车讯:召回1279辆 宝马/MINI多车型存气囊缺陷

Ця стаття про революц?ю. Про пов'язаний протестний рух див. ?вромайдан.

У В?к?пед?? ? статт? про ?нш? значення цього терм?на: Революц?я г?дност? (значення).

Революц?я г?дност?
Кра?на	Укра?на
М?сце розташування	Мар??нський парк Майдан Незалежност?
Наступник	Рос?йське збройне вторгнення в Крим (2014) ? анекс?я Криму
Момент часу	2010-т?
Час/дата початку	листопад 2013
Час/дата зак?нчення	23 лютого 2014
К?льк?сть поранених	1372
К?льк?сть загиблих	106
Революц?я г?дност? у В?к?сховищ?

Мирний м?тинг на майдан? Незалежност?, 1 грудня 2013 року

Сцена ?вромайдану в Ки?в?. Виступ Петра Порошенка, 8 грудня 2013

Бо? б?ля стад?ону ?Динамо? на Грушевського, 19 с?чня 2014 року

Протистояння б?ля стад?ону ?Динамо?, 20 с?чня 2014 року

Барикадн? бо? 18 лютого 2014 року

Палаючий Будинок профсп?лок Укра?ни, 19 лютого 2014 року

Револю?ц?я г??дност?, або Револю?ц?я г??дности (також ?врореволюц?я) — пол?тичн? та сусп?льн? зм?ни в Укра?н? з 30 листопада 2013 року до лютого 2014 року, викликан? протестом громадян Укра?ни проти протиправного розгону мирно? акц?? студент?в та громадських актив?ст?в, яка розпочалася 21 листопада 2013 року як спротив проти в?дходу пол?тичного кер?вництва кра?ни в?д законодавчо закр?пленого курсу на ?вропейську ?нтеграц?ю та подальшою в?дмовою в?д цього курсу (див. ??вромайдан?). Одними з головних причин протест?в стали надм?рна концентрац?я влади в руках В?ктора Януковича та його ?с?м'??, небажання народу Укра?ни миритись ?з перетворенням кра?ни не лише де-факто, але ? де-юре на одну з колон?й Рос??.

Актив?сти з?брали матер?альн? правдив? св?дчення под?й Революц??, що нин? збер?гаються у колекц?? Нац?онального музею Революц?? Г?дност?, де м?ститься понад 2000 предмет?в, 500 ауд?о- та в?део?нтерв'ю, велике з?брання фотограф?й та ?сну? б?бл?отека книжкових видань про под?? Революц??.

Терм?ни ?Революц?я г?дност?? та ??врореволюц?я? стосовно означених под?й ?нод? використовуються в тому ж контекст?, що й терм?н ??вромайдан?, але мають ?нше семантичне навантаження: ??вромайдан? здеб?льшого застосову?ться в контекст? орган?зац??, форми та м?сця проведення протест?в на п?дтримку ?вропейського вибору Укра?ни — як складова Революц?? г?дност?; Революц?я Г?дност? — як сусп?льн? та пол?тичн? зрушення, викликан? зривом п?дписання Угоди про ?вропейську ?нтеграц?ю, та, власне, самим ?вромайданом.

Також ?снують розб?жност? оц?нок дати початку Революц??. Пол?тикум Укра?ни, укра?нськ? ЗМ? та блогери вважають за дату початку Революц?? 21 листопада 2013 року, коли Уряд Азарова з?рвав п?дписання угоди про ?вро?нтеграц?ю, п?сля чого почали збиратись перш? м?тингувальники; або 30 листопада, день, коли на ?вромайдан? були побит? студенти. За межами Укра?ни поширена думка, що дату Революц?? необх?дно визначати з ходи протестувальник?в до Верховно? Ради 18 лютого, коли почались масов? кривав? з?ткнення з? значними людськими жертвами. Ц? розб?жност? виявляються ? в назвах в?дпов?дних статей В?к?пед??.

Символом Революц?? г?дност? став Piano Extremist, образ якого здобув популярн?сть по всьому св?ту.

Передумови

Пол?тика Уряду Миколи Азарова

Повзуча русиф?кац?я

З першого ж року приходу до влади В?ктора Януковича та його команди в Укра?н? була розгорнута масштабна програма неоголошено? русиф?кац??. Неоголошен? заходи з? зрос?йщення полягали у в?дмов? в?д укра?нськомовних ?нформац?йних продукт?в на державному телебаченн? та зростанн? частки продуковано? в Рос?? продукц?? в культурних заходах, на телебаченн? та в рад?оеф?р? Укра?ни. Так, наприклад, у часи президентства Януковича стало традиц??ю транслювати на свята загальнодержавними телеканалами рос?йськ? святков? передач?, а в будн? дн? культурн? програми присвячувалися життю рос?йських ?з?рок?.

Так само в Укра?н? поширювалися непритаманн? укра?нськ?й культур? рос?йськ? символи. Так, у грудн? 2010 року, по вс?й Укра?н? були проведен? масов? заходи з використанням рос?йських культурних символ?в: скоморох?в, матрьошок, самовар?в, ведмед?в тощо. Под?бн? заходи проводились ? надал?.

Загалом, така пол?тика, що слугувала утворенню ст?йко? уяви меншовартост? укра?нсько? культури та розколу укра?нського сусп?льства, викликала обурення перес?чних укра?нц?в та, зокрема, укра?нсько? ?нтел?генц??. Несприйняття тако? пол?тики виявилось тим б?льшим, що ?? проведення припало на пер?од актив?зац?? в сусп?льств? патр?отичних ?дей, про що св?дчить, у тому числ? тимчасове л?дерство Степана Бандери в про?кт? ?Велик? укра?нц??.

Нищення малого б?знесу

З обранням Президентом Укра?ни В?ктора Януковича, економ?чним блоком Уряду був взятий курс на згортання малого б?знесу та розширення великого. Це р?шення ц?лком в?дпов?дало ?нтересам пол?тичних сил, як? представляв В?ктор Янукович, ? було направлене на зб?льшення статк?в власник?в великих п?дпри?мств, значна частина яких у майбутньому склала так звану с?м'ю Януковича.

Перш? масштабн? ознаки невдоволення цим курсом виявились у грудн? 2010 року п?д час масових протест?в проти ухвалення Верховною Радою Укра?ни про?кту нового Податкового кодексу Укра?ни. Протести в?дбулись у листопад? — грудн? 2010 року через незгоду з обраною новим кер?вництвом кра?ни економ?чною пол?тикою, направленою на руйнування малого та середнього б?знесу. Ц? протести отримали назву ?Податковий майдан? ? в?дбувалися в найб?льших м?стах Укра?ни, у тому числ? — на майдан? Незалежност? в м. Ки?в?.

На 2010 р?к у малому б?знес? Укра?ни було зайнято близько 6,5 млн ос?б, його частка в загальному обсяз? реал?зац?? становила 33 %. Через введення нового Податкового кодексу число зайнятих у малому б?знес? мало скоротитися майже на 1 млн ос?б.

Руйнування ф?нансово? системи

Обраний командою В?ктора Януковича економ?чний курс призв?в до деградац?? ф?нансово? системи кра?ни. За пер?од перебування ц??? команди при влад? боргове навантаження на економ?ку зросло на $ 40 млрд, а золотовалютн? резерви НБУ зменшились на 20 млрд. За цими та попередн?ми кредитами у 2014 роц? необх?дно було зд?йснити плат?ж у $ 14 млрд, при цьому на к?нець 2013 ЗВР НБУ становили 18.8 млрд, валютна складова ЗВР на лютий 2014 — лише $ 2.85 млрд, а залишки на рахунках державного казначейства — 108 тис. гривень.

Пом?тною ознакою руйнування державно? ф?нансово? системи стала практика перманентного збирання податк?в наперед, виб?ркова компенсац?я податку на додану варт?сть та часткове блокування розрахунк?в через державну казначейську службу Укра?ни.

Харк?вськ? угоди

21 кв?тня 2010 року В?ктор Янукович п?дписав ?з президентом Рос?? Дмитром Медвед?вим так зван? Харк?вськ? угоди, зг?дно з якими терм?н перебування Чорноморського флоту Рос?йсько? Федерац?? в Севастопол? подовжили з 2017 року, коли спливав терм?н його базування, до 2042 року з автоматичним продовженням на 5 рок?в. Терм?н перебування флоту зб?льшили в обм?н на здешевлення для Укра?ни рос?йського газу шляхом застосування знижки у вигляд? анулювання митних збор?в.

П?дписання Угод викликало в Укра?н? обурення опозиц?? та сусп?льства загалом. Б?льш?сть анал?тик?в розц?нили ?? як таку, що суперечить Конституц?? Укра?ни.

У результат? ц? Угоди жодним чином не розв'язали проблему Укра?ни з газом, а Рос?я ? надал? провадила в газов?й сфер? пол?тику ультиматум?в. При цьому ?Харк?вськ? угоди? сприяли анекс?? Криму Рос??ю.

Системна криза режиму Януковича

Наявн?сть широкого спектра передумов до виникнення протест?в у культурн?й, економ?чн?й, правов?й, соц?альн?й та ?нших складових сусп?льного життя призвели до виникнення в Укра?н? наприк?нц? 2013 року класично? революц?йно? ситуац??. Так, у березн? 2013, б?льше н?ж за п?в року до ?Майдану?, В?ктор Балога констатував, що ?в Укра?н? революц?йна ситуац?я?.

Законодавче забезпечення Угоди з ?С

Угода про асоц?ац?ю м?ж Укра?ною та ?С готувалась в?дпов?дно до законодавчо закр?плених пр?оритет?в зовн?шньо? пол?тики Укра?ни: Стратег?? ?нтеграц?? Укра?ни до ?С (1998), Угоди про партнерство та сп?вроб?тництво м?ж Укра?ною та ?вропейськими Сп?льнотами та ?х державами-членами (1994), ?нших документ?в, як? разом визначали пр?оритети ?вропейського напрямку розвитку Укра?ни та передбачали створення ?нституц?йних ?нструмент?в реал?зац?? цих пр?оритет?в.

Стратег?я ?нтеграц?? Укра?ни до ?С також базувалась на позиц?? та стратег?? ?С щодо Укра?ни (1994, 1999), ?нших р?шеннях Ради ?С щодо Укра?ни.

Стратег?я ?нтеграц?? Укра?ни до ?С визначала основн? пр?оритети д?яльност? орган?в виконавчо? влади щодо створення передумов набуття Укра?ною повноправного членства в ?вропейському Союз? та входження Укра?ни до ?вропейського пол?тичного (у тому числ? у сфер? зовн?шньо? пол?тики ? пол?тики безпеки), ?нформац?йного, економ?чного ? правового простору. Отримання статусу асоц?йованого члена ?С визначалось ц??ю стратег??ю як головний зовн?шньопол?тичний пр?оритет Укра?ни в середньостроковому вим?р?.

П?дготовка Угоди

П?дготовка Угоди тривала протягом 2007—2012 рр., при цьому провели 21 раунд переговор?в щодо власне п?дготовки та 18 раунд?в переговор?в щодо створення зони в?льно? торг?вл?.

11 листопада 2011 року, в Брюссел? в ход? завершального 21-го раунду переговор?в узгодили вс? положення тексту Угоди. 19 грудня 2011 р., у Ки?в?, л?дери Укра?ни та ?С оф?ц?йно заявили про завершення переговор?в щодо Угоди про асоц?ац?ю. 30 березня 2012 року в Брюссел? глави переговорних делегац?й парафували Угоду.

Економ?чна складова у в?дносинах ?з ?С

П?дготовлена Угода надавала Укра?н? ц?лий ряд преференц?й ? закр?плювала сутт?в? поступки з боку ?С. Так, 18 вересня 2013 року на зас?данн? Уряду Прем'?р-м?н?стр Укра?ни Микола Азаров заявив, що при п?дготовц? Угоди значною м?рою вдалося захистити ?нтереси в?тчизняно? економ?ки ? знайти компром?сн? р?шення, прийнятн? для обох стор?н. Зг?дно ?з досягнутими домовленостями, л?берал?зац?я торг?вл? повинна була охоплювати понад 97 % тарифних л?н?й або понад 95 % обсягу двосторонньо? торг?вл? м?ж сторонами. Передбачалось, що середня ставка мит для товар?в ?з ?вросоюзу в Укра?н? зменшиться вдв?ч?: ?з 4,95 % до 2,42 %, у той час як середня ставка мит ?вросоюзу для укра?нських товар?в зменшиться в 15 раз?в: ?з 7,6 % до 0,5 %. Основн? зм?ни мит для 99 % укра?нських товар?в, що постачаються до ?С, в?дбудуться в перший р?к д?? Угоди — ще до ратиф?кац?? Угоди державами-членами ?С. Мито для товар?в ?з ?С в Укра?н? буде знижуватися поступово, протягом 4 рок?в.

Економ?чна складова у в?дносинах ?з Рос??ю

За останн? п?втора року до п?дписання Угоди обсяги торг?вл? Укра?ни з Рос??ю пост?йно скорочувались, загалом скорочення сягнуло 25 % початкового обсягу. У цей час ?з боку Рос?? неодноразово лунали заяви, що Укра?на в ход? переговор?в ?з ?вропейським Союзом не врахову? ?нтереси Рос??. При цьому Рос?я, як один ?з д??вих засоб?в ?доведення? сво?х економ?чних ?нтерес?в, неодноразово створювала перепони для укра?нського експорту в Рос?ю, а блокування експорту продукц?? укра?нсько? компан?? ?Рошен? нав?ть отримало назву ?Шоколадна в?йна?.

Зрив п?дписання Асоц?ац?? з ?С

Аргумент про 160 м?льярд?в

В останн?й тиждень п?дготовки угоди в ?нформац?йному простор? Укра?ни з джерел, близьких до владних структур Укра?ни, з'явилась ?нформац?я, що для асоц?ац?? з ?С Укра?н? потр?бно 160 млрд долар?в США. Ця ?нформац?я подавалась, у тому числ? на найвищому р?вн?. Так, наприклад, 27 листопада про це заявив Президент Укра?ни В. Ф. Янукович. Як один з ?ндикатор?в розрахунк?в наводилась сума допомоги, надана ?С Польщ?, Чех??, Словаччин? ? Угорщин? в пер?од ?з 1991 по 2015 р?к, додатково зб?льшена в 1.5 рази. При цьому замовчувалось, що переважну частину в?д суми допомоги — 86,5 % — ц? кра?ни отримали не як асоц?йован?, а як повноправн? члени ?С, тобто, перебуваючи в стан? в?дносин ?з ?С, як? виходили за меж? положень Угоди про асоц?ац?ю ?С та Укра?ни.

2 грудня Прем'?р-м?н?стр Укра?ни Микола Азаров заявив, що н?яких 160 млрд Укра?на в ?С не просила. Цього ж дня Перший в?цепрем'?р Укра?ни Серг?й Арбузов заявив, що у вересн? 2013 року надавав розрахунки, в?дпов?дно до яких Уряду Укра?ни було достатньо 3-5 м?льярд?в як сума, яка б дозволила запустити процеси модерн?зац?? економ?ки.

Таким чином, надумана неможлив?сть отримання до 2017 року допомоги на суму 160 млрд використовувалась, як один ?з мотив?в гальмування п?дготовки угоди. Як насл?док, ком?сар ?С Штефан Фюле ?з цього приводу зазначив, що досв?д вступу в ?С ?нших кра?н вказу?, що так? цифри ? необ?рунтованими.

Аргумент про 36 % обсяг?в торг?вл? з Рос??ю

На стад?? гальмування п?дготовки угоди вищим кер?вництвом Укра?ни неодноразово декларувалося число 36 % як обсяг товарооб?гу з Рос??ю. При цьому замовчувалося, що насправд? 36 % ? обсягом товарооб?гу не з Рос??ю, а з ус?ма кра?нами СНД. Це ж число було озвучене В. Ф. Януковичем у веч?рн?й пресконференц?? 2 грудня. Насправд? в?дпов?дно до даних Держкомстату Укра?ни, як? були доступн? на момент виголошення заяв, за 9 м?сяц?в 2013 року обсяг торг?вл? з Рос??ю складав:

• загальний експорт: 46294533.4 (100 %)
  • у тому числ? в Рос?ю: 11411957.8 (24.7 %)
• загальний ?мпорт: 56003074.9 (100 %)
  • у тому числ? з Рос??: 16470623.1 (29.4 %)
• товарооб?г (?мпорт + експорт): 102297608.3 (100 %)
  • у тому числ? з Рос??ю: 27882580.9 (27.3 %)

Таким чином, зазначена ?нформац?я про 36 % обсягу товарооб?гу з Рос??ю не в?дпов?дала д?йсност? ? використовувалась для введення укра?нського сусп?льства в оману.

В?дмова КМ Укра?ни в?д п?дготовки Угоди

21 листопада Каб?нет М?н?стр?в Укра?ни на сво?му зас?данн? прийняв розпорядження, зг?дно з яким процес п?дготовки до п?дписання Угоди про асоц?ац?ю м?ж Укра?ною та ?вропейським Союзом, ?вропейським Товариством з атомно? енерг?? та ?хн?ми державами-членами, а також д?ю р?шення Каб?нету м?н?стр?в Укра?ни в?д 18 вересня 2013 р. було призупинено. Р?шення ухвалене ?в ?нтересах нац?онально? безпеки? Укра?ни.

Подальша протид?я Уряду курсу на ?вро?нтеграц?ю

Починаючи ?з заяви Уряду про призупинення п?дготовки ?вро?нтеграц?? основним сп?кером заяв про ?невиг?дн?сть? курсу на ?вро?нтеграц?ю лишався Уряд та його Прем'?р-м?н?стр Микола Азаров:

• 1 грудня Микола Азаров заявив, що бюджет буде сформований за результатами його в?зиту до Москви.
• 7 грудня Микола Азаров заявив, що Укра?на не отрима? безв?зовий режим ?з ?С, ?якщо Рос?я не схвалить?.
• 14 грудня Микола Азаров заявив, що для отримання безв?зового режиму з ?вропейським союзом Укра?н? необх?дно узаконити одностатев? шлюби ? прийняти закон про р?вн?сть сексуальних меншин. Коментуючи цю заяву, голова представництва ?вропейського Союзу в Укра?н? Ян Томб?нський сказав: ?тут нема? н?чого сп?льного з реальн?стю?, зазначивши, що така заява була зроблена ?можливо тому, що треба знайти додатков? доводи ? докази для людей у тому, що ?вропейський Союз — це не шлях для Укра?ни?.
• 17 грудня В?ктор Янукович домовився про отримання в?д Рос?? $15 млрд шляхом куп?вл? Рос??ю укра?нських ц?нних папер?в.
• 20 грудня Микола Азаров заперечив, що Рос?я застосовувала шантаж ? розв'язала проти Укра?ни торговельну в?йну, щоб не допустити п?дписання Угоди про асоц?ац?ю.
• 27 грудня була зроблена заява, що ?Укра?ну н?хто в ?С не кличе?.

?вромайдан

П?дготовка ?вромайдану

У пром?жок часу м?ж зривом п?дготовки Угоди та перед п?дписанням Угоди в Укра?н? виникло к?лька ?майдан?в?, на яких виголошувались вимоги щодо п?дписання Угоди Президентом Укра?ни у В?льнюс?. Пом?тною ознакою цих ?майдан?в? стало те, що на них була в?дсутня парт?йна символ?ка, а ?х орган?затори вс?ляко придушували спроби виголошення парт?йних та антиурядових лозунг?в. Схвалення щодо цих ?майдан?в? висловив В?ктор Янукович, а допомогу в ?х облаштуванн? надавали, у тому числ? владна Парт?я рег?он?в та КМДА: 26 листопада був встановлений намет для об?гр?ву; 24 та 29 листопада (вже п?сля неп?дписання Януковичем Угоди) були проведен? ?альтернативн? ?вромайдани?. Як стало в?домо п?зн?ше, ц? ?майдани? були орган?зован? Парт??ю Рег?он?в ? мали слугувати засобом зниження сусп?льно? напруги, яка виникла п?сля зриву п?дготовки Угоди, та демонструвати ?вропейським л?дерам та укра?нському сусп?льству прихильн?сть укра?нсько? влади обраному курсу на ?вро?нтеграц?ю.

П?сля 29 листопада, через неп?дписання Януковичем Угоди у В?льнюс?, ?майдани? стали непотр?бн? ? були згорнут?, але деяка частина учасник?в не п?дкорилася вказ?вц? про розпуск ? продовжила акц?? на п?дтримку ?вро?нтеграц??. Ц? акц??, в умовах згортання ?майдан?в? владою, обернулися на символ непокори влад? ? перетворилися на нов? Майдани. Найб?льший ?з таких Майдан?в виник у Ки?в? на майдан? Незалежност?. У н?ч проти 30 листопада для розгону цього Майдану влада застосувала силу.

Силовий розг?н 30 листопада

У н?ч проти 30 листопада начальник ГУМВС Укра?ни в Ки?в? В. В. Коряк в?ддав наказ на силовий розг?н ?вромайдану в Ки?в?. О 4 годин? ранку, коли на майдан? Незалежност? перебувало близько 100 протестувальник?в, площу оточили 300 озбро?них спецзасобами б?йц?в ?Беркуту? та з надм?рним застосуванням сили вит?снили людей ?з майдану: людей били кийками та ногами. Внасл?док розгону було травмовано 84 протестувальник?в, у тому числ? 17 студент?в. Частина протестант?в знайшла притулок у Михайл?вському золотоверхому монастир?. Приводом для розгону стало н?бито встановлення Новор?чно? ялинки.

За верс??ю журнал?ста Мустафи Най?ма керував операц??ю заступник Секретаря РНБО, колишн?й народний депутат Володимир С?вкович. Ця ?нформац?я була п?дтверджена 14 грудня головою КМДА Олександром Поповим на допит? в Генпрокуратур?. 19 грудня В?ктор Янукович пов?домив з? сл?в Андр?я Клю?ва, що розг?н ?вромайдану стався, бо ?була мета — стаб?л?зувати ситуац?ю?.

?нш? аспекти

Зрив п?дписання Угоди та побиття студент?в, виявились не ?диними, а, можливо, ? не головними причинами соц?ального напруження. ?нш? аспекти соц?ального напруження визначались невдоволенням через зростальну пол?тичну корупц?ю та цин?зм стосовно власного народу, що проявлявся в повн?й абсурдност? коментар?в влади щодо сусп?льно значущих питань. Так, пол?тики та пол?тологи схиляються до думки, що переговори з ?С щодо п?дписання угоди про асоц?ац?ю були потр?бн? Януковичу, лише для п?дсилення сво?х позиц?й у перемовинах ?з Рос??ю, а висловлювання одного з? сп?кер?в та ?диригент?в? пан?вно? Парт?? Рег?он?в — Михайла Чечетова — рос. ?Мы их развели как котят? стосовно опозиц?? стало яскравим прикладом застосовуваних владою технолог?й.

Характер та учасники протистояння

Руш?йн? сили революц??

Учасники акц?й спротиву

У сво?й перш?й, мирн?й фаз? Революц?я г?дност? мала вс? ознаки кольорово? революц??: ненасильницький оп?р, мирн? масов? з?брання, орган?затори протест?в та польов? командири, спонсори протест?в. Надал?, через непоступлив?сть влади та ?? намагання ?закрутити гайки?, революц?я переросла у в?дкрите силове протистояння з численними людськими жертвами.

За даними Укра?нського ?нституту нац?онально? пам'ят? одн??ю з основних руш?йних сил Революц?? стало укра?нське студентство, яке сприйняло свою в?дпов?дальн?сть за майбутн? держави та виступило не лише учасниками революц?йних под?й, але й виступили орган?зац?йною силою.

Окр?м студентства руш?йною силою Революц?? виступили футбольн? фанати — як одна з найб?льш орган?зованих груп молод?. Насл?дком ?х сп?льного виступу стало примирення м?ж групами п?дтримки окремих футбольних клуб?в.

Загалом, у протестах брали участь представники р?зних нац?ональностей та р?зних прошарк?в населення Укра?ни — в?д найманих прац?вник?в до представник?в середнього б?знесу з ус?х рег?он?в Укра?ни.

Л?дери опозиц?? В?тал?й Кличко, Арсен?й Яценюк, Олег Тягнибок. 27 листопада 2013

Оч?льники протест?в

Р?шення щодо проведення акц?й приймались учасниками майдану в режим? прямого волевиявлення, при цьому оч?льники акц?й — представники парламентсько? л?берально? опозиц?? — намагалися частково координувати протести. За окремими оц?нками ця координац?я була спрямована на звуження вимог до п?дписання угоди про асоц?ац?ю з урахуванням власних пол?тичних ?нтерес?в. За ?ншими оц?нками представники опозиц?? виявились не готовими до масових протест?в, тому за основний напрямок сво?? активност? спочатку обрали запоб?гання провокац?й та визволення заарештованих актив?ст?в.

Захисники режиму

Захисниками режиму, окр?м сил м?л?ц?? та внутр?шн?х в?йськ, як? виконували накази чинного на той час пол?тичного кер?вництва кра?ни, стали переважно декласован? елементи, яких масово залучали до участ? в ?антимайданах? грошима та орган?зовано звозили практично з? вс??? Укра?ни (за винятком окремих зах?дних областей). Так, для п?двезення учасник?в ?Антимайдану? з п?вдня та сходу Укра?ни в найб?льш ?гаряч?? дн? викупили 17 по?зд?в на близько 17 тисяч м?сць.

?нш? учасники, сили та засоби

?сну? ?нформац?я, що в протистоянн? брали участь п?дрозд?ли сил спец?ального призначення Рос?йсько? Федерац??, як? виступили на боц? захисник?в режиму або як самост?йна сила, яка намагалась загострити конфл?кт м?ж протестантами та владою.

9 лютого 2022 року, за результатами зд?йснення спец?ального досудового розсл?дування, сл?дч? ДБР пов?домили, що колишн? експосадовц?, а саме М?н?стр внутр?шн?х справ Укра?ни, його заступник та начальник Департаменту матер?ального забезпечення МВС Укра?ни у с?чн? 2014 року незаконно постачали з територ?? Рос?йсько? Федерац?? до Укра?ни ручн? газов? гранати ?Дрейф-2?, св?тло-шумов? гранати ?Заря-2?, ?Факел-С?, ?Пламя-М? та ручн? димов? гранати. Вказан? спецзасоби не проходили експертизи щодо можливост? та порядку ?х застосування до людей, однак були застосован? п?дрозд?лами МОП ?Беркут? МВС Укра?ни проти учасник?в акц?й протесту в центр? Ки?ва.

Символ Революц?? г?дност?

Символом Революц?? г?дност? стала людина, що створила образ, який облет?в увесь св?т. Образ, який сформувався в сучасного покол?ння укра?нц?в п?сля под?й Майдану п?д час Революц?? г?дност?. Завдяки важлив?й ?сторичн?й складов?й та через прихильн?сть автора про?кту до класично? музики, жанр його власно? творчост? можна назвати ?сторичною неокласикою.

У 2014 роц? Piano Extremist уперше з?грав на Хрещатику тв?р ?Ludovico Einaudi — Nuvole bianche?, та був одягнений у балаклаву та бронежилет.

На ?YouTube? його в?део набрало понад 500 000 перегляд?в, ? стало музичним символом Майдану.

Восени того ж року разом ?з батальйоном ?Дн?про-1? зав?тав до зони АТО, започаткувавши АТО-тур п?д гаслом: ?Ми захистимо тих, хто захища? нас!?. Мандрував переважно центральною ? сх?дною Укра?ною, зав?тавши до понад 50 м?ст ?з благод?йними вуличними концертами. Загалом ?з 2014 до 2018 року Piano Extremist зробив понад 300 концерт?в Укра?ною: П?вн?ч, П?вдень (блок-пост Чонгар), Зах?дна, а також — Сх?дна частини Укра?ни, почули жив? виступи.

Навесн? 2014 року, Piano Extremist написав св?й перший власний тв?р ?Небесн?й Сотн??, а згодом, перед початком збройно? агрес?? Рос?? проти Укра?ни — ?У кожного своя в?йна?. Уже у 2015 роц? в?н запису? св?й перший альбом на дн?провськ?й студ?? ? назива? його слоганом, який п?д час сутичок ?з правоохоронцями, як? били ? катували укра?нських актив?ст?в у час Революц??, був намальований на його дерев'яному щит? — ?Захист В?льних Сердець? (2015)та в?дв?дав ряд укра?нських м?ст, презентуючи його. Завдяки важлив?й ?сторичн?й складов?й та через прихильн?сть автора про?кту Богдана до класично? музики, жанр його власно? творчост? можна назвати ?сторичною неокласикою. Вт?м, сам засновник в?дда? перевагу гаслу ?Музика — моя зброя?, ? вважа?, що краще за вс? визначення говорить до людей саме його жива гра, у яку в?н вклада? всього себе.

У 2019 роц? через важку хворобу П?ан?ст припинив виступи ? зосередився на живопис?, який став частиною його життя в перервах м?ж концертами.

П?д час виступ?в в?н завжди одяга? балаклаву та ретельно прихову? сво? обличчя.

Музика не ?дине, через що Маестро виража? власн? почуття, думки, та розпов?да? те, що в?н бачив наживо. З часом Богдан почав писати картини.

Позиц?я церкви

П?д час Революц?? г?дност? УПЦ КП в?дкрито п?дтримала прагнення укра?нського народу до свободи та виступила на його боц?, поки УПЦ МП стримано в?дгукнулись проти розколу сусп?льства.

Мирна фаза протистояння

Характер протест?в

В?д самого початку активно? фази протистояння м?тингувальниками був обраний курс на мирний характер протест?в. При цьому, спроба втягнути м?тингувальник?в в агресивне протистояння ?з силами правопорядку п?д час штурму Адм?н?страц?? Президента 1 грудня зазнала невдач?: м?тингувальники не долучились до штурму, а опозиц?йн? депутати та л?дери протесту сво?ми т?лами в?дгородили м?тингувальник?в в?д сил правопорядку.

П?сля под?й 1 грудня силовий контакт хоча ? мав м?сце, але все б?льше переходив у цив?л?зоване русло та мав локальний характер. При цьому влада намагалась ?м?тувати ?всенародну п?дтримку? курсу Уряду та Президента звозячи людей на ?антимайдани? — проплачен? м?тинги, як? проходили п?д прапорами Парт?? Рег?он?в. При цьому окремим учасникам ?антимайдану? грош? або не платили, або платили лише частково.

Переб?г под?й

30 листопада

У в?дпов?дь на побиття студент?в, на Михайл?вську площу, де перебувала частина побитих ?з майдану Незалежност?, з?брались тисяч? киян та гостей столиц?. Вдень на Михайл?вськ?й площ? виник стих?йний м?тинг. Л?дери трьох опозиц?йних парт?й: В?тал?й Кличко, Олег Тягнибок ? Арсен?й Яценюк оголоси р?шення про створення Штабу нац?онального спротиву.

Подальший розвиток под?й отримав назву ??вропейська революц?я? або ??врореволюц?я?, п?зн?ше — ?Революц?я г?дност??.

1 грудня

У р?чницю Референдуму про суверен?тет 1991 року на майдани ? вулиц? Ки?ва вийшли, за р?зними оц?нками, в?д 500 тисяч до 1 млн протестувальник?в. Цього ж дня в?дбулася спроба штурму Адм?н?страц?? Президента. Ця под?я набула неоднозначних оц?нок: опозиц?я стверджувала, що штурм — справа рук владних провокатор?в; окрем? радикальн? молод?жн? орган?зац?? позитивно поставилися до штурму; його також п?дтримали окрем? протестанти, що постраждали при побитт? студент?в. В орган?зац?? штурму звинуватили л?дера парт?? ?Братство? Дмитра Корчинського, якого п?сля цього оголосили в розшук. П?зн?ше в?дпов?дальн?сть за штурм Банково? взяли на себе ультраправ? (за результатами сл?дства Генеральна прокуратура Укра?ни 17 листопада 2015 пов?домила, що наказ про побиття студент?в в?ддав особисто В?ктор Янукович, в?н також координував провокативн? штурми).

Цього ж дня в Ки?в? членами опозиц?? був створений координац?йний центр ?вромайдану — Штаб нац?онального спротиву, який розм?стився в Будинку профсп?лок Укра?ни.

2 грудня

О 14:00, Парт?я Рег?он?в спробувала провести в м. Донецьку м?тинг на свою п?дтримку, але не змогла з?брати достатню к?льк?сть учасник?в, що св?дчить про втрату Парт??ю сусп?льно? п?дтримки: на м?тинг не вдалося з?гнати нав?ть сп?вроб?тник?в бюджетних установ. Донецьк вважа?ться традиц?йною ?вотчиною? В. Ф. Януковича та Парт?? Рег?он?в.

3 грудня

В?дбулось голосування про висловлення недов?ри Уряду М. Азарова. За в?дставку подано 186 голос?в зам?сть необх?дних 226. За в?дпов?дне р?шення з Парт?? рег?он?в проголосував 1 депутат, ?з КПУ — 0 депутат?в, ?з ?Батьк?вщини? — 90, з ?Удару? — 42, з? ?Свободи? — 36, позафракц?йних — 17. Таким чином р?шення про в?дставку прийняте не було.

4 грудня

Прихильники Парт?? рег?он?в встановили перед буд?влею Верховно? Ради ш?сть великих намет?в. В акц?? беруть участь близько 2 тисяч ос?б. Таб?р отримав назви ?Т?тушбург? та ?воль?р ?з т?тушками?. Цього ж дня в Донецьку був з?браний провладний м?тинг, учасник?в якого звозили автобусами. М?тинг роз?йшовся, щойно була проголошена резолюц?я.

Цього ж дня Перший в?цепрем'?р Укра?ни Серг?й Арбузов заявив, що влада готова обговорити достроков? президентськ? вибори. 5 грудня ця заява була спростована.

6 грудня

М?тингувальники з орган?зац?? Демократичний Альянс почали лежачий протест п?д Генпрокуратурою. Протест проводиться на п?дтримку вимоги зв?льнити дев'ятьох хлопц?в, заарештованих Шевченк?вським районним судом 3 грудня на 60 дн?в за п?дозрою в орган?зац?? масових заворушень у Ки?в? 1 грудня, шляхом зняття з них п?дозри, на що генпрокурор ма? право зг?дно з пунктами 7, 9, 13 та 15 статт? 36 Крим?нального Кодексу Укра?ни.

В?д 8-? години ранку актив?сти з Майдану лежать на вс?х входах до ГПУ таким чином, що зайти в буд?влю можна було, лише переступивши через них. ?Переступили через закон — переступайте через укра?нських громадян?, — такий меседж Демократичного Альянсу. Протестувальники пропонують прац?вникам ГПУ п?дписати петиц?ю про зв?льнення заарештованих актив?ст?в.

?Марш м?льйон?в — друге Народне в?че в Ки?в??, Укра?на, 8 грудня 2013 р. В?део ?Рад?о Свободи?

8 грудня

Починаючи з 12-? години, у Ки?в? в?дбувся ?Марш м?льйон?в? — Народне В?че ?з чисельн?стю, за р?зними оц?нками, понад м?льйон учасник?в. Було ухвалено р?шення про розширення м?тингу та початок блокування Адм?н?страц?? Президента, буд?вл? Уряду та ?нших установ. В. Януковичу висунуто ультиматум ?з загрозою розпочати блокаду його резиденц?? ?Межиг?р'я?.

Цього ж дня в?дбувся нечисленний (до 15 тисяч ос?б) м?тинг на п?дтримку Президента Януковича. При цьому, державний 1-й канал в?дмовився виконувати трансляц?ю цього м?тингу. Частина держслужбовц?в, звезених на м?тинг намагалася втекти, але охорона м?тингу — озбро?н? люди в чорному — в?дловлювала вт?кач?в ? повертала назад. Цього ж дня стало в?домо, що через нестачу охочих, тож вербувальники т?тушок п?дняли розц?нки до 100 долар?в США за день ?стояння?.

Цього ж дня в Ки?в? був знесений пам'ятник Лен?ну. Оч?льники ?врореволюц?? прокоментували цю под?ю з гумором: Яценюк заявив, що ?Лен?н впав в?д заздрощ?в. Тому що Лен?н скликав одну революц?ю, а Янукович — дв??. ?нший л?дер опозиц??, Олег Тягнибок, голова ВО ?Свобода?, на прохання прокоментувати дану под?ю лише словами: ?Яке безглузде самогубство?. В урядовому квартал? м?ста почали зводити барикади.

9 грудня

Заг?н кримського спецп?дрозд?лу ?Тигр?, який ?з 4 числа був заблокований у Васильков?, вирвався з блокади ?з частиною машин (15 одиниць техн?ки) ? переважно п?шим маршем рушив на Ки?в. П?д час деблокування мав м?сце силовий контакт ?з м?тингувальниками.

Об 11:30 загони внутр?шн?х в?йськ почали оточення урядового кварталу та майдану Незалежност?. П?сля 12-? години проти м?тингувальник?в почали розгортати водомети та пожежн? машини, п?д?гнали ?автозаки?, перекрили метро в центр? м?ста. У в?дпов?дь л?дери опозиц?? закликали ж?нок та д?тей покинути Майдан та контрольован? протестантами буд?вл?. В?тал?й Кличко та ?нш? опозиц?йн? депутати почали перемовини з командирами п?дрозд?л?в внутр?шн?х в?йськ.

Близько 13 години м?ж барикадами ?вромайдану та силовиками стали священники. Також у притул до силовик?в — спинами до в?йськовик?в та спецзагон?в — вишикувалася молодь ?для захисту силовик?в в?д провокац?й?.

Б?ля 14-? години Олег Тягнибок пов?домив, що сил для оборони Майдану вистача?, а влада проводить акц?ю психолог?чного тиску. На цей час серед м?тингувальник?в перебувало досить багато ж?нок.

О 14:30 на ?вромайдан вийшли посли та дипломати з посольств кра?н ?С — ?захищати?.

11 грудня

У н?ч проти 11 грудня, незважаючи на зав?рення Президента Укра?ни, як? в?н виголосив перед спец?альним представником ?С Кетр?н Ештон, спецпризначенц? та внутр?шн? в?йська розпочали масову акц?ю на вит?снення м?тингувальник?в ?з зайнятих ними позиц?й. Груба сила та спецзасоби, в основному, не застосовувались. На заклик про допомогу до майдану з м?ста почали п?дтягуватись добровольц?. У результат?, для уникнення оточення з боку Майдану та м?ських добровольц?в, спецпризначенц? та внутр?шн? в?йська були змушен? в?дступити.

Цього ж дня увечер?, п?сля обговорення проблеми з? спецпредставником ?С Кетр?н Ештон та пом?чником Держсекретаря США В?ктор??ю Нуланд, В?ктор Янукович заявив, що ?влада д?ятиме виключно в рамках закону ? н?коли не вживатиме сили проти мирних з?брань?.

13 грудня

В?дбувся ?Круглий ст?л? за участ? Президента Укра?ни, л?дер?в опозиц??, ?нших представник?в. Президент В?ктор Янукович оголосив про введення моратор?ю на силов? д?? ? заявив, що йому в?дом? в?дпов?дальн? за силовий розг?н та побиття м?тингувальник?в, 14 грудня були оголошен? ?х пр?звища: оч?льник КМДА Попов, оч?льник ки?всько? м?л?ц?? Коряк та заступник секретаря РНБО С?вкович. На першому ж допит? Попов пов?домив, що в?н виконував розпорядження секретаря РНБО Клю?ва.

17 грудня

В?ктор Янукович у ход? шостого зас?дання рос?йсько-укра?нсько? м?ждержавно? ком?с?? в?дв?дав ?з в?зитом Рос?ю. Були п?дписан? 14 документ?в, що стосуються врегулювання торговельних обмежень у двосторонн?й торг?вл?, сп?вроб?тництва в окремих галузях, доповнення до контракту куп?вл?-продажу природного газу тощо. Також була отримана згода Рос?? вкласти 15 млрд долар?в в укра?нськ? ц?нн? папери. Сторони зав?рили, що питання щодо вступу Укра?ни до Митного союзу, проти чого виступав ?вромайдан, не обговорювалося.

22 грудня

Народне в?че на ?вромайдан? в м. Ки?в? з метою поглиблення, розширення та подальшо? координац?? д?яльност? ?вромайдану ухвалило р?шення про створення загальнонац?онально? орган?зац?? Всеукра?нське об'?днання ?Майдан?.

29 грудня

Автомайдан орган?зував автопроб?г до зам?сько? резиденц?? В?ктора Януковича в Нових Петр?вцях. За 300 метр?в до будинку Януковича м?тингувальник?в зустр?в засл?н з автобус?в та внутр?шн?х в?йськ. Акц?я пройшла мирно.

16 с?чня

16 с?чня 2014 провладна б?льш?сть у Верховн?й Рад? прийняла пакет ?Закон?в про диктатуру?, як? на думку б?льшост? експерт?в, обмежували права громадян, надавали органам державно? влади б?льшу свободу д?й у сфер? покарання учасник?в акц?й протесту ? мали на мет? крим?нал?зувати опозиц?ю та громадянське сусп?льство. Закони приймалися без використання системи ?Рада? та без обговорення. ?х прийняття стало реакц??ю влади на масов? протести громадян, а ?х норми певною м?рою були запозичен? з норм рос?йського законодавства, а окрем? норми були нав?ть жорстк?ш? за рос?йськ? аналоги. Прикладом прямого запозичення ? введен? в законодавство поняття ?екстрем?стська д?яльн?сть? та ??ноземний агент?.

Прийняття цих закон?в викликало нову хвилю протест?в, окрем? з яких мали в?дверто глузливий характер: в?дбулись м?тинги з каструлями на голов? та в медичних захисних масках на обличчях. Загалом, прийняття цих закон?в лише зб?льшило к?льк?сть невдоволених владою та п?двищило активн?сть протестувальник?в.

Бойова катапульта повстанц?в

Надання допомоги пораненому

Вогняний засл?н в?д ?Беркуту?

Грушевського, 22 с?чня

Гаряча фаза протистояння

Причини та характер протистояння

Поштовхом до виходу протистояння за мирн? меж? стало ухвалення Верховною Радою Укра?ни репресивних, на думку прихильник?в ?вро?нтеграц??, ?диктаторських закон?в?, що в?дбулося 16 с?чня. Наступного дня низка громадських орган?зац?й оголосили повну моб?л?зац?ю на майдан? Незалежност? в Ки?в?. Вони закликали до ?масового ? негайного опору? злочинцям при влад?.

Незважаючи на притаманний збройному протистоянню характер та застосування спец?альних засоб?в — включаючи кам?ння та коктейл? Молотова — протестувальники, у ц?лому, застосовували гуманн? методи поводження з полоненими, в?дпускаючи затриманих беркут?вц?в та т?тушок п?сля ?виховно? бес?ди?, яка передбачала виконання нац?онального г?мну, публ?чне вибачення перед народом або змащування лоб?в зеленкою.

Засоби

Орган?зац?йн? засоби

У ход? протистояння, кр?м кам?ння та ?коктейл?в Молотова?, повстанцями були збудован? метальн? машини — требушет та велетенська рогатка, також була виготовлена ?картопляна гармата?. Сво?ю орган?зац??ю та застосованими ?нновац?ями повстанц? неодноразово викликали живе захоплення у св?т?.

У той самий час приб?чники влади — ?невстановлен? особи?, б?йц? спецп?дрозд?л?в та т?тушки — застосовували нелюдськ? методи, включаючи викрадення, катування (?гор Луценко, Дмитро Булатов) та вбивство актив?ст?в (Юр?й Вербицький), тортури з роздяганням та ?фотосес?ями? на мороз? (Михайло Гаврилюк), що, у ц?лому, вказу? як на надзвичайну жорсток?сть влади, так ? на спец?альне спрямування спецп?дрозд?л?в проти власного народу. Т?тушки, не т?льки вза?мод?яли з? спецп?дрозд?лами, але й використовували при цьому вогнепальну зброю.

Провладн? силов? структури також широко застосовували гладкоствольну вогнепальну зброю. П?сля в?дходу спецп?дрозд?л?в з? сво?х позиц?й на вул. Грушевського журнал?сти виявили сотн? або тисяч? г?льз до рушниць 12 кал?бру: червон? г?льзи — виробництва французько? компан?? Spartan, помаранчев? — чесько? ф?рми Sellier & Bellot, б?л?, без розп?знавальних напис?в ?дентиф?кован? як американського виробництва, син? — чесько? ф?рми FAM Pionki. Останн? споряджен? картеччю — 12-ма свинцевими кульками д?аметром 6.8 мм.

Збройн? засоби

В останн?й фаз? протистояння провладн? силов? структури масово використовували та застосовували проти протестант?в на враження автоматичну зброю, снайперськ? гвинт?вки та бронетранспортери. Автоматична зброя також була видана т?тушкам, значну б?льш?сть яких становили декласован? та злочинн? елементи.

В останн?й фаз? протистояння також були виявлен? окрем? випадки наявност? вогнепально? збро? серед протестант?в, але безпосередн? застосування збро? було п?дтверджене лише одного разу — актив?стом Майдану ?ваном Бубенчиком. Кр?м того, як вогнепальна зброя протестант?в у багатьох випадках ф?гурують пневматичн? гвинт?вки з оптичними приц?лами, як? не ? збро?ю.

В останн?й фаз? протистояння також були виявлен? ознаки наявност? третьо? сторони, яка застосовувала вогнепальну зброю (переважно снайперськ? гвинт?вки) по б?йцях провладних силових структур та актив?стам майдану. Це п?дтверджу?ться наявн?стю багатьох поранених та загиблих з обох бок?в, як? отримали схож? кульов? враження в голову та шию.

Переб?г под?й

19 с?чня

П?сля проведення наступного В?че на Майдан?, близько 15-? години ? п?зн?ше на вулиц? Грушевського в Ки?в? в?дбулись численн? з?ткнення протестувальник?в, що намагалися пройти до буд?вл? Верховно? Ради, та силовик?в. Силове протистояння спробував припинити В?тал?й Кличко, але безрезультатно. Проти протестувальник?в були застосован? св?тлошумов? гранати, гумов? кул?, кийки, водомети, коктейл? Молотова, кам?ння; протестувальники застосовували петарди, коктейл? Молотова, кам?ння, рогатки, ними було спалено 5 одиниць спецтехн?ки, залишки яко? використовувались як основа барикади. Цього ж дня В?тал?й Кличко зустр?вся з Президентом В. Януковичем, у результат? чого була досягнута домовлен?сть про проведення чергового ?круглого столу?.

20 с?чня

Запланован? перемовини так ? не були проведен?, бойов? д?? на Грушевського продовжувались.

21 с?чня

О 3-й ноч?, 21 с?чня, одночасно розпочалися атака спецп?дрозд?л?в на барикади протестувальник?в та погроми, вчинен? т?тушками. Частина т?тушок була затримана протестувальниками. Близько 8-? ранку м?ж протестувальниками та спецп?дрозд?лами встали священники, завдяки чому бо? вдалось припинити. Перемир'я тривало майже добу.

22 с?чня. Перш? загибл?

У н?ч проти 22 с?чня протестувальники та фани клубу ?Динамо? продовжували в?дловлювати т?тушок. З'явилась ?нформац?я, що для протид?? т?тушкам на допомогу футбольним фанам Ки?ва вирушили футбольн? фани з м. Дн?пра, м. Харкова.

Близько 8-? ранку п?сля тривалого перемир'я спецп?дрозд?л ?Беркут? неспод?вано перейшов у наступ, протестувальники, число яких становило близько 100 ос?б, в?д?йшли, п?сля чого барикади були частково роз?бран?. На 9 ранку протестувальникам вдалось повернути втрачен? позиц??. На 9.20 в?д куль снайпера загинули два протестувальники: Серг?й Н?гоян та Михайло Жизневський. Ще один чолов?к помер ран?ше п?сля пад?ння з колонади стад?ону, яка використовувалась як оп?рний пункт. Близько 11-? години спецп?дрозд?ли числом б?ля к?лькох тисяч розпочали масовий наступ ? в?дт?снили протестувальник?в по вулиц? Грушевського аж до ?вропейсько? площ?. По об?д? спецп?дрозд?ли були в?дведен? на попередн? позиц??, на яких також з'явився бронетранспортер. Близько 14-? години розпочалася зустр?ч Президента В?ктора Януковича з оч?льниками опозиц??. Перемовини тривали близько трьох годин ? виявились безрезультатними, а л?дери опозиц?? заявили, що дають Януковичу 24 години на роздуми, п?сля чого готов? повести Майдан на штурм.

21 с?чня 2022 року, заступник голови управл?ння ДБР у справах Майдану Артем Яблонський в ход? пресконференц?? ?8-а р?чниця вбивства перших геро?в Небесно? Сотн? ? фактичний початок рос?йсько? агрес??? пов?домив, що ДБР встановило першого вбитого актив?ста Майдану 2014 року. Експертизи п?дтвердили, що першою жертвою став Юр?й Вербицький.

23 с?чня

У н?ч проти 23 с?чня для протид?? можливому штурму м?тингувальники зам?сть зведення барикад розпалили багаття з автопокришок, яке разом утворило суц?льну ст?ну вогню й диму. Спроби силовик?в загасити вогонь за допомогою водомет?в та пожежних г?дрант?в не мали усп?ху. Завдяки цьому н?ч проти 23 пройшла в?дносно спок?йно. Запланован? на 14:00 перемовини л?дер?в опозиц?? з владою розпочались п?сля 17-? години ? зак?нчились близько 22-?, л?дери опозиц?? заявили, що ? шанс зупинити силове протистояння.

24 с?чня: вих?д ?з переговор?в

О п?в на першу ноч? ?вромайдан, п?сля допов?д? л?дер?в опозиц?? про результати перемовин, оц?нив позиц?ю влади як затягування часу й ухвалив р?шення про вих?д ?з переговорного процесу ? ?мирне розширення ?вромайдану?. Вишикуван? колони м?тингувальник?в рушили на вул. ?нститутську ? звели нов? барикади на ?? перетин? з вул. Ольг?нською. Н?ч на Грушевського пройшла спок?йно.

25 с?чня

П?сля раунду переговор?в м?ж л?дерами опозиц??, з одного боку, ? Президентом та його ?Антикризовим штабом? з ?ншого, влада заявила про наступне:

1. На пропозиц?ю л?дер?в опозиц?? щодо зв?льнення вже затриманих ос?б Глава держави запропонував Генеральному прокурору Укра?ни вийти з пропозиц??ю до судових орган?в про зм?ни запоб?жного заходу, не пов'язан? з попередн?м ув'язненням. … У зв'язку ?з цим, л?дери опозиц?? мають негайно забезпечити повний в?дх?д людей ?з вулиц? Грушевського ? припинення будь-яких протиправних д?й.
2. … Прийняти закон про амн?ст?ю, яким зв?льнити в?д в?дпов?дальност? вс?х учасник?в протестних акц?й за весь пер?од пол?тично? кризи … за умови повного зв?льнення вс?х захоплених прим?щень в ус?х куточках кра?ни, у тому числ? на майдан? Незалежност?.
3. … погодити пол?тичне р?шення щодо повернення укра?нсько? Конституц?? в?д 2004 року…
4. … зм?нити закони, ухвален? 16 с?чня 2014 року…
5. … сторони досягли згоди щодо формування Центрально? виборчо? ком?с?? на пропорц?йн?й основ? зг?дно з тими пропорц?ями розм?ру парламентських фракц?й, як? сьогодн? ? в парламент?…

Пропозиц?? влади негайно зв?льнити вулицю Грушевського повстанц? зустр?ли см?хом, вигуками ?Зека геть!? ? ?Банду геть!?. Одразу п?сля цього протестувальники заблокували розташований у тилу барикад на Грушевського ?Укра?нський д?м?, у якому зосередились дек?лька сотень провладних силовик?в. Пропозиц?? Януковича опозиц?я не прийняла — на Майдан? було ухвалене р?шення про продовження боротьби. На момент ухвалення цього р?шення к?льк?сть затриманих, зниклих та загиблих повстанц?в перевищувала п?в сотн?, число поранених — близько п?втори тисяч? чолов?к.

26 с?чня

У н?ч проти 26 с?чня, п?сля атаки на розташований у тилу барикад на Грушевського ?Укра?нський д?м?, який напередодн? зайняли силовики, близько 200 б?йц?в спецп?дрозд?л?в погодились покинути зайняту позиц?ю. На даху ?Дому? були знайден? бойов? набо? кал?бру 7.62. Також виявлено пошкодженим пломбування музейно? колекц??, що збер?галась у ?Дом??.

Перемир'я

27 с?чня: перебирання м?сцево? влади в Ки?в?

За даними тижневика ?Дзеркало тижня? Кабм?н Азарова ухвалив протокольне р?шення про зб?льшення числа спецп?дрозд?л?в ?Беркут? та ?Грифон? у 6 раз?в — до 30 тис. ос?б. Цього ж дня обласна рада депутат?в у Луганську легал?зувала створення ?дружин т?тушок?. Послугами дружин т?тушок також скористались ОДА та облрада в Микола?в?.

Цього ж дня в Ки?в? протестанти здобули важливу тактичну перемогу: в?дбулося зас?дання Ком?тету Самоврядування м?ста Ки?ва за участю депутат?в опозиц?йних фракц?й р?зних р?вн?в ? представник?в громадськост?, на якому була сформована тимчасова ки?вська влада. До цього моменту Янукович та Парт?я рег?он?в вс?ляко перешкоджали проведенню в Ки?в? м?сцевих вибор?в. Разом ?з Ки?вом п?д контролем протестувальник?в перебували 10 обласних адм?н?страц?й (переважно в зах?дн?й частин? кра?ни, а також у Полтав?). Встановлення влади в Ки?в? послабило позиц?? Януковича.

28 с?чня: в?дставка уряду

Прем'?р Микола Азаров подав у в?дставку ?з метою створити додатков? можливост? для сусп?льно-пол?тичного компром?су, заради мирного врегулювання конфл?кту?. Президент в?дставку прийняв ? п?дписав Указ про в?дставку Прем'?р-м?н?стра Укра?ни та Каб?нету М?н?стр?в Укра?ни.

Верховна Рада в?дпов?дно до домовленост? м?ж Президентом та владою скасувала 9 ?з 11 закон?в, як? обмежували громадянськ? свободи громадян ? були прийнят? 16 с?чня в ?ручному режим??. Голосування в?дбулось пакетом ? без обговорення. За в?дпов?дне р?шення проголосували 361 народний депутат, фракц?я комун?ст?в в?д голосування утрималась.

29 с?чня: закон про амн?ст?ю

Рада прийняла закон про амн?ст?ю у верс?? рег?онала Юр?я М?рошниченка, в?дпов?дно до якого амн?ст?я поширю?ться лише на ?мирних м?тингувальник?в? та за умови зв?льнення адм?н?стративних прим?щень. П?сля голосування за законопро?кт сп?кер Верховно? Ради Володимир Рибак в?дразу оголосив позачергову сес?ю Верховно? Ради VII скликання закритою.

30 с?чня

Парламентська асамблея Ради ?вропи прийняла резолюц?ю по ситуац?? в Укра?н?. Зг?дно з документом, питання санкц?й щодо укра?нсько? влади можуть розглянути у кв?тн?, якщо в Укра?н? триватимуть порушення прав людини й у раз? силового розгону Майдану. Асамблея засудила ескалац?ю насильства п?д час протест?в, яка призвела до не менш 5 жертв. Укра?нську владу закликали вступити у в?дкрит?, чесн? та ефективн? переговори з опозиц??ю. Рос?? нагадали про зобов'язання в?дмовитися в?д тиску на ?нш? кра?ни.

31 с?чня

В?ктор Янукович п?дписав акт про скасування диктаторських закон?в, прийнятих 16 с?чня, ? закон про амн?ст?ю, прийнятий 29 с?чня.

Наметове м?стечко, 2 лютого

Вулиця Грушевського, 12 лютого

16 лютого

В?дпов?дно до вимог прийнятого Верховною Радою 29 с?чня закону ?Про усунення негативних насл?дк?в та недопущення пересл?дування та покарання ос?б ?з приводу под?й, як? мали м?сце п?д час проведення мирних з?брань? повстанц? зв?льнили адм?н?стративн? буд?вл? в Ки?в? ? продовжили ?х зовн?шн? блокування. На вулиц? Грушевського були частково роз?бран? барикади — на ширину одн??? авт?вки — ? встановлено новий блокпост, який дозволя? повстанцям контролювати рух транспорту на ц?й частин? вулиц?. З? свого боку, силовики в?д?йшли в?д барикад вверх по вул. Грушевського — до буд?вл? Каб?нету М?н?стр?в. Також були розблокован? буд?вл? Терноп?льсько?, ?вано-Франк?всько?, Льв?всько? ? Полтавсько? обласних державних адм?н?страц?й.

Генеральний Прокурор Укра?ни В?ктор Пшонка заявив, що буде закрито 108 справ, в?д в?дпов?дальност? протягом м?сяця будуть зв?льнен? 268 ос?б.

17 лютого

Штаб нац?онального спротиву ухвалив р?шення про початок ?мирного наступу? 18 лютого, у день, коли Верховна Рада мала розглянути зм?ни до Конституц??. ?Правий сектор? наказав сво?м загонам у Ки?в? та рег?онах перейти в стан повно? готовност?, а ВО ?Майдан? пов?домило, що у в?второк ?з 8 ранку будуть формуватися колони протестувальник?в для походу до Верховно? Ради.

Урядов? снайпери, 18 лютого

Поновлення силового протистояння

Член-кореспондент НАН Укра?ни доктор Микола Кузнецов ?з сином п?сля побиття на ?нститутськ?й 18 лютого

Зведення барикади, 18 лютого

18 лютого: ?Мирний наступ?

У день, коли Верховна Рада мала розглянути можлив? зм?ни до Конституц??, до буд?вл? Верховно? Ради п?д?йшли протестанти, б?льш?сть ?з яких, зважаючи на мирний характер ходи, були без традиц?йно? збро? — кийк?в, кам?ння та коктейл?в Молотова. Спецп?дрозд?ли зустр?ли м?тингувальник?в водометами та газом. Одночасно м?тингувальники були атакован? ?з флангу значними силами силовик?в та т?тушок, у результат? чого колона демонстрант?в виявилась розр?заною на к?лька окремих частин, як? були розс?ян?. Це призвело до поновлення жорстокого силового протистояння м?ж повстанцями та силовиками. Бойов? д?? велись зокрема з застосуванням вогнепально? збро?. Дек?лька людей з обох бок?в загинуло. Втрата повстанцями ?н?ц?ативи на деякий час призвела до того, що силовики вит?снили повстанц?в ?з контрольованих позиц?й ? зайняли частину майдану Незалежност?.

З близько 19-? до 23-? години по вс?й Укра?н? був в?дключений опозиц?йний ?5 канал?, о 20:00 спецп?дрозд?ли розпочали штурм Майдану з боку ?вропейсько? площ? та вулиц? ?нститутсько? з використанням бронетехн?ки. Два бронетранспортери повстанцями були знищен?.

У н?ч проти 19 лютого у Львов?, ?вано-Франк?вську, Тернопол? в?дбулись штурми ОДА, в?дд?л?в МВС, управл?нь СБУ.

Охоплений полум'ям Будинок профсп?лок, 19 лютого

19 лютого

Близько 4-? години ранку активний штурм поновився — загалом безперервний штурм тривав 17 годин. На ранок положення повстанц?в стало критичним — периметр Майдану захищали 300—400 активних б?йц?в. Близько 8-? ранку прибуло перше п?дкр?плення — ?сотня? з? Львова, ще через годину — ?сотня? з Тернополя. Автобуси з п?дкр?пленням прибували на Майдан ? надал?.

На ранок 19 лютого число загиблих склало 25 ос?б, у тому числ?: 9 сп?вроб?тник?в силових структур; 16 мирних громадян та б?йц?в самооборони Майдану.

Цього ж дня Президентом та силовими структурами була в?днайдена ?законно об?рунтована? можлив?сть використання спецп?дрозд?лами вогнепально? збро? — попри в?дсутн?сть п?дтримки введення надзвичайного стану Верховною Радою: СБУ розпочала п?дготовку до проведення ?антитерористично? операц???, зг?дно з правилами яко? силов? структури мають право на застосування вогнепально? збро?, проникнення в будь-як? прим?щення тощо. При цьому зона проведення операц?? лишалась невизначеною, тобто операц?я проводилась на територ?? вс??? кра?ни.

Цього ж дня Геннад?й Москаль опубл?кував фотокоп?ю в?дпов?д? м?н?стра В?тал?я Захарченка на запит щодо д?й спецп?дрозд?лу ?Беркут?. В?дпов?дно до ц??? в?дпов?д? виходило, що м?н?стр МВС фактично в?дмежувався в?д д?й ?Беркуту? та переклав в?дпов?дальн?сть за ?х д?? на командир?в п?дрозд?л?в ?Беркуту?.

Цього ж дня обидв? сторони пов?домили про загиблих, переважна б?льш?сть яких отримали поранення в голову та шию, що вказувало на участь у протистоянн? снайпер?в третьо? сторони. Згодом таке саме поранення отримала волонтер медично? служби Майдану Олеся Жуковська. Окрем? факти св?дчили, що вогонь в?вся з даху готелю ?Укра?на?.

Наскр?зний отв?р в?д кул?, вулиця ?нститутська. Обстр?л в?вся, у тому числ?, ?з буд?вл? Нацбанку

20 лютого: ?Кривавий четвер?

В?дсторонена позиц?я м?н?стра В?тал?я Захарченка щодо в?дпов?дальност? за д?? спецп?дрозд?лу ?Беркут? та виявлення втрат в?д вогню нев?домих снайпер?в остаточно деморал?зували приб?чник?в Януковича, тому зранку спецп?дрозд?ли розпочали самов?льний в?дх?д в?д Майдану.

За ?ншими даними, в?дступ силовик?в в?д Майдану, а також в?дх?д в?д буд?вл? Верховно? ради були зд?йснен? навмисно — щоб спровокувати повстанц?в на захоплення Верховно? ради, у результат? чого Янукович м?г би отримати всю повноту влади в кра?н?, а опозиц?онери втратили ?мун?тет недоторканност?.

Близько 9-? ранку Майдан перейшов у наступ ?, не зважаючи на шалений обстр?л снайперами, швидко повернув вс? втрачен? 18-го числа позиц?? ? розширив контрольовану зону. Найб?льш жорстоке та криваве протистояння в?дбулось на вулиц? ?нститутськ?й, де, переважно в?д куль снайпер?в, загинуло б?льш н?ж п?в сотн? повстанц?в. Цього дня МВС вперше оф?ц?йно визнало, що застосовувалась вогнепальна зброя. Як стало в?домо п?зн?ше, цього дня ?з моб?л?зац?йних склад?в МВС ?т?тушкам? видали 408 автомат?в та 90 тис. набо?в. Того ж дня та п?зн?ше в ?нтернет? з'явились дек?лька в?део, на яких зображено, як силовики стр?ляють ?з вогнепально? збро? в неозбро?них протестувальник?в ?вромайдану на вулиц? ?нститутськ?й. Вогонь в?вся з дек?лькох точок, у тому числ? — з в?кон буд?вл? Нацбанку Укра?ни.

В?домост? про в?йськову належн?сть снайпер?в достеменно нев?дом?, але ? окрем? св?дчення, як? вказують на те, що приц?льний вогонь вели б?йц? кримського спецп?дрозд?лу ?Омега? (в окремих джерелах — ?Т?нь?), серед яких був пом?чений полковник Серг?й Асавелюк, який вважа?ться одним ?з найкращих снайпер?в ? принципово не носить шолом. Через к?лька дн?в полковник Асавелюк заперечив те, що його п?дрозд?л ?Омега? взагал? стр?ляв у протестувальник?в, обумовлюючи це тим, що заг?н прибув на м?сце лише об 11-й ранку — п?сля того, як значна к?льк?сть повстанц?в вже була перестр?ляна (п?зн?ше цю ?нформац?ю п?дтвердив ? командир ?Омеги? Анатол?й Стрельченко). Також Асавелюк бачив, як у 4 майдан?вц?в вц?лили з боку готелю ?Укра?на?, що знаходиться на ?ншому в?д Майдану боц?. Про те, що в розстр?л? повстанц?в була залучена нев?дома третя сторона, св?дчать ? ймов?рн? записи переговор?в спецп?дрозд?лу СБУ ?Альфа?.

Одночасно з атакою з боку Майдану спецп?дрозд?ли на ?нститутськ?й виявились атакованими загонами повстанц?в з ?нших напрямк?в, у результат? чого силовики опинились в оточенн?, а окрем? частини внутр?шн?х в?йськ почали здаватись повстанцям.

Голова Ки?всько? м?ськдержадм?н?страц?? Маке?нко та ще 11 ?рег?онал?в? вийшли з лав ПР.

Цього ж дня в м?стах на заход? Укра?ни розпочались штурми та захоплення буд?вель СБУ, МВС, Прокуратури. У Хмельницькому по з?браних коло будинку м?сцевого управл?ння СБУ громадянах ?з дверей та вор?т було в?дкрито вогонь з автомат?в. Один чолов?к загинув, дво? тяжко поранен?. Голова обласного Управл?ння СБУ був заарештований в?йськовою прокуратурою, в?н визнав свою вину п?д час зв?ту в обласн?й рад? та на кол?нах просив пробачення в с?мей загиблих.

Зважаючи на в?йськовий усп?х Майдану та деморал?зац?ю в силових структурах та провладному табор?, надвеч?р у Верховн?й Рад? близько 17:00 з?брались 239, в основному опозиц?йних, депутат?в, як? п?сля довгого обговорення близько 22:00 прийняли постанову про незаконн?сть ?антитерористично? операц??? та виведення вс?х п?дрозд?л?в силових структур у м?сця пост?йно? дислокац??.

Цього ж дня надвеч?р розпочались перемовини ?вропейських м?н?стр?в ? опозиц?? з Януковичем, у результат? яких Янукович (ще до р?шення Верховно? Ради) погодився на достроков? вибори Президента не п?зн?ше грудня 2014 року, а протиборч? сторони мали були здати зброю протягом 24 годин. Ввечер? перед головною сценою Майдану проносили труни ?з загиблими повстанцями.

Як вважа?ться, саме цього дня Рос?я розпочала спецоперац?ю захоплення Криму, яка надал? переросла в рос?йську збройну агрес?ю проти Укра?ни, в?йну на сход? Укра?ни та Рос?йське вторгнення в Укра?ну.

21 лютого

Надвеч?р на Майдан? проходило в?че. ?нформац?я в?д л?дер?в опозиц?? про результати переговор?в викликала обурення Майдану. На сцен? Майдану виступив Володимир Парасюк, який зазначив, що якщо назавтра до 10-? години ранку Янукович не складе повноваження, його сотня п?де на штурм з? збро?ю.

Повалення режиму Януковича

Виведення спецп?дрозд?л?в

В?дпов?дно до р?шення про вив?д спецп?дрозд?л?в у м?сця пост?йного базування, прийнятого Верховною радою напередодн?, 21 лютого частина п?дрозд?л?в ?Беркуту? були виведен? з Ки?ва в супровод? дек?лькох народних депутат?в (у тому числ? Анатол?я Гриценка та Олега Кан?вця). Як стало в?домо в липн? 2016 року при виведенн? ?Беркута? була знищена та втоплена в озер? зброя, яка застосовувалась проти мирних протестант?в Майдану.

Р?шення Верховно? Ради Укра?ни

21 лютого

Верховна Рада Укра?ни р?шенням ad hoc повернула в д?ю Конституц?ю 2004 року; п?дтримала законопро?кт, який декрим?нал?зував статтю, за якою було засуджено Юл?? Тимошенко (дозволивши, таким чином, ?? зв?льнення); в?дправила у в?дставку в. о. м?н?стра внутр?шн?х справ В?тал?я Захарченка.

Цього ж дня депутати М. Багра?в, С. Березк?н, С. Буряк, Т. Васадзе, К. Ващук, О. Герега, М. Джига, О. Заруб?нський, Г. Калетник, О. Кул?н?ч, ?. Куровський, В. Маке?нко, Я. Москаленко, О. Онищенко, А. Пригодський, М. Сорока, В. Хмельницький, В. Хомутинн?к, ?. Шаров заявили про вих?д ?з фракц?? Парт?? рег?он?в.

22 лютого

Голова Верховно? Ради Укра?ни Володимир Рибак подав у в?дставку ?з ц??? посади, новим сп?кером обраний Олександр Турчинов.

Верховна Рада Укра?ни 328 голосами народних депутат?в усунула В?ктора Януковича з посади Президента Укра?ни. Також були зв?льнен? низка найвищих високопосадовц?в.

Окремою Постановою Парламенту зв?льнено Юл?ю Тимошенко, яка перебувала на той час у л?карн? ЦКБ Укрзал?зниц? в Харков?.

Цього ж дня в?дбулись повалення пам'ятник?в Лен?ну в Дн?пропетровську, Микола?в?, Херсон? та ?нших м?стах, у яких до Революц?? були традиц?йно сильн? позиц?? л?вих та Парт?? Рег?он?в.

Перебирання влади в рег?онах

23 с?чня в?дбулись сутт?в? зрушення в рег?онах: протестувальниками були захоплен? ОДА у Львов?, ?вано-Франк?вську, Р?вному, штурмували ОДА в Черкасах. У Полтав? штурм був призупинений п?сля того, як оч?льник м?сцево? м?л?ц?? при?днався до помину за загиблими.

У Запор?жж? в н?ч проти 27 с?чня сп?льними зусиллями МВС та ?т?тушок? був жорстоко придушений 10 000 протест п?д Запор?зькою ОДА. Були жорстоко побит? актив?сти ?вромайдану, журнал?сти та перес?чн? громадяни. ?Т?тушками? був захоплений та розгромлений к?нотеатр ?Байда 3D?, у якому знаходився пункт об?гр?ву та першо? медично? допомоги.

23 лютого 2014 року Запор?зька ОДА, так звана ?цитадель Януковича в Запор?жж??, мирно, практично без опору, в?дкрила двер? для журнал?ст?в, громадських спостер?гач?в та актив?ст?в Майдану. Губернатор Пеклушенко зник, як ? вс? його заступники. В акц?? в?дкриття ОДА взяли участь близько 2 тисяч приб?чник?в ?вромайдану.

Реакц?я у св?т? та пов'язан? под??

Реакц?я св?тово? сп?льноти

Мемор?ал загиблим, травень 2015

3 — 6 грудня 2013 року В?ктор Янукович в?дв?дав ?з в?зитом Китай, за результатами якого Укра?на ? Китай не уклали жодних кредитних угод. Про це заявив заступник м?н?стра закордонних справ КНР Чен Гоп?н. В?зит виявився не т?льки безрезультатним — китайськ? ЗМ? з Януковича в?дверто познущались, присвятивши йому глузливий в?деоролик.

4 грудня ?вроком?с?я пов?домила, що трубопров?д Газпрому ?П?вденний пот?к?, проти спорудження якого неодноразово виступала Укра?на, не зможе працювати в ?С, якщо не в?дпов?датиме ?вропейським нормативам в енергетичн?й галуз?.

5 грудня голова ?вропарламенту Март?н Шульц пов?домив, що м?с?я Кокса-Квасневського продовжена. Цього ж дня в аеропорту Мюнхена н?мецьк? прикордонники вперше запросили укра?нц?в оформити документи в сектор? оформлення для громадян кра?н ?С.

7 грудня депутати ?вропейського парламенту закликали укра?нську владу негайно покарати винуватц?в збройного розгону ?вромайдану 30 листопада. ?Якщо в?дпов?дальн? за побиття на Майдан? не будуть засуджен?, то пол?тики, в?дпов?дальн? за це, будуть позбавлен? можливост? ?хати в ?С, окр?м того, ?м заморозять рахунки в ?вропейських банках?, заявив депутат ?вропейського парламенту Елмар Брок.

Цього ж дня в?дв?дав Ки?в ? виступив на Майдан? Михайло Саакашв?л?. В ?нтерв'ю ?5-му каналу? в?н заявив: ?Нема? сумн?в?в, що ваша перемога зм?нить нас ? Рос?ю. Укра?нський тр?умф покладе край режиму Пут?на, а в п?дручниках ?стор?? напишуть, що Рос?йська ?мпер?я припинила ?снування на ?вромайдан??.

8 грудня укра?нський Марш м?льйон?в п?дтримали б?льш як тридцять м?ст США, Канади, ?вропи.

9 грудня на п?дтримку протесту на майдан Незалежност? вийшли сп?вроб?тники дипломатичних установ кра?н ?С. Цього ж дня ?з заявою на п?дтримку Майдану виступив актор Джордж Клун?.

Цього ж дня для ведення переговор?в з урегулювання ситуац??, що склалася в Укра?н?, свого представника направили ?С та США: заступник держсекретаря США В?ктор?я Нуланд ма? при?хати в Ки?в 10 грудня.

11 грудня ?вромайдан в?дв?дали спецпредставник ?С Кетр?н Ештон та пом?чник Держсекретаря США В?ктор?я Нуланд.

12 грудня ?вропарламент прийняв резолюц?ю, якою рекомендував укра?нськ?й влад? провести (позачергов?) вибори.

15 грудня свою особисту п?дтримку ?вромайдану з головно? сцени на майдан? Незалежност? засв?дчили сенатори США Джон Маккейн та Кр?с Мерф?.

16 грудня м?н?стр закордонних справ Швец?? Карл Б?льдт заявив, що Рос?я веде проти Укра?ни ?пропагандистську в?йну? ? чинить економ?чний тиск через прагнення Укра?ни ?нтегруватися в ?вропейський Союз.

7 с?чня 2014 року французьке видання RFI пов?домило, що ??вромайдан змушу? Зах?д зм?нювати ставлення до Укра?ни, пов?домля? рос?йська служба французького видання RFI. Укра?на залиша?ться в центр? уваги ?вроатлантично? громадськост?.?.

15 с?чня 2014 року ?вросоюз оприлюднив повний текст угоди про асоц?ац?ю з Укра?ною, зокрема про глибоку та всеосяжну зону в?льно? торг?вл?. З цього приводу Штефан Фюле записав, що публ?кац?я Угоди ?п?дтвердить вигоду пропозиц?й ?С ? розв?нча? м?фи?.

22 с?чня 2014 року п?д час бриф?нгу посли Велико? Британ?? та Н?меччини жорстко розкритикували м?н?стра закордонних справ Укра?ни Леон?да Кожару за повед?нку на зустр?ч? з дипломатами ? ?нформац?ю щодо под?? в Ки?в?. В?цепрезидент ?вропейського парламенту Яцек Протасевич заявив, що ?вропейський Союз може припинити оф?ц?йн? в?дносини з Укра?ною, якщо п?дтвердиться, що м?л?ц?я застосовувала проти демонстрант?в вогнепальну зброю. Посольство США в Укра?н? пов?домило, що Вашингтон скасував в?зи деяким громадянам Укра?ни у в?дпов?дь на д?? проти протестувальник?в у центр? Ки?ва.

Цього ж дня на Всесв?тньому економ?чному форум? в Давос? оголосили хвилину мовчання на знак вшанування пам'ят? загиблих п?д час под?й у Ки?в? на вулиц? Грушевського. Прем'?р Микола Азарова, який цього ж дня вилет?в у Давос, заявив, що м?тингувальники сам? винн? в смертях та запевнив, що пиша?ться людьми в погонах, як? в?дстр?люють актив?ст?в на Грушевського.

24 с?чня 2014 року з'явилась ?нформац?я про заборону в'?зду до США головних сп?кер?в Парт?? Рег?он?в — В. М. Ол?йника та О. А. Бондаренко.

1 лютого 2014 року, на Мюнхенськ?й конференц?? з безпеки державний секретар США Джон Керр? заявив ?укра?нц? борються за демократичне майбутн? ?вропи, Сполучен? Штати та ?С сол?дарн? з народом Укра?ни в ц?й боротьб??.

У серпн? 2014 року, Френс?с Фукуяма, американський ф?лософ, в?дзначив: ?У першу чергу, я був вражений тим, що громадянське сусп?льство в Укра?н? не здалось п?сля провалу Помаранчево? революц??. Ви зберегли ? посилили свою здатн?сть до самоорган?зац?? ? наданню тиску на владу. Люди в кра?н? не втратили прагнення до кращо? влади?.

Реакц?я Рос??

Б?льш?сть контрольованих державою рос?йських ЗМ? подавали ?нформац?ю про под?? ?врореволюц?? в максимально викривленому, негативному св?тл?, видавали провокатор?в за учасник?в Майдану, перекручували хронолог?ю под?й, применшували к?льк?сть учасник?в тощо. Так, один ?з головних рос?йських дез?нформатор?в, Дмитро Кисельов, 9 грудня, 2013 року призначений указом Президента Рос?? генеральним директором новоствореного федерального державного ун?тарного п?дпри?мства "М?жнародне ?нформац?йне агентство ?Рос?я сьогодн??, в еф?р? каналу ?Россия-1? у програм? ?Вести недели? св?домо п?дм?нив посл?довн?сть под?й, заявивши:

"Сначала милицию жестко провоцировали, калечили и душили газом (видеоряд столкновений возле АП 1 декабря - ред.). А затем лидеры протестов призвали на Майдан бедных студентов и цинично оставили их там без какой-либо защиты, как жертву предусмотренной политтехнологией (кадры из разгона Евромайдана 30 ноября - ред.). По сценарию нужна кровь".

В еф?р? каналу ?Первый (ОРТ)? 8 грудня, у день проведення Маршу м?льйон?в, на якому, за р?зними оц?нками, було близько м?льйона учасник?в, було заявлено, що ?в Ки?в? на ?Марш м?льйон?в“ вийшло пару сотень чолов?к?.

У рос?йських ЗМ? також неодноразово п?дм?нювали в?деоряд та св?тлини учасник?в под?й, видаючи бойовик?в в?д ?т?тушок? за учасник?в антиурядових протест?в, а протестант?в — за приб?чник?в Януковича.

Загалом, обсяг матер?ал?в про под?? в Укра?н? та ?х спрямування перетворились на ?нформац?йну в?йну проти Укра?ни. Зважаючи на в?дсутн?сть д??вого ефекту в?д ?нформац?йно? в?йни 20 лютого, у день, коли в Ки?в? в?дбулись под??, що д?стали назву ?Кривавий четвер?, Рос?я розпочала спецоперац?ю захоплення Криму, яка надал? переросла в рос?йську збройну агрес?ю проти Укра?ни та в?йну на сход? Укра?ни.

Результати

Геопол?тичн? насл?дки

Основним геопол?тичним насл?дком Революц?? став вих?д Укра?ни ?з зони впливу Рос?? в економ?чн?й та пол?тичн?й сферах, та в?дносне зменшення залежност? в?д Рос?? в культурн?й сфер?.

В економ?чн?й сфер? вих?д Укра?ни ?з зони впливу Рос?? в?дбувся через ?стотне зменшення залежност? в?д критичного для економ?ки Укра?ни ?мпорту з Рос?? енергонос??в. Цьому сприяли два чинники: зб?льшення експорту енергонос??в ?з ?вропи; зменшення внутр?шнього енергоспоживання через в?йну на сход? Укра?ни та рос?йську ?нтервенц?ю до Криму. Також зменшення залежност? в?дбулось через розрив торгових в?дносин ?з Рос??ю: внасл?док введення проти Рос?? м?жнародних санкц?й через ?? агрес?ю проти Укра?ни; та ведення Рос??ю торговельно? в?йни проти Укра?ни (?Сирна в?йна?, ?Шоколадна в?йна?, знищення санкц?йних продукт?в тощо).

У пол?тичн?й сфер? зменшення залежност? було досягнуте як у насл?док наявност? в?йськового протистояння м?ж Укра?ною ? Рос??ю, так ? через очищення пол?тично? системи Укра?ни в?д пророс?йських сил у результат? проведених в Укра?н? вибор?в Президента, парламентських та м?сцевих вибор?в.

У в?йськово-пол?тичн?й сфер? було скасовано позаблоковий статус Укра?ни, що ознаменувало вих?д Укра?ни з буферно? зони м?ж Зах?дним св?том ? Рос??ю, та розпочато масштабну реформу Збройних сил Укра?ни.

У культурн?й сфер? зменшення залежност? в?дбулось у насл?док обмеження на концертну д?яльн?сть в Укра?н? для актор?в, як? публ?чно п?дтримали агресивну пол?тику Пут?на, та заборону трансляц?? частини рос?йсько? теле- та к?нопродукц??, яка пропагу? або прославля? рос?йськ? силов? структури та ?мперську пол?тику. З ус?м тим, частка рос?йсько? та рос?йськомовно? телепродукц?? в укра?нському мед?йному простор? все ще лиша?ться непропорц?йно високою.

Трансформац?я пол?тично? системи Укра?ни

Революц?я призвела до переформатування колишньо? владно? верх?вки та ?? дез?нтеграц?? з утворенням Опозиц?йного блоку ? ряду ?нших в?дносно др?бних пол?тичних формувань. Також зазнали переформатування ? колишн? опозиц?йн? сили, як? завдяки революц?? отримали б?льш?сть у новообран?й Верховн?й Рад?. При цьому практично одразу п?сля вибор?в та формування ново? конф?гурац?? влади в Укра?н? почала формуватися нова опозиц?я, до складу яко? ув?йшли ?Опозиц?йний блок? ? три пол?тичн? сили з табору революц?онер?в — ?Самопом?ч? Андр?я Садового, Радикальна парт?я Олега Ляшка та ?Батьк?вщина? Юл?? Тимошенко. Це призвело до втрати конституц?йно? б?льшост? революц?йними силами в Рад? та гальмування в проведенн? окремих реформ.

Контрреволюц?я

Активна протид?я революц?йним перетворенням у держав? зд?йснювалась представниками окремих ол?гарх?чних (а по факту крим?нальних) структур та окремими (здеб?льшого попул?стськими) силами, як? брали участь у революц??, але не досягли сво?? мети. Всеб?чну п?дтримку контрреволюц?онерам надавала ? продовжу? надавати пут?нська Рос?я, у тому числ? — через проведення на територ?? Укра?ни спец?альних операц?й.

Втеча колишн?х президента В?ктора Януковича, генерального прокурора В?ктора Пшонки, м?н?стра внутр?шн?х справ В?тал?я Захарченка та ?нших ?з найближчого оточення Януковича деморал?зувала приб?чник?в Парт?? Рег?он?в. Так, один ?з л?дер?в парт??, Олександр ?фремов, заявив, що вся в?дпов?дальн?сть за жертви лежить на Янукович?.

Згодом, зважаючи на в?дсутн?сть серйозних пересл?дувань винних у прийнятт? злочинних пол?тичних та неправочинних судових р?шень, застосуванн? проти учасник?в мирних з?брань вогнепально? збро? тощо представники Парт?? Рег?он?в та ?х приб?чники розгорнули д?яльн?сть, направлену проти Революц?? та держави Укра?на. В?нцем ц??? д?яльност? стала участь ?нових опозиц?онер?в? у сприянн? в?йськов?й агрес?? Рос?? проти Укра?ни та створенн? фейково? кваз?держави ?Новорос?я? на чол? з ?головою парламенту? Олегом Царьовим.

Революц?я г?дност? в мистецтв?

• Список книг про ?вромайдан
• ?кони Революц??
• Список ф?льм?в про ?вромайдан
• цикл документальних ф?льм?в ?Зима, що нас зм?нила? каналу ?1+1?
• ф?льм Серг?я Лозниц? ?Майдан?
• ф?льм ?вгена Аф?не?вського ? студ?? Netflix ?Зима у вогн??

Див. також

• ?вромайдан
• Небесна сотня
• День Г?дност? та Свободи
• Протистояння в Укра?н? 18—20 лютого 2014 року
• Справи Майдану
• Помаранчева революц?я
• Революц?я на гран?т?
• Право на повстання

Л?тература

• Головко В. В. Революц?я г?дност? 2013—2014 // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни: Додатковий том. Кн. 1: А–Я / Редкол.: В. А. Смол?й (голова редкол.) та ?н. НАН Укра?ни. ?нститут ?стор?? Укра?ни. — К.: ?Наукова думка?, 2021. — С. 475—489. — 773 с. — ISBN 978-966-00-1858-7.
• Пол?толог?чний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герас?на, В. Л. Погр?бна, ?. О. Пол?щук та ?н. За ред. М. П. Треб?на. — Х. :Право, 2015
• Укра?нська Революц?я г?дност?, агрес?я РФ ? м?жнародне право: Монограф?я
• Майдан в?д першо? особи. 45 ?стор?й Революц?? г?дност?
• Революц?я г?дност?: ма?мо пам'ятати / Терноп?льська обласна б?бл?отека для молод?
• В. Головко, О. Пал?й, О. Черевко, С. Ян?шевський. Революц?я г?дност? 2013—2014 рр. та агрес?я Рос?? проти Укра?ни

Посилання

• Революц?я г?дност?. Згадаймо головне
• Грабовська ?рина. Революцiя гiдностi у контекст? цив?л?зац?йних прагнень Укра?ни // Газета День, №198, (2014)