступив проти. Почалася урядова криза. 11 жовтня 1922 р. було сформовано Державне правл?ння з член?в Презид?? Ради БНР та деяких м?н?стр?в. 20 кв?тня 1923 р. В. Ластовський та державний писар Дуж-Душевський оголосили про вих?д з? складу Державно? колег??. 23 серпня 1923 р. на зустр?ч? б?лоруських громадських та пол?тичних д?яч?в у Каунас? було сформовано новий уряд БНР на чол? з А. Цв?кевичем. Пол?тика литовського уряду незабаром призвела до того, що 1 листопада 1923 р. Презид?я Ради та уряд БНР ви?хали з Каунаса до Праги (Цв?кевич залишився в Литв?).

Тим часом пол?тика б?лорусизац??, що проводилася в БСРР, та оголошена амн?ст?я сприяли зростанню прорадянських настро?в серед актив?ст?в БНР, що посилилися п?сля розширення БРСР у 1924—1926 рр. 12-16 жовтня за ?н?ц?ативою А. Цв?кевича в Берл?н? в?дбулася Друга Всеб?лоруська конференц?я, яка визнала М?нськ ?диним центром в?дродження Б?лорус?. Цв?кевич та члени його уряду пере?хали до М?нська.

Презид?я Ради БНР не визнала р?шення конференц?? ? залишилася в?рною акту 25 березня 1918 року. Хоча п?зн?ше члени Презид?? Бадунов ? Мамонько також пере?хали до БСРР, Голова Ради БНР Петро Крачевський та його заступник Василь Захарко не визнали Радянську Б?лорусь. Державна печатка та державний арх?в БНР залишились у них.

П?сля смерт? П. Крачевського (8 березня 1928 р.) його функц?? виконував В. Захарко. П?сля окупац?? Чех?? нацистською Н?меччиною з ?н?ц?ативи н?мецько? сторони 1939 року представники м?н?стерства закордонних справ Рейху провели переговори з В. Захарком. Останн?й в?дхилив пропозиц?ю нацист?в про сп?впрацю. Перед смертю Захарко передав печатку та державний арх?в Микол? Абрамчику, який до 1970 року був головою Ради БНР.

Ем?грац?йна^{[недоступне посилання]} картка до Дня Вол?, 1949

П?сля Друго? св?тово? в?йни суперником уряду БНР в ем?грац?? була Б?лоруська центральна рада, утворена Радославом Островським у 1943 р., яка продовжувала ?снувати в ем?грац??. На в?дм?ну в?д БЦР, яка майже повн?стю складалася з колишн?х нацистських службовц?в, до складу уряду БНР входили як колишн? актив?сти БЦР (наприклад, Борис Рагуля, Ауген Калубович, Антон Адамович, Стан?слав Станкевич, Франц?шак Кушаль, Ян Станкевич), так ? т?, хто воював проти нацист?в. (В?нсент Жук-Гришкевич, Лявон Ридлевський, Петро Сич).

В ем?грац?? Рада БНР продовжувала боротьбу з комун?стичною окупац??ю, в?домо про сп?впрацю Ради БНР з Центральним розв?дувальним управл?нням. Таким чином, деяк? б?лоруськ? ем?гранти пройшли курс навчання в американськ?й розв?дувальн?й школ?, з подальшою метою пере?зду на територ?ю БРСР для розгортання там активно? розв?дки та нац?онал?стично? роботи, найв?дом?ший з яких — Янка Ф?л?стович.

У 1970 р. ем?грац?йна рада БНР обрала сво?м головою В. Жука-Гришкевича, а в 1982 р. — Язепа Сажича.

До початку 90-х Рада БНР ?з резиденц??ю в Нью-Йорку складалася приблизно з 200 ос?б з усього св?ту, у тому числ? й ?з Б?лорус?, але б?льш?сть ?з них проживала в США. В?дпов?дно до статуту президент або голова Ради ? ?вищим представником Ради БНР ? б?лоруського народу?, якого Рада обира? на 6-р?чний терм?н.

Ем?грац?я не визнавала БРСР ? ?? меж?. Одним ?з можливих шлях?в повернення б?лоруських земель, що входили до складу РРФСР (Смоленська, частини Брянсько? та Псковсько? областей), ем?грац?я вважала конфл?кт м?ж СРСР ? Заходом, унасл?док якого комун?стична система неминуче впаде. У зверненнях до зах?дних держав та ООН Рада БНР просила створити ком?с?ю ООН з розсл?дування ?колон?ально? пол?тики Радянського Союзу в Б?лорус??, у тому числ? ?фальшивого представництва? ?нтерес?в Б?лорус? в ООН делегац??ю БРСР.

П?сля проголошення незалежности Б?лорус? Рада БНР обережно сприйняла зм?ни в кра?н?, не висловивши свого оф?ц?йного ставлення до Декларац?? про державний суверен?тет та ухвалення ново? державно? символ?ки, хоча саме за такий розвиток под?й вона боролася в ем?грац??; проте 1993 на святкуванн? 75-р?ччя проголошення БНР заявлялося про можлив?сть передач? повноважень Ради БНР уряду Республ?ки Б?лорусь, обраному п?д час демократичних вибор?в.

З ус?м тим, п?сля приходу до влади Олександра Лукашенка, прийняття ним державно? символ?ки, практично ?дентично? символ?ц? БРСР, скасування статусу б?лорусько? мови як ?дино? державно? та ?початку наступу на демократичн? свободи? Рада БНР в?дмовилася в?д таких нам?р?в. Таким чином, на в?дм?ну в?д ем?грантських уряд?в Укра?ни, Балт?йських кра?н, Польщ?, як? визнали нов? уряди в пострадянських ? постсоц?ал?стичних кра?нах ? передали ?м сво? повноваження, Б?лорусь залиша?ться ?диною кра?ною Сх?дно? ?вропи, що ма? св?й ?уряд у вигнанн??. З 1997 р. Раду БНР в ем?грац?? очолювала ?вонка Сурв?ла. 2010 року ?вонка Сурв?ла була переобрана головою Ради БНР.

Голова Ради БНР ?вонка Сурв?ла коментуючи президентську кампан?ю 2020 року заявила, що вона як ? вс? минул? вибори, не ? чесною ? в?льною. Зокрема, Сурв?ла сказала, що абсолютна б?льш?сть б?лорус?в бажа?, щоб Б?лорусь стала ?в?льною, демократичною ? незалежною?, а також щоб вона керувалася по закону, а не з вол? одн??? людини:

Нин?шня влада бо?ться чесно? боротьби на виборах. Ця влада зна?, що не зможе на них перемогти. Але в чомусь нин?шн? вибори в?др?зняються в?д попередн?х. У перший раз за довг? роки б?лоруський народ по вс?й кра?н? тисячами виходить п?д б?ло-червоно-б?лим прапором, домагаючись зм?н.

У вересн? 2020 року голова Ради БНР ?вонка Сурв?ла посп?лкувалася телефоном Св?тланою Тихановською — прив?тала ?? з перемогою ? сказала слова п?дтримки в?д ?мен? д?аспори та Ради БНР.

Система винагород

• Зал?зний ?Хрест для Батьк?вщини?. Затверджено 1918 року. Нагороджен? борц? за Б?лоруську Народну Республ?ку.
• Орден ?Зал?зного хреста за заслуги? (час?в Друго? св?тово? в?йни, 1944). Мав три ступен?, пов?шений на стр?чц? (кольори не уточнен?). На зворотному боц? чотирирядковий напис: НА СЛУЖБЕ БЕЛАРУСКАМУ НАРОДУ.
• Медаль Партизана. Затверджено 1 вересня 1949 року, вперше нагороджено 5 серпня 1951 року. Ма? два ступен?, виконан? в?дпов?дно золотом ? ср?блом. Стр?чка червоно-земляно-зелена. На стр?чц? медал? I ступеня дв? схрещен? гармати. На видимому боц? ? дв? схрещен? гармати по колу, над ними л?тери ?БНР?. На зворот? — сер?йний номер.
• Орден Погон?. Затверджено 1 вересня 1949 року, перша нагорода — 5 серпня 1951 року. Ма? п'ять клас?в (ступен?в). Виготовлений ?з золота або ср?бла, п?дв?шений на стр?чц? нац?ональних кольор?в. У центр? — зображення Погон?, на широких променях хреста л?тери БНР, на центрально верхн?й частин? познача?ться ступ?нь. На зворотному боц? — сер?йний номер.
• Хрест Зал?зного Лицаря. Затверджено 1 вересня 1949 року, перша нагорода — 5 серпня 1951 року. Ма? п'ять клас?в, виготовлених ?з золота, ср?бла або бронзи. В?н п?дв?шений на стр?чц? червоного (темного) та земляного (коричневого) кольор?в. Меч? на стр?чц? з того ж металу, що ? на орден?. Л?тери ?БНР? ? на трьох г?рських променях. На зворотному боц? — сер?йний номер.
• Медаль стол?ття Б?лорусько? Народно? Республ?ки. Затверджений указом голови Ради БНР ?вонки Сурв?ли у грудн? 2018 року. Надавалась ?за всер?чне служ?ння ?деалам Акту в?д 25 березня 1918 р., у тому числ? за вивчення ? популяризац?ю Б?лорус?, здобуття та зм?цнення державно? незалежности Б?лорус?, боротьбу за свободу ? демократ?ю в Б?лорус??.

Нагороди Б?лорусько? Центрально? Ради

Б?лоруська центральна рада була створена в грудн? 1943 року з Б?лорусько? радою дов?ри при Генеральному ком?сар?ат? Б?лорус?. На Другому Загальноб?лоруському конгрес? в 1944 р. БЦР було проголошено ?диним законним представником б?лоруського народу, ?? метою було в?дродження незалежно? Б?лорусько? Народно? Республ?ки. Рада БНР не визна? Б?лоруську Центральну Раду та Другий Загальноб?лоруський конгрес лег?тимними.

• Медаль ?Беларуск?я Вэтэраны на Чужыне?. юб?леньна винагорода, затверджена 10-14 жовтня 1976 року. Вона п?дв?шена на жовт?й стр?чц?. Виготовлена з бронзи. На видов?й сторон? у вузькому кол? на щит? розм?щений подв?йний хрест. У п?дн?жжя щита — л?тери B. V., внизу IN EXILE (Belorussian Veterans in Exile — Б?лоруськ? ветерани в ем?грац??). Маленьке коло оточене великим, у якому розм?щен? дв? схрещен? лавров? г?лки, вгор? три п'ятикутн? з?рки. На зворотному боц? напис у п'ять рядк?в: БЕЛАРУСК?Я ВЭТЭРАНЫ.
• Медаль ?Крыж Заслуг? Б. К. А.?. Затверджено 10-14 жовтня 1976 року. Виготовлений з бронзи. У центр? хреста — Погоня, на хрест? — л?тери Б[еларуская] К[раёвая] А[барона]. Внизу дата — 1944 р?к. На зворотному боц? л?тери: Б[еларуская] Ц[энтральная] Р[ада]. Встановлен? на зелен?й стр?чц?.
• Орден ?Пагоня — Жыве Беларусь!?. Затверджено 10-14 жовтня 1976 року. Виготовлений з? ср?бла. П?дв?шений на стр?чц? нац?ональних кольор?в. На видов?й сторон? — зображення герба Пагоня; внизу дв? схрещен? лавров? г?лки, над текстом: ?Жыве Беларусь?, на зворотному боц? у два рядки л?тери Б[еларуская] Ц[энтральная] Р[ада] ? дата 27.6.1944.

Марки

• 
  25 гр.
• 
  Помаранчев? 10 гр.
• 
  Блакитн? 10 гр.
• 
  3 р.
• 
  2 р.
• 
  50 коп.

Арх?ви

У 1998 р. б?лоруський мовознавець ? перекладач Сярг?й Шупа видав двотомну колекц?ю арх?в?в БНР (Арх?вы Беларускай Народнай Рэспубл?к?. Менск-В?льня-Прага-Нью-Ёрк / Archivy Bie?aruskaj Narodnaj Respubliki. Miensk-Vilnia-Praha-?ju-Jork). Загальний розм?р двох том?в — понад 1700 стор?нок. По сут?, це оброблен? та реорган?зован? документи з литовського арх?вного фонду № 582 у В?льнюс? (В?льно), ? вони складають приблизно 60 % ус?х оф?ц?йних документ?в БНР за 1918 р?к. Ще 20 % оф?ц?йно? документац?? БНР знаходиться в м?нських арх?вах, а доля решти 20 % нев?дома.

Оц?нки

?сторики Володимир Ладис?в та Петро Бригад?н характеризують БНР так:

Не ?сну? об'?ктивних наукових висновк?в, щоб розглядати БНР як створену б?лоруську нац?ональну державу. Але також не можна погодитися з тими вченими, як? не вважають БНР реальним фактом. Б?лоруська Народна Республ?ка була державним утворенням у процес? створення. Вона функц?онувала за певних умов окупац??. Б?лоруськ? нац?онал?сти не досягли державности, але пройшли довгий шлях в?д само? ?де? до ?? реал?зац??. <…> Беззаперечно, що сам факт утворення БНР поставив питання б?лорусько? нац?онально? державности в площину практично? реал?зац??.

?сторикиня Дорота Михалюк, оц?нюючи БНР як про?кт державности Б?лорус?, зазначила:

У 1918—1919 рр., коли в?дбувалися зм?ни на пол?тичн?й карт? Сх?дно? ?вропи, перемогла концепц?я л?вого крила б?лоруських соц?ал?ст?в. <…> У державн?й пол?тиц? б?лоруськ? л?дери л?вого крила в?дкинули демократизац?ю життя ? не змогли побудувати наст?льки широку соц?альну платформу, що ?дея б?лорусько? державности охопила вс? соц?альн? верстви. Як результат, ?дея БНР була адресована нижчим класам ?з соц?ал?стичними настроями, тод? як вищ? класи та представники ?ншого св?тогляду були виключен?, саме тому вони не бачили потреби п?дтримувати державу такого характеру".

? дода?, що проголошення БНР та загроза потрапляння ?? у сферу впливу Польщ? переконали б?льшовик?в створити буферну державу — БСРР.

Третя Статутна грамота БНР, 25 березня 1918 р.

Володимир Ляховський казав, що БНР — це пол?тична структура, генетично пов'язана ?з Загальноб?лоруським конгресом 1917 року, який поставив соб? за мету проголосити ? закр?пити незалежн?сть Б?лорус? — на шляху суверен?тету в 1917—1918 роках народ?в Б?лорус?. Ляховський вважа?, що проголошення незалежности БНР п?д впливом брат?в ?вана та Антона Луцкевич?в 25 березня 1918 року було стратег?чною помилкою, оск?льки (на в?дм?ну в?д проголошення незалежности Литви актом в?д 26 лютого 1918 року, який закр?пив Литовський нац?ональний рух — ус? литовськ? пол?тичн? парт?? та громади) акт в?д 25 березня призв?в не до консол?дац?? б?лоруських пол?тичних груп, а до розколу. Ляховський стверджу?, що серед актив?ст?в БНР не було досв?дчених пол?тик?в (багато з яких не досягли 30 рок?в), як? могли б проанал?зувати нову геопол?тичну реальн?сть. За словами Ляховського, якщо проголошення незалежности БНР в?дбулося в серпн? 1918 р. (коли було п?дписано додаткову угоду м?ж Н?меччиною та Радянською Рос??ю ? стало зрозум?ло, що територ?я Б?лорус? наприк?нц? 1918 р. перейде до Радянсько? Рос??), зрозум?ло, що прихильник?в незалежности Б?лорус? буде набагато б?льше серед представник?в орган?в м?сцевого самоврядування, нац?ональних меншин, м?нсько? м?сько? думи, м?нського земства ? такого пол?тичного розколу не буде. Водночас Ляховський схвалю? тод?шню позиц?ю М?трафана Довнар-Запольського, який вважав, що акт був оголошений 25 березня повинен бути п?дтриманий, а не критикувати його. Також Ляховський дода?, що так? процеси та явища, як б?лоруський видавничий б?знес, б?лоруський шк?льний б?знес, б?лоруськ? кооперативи та театральн? колективи, хори, м?нськ? б?лоруськомовн? газети на той час не ф?нансувалися урядом БНР, який не мав на це грошей. Ляховський зазнача?, що сл?д розум?ти, що б?лоруський нац?ональний рух на той час був ширшим за БНР, оск?льки б?лоруськ? культурн? про?кти на той час п?дтримували окрем? особи, громадськ? орган?зац?? та фонди (наприклад, у грудн? 1917 року перша десятка м?нських б?лоруськомовних шк?л отримували грош? в?д М?нсько? м?сько? думи).

За словами Захара Шибеки, лише п?д захистом 10-? н?мецько? арм??, яку в М?нськ та М?нську губерн?ю привезли м?сцев? консервативн? католицьк? та польськомовн? ма?тки, вдалося створити реальн? елементи владних структур БНР — Раду, м?сцев? ради в пов?тах (виборн? органи БНР) — ? видавати паспорти БНР, брати участь у м?жнародн?й д?яльност?, в?дкривати б?лоруськомовн? школи та видавати газети, в?дновлювати д?яльн?сть церкви, за винятком створення власно? арм?? та пол?ц?? БНР, яка н?мц? не дозволили. Шибека вважа?, що без н?мецьких гарант?й в умовах незац?кавлености та агресивних нам?р?в найближчих сус?д?в (Рос??, Укра?ни, Польщ? та Литви) навряд чи вдасться створити таке явище, як БНР — важливий досв?д б?лорусько? державности у XX стол?тт?.

?сторик ? пол?толог Андр?й Казакевич вважа?, що д?яч?в б?лоруського В?дродження початку 20 стол?ття не сл?д критикувати за соц?ал?стичний ухил ? не сл?д вважати це помилкою, оск?льки деяк? реч? в т? часи просто не можна було робити ?накше: б?лоруси були селянським народом ? визначались б?лоруською мовою та етн?чною (народною) культурою, а для л?берально-консервативно? програми (яка була в крайовц?в) не було соц?ально? бази. Казакевич в?дкида? вар?ант моб?л?зац?? б?лорус?в на початку XX стол?ття без неоднор?дности мовних та культурних в?дносин, ? водночас в?н зазнача?:

Б?лоруське державотворення — це не те, що робила одна парт?я чи рух. <…> А на р?вн? культури та сусп?льства все було ще складн?ше. Зосередження уваги на вузькому сегмент?, ставлячи його як ?диний вираз процесу — це просто неправильно. "…> Ми не повинн? переб?льшувати об'?днання та консол?дац?ю сучасних нац?й загалом.

?сторик Олег Латишонак так оц?ню? про?кт державности та шанси БНР:

Я думаю, що якби були ?нш? люди, а не соц?ал?сти, було б б?льше шанс?в створити державу. Мен? було ясно, що ц? люди не були нац?онал?стами чи державними д?ячами, коли ставили соц?альну революц?ю вище, ? нев?домо, в?д чийого ?мен? вони виступали, бо люди в основному були консервативними та монарх?чними. Ус? ц? ?де? Б?лорусько? соц?ал?стично? Грамади до Першо? св?тово? в?йни — це жах! Забирати у людей землю, пот?м здавати ?? в оренду, жодно? приватно? власности — це жах, адже жоден б?лоруський селянин з такою програмою не м?г п?ти….

На думку Олександра Ковален?, проголошення Б?лорусько? Народно? Республ?ки та д?яльн?сть ?? Ради були першою спробою не лише проголосити, а й зд?йснити практичн? заходи щодо формування б?лорусько? державности, що ма? велике ?сторичне значення. Проголошення БНР мало значний вплив на формування нац?онально? самосв?домости б?лоруського народу, стало важливим кроком у подальшому державотворчому процес?. ?гар Марзалюк м?рку?:

Засновник?в БНР не можна вважати продовжувачами ?дей ? Загальноб?лоруського конгресу. Б?льше того, Рада БНР насправд? не мала демократичного мандату та законного правонаступництва з? Загальноб?лоруського конгресу, оск?льки Загальноб?лоруський конгрес н?коли не озвучував вимог незалежности. Б?лнацком був законним продовжувачем ? продовжувачем ?дей Загальноб?лоруського конгресу. З початку 1918 року в б?лоруському рус? ?снували ? змагалися дв? теч?? — ?б?лнацкам?вц?? i ?бенееровц??.

Також ?гар Марзалюк дода?

Кожна з цих теч?й заперечувала ?ншу, звинувачуючи ?х у зрад? б?лоруськ?й справ? та б?лоруському народов?. Об'?ктивно вони обидв? працювали на Б?лорусь ? прагнули створити б?лоруську державн?сть. До реч?, обидв? вони були представниками р?зного соц?ал?стичного нахилу.

Алесь Белий оц?нив, що Б?лоруську Народну Республ?ку не можна вважати ?сторичною альтернативою Б?лоруському радянському про?кту (БСРР): той факт, що п?сля 1926 р. б?льш?сть батьк?в-засновник?в БНР при?дналися до про?кту БРСР, св?дчить про те, що реальна альтернатива м?ж ними не було. Алесь Б?лий також не вважа?, що ?снували як?сь ?деали БНР, до яких можна було б повернутися зараз.

У к?нематограф?

• На чорних лядах — ф?льм про партизан?в Б?лорусько? Народно? Республ?ки
• Купала — ф?льм про заборону б?лорусько? мови у Рос?йськ?й ?мпер??, злочини радянсько? влади з? знищення б?лорусько? ?нтел?генц??, депортац?? б?лорус?в та русиф?кац??

Див. також

• Б?лоруське нац?ональне в?дродження
• Михайло В?тушко

Посилання

• Сайт Ради БНР [Арх?вовано 8 лютого 2005 у Wayback Machine.](б?л.)(англ.)
• Нац?ональний Альянс — Б?лорусь ? Укра?на — зламали плани ворог?в…
• БНР — УНР: першы вопыт дзяржа?ных стасунка? (б?л.)
• Кому належав Брест у 1918 роц?? Дмитро Кис?ль, Стан?слав Коршунов ?Брестська Газета? [Арх?вовано 24 травня 2011 у Wayback Machine.]
• ??стор?я Герба — Княз?вства Литовського?: В. ?. Семененко, Л. А. Радченко, ??стор?я Укра?ни? — м. Харк?в, 2003 р. (рос.)
• Б?лоруськ? казки ? опов?дання