白金经典ACT《猎天使魔女》游侠LMAO 1.3汉化发布
Ця стаття ? частиною сер?? з теми |
?стор?я земель сучасно? Укра?ни |
---|
![]() |
Хронолог?я та пер?оди |
?нш? статт? |
Див. також |
Економ??чна ?сто?р?я Укра??ни — почина?ться з пер?оду заселення ?? нин?шньо? територ?? першими поселенцями.
Розкв?т Ки?всько? Рус? у IX–XI ст. зумовлений головним чином ?? виг?дним географ?чним положення на перехрест? торгових шлях?в ? зв'язками з кра?нами Зах?дно? ?вропи, П?вноч? ? П?вдня. У XII ст., п?сля перекриття кочовиками торгового шляху Дн?пром ?з варяг в греки?, стався розпад Ки?всько? Рус? на незалежн? княз?вства. Виснажена м?жусобицями, нападами половц?в, монголо-татар, поляк?в ? литовц?в, вони стали околичними землями ?нших, б?льш могутн?х держав.
Протягом усього пер?оду ?снування (1649–1764 рр.) Козацько-гетьмансько? держави, ?? економ?ка залишалася переважно аграрно-феодальною. Вона була не просто аграрною, а сировинною – на експорт йшли спершу м’ясна худоба (воли), пот?м зерно (наприк?нц? 16 – на початку 17 ст.), а пот?м з нову лише м’ясна худоба ? гор?лка. Так сформувалася тенденц?я отримувати прибуток за рахунок сировинно? аграрно? економ?ки, яка збер?галася пот?м протягом стол?ть.[1] Вт?м, в часи Гетьманщини були пом?тними загально?вропейськ? тенденц?? по зб?льшенню к?лькост? мануфактур та частки промисловост? у галузев?й структур? ВВП.
Було скасоване кр?пацтво Реч? посполито? та в?дбувся перерозпод?л засоб?в виробництва в?д старо? шляхти до козацько? старшини та селян. Остаточно на територ?? Укра?нсько? держави ф?льварково-панщинна система господарювання, земельна власн?сть корол?вщини, польських та укра?нських магнат?в ? шляхти, католицько? церкви були л?кв?дован? п?сля 1652 p.
Основна частина зв?льнених територ?й (а це був значний земельний фонд: корол?вщин? належало близько 150 м?ст ? м?стечок, магнати ? шляхта волод?ли приблизно 1500, а католицька церква — 50 ма?тками), а також незаселен? земл? перейшли до загальнодержавного фонду, що був у волод?нн? Скарбу В?йська Запорозького — складово? частини апарату гетьмансько-старшинсько? адм?н?страц??. Верховним розпорядником земл? був гетьман, на м?сцях розпоряджалися нею полковники ? сотники. У приватному волод?нн? залишалися земл? православних монастир?в ? вищого духовенства, др?бно? шляхти, козак?в ? м?щан.
Особисто в?льн? селяни мали сплачувати казн? податок у вигляд? грошового чиншу. Селяни в?льних в?йськових с?л вважали землю, яку обробляли, сво?ю власн?стю. В друг?й половин? XVII — на початку XVIII ст. ?? в?льно передавали у спадок, дарували, продавали, купували. В приватновласницьких, тимчасово-умовних волод?ннях право селян на користування землею було обмежене, а при куп?вл?-продажу земл? передавалося лише право на ?? волод?ння з наявними примусами на користь власник?в земл?.
П?сля Визвольно? в?йни, 80—90% селян мали землю. За матер?алами Рум'янцевського опису Малорос?? (1765–1769 pp.), старшинськ?, монастирськ?, казенн? селяни под?лялися на тих, хто мав землю, ? безземельних. Власники над?л?в передавали землю у спадок, в оренду, купували та продавали, орган?зовували хутори. Зросла чисельн?сть заможних селян, як? сконцентрували значну частину над?льно? земл? та худоби. Безземельн? посполит? або займалися землеробством на старшинськ?й, монастирськ?й, казенн?й земл?, що вид?лялась ?м у тимчасове користування, або жили за рахунок продажу робочо? сили.
Деяк? безземельн? селяни тримали багато худоби, пас?к, займалися ремеслами, промислами. Окрем? з них мали до 30—40 гол?в рогато? худоби, 20—30 свиней, 30—40 коней, до 300 овець. Деяк? селяни, так зван? служител?, не мали н?якого господарства ? пост?йно жили в ма?тках старшини або ?на пропитання?, або за р?чну плату (2—10 крб.).
XVII–XVIII ст. були пер?одом бурхливого процесу виникнення ? розвитку м?ст, зростання ?х рол? в господарському житт? Укра?ни. Проте на в?дм?ну в?д м?ст Зах?дно? ?вропи вони збер?гали феодально-аграрний характер, були невеликими. Процес формування промислово-торговельного населення йшов пов?льно. За даними перепису 1666 p., в 36 м?стах Л?вобережно? Укра?ни 26% жител?в були рем?сниками. Внасл?док пол?тики московсько? влади, що обмежувала розвиток укра?нсько? промисловост?, в к?нц? XVIII ст. серед населення Гетьманщини рем?сники становили незначну к?льк?сть: у Черн?гов? — 4,5%, у Гадяч? — 16% вс?х жител?в. Значними рем?сничими центрами були Н?жин — 42,3% двор?в рем?сник?в, Стародуб — 48,5%. У Ки?в? працювало 4 тис. рем?сник?в.
У 20-х роках XVIII ст. в Гетьманщин? п?д впливом перетворень Петра ? почалося буд?вництво великих централ?зованих мануфактур. Виникнення мануфактур в?дбувалося двома шляхами: др?бн? п?дпри?мства перетворювалися на велик? самост?йн? виробництва, майстерн? п?дпорядковувалися торговому кап?талу, який активно проникав у виробництво. Особливо сприятливим середовищем для виникнення мануфактурного виробництва були м?ськ? та с?льськ? промисли. Вони не обмежувалися цеховими майстернями, тому були придатн?шими для впровадження нових механ?чних процес?в, прогресивних форм орган?зац?? виробництва й прац?. Формувалися кадри пост?йних роб?тник?в, як? жили за рахунок зароб?тк?в у промисловост?.
Розвивалося винокур?ння (?уральництво, броварство, медовар?ння). Сировиною для виготовлення гор?лки ? пива були жито, ячм?нь, гречка, овес, пшениця. Др?бн? ?уральн? та пивоварн? д?яли в кожному ф?льварку, ма?тку, сел? Укра?ни. Винокур?ння давало прибуток в 2—4 рази б?льший, н?ж продаж хл?ба. В к?нц? XVIII ст. нал?чувалося понад 10 тис. ?уралень. У Гетьманщин? та Слобожанщин? винокурн? належали монастирям, козацьк?й старшин?, купцям, м?щанам, козакам ? селянам. На к?нець XVIII ст. винокур?ння повн?стю перейшло до дворянства. У XVIII ст. б?льш?сть винокурень мала др?бнотоварний характер. Певна ?х частина за розм?рами ? обладнанням належала до початкових форм мануфактур. Це були велик? винокурн? (гожельн?), ?х обслуговували в середньому 14 ос?б. Винокур?ння мало високий ступ?нь товарност?. Купували сировину, паливо, обладнання, продавали продукц?ю — в шинках уроздр?б, збували оптом. Продовжувало розвиватися металург?йне виробництво, найпоширен?шою формою якого були рудн? промисли.
Особливе м?сце в промисловост? належало виробництву сел?три. Осередком цього промислу були басейни р?чок Псла, Ворскли, Орел?, нижнього Дн?пра та Бугу, райони поблизу Чугу?ва ? Путивля. У пер?од польсько-шляхетського панування ?снувало майже 20 сел?троварень, виробництво на яких було монопол?зовано урядом Польщ?. П?д час Визвольно? в?йни середини XVII ст. сел?тровими заводами керувало козацьке в?йсько. У XVIII ст. будувалися казенн? та приватн? сел?трян? варниц?, що належали козацьк?й старшин?, козакам ? городянам. Сировиною для одержання сел?три була земля городищ, старих могил, фортечних вал?в ? поп?л. З 40-х рок?в XVIII ст. поширився штучний буртовий спос?б виготовлення сел?три. З к?нця 30-х рок?в XVIII ст. були орган?зован? сел?трян? компан??: Опошнянська (об'?днувала сел?трозаводчик?в м. Оп?шн?), купця Щедрова, Рос?йська (заводи були в Харк?вськ?й губерн?? та в Полтавському полку) та ?н. Основним покупцем укра?нсько? сел?три в XVIII ст. була Рос?йська скарбниця. Примусова система збуту негативно впливала на розвиток сел?тровар?ння. Великою була заборгован?сть скарбниц? власникам завод?в. Лише в 90-х роках XVIII ст. був дозволений в?льний продаж сел?три, що залишалася в?д постачання у скарбницю. Це сприяло розширенню сел?тровар?ння.
П?сля ?нтеграц?? з Рос?йською ?мпер??ю у XVII–XVIII ст. Укра?на стала головною житницею Рос??, а Одеса стала ?? головним морським портом.
Станом на 1914 р?к частка укра?нських губерн?й у склад? Рос?йсько? ?мпер?? складала:[2]
- 44% вирощеного зб?жжя;
- 76% виробленого цурку;
- 69% вирощеного тютюну;
- 53% добуто? сол?;
- 71% добутого вуг?лля (в т.ч. 99% високояк?сного вуг?лля — антрациту ? 99% коксу);
- 74% виробництва зал?за.
Перша св?това в?йна окр?м розорення через бойов? д?? принесла значне п?днесення оборонно промислового комплексу через переор??нтац?ю на виробництво в?йськово? продукц?? та буд?вництво нових великих завод?в. Хоча активн? бойов? д?? п?д час Першо? св?тово? в?йни здеб?льшого зачепили зах?дн? рег?они Укра?ни, важк? насл?дки в?йни були в?дчутними й дал? на сх?д.
П?сля пол?тико-соц?альних перетворень у Австро-Угорськ?й монарх??, спричинених Весною народ?в, у друг?й половин? XIX стол?ття в економ?ц? Сх?дно? Галичини переважали ?вропейськ? кап?тали: австр?йськ?, н?мецьк?, англ?йськ?, американськ?, французьк?, бельг?йськ?, як? контролювали основн? сировинн? галуз?, зокрема нафту, солевар?ння, л?созагот?влю. У 50-60 роках XIX стол?ття до рег?ону д?йшла хвиля промислового перевороту. На початку 70-х рок?в в основному в?н завершився ? в Австро-Угорськ?й ?мпер??. Проте, якщо в ?? зах?дних ? центральних частинах мало м?сце промислове п?днесення, то промислов?сть Сх?дно? Галичини, П?вн?чно? Буковини ? Закарпаття розвивалися значно пов?льн?ше.
70-90-т? роки були часом виникнення середн?х ? великих п?дпри?мств, але ?х роль в промисловому виробництв? була незначною. Промислов?сть мала переважно др?бний, кустарно-рем?сничий характер, була слабко механ?зованою. Великих п?дпри?мств на зах?дноукра?нських землях було близько 220, ? на них зосереджувалася лише четверта частина роб?тник?в. Найб?льш ?нтенсивно розвивалися нафтова ? озокеритна промислов?сть у Бориславо-Дрогобицькому басейн?, на теренах Укра?ни тод? видобувалося 4,5 % нафти у св?т?.[2]
Завдяки розвитку нафтово? та озокеритно? промисловост? Борислав вже на початку 70-х рок?в став найб?льшим промисловим центром на зах?дноукра?нських землях. Наприк?нц? стол?ття л?сох?м?чними центрами Закарпаття були: Великий Бичк?в, Тур?я Бистрий ? Перечин. Д?яло три меблев? фабрики - в Ужгород?, Хуст? ? Львов?. Було три значн? рудники на Мармарощин?.
?ндустр?ал?зац?я в?дбувалася ? у Львов?, тут в?дкрили сво? ф?л?? Австр?йський нац?ональний банк, Австр?йський кредитний заклад для торг?вл? ? промисловост?, Англо-австр?йський банк, працювали Галицький ?потечний банк, Селянський та Крайовий банки. Розгортали свою д?яльн?сть укра?нськ? ф?нансов? установи ? торгово-промислов? об'?днання: страхов? товариства "Дн?стер" ? "Карпат?я", Крайовий союз кредитор?в, Укра?нський ?потечний банк, Селянська каса, крайов? кооперативн? союзи.
Не дивлячиь на це зах?дноукра?нськ? земл? залишалися здеб?льшого аграрним кра?м. С?льським господарством тут займалося 94% населення. Б?льша частина р?лл?, л?с?в та пасовищ належала великим землевласникам, католицьк?й та греко-католицьк?й церкв?. Пом?щикам належало понад 40% ус?х земель. В ц?лому господарств, як? мали над?ли до 5 га., в Галичин? нараховувалося 80%, в Буковин? - 85%, в Закарпатт? - 83%. Така диспропорц?я, та зростання населення сприччинили велику хвилю ем?грац?? до Аргентини, Бразил??, Канади, США та ?нших кра?н.
У друг?й половин? XIX ст. пануючим класом на зах?дноукра?нських землях залишалися земельна аристократ?я, проте ?ндустр?альна революц?я призвела до посилення рол? буржуаз??. Поряд з ?ноземними кап?тал?стами в Галичин?, Буковин? ? Закарпатт? виникла ? укра?нська буржуаз?я, хоча ?? питома вага була пор?вняно невеликою.[3]
На початку XX стол?ття край зазнав значного спустошення через активн? бойов? д?? п?д час Першо? св?тово? в?йни.


По зак?нченню Першо? св?тово? в?йни УНР претендувала на етн?чн? укра?нськ? терени у Сх?дн?й ?вроп? загальною площею 850 000 км2 ?з загальною к?льк?стю населення територ?? 45,5 млн. ос?б.[a][4]
П?сля гетьманського перевороту була встановлена стаб?льна валюта, податкова система, розроблювався ? виконувався державний бюджет, створен? Державний ? Земельний банки. В?дновлено д?яльн?сть зал?зниць. У промисловост? збер?галися кризов? тенденц?? к?нця 1917 — початку 1918 рр. Велику загрозу становив страйковий рух, актуальним продовжувало залишатися протистояння профсп?лок ? орган?зац?й промисловц?в.
При радянськ?й влад? Укра?на зберегла статус розвиненого аграрного ? г?рничодобувного рег?ону. Кр?м того, розвинулася обробна промислов?сть, транспорт ? сфера послуг.
Незважаючи на значне руйнування п?д час Друго? св?тово? в?йни, Укра?на залишилася одн??ю з найрозвинен?ших республ?к СРСР. Все ж у 1945 р. Укра?на дала 18% загальносоюзного виробництва чавуну ? 11,2% стал?. Всього до травня 1945 р. було в?дбудовано ? введено в д?ю майже 3 тис. великих промислових п?дпри?мств Укра?ни, що становило майже третину дово?нних виробничих потужностей. Економ?ка в?дновлювалася, але у 1945 р. виробництво у республ?ц? становило т?льки 26% дово?нного р?вня.
Укра?на в основному завершила в?дбудову поруйновано? в?йною промисловост? т?льки у п'ят?й п'ятир?чц? (1951–1955 рр.).
Зг?дно ?з зах?дними оц?нками, нац?ональний дох?д Укра?ни на душу населення в 1970-х роках був вищим, н?ж в ?тал??. У к?нц? 1970-х рок?в зростання припинилося, в 1980-х роках почався спад, а п?сля 1990 вибухнула економ?чна криза.
У пер?од ?снування СРСР економ?ка Укра?ни була п?длегла диктату Держплану СРСР, який сп?льно з укра?нським Держпланом розробляв п'ятир?чн? плани ?? розвитку як ?нтегрально? частини радянсько? економ?ки. Укра?нськ? п?дпри?мства були п?длегл? союзним м?н?стерствам у Москв? або республ?канським м?н?стерствам у Ки?в?.
П?сля 1991 року п?дпри?мства, незважаючи на приналежн?сть, що збереглася формально до державно? власност?, потрапили п?д контроль сво?х директор?в. До 1996 р. близько 6 тисяч середн?х ? великих п?дпри?мств стали акц?онерними товариствами, а до 1998 р. було приватизовано 45 тисяч невеликих п?дпри?мств ? майже 99% магазин?в роздр?бно? торг?вл?, п?дпри?мств торг?вл? ? сфери послуг.
Загальне число безроб?тних в 1998–1999 досягло 2 млн. ос?б. У пошуках роботи до 7 млн. ос?б. полишили кра?ну (т.зв. ?четверта хвиля? трудово? ем?грац??).
Зниження нац?онального прибутку становило 11–15% на р?к в 1991–1994 рр.; у 1995 р. ВНП становив 2 400 дол. на душу населення. Результатом г?пер?нфляц?? стало майже повне руйнування в 1993–1994 рр. економ?ки кра?ни, до 1997 р. ?нфляц?ю вдалося припинити, але середньом?сячний прибуток громадян становив 90 дол. У 1997 чисельн?сть трудових ресурс?в становила 22,6 млн. ос?б. У галузев?й структур? зайнятост? переважа? сфера послуг — 49%. У промисловост? ? буд?вництв? зайнято 30%, у с?льському, л?совому ? рибному господарств? — 21 %.
В Укра?н? вид?ляють три економ?чних райони: Донецько-Придн?провський, П?вденно-Зах?дний ? П?вденний. У першому зосереджен? п?дпри?мства г?рничодобувно?, металург?йно?, х?м?чно? ? важко? промисловост?. У другому — обробна, легка ? харчова промислов?сть. У П?вденному район? переважають суднобудування, портове господарство й ?ндустр?я в?дпочинку. Повсюдно сприятлив? умови для с?льського господарства. Зах?дн? ? центральн? област? Укра?ни спец?ал?зуються на техн?чних ? харчових культурах (цукровий буряк, хм?ль, кукурудза, картопля), в п?вденн?й Укра?н? переважа? зернове господарство ? сад?вництво, б?ля великих м?ст розвинене овоч?вництво.
Велик? металург?йн? заводи споруджен? в Запор?жж?, Мар?упол?, Дн?пропетровську, Донецьку, нафтопереробн? заводи ? в Херсон?, Одес?, Дрогобич?, Кременчуц?, Лисичанську. На Донбас? ? в Придн?пров'? розвинена х?м?чна промислов?сть, яка продуку? соду, с?рчану кислоту, добрива, синтетичн? смоли, пластмаси, волокна, шини ? р?зн? х?м?кати. Укра?на виробля? також обладнання для важко? промисловост?, енергетики (електромотори, турб?ни, потужн? трансформатори), зал?зничного транспорту (локомотиви, вантажн? вагони), г?рничодобувно? промисловост? (екскаватори, бульдозери, вуг?льн? комбайни), автотранспорту (вантажн? машини, автобуси, легков? автомоб?л?), цив?льно? ав?ац?? (пасажирськ? л?таки, ав?ац?йн? двигуни) ? с?льського господарства (трактори, с?льгосптехн?ка). Кр?м того, виготовля?ться широкий спектр побутово?, а також комп'ютерно? техн?ки. Косм?чн? технолог?? ? озбро?ння — важливий напрям розвитку машинобудування Укра?ни. В?йськово-промисловий комплекс на початку 1990-х рок?в давав близько 1/4 обсягу промислового виробництва Укра?ни. Промислов?сть буд?вельних матер?ал?в виробля? цемент (5 млн. т у 1997 р), зал?зобетонн? конструкц??, ?золяц?йн?, облицювальн? ? ст?нов? матер?али, асбесто-цементн? вироби ? шифер, сил?катне скло, керам?ку ? фаянс. За пер?од з 1918 по 1980 рр близько 62% вс?х кап?таловкладень було скеровано в буд?вництво.
Р?льництво ? скотарство — традиц?йний вид занять населення кра?ни з час?в Трип?лля (4–2 тис.до н. е.). Сприятлив? кл?матичн? умови ? ?рунти забезпечують в?дносно високу врожайн?сть. У 1985 р. УРСР дала 46% ус??? пшениц?, 56% кукурудзи, 60% цукрових буряк?в, 50% соняшника в СРСР. Виробництво яловичини становило 24% в?д загальносоюзного. У подальш? роки с?льськогосподарське виробництво Укра?ни стало знижуватися: в 1997 р. Укра?на виробила 35,4 млн. т зерна (проти 38,7 млн. т у 1991), 17,5 млн. т цукрового буряка (проти 36,3 млн.), 1,9 млн. т м'яса (проти 4,1 млн.) ? 13,7 млн. т молока (проти 22,7 млн.). Скорочення виробництва пов'язане з дезорган?зац??ю господарства, скороченням ринку збуту с?льськогосподарсько? продукц?? ? зростанням конкуренц?? з боку заруб?жних товаровиробник?в. У 1976 р. улов риби в Укра?н? становив 1,1 млн. т (12 % в?д загальносоюзного), в 1991 — 816 тис. т. У 1890-х роках 18% територ?? Укра?ни було покрито л?сами. Знищення л?с?в протягом двох св?тових во?н, хижацька експлуатац?я в царський час ? при Габсбургах, але особливо при радянському режим?, привели до скорочення площ? л?с?в до 13% на початку 1990-х рок?в. У 1997 р. було вироблено 5 млн. кубометр?в л?соматер?ал?в (проти 8 млн. у 1991), 88 тис. т паперу (проти 353 тис.), 463 тис. т картону.
Приватизац?я с?льгоспуг?дь стала одн??ю з головних ц?лей, поставлених Укра?нською державою п?сля 1991 року. Перешкоди на шляху приватизац?? земл? вельми значн?: с?льське населення (в основному ж?нки), що постар?ло, недостача кап?талу у селянства, в?дсутн?сть допомоги держави. До с?чня 1998 р. в Укра?н? було майже 36 тисяч приватних селянських господарств ? 8 тис. великих колективних господарств.
Укра?на ма? значн? запаси кам'яного вуг?лля (Донецький ? Волинський басейни) ? бурого вуг?лля (Дн?провський басейн); невелик? родовища нафти ? природного газу розташован? в Прикарпатт? ? на п?вн?чному сход? республ?ки. Ц? енергетичн? ресурси використовуються на великих ТЕС, (Вуглег?рська, Кривор?зька, Бурштинська, Зм??вська, Курах?вська ? ?нш.). На Дн?пр? побудований каскад ГЕС (Каховська, Дн?провська, Кан?вська, Ки?вська, Кременчуцька.). Понад 30 % електроенерг?? в Укра?н? дають АЕС (Р?вненська, Запор?зька, П?вденно-Укра?нська ? ?нш.). Власн? паливн? ресурси забезпечують лише 58 % потреб Укра?ни, ?нша ?х ?мпорту?ться (г.ч. з Рос?? ? Туркмен?стану).
У 2001 р. структура споживання електроенерг?? та палива: 135,8 млрд кВт·год. Вуг?лля та продукти його переробки — 64,2 млн. т; природний газ — 65,8 млрд кубометр?в; нафта ? газовий конденсат — 16,9 млн. т.
- Економ?ка Укра?ни
- Корисн? копалини Укра?ни
- Геолог?я Укра?ни
- ?стор?я осво?ння м?неральних ресурс?в Укра?ни
- ?стор?я промисловост? в Укра?н?
- Г?рнича промислов?сть Укра?ни
- Вуг?льна промислов?сть Укра?ни
- Житлово-комунальне господарство
- Харчова промислов?сть Укра?ни
- Металург?йна промислов?сть Укра?ни
- Х?м?чна промислов?сть Укра?ни
- Машинобуд?вна промислов?сть Укра?ни
- Нафтогазовий комплекс Укра?ни
- С?льське господарство Укра?ни
- ↑ Якби нам?р вдалося реал?зувати, це була б найб?льша за площею ? найб?льша за населенням кра?на ?вропи, якщо не враховувати Рос?ю
- ↑ Мошенський C. З. Кап?тал?зм ? б?знес. Уроки економ?чно? ?стор?? Укра?ни. — Ки?в : Креативна агенц?я ?Арт?ль?, 2024. — С. 29-33. — ISBN 978-617-8422-15-8.
- ↑ а б в Мапа укра?нц? по св?ту, 1920.
- ↑ Економ?чний стан зах?дноукра?нських земель у друг?й половин? XIX ст.
- ↑ а б Плакат ?Укра?на?, 1920.
- Балабушевич, Т. А. (2011). Литвин, В. М. (ред.). Економ?чна ?стор?я Укра?ни : ?сторико-економ?чне досл?дження (вид. НАН Укра?ни. ?нститут ?стор?? Укра?ни.). Ки?в: Н?ка-Центр. с. 696.
- Ясь О. Вступна стаття до розв?дки О. Оглоблина ?Проблема укра?нсько? економ?ки в науков?й ? громадськ?й думц? XIX—XX в. (До 90-р?ччя першо? публ?кац?? статт?)? // Укра?нський ?сторичний журнал. – 2018. — № 4. — С. 175—183; Оглоблин О. Проблема укра?нсько? економ?ки в науков?й ? громадськ?й думц? XIX—XX в. (До 90-р?ччя першо? публ?кац?? статт?) // Там само. — С. 184—202.[Арх?вовано 22 вересня 2021 у Wayback Machine.]
- В. Д. Базилевич. Економ?чна ?стор?я [Арх?вовано 16 серпня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопед?я сучасно? Укра?ни / ред. кол.: ?. М. Дзюба [та ?н.] ; НАН Укра?ни, НТШ. — К. : ?нститут енциклопедичних досл?джень НАН Укра?ни, 2001-–2025. — ISBN 966-02-2074-X.
- С. М. Злупко. ?стор?я економ?чно? думки в Укра?н? [Арх?вовано 15 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни : у 10 т. / редкол.: В. А. Смол?й (голова) та ?н. ; ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 598. — ISBN 966-00-0610-1.
- ?стор?я народного господарства Укра?нсько? РСР: [у 3-х т. 4 кн.] / голов. редкол. ?. ?. Лук?нов. — Т. 3, Кн. 2. — К. : Наукова думка, 1987. — 440 с.
- Г?рничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Б?лецького. — Д. : Сх?дний видавничий д?м, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
- Економ?чне життя укра?нських земель у XIII—XVI стол?ттях
- Субтельний О. Укра?на. ?стор?я. — К, 1993.
- Толочко П. П. В?д Рус? до Укра?ни. Вибран? науково-популярн?, критичн? та публ?цистичн? прац?. — К, 1997.
- Яворницький Д. ?. ?стор?я запор?зьких козак?в: У 3 т. — К, 1990.
- История предпринимательства в России. Кн. 2. Вторая половина XIX — начало XX в. — М., 1999.
- Российское предпринимательство. XVI — нач. XIX века // Отечественная история. — 1998. — № 6. — С. 3-53.
- Гурж?й ?. О. Укра?на в систем? всерос?йського ринку 60-90 рок?в XIX ст. — К., 1968.
- Пир?г О. А. Ринок ? торг?вля Укра?ни (?сторичний аспект). — К., 1996.
- Завальнюк К. В. Торг?вля промисловими товарами м?ж Укра?ною та Б?лорус??ю у друг?й половин? XIX ст. // У?Ж. — 1998. — № 4. — С. 43-55.
- Стовбун Р. ?. Торговельн? зв'язки Укра?ни ? Молдови у пореформений пер?од (1861—1900 рр.) // У?Ж. — 1978. — № 11. — С. 107—113.
- Кругляк Б. А. Торговельна буржуаз?я в Укра?н? (60-т? роки XIX ст. — 1914 р.) // У?Ж. — 1994. — № 6. — С. 72 — 81.
- Лановик Б., Матисякевич З., Матейко Р. ?стор?я господарства: Укра?на ? св?т: п?дручник. К., 1995 р.
- Копиленко М., Копиленко О. Забут? реформи: З досв?ду економ?чних перетворень в Укра?н? // ?нформац?я ? ринок. 1993 р. № 1
- Горк?на Л. До обгрунтування сусп?льно-економ?чних перетворень в Укра?н? в 1917—1920 рр.. // Економ?ка Укра?ни. 1993 р. № 5
- Витанович ?. Аграрна пол?тика Укра?нських уряд?в 1917—1920 рр.. // Укра?нський ?сторик. 1967 р. № 3-4
- Притуляк П. Економ?чний догов?р УНР з Н?меччиною та Австро-Угорщиною 1918 р. // Укра?нський ?сторичний журнал. 1997 р. № 1
- Економ?чне становище Укра?ни в 1917—1920 рр.
- Економ?ка Галичини п?сля в?йни 1914—1920 рр.
- Гай-Нижник П. Укра?на — Н?меччина: ф?нансово-економ?чн? вза?мини (1918 р.) // Науковий зб?рник Укра?нського В?льного Ун?верситету. — Т.23. — Мюнхен, 2018.