上海尝试“共享停车”模式遇阻：管理成本增加

Колон?за?ц?я Степово?? Укра??ни в XVI—XVIII стол??ттях.

Засновки

В?йськово-стратег?чне значення

Карта татарських княз?вств у склад? Черн?гово-С?верських земель в перш?й половин? XV ст. за Ст. Кучинським:

   Яголдай

   Курська тьма

   Черн?г?вська тьма

   ?нш? Черн?гово-С?верськ? земл?

Монголо-татарськ? завоювання у Сх?дн?й ? Центральн?й ?вроп? призвели до великих як пол?тичних, так ? демограф?чних зм?н. П?д натиском в?йськ Батия значна частина населення ?з степово? ? л?состепово? зони в?д?йшла у б?льш захищен? м?сця Карпат ? Пол?сся, що призвело до обезлюднення не лише П?вн?чного Причорномор'я, але й п?вденноруських княз?вств, включених до складу Золото? Орди.

Нечисленне татарське населення та асим?льован? ним рештки половц?в переважно зосереджувались у приморських районах. Тому значна частина степ?в м?ж християнським ? мусульманським св?том обезлюдн?ла. Здеб?льшого татари використовували ?? для полювання й випасу худоби, особливо в посушлив? роки. Населення руських поруб?жних княз?вств — для р?зних в?дх?дницьких промисл?в.

Ослаблен? феодальними м?жусобицями, напруженою боротьбою з монголо-татарськими завойовниками давньоруськ? земл? з XIV стол?ття стали об'?ктом експанс?он?стських устремл?нь правител?в Литви та Польщ?. На к?нець XIV стол?ття б?льша частина земель сучасно? Укра?ни опинилася у склад? Великого княз?вства Литовського.

Литовськ? княз?, зм?цнюючи п?вденн? рубеж? сво?? держави, зводили в Подн?стров'?, на узбережж? Чорного моря, в Подн?пров'? укр?плен? фортец?, влаштовували в них гарн?зони. Це сприяло переселенню до степово? зони здеб?льшого укра?нсько? людност?. Однак цей процес виявився досить короткотривалим. Уже наприк?нц? XV стол?ття п?д натиском османсько-татарсько? експанс?? Литва втрача? сво? позиц?? в Причорномор'?. 1482 року кримський хан Мен?л? I ?ерай п?д час походу на Ки?в з великим в?йськом спустошив значну частину ос?лостей Степово? Укра?ни. П?сля цього походу мали м?сце ряд ?нших наб?г?в кримських орд на р?зн? райони Укра?ни, п?д ударами яких укра?нська людн?сть змушена була в?дходити у б?льш захищен? м?сця. Тому за П?вн?чним Причорномор'ям закр?пилася назва ?Дике поле?, а в рос?йськ?й документац?? — ?Поле?.

Для боротьби з експанс?он?стськими устремл?ннями османсько-татарських феодал?в польсько-литовськ? магнати на правобережж? Дн?пра з к?нця XIV стол?ття будують нов? замки, а для ?х оборони ?з сво?х п?дданих формують козацьк? загони, зв?льняючи козак?в в?д селянських повинностей. Наступ польсько-литовських феодал?в на укра?нськ? земл? та закр?пачення селян спричинили масов? втеч? селян в?д сво?х пан?в на окра?ни й поступове осво?ння незаселених район?в.

Важливу роль в проникненн? укра?нсько? людност? в причорноморськ? степи в?д?гравала Запорозька С?ч. Збудована за дн?провськими порогами С?ч з друго? половини XVI стол?ття стала не т?льки центром низового козацтва, але й форпостом народно? колон?зац?? причорноморських степ?в. На Запорожж? шукали притулку виштовхнут? з насиджених м?сць як соц?альним, так ? нац?ональним гнобленням. Тут вони ставали не т?льки во?нами — охоронцями сво?? земл?, але й освоювачами природних багатств краю.

П?сля невдач у Визвольн?й в?йн? проти Польщ? й повернення польських феодал?в на Волинь, Под?лля й Правобережну Укра?ну м?грац?йн? процеси в Укра?н? посилились. Розпочався масовий перех?д укра?нсько? людност? на Л?вобережжя ? в степову зону. Завдяки цьому активно освоювалося межир?ччя Дн?пра ? Дону. Це дозволило царському урядов? приступити до реал?зац?? висунутих ще в 40-х рр. XVII ст. план?в побудови в цьому район? укр?плених поселень — форпост?в рос?йсько? урядово? колон?зац?? у сх?дн?й частин? запорозьких вольностей (Маяк, Соляний — Тор, Городок — в Подонц?в'?, Богородицьк та Серг??вськ — в Подн?пров'?), що ще б?льше актив?зувало осво?ння степово? частини л?вобережжя Дн?пра.

Однак репрес?? царських в?йськ проти булав?нц?в, розгром Старо? С?ч? та перех?д запорожц?в у меж? Кримського ханства ?, нарешт?, перенесення кордон?в Рос?? з узбережжя Азовського моря в межир?ччя Орел? й Самари п?сля невдач Петра ? при Прут?, не т?льки на тривалий час загальмували заселення краю, але й призвели до скорочення чисельност? його людност?.

Господарське значення

У XV стор?чч? почаст?шали втеч? укра?нських селян в?д сво?х пан?в, переважно ?з зах?дних район?в, де феодальний гн?т був тяжчий. З? свого боку, феодали сх?дних м?сцевостей, потребуючи робочо? сили, намагалися залучити у сво? ма?тки вт?кач?в р?зними п?льгами та об?цянками. Це робили й управител? ма?тк?в ВКЛ, якому належали величезн? земельн? простори, господарське осво?ння цих простор?в тривало довгий час. У ньому брали участь тисяч? й тисяч? людей, пом?тну частку серед них становили вих?дц? ?з Зах?дного Пол?сся й прилеглих терен?в.

Зростання колон?зац??

Т?льки з к?нця 20-х — початку 30-х рр. XVIII ст. нам?ча?ться подальше заселення степ?в, обумовлене стих?йним переходом на п?вдень укра?нц?в, орган?зованим переселенням царським урядом державних селян, поверненням запорожц?в на стар? м?сця, а також поселенням на п?вдн? вих?дц?в ?з сус?дн?х держав. Значний вплив на цей процес мало перенесення рос?йсько-османського кордону п?сля в?йни 1735—1739 рр. з межир?ччя Орел? й Самари на узбережжя Азовського моря.

З метою прискорення заселення краю та зм?цнення сво?х позиц?й Причорномор'? царський уряд вдався в 50-х рр. до поселення тут ?ноземних в?йськовослужбовц?в (серб?в, хорват?в, македонян, молдован ? ?нших), як? погодилися перейти на в?йськову службу до Рос?? й поселитися на ?? окра?нах, а також рос?ян-розкольник?в, що жили в Реч? Посполит?й та Османськ?й ?мпер??. З ?ноземних в?йськовослужбовц?в в?н вир?шив сформувати два в?йськово-землеробських поселення (Нову Серб?ю та Слов'яносерб?ю) ? розм?стити ?х на флангах збудовано? в 1731—1735 рр. Укра?нсько? л?н??, щоб таким чином прикрити п?вденн? кордони та посилити тиск на Запорожжя. Оск?льки необх?дно? к?лькост? ?ноземц?в для укомплектування 4 полк?в не набралось, царський уряд дозволив зачисляти до них ? м?сцевих жител?в та переселенц?в з ?нших рег?он?в Укра?ни ? сус?дн?х держав, за винятком пом?щицьких селян, як? прожили за сво?ми волод?льцями б?льше 10 рок?в.

Однак масова урядова колон?зац?я рег?ону розгорнулася т?льки п?сля л?кв?дац?? Запорозько? С?ч?.

Поселення

В 1776—1782 рр. в межах створених на запорозьких землях Азовсько? ? Новорос?йсько? губерн?й було засновано 569 поселень, у тому числ? 488 на землях, що належали кошу. Серед них 478 — складали приватновласницьк?. На початку 1784 р. в Катеринославському нам?сництв?, до якого вв?йшли Азовська ? Новорос?йська губерн??, нараховувалось 2209 поселень, в тому числ? 45 м?ських, в яких проживало 708 190 чол. Серед них укра?нц? становили 73,77 %, рос?яни — 12,23, молдовани ? румуни 6,22, греки — 3,47, в?рмени 2,62, а на решту (представник?в б?льше 30 етн?чних груп) припадало лише 1,69 %. Отже, основний тягар осво?ння рег?ону на початковому етап? випав на долю укра?нц?в. До к?нця XVIII стол?ття чисельн?сть населення в рег?он? досягла майже 1 млн чол., але частка укра?нц?в впала до 64,76 %.

Проект П.Рум'янцева-Задунайського щодо переселення християн з Криму в?дпов?дав нам?рам Катерини II при?днати Крим та колон?зувати степову Укра?ну. 9 березня 1778 ?мператриця п?дписала два рескрипти на ?м'я П. Рум'янцева ? Г.Потьомк?на з наказом провести переселення вс?х християн (грек?в, грузин?в, в?рмен?в та волох?в), як? мешкали у Криму, на в?льн? земл? Новорос?йсько? губерн?? та Азовсько? губерн??. Зд?йснення цих план?в було доручене генерал-поручику кн. О.Прозоровському, а з кв?тня 1778 — генерал-поручику графу О.Суворову.

Аг?тац?ю за переселення супроводжував прямий ? непрямий примус через поширення дез?нформац?? та використання погроз з боку рос?йських урядовц?в та ?хн?х ем?сар?в. Проте значна маса християн позитивно ставилася до переходу у рос?йське п?дданство, св?домо йдучи на матер?альн? жертви. Головними мотивами ?хнього вибору була можлив?сть позбавитися насл?дк?в пол?тично? та економ?чно? нестаб?льност? на батьк?вщин?, а також перспектива отримання в?д рос?йського уряду значних соц?ально-економ?чних п?льг, пов'язаних з набуттям статусу ?ноземних поселенц?в зг?дно з рос. законами (1751, 1762 та 1763): надання зб?льшених земельних над?л?в, зв?льнення на тривалий строк в?д податк?в та рекрутсько? повинност? тощо. Кр?м того, кримськ? християни вимагали гарантувати ?м окремою монаршою грамотою в?льний екон., госп., культур. ? нац. розвиток в умовах адм?н., судово? та конфес?йно? автоном?? (серед найголов. вимог — зд?йснення переселення за рахунок рос. держ. скарбниц?; можлив?сть заснування поселення на засадах адм?н.-тер. автоном??, керованого власним виборним органом самоврядування; зв?льнення назавжди в?д рекрутчини та на 10 рок?в в?д ус?х податк?в тощо).

Акц?я переселення розпочалася 28 липня 1778, коли до Азовсько? губерн?? вирушила перша група християн, ? завершилася 18 вересня 1778. За неповними оф?ц?йними в?домостями на к?нець року, Кримський ханат залишили 31386 християн (?з них 18395 грек?в, 12612 в?рмен?в, 218 грузин?в та 161 волох). Рос?йський уряд б?льше року звол?кав з призначенням м?сця розселення вих?дц?в з Криму. В оч?куванн? розпорядження ?м довелося пережити сувору зиму 1778/79. Навесн? 1779 переселенц? почали вимагати поселення на землях м?ж р?чками Дн?про, Самара та Ор?ль (в?дпов?дно до попередн?х р?шень християнсько? громади, ухвалених ще в Криму). Але оск?льки на той час ц? територ?? були вже заселен?, уряд низкою розпоряджень восени 1779 — навесн? 1780 призначив в?двести ?нш? земл? для поселення колишн?х кримських вих?дц?в. В?рменам надали територ?ю в понизз? р. Дон, де було засновано м. Нах?чеван (з 1838 Нах?чевань-на-Дону, з 1928 у склад? м. Ростов-на-Дону, РФ) ? к?лька с?л навколо — Нах?чеванську округу. Греки, грузини та волохи отримали земл? у Пн. Приазов'?, обмежен? з заходу р. Берда, з? сходу р. Кальм?ус, з п?вноч? р. Вовча (притока Самари). 15 серпня 1780 було засноване м. Мар?уполь, яке стало центром ново-утвореного пов?ту (п?зн?ше — Мар?упольська округа). Тут переселенц? заснували 21 село: Бешево, Богатир, Велика Каракуба, Великий Ян?соль, Георг??вка, Камара, Карань, Керменчик, Константинополь, Ласпа, Малий Ян?соль, Мангуш, Сартана, Старий Крим, Стила, Улакли, Чемрек (або Джемрек, 1781 при?днане до с. Малий Ян?соль), Чердакли, Чермалик, Урзуф та Ялта. Зг?дно з оф?ц?йними в?домостями, 1781 у Мар?упольському пов?т? мешкало 14483 грек?в, що майже на 3912 ос?б менше, н?ж вийшло з Криму 1778. Тривал? негаразди ? невлаштован?сть переселенц?в на новому м?сц?, висока смертн?сть призвели до громадського неспокою ? поширенню у ?хньому середовищ? настро?в до реем?грац??. Уряд Катерини II припиняв спроби повернення християн у Крим, застосовуючи пол?ц?йн? методи.

У результат? переселення християн. населення з Криму економ?ка кра?ни, позбавлена осн. маси свого виробника, була ?стотно п?д?рвана, що посприяло прискоренню анекс?? ханату Рос?йською ?мпер??ю (1783).

Господарство

Айвазовський. Чумаки

Ярмарок у Балт?

Завдяки наполеглив?й прац? населення освоювались р?зн? види природних ресурс?в краю. Найголовн?шим з них була земля. З понад 14,5 млн десятин земл? близько 60 % до к?нця XVIII ст. було в?дведено п?д р?ллю, що св?дчить про значн? досягнення населення в землеробств?. Важливу роль продовжувало в?д?гравати скотарство. Найб?льше розводили велико? рогато? худоби, коней ? овець.

Розвиток с?льського господарства стимулював заведення п?дпри?мств з переробки с?льськогосподарсько? продукц??. На початку 90-х рр. XVIII стол?ття тут д?яло близько 3 тис. р?зних тип?в млин?в, декотр? з яких мали понад 10 камен?в для помелу зерна, виготовлення круп ? т. д. Д?яло в рег?он? 113 гуралень ? 56 р?зного типу п?дпри?мств, у тому числ? два цукрових заводи, що переробляли прив?зну цукрову тростину.

Велику роль в осво?нн? природних ресурс?в в?д?грали Торськ? ? Бахмутськ? солян? промисли, що забезпечували не т?льки Слобожанщину й частково Л?вобережну Укра?ну, але й п?вденно-зах?дн? пов?ти Рос?? с?ллю. З ?х роботою т?сно пов'язан? пошуки кам'яного вуг?лля, зал?зних руд, що поклало початок розвитку вугледобувно? та металург?йно? промисловост? нин?шнього Донбасу.

Багатогалузеве господарство краю спонукало населення до обм?ну результатами прац?, розвитку торг?вл?, тим б?льше що з давн?х час?в через нього пролягали важлив? шляхи, як? з'?днували рег?он з кра?нами ?вропи та Аз?? й ?ншими укра?нськими землями. Найпоширен?шим товаром, що доставлявся з Причорномор'я на ринки Укра?ни та сус?дн?х держав, була риба ? продукти з не?. Поруч з рибою до ?нших рег?он?в доставлялась с?ль як самосадкова з приморських лиман?в, так ? кухонна з Торських та Бахмутських промисл?в. У центральн? райони Рос?? та в ?нш? кра?ни, кр?м риби, доставлялась продукц?я тваринництва. Наприк?нц? XVIII стол?ття все б?льшого розвитку стала набувати поруч з ярмарковою стац?онарна торг?вля. У великих м?стах працювали десятки крамниць, в яких можна було придбати не лише м?сцев? товари, але й прив?зн?, в тому числ? заморськ? фрукти, вина, не кажучи про широкий виб?р рем?сничих вироб?в. Перел?чен? фактори стимулювали розвиток м?ст краю, як? протягом друго? половини XVIII стол?ття з в?йськово-оборонних центр?в переростають в осередки ремесла ? торг?вл?. Особливо це стосу?ться таких новозаснованих м?ст, як Микола?в та Херсон, старого Гаджибея — Одеси, як? за короткий час перетворились у велик? промислов? та торговельн? центри рег?ону.

Див. також

• Колон?зац?я Австро-Угорщини
• Оборонн? споруди у межир?чч? Дн?пра ? С?верського Д?нця в 17-18 стол?ттях.
• ?стор?я кап?тал?зму в Укра?н?
• Кап?тал?стичне виробництво
• Уходи
• Нова Серб?я

Джерела

• П?рко В. О. Заселення Донеччини у XVI—XVIII ст. (короткий ?сторичний нарис ? уривки з джерел)^{[недоступне посилання з кв?тня 2019]} / Укра?нський культуролог?чний центр. — Донецьк: Сх?дний видавничий д?м, 2003. — 180 с. ISBN 966-7804-56-9
• Абл?цов В. Донбас: ?вропейська Укра?на чи аз?йське Дикоп?лля? — К.: ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни, 2014, — 97 с.