老汉酒后骑自行车问民警“我这样行不行”被罚50老汉民警自行车

百度 据维斯新闻节目报道，在文件夹里的大部分照片中，女性身着军装。

Увага: Не вказане значення "common_name"

Каракорум-Алтайський округ
1918 – 1920 ↓
{{{common_name}}}: ?сторичн? кордони на карт? Алтай на карт? Рос??
Столиця	Улала
Мови	Алтайська, рос?йська
Форма правл?ння	Республ?ка
Голова Каракорум-алтайсько? управи	Чорос-Гурк?н Григор?й
?сторичний пер?од	Перша св?това в?йна
? Засновано	1918
? Л?кв?довано	1920
Населення
Попередник Наступник Рос?йська республ?ка РСФРР Ойротська автономна область
Сьогодн? ? частиною	Республ?ка Алтай

Каракорум-алтайський округ — державне утворення алтайц?в п?д час Громадянсько? в?йни в Рос??.

Перед?стор?я

У липн? 1917 року в?дбувся з'?зд ?нородц?в Б?йського (алтайц?) ? Кузнецького (шорц? та телеути) пов?т?в. На з'?зд? були прийнят? р?шення про виокремлення Г?рського Алтаю в окрему адм?н?стративну одиницю та створена Алтайська г?рська дума, м?сцем перебування яко? стало м?сто Б?йськ. Парламент алтайц?в очолив художник та л?дер нац?онального руху Григор?й Чорос-Гурк?н, почесним членом був обраний ?деолог сиб?рського обласництва Григор?й Потан?н.

Окр?м п?дготовки до створення окремого пов?ту, Алтайська дума зайнялася питаннями нац?онально? осв?ти, наукових досл?джень ?стор?? Алтаю та закуп?вель хл?бу в умовах економ?чно? кризи.

?стор?я округу

Каракорум-Алтай у вересн? 1918 р.

П?сля жовтневого перевороту, з осен? 1917 ? до весни 1918 Алтайська г?рська дума намагалася лав?ювати м?ж р?зними центрами сили, як? ?снували тод? в Сиб?ру — сиб?рськими обласниками, земствами, есерами та б?льшовиками. П?сля того, як Б?йське земство в?дмовилося в?докремлювати в?д себе Алтай, у с?чн? 1918 року алтайськ? депутати вийшли з його складу.

На початку березня (наприк?нц? лютого) 1918 року Алтайською г?рською думою був з?браний Установчий з'?зд ?нородц?в та селян Г?рського Алтаю, на якому розглядалося вже не в?докремлення рег?ону в окремий пов?т, а створення округу (губерн??) або самост?йно? республ?ки. На з'?зд? було проголошено Каракорум-Алтайський округ з тимчасовою столицею в с. Улала (зараз — м. Горно-Алтайськ). Виконовчою владою в окруз? ставала обрана на з'?зд? Каракорум-Алтайська управа на чол? з Григор??м Чорос-Гурк?ним.

Назву округ отримав в?д давньо? монгольсько? столиц? Каракорум. Хоч це ?сторичне м?сто ? не знаходилося на територ?? округу, алтайськ? нац?онал?сти бачили у такому найменуванн? звернення до сво?? давньо? ?стор??. Планувалося також збудувати новий Каракорум на територ?? Алтаю, який мав би стати столицею республ?ки.

В умовах браку влади у той пер?од алтайська управа збер?гала самост?йн?сть; у той же час на територ?? округу ?снувало к?лька рад. Навесн? 1918 року в?дбулися збройн? з?ткнення м?ж загонами Каракорум-Алтаю та б?льшовицько? Б?йсько? ради. У червн?-липн? того ж року, як ? на решт? територ?? Сиб?ру, ради були л?кв?дован?; влада Каракорумсько? управи збереглася. У вересн? 1918 року Каракорум-Алтай був п?дпорядкований Сиб?рськ?й республ?ц?, п?зн?ше в тому ж роц? — формал?зований як окремий пов?т.

П?сля приходу до влади Колчака, оточення якого було вороже налаштоване до нац?ональних рух?в, цив?льн? (Г. Гурк?н) та в?йськов? (О. Кайгородов) кер?вники Алтаю заарештовувалися за сепаратизм, але були п?зн?ше зв?льнен?. Наприк?нц? 1919 — на початку 1920 каракорумц? з боями в?дступили до Монгол??, однак спротив б?льшовикам тривав до 1923 року.

Символ?ка

Реконструкц?я прапору Каракорум-Алтаю.

Прапором Каракорум-Алтаю було червоне прямокутне знамено, у л?в?й частин? якого розташований трикутник ймов?рно б?лого або блакитного кольору, що символ?зу? гори Алтаю. П?д трикутником — смуга св?тло-зелених хвиль (р. Катунь), над ним — сонце, що сходить. На червоному тл? напис ?Jep-Cyy-Хан-Алтай? (або ?Jep-Су Хан Алтай?).

Республ?ка Ойрот

Республ?ка Ойрот мала би включити земл?, заселен? алтайцями, шорцями, хакасами, тувинцями та ойратами (зах?дними монголами)

Оновлена бурхан?змом ?сторична пам'ять алтайц?в про знаходження у склад? ойратсько? держави визначила ?хн? явлення про майбутню державн?сть. Алтайськ? нац?онал?сти та сиб?рський обласник Васил?й Ануч?н пропонували об'?днати у республ?ц?, що мала насл?дувати Джунгарському ханству ойрат?в, земл?, заселен? алтайцями, телеутами, шорцями, хакасами, тувинцями, та власне ойратами — зах?дними монголами.

За декларац??ю установчого з'?зду передбачалося ?об'?днати у самост?йну республ?ку земл?, що колись входили до складу держави Ойрот; при цьому нова республ?ка мала ув?йти як складова частина у загальнорос?йську федерац?ю?. На думку досл?дниц? В. Г. Чеботарьово?, алтайськ? нац?онал?сти, проголошуючи створення округу, в?д самого початку мали план перетворити його на незалежну в?д Рос?? державу.

Утворення Ойротсько? автономно? област?

П?сля завоювання Алтаю б?льшовиками Каракорум-Алтайський пов?т спочатку було знову включено як окрему одиницю до Б?йського пов?ту, пот?м в?дновлено як окремий пов?т. Народний ком?сар?ат у справах нац?ональностей почав роботу над про?ктами нац?онально-територ?ально? орган?зац?? алтайц?в та сус?дн?х народ?в, яку очолив колишн?й депутат Алтайсько? г?рсько? думи Сари-Сеп Конзачаков (Конзичаков).

Його про?кт був продовженням ?де? республ?ки Ойрот: пропонувалося об'?днати територ?? розселення тюркських народ?в Алтаю. Цей про?кт був в?домий п?д назвами Республ?ка Ойрот, Тюркська радянська республ?ка та Ойротсько-Хакаська республ?ка, ? був п?дтриманий Наркомнацем, однак забракований сиб?рськими б?льшовиками. Як аргументи проти нього наводилося те, що територ?? розселення цих народ?в погано пов'язан? м?ж собою, що б?льш?сть в окруз? за одним з про?кт?в його кордон?в складатимуть рос?яни, та те, що не можна порушувати ц?л?сн?сть економ?чних район?в, зокрема Кузбасу.

1 червня 1922 року Всерос?йським центральним виконавчим ком?тетом був виданий Декрет про утворення автономно? област? Ойротського народу. Сари-Сеп Конзачаков продовжив домагатися включення Шор?? до складу Ойратсько? АО, однак його пропозиц?? не були затверджен?. У 1926 роц? був утворений Шорський нац?ональний район.

Див. також

• Бурхан?зм
• Алтайський див?з?он
• Хакаський нац?ональний рух
• Держава Бурят-Монгол?я
• Калмицький в?йськовий уряд

Джерела

• М. В. Белозёрова. К ИСТОРИИ ОБРАЗОВАНИЯ ОЙРОТСКОЙ АВТОНОМНОЙ ОБЛАСТИ (НАЧАЛО 1920-х гг.) [Арх?вовано 16 травня 2017 у Wayback Machine.]
• В. В. РУСАНОВ. Национальный суверенитет и процессы суверенизации Горного Алтая [Арх?вовано 14 липня 2015 у Wayback Machine.]
• Русанов, Виталий Викторович. Пути национального самоопределения алтайского народа в первой четверти XX века [Арх?вовано 29 кв?тня 2017 у Wayback Machine.]
• А. В. Сушко. ПРОЦЕССЫ СУВЕРЕНИЗАЦИИ В СИБИРИ (ФЕВРАЛЬ 1917—1923 гг.) [Арх?вовано 10 липня 2015 у Wayback Machine.]
• А. В. Сушко. Роль В. И. Анучина в развитии алтайского национализма в 1918 г. [Арх?вовано 10 липня 2015 у Wayback Machine.]
• Екеева Н. М. История образования Ойротской (Горно-Алтайской автономной) области [Арх?вовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Д. А. Михайлов. Национальный дискурс в Сибири: Г. И. Гуркин и алтайский национализм [Арх?вовано 12 червня 2015 у Wayback Machine.]
• Анатолий МУРАВЛЁВ. Горный Алтай в канун революций 1917 года [Арх?вовано 9 травня 2021 у Wayback Machine.]
• МУРАВЛЁВ Анатолий Степанович. Великое государство Ойрот [Арх?вовано 20 травня 2015 у Wayback Machine.]
• Александр Санович Тадыжеков. СТРАНИЦЫ ИСТОРИИ. Звёздные часы Сары-Сэпа Конзычакова [Арх?вовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• В.Сапрыков Флаг и герб Республики Алтай [Арх?вовано 11 липня 2015 у Wayback Machine.]
• В. И. Шишкин АЛТАЙСКАЯ ГОРНАЯ ДУМА
• Н. С. Модоров АЛТАЙСКОЕ НАЦИОНАЛЬНОЕ ДВИЖЕНИЕ^{[недоступне посилання з липня 2019]}