《魂斗罗》将拍摄国产电影？景甜或将饰演女主角？！
| Туркестанська автоном?я | |
| Прапор | |
_Autonomy.svg) | |
| Дата створення?/?заснування |
28 листопада 1917  |
|---|---|
| Оф?ц?йна мова |
узбецька мова, казахська ? кигризька |
| Г?мн |
Г?мн Туркестансько? автоном?? |
| Континент |
Аз?я |
| Столиця |
Коканд |
| Форма правл?ння |
зм?шана республ?ка |
| Мова комун?кац?? |
узбецька мова, казахська, таджицька мова ? рос?йська |
| Час/дата припинення ?снування |
22 лютого 1918 |
 | |
| Оф?ц?йна рел?г?я |
сун?зм |
 Туркестанська автоном?я у В?к?сховищ? | |
Туркестанська (Кокандська) автоном?я — самопроголошена територ?альна одиниця, ?снувавша на територ?? колишнього Кокандського ханства. В пер?од з 28 листопада 1917 по 22 лютого 1918 на сучасних землях Узбекистану, Казахстану, ? Киргизстану, а в той час на територ?ях Семир?ченсько?, Сирдар'?нсько? ? Фергансько? областей Туркестанського генерал-губернаторства Рос?йсько? ?мпер??. Уряд очолив казах Мустафа Шокай, уряд якого п?дтримували британц?.
П?сля Лютнево? революц?? у Середн?й Аз?? почали утворюватися сусп?льно-пол?тичн? орган?зац??, як? представляють кор?нне мусульманське населення рег?ону.
Одним ?з перших таких орган?зац?й була ?Шура-?-?слам? (?сламська рада), заснована у березн? 1917 року (за 8 м?сяц?в до Жовтнево? революц?? б?льшовик?в) у середовищ? л?берального та демократичного руху джадидизм. П?зн?ше в?д ?Шуро-?-?слам? в?дколю?ться ? Шура-?-Улема ? (Рада духовенства), створена кадим?стами (рух ?сламських традиц?онал?ст?в ).
У березн? 1917 року створю?ться ? Союз трудящих мусульман ?, який в?д?грав важливу роль у боротьб? за Радянську владу в Туркестан? та його противниками. Мусульманськ? групи були також у парт?ях меншовик?в та есер?в, а п?зн?ше у парт?ях б?льшовик?в та л?вих есер?в.
15 листопада 1917 року у Ташкент? в?дкрився III "ВсеТуркестанський Курултай мусульман" Туркестанського краю п?д кер?вництвом "Шуро-?-Улема". Паралельно у цьому м?ст? проходив III ?З'?зд Рад Туркестанського краю?.
На ?ВсеТуркестанський Курултай мусульман? було запрошено представник?в л?вих та соц?ал?стичних мусульманських орган?зац?й, у той же час представники ?Шуро-?-?слам? в робот? курултаю не брали участ?, що ознаменувало розкол м?ж традиц?онал?стами та л?бералами. На конференц?? було вир?шено звернутися до делегат?в ??? ?З'?зду Рад Туркестану? ?з пропозиц??ю про створення коал?ц?йного уряду. Але ця пропозиц?я була в?дкинута л?вими есерами та б?льшовиками, у кер?вництв? яких вир?шальне значення мали ?стар? комун?сти? з рос?йських колон?ст?в, як? стояли на позиц?ях рос?йського нац?онал?зму. Таким чином до 1-го складу ?Ради народних ком?сар?в Туркестану? (РНК) не потрапили представники кор?нних нац?ональностей. Це р?шення було засуджено ЦК парт?? б?льшовик?в, як? вимагали включення до складу РНК представник?в кор?нного населення рег?ону.
22 листопада 1917 року у Ташкент? в?дкрився III ?Крайовий загальномусульманський з'?зд?, у якому було зроблено спробу формування уряд?в нац?онально? автоном??. Але це р?шення викликало протест з боку представник?в л?вих мусульманських рух?в та парт?й, як? виступали за Ради як ?дину лег?тимну владу.
У в?дпов?дь створенню в Ташкент? РНК, 26 листопада 1917 року у Коканд? п?д кер?вництвом ?Шуро-?-?слам? скликано IV ?ВсеТуркестанський Курултай мусульман?. На з'?зд? було близько 200 делегат?в. Вони представляли так? територ??:
Фергану - 150 ос?б; Сирдар'?нську область - 22 особи; Самаркандську область – 21 особа; Закасп?йську область – 1 особа; Бухару - 4 особи. Наступного дня, 27.11.1917 р. на курулта? Туркестан було оголошено ?територ?ально автономним разом ?з федеративною демократичною Рос?йською республ?кою?. На курулта? також було вир?шено назвати нову територ?альну осв?ту "Турк?стон мухтор?ат?" (Туркестанська автоном?я). На тому ж курулта? було обрано органи влади автоном??. Представницьким та законодавчим органом мав стати ?Тимчасова Народна рада? у к?лькост? 54 ос?б, виконавчим — Тимчасовий уряд, який склада?ться з 12 ос?б.
Уряд Туркестансько? автоном?? в с?чн? оголосив про нам?р 20 березня 1918 скликати св?й парламент на основ? загального прямого, р?вного ? та?много голосування. 2/3 м?сць у парламент? призначалися мусульманським депутатам, а 1/3 – гарантувалася представникам немусульманського населення. В утвореному в той же час у Ташкент? уряд? Туркестансько? Радянсько? Республ?ки (ТАРСР) з 14 його член?в не було жодно? людини з представник?в кор?нних народ?в. Голова Раднаркому Туркестансько? республ?ки Фед?р Колесов , нещодавн?й конторник на ташкентськ?й зал?зниц?, заявив: ?Неможливо допустити мусульман у верховн? органи влади, оск?льки позиц?я м?сцевого населення щодо нас не визначена?. Всього до Туркестанських Установчих збор?в повинн? були бути обран? 234 особи.
До 1-го складу Тимчасового уряду Туркестансько? автоном?? ув?йшли:
- Мухамеджан Тинишпа?в – м?н?стр-голова, м?н?стр внутр?шн?х справ. За нац?ональн?стю казах
- Шах-?слам (?слам) Шаг?ахметов - заступник м?н?стра-голови. За нац?ональн?стю татарин
- Мустафа Чокай (Мустафа Шокай) - кер?вник в?дд?лом зовн?шн?х зносин (у сучасн?й л?тератур? ?нод? його називають м?н?стром закордонних справ). За нац?ональн?стю казах
- Магд? Чанишев – голова В?йськово? Ради уряду (голова збройних сил). За нац?ональн?стю татарин
- У. Асадуллоходжа?в — керуючий в?дд?лом народно? м?л?ц?? та громадсько? безпеки. За нац?ональн?стю узбек
- Х?даят-бек Юргул?-Ага?в — м?н?стр землеустрою та водокористування. За нац?ональн?стю узбек
- Аб?джан Махмудов - м?н?стр продовольства. За нац?ональн?стю узбек
- Абдурахман-бек Ураза?в – заступник м?н?стра внутр?шн?х справ. За нац?ональн?стю казах
- Соломон Герцфельд – м?н?стр ф?нанс?в. За нац?ональн?стю ?врей.
- К?чик Ергаш (у л?тератур? часто зустр?ча?ться написання ?ргаш, в?н же Ходж? Магомед ?браг?м Ходж??в) — начальник пов?тово? м?л?ц??, який надал? зам?нив Магд? Чанишева на посад? кер?вника збройних сил автоном?ст?в.
Незабаром у зв'язку з в?дходом Тинишпа?ва через внутр?шн? розб?жност? Мустафа Шокай ста? головою уряду.
Туркестанська автоном?я мислилася у склад? майбутньо? Рос?йсько? Федерац??.
У вступн?й промов? Мустафа Шокай сказав:
?Побудувати з ходу повнокровну державу нелегко. Для цього нема? кадр?в, н? досв?ду. ? головне — нема? арм??, щоби захистити майбутню автоном?ю. Як би не була ослаблена Рос?я, вона набагато сильн?ша за нас. З Рос??ю ми повинн? жити у мир? та дружб?. Це дикту? сама географ?я. Я не приймаю пол?тику Рад, але в?рю у руйн?вну силу б?льшовик?в?
У с?чн? 1918 року у в?дпов?дь на пред'явлений ультиматум Шокай в?дмовився визнати владу Рад. Для л?кв?дац?? Туркестансько? автоном?? з Москви до Ташкента прибули 11 ешелон?в з в?йськами та артилер??ю п?д командуванням Костянтина Осипова. До складу радянських в?йськ входили також озбро?н? в?рменськ? загони дашнак?в. Таким чином, Туркестанська автоном?я була л?кв?дована б?льшовиками ? дашнаками лише через 3 м?сяц? п?сля створення, ?? зм?нив Радянський Туркестан. Шокаю вдалося втекти спочатку до Ташкента, п?зн?ше через Актюб?нськ в уральських степах в?н при?днався до член?в уряду ?Алаш-Орди? ? знову вв?мкнувся у пол?тичну боротьбу.
Туркестанська автоном?я в Коканд? (28.11.1917 - 22.02.1918)
Мухамеджан Тинишпа?в (голова уряду 28.11.- 12.12.1917)
Мустафа Шокай (голова уряду 12.12.1917 - 19.02.1918)
Ергаш (?ргаш)-Курбаш? (начальник м?л?ц?? 28.11.1917 - 22.02.1918,
диктатор з 19.02.1918 по 22.02.1918)
.svg){kind=small}
_1.svg){kind=small}
