【本田CR-V汽车图片】东风本田

У В?к?пед?? ? статт? про ?нших людей ?з пр?звищем Струк.

Струк ?лько Тимоф?йович
Народження	18 грудня 1896(2025-08-07) с. Грин?, Горностайп?льська волость, Радомисльський пов?т, Ки?вська губерн?я, Рос?йська ?мпер?я
Смерть	1969(1969)  Чехословаччина
Кра?на	Рос?йська ?мпер?я УНР
Приналежн?сть	Арм?я Р? Арм?я УНР Б?ла арм?я
Р?д в?йськ	п?хота
Звання	кап?тан отаман, отаман-полковник
Командування	1-а Повстанча арм?я
В?йни / битви	Перша св?това в?йна Укра?нська революц?я
Нагороди	Георг??вський хрест 1 ступеня Георг??вський хрест 2 ступеня Георг??вський хрест 3 ступеня Георг??вський хрест 4 ступеня

百度 3武陵源区协合乡插旗峪居委会副书记、主任李宏虚报冒领退耕还林成果专项资金问题。

?лько? Тимоф??йович Стру?к (нар.18 грудня 1896 с. Грин?, Горностайп?льсько? волост?, Радомисльського пов?ту — пом. 1969, Чехословаччина) — укра?нський в?йськовий д?яч, отаман. В пер?од Укра?нсько? революц?? командувач 1-ю Повстанчою арм??ю УНР.

Б?ограф?я

Народився у селянськ?й родин?. Напередодн? Першо? св?тово? в?йни два роки вчителював, мав нам?р продовжувати свою осв?ту. 7 серпня 1914 року Струк за набором вступа? до в?йська. Призначення отримав на Балт?йський флот, до 3-го гвард?йського ек?пажу — на пароплав ?Штандарт?. П?д час бойових д?й був трич? поранений. За бойов? заслуги нагороджений солдатськими хрестами Святого Георг?я вс?х чотирьох ступен?в та п?двищений до рангу кап?тана^{[джерело?]}.

З початком Лютнево? революц?? ?лько Струк орган?зову? у сво?му полку Укра?нську козацьку раду. 1917 року бере участь у Другому та Третьому всеукра?нських в?йськових з'?здах у Ки?в?. Наприк?нц? с?чня 1918 р. на чол? сотн? брав участь у зв?льненн? Арсеналу в?д б?льшовицьких заколотник?в. З лютого 1918 р. бере участь у антиб?льшовицькому повстанському рус?.

У 1919 р., коли Директор?я в?дступила на зах?д, ?лько Струк, орган?зувавши довкола себе тисяч? козак?в, залишився в Чорнобильському пов?т?. Випускав щоденну газету ?В?льний край?, яка ?виходила п?д гаслом УНР?. П?двладне йому в?йсько оф?ц?йно називалося Першою повстанчою арм??ю УНР.

В?д ?мен? Директор?? у визволених населених пунктах встановлював цив?льну владу — Укра?нську народну управу. В перших числах кв?тня 1919 р. ?лько Струк оголосив моб?л?зац?ю. Селянство, обурене пол?тикою б?льшовик?в, п?дтримало заклик отамана повстати проти московсько? комуни. За твердженням Струка, його в?йсько в той час зросло до тридцяти п'яти тисяч чолов?к, як? складали п'ять полки: два п?хотних, к?нний, гарматний та кулеметний.

8-10 кв?тня 1919 ?лько Струк разом з отаманами Бурлакою та Зеленим зд?йснював кер?вництво Курен?вським повстанням проти б?льшовик?в. Тод? повстанцям удалося на короткий час оволод?ти Ки?вськими передм?стями ? парал?зувати б?льшовицьк? органи влади на Ки?вщин?. Повстанськ? сили збиралися у Старопетр?вцях та Новопетр?вцях, за перш? дн? з?бралося 1500—2000 людей.

Вл?тку 1919 року Червона арм?я стр?мко в?дступала до Рос??: ?з заходу на не? тиснула Об'?днана арм?я УНР ? ЗУНР, з п?вдня — Добровольча арм?я, в зап?лл? розгорталися повстанц?. Як зазначали радянськ? ?сторики, в?дступ Красно? арм?? ?був швидким ? не зовс?м запланованим?. 30 серпня 1919 р. об'?днане укра?нське в?йсько ув?йшло до Ки?ва, який перед тим без бою залишили б?льшовики. Але укра?нське командування не врахувало, що одночасно з укра?нськими в?йськами з Л?вобережжя до Ки?ва зайшла Добровольча арм?я. Внасл?док сутичок 31 серпня об'?днана Арм?я УНР ? ЗУНР була змушена залишити Ки?в.

Через це, отаман Струк, який посп?шав на зустр?ч укра?нським в?йськам, опинився у складн?й тактичн?й ситуац??. Перебуваючи м?ж в?йськами б?льшовик?в та Ден?к?на, отаман вступа? у переговори з Добровольчою арм??ю задля збереження свого загону. Насл?дком цих переговор?в став догов?р складений ? п?дписаний 22 вересня 1919 р. в м?стечку Димер? на Ки?вщин?. В?дпов?дно до ц??? угоди:

…Арм?я Отамана Струка назива?ться ?Першою повстанчою Укра?нською Арм??ю“… Командування Арм?? Ден?к?на зобов'язу?ться постачати Отамана Струка збро?ю ? амун?ц??ю… Арм?я Отамана Струка проводить листування ? все д?ловодство як у себе, так ? з центральними Органами Арм?? генерала Ден?к?на укра?нською мовою. Як старшини, так ? козаки Повстансько? Арм?? збер?гають укра?нськ? в?дзнаки… Над штабом арм?? От. Струка може встановлюватися укра?нський прапор. Опов?ща?ться амн?ст?я вс?м укра?нцям, що були заарештован? ден?к?нським командуванням… Як в?йськова, так ? цив?льна влада Ден?к?нського Командування зобов'язу?ться не протид?яти ?снуванню укра?нських шк?л та театр?в у вс?х м?сцевостях Укра?ни. Артист?в, учител?в та учн?в зв?льняють в?д моб?л?зац??.

З? свого боку отаман Струк зобов'язувався тримати фронт, а на випадок бойових операц?й проти б?льшовик?в п?дтримати Добровольчу арм?ю. 1 жовтня 1919 р. б?льшовики неспод?вано розпочали наступ. Ден?к?нц? змушен? були перейти на л?вий берег Дн?пра. Б?льшовицьк? в?йська ув?рвалися до Ки?ва. Але вже в н?ч на 2 жовтня Повстанська арм?я Струка р?шуче перейшла в наступ.

Вноч? зайняв Курен?вку, — згадував отаман, — Под?л, а за решту Ки?ва в?в б?й чотири дн?, чим дав змогу Арм?? Ден?к?на перейти з Черн?г?вщини до Ки?ва.

Отаман ?лько Струк б?ля гроб?вця поляглого побратима

Мужн?сть партизан?в отамана Струка була в?дм?чена ден?к?нською пресою.

За хоробр?сть Ден?к?н видав нам с?мдесят п'ять Юр?вських хрест?в для старшин та козак?в… — розпов?дав ?лько Струк. — Я особисто був нагороджений рангою полковника… В Наказ? по ден?к?нськ?й арм?? оголошено, щоб мене називали отаман-полковник.

Незабаром укра?нц? переконалися, що влада б?логвард?йц?в мало чим в?др?зня?ться в?д влади б?льшовик?в. Зап?лля Добровольчо? арм?? охопили численн? селянськ? повстання. Восени 1919 року струк?вц? разом ?з Добровольчою арм??ю ?з боями в?дступали на Б?лу Церкву, Корсунь, ?лисаветград. В?дступ прив?в ?х до Чорного моря.

15 с?чня 1920 р, ?лько Струк прибув до Одеси. З дозволу ден?к?нського командування в?н видав укра?нською мовою в?дозву до м?сцевого населення.

На м?й заклик, — говорив отаман, — зголосилося багато озбро?них — ? поодиноких, ? зорган?зованих у в?дд?ли — людей, нав?ть к?нна сотня кубанц?в ?з загону генерала Шкуро. В Одес? моя арм?я у сво?му склад? нал?чувала до двадцяти тисяч людей, причому добре озбро?них, при великому числ? гармат ? кулемет?в та трьох бронепотягах… При так?й сил? став я думати, як би всю владу перебрати до сво?х рук.

З метою встановити укра?нську юрисдикц?ю над Одесою, 25 с?чня 1920 р. укра?нц? скликали та?мну нараду — за участю контр-адм?рала М. Остроградського, отамана Струка, генерала Сокири-Яхонтова та отамана Галицького корпусу Оробка. Маючи обмежен? сили, нарада вир?шила запропонувати ден?к?нському командуванню передати владу мирним шляхом.

Ден?к?нський генерал Шил?нг, не покладаючись на деморал?зовану Добровольчу арм?ю, без спротиву передав владу укра?нцям. Окремим розпорядженням, текст якого був розкле?ний по м?сту, Шил?нг наказав частинам Добровольчо? арм??, розташованим в околицях Одеси, п?дпорядкуватися укра?нському командуванню. Через деякий час на державних установах, штаб? округу, Англ?йському клуб? та ?нших установах були вив?шен? укра?нськ? прапори. Автомоб?л? роз'?жджали по м?сту з укра?нськими прапорцями, а старшини й козаки ходили з укра?нськими в?дзнаками. Почала виходити газета п?д назвою ?За Укра?ну?.

Але укра?нська влада в Одес? довго не втрималася. Коли до околиць п?дступила Красна арм?я, Галицький корпус неспод?вано зайняв нейтрал?тет ? Струк змушений був залишити Одесу. П?д?йшовши до Бессараб??, отаман розпочав переговори з румунськими прикордонниками про перех?д через ?хню територ?ю на Под?лля. Румуни в?с?м дн?в звол?кали з в?дпов?ддю. Тим часом до м?сцевост?, де розташувалися повстанц?, п?дступили б?льшовики. Почалися тяжк?, вперт? бо?. Зазнавши великих втрат, Струк в?д?йшов до лиман?в Дн?стра ? отаборився в демаркац?йн?й смуз? — в очеретах, на льоду. Румуни запропонували частин? здати зброю ? все майно. Лише за ц??? умови об?цяли пропустити через свою територ?ю. Струк на таку пропозиц?ю не погодився, ?бо не м?г в?ддати т??? збро?, яку добув кров'ю?.

Ранком 29 лютого румуни запропонували повстанцям вийти з Дн?стрових лиман?в.

Я не рушав ? ждав ноч?, — згадував отаман. — Тод? румуни розпочали по нас страшну гарматну стр?лянину. Б?льшовики, з? свого боку, почали обстр?лювати нас ураганним гарматним вогнем. Ми опинилися в такому становищ?, в якому не була, мабуть, жодна арм?я (св?ту). На льоду не можна було побудувати оборонно? смуги. Гарматн? кул? розбивали л?д, заюшений кров'ю убитих ? поранених, ? все, що було на льоду: коней, майно, зброю. Ск?льки загинуло тут наших людей, зна? х?ба що один Дн?стровський лиман. Ввечер?, коли стемн?ло ? з боку румун?в притих гарматний вогонь, нам залишалося лише одне — йти штурмом на тих або на ?нших. Але на кого?.. В н?ч з 29 лютого на 1 березня 1920 р. ми, залишивши на льоду поранених, п?шли в наступ на румун?в… Тихо п?д?йшли до Паланки ?, переколовши багнетами румунську сторожу, в?дкрили соб? ворота для переходу по Бессараб?? ? 2 березня вийшли на св?й терен на п?вн?ч од Тирасполя. Перех?д зробили в п?втора дн?. При переход? у склад? мого загону було близько п'яти тисяч чолов?к. Таким чином, ми не здали румунам збро?, н? майна, та ще й страху немалого нагнали ?м.

Повстанц? ?з загону Струка. Фото 1919—1922 рок?в.

Вийшовши на укра?нський терен, Струк п?шов у напрямку Вапнярки ? в н?ч на 5 березня 1920 р. вибив з м?ста б?льшовик?в. Згодом, з боями п?д?йшли до Радомишля. Б?й за м?сто був усп?шним. Зв?льнивши м?сто, струк?вц? випустили з в'язниц? бранц?в — повстанц?в отамана Соколовського. З Радомишля отаман повернув на ?ванк?в та Горностайп?ль. На терен? пов?ту, за три дн? до Великодн?х свят 1920 року, вдалося встановити контакти з авангардом укра?нсько-польського в?йська, що наступало на б?льшовик?в. Разом з ним ?лько Струк взяв участь у визвольному поход? на Ки?в, який був зв?льнений 6 травня 1920 р.

14 червня 1920 р. Струк взяв участь у нарад? отаман?в, що в?дбулася в Коростишев?. На нарад? було прийняте р?шення створити фронт — п?д ?диним командуванням — проти б?льшовик?в. Через чотири дн? в?д полковника Безручка над?йшов незрозум?лий для Струка наказ припинити наб?р, а отаману з? сво?м загоном прибути до Ки?ва. Недалеко в?д Ки?ва, в с. Лют?ж, Струк зустр?вся з? сво?м старшиною, що на той момент був зв'язковим при полковнику Безручков?. В?д старшини дов?дався, що струк?вцям заборонено входити до Ки?ва ? наказано зосередити сили в район? ст. Жуляни та с. Крюк?вщина. Це ще б?льше здивувало отамана. Коли ж в?н отримав наказ передати сво?х б?йц?в до складу 6-? стр?лецько? див?з?? та 6-? запасно? бригади, здивування переросло у внутр?шн?й спротив. Отаман р?шуче не хот?в в?дпускати сво?х людей, з якими пережив в походах ?ск?льки горя при поразках ? ск?льки радощ?в при перемогах?!?. В?д?славши лише дв?ст? козак?в з трьома кулеметами, Струк фактично наказу не виконав. Дов?давшись, що через ст. Жуляни про?жджатиме Симон Петлюра, ?лько Струк вир?шив скористатися цим, урочисто прив?тати його ? просити скасувати розпорядження полковника Безручка.

У в?дпов?дний час на станц?? вишикувалися козаки з прапором. Потяг з Головним Отаманом, п?д'?хавши до ст. Жуляни, зупинився. Головний Отаман у супровод? старшин Генерального Штабу та представник?в польського командування, виступив з потягу ? п?д гучн? окрики ?Слава!“ здоровався з козаками ? ц?лувався ?з з?браними там представниками в?д частин мого загону та дякував за працю. Вислухавши прохання представник?в мого загону, об?цяв одкликати розпорядження Полковника Безручка. Представники п?днесли Головному Отаманов? китицю кв?т?в, у як?й було багато нац?ональних стр?чок, а також прапор в?д повстанц?в. Головний Отаман, попрощавшись, з кв?тами, вступив до потягу ? п?д рад?сн? крики козак?в, од'?хав. На пере?здах скр?зь од ст. Жуляни стояла почесна варта з мо?х козак?в.

Що ц?каво, сам Струк не вийшов зустр?чати Головного Отамана.

На початку червня 1920 року, коли розпочався наступ Червоно? арм??, Струк взяв участь в оборон? столиц?. Згодом, разом з? сво?м загоном бере участь у тяжких оборонних боях п?д Проскуровом, Дубном, Ковелем. В?дступ укра?нсько-польського в?йська прив?в отамана на найзах?дн?ш? околиц? укра?нських земель — на берег Зах?дного Бугу. В липн? 1920 р., прорвавши лави 12-? б?льшовицько? арм??, а пот?м смугу Башкирсько? див?з??, рушив додому. Рейд по зап?ллю Червоно? арм?? завершився усп?шно, ? в серпн? повстанц? вступили в Чорнобильський пов?т. Б?льшовики, зачувши, що повернувся Струк, залишили величезний район без бою. Струк пов?в наступ на Чорнобиль, де зас?ли червон?, який ? захопив п?сля запеклого бою. Тим самим Струк розпочав загальне повстання зг?дно з одержаним наказом Головного Отамана Симона Петлюри. У повстанн? брали участь селяни Чорнобильського, Ки?вського, Радомишльського, Овруцького, Мозирського ? Козелецького пов?т?в.

?лько Струк так сформулював свою позиц?ю:

М?й висновок: я партизан ? повстанець сво?? неньки-У кра?ни й оборонець ?? в?д граб?жник?в… Не був, не буду й на думц? не маю бути на боц? ворог?в сво?? Батьк?вщини. Знищу вс?х, хто хоч у душ? на ?х боц?.

Настала зима, яка вважалась несприятливим часом для д?й повстанц?в. Але Струк, протягом зими в?в активн? д??. До останн?х чисел лютого 1921 року робив переходи з м?сця на м?сце, займаючи Овруч, Васильк?в, Сквиру, Макар?в, Брусил?в, Остер, Козелець, Мозир, Наровлю Мозирського пов?ту, Комарин М?нсько? губерн??…

Тривале ?снування Струка, — писав заступник начальника особливого в?дд?лу Ки?вського в?йськового округу ?ванов, — поясню?ться тим, що агентурне висв?тлення банди зсередини за допомоги секретного сп?вроб?тника дос? не вдавалося, бо Струк досить обережний та розумний бандит, що прийма? до себе в банду лише тих ос?б, яких чудово зна?… Шп?онаж — за допомогою селян — поставлений Струком дивовижно.

Навесн? 1921 р. струк?вц? перекрили Дн?про, Прип'ять, блокували зал?зничн? шляхи, все част?ше нападали на червон? гарн?зони м?стечок. X. Раковський, який перед тим зв?тував Москв?, що вже л?кв?дував повстанц?в, змушений був просити у Троцького допомоги, посилаючись на те, що ?укра?нськ? повстанц? загрожують ? Рос???.

У в?дпов?дь на звернення Раковського 5 серпня до Ки?ва був змушений при?хати Троцький. В?н знову оголосив так звану амн?ст?ю та видав к?лька в?дозв до повстанц?в, як? розпалили у Струка ще б?льше завзяття до боротьби проти б?льшовик?в.

Отримавши ?нформац?ю про заплановану по?здку Троцького до польського кордону, струк?вц? в середин? серпня з?рвали зал?зничн? мости на р?чках ?рп?нь ? Тетер?в. Троцький змушений був ?хати в б?к Румун??, причому ??хав з великою обережн?стю, роблячи лише по к?лька верств на годину?. Попереду та позаду нього сунули бронепотяги.

Одночасно, з тим радянська преса вела запеклу кампан?ю по дискредитац?? повстанського ватажка. Вт?м, в б?льшовицьких оц?нках яскраво позначений страх перед укра?нським отаманом. Попри неодноразов? спроби, б?льшовикам так ? не вдалося схопити отамана. Струк був невловимий: в?н ? його козаки продовжували збройну боротьбу до к?нця осен? 1922 року. Коли Визвольн? змагання завершилися поразкою, Струку (ор??нтовно взимку 1922 — 1923 рок?в) вдалося ем?грувати до Польщ?. За неп?дтвердженою ?нформац?я, ?лько Струк прожив на ем?грац?? ще понад 40 рок?в ? помер 1969 року у Чехословаччин?.

Джерела та л?тература

• Во?нн? ?стор?я Галичини та Закарпаття Ч.1. Зб?рник матер?ал?в Всеукра?нсько? науково? в?йськово-?сторично? конференц?? Наукове видання Упорядник Карпов В?ктор Васильович В?дпов?дальн? редактори: В. В. Карпов, В. ?. Гор?лов, ?. В. Мороз. 36. наук, праць. — К. 2010.
• (укр.) Шатайло О. Л. Спадко?мц? козацько? слави. Б?ограф?? генерал?в Арм?? Укра?нсько? Народно? Республ?ки — уродженц?в Черкащини — Д.: В?дродження. 2009. — 194 с. ISBN 978-966-538-222-5

Посилання

• Роман Коваль. ?Отаман ?лько Струк?
• Роман Коваль. ?Повернення отаман?в Гайдамацького Краю?