春光正好，去美国首都地区最美风景道自驾吧

Аскольд ? Д?р просять Рюрика в Новгород? дозв?л на пох?д (Радзив?лл?вський л?топис)

Норманська теор?я (н?м. Normannentheorie) — теор?я походження Рус?, прихильники яко? пов'язують державотворч? процеси в Сх?дн?й ?вроп? з? скандинавською експанс??ю на Сх?д. Найпоширен?шою ? теза, запозичена з ?Пов?ст? врем'яних л?т?, зг?дно з якою засновника княз?вського роду Рюрика запросили на князювання з? Скандинав??; отже, вся княз?вська верх?вка — варязького походження. Творцями Нормансько? теор?? були н?мецьк? ?сторики Готл?б-З?гфр?д Бай?р, Август Людв?г Шлецер ? Герард-Фр?др?х М?ллер, як? працювали у друг?й половин? XVIII стол?ття в Петербурзьк?й академ?? наук. На противагу ц?й теор?? ?сну? антинорманська теор?я походження Рус?, суть яко? зводиться до того, що дом?нуючим фактором у створенн? Ки?всько? Рус? ? слов'яни, а присутн?сть скандинавського компоненту або взагал? заперечують, або зводять суто до рол? торговц?в ?з областями Близького Сходу.

У сучасн?й ?стор?ограф?? вчен?, як? займаються досл?дженням державотворчих процес?в у Сх?дн?й ?вроп?, зазвичай не обмежують себе рамками певних концепц?й, оск?льки так? упередження загрожують рац?ональност? досл?дження ? мають, скор?ше, пол?тичний, а не науковий характер. Попри те, що дискус?? м?ж ?сториками ще тривають, ?х не можна вважати класичними суперечками м?ж норман?стами та антинорман?стами, оск?льки об'?кти сучасних досл?джень ? набагато глибшими ? виходять за рамки цих теор?й.

Частина укра?нсько? ?сторично? науки, представлена працями учених Михайла Брайчевського, Миколи Котляра, Володимира Барана та ?нших доводить, що Норманська теор?я як проблема походження Рус? втратила наукове значення. Доведеним фактом вважають ?снування протодержавних утворень у Подн?пров'?, Галичин? ? Волин? задовго до л?тописного пов?домлення про покликання варяг?в. Ряд сучасних рос?йських ?сторик?в (Д. Мач?нський, Г. Лебедев, О. Мельникова) под?ляють погляди норман?зму ? доводять п?вн?чне походження Рус?.

Аргументи

Л?тописи

• ?Пов?сть врем'яних л?т? включа? рус?в до ?нших варязьких племен ?за морем?.

Письмов? св?дчення

• Б?льш?сть ?мен, заф?ксованих у русько-в?зант?йських договорах, мають скандинавське походження.
• У найпершому джерел?, яке згаду? народ ?Рос?, ?Бертинських анналах? зазначено, що цей народ схожий на швед?в.
• Костянтин Багрянородний у сво?му трактат? ?Про управл?ння ?мпер??ю? згаду? як слов'янськ?, так ? руськ? назви дн?провських порог?в, при цьому б?льш?сть руських назв мають скандинавське кор?ння.
• ф?нське населення називало швед?в ?Руотс??, що схоже на ?Русь?.
• ?сламськ? географи завжди ч?тко розр?зняють рус?в ? слов'ян.
• Скандинавський епос розпов?да? про конунг?в Гардарик?.

Археолог?чн? св?дчення

Присутн?сть скандинав?в на територ?ях сх?дних слов'ян доведена археолог?чними розкопками. Центри скандинав були в?д Старо? Ладоги до Черн?г?вщини.

За археолог?чними даними, Стара Ладога ?снувало з 9 стол?ття на торговельному шляху в?д Балт?йського моря на Волгу (в Болгари) ? на Дн?про (??з варяг в греки?) й вважа?ться (що дуже сумн?вно), що тод? воно було першою княз?вською резиденц??ю скандинавсько? династ?? Рюрикович?в. Скандинави складали верх?вку тод?шнього сусп?льства Рус?, про що св?дчать численн? м?сцев? поховання, досл?джен? археологами вже в п?слярадянський час. Перша слов'янська знах?дка в Стар?й Ладоз? — кривицьке ср?бне височне к?льце — в?дноситься до 750-х рок?в; воно лежало поряд з головкою Одина та двома десятками ковельсько-ювел?рних ? столярних ?нструмент?в явно скандинавського походження. У Ладоз? та ?? околицях знайдено 6 скарб?в арабських куф?чних ср?бних монет, у тому числ? найдавн?ший у Сх?дн?й ?вроп? — 786 року.

На правому берез? Десни, на територ?? та околицях сучасного села Шестовиц?, наприк?нц? IX — на початку X ст. виникло велике поселення, яке в?д?гравало пров?дну роль у контактах прийшлих скандинав?в з слов’янами. Поселення у Шестовиц? виникло на малонаселен?й територ?? ? займало частину вузького мису та п?двищену д?лянку заплави. Завдяки розкопкам поселення у заплав? виявили сл?ди виробництва зал?за, обслуговування та ремонту човн?в. Знах?дки на поселенн? та в могильнику засв?дчують про присутн?сть скандинав?в.

Л?нгв?стичн? св?дчення

Низка сл?в давньорусько? мови ма? доведене давньоскандинавське походження. Серед них не т?льки слова торг?вельно? лексики, але й морськ? терм?ни, побутов? слова ? терм?ни влади й управл?ння, власн? ?мена. Скандинавську етимолог?ю мають ?мена Гл?б, ?гор, ?нгвар, Олег, Ольга, Рогволод, Рогн?да, Рюрик, загальн? назви варяги, колбяги, гридь, тивун, вира, стяг, як?р, ябедник (старе значення — ?чиновник?), голбець, щогла, вить рос. кнут (?бат?г?).

На думку Андр?я Зал?зняка, сучасний науковий консенсус скор?ш каже про те, що незалежно в?д того, як було утворене слово ?русь?, спочатку воно означало т?льки норман?в ? прийшло до сх?дних слов'ян з давньоскандинавсько? мови, а т?льки пот?м з нормансько? ел?ти поширилося на весь народ.

Аргументи антинорман?ст?в

• Етимолог?я назви Русь пов'язана не з Новгородом чи Ладогою на п?вноч?, а з Ки?вом, який став осередком формування русько? держави.
• Жодного народу з ?менем Русь не в?домо в Скандинав?? та не заф?ксоване в джерелах.
• У ?Пов?ст? временних л?т? прямо сказано, що русь — це не шведи (?Сице бо ся зваху тьи варяз? русь, яко се друзии зовутся свие…?).
• Скандинавськ? ?мена руських посланц?в аж н?як не засв?дчують, що руси ? шведами, найв?рог?дн?ше, що вони використовували найманих скандинав?в як дипломатичних представник?в.
• ?сламський письменник IX ст. ?бн Хордадбег назвав рус?в слов'янським племенем.

?стор?ограф?я

Рос?йська теор?я. Готл?б З??фр?д Ба?р та його концепц?я

М. Ломоносов.

Першими ?сториками-норман?стами вважають Готл?ба З?гфр?да Ба?ра та Герарда Фр?др?ха М?ллера. Бувши академ?ком Петербурзько? Академ?? наук в 1736 р., Ба?р написав сво? досл?дження ?Сочинение о Варягах?, в якому вперше об?рунтував концепц?ю скандинавського походження княз?всько? верх?вки Рус?, залучивши в?дом? нам ?ноземн? джерела — ?Бертинськ? аннали?, трактат Констянтина Багрянородного та працю Снорр? Струлусона ?Коло Земне?.

Однак справд? значний резонанс викликала дисертац?я М?ллера, заснована на висновках Ба?ра. 6 вересня 1749 р. в ?мператорськ?й академ?? наук в?н виголошував допов?дь на тему ?Origines gentis et nominis Russorum?, проте допов?дь свою вчений так ? не завершив: на знак протесту рос?йськ? члени академ?? наук обурено зашум?ли. Про це допов?ли тод?шньому президентов? Академ?? наук, майбутньому гетьману Укра?ни Розумовському та ?мператриц? ?лизавет?. Справу досл?дження дисертац?? доручили спец?альн?й ком?с??, яку очолив в?домий учений М. Ломоносов.

Обговорення дисертац?? зайняло 29 зас?дань ? продовжувалося з 29 жовтня 1749 р. по 8 березня 1750 р. Як стверджу? Л. Клейн, це — перша суперечка норман?ст?в та антинорман?ст?в.

Учень М?ллера Август Шльоцер продовжував справу свого вчителя, однак його досл?дження об?рунтовували нижч?сть слов'ян поряд ?з варягами, як? принесли на сх?дно?вропейськ? земл? ?зерна просв?тлення?. Учений зазначав, що лише з приходом скандинав?в слов'яни ?почали бути схожими на людей?. Зрозум?ло, що так? твердження н?мецьких учених-патр?от?в зач?пали ?мперське самолюбство рос?ян, тому вже в цей час починають публ?кувати прац? ?хн?х опонент?в. Першим серйозним досл?дником, який заперечив концепц?ю норман?зму, був Михайло Ломоносов, який опубл?кував працю ?Замечания на диссертацию Г. Ф. Миллера?.

Михайло Погод?н

Ц? дискус?? лежали суто в площин? патр?отичн?й ? мали малонауковий характер, оск?льки оперуванню науковими фактами заважали емоц??, часто у сво?й полем?ц? вчен? опускалися до особистих образ.

Ломоносов, посилаючись на зв?стки ?Пов?ст? минулих л?т?, де згаду?ться, що мова слов'янська ? руська одна й та сама, доводив, що варяги ? слов'янами. Об?знаний в ?стор?? набагато г?рше, н?ж у ф?зиц? чи х?м??, не читав ориг?нал?в джерел, однак його критика задавалася б?льшост? надзвичайно переконливою.

У XIX ст. ?стор?я дедал? б?льше отриму? пол?тичного забарвлення. Тому норманське питання варто розглядати у контекст? пол?тично? ситуац??. П?сля переможно? в?йни над Наполеоном патр?отичн? почуття рос?ян загострюються, саме в цей час почина?ться в?дродження антинорман?зму. Ця теч?я ?сну? в дек?лькох напрямках. Перший ?? напрям зароджу?ться як шов?н?стична думка про те, що над рос?йським народом н?хто не м?г дом?нувати, лише рос?яни покликан? дом?нувати над ?ншими.

?нша теза виника? в л?берально-демократичному середовищ? як реакц?я на н?мецький ультрапатр?отизм, який принижував нац?ональну г?дн?сть рос?ян. Основними апологетами антинорман?зму в цей пер?од були Костомаров та Гедеонов.

Вельми ц?кавою ? дискус?я м?ж М. Костомаровим та М. Погод?ним, яку Л. Клейн назива? другою великою сутичкою норман?ст?в з антинорман?стами. М. Костомаров переконаний у тому, що Русь бере св?й початок в?д литовського племен? Жмудь. Аргументував в?н це схож?стю литовських ?мен до тих ?ноземних ?мен, як? згадували в ?Пов?ст? минулих л?т?. На його думку, етнон?м Русь походив в?д притоки Немана, р?чки Рось. Литовц?в Костомаров, як ? багато вчених того часу, в?дносив до слов'ян. Кульм?нац??ю ц??? дискус?? стали публ?чн? дебати, призначен? на 19 березня 1860 р.

Микола Костомаров

Висновки Погод?на були вже на як?сно новому р?вн? ?сторичного досл?дження. Автор використовував не лише ?Пов?сть минулих л?т?, а й арабськ? твори, в?зант?йськ? хрон?ки тощо. У 1881 р. на з'?зд? у Тифл?с? Костомаров публ?чно в?дмовився в?д сво?? г?потези.

Важливою у становленн? нормансько? теор?? була ?рунтовна праця ?сторика Ар?ста Кун?ка ?Die Berufung der schwedischen Rodsen durch die Finnen und Slawen?, опубл?кована 1844 року. У ц?й прац? науковець вперше ?мплементував ?сторико-генетичний метод мовознавства, розроблений н?мецьким науковцем Якобом Гр?ммом. Михайло Грушевський назвав цю працю ?найб?льш повним викладом нормансько? теор??? поряд з дисертац??ю Михайла Погод?на.

Таким чином, перш? стол?ття ц??? боротьби мали суто пол?тичний характер, а ?сторичн? факти притягали до бажано? концепц??. 

Норман?зм та антинорман?зм в Рос?йськ?й ?мпер?? на злам? Х?Х — ХХ ст.

К?нець XIX ст. характеризу?ться потужним розвитком ?сторично? науки, досл?дження середньов?чно? ?стор?? в?дбувалось в р?зних напрямках. Значний внесок для популяризац?? сх?дно?вропейсько? ?стор?? на м?жнародн?й арен? зроблений данським професором В?льгельмом Томсеном. В 1876 р. в?н виступав в Оксфордському ун?верситет? з лекц?ями про ранню руську державу. Згодом ц? лекц?? були опубл?кован? та перекладен? н?мецькою, шведською ? рос?йською мовами. В. Томсен не вв?в н?чого принципово нового, однак з?брав ? систематизував найкращ? здобутки сво?х попередник?в ? остаточно дов?в, що л?тописн? варяги скандинавського походження.

?ншим скандинавським вченим, який займався руською ?стор??ю ? Туре Арне. Його досл?дження вже носили суто науковий характер, оск?льки в?н залучив ще й археолог?чн? матер?али. Найб?льш ?рунтовною працею ? його дисертац?я на тему: ?Швец?я та Сх?д. Археолог?чн? етюди про зв'язки Швец?? та Сходу в добу в?к?нг?в? у як? проанал?зував археолог?чн? знах?дки з? Сх?дно? Прибалтики, Рос?? й Укра?ни, в?дзначивши численн? шведськ? аналог?? сх?дно?вропейським знах?дкам. Досл?дник намагався реконструювати торгов? шляхи ? д?йшов висновку, що Волзький шлях осво?ний ран?ше Дн?провського саме вих?дцями з? Швец??.

Як зазнача? Фед?р Андрощук, найважлив?шим у досл?дженн? Т. Арне ? те, що в?н ? першим, хто почав розглядати русько-скандинавськ? зв'язки в орган?чному вза?мозв'язку. В 1912 р. Т. Арне зд?йснив подорож в Укра?ну та в?дв?дав Салт?вське городище. Насл?дком ц??? по?здки стали не лише важлив? науков? спостереження, а й колекц?я археолог?чних артефакт?в, знайдених на територ?? П?вденно? Рус?, як? зараз збер?гаються в Стокгольмському музе?.

Серед рос?йських ?сторик?в позиц?? норман?зму займали К. Т?андер, Ф. Браун, В. Василь?вський, як? зробили значний внесок у вивчення русько-скандинавських в?дносин. Зокрема Ф. Браун готував переклади уривк?в ?з саг, при цьому методично в?др?зняв ?сторичн? саги в?д ?геро?чних ? м?фолог?чних?. Якщо для перших, на його думку, ?снувала констатац?я факт?в, то для других важливим було досл?дження матер?алу лише в рамках ц?ло? л?тературно? пам'ятки. Тому ?сторик пропонував м?фолог?чн? саги перекладати повн?стю. Хоча Ф. О. Брауну ? не вдалось завершити жодну з запланованих праць, деяк? з його розв?док на тему ?сландських саг ? шведських рун?чних напис?в все ж були опубл?кован?. Внесок Ф. О. Брауна важко переоц?нити. В його працях вперше вироблений ?диний погляд на р?зноман?тн? за походженням св?дчення скандинавських джерел. Багато джерел вперше введен? ним у рос?йську науку. Роботи Ф. О. Брауна сприяли розвитку подальших досл?джень в галуз? скандинав?стики, зокрема його учнями.

Подальш? досл?дження саг в рос?йськ?й ?стор?ограф?? в?дбувались переважно в рамках школи Ф.О Брауна. Учнем Ф.О Брауна — Карлом Фр?др?хом Т?андером (1873—1938) була п?дготовлена ?рунтовна монограф?я ?Поездки скандинавов в Белое море?, в як?й, на основ? скандинавських джерел, на приклад? подорож? до Б?лого моря досл?джено систему просторово? ор??нтац?? стародавн?х скандинав?в. Автор опрацював численн? топон?ми та етнон?ми, зокрема присвятив ц?лий розд?л ф?лолог?чному досл?дженню топон?му Бйярмаланд.

Рос?йський ?сторик Микола Б?ля?в, який жив ? писав в ем?грац??, розглядав державотворч? процеси в Сх?дн?й ?вроп? у вза?мозв'язку з? Скандинавською та Зах?дно?вропейською ?стор??ю. У сво?х працях вчений продемонстрував широку об?знан?сть в ?сторичних джерелах, оск?льки залучав скандинавськ? саги, англ?йськ? хрон?ки, а також велику к?льк?сть ?нших джерел..

Л?тописного Рюрика автор вважа? приналежним до дансько? династ?? Скйольдунг?в ? ототожню? з Рор?ком Ютландським, якого згадують зах?дно?вропейськ? джерела. Досл?дник припуска?, що Рюрик — орган?затор багатьох в?йськових поход?в в тому числ? й у Сх?дну ?вропу. При цьому Рюрик був по батьков? герцогом фр?сландським ? намагався захопити фризьк? торгов? шляхи. Саме така боротьба, на думку автора, привела Рюрика до Новгорода. Попри високий р?вень статт?, праця не потрапила до рук радянських вчених через заборону ем?грантських видань.

Саме в друг?й половин? XIX ст. закладен? концептуальн? основи сучасного норман?зму та антинорман?зму. Основними представниками антинорман?зму в цей час ? Д. ?ловайський, С. Гедеонов, А. Кузьм?н. Нар?жним каменем м?ж ними в цей час ? постать Рюрика. Згадан? досл?дники об?рунтовували концепц?ю ободрицького походження князя. Одним з аргумент?в тако? теор?? ? ?м'я Рюрика, яке С. Гедеонов в?дводив в?д слова ?раро?? — ?сок?л?. Додатковим аргументом ? ?нтерпретац?я ?знака Рюрикович?в?, тризуба, як зображення сокола. Варто зазначити, що такий тип зображень ? довол? поширеним в Скандинав??. Зустр?чаються знах?дки з такими зображеннями й на територ?? Рус?.

Дискус?? про походження Рус? в СРСР

Лев Клейн

?сторична наука в Радянському Союз? важливе знаряддя ?деолог?? та п?дпорядковувалась сувор?й цензур?. Норманська теор?я походження Рус? не вписувалась в ?деолог?чну доктрину радянсько? влади, тому часто досл?дники ?маскували? св?й норман?зм, для того, щоб ?хн? прац? могли бути опубл?кован?.

Першою радянською скандинав?сткою була Олена Ридзевська, яка п?дготувала чимало розв?док на тему ?стор?? вза?мов?дносин Скандинав?? з Руссю IX—XIV ст. У досл?дженн? ?К варяжскому вопросу? на основ? анал?зу топон?м?в п?вн?чно-зах?дно? Рус? ? топон?м?в у верх?в'ях Волги Риздзевська показала ареали найб?льшого поширення варязьких ?мен ? топон?м?в. Одн??ю з найважлив?ших ?? праць ? ?Rossika?, в як?й м?стилися переклади чисельних скандинавських джерел (рукопис не завершений, досл?дниця померла в?д голоду п?д час першо? блокади Лен?нграду) Хоча О. Ридзевська не завершила велику частину сво?х роб?т, серед радянських учених важко знайти досл?дника, який би так добре ор??нтувався у скандинавських джерелах. Працюючи в умовах жорсткого ?деолог?чного тиску, О. Ридзевська називала себе антинорман?сткою, хоча це довол? часто суперечило ?? науковим висновкам. Вона заперечувала тезу про ототожнення Рюрика Ладозького та Рюрика Ютландського, проте не надавала ?й додатково? аргументац??.     

У час розпаду Рос?йсько? ?мпер??, революц?? та в перш? б?льшовицьк? десятил?ття працював Олекс?й Шахматов. У 1919 р. в?н опубл?кував працю ?Древнейшие судьбы руського племени?, в як?й намагався реконструювати хвил? скандинавських напад?в, як? призвели до формування русько? держави.  Як зазнача? Л. Клейн, у цей час б?льшовики побачили, що норманська теор?я може бути хорошим засобом для боротьби з великодержавним шов?н?змом ? нав?ть пров?дний б?льшовицький ?сторик М. Покровський став на позиц?? норман?зму.

З? зм?ною б?льшовицько? ?деолог?? зм?нювалося ставлення до нормансько? теор??. Ще до початку в?йни постулати Покровського п?ддан? критиц?, радянськ? ?сторики д?йшли висновку, що норманська теор?я ? ворожою марксистському розум?нню ?стор??, вже з цього часу радянськ? досл?дники — Б. Греков, В. Маврод?н, С. Юшков починають досл?джувати ?стор?ю початково? Рус? з наперед визначеною установкою — п?дважити норманську теор?ю.

У друг?й половин? XX ст. в?дбува?ться поступове в?дродження ?дей норман?зму, характерною рисою в тод?шн?й ?стор?ограф?? ? те, що ц? досл?дники н?коли не називали себе норман?стами, нав?ть якщо ?хн? висновки ?нколи прямо на це вказували.

Нав?ть тогочасн? пров?дн? ?сторики ототожнювали варяг?в з? скандинавами та не заперечували ?х наявн?сть на сх?дно?вропейському простор?. Б. Греков не заперечував того факту, що варяги запрошен? м?сцевим населенням, однак зазначав, що вони досить швидко злились з м?сцевою знаттю, утворивши ?диний пан?вний клас. ?диною допустимою тезою в цьому напрямку стало твердження про р?вну роль скандинавських ? слов'янських етнос?в у процес? формування Русько? держави.

Важливим ?нструментом маскування сво?х ?неблагонад?йних? переконань об?знан?сть в постулатах класик?в марксизму, Л. Клейн зазначав, що для р?вноц?нно? дискус?? в будь-як?й площин? мало волод?ти фактами, ?х ще потр?бно вм?ти ?нтерпретувати на основ? сучасних пол?тичних догм, саме тому важливим волод?ння вс?ма тонкощ?в марксизму, для того, щоб знаходити можлив? зач?пки, як? би допомогли ?лег?тим?зувати? сво? науков? висновки. Так? маневри необх?дн? не т?льки для ?сторик?в-норман?ст?в, а я для вс?х фах?вц?в, як? рац?онально намагались п?дходити до сво?х досл?джень.

Так? ?сторики, як? намагались р?зними методами маскувати св?й норман?зм також мали св?й вплив, ?х авторитет насамперед серед молодих людей, студент?в, як? гуртувались навколо таких людей. Таку школу сформував Лев Клейн, представниками ц??? школи ? так? в?дом? археологи як Гл?б Л?б?д?в, Володимир Назаренко та ?нш?. Норман?зм визр?вав ? в археолог?чн?й площин?. Так, ?. Дубов вважав, що проникнення скандинавського компоненту в Сх?дну ?вропу почалось з IX ст. ? пов'язано з Волзьким шляхом, при цьому автор зазначав, що нав?ть попри велику к?льк?сть археолог?чних знах?док це аж н?як не св?дчить про те, що скандинавський компонент ? дом?нуючим на ц?й територ??. На його думку в X ст. скандинави розчинилися серед слов'янських племен, про що св?дчить невелика к?льк?сть археолог?чних артефакт?в.

Одним з найвидатн?ших досл?дник?в ?стор?? Скандинав?? археолог Гл?б Л?б?д?в. В?д свого вчителя Л. Клейна автор перебрав вм?ння писати м?ж рядк?в. Найвищим його досягненням публ?кац?я книги ?Эпоха викингов в Северной Европе?, частина яко? присвячена в?к?нгам на Рус?. Вступ ? висновки ц??? прац? написан? в найкращих зразках марксистсько? догматики. У висновках автор, посилаючись на класик?в ?сторичного матер?ал?зму об?рунтову? тезу, що ?Епоха в?к?нг?в? в П?вн?чн?й ?вроп? стала епохою назр?вання ? розвитку непримиренних класових протир?ч, як? завершились встановленням класово?, феодально? держави". Варяги, як? перебували тут як торговц? за словами автора,

?були вимушен? змушен? включатись в побудову системи державних комун?кац?й, територ?й, центр?в, ?нститут?в, ? в силу цього — великою м?рою п?дпорядкувати сво? ?нтереси ? ц?л? ?нтересам пануючого слов'янського класу Давньо? Рус??, в?дносини варяг?в з Руссю на думку автора мали характер довгочасного сп?вроб?тництва. Руськ? земл? мали значний вплив ? на формування скандинавських держав.

Однак саме досл?дження, розгорнуте в книз? наштовху? на ?нш? думки, вм?ло оперуючи положеннями тод?шньо? ?диноправильно? ?стор?ограф?? автор створю? прост?р для свого рац?онального досл?дження. Коли почались систематичн? розкопки на п?вноч? Рос?? Радянська наука б?льше не змогла чинити оп?р тезам про наявн?сть тут скандинав?в, оск?льки знайден? артефакти скандинавського походження вражали сво?ю к?льк?стю. Тому висунута концепц?я про те, що найпершим осередком державотворення Середн? Подн?пров'я ? коли нормани почали з'являтись в Сх?дн?й ?вроп? в Ки?в? вже ?снували протодержавн? утворення. Виходячи з ц??? тези Г. Л?б?д?в розглядав початкову ?стор?ю Рус? кр?зь призму двох областей — П?вн?чно? з? столицею в Ладоз? та П?вденно? з? столицею в Ки?в?.

В першому рег?он? дом?нувало скандинавське населення, засв?дчене великою к?льк?стю археолог?чних матер?ал?в, як?, очевидно контролювали Волзький шлях саме в Ладогу запрошений л?тописний Рюрик, якого досл?дник всл?д за Б.Рибаковим ототожню? з Рюриком Ютландським. Сл?ди пожеж?, як? виявлен? на ладозьких укр?пленнях Г. Л?б?д?в з?ставля? з л?тописними сюжетами ?вигнання варяг?в?, тобто з плем?нною м?жусобицею та як насл?док запрошення Рюрика.

Пол?тичний центр з? столицею в Ки?в? Г. Л?б?д?в ототожню? з так званим Руським каганатом, згаданим у ?Бертинських анналах? 839 р. зазначаючи, що чисельн?сть скандинав?в за археолог?чними матер?алами тут значно менша. При цьому в?н зазнача?, що ця територ?я ? б?льш розвиненою, що п?дтверджують численн?ш? згадки в ?ноземних джерелах. Об'?днання цих територ?й в?дбулось в пер?од князювання Олега.

?ншою не менш потужною школою в тод?шн?й радянськ?й науц? була школа В. Пашуто.

Сам В. Пашуто був одним з найкращих знавцем ?стор?? Рус?, особливо ?? зовн?шньопол?тичних в?дносин, у сво?х роботах в?н посилаючись на Хенрика Ловмянського заперечував тотожн?сть л?тописного Рюрика з Рюриком Ютландським. В. Пашуто вважав, що закликання варяг?в справд? мало м?сце, дружинники Рюрика отримали кормл?ння в багатьох м?стах, хоча досить швидко асим?лювались, а сам князь ? лише знаряддям влади слов'янсько? та чудсько? влади. Важко сказати що з цього ? лише данина марксистськ?й формальност?, а що ?сторик справд? вважав за правду, однак досл?джуючи русько-скандинавськ? в?дносини в?н продемонстрував об?знан?сть в скандинавських джерелах ? згодом почав залучати до ц??? теми молодих досл?дник?в, фах?вц?в з давн?х мов. Так утворилась потужна школа скандинав?ст?в в Радянському Союз?, до яко? належала О. Мельникова, Т. Джаксон, Г. Галзир?на.

Основним заняттям О. Мельниково? ? досл?дження рун?чних напис?в та ?сландських географ?чних трактат?в, Т. Джаксон спец?ал?зу?ться на корол?вських сагах, а Г. Глазир?на на легендарних сагах. Попри те публ?кац?я ними р?зного роду джерел розширила уявлення ?сторик?в про русько-скандинавськ? в?дносини, в тому числ? й на початкових етапах державотворення. Досл?дникам також належить низка ?сторичних публ?кац?й, як? п?дважували концепц?? норман?зму, хоча досл?дники н?коли прямо себе не називали прихильниками нормансько? теор??.

П?дсумовуючи все вищесказане можна вивести формулу ?компром?сного? радянського норман?зму який розвивався в досл?дженнях молодих науковц?в у 80-т? роки: 

• Початковий етап в?дносин сх?днослов'янського ? скандинавського св?т?в в?дбувався в атмосфер? ?нтенсивних державотворчих процес?в в П?вн?чн?й та Сх?дн?й ?вроп?, характеризувався проникненням окремих груп скандинав?в на сх?дн? територ??. Цей пер?од характерний проникненням в Скандинав?ю монет сх?дного походження. Саме тод? в?дбува?ться утвердження династ?? Рюрикович?в у Новгород?.
• На наступному етап?, в процес? становлення Русько? держави княз?вська влада використовувала варяг?в для придушення м?сцево? родоплем?нно? знат?, збору данини тощо. Частина норман?в в перш?й половин? Х ст. перейняли риси м?сцево? культури, внасл?док чого утворились м?сцев? форми матер?ально? культури, а згодом скандинавський компонент повн?стю асим?лювався в слов'янському. Значний вплив мала Сх?дна ?вропа на Скандинав?ю, що проявля?ться у деталях костюму, звича?в, мовних запозичень.
• Останн?й етап дату?ться XI ст. ? характеризу?ться сутт?вим зменшенням соц?ально-пол?тично? рол? варяг?в на Рус?.

Основн? торгов? шляхи на теренах Сх?дно? ?вропи.

Сучасн? апологети норман?зму в Укра?н? та св?т?

Норман?зм на сучасному етап? набув кардинально ?нших рис, як в науковому, так ? в пол?тичному план?. Деяк? досл?дники вважають, що дискус?ю нема? сенсу б?льше продовжувати, оск?льки формально сам? концепц?? себе вичерпали, ?нш? об?рунтовують тезу, що на сьогодн? норманське питання ? чи не найважлив?шою проблемою середньов?чно? ?стор?? Центрально-Сх?дно? ?вропи ? потребу? кардинального перегляду на основ? сучасних здобутк?в науки.

Теза про перегляд концепц?й в св?тл? нових джерел та методолог?чних здобутк?в беззаперечно правильна, оск?льки б?льш?сть аспект?в так чи ?накше викривлялись оф?ц?йною ?стор?ограф??ю, а оф?ц?йн? концепц?? часто м?стять пол?тичний контекст, що безперечно позначиться на рац?ональному п?дход? до досл?дження.

Лев Клейн, який зазначав, що подальш? дискус?? ? безперспективними аргументував це тим, що антинорман?зм мертвий, оск?льки в?н ?снував скор?ше в площин? пол?тики н?ж науки, а з розпадом Радянського Союзу пол?тика перестала дом?нувати в науц?.

Традиц?йно укра?нська ?стор?ограф?я не прихильна до норман?зму, насамперед це поясню?ться тим, що ?сторична наука в Укра?н? розвивалась в рамках одн??? школи, започатковано? В. Антоновичем, та його учнем М. Грушевським. Концепц?я укра?нсько? ?стор?? вироблена М. Грушевським надзвичайно важлива, однак б?льше в пол?тичному ан?ж в науковому вим?р?, оск?льки Грушевський перший, хто об?рунтував ?стор?ю Укра?ни, як ?стор?ю ц?лком самобутнього народу, що розвивався окремо в?д польського та рос?йського етнос?в. ?сторик аргументував тягл?сть укра?нсько? державност? в?д Антського союзу, що згодом перейшов у Ки?вську Русь, правонаступником яко? ? Галицько-Волинське княз?вство. Звичайно за тако? концепц?? варязьке питання не могло братись до уваги, оск?льки центром державотворчих процес?в виступало насамперед Середн? Подн?пров'я з його слов'янським населенням.

Найвидатн?шими укра?нськими ?сториками, досл?дниками походження Русько? держави ? Омелян Пр?цак, Михайло Брайчевський, Леонт?й Войтович, Олекс?й Толочко. Згадан? фах?вц? не завжди позиц?онували себе як норман?сти, однак результати ?х досл?дження переконливо доводять, що скандинавський компонент в державотворчих процесах був дом?нуючим не лише на територ?? п?вн?чно? Рус?, а й на теренах Середнього Подн?пров'я, про що св?дчать численн? матер?али археолог??, та писемн? джерела.

Значний масштаб наукових роб?т зроблений укра?нським вченим-ор??нтал?стом, професором Гарвардського ун?верситету Омеляном Пр?цаком, який у сво?й багатотомн?й прац? проанал?зував весь масив скандинавських джерел, при цьому залучаючи велику к?льк?сть сх?дних та в?зант?йських джерел для досл?дження проблеми походження Рус?. ?нша його праця спрямована на досл?дження хозарсько-?врейських документ?в, в як?й автор доходить висновку, що Ки?в виника? в 830-х роках, як хозарський центр п?сля руйнування франками Аварського каганату. Кий, як засновник династ?? приналежний до одного з хозарських родових клан?в. При цьому на основ? сх?дних джерел автор доходить висновку, що Ки?в завойований не Олегом, як це традиц?йно тракту? Пов?сть минулих л?т, а ?горем — правителем Руського каганату, центр якого знаходився в район? Ростова.

Пров?дним досл?дником русько-скандинавських стосунк?в на початковому етап? державотворення в Сх?дн?й ?вроп? ? Л. Войтович, автор численних праць з дано? тематики. Результати його досл?джень спираються на нов? матер?али археолог?? та широку джерельну базу. На його думку проникнення скандинавського компоненту на П?вн?чноруськ? територ?? в?дбува?ться в перш?й половин? VIII ст. ? пов'язане з виг?дним географ?чним розташуванням ц??? територ??. Саме торгов? шляхи найперше ц?кавили скандинав?в, тому на територ?? ключових пункт?в таких шлях?в утворюються протодержавн? утворення. Перше таке утворення сформувалось на територ?? Ладоги, в?домо? в скандинавських сагах п?д назвою Альдейгюборг, яке контролювало Волзький шлях, та знаходилось п?д владою скандинавських династичних клан?в. Згодом в?дбува?ться колон?зац?я ?нших шлях?в, виникають укр?плен? пункти на Двинсько-Дн?провському шляху. Навколо цих торгових шлях?в ? в?дбувались основн? державотворч? процеси, об'?днання цих др?бних корол?вств на думку досл?дника в?дбува?ться в пер?од князювання Олега.

Не менш варт?сними ? досл?дження особи Рюрика, на основ? зах?дно?вропейських та скандинавських джерел Л. Войтович п?дтриму? теор?ю про ототожнення л?тописного Рюрика з Рюриком Ютландським, зазначаючи при цьому, що най?мов?рн?ше легендарний князь син Хальвдана Старого та належав до б?чно? г?лки династ?? Скйольдунг?в.

Не менш важливими ? результати досл?джень укра?нських археолог?в-скандинав?ст?в Володимира Зоценка та Федора Андрощука. В. Зоценко вивчав скандинавськ? старожитност? П?вденно? Рус?, тобто сучасних укра?нських територ?й, окремо варто вид?лити археолог?чн? досл?дження Ки?ва, та територ?й Правобережно? Укра?ни.

На сьогодн? Фед?р Андрощук ? одним з найв?дом?ших укра?нських археолог?в в св?т?. Зараз ? директором Нац?онального музею ?стор?? Укра?ни, автор багатьох праць. Окр?м публ?кац?? археолог?чних матер?ал?вта досл?джень русько-скандинавських зв'язк?в, археолог опубл?кував ряд важливих висновк?в з ?стор?? Русько? держави. На його думку Русь не можна сприймати через призму традиц?йних уявлень про пол?тичну державу. Нема? достатньо п?дстав говорити про ?снування державного утворення, яке нам в?доме п?д назвою ?руського каганату?, оск?льки функц?? кагана, згадуваного в арабських джерелах можна з?ставити ?з функц?ями ?морського конунга?. Досл?дник ототожню? Русь, з певним етнограф?чним прошарком, який належав до Скандинав??, але формувався на теренах Сх?дно? ?вропи п?д потужним слов'янським та сх?дним культурними впливами.

Серед в?домих досл?дник?в норманського питання в Зах?дн?й ?вроп? ? Джонатан Шепард, Анне Стальсберг, ?нгмар Янссон, Томас Нун, Владислав Дучко, та ?нш?. Б?льш?сть з перерахованих досл?дник?в ? археологами, оск?льки досл?дження археолог?чних матер?ал?в залиша?ться ключовим при вивченн? пер?оду, який надзвичайно мало засв?дчений в писемних джерелах. 

Рун?чний кам?нь. Остр?в Березань на р?чц? Дн?про

Останн?м часом все б?льшу увагу вчених зверта? на себе той факт, що на територ?? Сх?дно? ?вропи знайдено набагато б?льше скандинавських артефакт?в, н?ж в Англ?? чи ?нших зах?дно?вропейських кра?нах, де важливу роль скандинавського фактору важко заперечити. В?тчизняна ?стор?ограф?я базу?ться на основ? суто руських та в?зант?йських джерел ? омина? велику к?льк?сть археолог?чного матер?алу ?ноземного походження, часто аргументуючи це тим, що в?н не впису?ться в рамки ?сторичного контексту. З цього виплива?, що ?стор?я державотворчих процес?в у Руських землях в?дбувалась окремо в?д загально?вропейських тенденц?й. Таке нерозум?ння загально?сторичного контексту витворю? неправильний п?дх?д до питання походження Рус?.

З поглибленого анал?зу писемних та археолог?чних джерел можемо зробити висновок, що Сх?дно?вропейськ? терени не виконували функц?ю лише транзитного шляху м?ж Скандинав??ю, В?зант??ю та Арабським Сходом. В?д перших експедиц?й скандинав?в на Сх?д виника? бажання колон?зувати ц? земл? за прикладом зах?дних аналог?в.

Географ?чно найб?льш виг?дно потрапити в Балт?йськ? кра?ни з? Швец?? й Дан??. Сам? ц? дв? кра?ни боролись м?ж собою за контроль торгових шлях?в, який приносив значн? матер?альн? прибутки. Норвезький сл?д в ранн?й ?стор?? зазначених земель ? пом?тно менший.

Прихильники сучасного антинорман?зму не заперечують присутн?сть скандинавського фактору через наявн?сть велико? к?лькост? варязьких артефакт?в на Рус?, однак зводять його значення суто до торгових поселень.

Досл?дження нормансько? проблеми в археолог?чн?й науц?

Вигляд на Рюрикове городище.

Аббасидський дирхем. Найпоширен?ша об?гова монета в Сх?дн?й ?вроп? та Скандинав??.

Археолог?чн? артефакти скандинавського походження представлен? на б?льшост? територ?? Сх?дно? ?вропи, причому ?хня к?льк?сть ? надзвичайно великою в пор?внянн? з територ??ю Зах?дно? ?вропи. Прим?ром на територ?? п?вн?чно? Франц??, де скандинавська присутн?сть задокументована писемними джерелами, поховань в?к?нг?в удв?ч? менше, н?ж на територ?? самого т?льки межир?ччя Дн?пра й Десни. На в?дм?ну в?д писемних джерел, археолог?чн? знах?дки ? джерелом, яке пост?йно поповню?ться ? дозволя? пост?йно розширювати уявлення про русько-скандинавськ? в?дносини.

Першим досл?дником скандинавських старожитностей у Сх?дн?й ?вроп? був Туре Арне, який виробив класиф?кац?ю скандинавських старожитностей. Скандинавськ? артефакти в?др?зняються в?д м?сцевих слов'янських, однак ?х знаходження ще не св?дчать про присутн?сть скандинав?в, оск?льки це могли бути предмети ?мпорту. Найкраще ?дентиф?кувати варяг?в за поховальним обрядом: так, для слов'ян, особливо з п?вденноруських територ?й, поховання п?д курганними насипами притаманн? набагато меншою м?рою, н?ж для скандинав?в. Зовс?м не притаманними для м?сцевого слов'янського та ф?нського населення ? кенотафи — символ?чн? поховання без т?лопокладення, та камерн? поховання.

Характерн? риси скандинавського поховання — у човнах, або супров?д пок?йника понищеними мечами. Важливим ?ндикатором етн?чно? приналежност? ? костюм, однак до XI ст. у поховальному обряд? дом?нувала кремац?я ? вбрання згорали, залишались т?льки прикраси та металев? елементи одягу.

Проникнення скандинавського компоненту на береги Сх?дно? Балтики в?дбува?ться на початку VIII ст., тобто до початку ?Епохи в?к?нг?в?.

Перше укр?плене поселення скандинавського типу виника? в 753 р. у Ладоз?. У цьому рег?он? дом?нувало ф?нське населення, перше слов'янська знах?дка в Ладоз? сяга? 750-х рок?в. Недалеко в?д Ладоги функц?онувало Любшанське городище, населення якого слов'яно-ф?нське. У 760 р. заф?ксовано пожежу укр?плень: Л. Войтович пов'язу? це з шведсько-словенським протистоянням. Лише з XI ст. слов'янська присутн?сть р?зко зроста?.

Скандинавськ? саги згадують Ладогу п?д назвою Альдейгюборг, в VIII—IX ст. Ладога — найб?льше м?сто П?вн?чно? Рус?, оск?льки саме воно ? ключовим транзитним пунктом на Волзькому шляху.

Приблизно в 1850-х роках у ?Жит?? св. Ансгар?я? згаду?ться ще один шведський король Анунд вигнаний ? проживав в Дан??, де з?брав команду для в?двоювання престолу в Б?рц?, хто в той час королем Швец?? не в?домо. Однак розграбувавши передм?стя ватажок в?дмовився захоплювати Б?рку, причиною цього автор жит?я вважа? набожн?сть м?с?онера Хер?гар?я. Дани кинули жереб, який визначив, що ?м варто пограбувати м?сто далеко за межами Скандинав?? у землях слов'ян.

А. К?рп?чн?ков, анал?зуючи матер?али археолог?? доходить висновку, що це могло бути поселення в Ладоз?, де в культурних шарах датованих серединою IX ст. просл?дковуються сл?ди тотально? пожеж?. З цього моменту на думку автора ? почина?ться Данська колон?зац?я П?вн?чноруських земель.

?ншим важливим пунктом на Волзькому шляху ? Новгород, або Рюрикове городище, що розташоване за дек?лька к?лометр?в в?д Новгорода. Якщо з ?дентиф?кац??ю Ладоги в скандинавськ?й писемност? питань не виника?, то стосовно локал?зац?? Гольм?арду (Хольмгарду) ще тривають дискус??. Найпоширен?шою в ?стор?ограф?? ? теза про тотожн?сть Новгорода та Гольм?арда, однак археолог?чно Новгород не просл?дкову?ться до XI ст., хоча деяк? досл?дники в?дносять до Новгорода Рюрикове городище, Л. Войтович висунув г?потезу про ототожнення Гольм?арда з городищем у Гньоздово (Гн?здово).

Поселення у Гньоздово виника? хронолог?чно п?зн?ше, н?ж Ладога та Рюрикове городище, як? ор??нтован? насамперед на мусульманський Сх?д. Осво?ння Дв?ни пов'язане з пошуками альтернативи цим шляхам.

На даний момент тривають дискус?? стосовно нижньо? дати Гньоздовського поселення. Найб?льш поширен? думки коливаються м?ж к?нцем IX, поч. Х ст.

Однак масштаби цього комплексу вражаюч?, якщо пор?внювати ?з Зах?дно?вропейськими м?стами. В. Дучко стверджу?, що близько 930 р. розм?р поселення зб?льшу?ться з 4 до 6 гектар?в, обводиться ровом ? валом. В?н зазнача?, що б?льш?сть населення за матер?алами поховань ? скандинавами, заперечуючи твердження ?нших досл?дник?в про переважання тут слов'янського компоненту.

Курагни на берез? Волхова

Городище в Гньоздов? виника? спочатку як неукр?плене поселення, та в?добража?ться невеликою к?льк?стю скандинавських старожитностей. Другий етап розвитку Гн?здова — перетворення у так званий в?к — торгово-рем?сничий центр скандинавського зразку, який часто ототожнюють з? Шведською Б?ркою.

Такий розпод?л можна з?ставити з трьома етапами скандинавсько? колон?зац?? Зах?дно? Дв?ни. Перший з яких в?дпов?да? осво?нню в?к?нгами берег?в Ризько? затоки та Верхнього Подн?пров'я. Другий етап характерний закладенням торгових фактор?й ? трет?й формуванням протом?ських центр?в торг?вл? ? ремесла. Як переконливо доводить археолог Володимир Зоценко Гн?здово виника? як вузловий пункт не в напрямку з р?чки Волхов, а з р?ки Зах?дно? Дв?ни спочатку на мусульманський Сх?д. При цьому п?дтримуючи торгов? в?дносини з Середн?м Подн?пров'ям.

На думку Федора Андрощука скандинавське осво?ння Ки?ва в?дбувалось за ?нших обставин ? в б?льш п?зн?й час, н?ж осво?ння Ладоги, Рюрикового городища та Гньоздова. Перш? скандинавськ? артефакти в Ки?в? датуються 930-ми роками ? пов'язан? з територ??ю Середньо? Швец??. Другий пер?од скандинавських старожитностей дату?ться 950—1000 рр. ? сп?вв?дноситься з територ??ю П?вденно? Скандинав??.

Ки?в вже не ор??нтований на Сх?дну торг?влю, про що св?дчить невелика к?льк?сть знах?док арабських дирхем?в, як? датуються б?льш п?зн?м часом н?ж ?нш? Сх?дно?вропейськ? аналоги.

Проникнення скандинавського компоненту на сучасн? зах?дноукра?нськ? земл? в?дбува?ться головним чином п?сля 992 р. Саме з цього часу почина?ться захоплення Ки?вським князем Володимиром хорватських земель, та ?х включення до орб?ти централ?зовано? Ки?всько? Рус?. До цього скандинавський матер?ал археолог?чно не просл?дкову?ться на цих теренах. Варяги заселялись тут вже на завершальному етап? свого ?снування на Сх?дно?вропейських землях. Цей етап характеризу?ться тим, що роль скандинав?в на Рус? зводилась суто до функц?й в?йськових дружинник?в, хоча й деяк? скандинавськ? джерела згадують торгов? операц?? на Рус?, ?хня роль у пор?внянн? з попередн?ми пер?одами набагато менша.

Пл?снеськ. Курганний могильник в урочищ? ?Поруби?. Гравюра В. С?чинського. XIX стол?ття

Скандинавськ? поховання в Пл?снеську дуже легко ?дентиф?куються. ?х характерною рисою ? насамперед поховальний обряд. Слов'янське населення не ховало пок?йник?в п?д курганними насипами. На б?льш ранн?х етапах в обряд? присутня п?дкурганна кремац?я, згодом повн?стю переважали ?нгумац?йн? поховання. Хоча зустр?чаються скандинавськ? поховання др. пол. XI ст. зд?йснен? за язичницьким обрядом. Це довол? дивно, оск?льки вс? скандинавськ? кра?ни до 1000 р. ? хрещеними. Однак християн?зац?я Скандинавського п?вострова проходила досить важко, так, як м?сцеве населення опиралось нов?й рел?г??.

?ншою характерною особлив?стю скандинавських поховань у Сх?дн?й ?вроп? ? кенотафи. Це символ?чне поховання без покладення т?ла, ?нколи супроводжу?ться поховальним ?нвентарем. Так? насипи робились за людьми, як? загинули в далеких краях, бувши у в?йськових походах, або зд?йснюючи торгов? операц??. М?сцеве слов'янське населення не практикувало такий тип поховання. Важливим скандинавським типом поховань ? камерн? поховання, яке не притаманне слов'янам, зокрема залишки дерев'яних конструкц?й знайден? при розкопках Великих курган?в у Пл?снеську. На основ? поховального ?нвентаря Пл?снеських курган?в можна д?йти висновку, що переважна б?льш?сть скандинав?в ? приналежною до в?йськового прошарку ? залишились проживати в Пл?снеську п?сля включення його до орб?ти сфери впливу Ки?всько? Рус?. Залишки ж?ночих поховань вказують на те, що скандинави селились тут с?м'ями. Звичайно прийшл? варяги могли одружуватись з м?сцевими ж?нками. Скандинавське ж?ноче населення дуже легко в?др?знити в?д автохтонного одягом. На в?дм?ну в?д чолов?к?в, як? одягались б?льш ?м?жнародно?, ж?ночий одяг нав?ть п?сля кремац?? можна ?дентиф?кувати за характерними зал?зними заст?бками.

Дискус?? про походження етнон?му Русь

Суперечки досл?дник?в про походження назви Русь залишаються одним з нар?жних камен?в у суперечках м?ж норман?стами та антинорман?стами. 

Вперше цей етнон?м згадано в ?Бертинських анналах? ? датовано 839 р. В цьому джерел? русти ототожнюються з? шведами. Наступн? за хронолог??ю згадки про Русь належать арабським авторам, як? практично завжди в?докремлюють Русь в?д слов'ян.

Автор Пов?ст? минулих л?т ототожню? варяг?в з Руссю, зазначаючи, що саме в?д ?х ?мен? ?прозвас? Руска? земл??. Виходячи з цих св?дчень, а також з пов?домлень Констянтина Багрянородного про руськ? назви дн?провських порог?в, та ?нших писемних джерел ряд в?домих вчених доходить висновку, що русами називали шведських в?к?нг?в.

Зг?дно ?х висновк?в Русь походить в?д ф?нського Ruotsi, яке походить в?д шведсько? област? Roslagen, що знаходиться навпроти ф?нських берег?в. Спочатку назва Русь мала етносоц?альне значення ? вже на сх?днослов'янських територ?ях перетворилось у пол?тон?м.

На думку ?. Янссона етнон?м походить в?д скандинавського слова rodhr (в епоху в?к?нг?в вимовлявся як rodhz та означав гребц?в, в широкому розум?нн? експедиц?ю), який, як в?н вважа? естонц? та ф?ни сприйняли як слово ruotsi, та називали ним швед?в, в?д ф?нського населення цю назву запозичили й слов'яни.

Валер?й Бр?м об?рунтував ?нший вар?ант скандинавсько? етимолог?? назви Русь: Ruotsi походить в?д давньошведського drot трансформованого ф?нами в rot, а drotsmenn в rotsmenn, яке згодом перетворилось в ruotsi.

Творцями ?готсько? теор??? походження назви ?Русь? ? Арн?ст Кун?к, Василь Василь?вський, Антон Будинович. Досл?дники пов'язували етимолог?ю назви Русь з давньо?сландським словом Hreidgotar, в якому бачили назву гот?в. При чому готами вважали г?потетичний народ Rhos ? локал?зували на полянськ?й територ?? г?потетичну готську землю.

Варто окремо вид?лити й кельтську теор?ю, прихильники яко? виводили етимолог?ю назви Русь, розглядаючи л?тописних Галичан, як галл?в, що проживали у французьк?й област? Рутен?я. Апелюючи при цьому до латинських назв Рус? Ruthenorum Regis, Rutheni тощо. Аргументували цю теор?ю ще ? тим, що в?зант?йський ?сторик Симеон Логофет писав, що русь-дорм?ти походять з народу франк?в, ?оан Ск?лца та Кедрин ?варяг?в-русь? називали кельтами.

Балт?йсько-слов'янський вар?ант походження етнон?му Русь оснований на ототожненню терм?ну Русь з о. Рюген, населення якого називалося руги, руяни. Однак кр?м сп?взвучност? окремих топон?м?в п?дкр?плення теор?? б?льш серйозними аргументами в?дсутн?.

Г. Ловмянський вважав, що терм?н Русь вживався насамперед для п?вденно? Рус?, тому не може бути пов'язаним з? скандинавами. Попри це сучасн? досл?дження доводять, що П?вденноруськ? територ?? контролювались скандинавами, до об'?днання цих земель в централ?зовану державу.

Див. також

• Теор?? походження Ки?всько? держави

Джерела та л?тература

• О. П. Толочко. Норманська проблема [Арх?вовано 18 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни : у 10 т. / редкол.: В. А. Смол?й (голова) та ?н. ; ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 491. — ISBN 978-966-00-1061-1.
• Андрощук Ф. Етюд про рус?в: Текст матер?альност? ? модель культури / Фед?р Андрощук. // Mediaevallia Ucrainica: ментальн?сть та ?стор?я ?дей. — 1994. — № 3. — С. 5-16.
• Андрощук Ф. ?Велика Швец?я? Туре Арне. До 120-р?ччя з дня народження / Фед?р Андрощук. // Ант: В?сник археолог??, мистецтва, культури.. — 2000. — № 4. — С. 56–59.
• Андрощук Ф. А. Гнёздово, Днепровский путь и финал Бирки // Гнёздово. 125 лет исследования памятника. Труды ГИМ. Вып. 124. М., 2001 — С. 126—135.(рос.)
• Андрощук Ф. А. Скандинавские древности в социальной топографии древнего Киева / Ф?дор Андрощук. — Ruthenica. ??? — К., 2004. — С. 7–47.(рос.)
• Андрощук Ф. Скандинавские древности Южной Руси / Ф. Андрощук, В. Зоценко. — Paris: ACHCByz, 2012. — 367 с.
• Анохин Г. И. Вклад Е. А. Рыдзевской в советскую скандинавистику / Генрих Иосифович Анохин. // Скандинавский сборник. Таллин. — 1970. — С. 177—186.(рос.)
• Беляев Н. Т. Рюрикь Ютландск?й и Рюрикь начальной л?тописи/ Н. Беляев. // Seminarium Kondakovianum. — Т. 3. — Praha, 1929. — C. 215—270.
• Брайчевський М. Ю. Походження Рус? / Михайло Юл?анович Брайчевський. — Ки?в: Наукова думка, 1968. — 223 с.
• Булкин В. А. Гнездово и Бирка (к проблеме становления города) / В. А. Булкин, Г. С. Лебедев. // Культура средневековой Руси. — 1974. — С. 11–17.(рос.)
• Войтович Л. В. Князь Олег В?щий: легенди ? загадки // ?сторичн? записки. Зб?рник наукових праць. Сх?дноукра?нський нац?ональний ун?верситет ?м. В. Даля. — Вип. 2. — Луганськ, 2004. — С. 190—202.
• Войтович Л. В. В?к?нги в Центрально-Сх?дн?й ?вроп?: загадки Ладоги ? Пл?снеська / Леонт?й В?кторович Войтович. // Археолог?чн? досл?дження Льв?вського ун?верситету. — 2009. — № 12. — С. 79–101.
• Войтович Л. В. В?чн? дискус?? навколо етнон?ма Русь / Леонт?й В?кторович Войтович. // 2010. — № 13. — С. 202
• Войтович Л. В. Князь Рюрик (Славетн? постат? Середньов?ччя. — Вип. 4). / Л. Войтович. — Б?ла Церква: Вид. Пшонк?вський О. В., 2014. — С. 30-32
• Войтович Л. В. Хольмгард-Новгород: загадки истории Руси Х — первой половины XI века // Вестник Удмуртского университета. Серия 5. История и философия. — Ижевск, 2015. — Вып. 1. — С. 7–18.(рос.)
• Глазырина Г. В. Исландские викингские саги о севереной Руси / Г. Глазырина. — Москва: Ладомир, 1996. — 240 с.(рос.)
• Гедеонов С. А. Варяги и Русь. В 2-х частях / Авт. предисл., коммент., биогр. Очерка В. В. Фомин. — 2-е изд., коммент. — М.: НП ИД ?Русская панорама?, 2004. — 656 с., ил. — (Возвращенное наследие: памятники исторической мысли) (див. також 3-е изд., доп. главами из третьей части. — М.: Русская панорама, 2005. — 662, [1] с.) (рос.)
• Джаксон Т. Н. AUSTR I GóRDUM: Древнерусские топонимы в древнескандинавских источниках / Т. Джаксон. — Москва: Языки славянской культуры, 2001. — 208 с. 83-93.(рос.)
• Джаксон Т. Н. Исландские королевские саги о Восточной Европе. тексты, перевод, комментарий. Издание второе, в одной книге, исправленное и дополненное. / Т. Джаксон. — Москва: Руссикий Фонд Содействия Образования и Науке, 2012. — 780 с.(рос.)
• Древняя Русь в свете зарубежных источников: Хрестоматия / Под ред. Т. Н. Джаксон, И. Г. Коноваловой и А. В. Подосинова. Том. III: Восточные источники. Сост. ч. I — Т. М. Калинина, И. Г. Коновалова; ч. II — В. Я. Петрухин. — М.: Русский Фонд Содействия Образованию и Науке, 2009. — 264 с.(рос.)
• Древняя Русь в свете зарубежных источников: Хрестоматия /Под ред. Т. Н. Джаксон, И. Г. Коноваловой и А. В. Подосинова. Том IV: Западноевропейские источники. Сост., пер. и коммент. А. В. Назаренко. — М.: Русский Фонд Содействия Образованию и Науке, 2010. — 507 с.(рос.)
• Дубов И. В. О времени появления скандинавов в истории Северо-Восточной Руси / И. В. Дубов. // IX Всесоюзная конференция по изучению истории, экономики, литературы, и языка Скандинавских стран и Финляндии. Часть 1. — 1982. — С. 180—181.(рос.)
• Дубов И. В. Великий Волжский путь / Игорь Васильевич Дубов. — Ленинград: Издательство Ленинградского университета, 1989. — 259 с.
• Зоценко В. Н. Скандинавские древности и топография Киева ?дружинного периода?// Ruthenica. II. К., 2003. С. 26—52.(рос.)  
• Каинов С. Ю. Еще раз о датировке гнёздовского кургана с мечом из раскопок М. Ф. Кусцинского (К вопросу о нижней дате Гнёздовского могильника) // Гнёздово. 125 лет исследования памятника. Труды Государственного Исторического музея. Вып. 124. М. 2001. С. 54—63.(рос.)
• Кирпичников А. Н. Ладога и Ладожская земля VIII—XIII вв. // Историко-археологическое изучение Древней Руси: Итоги и основные проблемы. Ленинград, 1988. С. 47-49.(рос.)
• Клейн Л. С. Норманизм — антинорманизм: конец дискуссии / Лев Самуилович Клейн. // Stratum plus. — 1999. — № 5. — С. 91–101.(рос.)
• Клейн Л. Спор о варягах / Лев Клейн. — Москва: Евразия, 2009. — 394 с.(рос.)
• Лебедев Г. С. Эпоха викингов в Северной Европе./ Глеб Сергеевич Лебедев. — Ленинград: Издательство Ленинградского университета, 1985. — 285 с.(рос.)
• Мельникова Е. А. Культурно-исторические взаимосвязи восточной Европы и Скандинавии в Раннее Средневековье (к постановке проблемы) / Е. А. Мельникова, В. Я. Петрухин, Т. А. Пушкина. // IX Всесоюзная конференция по изучению истории, экономики, литературы, и языка Скандинавских стран и Финляндии. Часть 1. — 1982. — С. 148—150.(рос.)
• Мельникова Е. А. Скандинавские рунические надписи: Новые находки и интерпретации: Тексты. Перевод. Комментарий — М.: Вост. лит., 2001. С. 498.(рос.)
• Пастепнак Я. Л?тописний город Пл?снеськ ? проблема варяг?в в Галичин? / Я. Пастернак // Науковий зб?рник Укра?нського в?льного ун?верситету. — Вип.5. — Мюнхен, 1948. — С.140-151
• Пашуто В. Т. Внешняя политика Древней Руси / Владимир Терентич Пашуто. — Москва: Наука, 1968. — 474 с.(рос.)
• Пр?цак О. Й. Походження Рус?. Стародавн? скандинавськ? джерела (Кр?м ?сландських саг) Т.1/ О. Пр?цак. — К. : Обереги, 1997. — 1084 с.
• Римберт. Житие святого Ансгара / Пер. и комм. В. В. Рыбакова. — М.: Наука, 2007. — С. 11-86. — (Швеция и шведы в средневековых источниках).(рос.)
• Рыбаков Б. А. Киевская Русь и русские княжества XII—XIII вв. — М., 1982. — 599 с.(рос.)
• Рыдзевская Е. А. Древняя Русь и Скандинавия в IX—XIV вв. / Е. Рыдзевская. // Древнейшие государства на территории СССР. Материалы и исследования. — 1978. С. 5-7.(рос.)
• Свердлов М. Б. Ф. А. Браун — исследователь скандинавских источников по истории Древней Руси / М. Свердлов. // Скандинавский сборник. — 1976. — № 31. — С. 221—225.(рос.)
• Тиандер К. Ф. Поездки скандинавов в Белое море / К. Тиандер. — Санкт — Петербург: Типография, 1906. — 447 с.(рос.)
• Толочко А. Очерки начальной Руси/ Алексей Толочко. — Киев ; Санкт-Петербург: Лаурус, 2015. — 336 с.(рос.)
• Филипчук М. А., Шуй Н. Могильники Пл?снеського археолог?чного комплексу IX-Х??? ст., як джерело до вивчення етнокультурних вза?мов?дносин на м?крорег?ональному р?вн?// В?сник ?нституту археолог??. — Вип.1. — Льв?в, 2006. — С. 71—85.(рос.)
• Щодра О. ?сторичн? досл?дження Леонт?я Войтовича // Actis testantibus. Юв?лейний зб?рник на пошану Леонт?я Войтовича / Укра?на: культурна спадщина, нац?ональна св?дом?сть, державн?сть. — Вип.20. — Льв?в, 2011. — С. 15—29.
• Berend N. Christianization and the Rise of Christian Monarchy: Scandinavia, Central Europe and Rus\' c.900–1200 / Nora Berend. — Cambridge: Cambridge University Press, 2007. — P. 167—182
• Thomas S. Noonan, "When did Dirhams First Reach the Ukraine?Harvard Ukrainian Studies Vol. II, No. 1,  1978, pp. 26-41
• Thomas S. Noonan. Why the Vikings First Came to Russia. Jahrbücher für Geschichte Osteuropas, Neue Folge, Bd. 34, H. 3 (1986), pp. 321—348
• Duczko W. Viking Rus: Studies on the Presence of Scandinavians in Eastern Europe. Boston: BrillLeiden, 2004. — 240 р.
• Ingmar Jansson, ?Warfare, Trade or Colonisation? Some General Remarks on the Eastern Expansion of the Scandinavians in the Viking Period?, in P?r Hansson (ed.), The rural Viking in Russia and Sweden: Conference 19—20 October 1996 in the manor of Karlslund, ?rebro, ?rebro 1997, pp. 9—64
• Liwoch R Wielkie kurhany latopisowego Ple?niska/R. Liwoch // Матер?али ? досл?дження з археолог?? Прикарпаття ? Волин?, 11, С. 367—378
• Liwoch R. Militaria z dziewi?tnastowiecznych badań w Podhorcach // Acta Militaria Mediaevalia. T. I. 2005. S. 37-59
• Войтович Л. Загадки в?к?нг?в: Ладога ? Пл?снеськ. Продовження дискус?? на меж? XX—XXI стол?ть // Укра?на: культурна спадщина, нац?ональна св?дом?сть, державн?сть: Зб?рник наукових праць — Льв?в : ?нститут укра?нознавства ?м. ?. Крип'якевича НАН Укра?ни, 2011. — Вип. 20. — С. 142—188.
• Андрощук Ф. В?д в?к?нг?в до Рус?. — Ки?в, 2022.  —  209 с.

Посилання

• Норманська теор?я походження давньорусько? держави [Арх?вовано 20 травня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопед?я : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (в?дп. ред.) [та ?н.]. — К. : Укра?нська енциклопед?я ?м. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.
• Щодра Ольга. ?Себе, тобто св?й народ, називали рос… ?х король ?мену?ться хаканом…?: Руське посольство 838—839 рок?в до В?зант?? та ?мпер?? франк?в — важлива в?ха м?жнародного визнання Ки?всько? держави та початк?в формування укра?нсько? державност? // Княжа доба: ?стор?я ? культура. — 2018. — Вип. 12. — С. 9-24.
• Щодра Ольга. М?ж норман?змом та антинорман?змом: дискус?? про походження Руси у св?тл? писемних джерел // Науков? зошити ?сторичного факультету Льв?вського ун?верситету: Зб?рник наукових праць. Випуск № 19-20. Юв?лейний зб?рник на пошану Степана Качараби. — Льв?в, 2019. — С. 115—139. — 569 с. — ISSN 2078-6077.
• Пал?й О. ?стор?я одн??? м?стиф?кац?? // Укра?нська правда. — 14.09.2010.
• Норманська теор?я // Ун?версальний словник-енциклопед?я / гол. ред. ради чл.-кор. НАНУ М. Попович. — 3-т? вид., перероб., доп. — К. : Всеувито. Новий друк. — 2003. — 1414 с.
• Серг?й Шелухин. Зв?дк?ля походить Русь. Теор?я кельтського походження Ки?всько? Руси з Франц??. — Прага, 1929.
• Пр?цак О. Походження Рус?. Стародавн? скандинавськ? джерела (кр?м ?сландських са?) / В?дп. ред. О. Мишанич; Ред. кол.: О. Пр?цак (голова), О. Мишанич (заступник), Я. ?са?вич, ?. Шевченко. ?нститут сходознавства ?м. А. Кримського НАН Укра?ни. — Т. ?. — K.: АТ ?Обереги?, 1997. — 1080 с. — (Ки?вська б?бл?отека давнього укра?нського письменства. Студ??. — Т. 2) — ISBN 966-513-100-1
• Пр?цак О. Походження Рус?. Стародавн? скандинавськ? са?и ? Стара Скандинав?я / В?дп. ред. О. Мишанич; Ред. кол.: О. Пр?цак (голова), О. Мишанич (заступник), Я. ?са?вич, ?. Шевченко. ?нститут сходознавства ?м. А. Кримського НАН Укра?ни. — Т. ??. — K.: Вид-во ?Обереги?, 2003. — 1306 с. — (Ки?вська б?бл?отека давнього укра?нського письменства. Студ??. — Т. ???). ISBN 966-513-215-6
• ?гор Мицько. Руськ? сюжети у трьох са?ах [Арх?вовано 4 вересня 2016 у Wayback Machine.]
• ?гор Мицько. Генеалог?чне дерево наших найдавн?ших правител?в [Арх?вовано 25 липня 2016 у Wayback Machine.]
• ?гор Мицько. Нов? монограф?? про давню Укра?ну [Арх?вовано 24 червня 2016 у Wayback Machine.]
• Roman Zakharii. The Historiography of Normanist and Anti-Normanist theories on the origin of Rus’. A review of modern historiography and major sources on Varangian controversy and other Scandinavian concepts of the origins of Rus’ [Арх?вовано 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
• Возникновение ?варяжского вопроса? [Арх?вовано 19 вересня 2016 у Wayback Machine.]