多所高校发布自主招生计划
| Громадянська в?йна в Таджикистан? | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Таджикистан Рос?я Узбекистан
|
 Об'?днана таджицька опозиц?я Афган?стан
| ||||||
| Командувач? | |||||||
| Рахмон Наб??в Сафарал? Кенжа?в Сангак Сафаров Емомал? Рахмон Борис ?льцин ?слам Кар?мов
|
Са?д Абдулло Нур? Тураджонзода Ходжи Акбар Кадридд?н Аслонов
| ||||||
Громадя?нська в?йна? в Таджикиста?н? (тадж. ?анги ша?рвандии То?икистон, трансл?т. Jangi shahrvandiyi Tojikiston, МФА: [?d?a?ɡ? ??????n?dij? t??d?ik??s?t??n]; рос. Гражданская война в Таджикистане рос. вимова: [ɡr???dansk?j? v?j?na f?t?d?(?)?k???stan?e]) — збройний конфл?кт в Таджикистан? м?ж приб?чниками центрально? влади та опозиц??ю. Найб?льш? збройн? сутички проходили з серпня 1992 року до липня 1993 року, коли кра?на була фактично розд?лена на дв? ворож? частини. П?сля 1993 року конфл?кт почав спадати, але окрем? сутички проходили до 27 червня 1997 року.
Фактично прелюд??ю до майбутньо? в?йни стали масов? заворушення в Душанбе в лютому 1990 року, з вимогою в?дставки першого секретаря ЦК компарт?? Таджицько? РСР Кахар? Махкамова, який в листопад? того ж року був обраний першим президентом Таджикистану, дан? заворушення були орган?зован? Рахмоном Наб??вим, який п?сля 1985 р. (був знятий ЦК КПРС у 1985 р. за аморальну повед?нку з посади 1-ого секретаря ЦК Компарт?? Таджицько? РСР), вир?шив взяти реванш ? спробував повернутися до влади таким чином, тобто через орган?зац?ю заворушень ? погром?в, пот?м звинувативши в цьому владу в особ? Махкамова.
П?сля провалу ГКЧП, опозиц?я орган?зувала численн? м?тинги з вимогами в?дставки Махкамова, що п?дтримав ГКЧП, та розпуску комун?стично? парт?? ? скасування закону про заборону ?сламсько? парт?? в?дродження. Через деякий час Махкамов подав у в?дставку з поста президента республ?ки.
24 листопада 1991 року у Таджицьк?й РСР пройшли президентськ? вибори, перемогу на яких здобув Рахмон Наб??в, який набрав 56,92 % голос?в. Його головний суперник Давлат Худоназаров, який п?дтримувався Демократичною парт??ю Таджикистану, Парт??ю ?сламського в?дродження, Нац?онально-демократичним рухом ?Растохез? ? мусульманським духовенством, набрав 30 % голос?в. Опозиц?я звинуватила владу у фальсиф?кац?? вибор?в. У перш? к?лька м?сяц?в п?сля вибор?в у кра?н? трималася крихка р?вновага сил — пров?дним представникам ?слам?стсько? опозиц?? була гарантована недоторканн?сть в обм?н на згоду дотримуватися пол?тичних метод?в боротьби за владу.
Передумовами до громадянсько? в?йни в Таджикистан? слугували так? причини:
- важке економ?чне становище в республ?ц?;
- клановий св?тогляд таджик?в;
- високий р?вень рел?г?йност? населення.
Спроба перебудови привела до виникнення ?сламсько-демократичного руху в Таджицьк?й РСР. Основу опозиц?? склали Парт?я ?сламського в?дродження (П?В), Демократична парт?я Таджикистану ? ряд ?нших рух?в. Протистояння м?ж колишньою комун?стичною ел?тою та нац?онально-демократичними й ?сламськими силами перешло з пол?тично? сфери в етн?чно-кланову.
В радянськ? часи в пол?тичному житт? республ?ки дом?нували мешканц? Лен?набадсько? област? (?лен?набадц??), як? займали найвищ? адм?н?стративн? посади, з якими сп?впрацювали вих?дц? з Кулябу — ?кулябц??, як? в свою чергу займали найвищ? посади в силових структурах (МВС). П?сля проголошення незалежност? Таджикистану ?нш? кланов? групи — ?бадахшанц??, ?г?ссарц?? та ?гармц?? намагалися зм?нити розпод?л ролей в керуванн? кра?ною.
В цей же час в Афган?стан? встановився режим тал?б?в, а Узбекистан почав грубо втручатися у справи колишньо? братсько? республ?ки. В цей же час на територ?? Таджикистану з?ткнулися ?нтереси США ? ?рану. Нарешт?, СРСР не стало, а новостворена РФ вже не могла виконувати обов'язки арб?тра в цьому рег?он?. Напруга поступово зростала, його лог?чним п?дсумком стала громадянська в?йна в Таджикистан?.
На початку березня 1992 року був заарештований голова Душанб?нського м?ськвиконкому Максуд ?крамов, 11 березня два роки ув'язнення отримав один ?з кер?вник?в ?Растохеза? М?рбобо М?ррах?мов. 23 березня перед президентським палацом на площ? Шах?дон почались багатоденн? м?тинги пам?рц?в з вимогами в?дставки Сафарал? Кенжа?ва. 26 березня Кенжа?в звинуватив м?н?стра внутр?шн?х справ Мамадайоза Навджуванова, пам?рця за походженням, у перевищенн? сво?х обов'язк?в[1]. За два тижн? к?льк?сть м?тингуючих зросла до 50-60 тисяч ос?б. 21 кв?тня опозиц?я взяла в заручники 20 ос?б, серед яких 16 депутат?в та два заступника прем'?р-м?н?стра. Наступного дня Кенжа?в покинув свою посаду. У в?дпов?дь приб?чники влади орган?зували 26 кв?тня на площ? Озод? перед Верховною Радою св?й м?тинг у п?дтримку Кенжа?ва. 29 кв?тня опозиц?я блокувала президентський палац. Наступного дня у в?дпов?дь Верховна Рада оголосила про введення прямого президентського правл?ння[2].
1 травня президент Рахмон Наб??в видав указ про формування особливого батальйону Нац?онально? гвард?? та санкц?ював видачу збро? приб?чникам влади на площ? Озод?. 5 травня в одному з кишлак?в Явансько? нох?? пройшла збройна сутичка — м?сцев? жител? в?дмовили у про?зд? приб?чник?в влади з Куляба для участ? у м?тингу. На м?сце прибула Нац?ональна гвард?я та м?тингуюч? з площ? Озод?. В ход? сутички загинуло дв? особи з батальйону та 15 м?сцевих жител?в. Через дек?лька годин опозиц?я захопила телецентр, п?зн?ше блокували транспортн? маг?страл? Душанбе, встановили контроль над аеропортом та вокзалом. На ?хн?й б?к стали м?сцева м?л?ц?я, ОМОН та радник президента з в?йськових питань Бахром Рахмонов[3].
7 травня президент п?дписав з опозиц??ю догов?р, за яким ?й був наданий контроль над 8 м?н?стерствами, розпускалась гвард?я, повноваження президента зменшились. Однак ситуац?я в кра?н? не стаб?л?зувалась. 10 травня опозиц?я рушила до буд?вл? Ком?тету нацбезпеки, де був президент. Опозиц?онери вимагали, щоби в?н виступив перед ними. По м?тингуючих був в?дкритий вогонь, загинуло 14 ос?б. На площ? Шах?дон розгор?вся новий м?тинг. Наступного дня був сформований Уряд нац?онального перемир'я, в якому опозиц?я отримала 8 посад. 16 травня приб?чники опозиц?? роз'?хались по дом?вках.
На початку червня бойов? д?? м?ж прихильниками Наб??ва та ?сламсько-демократичною опозиц??ю перем?стилися з Душанбе в п?вденн? рег?они. 19 червня в Душанбе п?д кер?вництвом заступника голови ?ПВ Давлата Усмона ? голови ДПТ Шодмона Юсуфа був утворений Штаб нац?онального порятунку, який орган?зував сили на п?дтримку ?ПВ ? ДПТ, до складу яких ув?йшли сили МВС, призовники та добровольц?.
27 червня в п?вденних районах Таджикистану спалахнули збройн? з?ткнення, що почалося через конфл?кт м?сцевого населення Вахшського району з переселенцями з сус?дн?х рег?он?в. Скориставшись цим, озбро?н? прихильники Наб??ва з Куляба захопили м?сцеву рад?останц?ю ? пов?домили про напад на Вахш?вського тритисячного загону демократ?в-?слам?ст?в, закликавши жител?в Куляба, Лен?набада ? узбецьке населення в Курган-Тюбе почати збройну боротьбу з ?сламськими демократами. В ход? п'ятигодинного бою, в якому з обох стор?н зг?дно з даними республ?канського МВС брало участь близько 400 ос?б ? два БТР, загинули 35 ? були поранен? 56 ос?б.
29 червня в Курган-Тюбе за посередництва Давлата Худоназарова було досягнуто згоди про припинення протиборчими сторонами бойових д?й. За в?домостями Кулябського обласного виконавчого ком?тету, число б?женц?в в результат? з?ткнень в червн?-липн? склало 132 тисяч? чолов?к. 1 липня через загострення ситуац?? на п?вдн? уряд прийняв постанову про охорону особливо важливих об'?кт?в в республ?ц?, в?дпов?дно до якого частинам рос?йсько? 201-? мсд була доручена охорона Нурексько? ГЕС, Яванского електромехан?чного комб?нату, Вахшська азотно-тукового заводу, ряду об'?кт?в в?йськового призначення, а також к?лькох д?лянок автодор?г на г?рських перевалах уздовж кордону Кулябсько? ? Курган-Тюб?нской областей.
27 липня протиборч? сторони п?дписали в Хороз? угоду про припинення вогню з 10.00 28 липня. Однак, через к?лька годин п?сля цього, в Бохтарському район? Курган-Тюб?нск?й област? сталося збройне з?ткнення м?ж прокомун?стично налаштованими таджиками Кулябського походження з кишлаку Сар? Пул-1 ? прихильниками опозиц?? Гармського походження з кишлаку Сар? Пул-2, що призвело до втручання збройних п?дрозд?л?в СНД, дислокован? в област?, ? м?л?ц?онер?в.
24 серпня ?сламськими бойовиками Р. Нуруллобековим ? Д. Махмудовим був убитий генеральний прокурор Таджикистану Нурулла Хувайдулло?в, це викликало на батьк?вщин? загиблого в кишлаку Пангаз Аштского району Лен?набадсько? област? ? в Куляб? масов? м?тинги, на яких р?зко засуджувалося уряд нац?онального примирення.
Приблизно в 15 годин? 31 серпня ?молодь Душанбе? сп?льно з б?женцями з Курган-Тюб?нськ?й ? Кулябськ?? областях, блокували виходи з президентського палацу, зажадали зустр?ч? з президентом. Через к?лька годин вони захопили резиденц?ю, але Наб??ва там не виявилося, оск?льки в?н встиг сховатися в гарн?зон? 201-? мотостр?лецько? див?з?? ОВС СНД. В руках загарбник?в виявилася група заручник?в чисельн?стю 48 ос?б, одного з яких жорстоко вбили. Умовою ?х зв?льнення б?женц? поставили негайну в?дставку президента ? для б?льшо? переконливост? з в?кна буд?вл? був висунутий гранатомет. У телефонн?й розмов? з? сп?кером Верховно? Ради Акбаршо ?скандаровим, Наб??в пов?домив, що в?н не збира?ться йти на пенс?ю, а ?заручник?в нехай стр?ляють, якщо хочуть?. Через два дн? заручники були в?дпущен?. На тл? цих под?й в Лен?набадськ?й област? було оголошено про створення ?Нац?онально? гвард??? чисельн?стю в 2 тисяч? чолов?к. 2 вересня члени каб?нету м?н?стр?в п?дписали сп?льну заяву про недов?ру президенту ? прийняли р?шення в?дкрити 4 вересня сес?ю Верховно? Ради.
В цей же день перед буд?влею облвиконкому в м?ст? Курган-Тюбе з?бралися прихильники президента. П?д час виступу сангак Сафарова загони ?ПВ ? ДПТ, взявши м?тингувальник?в в к?льце, в?дкрили вогонь, а також одночасно за п?дтримки бронетехн?ки захопили ключов? м?сця в м?ст?. У м?ст? почалася р?занина, в тому числ? ? в квартал?, де жили узбеки — вих?дц? з-п?д Самарканди. Тисяч? людей ринули п?д захист 191-го полку 201-? див?з?? в прилегле до нього селище ?мен? Ломоносова. Нам?чена на 4-5 вересня сес?я Верховно? Ради Таджикистану, яка повинна була вир?шити питання про в?дставку глави держави, не в?дбулася через в?дсутн?сть кворуму.
7 вересня Рахмон Наб??в спробував та?мно в?дбути в р?дний Ходжент, який, як ? Куляб, що не контролювався ?слам?стами, але його перехопили по дороз? в аеропорт. З метою не допустити розправи над президентом до аеропорту прибули 4 танка, 1 БТР ? 1 БМП 201-й мсд, а також 4 БТРа МВС Таджикистану. Увечер? того ж дня п?сля зустр?ч? з членами Презид?? Верховно? Ради Таджикистану, Наб??в п?дписав заяву про в?дставку. Виконувачем обов'язк?в президента став голова Верховно? Ради Акбаршо ?скандаров. П?сля цього пол?тична криза в Таджикистан? остаточно набула характеру громадянсько? в?йни. Под?? в Таджикистан? призвели до масового виходу б?женц?в.
У наступн? дн? п?сля в?дставки Наб??ва розгорнулися бойов? д??. Голова Верховно? Ради республ?ки Сафарал? Кенджа?в вт?к до Куляб ? орган?зував власн? загони бойовик?в . На основ? Кулябсько-г?сарсько? коал?ц?? був створений Народний фронт Таджикистану, який проголосив сво?ю метою в?дновлення ?конституц?йного порядку?. Його л?дером став крим?нальний авторитет Сангак Сафаров. У рос?йськомовному середовищ? прихильник?в ?слам?ст?в називали ?Вовчик? (в?д слова ваххаб?зм), а прихильник?в Народного фронту — ?Юрчик?, в?д ?мен? Юр?я Андропова, через значну к?льк?сть в ?х рядах колишн?х сп?вроб?тник?в м?л?ц?? ? КДБ Таджицько? РСР.
Кулябськ? загони Народного фронту почали регулярн? бойов? операц?? проти Курган-Тюбе, де оборонялися загони опозиц??. Обидв? сторони використовували бронетехн?ку ? важке озбро?ння. У Кулябськ?й ? Курган-Тюб?нск?й областях почався вза?мний терор. Сангак Сафаров ? його сподвижник Файзали Са?дов почали розправи над прихильниками ?слам?ст?в, а також жителями Гарма, Каратег?на, Курган-Тюбе, Г?рського Бадахшана, як? вважалися противниками Народного фронту.
У Курган-Тюбе ? його околицях в?дбувалися жорсток? бо?. Загони Гармських ?слам?ст?в, як? прибули на допомогу Курганським прихильникам опозиц??, в?дкинули ?Юрчик? назад, в Кулябську область. Пот?м Гармськ? ?слам?сти влаштували р?занину в узбецькому квартал? Курган-Тюбе, нападам п?ддалися ? рос?йськ? жител? цього м?ста. Т?льки втручання дислокованих в м?ст? п?дрозд?л?в 201-? див?з?? запоб?гло подальш? жертви.
Опозиц?я в в?йськово-пол?тичному в?дношенн? стала залежати в?д Гармських ?слам?ст?в, що в?дштовхнуло в?д не? душанбанц?в, курган-тюб?нц?в ? бадахшанц?в. Зб?льшилася п?дтримка Кулябських прихильник?в Народного фронту. Узбекистан почав постачати ?м зброю. На територ?? Узбекистану були сформован?, озбро?н? ? навчен? загони узбек?в з Таджикистану. Серед них вид?лявся колишн?й оф?цер Радянсько? Арм??, учасник афгансько? в?йни Махмуд Худойберд??в. На початку вересня ц? загони захопили Г?сарську долину, де виникло нове угруповання ?Юрчик? — Г?сарсько-Турсунзадеське. Воно перер?зало зал?зницю, що сполуча? Душанбе з зовн?шн?м св?том ? над Душанбе, Гарма ? Пам?ром нависла загроза голоду. На початку вересня на таджико-афганський кордон в Московський ? Пянджський ПО були спрямован? для посилення частини ВДВ. У Пянджський ПО прибув зведений батальйон ВДВ 387 з Фергани.
25 вересня було ско?но напад ?слам?ст?в на селище ?мен? Ломоносова п?д Курган-Тюбе, де зосередилися велик? групи б?женц?в. ?слам?сти проникли в селище ? в?дт?снивши оф?цер?в 191-го полку 201-? див?з??, влаштували р?занину.
27 вересня Кулябськ? загони п?д командуванням колишнього вихователя в колон?? для неповнол?тн?х оф?цера внутр?шн?х в?йськ Лангар Лангар??ва штурмом взяли Курган-Тюбе ? утримували його до 4 жовтня.
24 жовтня Г?сарськ? збройн? групи п?д командуванням колишнього голови Верховно? Ради Сафарал? Кенджа?ва зробили невдалу спробу захопити Душанбе ? були вибит? з центру м?ста протягом дек?лькох годин.
До жовтня 1992 року загальн? жертви склали 15-20 тисяч убитими ? к?лька десятк?в тисяч пораненими (переважно мирн? жител?), сотн? тисяч жител?в стали б?женцями. З п?вдня ви?хало практично вс? переселенц? з Узбекистану ? П?вн?чного Таджикистану. З Таджикистану ви?хали близько 90 тисяч рос?йськомовних жител?в. Промислов?сть була практично парал?зована, а с?льське господарство зруйновано.
З 16 листопада по 2 грудня в Худжанд? пройшла 16-а ?примирна? сес?я Верховно? Ради Таджикистану, на як?й прийняли в?дставку Рахмона Наб??ва, обрали головою Верховно? Ради вих?дця з Куляба Емомал? Рахмонова, а також звернулися до Казахстану, Киргиз??, Узбекистану ? Рос?? ?з закликом ввести в Таджикистан миротворч? сили. Через десять дн?в 26 листопада польов? командири ?Народно-демократично? арм??? ? Кулябських збройних формувань п?дписали в Худжанд? угоду про мир.
Однак, Сафарал? Кенджа?в, незадоволений тим, що йому в новому кер?вництв?, сформованому Верховною Радою, не дали жодно? посади, орган?зував новий наступ сво?х прихильник?в на Душанбе. Базоване на зах?д в?д м?ста г?сарське угруповання також почало наступати на столицю. В к?нц? листопада ? на початку грудня околиц? Душанбе п?ддавалися обстр?лу з реактивних установок системи ?Град?. 4 грудня представники ?Народно-демократично? арм?? Таджикистану?, яка контролю? столицю, заявили по республ?канському рад?о, що вважають нове кер?вництво кра?ни на чол? з Емомал? Рахмоновим ?в?роломним ? комун?стично од?озним? ? що вони не впустять новий уряд, що базу?ться в Худжанд?, в столицю.
Во?н?зован? угруповання прихильник?в Народного фронту почали вит?сняти загони опозиц?? з Душанбе. 10 грудень в столицю з боку Г?сара з боями ув?йшов спец?альний батальйон м?н?стра внутр?шн?х справ Якуба Сал?мова. П?сля взяття м?ста сили Народного фронту розгорнули наступ на оплот опозиц?? ? вузол шосейних дор?г — Кофарн?хон ? 20 грудня Кулябськ? збройн? формування вибили противника з цього населеного пункту, п?сля чого бойов? д?? перем?стилися в Рам?тську ущелину ? на сх?д, в напрямку Гарма. За ш?сть м?сяц?в громадянсько? в?йни в 1992 роц? загинуло за даними ?Мемор?алу? 20 тисяч ос?б або за деякими оц?нками — до 50 тисяч.
П?сля взяття Душанбе силами Народного фронту там почався терор тих хто проживав в Душанбе, в м?ст? тривало крим?нальне свав?лля. У с?чн? — лютому 1993 року силами Народного фронту були заарештован? практично вс? д?яч? опозиц?йних парт?й ? рух?в у Лен?набадськ?й област?, в тому числ? ? займали найб?льш пом?ркован? позиц?? (наприклад, Са?дшо Акрамов).
На початку 1993 року основн? бойов? д?? перем?стилися в Каратег?н (Гарм, Ром?т) ? Дарваз (Тав?льдара). 21 червня 1993 судова колег?я у цив?льних справах Верховного суду Таджикистану заборонила д?яльн?сть опозиц?йних парт?й (Демократично? парт?? Таджикистану, ?сламсько? парт?? в?дродження, народного руху ?Растохез? ? товариства ?Лал? бадахшон?). Вс? чотири пол?тичн? рухи орган?зували в?йськово-пол?тичний блок — Об'?днану таджицьку опозиц?ю, який виступив проти оф?ц?йно? пол?тики влади.
Неспок?йна ситуац?я складалася на таджицько-афганському кордон?, де свою службу несли рос?йськ? прикордонники. З весни бойовики таджицько? опозиц?? за п?дтримки афганських моджахед?в неодноразово намагалися зд?йснити прорив кордону. Рано вранц? 13 липня афганськ? моджахеди силами одного батальйону (200 ос?б) з числа в?йськовослужбовц?в 55-? п?хотно? див?з?? афганських збройних сил ? бойовик?в таджицько? опозиц?? прорвалися на територ?ю Таджикистану, вступивши в б?й з 12-? заставою рос?йських прикордонних в?йськ. До к?нця дня на м?сця бою п?д?йшли частини рос?йсько? 201-? мотостр?лецько? див?з??, як? вибили моджахед?в з займаних позиц?й ? в?дновили ц?л?сн?сть кордону. До л?та ?нтенсивн?сть збройних д?й п?шла на спад.
У 1994 роц? опозиц?я намагалася актив?зуватися, але не досягла в?дчутних усп?х?в. Загострилися в?дносини м?ж кулябцями ? г?сарцями, що користувалися п?дтримкою Узбекистану. У кв?тн? 1995 року опозиц?я почала контрнаступ з територ?? Афган?стану, яке однак знову не принесло ?м усп?х?в. В к?нц? кв?тня в Москв? пройшли переговори уряду та опозиц?? на вищому р?вн?, результатом чого стала угода про продовження припинення вогню ще на м?сяць. У травн? в Кабул? пройшла зустр?ч Рахмонова ? Са?да Абдулло Нур?, де вони домовилися продовжити припинення вогню ще на три м?сяц?.
З кв?тня 1994 року по травень 1997 року за ег?дою ООН пройшло в?с?м раунд?в переговор?в м?ж ворогуючими сторонами, але сам? ?х л?дери не мали ч?тко? позиц??. Тод? ж Демократична парт?я розпалася на к?лька блок?в-?платформ?, одна з яких стояла за збройне протистояння, а ?нша за врегулювання конфл?кту дипломатичними засобами. В результат? опозиц?ю стали представляти розр?знен? групи польових командир?в — ?комсомолабадськ??, ?тадж?кабадськ??, ?Гармськ??. 23 грудня 1996 року в Москв? п?дписано угоду, п?д яким поставили п?дписи Емомал? Рахмонов ? Са?д Абдулло Нур?, яка передбачала включення опозиц?? до уряду. 4498 б?йц?в було вир?шено ?нтегрувати в оф?ц?йн? силов? структури, 5377 член?в опозиц?? п?длягали безумовн?й амн?ст??.
Президентом Таджикистану (за результатами президентських вибор?в 1999 року) залишився прихильник св?тського правл?ння Емомал? Рахмонов, проте опозиц?я отримала м?сця в парламент?, адм?н?стративн? посади, директорськ? пости на р?зних великих п?дпри?мствах, а рядов? б?йц? сил опозиц?? ув?йшли до складу арм??. Почався процес повернення б?женц?в з Афган?стану. З 1998 року 27 червня ? державним святом ?День нац?онально? ?дност??. Постановою нац?онального парламенту цей день оголошений неробочим.
П?сля примирення обстановка в кра?н? поступово стаб?л?зувалася. Продовжував вести збройну боротьбу польовий командир Махмуд Худойберд??в, що контролював Курган-Тюбе. У 1998 роц? м?сто було взято п?д контроль урядовими в?йськами. Сам польовий командир загинув при нез'ясованих обставинах в 2001 роц?, але доказ?в його загибел? дос? нема?.
Мал? групи, як? не п?дписали угоди, продовжували оп?р ? в 2009 роц?, зокрема заг?н Мулло Абдулло контролював важкодоступн? райони. У наступн? роки противники уряду Емомал? Рахмона намагалися орган?зовувати збройн? заколоти — в листопад? 1998 року на чол? з Махмудом Худайберд??вим, в 2010 роц? М?рзо З??вим ? в 2011 роц? Мулло Абдулло, однак ц? спроби не ув?нчалися усп?хом, вони були розгромлен? зусиллями силових структур Таджикистану.
27 червня 1997 на тл? посилення влади тал?б?в в Афган?стан? було укладено перемир'я м?ж урядом ? Об'?днаною таджицькою опозиц??ю. Частина ??слам?ст?в? влилася в державн? структури. Т?, що в?дмовилися визнати мирну угоду й скласти зброю (наприклад, польовий командир Абдулло Рах?мов, який контролював в роки в?йни район Дарбанд), продовжували збройний оп?р протягом наступних рок?в.
26 вересня 1999 року в Таджикистан? в?дбувся референдум щодо внесення поправок до конституц??, зокрема й про зб?льшення терм?ну президентських повноважень з 4 до 7 рок?в. На президентських виборах 6 листопада перемогу отримав Емомал? Рахмонов, набравши 96,9 % голос?в[4].
- 1 раунд 5–19 кв?тня 1994 року в Москв?
- 2 раунд 18–28 червня 1994 в Тегеран?
- 3 раунд 20 жовтня–1 листопада 1994 в ?сламабад?
- 4 раунд 22 травня–1 червня 1995 року в Алма-Ат?
- 5 раунд в Ашхабад?
- 1 етап 30 листопада–22 грудня 1995 р.
- 2 етап 26 с?чня–18 лютого 1996 р.
- 3 етап 8–21 липня 1996 р
- 6 раунд 5–19 с?чня 1997 року в Тегеран?
- 7 раунд 26 лютого–8 березня 1997 року в Москв?
- 8 раунд в Тегеран?
- 1 етап 9–16 кв?тня 1997 р.
- 2 етап 22–28 травня 1997 р.
Додатково в?дбулися три раунди пром?жних консультац?й Уряду РТ ? Об'?днано? таджицько? опозиц??:
- 1 раунд — за 12-17 вересня 1994 року в Тегеран?,
- 2 раунд — в лютому 1995 року в Москв?, Душанбе, ?сламабад?, Тегеран?.
- 3 раунд — 19–26 кв?тня 1995 року в Москв?.
Особист? зустр?ч?, переговори ? документи, п?дписан? Президентом РТ Е. Рахмоновим ? Кер?вником ОТО Са?дом Абдулло Нур?
[ред. | ред. код]1 зустр?ч — 17–19 травня 1995 р. Сп?льна заява (Кабул).
2 зустр?ч — 19 липень 1995 — серпень 1995 р. Сп?льна заява (Тегеран).
Заочна зустр?ч — Протокол ?Про основн? засади встановлення миру ? злагоди в Таджикистан?? в?д 17 серпня 1995 року (П?дписано окремо).
3 зустр?ч — 10–11 грудня 1996 р. Сп?льну заяву. Протокол ?Про врегулювання в?йськово-пол?тично? обстановки в зонах протистояння? в?д 11 грудня 1996 року (Хосдех — П?вн?чний Афган?стан).
4 зустр?ч — 23 грудень 1996 р. Угода Президента РТ ? Кер?вника ОТО. Протокол ?Про основн? функц?? та повноваження Ком?с?? з нац?онального примирення? в?д 23 грудня 1996 р Сп?льна заява (Москва).
5 зустр?ч — 20–21 лютого 1997 р. Додатковий протокол до протоколу ?Про основн? функц?? та повноваження Ком?с?? з нац?онального примирення? в?д 21 лютого 1997 р. Положення про Ком?с?ю з нац?онального примирення (Мешхед).
6 зустр?ч — 16–18 травня 1997 р. Б?шкекський меморандум. Протокол ?З пол?тичних питань? в?д 18 травня 1997 р. (Б?шкек).
27 червня 1997 р. в Москв? були п?дписан? так? документи:
- Загальна угода про встановлення миру ? нац?онально? злагоди в Таджикистан?
- Протокол про вза?морозум?ння м?ж Президентом Республ?ки Таджикистан Е. Рахмоновим ? Кер?вником Об'?днано? таджицько? опозиц?? Са?д Абдулло Нур?
- Московську заяву Президента Республ?ки Таджикистан Е. Рахмонова, Кер?вника Об'?днано? таджицько? опозиц?? Са?д Абдулло Нур? ? спец?ального представника Генерального Секретаря ООН Г. Д. Мерремем.
?Генеральна угода про встановлення миру ? нац?онально? злагоди в Таджикистан?? об'?дну? пакет документ?в (протокол?в, угод), п?дписаних в ход? м?жтаджицьких переговор?в м?ж делегац?ями Уряду РТ ? ОТО п?д ег?дою ООН протягом кв?тня 1994 по 27 червня 1997 гг. Загальна угода включа? в себе дев'ять документ?в:
- Протокол про основн? принципи встановлення миру ? нац?онально? злагоди в Таджикистан? (п?дписаний 17 серпня 1995 Президент РТ ? Кер?вником ОТО).
- Угода Президента РТ Е. Рахмонова ? Кер?вника ОТО С. А. Нур? за п?дсумками зустр?ч? в Москв? 23 грудня 1996 р.
- Протокол про основн? функц?? та повноваження Ком?с?? з нац?онального примирення (п?дписаний Президентом РТ ? Кер?вником ОТО в Москв? 23 грудня 1996 р.).
- Положення про Ком?с?ю з нац?онального примирення (п?дписана 21 лютого 1997 р. Президентом РТ ? Кер?вником ОТО в Мешхед?).
- Додатковий протокол до протоколу ?Про основн? функц?? та повноваження Ком?с?? з нац?онального примирення? (п?дписаний 21 лютого 1997 року в Мешхед?).
- Протокол з питань б?женц?в (п?дписаний 13 с?чня 1997 року в Тегеран?).
- Протокол з в?йськових проблем (п?дписаний 8 березня 1997 року в Москв?).
- Протокол з пол?тичних питань (п?дписано 18 травня 1997 р Президентом РТ ? Кер?вником ОТО в Б?шкеку).
- Протокол про гарант?? зд?йснення Загально? угоди про встановлення миру ? нац?онально? злагоди в Таджикистан? (п?дписаний 28 травня 1997 в Тегеран?).
Ком?с?я з нац?онального примирення (КНП) утворена в?дпов?дно до документ?в ?Загально? угоди? з числа представник?в уряду ? опозиц?? (Всього 26 член?в, по 13 в?д уряду ? опозиц??) стала основним механ?змом виконання документ?в ?Загально? угоди? п?д час перех?дного пер?оду 1997—2000 рр. КНП провела сво? перше зас?дання 7–11 червня 1997 року в Москв? ? почала свою роботу в Душанбе 15 вересня 1997 р.
КНП припинила свою д?яльн?сть п?сля проведення парламентських вибор?в ? скликання нового парламенту Таджикистану–Меджл?с Ол? РТ 1 кв?тня 2000 р. В ход? д?яльност? КНП в Таджикистан? були реал?зован? основн? положення (документи) Загально? угоди про встановлення миру ? нац?онально? злагоди в Таджикистан? в?д 27 червня 1997 року.
Насл?дки в?йни у результат? в?йни т?льки в 1992—1993 рр. загинуло приблизно 60 000 чолов?к ? багато пропали безв?сти. Б?льш 60 000 чолов?к втекли в Афган?стан ? 195 000 були змушен? переселитися в кра?ни Сп?вдружност? Незалежних Держав, в основному в Узбекистан ? Рос?ю. Число внутр?шн?х переселенц?в досягло близько 1 млн ос?б. Були зруйнован? 35 723 житлових прим?щення. У результат? в?йни 25 000 ж?нок стали вдовами, 53 000 д?тей сиротами. 61 медичних заклади повн?стю виведен? з ладу. У Душанбе ? Хатлонсько? област? багато шк?л були розграбован? ? зруйнован?. У результат? внутр?шнього конфл?кту 1992—1993 рр. загальна сума матер?альних втрат склала б?льше $ 10 млрд. За час в?йни економ?ка кра?ни була п?д?рвана. Таджикистан став одн??ю з найб?дн?ших кра?н св?ту. Величезна к?льк?сть б?женц?в покинуло кра?ну.
- ↑ Михаил Липов. Таджики — за демократию на многоклановой основе. // Коммерсантъ, № 115, 13.04.1992. Арх?в ориг?налу за 5 березня 2016. Процитовано 6 вересня 2015.
- ↑ Юлия Сальникова. Население митинги митингом вышибает. // Коммерсантъ, № 118, 4.05.1992. Арх?в ориг?налу за 4 березня 2016. Процитовано 6 вересня 2015.
- ↑ Михаил Липов. Эпоха ушла — Набиев остался. // Коммерсантъ, № 119, 11.05.1992. Арх?в ориг?налу за 4 березня 2016. Процитовано 6 вересня 2015.
- ↑ Петро Глад??вський. Вибори президента Рахмона. // Zbruch, 08.11.2013. Арх?в ориг?налу за 16 жовтня 2015. Процитовано 6 вересня 2015.
- Г. М. Перепелиця. Громадянська в?йна в Таджикистан? // Укра?нська дипломатична енциклопед?я: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ?н. — К: Знання Укра?ни, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X