车讯:2016洛杉矶车展：凯迪拉克Escala概念车

百度 2016年的邓超堪称劳模，银幕作品屡创票房佳绩，对此他也机智表白观众如果说异地恋的话一年见两回太少了！邓超讲述片场趣事笑果连连再战大年初一机智表白影迷邓超此次发布会以一件亮闪闪的黑色毛衣搭配白色休闲裤亮相，复古造型秒杀不少菲林。

Пол?ське повстання — збройний виступ проти Директор?? УНР на територ?? Пол?сько? губерн??. ?нша назва — Дубровицьке збройне повстання, Воробинське повстання. ?нсп?роване л?вими есерами та б?льшовиками, за п?дтримкою ЦК РКП та командування Зах?дного фронту. Ядром повстання була територ?я пом?ж м?стами П?нськ — Лунинець — Давид-Городок — Столин — Дубровиця — Сарни — Володимирець — Дольськ.

Основн? етапи

Передумови

У червн? 1918 року п?дп?льники к?лькох м?ст ? с?л Погориння створюють в л?сах повстанськ? групи. В червн? в с. Селець була створена повстанська тр?йка. Вона почала координувати сво? д?? з п?дп?льниками з ?нших с?л. На чол? селецьких п?дп?льник?в стояв Трохим Кам?нський. Машин?ст О.Конончук привозив в Дубровицю л?тературу з Орши. 20 липня 1918 року в Дубровиц? в?дбулася п?дп?льна конференц?я, яка п?дтримала р?шення ? з'?зду КП(б)У ?Про збройне повстання?. В серпн? до Р?вного прибув Осип Заграничний (псевдо Микола ?ф?мов). В жовтн? в?н був делегатом ?? з'?зду КП(б)У. Через цього члена Волинського губернського ком?тету КП(б)У з губернським ком?тетом п?дтримували зв'язок дубровицьк? повстанц?. Восени 1918 року стали активно д?яти повстанськ? групи з с. Колодно, м. Столина ? м. Висоцька. Укра?нський нац?ональний союз скерував в Сарни для п?дготовки повстання к?лькох старшин на чол? з сотником В?ктором Хвостовим. Розпочали повстання л?в? есери.

Початок

Повстання розпочалося 3 грудня 1918 року з наради п?дп?льник?в рег?ону в будинку Йосипа Лясковця в Дубровиц?. 5-6 грудня 1918 року через нейтрал?тет н?мецьких в?йськ повстанц? зайняли прим?щення телеграфу, адм?н?страц?? ? Державно? варти в м.Дубровиця, напали на поблизький ма?ток граф?в Плятер?в — Вороблин. Повстанцям сприяли зал?зничники сарненського депо. 9 грудня 1918 роззбро?ний н?мецький гарн?зон м.Сарни. Начальником штабу повстання став Олександр Садовський, во?нним ком?саром Микола ?фремов, заступником по партпол?тработ? Блуфштейн.

Тисяча повстанц?в рушила на ст. Видибор. П?сля пред'явленого ультиматуму м?сцевий н?мецький гарн?зон ви?хав на ст. Лунинець. У винику в руках повстанц?в опинилися склади колишнього 39-го арм?йського корпусу рос?йсько? арм??.

20 грудня 1918 р. в Видибор? в?дбулася нарада повстанських командир?в на як?й вир?шено створити з окремих загон?в повстанськ? полки. У в?йськово-революц?йну раду повстанських комун?стичних полк?в заходу Укра?ни ? Б?лорус? ув?йшли О. Конончук — голова, М. ?ф?мов, О. Садовський, П. Конончук, В. Лясковець. П?зн?ше ?? очолив О. ?ль?н. 25 грудня 1918 року в Столин? пройшло зас?дання Столинського в?йськово-революц?йного ком?тету. У ньому взяли участь 224 учасника. Прийнято р?шення про створення при Рад? Пол?ського в?йськово-революц?йного ком?тету. До його складу ув?йшли л?в? есери Григор?й Островський, Модест Вишневський, Микола Лясковець, Опанас Резанович, В. Созонович, Кузьма Русак, ?. Русаков, Олекс?й Карась, Оксент?й Лепешко. Ревком розм?стився у вагон? на станц?? Видибор. Прийнято р?шення про створення на баз? повстанських загон?в трьох революц?йних полк?в: 1-го Пол?ський, 2-й Пол?ський та 1-й Дубровицький полки. Штаби полк?в розм?стилися в?дпов?дно у Столин?, Видибор? ? Дубровиц?. Проголошено моб?л?зац?ю ус?х чолов?к?в у в?ц? 20-30 рок?в. На зас?данн? прийнято р?шення про створення в Столин? м?л?ц??. Додатково розглянуто питання пом?щицького майна ? торг?вл? л?сом.

Повстанц? видавали рос?йськомовну газету ?Л?сове рехо?. У склад редколег?? входив Фед?р Козубовський.

Якщо спочатку противниками повстанц?в були прац?вники державно? варти (Дубровиця, Теребежов), приватна охорона землевласник?в (Маневич?) та н?мецько? в?йськово? адм?н?страц??, то з к?нця грудня ними стали п?дрозд?ли народно? м?л?ц?? Сарненсько? групи Д??во? арм?? УНР у склад? п?шого полку ?м. В.Винниченка отамана Михайла Гришко (1,3 тисяч? багнет?в, 10 скоростр?л?в, 5 гармат), полку ?м. С.Петлюри (843 багнети, 10 скоростр?л?в, 5 гармат), Зал?зничного полку (200 багнет?в), Ударного гарматного див?з?ону, Укра?нського к?нного полку (150 шабель), Техн?чного Кур?ня, двох бронепотяг?в (?Слава Укра?н??, ?Сух?). Отже на середину с?чня 1919 року Сарненська група об'?днувала 2,5 тисяч? багнет?в, 600 шабель, 8 гармат ? 2 бронепотяги.

31 грудня 1918 року командир другого батальйону 152-го стр?лецького полку Додулевич телеграфував з Дятлово до М?нсько? в?йськово? Ради: ?Положення комун?стичних полк?в в Видибор? критичне. Петлюр?вц? з? значними силами ? панцирником пересл?дують комун?стичн? полки ? швидко наближаються до Лунинця.?

Полк ?м. В. Винниченка виявився мало бо?здатним, бо його командир виказався за необх?дн?сть поглиблення соц?ал?стично? революц??. Дисципл?на в полку дуже похитнулася п?д впливом аг?татор?в. Радянськ? в?йська на той момент знаходились в Дубровиц?, укра?нськ? — Сарнах. Активних д?й в?йська УНР п?д командуванням Гришко та Пал??нко не вели. Активн?сть стримували парт?йн? ?нтриги та недов?ра, яка панувала у в?дносинах м?ж В. Оск?лко, О. Пал??нко та М. Гришко.

циркуляр Пол?ського районного ревкому волосним ? с?льським ревкомам Пинсько? пов?ту про скликання Пинського пов?тового з'?зду Рад 31 с?чня 1919

Пол?ський В?йськово-революц?йний ком?тет ухвалив: скликати 20 лютого 1919 р. у м. Пинську Пинський пов?товий з'?зд Рад. Зг?дно з основним законом РРФСР та ?нструкц?? про вибори, на пов?товий з'?зд Рад надсилаються: на 1000 трудящих селян ? роб?тник?в один депутат. Повстанськ? полки посилають по одному депутату на 500 повстанц?в. Профес?йн? робоч? союзи ? вс? пол?тичн? парт??, як? стоять на радянськ?й платформ?, посилають по одному депутату. Товариш голови Пол?ського Ревкома (п?дпис нерозб?рливий) За секретаря (п?дпис нерозб?рливий)

У склад? Зах?дного фронту

30 грудня 1919 року з М?нська в Лунинець ви?хав колишн?й член харк?вського ревкому, представник зал?зничного райкому РКП(Б) та Центробуду Олександр ?ль?н. Як виплива? з донесень у Всерос?йський головний штаб, в?н був ?в?дряджений ЦК РКП в район Укра?ни? з метою орган?зувати збирання ? закуп?влю збро? у н?мецьких вояк?в, як? поверталися у Н?меччину. Унасл?док перемов ?ль?на з солдатським ком?тетом н?мецько? див?з?? 5 с?чня 1919 року було досягнута домовлен?сть про передачу влади на зал?зничному вузл? Лунинець до 8 с?чня 1919 року. Н?мецьк? в?йськов? також зобов'язались передати замки ? частини до рос?йських гармат ? кулемет?в, що переховувались на зайнятих ними складах. Для передач? майна створена зм?шана ком?с?я. 6 с?чня 1919 року в м?ст? була впроваджена повстанська м?л?ц?я. Для керування збройними силами повстанц?в ?ль?н створив та очолив В?йськову Раду.

6 с?чня 1919 року Олександр ?ль?н висила? телеграму на ?м'я Володимира Ульянова ? Якова Свердлова. ?Лен?н? пише на н?й резолюц?ю ?Склянському. Для в?дпов?д?. Що зроблено?. Склянський допису?: ?Вислати запит до т. Антонова ? Ревв?йськрайд, яка потр?бна допомога. Склянський. 9.1.1919?.

За зб?р, куп?влю ? евакуац?ю в тил збро?, ?нженерного та ?ншого в?йськового майна з Зах?дно? област? за дорученням Ради Оборони в?дпов?дав член Всерос?йського центрального виконавчого ком?тету ?. Дмитр??в. Уповноважен? Надзвичайно? ком?с?? з забезпечення Червоно? Арм?? ?. Дмитр??в ? С. Гросман висилають до ?. Вацетиса телеграму в як?й пов?домляють: п?д командою ?ль?на знаходиться 3 тисяч? повстанц?в, ?ль?н добрий пол?тичний кер?вник, браку? в?йськових фах?вц?в, на чотири м?сяц? повстанц? мають лише 30.000 рубл?в, на ц?й д?лянц? фронту вони ? ?диною збройною силою, 17-а стр?лецька див?з?я повинна ус?ляко допомагати ?ль?ну.

З 8 с?чня 1919 року на територ?ю контрольовану повстанцями вступила 17 стр?лецька див?з?я Зах?дного фронту. Оск?льки евакуац?я н?мецьких в?йськ не була зак?нчена, 15 с?чня Лунинець в черговий раз часово був зайняти н?мцями. П?д час сутички було поранено трьох вартових.15 с?чня 1919 р. 152-й полк 17-? див?з?? разом з Дубровицьким полком вперше вступив в б?й з в?йськами УНР,

20 с?чня полк С?чових стр?льц?в почав наступ на Дубровицю ? 24 с?чня зайняв м?сто.

22 с?чня б?йц? 2-ого пол?ського та 152-го стр?лецького полк?в почали роззброювати розташованих в Пинську ?гайдамак?в?, вступили в б?й з пинською оф?церською дружиною. Завдяки п?дтримц? н?мецького бронепотягу радянськ? вояки були роззбро?н?. ?х взяли п?д варту гарантувавши, що вони не будуть передан? до в?йськового суду. Черговою вимогою стала передача повстанцям м. Пинська, а також зв?льнення полонених там 22 с?чня повстанц?в. М?сто було передано п?д час ви?зду останнього н?мецького ешелону 25 с?чня 1919 року. В пинський операц?? брали участь 152-й стр?лецький ? 2-й пол?ський полки. П?сля здобуття м?ста, в Пинськ пере?хав пол?ський ревком.

В с?чн? призовний в?к було розширено до 40 рок?в. На середину с?чня у трьох полках було близько 3-х тисяч вояк?в. З п?дпорядкуванням повстанських полк?в командуванню Зах?дного Фронту до них профес?йн? л?кар? ? випускники Петергофських курс?в червоних командир?в. Полки перетворено на кадров? частини Червоно? арм??. 1-Дубровицький полк перейменовано на 21-й Волинський. 14-19 с?чня пер?од активних бо?в в околиц? м. Дубровиця. Повстанц? вит?снен? на станц?ю Горинь. Сюди ж прибули частини 152-го стр?лецького полку п?д командуванням Якова Шеко. Згодом сюди перекинут? 146-й ? 148-й стр?лецьк? полки. П?сля бо?в п?д Дубровицею 1-й пол?ський полк було розформовано, його залишки включено до 2-го пол?ського.

27 с?чня 1919 року голова Пол?ського ревкому Григор?й Островський запросив у ЦК РКП(б) обмундирування, а також 5 м?льйон?в рубл?в авансу.

Поразка

7 лютого повстанц? зайняли Сарни. Наступ розвинуто на Р?вне, Коростень ? Ковель. У в?дпов?дь з того ж дня до 20 березня 1919 року перейшла в протинаступ 19 див?з?я Д??во? арм?? п?д командуванням Агатона Добрянського у склад? 61-ого Гайсинського п?хотного полку п?д командуванням Анан?я Волинця, 57-й Гайсинського п?хотного полку п?д командуванням Неграша, 56-й Немир?вського полку п?д командуванням Володимира Мачушенка. У винику активно? протид?? в?йськ УНР п?д командуванням Володимира Оск?лко сарненська д?льниця фронту втратила стратег?чне значення. 24 березня укра?нськ? в?йська вийшли на станц?ю Горинь. В ?повстанських? полках поширилось дезертирство. П?сля того, як полки червоно? арм?? були в?дкинут? на п?вн?чний берег Прип'ят? охороняти позиц?? на п?вденному берез? командування залишило 2-й кур?нь 61-ого п?хотного полку п?д командуванням С?мчука. т. Миколу Лясковця на посад? командира полку зам?нив Воробйов. До 10 березня 21-й Волинський полк був змушений покинути околиц? Сарн та од?йти до станц?? Видибор. Згодом в?н був виведений в резерв ? перевезений на станц?ю Лахва.

Пол?тична боротьба

9 липня 1919 року в Лунинц? було проведено учительський з'?зд, який прийняв резолюц?ю ?Про повну п?дтримку Радянсько? влади?.

Командир 17-? Н?жегородсько? стр?лецько? див?з?? Григор?й Борзинський в?ддав О. ?ль?на п?д трибунал, але його виправдано. Прихильники ?ль?на вважали, що комдив Борзинський св?домо руйнував повстанськ? плани. Партизанськ? загони звинувачували у рекв?зиц?ях майна в населення. М?нський губернський в?йськовий ком?сар Некрасов звинуватив Пол?ський ревком в сприянн? ?внутр?шн?й контрреволюц???: у самочинн?й моб?л?зац??, ?гноруванн? влади б?лорусько? республ?ки, дом?нуванн? л?вих есер?в, м?зерн?й квот? для б?льшовик?в у майбутньому виконком? Пинського пов?тового з'?зду Рад. 6 лютого в?н вислав у ЦВК Б?лорус?, ЦВК РСФСР телеграму з проханням л?кв?дувати пол?ський ревком. Голова пинсько? ЧК Роттер та уповноважений революц?йно-в?йськово? ради Зах?дного фронту Гуревич виступили проти есер?в пол?ського ревкому. Того ж дня Свердлов п?дтримав л?кв?дац?ю ревкому, про що телеграфував ЦВК Б?лорус?: ?необх?дн?сть прийняття терм?нових заход?в з метою розпуску Пол?ського ревкому?. Р?шенням уряду б?лорусько? радянсько? республ?ки ревком був розпущений, влада на м?сцях мала перейти окремим пов?товим ревкомам. До пинського пов?тового ревкому вв?йшли 8 б?льшовик?в ? 3 есери.15 лютого Мясников телеграфував головы ЦВК РСФСР Я, Свердлову: ?Пол?ський ревком л?кв?дований на минулому тижн?. На м?сцях орган?зову?ться парт?йна ? радянська робота?. На момент проведення в Пинську пов?тового з'?зду до м?ста прибула велика група кер?вних парт?йних прац?вник?в ЦК РКП(б) ? ЦК КП(б)Б (Горегляд, Мормач, Яворський, Смаль, Якубовський ? ?нш?). Б?льшовики провели к?лька нарад разом ?з безпарт?йними делегатами з'?зду ? здобули б?льш?сть. 20 лютого 1919 року на ?? з'?зд? Рад Пинського пов?ту в Пинську головою пов?тового виконкому був обраний зал?зничник ?.Горегляд, уродженець села Кнубово. Одночасно б?льшовицька парт?йна орган?зац?я провела атиесер?вську аг?тац?ю в повстанських полках.

Ф?нал

17 лютого 2-й Пол?ський полк вступив в б?й п?д Антополем. З польського боку в ньому брали участь 34 п?хотний полк, 2-й уланський полк, пинська оф?церська дружина П?длясько? оперативно? групи Польського в?йська п?д командуванням генерала Антон?я Л?стовського. П?сля великих втрат (за польськими даними близько 200 загиблих) радянськ? в?йська в?дступили до Дорогичиня. Тут розташувався 2-й батальйон 2-го Пол?ського полку. 20 лютого Ф. Козубовський був знятий командуванням Зах?дного Фронту з посади командира полку. Його м?сце зайняв Корольов. Р?шення негативно було сприйняте б?йцями. 25 лютого полк скеровано у Кожан-Городок, а п?сля на станц?ю Лахва. 27 лютого польськ? в?йська зайняли Дорогичинь. 2 березня зайнято Ян?в. Польський партизанський заг?н поручника Замечка перервав сполучення м?ж Пинськом та Лунинцем. 5 березня П?дляська група ген. А.Л?стовського зайняла Пинськ.

11 березня 1919 року 2-й Пол?ський та 21-й Волинський полки переведено в тил. 2-й пол?ський спершу опинився в Бобруйську, а дал? 16 березня був переведений до Рогачова. Повстанц? були незадоволен? поганим забезпеченням, нам?рами роззбро?ти полк. П?д виглядом м?тингу його вояк?в запросили до учительсько? сем?нар?? де ?н?ц?атори супротиву заарештован? надзвичайною ком?с??ю ? сотнею особливого призначення.

12 березня оголошено нову моб?л?зац?ю. На той час територ?? на яких виникли повстанськ? полки вже не контролювалися командуванням Червоно? Арм??. 14 березня О. ?ль?н ще писав Е. Склянському, що в?н повстанськ? полки будуть на утриманн? арм?йського командування: ?Зорган?зован? мною 21-й Волинський ? 2-й Пол?ський полки, 2 панцирника, артилер?ю передаю в розпорядження 17-? стр?лецько? див?з??. Знову вид?лен? вашим розпорядженням 2 м?льйони рубл?в будуть використан? на формування, утримання полк?в в зап?лл? ворога. Утримання 21-го Волинського ? 2-го Пол?ського полк?в повинно проводитись звичайним для червоноарм?йських полк?в порядком.? Сам ?ль?н у склад? особливого загону накерювався за л?н?ю фронту, де невдовз? загинув.

Персонал??

Островський Григор?й

• Островський Григор?й Максимович — голова Пол?ського в?йськово-революц?йного ком?тету.
• Ковалевич Миколай Степанович — кер?вник аг?тац?йного в?дд?лу Пол?ського в?йськово-революц?йного ком?тету, голова Витч?вського ревкому.
• Русак Кузьма Федорович — кер?вник адм?н?стративного в?дд?лу Пол?ського в?йськово-революц?йного ком?тету.
• Сахник — кер?вник секретар?ату Пол?ського в?йськово-революц?йного ком?тету.
• Резанович Опанас Федорович — командир 1-го Пол?ського полку, комендант м. Столин, голова Столинського ревкому.
• Козубовський Фед?р — командир 2-го Пол?ського полку.
• Лясковець Микола Якович — командир 1-го Дубровицького полку, начальник штабу 21-го Волинського полку
• Мазуренко — командир 21-го Волинського полку
• Заграничний Осип Давидович (пс. ?ф?мов Микола Пилипович) — ком?сар 1-го Дубровицького полку
• Марецький — командир батальйону 1-го Дубровицького полку
• Муравйов — командир батальйону 1-го Дубровицького полку
• Андж??вський — начальник штабу 1-го Дубровицького полку
• Ковалевич Омелян ?ванович — командир Парахонського повстанського загону, комендант м. Пинськ
• Вишневський Модест Володимирович — командир Лемешевицького повстанського загону
• Карась Олекс?й Сильвестрович — командир Теребеж?вського повстанського загону
• Нагорний Андр?й Сидорович — командир Висоцького повстанського загону
• Мос??вич Степан Ульянович — командир Сварицевицького повстанського загону
• Подолянко Карп Сидорович — командир Берест?вського повстанського загону
• Кам?нський Трохим — командир Селецького повстанського загону
• Борко-Бруяко Пилип — командир Любиковицького повстанського загону
• Деркач Я. — командир Орвяницького повстанського загону
• Мороз М. — командир Кривицького повстанського загону
• Мартинчук М. — командир Бяльсько-Велюнського повстанського загону
• Отрода М. — командир Боровського повстанського загону
• Калюта Я. — командир Кухотсько-Вольського повстанського загону
• Горун П. — командир зведеного повстанського загону
• Ошуркевич - командир кавалер?йського загону
• Хл?бцевич Олександр Олександрович — голова м?л?ц?? м. Столин
• Островський Антон Максимович — голова м?л?ц?? м. Лунинець
• Куделев Опанас Михайлович — комендант ст. Лунинець
• Жук ?ван ?ванович — комендант ст. В?дибор

Насл?дки

Повстання сприяло зб?льшенню укра?нсько-б?льшовицького фронту ? просуванню польських в?йськ на сх?д. Стратег?я обрана Директор??ю УНР п?д час укра?нсько-б?льшовицького конфл?кту, а також усп?шний контрнаступ в?йськ п?д командуванням В. Оск?лко, причинились до виходу з коал?ц?? соц?ал?ст?в-самост?йник?в, соц?ал?ст?в-федерал?ст?в, народних-республ?канц?в та спроб? державного перевороту 29-30 кв?тня. П?д час повстання остаточно визначилась м?сце яке було в?дведене л?вим есерам у союз? з б?льшовиками. Виб?р зроблений населенням п?д час в?йськово? компан?? мав вплив на пол?тичн? симпат?? населення Столинського ? Сарненського пов?т?в п?д час вибор?в у Сейм та Сенат польсько? держави.

Репресован? радянською владою

На територ?? Радянського Союзу були репресован? наступн? кер?вники Пол?ського повстання:

• Заграничний Осип Давидович (псевдо ?фимов Микола Пилипович) (14.03.1897 — 03.1937)
• Грицюк Лука (псевдо Антонов Микола Йосипович) (1893-22.02.1939)
• Козубовський Фед?р (24.07.1895 р. — 2.09.1938 р.)
• Лясковець Степан Йосипович (1898—1937)
• Лясковець Серг?й Йосипович (1899—1937)

Пам'ять

В 1925 роц? по ?н?ц?атив? ?нституту ?стор?? парт?? при ЦК ВКП(б)У проведений зл?т учасник?в повстання. В Дубровиц? на честь повстання названо площу, збудовано мемор?альну цегляну ст?ну з написом та барель?фом, створено музей Дубровицького повстання. На будинку Пинського пов?тового з'?зду Рад в Пинську встановлено пам'ятну дошку. В Столин? ?сну? вулиця Опанаса Резановича.

Джерела

• Дубровицьке збройне повстання^{[недоступне посилання]}
• Пол?ське повстання
• Балковий П. М. В?йна без фланг?в: Партизансько-повстанська боротьба укра?нського народу проти б?логвард?йц?в та ?нтервент?в у 1918—1920 рр. — К.: Наук. думка, 1966. — 300 с.
• Незабутн? роки: Спогади учасник?в Велико? Жовтнево? соц.революц?? та громад.в?йни на Укра?н? . — Ки?в: Пол?твидав Укра?ни, 1967 . — 605 с.
• Селез?он Павло, Пр?гор?нская Сов?тская Соц?ял?ст?ческая Республ?ка//Л?топис червоно? калини, № 6, 1931, с.10.
• Рос?йський державний в?йськовий арх?в. ф.33998оп.2с.41а.14-15.
• Из истории борьбы Компартии Белоруссии за упрочение Советской власти и социалистическое строительство — Мн.: БГУ, 1959—139 с.

Посилання

• Дубровицьке збройне повстання — фотограф??, ?сторичн? факти, дол? учасник?в