交警几公里外发现酒驾司机，还在车内搜出一把砍刀

Жовтневий переворот
Рос?йська революц?я (1917) Громадянська в?йна в Рос??
Малий Микола?вський палац п?сля артобстр?лу Кремля б?льшовицькими загонами
Дата: 25 жовтня (7 листопада) 1917 М?сце: Рос?йська республ?ка Результат: перемога б?льшовик?в Пол?тичн? зм?ни: в?дставка Тимчасового уряду Рос?йсько? республ?ки, ?встановлення диктатури пролетар?ату?, обмеження прав деяких верств населення ? дискрим?нац?я по класовому визначенню, л?кв?дац?я генерала Духон?на ? початок перемовин з ?Центральними державами?, ?в?йна з рел?г??ю?, л?кв?дац?я царсько? с?м'? Територ?альн? зм?ни: под?л Рос?йсько? республ?ки на окрем? нац?ональн? держави
Сторони
Б?льшовики Петроградська рада роб?тничих ? солдатських депутат?в Л?в? есери Червона гвард?я	Тимчасовий уряд
Л?дери
Володимир Лен?н Лев Троцький Лев Камен?в Володимир Антонов-Овс??нко Павло Дибенко Як?в Свердлов	Олександр Керенський Петро Краснов

У В?к?пед?? ? статт? про ?нш? значення цього терм?на: Державний переворот у Рос??.

百度 　　生态环境部指出，各地需高度重视，积极应对重污染天气，并强化监督检查，切实加大对重污染天气应急预案启动和应急减排措施落实情况的督查力度，确保应急减排措施落实到位。

Жовтне?вий переворо?т, або Жовтне?ва револю?ц?я, — збройне повстання у Рос?йськ?й республ?ц?, що в?дбулося 25 жовтня (7 листопада) 1917 року. У ход? перевороту Тимчасовий уряд, що перебував у столиц? держави Петроград?, заарештували, у результат? чого центральну владу перебрав на себе Другий Всерос?йський З'?зд рад та група б?льшовик?в на чол? з Лен?ним. Результатами перевороту були проголошен? соц?ал?стична революц?я, л?кв?дац?я кап?тал?зму та зд?йснення переходу до побудови соц?ал?зму.

Обраний I Всерос?йським з'?здом Рад ВЦВК протестував проти ?н?ц?ативи б?льшовик?в скликати II Всерос?йський з'?зд Рад роб?тничих ? солдатських депутат?в 17 (30) жовтня, але, врешт?-решт, погодився на його проведення 25 жовтня (7 листопада).

З 1429-ти рад, як? ?снували в цей час в Рос??, на з'?зд? було представлено 402 (195 об'?днаних Рад роб?тничих ? солдатських депутат?в; 119 Рад роб?тничих ? солдатських депутат?в, за участ? селянських депутат?в; 46 Рад роб?тничих депутат?в; 22 Ради солдатських ? матроських депутат?в; 19 Рад селянських депутат?в; 1 Рада козацьких депутат?в). У день в?дкриття з'?зду б?льшовики розпочали збройний виступ проти чинного уряду, що його засудили ВЦВК Рад, ЦК меншовик?в, ЦК есер?в, Предпарламент (Тимчасова Рада Рос?йсько? республ?ки). Меншовики та есери залишили з'?зд. А II Всерос?йський з'?зд Рад роб?тничих ? солдатських депутат?в, який опинився п?д повним контролем ?б?льшовик?в? ухвалив р?шення про сформування нового уряду — Ради народних ком?сар?в на чол? з В. Ульяновим (Лен?ним).

Жовтневий переворот докор?нно зм?нив х?д ?стор?? на територ?ях колишньо? Рос?йсько? ?мпер?? та значним чином вплинув на х?д св?тово? ?стор??.

Под?? Рос?йсько? революц?? ?давали ключ до розум?ння вс??? ?стор?? Укра?ни XX стол?ття?.

Попередн? под??

4 (17) березня 1917 року рос?йський ?мператор Микола II зр?кся престолу. Влада в Рос?? перейшла до Тимчасового уряду.

Олександр Керенський

Тимчасовий уряд переживав част? кризи, склад каб?нету м?н?стр?в к?лька раз?в зм?нювався. До к?нця л?та 1917 року б?льш?сть уряду складали представники л?вих парт?й. Очолював уряд Олександр Керенський — член парт?? есер?в. Кр?м того, у Петроград? був сильний вплив Ради робочих ? солдатських депутат?в, що були в опозиц?? до уряду.

червоногвард?йський заг?н заводу ?Вулкан?, Петроград, жовтень 1917

У березн?-кв?тн? 1917 року ?з заслань ? ем?грац?? до Петрограда повернулася велика к?льк?сть пол?тик?в ультрал?вого напряму (див. ?Пломбований вагон?), у тому числ?: Лен?н, Троцький та ?нш?. На думку деяких досл?дник?в повернення фракц?? Лен?на з? Швейцар?? до Рос?? було спец?альною операц??ю н?мецького Генерального штабу, направленою на п?дривання стаб?льност? в Рос??.

Впродовж 1917 року на вс?й територ?? колишньо? Рос?йсько? ?мпер?? наростала анарх?я. П?сля скасування смертно? кари на фронт?, р?зко впала дисципл?на. За оф?ц?йними даними до вересня 1917 року число дезертир?в досягло 2 млн чолов?к. У сел? наростали пограбування ? захоплення приватних земель.

У ход? Московсько? Державно? наради в серпн? 1917 року було ухвалено р?шення навести лад, спираючись на арм?ю. Проте спроба головнокомандувача рос?йською арм??ю генерала Корн?лова взяти ситуац?ю п?д контроль зак?нчилася невдачею (28 — 30 серпня): в?д?сланий з фронту до Петрограда корпус п?д командуванням генерала Кримова мети не досяг, а сам генерал Кримов застрелився. Корн?лов був заарештований, головнокомандувачем рос?йською арм??ю був призначений генерал М. В. Алекс??в

Под?? в Рос??

Петроград

Троцький у жовтн? 1917 року

До осен? 1917 року в Петроград? значно посилився вплив Ради, тон в як?й задавали б?льшовики. На чол? Ради став випущений в серпн? з в'язниц? Лев Троцький.

Фактично н?чого не заважало Рад? узяти владу в Петроград? в будь-який момент, але б?льш?сть л?дер?в б?льшовик?в на це не наважувались.

Дискус?я про можлив?сть перевороту нав?ть вилилася на стор?нки преси (стаття З?нов'?ва ? Камен?ва в газет? Горького ?Нове життя?). За захоплення влади стояв лише Лен?н ? невелика група його приб?чник?в.

Роль гарн?зону

Бронеавтомоб?ль ?Ф?ат ?жорський? ?жорського заводу ??лля Муромець? б?ля Смольного ?нституту в Петроград?, жовтень 1917 року.

Восени 1917 року в?йськовий гарн?зон Петрограда нал?чував близько 60 тис. На той час ус? полки старо? гвард?? були в?дправлен? на фронт на самому початку в?йни, ? гарн?зон Петрограда складався ?з запасних, призваних п?д час в?йни. Частини гарн?зону не бажали вирушати на фронт ? перебували п?д великим впливом б?льшовик?в. Саме гарн?зон з?грав велику роль в лютнев?й революц?? ? в?н же захистив Петроград в?д в?йськ Корн?лова в серпн?. Було очевидно, що доля перевороту також повн?стю залежатиме в?д повед?нки гарн?зону. На початку жовтня уряд вир?шив в?дправити гарн?зон на фронт ? зам?нити його над?йними частинами. Ц? плани викликали хвилювання в гарн?зон?. Рада Петрограда також побоювалася в?дправлення гарн?зону на фронт ? для протид?? цим планам створила структуру, п?зн?ше названу В?йськово-революц?йним ком?тетом (ВРК). Розвиток протистояння Ради та уряду ? призв?в до пад?ння Тимчасового уряду в к?нц? жовтня.

Хронолог?я перевороту

Лен?н у грим? роб?тника, липень-серпень 1917 року

• 16 (29) жовтня за пропозиц??ю Троцького був створений В?йськово-революц?йний ком?тет Петроградсько? Ради (ВРК).
• 21 жовтня (3 листопада) на м?тингу в Смольному була ухвалена резолюц?я про п?дтримку ВРК гарн?зоном, п?сля чого ВРК зажадав в?д командування в?йськовим округом Петрограда п?дкори його наказам. У в?дпов?дь Тимчасовий уряд вимагав, щоб ВРК розпустився, об?цяючи у такому раз? в?дмовитися в?д пересл?дувань.
• В?дбува?ться ?сторичне закрите зас?дання вожд?в б?льшовик?в, на яке Лен?н прибува? та?мно в грим? роб?тника. За пропозиц??ю Лен?на було вир?шено виступити точно в день в?дкриття II з'?зду Рад — 25 жовтня (7 листопада), щоб поставити з'?зд перед фактом, що в?дбувся, не розкриваючи при цьому сво?х план?в заздалег?дь.
• 24 жовтня (6 листопада) (у н?ч на 25-е) загони матрос?в, прибул? з Кронштадта за наказом ВРК, займають телефонну станц?ю, телеграф ? Державний банк. В?йська гарн?зону залишилися в казармах. Незначний оп?р чинили лише загони юнкер?в.
• 25 жовтня (7 листопада) (у н?ч на 26-е) озбро?н? загони ВРК, зламавши оп?р охорони, пройшли в Зимовий палац ? заарештували член?в Тимчасового уряду. Керенський ут?к до Гатчини за допомогою сво?х приб?чник?в.

Москва

Московський м?ський Голова Вадим Рудн?в

З липня 1917 року посаду московського м?ського голови займав есер Вадим Рудн?в. Отримавши зв?стку про збройне повстання в Петроград?, Рудн?в скликав екстрене зас?дання м?сько? думи, де заявив, що дума — ?дина законна влада в Москв?, ? не стане п?дкорятися Радам. Для боротьби з б?льшовиками був створений Ком?тет сусп?льно? безпеки на чол? з Рудн?вим.

З 28 жовтня по 2 листопада в Москв? йшли запекл? вуличн? бо? м?ж прихильниками В?йськово-революц?йного ком?тету б?льшовик?в ? Ком?тетом сусп?льно? безпеки м?сько? думи. На боц? Ком?тету безпеки виступили переважно юнкери в?йськових училищ та оф?цери, на боц? б?льшовик?в — частини московського гарн?зону, загони озбро?них роб?тник?в ? прибулий з Петрограду заг?н матрос?в. 2 листопада було оголошено перемир'я — б?л? здалися. Ком?тет сусп?льно? безпеки з договору скасовувався, Б?ла гвард?я роззброювалася ? розпускалася, полонен? з обох бок?в в?дпускалися, будь-яка стр?лянина припинялася. Потому обидва табори ховали сво?х загиблих.

У поразц? б?лих значну роль в?д?грала перевага червоних в артилер??. У тому числ?, з Воробйових г?р по Кремлю, де займав оборону заг?н юнкер?в ? оф?цер?в, вели вогонь гармати 7-го Укра?нського важкого артилер?йського див?з?ону

Под?? в Укра?н?

Народження автоном??

Липнева демонстрац?я в Петроград? (1917)

Голова Центрально? Ради Михайло Грушевський

Малюнок Михайла Дризо (Одеса), ?Б?ля палаючого будинку?, травень 1917

П?сля пад?ння самодержавства, л?кв?дац?? посади губернатора, канцеляр?? губернатора та губернського правл?ння, влада на м?сцях перейшла до р?зних орган?в м?сцевого самоврядування. У Ки?в? центром влади став Виконавчий ком?тет об'?днаних громадських орган?зац?й, до складу якого ув?йшли представники Ки?всько? м?сько? думи, р?зних революц?йних парт?й та орган?зац?й, який став представляти Тимчасовий уряд у Ки?в? й фактично виконував владн? функц?? колишнього губернатора.

4 березня була створена Укра?нська Центральна Рада. Спочатку Рада була лише одн??ю з низки ?нших нац?ональних об'?днань — ?Радою об'?днаних ?врейських орган?зац?й? ? ?Польським виконавським ком?тетом?.

Проте незабаром Рада стала вести самост?йну пол?тику. Проводячи широку аг?тац?ю серед с?льського населення ? спираючись на в?йськов? частини, укомплектован? укра?нцями, Рада добилася фактичного визнання Тимчасовим урядом сво?? пров?дно? рол?. Це положення було закр?плене 2 липня п?д час в?зиту до Ки?ва м?н?стр?в Тимчасового уряду Михайла Терещенка та ?ракл?я Церетел?. На нарад? з представниками Центрально? Ради та Виконавчого ком?тету об'?днаних громадських орган?зац?й були розмежован? повноваження влади — Центральна Рада стала законодавчим центром автономно? пров?нц??. Тод? ж на н?чному зас?данн? були визначен? географ?чн? рамки, на як? поширювалася влада Ради.

Д?? Терещенка ? Церетел?, особливо визначення географ?чних меж юрисдикц?? Центрально? Ради, призвели до урядово? кризи в Петроград?: вс? м?н?стри-кадети на знак протесту вийшли з? складу Тимчасового уряду.

Жовтень 1917

На в?дм?ну в?д Петрограду та Москви, в Ки?в? за владу конкурували не дв?, а три пол?тичн? сили: Тимчасовий уряд в особ? Виконавчого ком?тету м?сько? думи, б?льшовики та Центральна Рада. Тимчасовий уряд, серед вс?х в?йськ ки?вського гарн?зону м?г розраховувати лише на юнкер?в в?йськових училищ ? деяк? окрем? частини, б?льшовик?в п?дтримували в?йськов? частини, що розм?щувалися в завод? ?Арсенал?. Ц? сили були приблизно р?вн?, тому результат под?й визначили частини, що були п?д контролем Центрально? Ради, та в яких переважали укра?нц?.

Окр?м незначних еп?зод?в, озбро?них з?ткнень не було — сторони обмежилися з'ясуванням сво?х сил. Оц?нивши ситуац?ю, Центральна Рада направила в?рн? частини проти сил Тимчасового уряду. П?сля цього в?йська, в?рн? Тимчасовому уряду, кап?тулювали. В результат? влада в Ки?в? перейшла до Центрально? Ради.

Анал?зуючи пол?тику б?льшовик?в в пер?од жовтневого перевороту, газета ?Нова Рада? у статт? ?Хто з ними? в?д 10 листопада 1917 року писала: ?Вони й зараз поводяться на Укра?н? як господар? й завойовники-переможц?: де хочуть трусять, кого хочуть арештовують, мають сво? в?йсько. Поводяться так, н?би ?ншо? влади в Ки?в? та ?нших м?стах нема?, утворили сво? органи влади, не сваряться з нашою владою ? не миряться, не повстають проти укра?нсько? влади, але нахваляються?. Дал? автор статт? попереджа?: ?А що г?рше всього, що можуть завтра заревти гармати по вулицях Ки?ва ? що тод? буде з серцем Укра?ни — страшно подумати?

Листопад 1917

7 листопада Рада опубл?кувала 3-й Ун?версал, що п?дсумовував под??: Укра?на проголошувалася Укра?нською Народною Республ?кою з? збереженням федерального зв'язку з Рос??ю. Кр?м того до Ун?версалу були включен? декларативн? заяви про майбутн? соц?альн? реформи: скасування права власност? на землю ? введення 8-годинного робочого дня.

Грудень 1917

4 (13) грудня 1917 року Володимир Лен?н як голова Совнаркому Радянсько? Рос?? оголосив Ман?фест, у якому м?ж ?ншим ?шлося, що Совнарком РФ ?визна? Народну Укра?нську Республ?ку, ?? право зовс?м в?докремитись в?д Рос?? або вступити в догов?р з Рос?йською Республ?кою?. Усе, що стосу?ться нац?ональних прав та нац?онально? незалежност? укра?нського народу, — писалося в Ман?фест?, — визна?ться нами, Радою Народних Ком?сар?в, зараз же, без обмежень ? безумовно.

У грудн? 1917 року в Ки?в? в?дбувся Всеукра?нський з'?зд Рад, який пройшов з ?н?ц?ативи б?льшовик?в, На з'?зд прибуло понад дв? з половиною тисяч? делегат?в. Коли виявилося, що б?льшовики становлять усього близько 4 в?дсотк?в делегат?в, тож на усп?х розраховувати вони не можуть, близько 70 делегат?в-б?льшовик?в покинули з'?зд у Ки?в? й перебралися до Харкова, де провели власний з'?зд Рад. На цьому з'?зд?, де було лише четверо укра?нц?в, було ухвалено резолюц?ю, яка, зокрема, м?стила так? пункти:

• про входження до складу РФССР Донецько-Кривор?зького басейну ? про виключення його з? складу Укра?ни.
• про негайне поширення на територ?? Укра?ни (УНР) ус?х декрет?в ? розпоряджень роб?тничо-селянського уряду федерац??.
• про те, що ?Укра?на повинна становити федеративну частину Рос?йсько? республ?ки?.

Так? ?постанови? та ?р?шення? дали п?дстави Лен?ну втручатися у внутр?шн? справи Укра?ни — УНР. Уже в грудн? 1917 року р?шенням Совнаркому Рос?? до Харкова вислано з Рос?? в?йськов? загони Червоно? гвард?? в розпорядження ?штабу боротьби з контрреволюц??ю на П?вдн? Рос???. Цей орган очолював ком?сар Володимир Антонов-Овс??нко.

Розрив з урядом б?льшовик?в

Рада Народних Ком?сар?в, на в?дм?ну в?д Тимчасового уряду, не визнала н? влади Центрально? Ради, н? в?дд?лення Укра?ни, перервала переговори з Радою й оголосила ?й в?йну. Пров?дний кер?вник б?льшовик?в Л. Д. Троцьк?й так пояснив ц? д??:

На питанн? про Раду сл?д зупинитися. Якщо воля укра?нського народу така, що в?н хоче жити незалежною республ?кою, ми цю волю вс?ляко п?дтрима?мо. Оск?льки йде питання про самост?йн?сть, для нас це питання лише братського розмежування ? добросус?дсько? сп?впрац?. Але Рада проводить пол?тику буржуаз?? ? йде проти Рад. На ц?й дороз? вона зустр?ла згоду Калед?на. Не зважаючи на заборону Ставки, Рада завантажила дв? козацьк? див?з?? та повернула ?х Калед?ну. А коли знадобилося направити наш? в?йська проти п?вденного заколоту, Рада заявила, що не пропустить ?х через свою територ?ю. Вона дозволила соб? роззбро?ти нашу частину на сво?й територ??. Це повед?нка Ради абсолютно недопустима. Рада допомага? кадетам, як? збираються п?д ?? послужливим захистом в Ки?в?. Так м?ня?ться позиц?я. Коли Терещенко ? Церетел? зробили поступки, кадети встали на диби та заявляли про св?й вих?д з каб?нету, а тепер обидва оплоти буржуаз?? дружно обнялися. Ми н? хвилини не вагалися в наших д?ях проти цього союзу. Ми оголосили, що революц?я в небезпец?, двинули на них революц?йних червоноарм?йц?в ? матрос?в, ? щаслив? для нас насл?дки вже в наявност?. Ориг?нальний текст (рос.) На вопросе о Раде следует остановиться. Если воля украинского народа такова, что он хочет жить независимой республикой, мы эту волю всемерно поддержим. Поскольку идет вопрос о самостоятельности, для нас это вопрос только братского размежевания и добрососедского сотрудничества. Но Рада проводит политику буржуазии и идет против Советов. На этом пути она встретила согласие Каледина. Несмотря на запрещение Ставки, Рада погрузила две казацкие дивизии и вернула их Каледину. А когда понадобилось направить наши войска против южного мятежа, Рада заявила, что не пропустит их через свою территорию. Она позволила себе разоружить нашу часть на своей территории. Это поведение Рады совершенно недопустимо. Рада помогает кадетам, которые собираются под ее услужливой защитой в Киеве. Так меняется позиция. Когда Терещенко и Церетели сделали уступки, кадеты встали на дыбы и заявляли о своем выходе из кабинета, а теперь оба оплота буржуазии дружно обнялись. Мы ни минуты не колебались в наших действиях против этого союза. Мы объявили революцию в опасности, двинули на них революционных красноармейцев и матросов, и счастливые для нас последствия уже налицо.

С?чень 1918 року

Всеукра?нський селянський з'?зд, що в?дбувся також у Харков? в с?чн? 1918 року п?д головуванням ?вген?? Бош, визнав: Укра?нська роб?тничо-селянська республ?ка входить до складу Всерос?йсько? Федеративно? Республ?ки.

У лютому 1918 року у Брест? на мирн?й конференц?? з Центральними Державами ? УНР Москва ще раз де-юре визнала Укра?нську державу (УНР) в особ? Укра?нсько? Центрально? Ради ? зобов'язалась укласти з нею догов?р. Сучасн? ?сторики вважають, що це були лише декларац?? для затримки часу й накопичення збройних сил. Зм?цн?вши, Совнарком РФ 24 грудня 1918 року в?дкликав визнання УНР.

Делегац?я створеного РКП(б) харк?вського Центрального виконавчого ком?тету, що у с?чн? 1918 року за вказ?вкою Лен?на прибула до Бреста на мирн? переговори ?з Центральними державами, зробила прикметну заяву: ?Укра?нський Роб?тничо-Селянський Уряд вважа? Раду Народних Ком?сар?в як орган Всерос?йсько? Радянсько? влади правомочною виступати в?д ?мен? ус??? Рос?йсько? Федерац??, ? що Делегац?я Укра?нського Роб?тничо-Селянського Уряду, над?слана для того, щоб викрити самозванний виступ Укра?нсько? Центрально? Ради, буде д?яти у склад? Загальнорос?йсько? делегац?? ? у повному порозум?нн? ?з нею?.

Ориг?нальний текст (рос.)

Украинское Рабоче-Крестьянское Правительство считает Совет Народных Комиссаров как орган Всероссийской Советской власти правомочным выступать от имени всей Российской Федерации, и что Делегация Украинского Рабоче-Крестьянского Правительства, посланная для того, чтобы разоблачить самозванные выступления УЦР, будет действовать в составе Общероссийской делегации и в полном согласии с нею.

Сучасники про переворот

• Академ?к ?ван Павлов: ?б?льшовицький експеримент?

Насл?дки

Жовтневий переворот зробив величезний вплив на х?д ?стор?? як на територ?ях Рос?йсько? республ?ки, так ? у всьому св?т?:

• Рос?я вийшла з Першо? св?тово? в?йни (Див.: Берестейський мир м?ж Рос??ю та Н?меччиною)
• Стався розвал Рос?йсько? республ?ки на окрем? нац?ональн? держави
• На вс?й територ?? колишньо? ?мпер?? почалася збройна боротьба за владу м?ж р?зними угрупуваннями, в?дома як Громадянська в?йна. В?йна продовжувалася дек?лька рок?в ? забрала м?льйони житт?в. Рос?ю покинули сотн? тисяч людей, в основному осв?чених клас?в.
• П?сля зак?нчення Громадянсько? в?йни на б?льш?й частин? колишньо? ?мпер?? утворився СРСР — перша у св?т? держава, уряд котро? проголосив ?? ?радянською? та ?соц?ал?стичною?.
• Поширення роб?тничого руху у св?т?.
• Насл?дками перевороту для Укра?ни стали так? жахлив? ?сторичн? под??, як Голодомор, Розстр?ляне в?дродження, л?кв?дац?я Укра?нсько? Повстансько? Арм??, терор проти звичайного населення Укра?ни, селян та гон?ння церкви.

Див. також

• Пломбований вагон
• Лютнева революц?я
• Рос?йська революц?я (1917)

Джерела

• • Укра?нською
• Кульчицький С. Терновий в?нець 1917 року // Дзеркало тижня. — 2001. — № 44.
• Кульчицький С. Терновий в?нець 1917 року, ч. 2. Чи були под?? 7 листопада 1917 року революц??ю? [Арх?вовано 9 березня 2009 у Wayback Machine.] // Дзеркало тижня. — 2004. — № 45.
• Кульчицький С. В. Рос?йська революц?я 1917 року: новий погляд/С. В. Кульчицький. — К. : Наш час, 2008. — 79 с. — ISBN 978-966-1530-18-7.
• Кульчицький С. Рос?йська революц?я 1917 року: новий погляд [Арх?вовано 28 вересня 2008 у Wayback Machine.] // День. — 2003. — 4 жовтня.
• Литвин В. Радянський етап в?тчизняно? ?стор??: До 80-р?ччя утворення СРСР ? 85-р?ччя проголошення УРСР // Стратег?чна панорама. — 2003. — № 1.
• Ре?нт О. П. Жовтневий переворот у Петроград? 1917. Державний переворот у Рос?? 1917 а його в?длуння в Укра?н? [Арх?вовано 25 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с. — С. 165—166.
• Ре?нт О. П. Жовтневий переворот 1917 [Арх?вовано 1 липня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопед?я сучасно? Укра?ни / ред. кол.: ?. М. Дзюба [та ?н.] ; НАН Укра?ни, НТШ. — К. : ?нститут енциклопедичних досл?джень НАН Укра?ни, 2009. — Т. 9 : Е — Ж. — 711 с. — ISBN 978-966-02-5720-7.
• Р?д Дж. Десять дн?в, що потрясли св?т. — К. : Молодь, 1977. — 216 с.
• Скуратовський В. Св?това культура ? переддень Жовтнево? революц?? // ?Всесв?т? (Ки?в). — 1988. — № 11. — С. 121—128.
• Супруненко М. ?. Велика Жовтнева соц?ал?стична революц?я // Укра?нська радянська енциклопед?я : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ?н. — 2-ге вид. — К. : Головна редакц?я УРЕ, 1978. — Т. 2 : Боронування — Гергел?. — 542, [2] с., [30] арк. ?л. : ?л., портр., карти + 1 арк с. — С. 153—156.
  • Рос?йською
• ?Архив Русской Революции?, издаваемый Гессеном, Берлин, 1922, Том 1-2. Репринт. — М.: Изд-во ?Терра? — Политиздат, 1991.
• Милюков П. Н. История второй русской революции, ?Харвест?, 2002 г.
• Рабинович А. Большевики приходят к власти: Революция 1917 года в Петрограде / Пер. с англ. Общ. ред. и послесловие Г. З. Иоффе. — М.: Прогресс, 1989. — 416 с.
• Рабинович А. Революция 1917 года в Петрограде. — ?Весь Мир?, 2003 г.
• Рид Д. Десять дней, которые потрясли мир. — Москва: Государственное издательство политической литературы, 1957.
• Сталин И. В. Октябрьский переворот [Арх?вовано 8 листопада 2014 у Wayback Machine.] // ?Правда? (Москва). — № 241. — 6 ноября 1918.
• Троцкий Л. Д. История русской революции. Том 1. Февральская революция. — Москва: ?Терра-Terra?, Издательство ?Республика?, 1997.
• Троцкий Л. Д. История русской революции. Том 2. Часть 1. Октябрьская революция. — Москва: ?Терра-Terra?, Издательство ?Республика?, 1997.
• Троцкий Л. Д. История русской революции. Том 2. Часть 2. Октябрьская революция. — Москва: ?Терра-Terra?, Издательство ?Республика?, 1997.
  • Англ?йською
• Sheila Fitzpatrick ?The Russian Revolution? (2008)
• Richard Pipes ?The Russian Revolution? (1991)
• Н?меччина ? революц?я в Рос??. 1915—1918. Документи з арх?ву н?мецького М?н?стерства закордонних справ. Лондон. Видавництво Оксфордського ун?верситету. Нью-Йорк — Торонто. 1958 (англ.) (м?стить ун?кальну ?нформац?ю про сприяння уряду Н?меччини у поверненн? з ем?грац?? до Рос?? л?дер?в б?льшовицько? парт??, зокрема Лен?на)

Посилання

• Антон?о ?рамш?. Революц?я всупереч ?Кап?талов?? (1918) [Арх?вовано 1 листопада 2015 у Wayback Machine.]
• Михаил Лифшиц. Нравственное значение Октябрьской революции (1967) [Арх?вовано 14 вересня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
• Роза Люксембур?. Про Рос?йську революц?ю (1918) [Арх?вовано 24 грудня 2014 у Wayback Machine.]
• Вадим Скуратовський. Св?това культура ? переддень Жовтнево? революц?? (1988) [Арх?вовано 18 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
• Джон Рид. Десять дней, которые потрясли мир (1919) [Арх?вовано 28 листопада 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
• Иосиф Сталин. Октябрьский переворот (1918) [Арх?вовано 8 листопада 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
• Арх?ви ЦРУ: б?льшовики перетворили Рос?ю на г?гантську в'язницю. BBC Укра?на [Арх?вовано 9 листопада 2017 у Wayback Machine.]
• До 100 рок?в початку становлення комун?стичного тотал?таризму У?НП нагадав про його "здобутки". www.istpravda.com.ua. ?сторична правда. 7 листопада 2017. Арх?в ориг?налу за 8 листопада 2017. Процитовано 7 листопада 2017.
• Б?льшовицький переворот Так було
• Серг?й Громенко (7 листопада 2017). Великая Октябрьская социалистическая контрреволюция. petrimazepa.com. Петро та Мазепа. Арх?в ориг?налу за 7 листопада 2017. Процитовано 7 листопада 2017.(рос.)