制袋机订购 质量好的全自动无纺布制袋机在哪买

Радянсько-ф?нська в?йна 1939–1940 рр.
?вропейський театр Друго? св?тово? в?йни
Ф?нськ? кулеметники п?д час радянсько-ф?нсько? в?йни. Ф?нськ? кулеметники п?д час радянсько-ф?нсько? в?йни.
Дата: 30 листопада 1939 — 13 березня 1940 (104 доби) М?сце: Сх?дна Ф?нлянд?я, Карел?я, Мурманська область Результат: Московська мирна угода (1940)
Сторони
СРСР ФДР	Ф?нлянд?я За п?дтримки: Франц?я[джерело?] Велика Британ?я США Швец?я
Командувач?
Йосип Стал?н Климент Ворошилов Семен Тимошенко Кирило Мерецков Василь Чуйков Григор?й Штерн Володимир Грендаль Отто Куус?нен Аксел? Антт?ла	Кюест? Калл?о Карл Густав Маннергейм Аксель Айро Гуго Остерман Ялмар С??ласвуо Ер?к Гейнр?кс Карл Оеш Гаральд Екв?ст В?льйо Туомпо Ернст Л?ндер
В?йськов? сили
1,000,000 солдат?в 3,000 танк?в 3,800 л?так?в	250,000 солдат?в 30 танк?в 130 л?так?в
Втрати
• 126,875–167,976 вбитих або зниклих безв?сти  • 188,671 – 207,538 поранених або хворих (з? щонайменше 61,506 хворими чи обмороженими  • 5,572 полонених  • 1,200 – 3,543 танк?в  • 261 – 515 л?так?в 321,000 – 381,000 загальних втрат	• 25,904 загиблих або зниклих безв?сти  • 43,557 поранених  • 800 – 1,100 полонених  • 20–30 танк?в  • 62 л?така 70,000 загальних втрат

У В?к?пед?? ? статт? про ?нш? значення цього терм?на: Радянсько-ф?нська в?йна (1941—1944).

Радя?нсько-ф??нська, або Зимо?ва в?йна? (ф?н. talvisota, рос. Советско-финская война) — збройний конфл?кт м?ж СРСР ? Ф?нлянд??ю у пер?од в?д 30 листопада 1939 року до 13 березня 1940 року (104 доби та 4 години). В?йна стала насл?дком узгодження розпод?лу сфер впливу у Сх?дн?й ?вроп? зг?дно з та?мними протоколами до пакту про ненапад м?ж Н?меччиною та СРСР 23 серпня 1939 року та Догов?р про дружбу та кордон м?ж СРСР та Н?меччиною в?д 28 вересня 1939 р.).

СРСР неодноразово пропонував (з 1938 р.) в?дсунути кордон в?д Лен?нграда, який пролягав за 32 км в?д центру м?ста, з м?ркувань безпеки, заявляючи, що Н?меччина могла б використати територ?ю п?вн?чно? кра?ни для ймов?рного вторгнення. Москва пропонувала компенсувати територ?альн? втрати в Сх?дн?й Карел??. П?сля в?дмови ф?нського уряду в?д радянських пропозиц?й про зм?ну кордон?в у Карел?? ? передачу в?йськово-морсько? бази Ханко, 28 листопада 1939 року СРСР роз?рвав дипломатичн? стосунки з Ф?нлянд??ю. 30 листопада чотири арм?? СРСР чисельн?стю 540 тисяч вояк?в напали на сус?дню державу на фронт? в?д Балт?йського до Баренцового моря. В?йна мала агресивний характер.

Б?льш?сть джерел приходять до висновку, що Радянський Союз мав нам?р завоювати всю Ф?нлянд?ю ? використав встановлення мар?онеткового ф?нського комун?стичного уряду та секретн? протоколи пакту Молотова — Р?ббентропа для цього. Тод? як ?нш? джерела вважають, що СРСР хот?в т?льки в?дсунути кордон у Карел?? задля безпеки Лен?нграда, ? заперечують прагнення насадити в Ф?нлянд?? прокомун?стичний режим. В?йськове вторгнення Червоно? арм?? стало причиною визнання Л?гою Нац?й Радянського Союзу агресором ? виключення його з? свого складу. Розгляда?ться як частина Друго? св?тово? в?йни.

У радянськ?й пропаганд? та оф?ц?йн?й радянськ?й ?стор?ограф?? в?йна називалася ?збройним конфл?ктом на кордон? з Ф?нлянд??ю? або ?оборонною в?йною СРСР проти агрес?? буржуазно? Ф?нлянд???. У п?зн?ш?й радянськ?й та частин? сучасно? рос?йсько? ?стор?ограф?? ця в?йна розгляда?ться як окремий двосторонн?й локальний конфл?кт, який не ? частиною Друго? св?тово? в?йни; так само як, наприклад, ? бо? на р?чц? Халхин-Гол у Монгол??.

В?йна завершилася п?дписанням Московського мирного договору, який заф?ксував в?дторгнення в?д Ф?нлянд?? значно? частини ?? територ??.

Передумови

Колишня шведська пров?нц?я Ф?нлянд?я була захоплена у Швец?? ? включена до складу Рос?йськ?й ?мпер?? внасл?док загарбницько? Рос?йсько-шведсько? в?йни (1808—1809). Щоб запоб?гти прошведським настроям у ф?нському сусп?льств?, Рос?я охоче надала Ф?нлянд?? статус автоном?? та нав?ть певною м?рою сприяла нац?ональному зростанню ф?нського народу, доки це в?ддаляло ф?н?в в?д Швец??.

Коли ж 1917 року в Петроград? стався Жовтневий переворот та владу здобули б?льшовики, Ф?нлянд?я проголосила державну незалежн?сть та, орган?зувавши (не без допомоги з боку Н?меччини) власн? збройн? сили, спромоглася зв?льнити свою територ?ю в?д в?йськових частин Червоно? гвард??, що перебували там як на землях Рос?йсько? ?мпер??. У 1919 роц? у Ф?нлянд?? утверджено першу Конституц?ю, обрано президента.

Порт Л??нахамар? у 1930 роках п?д час входження до Ф?нлянд??

Перша радянсько-ф?нська в?йна, що почалася у травн? 1918 року, завершилась у жовтн? 1920 року укладенням Тартуського договору, за яким б?льшовицька Рос?я серед ?ншого визнала кордоном з Ф?нлянд??ю давн?й митний руб?ж час?в Рос?йсько? ?мпер?? з Великим княз?вством Ф?нляндським, втратила незамерзаючий порт Л??нахамар? в Петсамо у Заполяр'?, ? вих?д у м?жнародн? води Ф?нською затокою. Попри мирну угоду в?дносини м?ж державами залишились напруженими — б?льшовики вс?ляко п?дтримували ф?нських комун?ст?в у спробах реваншу, зокрема п?д час т. зв. ?Свинячого заколоту? 1922 року на п?вноч? Ф?нлянд??.

У 1930-х роках Ф?нлянд?я разом з? Швец??ю, Норвег??ю та Дан??ю проголосили курс на нейтрал?тет та позаблоков?сть. У 1932 роц? СРСР ? Ф?нлянд?я уклали трир?чний ?Догов?р про ненапад ? про мирне врегулювання конфл?кт?в?, який згодом подовжили до 31 грудня 1945 року.

Тим часом кер?вництво Радянського Союзу не бажало сприймати Ф?нлянд?ю як суверенну державу. Йосип Стал?н неодноразово наголошував, що незалежн?сть Ф?нлянд?? ?надали? та що Радянський Союз ?терпить? незалежну ф?нську державу ?поки що?. 1934 року м?ж Ф?нлянд??ю та СРСР укладено угоду про мирне сп?в?снування терм?ном на десять рок?в ? значна частина ф?н?в розглядали ?? як вагому гарант?ю миру. Вт?м, Стал?н, як завжди, так не важав.

Ще до початку Друго? св?тово? в?йни Скандинавський п?востр?в набув важливого стратег?чного значення для супротивних стор?н, що обумовлювалося його геопол?тичним положенням м?ж ворогуючими сторонами: Великою Британ??ю, Н?меччиною та Радянським Союзом. Ус? вони намагалися використати п?востр?в як плацдарм у сво?х ?нтересах. Велика Британ?я та Франц?я, як союзники, могли використати його для створення загрози н?мецьким ВМС, економ?чним центрам П?вн?чно? Н?меччини, транзиту сировини з? Швец?? та Ф?нлянд??, а також створити загрозу для п?вн?чно-зах?дно? частини СРСР та контролювати вих?д його ВМФ ?з Баренцового та Балт?йського мор?в до Атлантичного океану. Для Н?меччини п?востр?в був важливим для постачання зал?зно? руди з? Швец??, для в?йськово-морсько? блокади зах?дних супротивник?в, а також для контролю торгового шляху з п?вн?чних порт?в СРСР до Англ?? ? як плацдарм для наступу на п?вн?чно-зах?дн? райони СРСР. Для Радянського Союзу цей плацдарм надавав можливост? загрожувати Н?меччин? з п?вноч?, порушити традиц?йн? шляхи постачання ?й сировини з? скандинавських кра?н та для д?й на мор? проти Англ?? ? Франц??.

На одному з етап?в п?дготовки просування СРСР до Скандинав?? Й. Стал?н направив до Ф?нлянд?? в?дкликаного з ?тал?? повпреда СРСР Б. Ю. Штейна з та?мною м?с??ю. П?сля особистого прийому Б. Штейна та М. Литвинова у Й. Стал?на, 10 березня 1939 року Б. Штейн прибув до Гельс?нк?, де пров?в близько п?втора м?сяця. К?лька раз?в зустр?чався з м?н?стром закордонних справ Ф?нлянд?? Юго Еркко. П?сля повернення був прийнятий Й. Стал?ним 19 кв?тня.

П?сля укладення пакту Молотова — Р?ббентропа, за яким Ф?нлянд?я була в?днесена до радянсько? ?сфери впливу?, стосунки м?ж СРСР та Ф?нлянд??ю загострились. Ще б?льш напруженими вони стали, коли СРСР разом ?з Н?меччиною 1939 року знищили Польську державу та на вимогу СРСР були п?дписан? угоди ?про вза?модопомогу? з кра?нами Балт??, СРСР розм?стив сво? в?йськов? контингенти на ?хн?й територ??.

У вересн? — жовтн? 1939 року радянськ? в?йська почали зосереджуватися на радянсько-ф?нському кордон?. Генеральний штаб Червоно? арм?? розпочав планування в?йни з Ф?нлянд??ю. За цими планами Червона арм?я одним потужним ударом мала розгромити ф?нськ? в?йська та зайняти всю територ?ю кра?ни за к?лька дн?в. За словами головного маршала артилер?? Воронова, на нарад? у наркома оборони СРСР йому доручили вести розрахунки потр?бних обсяг?в набо?в та обладнання виходячи з того, що в?йна триватиме дванадцять д?б.

Радянський план ведення в?йни

Переговори

Та?мн? переговори

Вперше переговори, що мали безпосередн? в?дношення до майбутн?х под?й, розпочалися 14 кв?тня 1938 року, коли другий секретар радянського посольства у Ф?нлянд?? Борис Ярцев приватним порядком звернувся до к?лькох оф?ц?йних ос?б ?з ф?нського уряду з проханням про та?мн? переговори. Ярцев (справжн? пр?звище — Ривк?н Борух Аронович), що оф?ц?йно займав невисоку посаду у посольств?, насправд? був агентом НКВС, Стал?н йому надав ус? необх?дн? повноваження для переговор?в з кер?вниками Ф?нлянд??.

Переговори точилися навколо потенц?йно? можливост? нападу г?тлер?всько? Н?меччини на Ф?нлянд?ю. Радянський представник давав ф?нам зрозум?ти, що у цьому випадку Радянський Союз також оголосить Ф?нлянд?? в?йну та введе сво? в?йська на ?? територ?ю, аби забезпечити св?й п?вн?чний кордон б?ля Лен?нграда. Щоб запоб?гти такому переб?гу под?й, радянська сторона, турбуючись про безпеку сво?х кордон?в, пропонувала терм?ново укласти м?ж кра?нами угоду про в?йськову вза?модопомогу. Ф?нлянд?ю перспектива тако? угоди не т?шила, бо, по-перше, Ф?нлянд?я спод?валася зберегти нейтрал?тет, а угода явно ставила п?д сумн?в позаблоковий статус Ф?нлянд??; а по-друге, маючи угоду, у раз? в?йни Радянський Союз вже на законних п?дставах вводив до Ф?нлянд?? сво? в?йська, тож отримував ще б?льшу нагоду ?? окупувати.

П?сля двох м?сяц?в та?мних переговор?в, уряд Ф?нлянд?? визнав ?х безперспективними та почав грати у в?дкриту: уряд Радянського Союзу отримав в?д уряду Ф?нлянд?? оф?ц?йну ноту, в як?й зазначено, що Ф?нлянд?я ? нейтральною позаблоковою державою та не надасть дозволу на розташування на сво?й територ?? ?ноземних в?йськ, хоч би до яко? держави т? належали.

У в?дпов?дь СРСР вже оф?ц?йно оголосив сво? пропозиц??. Окр?м вже згадувано? в?йськово? угоди, Радянський союз хот?в брати участь у озбро?нн? Аландських остров?в (що ?х ран?ше було дем?л?таризовано за Тартуською угодою). Також було запропоновано, щоб Ф?нлянд?я дозволила створити радянськ? в?йськов? та морськ? бази на ф?нському остров? Суурсаар?.

У березн? 1939 року у Москву прибула ф?нська делегац?я для проведення перемовин з питань торг?вл?, що було використане кер?вництвом СРСР для висунення пропозиц?? про оренду Радянським Союзом остров?в у Балт?йському мор?, як? належали Ф?нлянд??. Ф?нська сторона 8 березня в?дхилила цю пропозиц?ю. Тод? Й. Стал?н вдався до друго? спроби та?мних перемовин. П?сля розмови з? Й. Стал?ном у присутност? М. Литвинова до Гельс?нк? був направлений колишн?й (1933—1934) повноважний представник СРСР у Ф?нлянд?? Борис Юхимович Штейн. В?д 10 березня Б. Штейн протягом п?втора м?сяця в?в перемовини з м?н?стром закордонних справ Ф?нлянд?? Ю. Еркко.

Коли у кер?вництв? зовн?шн?ми справами СРСР в?дбулися значн? зм?ни ? головою ком?сар?ату зам?сть М. Литвинова став В. Молотов, в?н запросив ф?нську сторону провести у Москв? переговори ?щодо конкретних питань? у радянсько-ф?нських в?дносинах.

Перший раунд переговор?в

Ф?нську делегац?ю очолював авторитетний ф?нський пол?тик Юго Паас?к?в?, з радянсько? сторони переговори в?в безпосередньо Стал?н. Переговори почалися у Москв?, 12 жовтня 1939 року.

Радянськ? вимоги було уточнено та детал?зовано, загалом вони виглядали таким чином: у випадку в?йни м?ж СРСР з одного боку та Н?меччиною або Великою Британ??ю з ?ншого, одне з найважлив?ших м?ст Радянського Союзу, Лен?нград, опиниться у дуже вразливому становищ?, зокрема для нападу через Ф?нську затоку Балт?йського моря. Щоби в?двернути загрозу, мають бути зроблен? так? кроки: дем?л?таризован? за попередн?ми угодами Аландськ? острови мають бути укр?плен? та озбро?н? ф?нською стороною п?д наглядом та за участ? радянських в?йськових. Ф?нлянд?я ма? надати Радянському Союзу у тридцятир?чну оренду п?востр?в Ханко, для розташування на ньому радянських в?йськових баз. Ф?нлянд?я ма? передати Радянському Союзу к?лька остров?в у Ф?нськ?й затоц? для розм?щення на них радянських в?йськових сил. Також в?д Ф?нлянд?? оч?ку?ться передача Радянському Союзу приблизно двох з половиною тисяч квадратних к?лометр?в ф?нсько? територ?? на Карельському перешийку, аби в?дсунути сухопутний кордон в?д Лен?нграда. Радянський Союз, у свою чергу, переда? Ф?нлянд?? б?льше п'яти тисяч квадратних к?лометр?в власно? територ?? — дал? на п?вн?ч, у Карел??.

В?дпов?дь Ф?нлянд?? на ц? пропозиц?? була загалом негативною. Ф?нлянд?ю не обходять проблеми Радянського Союзу, але турбують власн?. Участь радянських в?йськових у озбро?нн? Аландських остров?в ставить п?д сумн?в нейтрал?тет Ф?нлянд??, так само як ? передача в оренду п?вострова Ханко. До того ж радянськ? в?йська на Ханко та Суурсаар? створюватимуть небезпеку вже для Гельс?нк?. Територ?я на Карельському перешийку, що ?? хоче соб? Радянський Союз, ? одн??ю з найб?льш промислово розвинених областей Ф?нлянд??, до того ж там м?ститься друге за розм?ром та значенням м?сто кра?ни, В??пур?. Та ж м?сцев?сть, яку СРСР пропонував на зам?ну, хоча й значно б?льша за розм?ром, але порожня та нерозвинена. До того ж на Карельському перешийку розташован? основн? оборонн? споруди Ф?нлянд??, залишившись без них вона стане беззахисною у в?йськовому план?. Вт?м, Ф?нлянд?я загалом згодилася на обм?н к?лькох остров?в Ф?нсько? затоки на аналог?чну за розм?рами територ?ю у Карел??. Оренда ф?нських територ?й для в?йськових ц?лей Радянського Союзу теоретично також можлива, але оск?льки вона зач?па? позаблоковий статус держави, то така концес?я мала би бути схвалена конституц?йною б?льш?стю ф?нського парламенту, тобто п'ятьма шостими голос?в.

СРСР у свою чергу не пристав на пропозиц?? Ф?нлянд??, тож п?сля трьох зустр?чей ф?нська делегац?я в?дбула додому для консультац?й ?з урядом.

Другий раунд переговор?в

Вдруге радянська та ф?нська делегац?? зустр?лися 23 жовтня. Н?яких зрушень не в?дбулось, сторони продовжували стояти на сво?х попередн?х позиц?ях. Ф?ни також висловили протест щодо регулярних, останн?м часом, польот?в радянських розв?дувальних л?так?в над ф?нською територ??ю, але будь-якого обговорення цього питання також не в?дбулося.

Переговори зайшли в глухий кут. Яблуком розбрату виявився п?востр?в Ганко, крайня п?вденна точка Ф?нлянд??. Саме там п?д час громадянсько? в?йни 1918 року висадилась н?мецька див?з?я, щоб прийти на допомогу б?лим. Аби врятувати переговори в?д провалу, Паас?к?в? гарячково шукав компром?су ? запропонував СРСР для заснування бази невеличкий остр?в Юссар? на сх?д в?д Ганко. Цю пропозиц?ю висунув Маннергейм, який вважав, що потр?бно досягти компром?су. Однак ус? парт?? висловили протест проти будь-яких додаткових поступок ? ц?лковито в?дмовились давати згоду на передачу Ганко.

Трет?й раунд переговор?в

3 листопада ф?нськ? делегати укотре вирушили до Москви. Поки делегац?я була в дороз?, СРСР оприлюднив пропозиц??. Стал?н продовжував згадувати групу остров?в неподал?к Ганко. Ф?нськ? делегати зателеграфували сво?му уряду, щоб одержати дозв?л запропонувати СРСР остр?в Юссар?, а також д?йти згоди щодо Карельського перешийка. Отримавши в?дпов?дь уряду та л?дер?в парламентських парт?й, Еркко передав делегатам телеграмою нов? ?нструкц??. ?м заборонялось згадувати будь-як? острови поблизу Ганко. Якщо за таких умов не вдасться д?йти згоди, ?м було наказано перервати переговори. Остання зустр?ч ф?нсько? делегац?? з? Стал?ним ? Молотовим в?дбулася 9 листопада. За спогадами Таннера, ватажки СРСР здивувались, почувши в?дпов?дь ф?нсько? сторони. Дискус?я припинилась, ф?нська делегац?я повернулась до Ф?нлянд?? 13 листопада. Нав?ть п?сля цього Паас?к?в? був переконаний, що пропозиц?я Юссар? могла б дозволити продовжити переговори ?, можливо, в?дкрила би шлях до компром?су.

Подальш? прогнози

М?н?стр закордонних справ Юго Н?укканен, один з л?дер?в Аграрно? парт??, оц?нював обороноздатн?сть Ф?нлянд?? оптим?стичн?ше за Маннергейма. В?н нав?ть вважав, що в?йна буде кращою альтернативою для Ф?нлянд??, н?ж згода на вимоги СРСР. В?н заявив, що в ?ншому раз? на кра?ну чекатиме доля Чехословаччини. Ф?ни були приголомшен? долею Польщ?, але також в?рили, що географ?я Ф?нлянд?? сприятиме оборон?. Л?систа м?сцев?сть та скелясте узбережжя, на ?хню думку, становили неабияк? перешкоди на шляху агресора, ? ф?ни були переконан?, що за таких умов масове використання танк?в буде неможливим. Кап?тан Вольф?ан? Галст? з в?дд?лу пропаганди Генерального штабу у брошур?, яка широко розповсюджувалась у вересн?, запевняв, що Ф?нлянд?ю неможливо завоювати без тривало?, спустошливо?, криваво? в?йни. Також ф?ни не думали, що в?йна або поступки — це ?дина альтернатива; вони оч?кували продовження переговор?в ? готувались до важкого психолог?чного протистояння. Переконання, що СРСР не нападе на Ф?нлянд?ю, не було прорахунком лише ф?н?в. Восени 1939 року мало закордонних спостер?гач?в в?рили в ?мов?рн?сть цього. Преса демократичних кра?н вважала напад СРСР неможливим ? таким чином зм?цнювала впевнен?сть Еркко у вибор? його пол?тики непоступливост?. Лондон ? Париж заохочували ф?н?в в?дкинути пропозиц?? СРСР, заявляючи, що СРСР не почне в?йськових д?й проти Ф?нлянд??. З боку Н?меччини ф?ни одержували суперечлив? сигнали. На початку листопада фельдмаршал Герман Гер?нг застер?гав Маннергейма, що Ф?нлянд?? варто поступитись у питанн? в?йськово? бази, в ?ншому раз? СРСР почне в?йну. Це швидко стало в?домо Еркко та президенту Калл?о, але жодних корекц?й в ?нструкц?? щодо переговор?в не внесли. Через сп?впрацю Н?меччини з СРСР ф?нське кер?вництво п?дозр?ло ставилося до першо?, побутувала думка, що ? в цьому раз? Н?меччина д?? в?д ?мен? Москви.

Прив?д для нападу на Ф?нлянд?ю

Микита Хрущов у сво?х спогадах писав, що на нарад? в Кремл? Стал?н сказав: ?Почн?мо сьогодн??, ? того самого дня прив?д для в?йни знайшовся, так званий ?Майн?льський ?нцидент?: 26 листопада 1939 року Радянський уряд звернувся до уряду Ф?нлянд?? з оф?ц?йною нотою, у як?й пов?домлялось, що внасл?док артилер?йського обстр?лу, вчиненого з територ?? Ф?нлянд??, загинуло четверо та було поранено дев'ятеро радянських в?йськовослужбовц?в.

Ф?нськ? прикордонники справд? заф?ксували того дня з к?лькох точок спостереження численн? гарматн? постр?ли, ? як належить у такому випадку, факт постр?л?в та напрямок, зв?дки вони лунали, було занотовано. З?ставлення нотаток показувало, що постр?ли було зроблено з радянсько? територ??. Уряд Ф?нлянд?? запропонував створити м?журядову сл?дчу ком?с?ю, яка б мала розсл?дувати ?нцидент. Радянська сторона в?дмовилася, а невдовз? оголосила, що б?льше не вважа? себе зв'язаною умовами радянсько-ф?нсько? угоди про вза?мний ненапад.

29 листопада 1939 року СРСР роз?рвав ?з Ф?нлянд??ю дипломатичн? стосунки, а 30-го листопада о 8:00 за московським часом радянськ? в?йська одержали наказ перейти радянсько-ф?нський кордон та розпочати бойов? д??. Оф?ц?йно в?йну так ? не було оголошено.

Пол?тичн? д?? СРСР

Створення мар?онеткового ?уряду?

П?дписання тер?йокського пакту (О. Куус?нен сто?ть крайн?й праворуч)

?дея створення ?Народного уряду? Ф?нлянд?? виникла в Кремл? ще тод?, коли йшли переговори в Москв?, восени 1939 року. 1 грудня 1939 року московське рад?о оф?ц?йно оголосило про створення на територ?? СРСР у м?стечку Тер?йок? Ф?нляндсько? Демократично? Республ?ки. Уряд мар?онетково? ?держави? був з?браний на баз? кер?вництва створено? ще у 1918 роц? в Москв? та весь час перебуваючо? на теренах СРСР Комун?стично? парт?? Ф?нлянд??. На чол? уряду, парт?? ? ?держави? Стал?н поставив старого перев?реного б?льшовика, в?домого ?червоного ф?на?, члена Виконкому Ком?нтерну Отто В?лл? Куус?нена. СРСР негайно визнав ?уряд? Куус?нена ? уклав з ним ?догов?р про дружбу?.

Створення ?ф?нсько? народно?? арм??

Ще на стад?? переговор?в в Москв? восени 1939 року радянським кер?вництвом було поставлене завдання терм?ново розгорнути власну ?ф?нську? див?з?ю. Оск?льки напередодн? в?йни в СРСР прокотилися к?лька хвиль репрес?й та етн?чних ?чисток? у в?дношенн? до ф?нського населення СРСР, ?нгерманландц?в, карел?в та ф?нських комун?ст?в, етн?чних ?кадр?в? для створення под?бно? арм?? в СРСР не вистачало. Тому ця ?арм?я? мала складатися не з ф?н?в, а з людей ф?но-угорського походження, бажано щоб зовн? схожих на ф?н?в (б?лявих, п?вн?чних блондин?в). Зрештою, була розгорнута ?Народна Арм?я Ф?нлянд???, яка складалася не ст?льки з ф?н?в, карел?в та вепс?в, ск?льки з б?лявих слов'ян, б?льш?сть з яких були б?лорусами. Так оф?цери в штаб? ц??? арм?? жартували:

— Ми не зна?мо, чи ? ф?нськ? м?ни, але те, що ? м?нськ? ф?ни, це точно!.

В?дтак таке ?ф?нське народне? формування було створено, але бо?здатн?сть ?? ?вояк?в? була вкрай низькою. У цьому в?йську, наприклад, з'явилися б?йц? з такими ?ф?нськими? пр?звищами, як Тажиба?в, Полянський, Устименко. Штаб корпусу очолив комбриг Романов, який в?дтод? став Райкасом, а пол?тв?дд?л — Терешк?н, який ?з жовтня 1939 до кв?тня 1940 року звався Тервоненом. Лише командувачем ?ФНА? був справжн?й ф?н Аксель Антт?ла, кадровий оф?цер Червоно? арм??, якого 1937 року було репресовано, а 1939 року терм?ново повернуто з ГУЛАГу. Жоден ?з майже тисяч? ф?нських в?йськовослужбовц?в, як? потрапили до радянського полону п?д час Зимово? в?йни, не погодилися, попри страшний тиск ?з боку радянських чек?ст?в, вступити до лав ц??? ?арм???.

За весь пер?од в?йни участ? в бойових д?ях ФНА практично не брала ? перебувала в тилу Червоно? арм??. П?сля початку радянського етапу Друго? св?тово? в?йни з Н?меччиною вл?тку 1941 року п?дрозд?ли ц??? ?арм??? були передан? радянським в?йськам на фронтах, а п?сля зак?нчення Друго? св?тово? в?йни вс?ляка ?нформац?я про ?? ?снування була в СРСР засекречена.

М?жнародна реакц?я

Виключення СРСР з Л?ги Нац?й

3 грудня ф?нський уряд оф?ц?йно звернувся до Л?ги Нац?й з проханням скликати Раду та Асамблею, щоб обговорити заходи, яких потр?бно вжити для зупинення радянського в?йськового вторгнення. Ф?ни спод?вались, що Л?га погодиться стати посередником у мирних переговорах м?ж Ф?нлянд??ю та СРСР або спонукатиме кра?н-член?в надати Ф?нлянд?? допомогу. Насправд? саме генеральний секретар Л?ги Нац?й, Жозеф Авеноль, першим порадив зробити звернення. В?н вважав, що СРСР стояв на завад? його планам реформування Л?ги Нац?й, ? тому прагнув його ?золювати. Оск?льки Британ?я та нейтральн? кра?ни ?вропи не мали бажання псувати в?дносини з СРСР, в?н звернувся за п?дтримкою до держав П?вденно? Америки. Блок кра?н на чол? з Аргентиною попросив негайного виключення СРСР з Л?ги Нац?й. СРСР в?дмовився брати участь у обговоренн? цього питання, запевняючи, що не вою? з Ф?нлянд??ю, натом?сть щойно п?дписав догов?р з ?демократичним урядом? кра?ни. Британ?я ? Франц?я вир?шили п?дтримати пропозиц?? п?вденноамериканського блоку. Ф?нський уряд не п?дтримав виключення СРСР з ц??? орган?зац??, однак до побажань ф?н?в н?хто не прислухався. Зрештою, Асамблея ? Рада прийняли резолюц?ю, яка засуджувала агрес?ю СРСР проти Ф?нлянд?? та заявляла, що цим самим СРСР виключив себе з? складу орган?зац??.

Збройна, гуман?тарна та ф?нансова допомога Ф?нлянд??

В Англ?? та Франц?? напад Радянського Союзу на Ф?нлянд?ю викликав бурхливу реакц?ю серед населення. Преса вимагала надати швидку та енерг?йну допомогу Ф?нлянд??. Оф?ц?йн? кола поставилися до ц??? под??, проте досить стримано. Через наростання ворожост? м?ж Ф?нлянд??ю та СРСР уряди Англ?? та Франц?? схильн? були вважати, що Ф?нлянд?я для них втрачена. Уряду Рют? вдалося все ж таки досить швидко повернути дов?ру Лондона та Парижа.

До в?йни Велика Британ?я була найважлив?шим постачальником устаткування ф?нських в?йськово-пов?тряних сил. 4 грудня британський во?нний каб?нет вир?шив продати Ф?нлянд?? 20 винищувач?в-б?план?в ?Gloster Gladiator?. Також британц? за весь час в?йни переправили ф?нам 114 польових гармат, 200 протитанкових гармат, 185 тис. артилер?йських снаряд?в, 17 700 ав?абомб та 10 тис. протитанкових м?н. П?вденно-Африканський Союз безоплатно передав Ф?нлянд?? 22 винищувач? Gloster Gauntlet II.

Франц?я планувала поставити Ф?нлянд?? 179 л?так?в (безоплатно передати 49 винищувач?в ? продати ще 130 л?так?в р?зних тип?в), проте фактично в пер?од в?йни були передан? лише 30 винищувач?в Morane-Saulnier MS.406C1 ? ще ш?сть Caudron C.714 в?йн? не брали участь. До 12 березня 1940 року, дню п?дписання Московського мирного договору, французи готували в?дправити ще 10 л?так?в на кораблях ? везли з Парижа до Гавра ще три винищувач?. Також Ф?нлянд?? було передано 160 польових гармат, 500 кулемет?в, 795 тис. артилер?йських снаряд?в, 200 тис. ручних гранат, 20 млн патрон?в, 400 морських м?н та к?лька тисяч комплект?в амун?ц??.

У с?чн? 1940 року США продали Ф?нлянд?? 10 тисяч гвинт?вок, а також передали ще 44 винищувач? Brewster F2A Buffalo, але вони прибули надто п?зно ? не встигли взяти участь у бойових д?ях. Спроби ф?н?в отримати з Америки кредит чи закупити в?йськов? матер?али здеб?льшого в?дхилялися. У зв'язку з прийняттям закону про нейтрал?тет президент ? держсекретар виявляли обережн?сть. У грудн? 1939 року колишн?й президент США Герберт Гувер очолив Фонд допомоги Ф?нлянд?? (на основ? Ком?с?? допомоги Польщ? та Ком?с?? допомоги Бельг??): до к?нця с?чня 1940 року Ф?нлянд?я отримала з цього Фонду понад 2 млн долар?в США.

Фашистська ?тал?я також в?дпов?ла на заклики Ф?нлянд?? про допомогу. Корол?вськ? в?йськово-пов?трян? сили ?тал?? в?дправили ф?нам 35 винищувач?в Fiat G.50, але п'ять машин було розбито при ?х перегон? та осво?нн? особовим складом. У свою чергу Корол?вська ?тал?йська арм?я передала 94,5 тис. гвинт?вок M1938, 1500 п?столет?в Beretta зр. 1915 року та 60 п?столет?в Beretta M1934.

Швец?я, яка оголосила про св?й нейтрал?тет на початку Друго? св?тово? в?йни, проте п?д час Зимово? в?йни нейтрал?тету не оголошувала, а заявила про себе як невоюючу сторону. Це дозволило активно надавати допомогу Ф?нлянд??, поставляючи в?йськове спорядження, сировину. Шведська арм?я, що скорочувала сво? сили, особисто передала одну третину свого озбро?ння ф?нським в?йськам: за р?зними оц?нками, шведи передали за роки в?йни в?д 80 до 135 тис. гвинт?вок, 500 автоматичних гвинт?вок та кулемет?в, 50 млн патрон?в, близько 330 гармат (зокрема 112 польових, 85 протитанкових, 104 зен?тних), 30 тисяч артилер?йських снаряд?в та 29 л?так?в.

Дан?я в?д ?мен? свого Уряду продала Ф?нлянд?? близько 30 штук 20-мм протитанкових гармат та снаряди до них, але щоб не порушувати нейтрал?тет, п?дробила документи на замовлення, п?дписавши його як ?шведський?. До Ф?нлянд?? також були направлен? сан?тарна автоколона та квал?ф?кован? роб?тники, також розпочалася кампан?я з? збору кошт?в для Ф?нлянд??.

Бельг?я поставила Ф?нлянд?? 171 п?столет-кулемет MP.28-II, а в лютому 1940 — 56 п?столет?в ?парабеллум? P-08.

Владислав С?корський, прем'?р-м?н?стр польського уряду у вигнанн?, пооб?цяв в?дправити Польську окрему г?рську бригаду на допомогу ф?нам. Допомога була орган?зована надто п?зно, ? в результат? до Ф?нлянд?? д?сталися лише ш?сть польських добровольц?в, причому зовс?м не з ц??? бригади.

Естон?я залишалася оф?ц?йно нейтральною, але 400—1000 естонц?в та?мно ви?хали до Ф?нлянд?? щоб добров?льно воювати проти радянських загарбник?в. За оц?нками, близько 100 естонських добровольц?в на ф?нськ?й сторон? брали участь у в?йськових д?ях до к?нця Зимово? в?йни.

?ноземн? санкц??

США п?сля початку радянсько-ф?нсько? в?йни припинили постачання низки товар?в у СРСР (наприклад, компонент?в для ав?апромисловост?), розц?нивши Радянський Союз як агресора. У в?дпов?дь на заклики виробник?в не постачати товари кра?н?, що порушила статут Л?ги нац?й, американсько-рос?йська торгова палата пор?вняла таку позиц?ю з ?в?дмовою продавати товари людин? просто тому, що вона б'? свою дружину?. Ембарго д?яло до липня 1941 року. ? лише п?сля початку радянсько-н?мецько? в?йни були розблокован? рахунки радянських торгових орган?зац?й. СРСР знову став отримувати необх?дн? для ав?ац?йно? промисловост? верстати та ?нструменти.

Роль Третього Рейху у в?йн?

? у Ф?нлянд??, ? СРСР були впевнен?, що Трет?й Рейх допомага? ?хн?м ворогам. Багато ф?н?в у 1939-1940-х, та й п?зн?ше, були впевнен? в тому, що н?мецьк? в?йськов? ?нструктори, п?лоти та танк?сти брали участь у боях на боц? СРСР. У радянськ?й л?тератур? також ?нод? згаду?ться про ?н?мецьку допомогу? ? ?н?мецьких добровольц?в?, як? ?хали до Ф?нлянд??.

Але насправд? Трет?й Рейх був в?рний пунктам договору Молотова — Р?ббентропа. На початку грудня 1939 дипломати Третього Рейху отримали розпорядження уникати будь-яких антирадянських висловлювань. Вони повинн? були виправдовувати д?? СРСР щодо Ф?нлянд?? посиланнями на ?неминуч?сть? перегляду кордон?в та ?природно? потреби? Радянського Союзу у д?ях ?з забезпечення безпеки Лен?нграда та встановлення контролю над акватор??ю Ф?нсько? затоки.

Трет?й Рейх чинив тиск на шведський уряд, коли той почав схилятися до повномасштабно? допомоги Ф?нлянд??. У розпал Зимово? в?йни нацисти заборонили використовувати пов?тряний прост?р для перегону до Ф?нлянд?? ?тал?йських винищувач?в. Л?таки, що поставляються ф?нам через територ?? Рейху, були затриман?. Але водночас нацисти та?мно компенсували Швец?? в?йськов? постачання арм?? Ф?нлянд??. Розм?р компенсац?? сягав 20–30 % вартост? вс?х поставок. Трет?й Рейх вс?ляко хот?в затягнути Зимову в?йну.

Наприк?нц? в?йни Тойво К?в?м'яки, майбутн?й ф?нський посол, прибув до Н?меччини ? 22 лютого 1940 на переговорах з Германом Гер?нгом отримав деяк? гарант?? того, що Н?меччина допоможе повернути Ф?нлянд?? будь-як? територ??, як? СРСР вимагатиме в?д ф?н?в.

Озбро?ння та сили стор?н

Червоноарм?йц?, убит? у Ф?нлянд??

П?дбитий радянський танк Т-26. С?чень 1940

Сп?вв?дношення сил станом на 30 листопада 1939 року:

	Див?з??	Особовий склад	Гармати ? м?номети	Танки	Л?таки
Ф?нська арм?я	14	265 000	534	26	270
Червона арм?я	24	425 640	2876	2289	2446
Сп?вв?дношення	1:1,7	1:1,6	1:5,4	1:88	1:9,1

До складу ф?нсько? див?з?? входили: штаб, три п?хотн? полки, одна легка бригада, один полк польово? артилер??, дв? ?нженерн? роти, одна рота зв'язку, одна саперна рота, одна ?нтендантська рота.

Добров?льна ж?ноча орган?зац?я ?Лотта Сверд? зробила вагомий внесок у зусилля арм??. Понад 80 тис. ж?нок працювали на в?йн? у сфер? постачання, зв'язку, медично? допомоги та ав?аспостереження.

До складу радянсько? див?з?? входили: три п?хотн? полки, один полк польово? артилер??, один полк гаубично? артилер??, одна батарея протитанкових гармат, один батальйон розв?дки, один батальйон зв'язку, один ?нженерний батальйон.

Ф?нська див?з?я поступалася радянськ?й як за чисельн?стю (14 200 проти 17 500), так ? за вогневою потужн?стю, що видно з наступно? пор?вняльно? таблиц?:

Озбро?ння	Ф?нська див?з?я	Радянська див?з?я
Гвинт?вок	11 000	14 000
П?столет-кулемет?в	250	—
Автоматичних ? нап?вавтоматичних гвинт?вок	250	419
Кулемет?в 7,62 мм	116	200
Кулемет?в 12,7 мм	—	6
Зен?тних кулемет?в (чотирьохствольних)	—	32
РГД	—	261
М?номет?в 81?82 мм	18	18
М?номет?в 120 мм	—	12
Польова артилер?я (кал?бр 37?45 мм)	18	48
Польова артилер?я(кал?бр 75?90 мм)	24	38
Польова артилер?я (кал?бр 105?152 мм)	12	40
Танки	—	40-50
Бронемашини	—	15

Тип	Радянський Союз	Ф?нлянд?я
Танки	Т-26, Т-28, КВ, БТ (БТ-2 та, переважно, БТ-5), Т-37А, Т-38 ? вар?анти експериментальних та прототип?в бойових машин (таких як СМК)	В?ккерс-шеститонний, Рено FT-17 (використовувались лише як врит? в бункери)
Артилер?я й протитанков? сили	50-мм, 82-мм ? 120-мм м?номети, артилер?я р?зних кал?бр?в починаючи з 76-мм легких польових гармат до надважких 203-мм гаубиць	Ф?нськ? 81-мм м?номети Tampella, 82 та 120-мм м?номети (захоплен? на радянських складах), 76-мм див?з?йна гармата зразка 1902 року M1902, 37-мм протитанкова гармата Бофорс, ф?нська протитанкова рушниця Lahti L-39 модел? 1939 року, 20-мм зен?тна гармата Madsen (перероблена для протитанкового використання)
Л?таки	?-15, ?-153 ?Чайка?, ?-16, Р-5, СБ, ДБ-3, ТБ-3	Фокер D.XXI, Бристоль Баллдог (MK IV), Глоустер Глад?ейтор, Ф?ат G.50 Фречч?а, ?Моран-Солнь?? MS.406, Фоккер C.V, Фоккер C.X, Блекберн Райпон, Юнкерс W 34, Бристоль Блейхейм модел? I, IV, Хоукер ?Харт?
Стр?лецька зброя ? гранати	гвинт?вка Мос?на 1891/1930, вар?анти включно з? снайперською та караб?нною верс?ями, нап?вавтоматична гвинт?вка СВТ-38, стр?чковий кулемет Максим 1910, кулемет ДП-27, нап?вавтоматичний п?столет TT33, револьвер Nagant M1895, осколкова граната Ф-1, розривна граната РГД-33	гвинт?вка Мос?на модель 1891 року (захоплен? гвинт?вки 1891/1930 м?сцевого виробництва, а також ф?нськ? модел? заснован? на Model 1891 (модел? m1891-24, m/27, m/28 та m/28-30)), СВТ-38 (захоплен? з радянських склад?в), гвинт?вка Swedish Mauser, гвинт?вка Carcano Mod. 91/38 (кал?бром 7,35), п?столет-кулемет Suomi KP/-31, ручний кулемет LS-26, кулемет ДП-27 (захоплен? в радянських складах), п?столет парабелум, п?столет Лахт? L-35, нап?вавтоматичний п?столет TT33, револьвер Nagant M1895 (останн? два типи п?столет?в були захоплен? на радянських складах), стр?чковий кулемет Максим 1910 рос?йський та ф?нський вар?анти включаючи верс?ю 09/21, саморобн? гранати, коктейл? Молотова, ф?нська розривна граната M32, радянська розривна граната РГД-33, н?мецький кулемет MG-08

Перший пер?од в?йни

Першим етапом в?йни зазвичай вважають пер?од з 30 листопада 1939 року по 10 лютого 1940 року. На цьому етап? в?вся наступ частин Червоно? арм?? на територ?? в?д Ф?нсько? затоки до берег?в Баренцева моря. У СРСР вважали, що в?йна буде повторенням Польсько? кампан??. Основн? бойов? д?? повинн? були бути завершен? протягом двох тижн?в. На 250 тисяч ф?нських солдат?в припадало до 1 м?льйона радянських, 30 танк?в проти 3 тисяч, 130 л?так?в проти 3800. У Москв? не оч?кували серйозного опору з боку ф?н?в ? розглядали кампан?ю як ?в?йськову прогулянку?.

Замерзлий радянський солдат, встановлений ф?нськими б?йцями як попередження

Основного удару Червона Арм?я завдала з двох напрямк?в — 7-ма арм?я мала подолати Карельський перешийок та захопити В??пур?, 9-та арм?я завдавала удар на Рован??м? з метою розд?лити Ф?нлянд?ю на дв? частини. Добре озбро?на ця арм?я, маючи велику к?льк?сть танк?в та артилер??, стр?мко почала просуватися вперед, ф?нськ? в?йська в?дступали не маючи достатньо? к?лькост? протитанкових засоб?в. Вт?м, одразу далася взнаки неузгоджен?сть д?й радянських в?йськ: артилер?я та ав?ац?я д?яли окремо в?д задач п?хоти, танки використовувалися неефективно. П?дрозд?ли, вислан? СРСР воювати у Ф?нлянд?ю, загалом вважались одними з найкращих в?йськ Червоно? арм??. Однак ?м бракувало орган?зованост?, гарного командування, вишколу та оснащення, чим можна пояснити те, чому поставлен? перед ними завдання не були виконан?. До того ж ф?ни не були приголомшен?, евакуац?я мирного населення з небезпечних район?в розпочалася одразу п?сля Майн?льського ?нциденту, в?йська при в?дступ? густо м?нували територ?ю, почали д?яти численн? лижн? загони: добре об?знан? з м?сцев?стю вояки зненацька атакували колони радянських в?йськ, добре замаскован? снайпери завдавали значних втрат червон?й арм??. На додачу, з?псувалась погода — червоноарм?йц? ще були у л?тн?й форм?, радянське рушничне мастило на мороз? тверд?ло, акумулятори вантаж?вок виходили з ладу. У в?йну вступило ?Державне управл?ння спиртних напо?в? Ф?нлянд??, яке взялося до масового виготовлення пляшок ?з запалювальною сум?шшю — саме ф?ни назвали цей витв?р ?коктейль Молотова?. За три м?сяц? Зимово? в?йни випущено 500 тисяч таких пляшок, ? ф?ни вдало п?дпалювали ними радянськ? танки.

Радянська пропаганда зверталась як до в?йськ, так ? до цив?льного населення, виправдовуючи в?йну потребою захистити Лен?нград, але також згадувала ? про зв?льнення ф?нського народу. ?Ми йдемо у Ф?нлянд?ю не як завойовники, а як друз? ф?нського народу?, — стверджувалось в ?нструкц?? для в?йськ, видан?й 23 листопада пол?тичним управл?нням Лен?нградського в?йськового округу.

Ф?нська лист?вка з? зверненням до солдат?в Червоно? Арм??

В?йна вже за перший м?сяць виявила радянську недооц?нку в?йськового потенц?алу Ф?нлянд??, обмежен? можливост? Червоно? арм?? вести бойов? д?? в зимових умовах та огр?хи в п?дготовц? ?? кадрового складу. Червоною арм??ю було провалено наступ на ус?х чотирьох напрямках удару. До 12 грудня частини 7-? арм?? змогли подолати лише смугу забезпечення л?н?? ? вийти до переднього краю головно? смуги оборони. Спроби радянських в?йськ 15-22 грудня прорватись кр?зь ?л?н?ю Маннергейма? у зах?дн?й частин? Карельського перешийка зазнали невдач?. Десятки радянських танк?в лежали знищеними перед позиц?ями ф?н?в. Назва маленького села Сумма стала символом затятого опору — ф?нським Верденом. У Толваяр?, на п?вн?ч в?д Ладозького озера, ф?ни, попри те що поступались противнику чисельн?стю, зд?йснили атаку ? розгромили дв? радянськ? див?з??. На кордон? дал? на п?вн?ч радянськ? в?йська також зазнали великих труднощ?в. Не маючи ан? лиж, ан? навичок користування ними, вони мусили послуговуватись лише двома наявними дорогами, а ф?нськ? п?дрозд?ли, швидко просуваючись по л?сист?й м?сцевост?, могли розбити велелюдну колону, оточити окрем? ?? частини та знищити ?х одна за одною. Саме в цих боях у непрох?дних л?сах моб?льн?сть ф?н?в ? ?хн? вм?ння вести в?йну у зимових умовах уповн? виправдали себе. Лише в рег?он? Печенги оборона була слабкою, радянськ? в?йська змогли досягти поставлених ц?лей ? окупувати його. До к?нця грудня тривали спроби прориву, що не принесли н?якого усп?ху. Всього до к?нця грудня втрати Червоно? Арм?? склали майже 70 тисяч солдат.

Погодн? умови в Зимов?й в?йн?

Зима 1939—1940 рр. була надзвичайно холодною, в середин? с?чня 1940 р. на Карельському перешийку була рекордно низька температура -43 °C. Холод, сн?г, л?с ? довг? години темряви були факторами, як? ф?ни могли використати на свою користь. Ф?ни одягалися багатошарово, а лижники одягали легку б?лу сн?гову накидку. Цей сн?говий камуфляж робив лижник?в майже непом?тними, щоб ?м було легше виконувати партизанськ? атаки на радянськ? колони. На початку в?йни радянськ? танки були пофарбован? в стандартний оливковий кол?р, а солдати — у звичайну форму кольору хак?. Лише наприк?нц? с?чня 1940 року радянськ? в?йська пофарбували сво? спорядження в б?лий кол?р ? видали п?хот? сн?жн? костюми.

Б?льш?сть радянських солдат?в мали в?дпов?дний зимовий одяг, але це було не в кожн?й частин?. У битв? п?д Суомуссалм? тисяч? радянських солдат?в загинули в?д обмороження. Радянським в?йськам також не вистачало навичок катання на лижах, тому солдатам було обмежено пересування дорогою ? змушен? були рухатися довгими колонами. Червон?й арм?? не вистачало в?дпов?дних зимових намет?в, ? в?йськам доводилося ночувати в ?мпров?зованих укриттях. Деяк? радянськ? частини зазнали втрат в?д обмороження аж до десяти в?дсотк?в особового складу нав?ть до перетину ф?нського кордону. Однак холодна погода давала перевагу радянським танкам, оск?льки вони могли пересуватися по замерзлому рель?фу та водоймах, а не залишатися загрузлими в болотах. За словами ?сторика Кривоше?ва, п?д час в?йни захвор?ли або були обморожен? щонайменше 61 506 радянських солдат?в.

Пов?трян? бомбардування Ф?нлянд??

Радянськ? в?йська мали значну перевагу у пов?тряних силах. На 1 ф?нський л?так було 9 радянських. Вже 30 листопада в?дбулось ав?ац?йне бомбардування Гельс?нк?, В??пур? (Виборг) та ?нших ф?нських м?ст бомбардувальниками з радянських в?йськових баз у Прибалтиц? та б?ля Лен?нграда. Чимал? жертви серед цив?льного населення Ф?нлянд?? внасл?док цих бомбардувань стали приводом для виключення Радянського Союзу з Л?ги Нац?й. Одночасно радянська преса пов?домляла, що жертв серед цив?льного населення Ф?нлянд?? нема?.

Битва при Суомуссалм?

Бойов? д?? м?ж радянськими ? ф?нськими в?йськами б?ля селища Суомуссалм?, що тривали з 7 грудня 1939 року по 8 с?чня 1940 року. Одним з в?домих еп?зод?в ц??? битви стала битва на Раатськ?й дороз? на початку с?чня, де ф?ни розбили колону 44-? стр?лецько? див?з??, яка йшла на допомогу оточен?й ф?нами 163-й див?з?? в Суомуссалм?. Ця поразка Червоно? Арм?? мало вплинула на результат в?йни, але значно зм?цнила бойовий дух ф?н?в. Под?ям во?нного часу присвячена виставка в музе? Raatteen Portti (Ворота на Раате) ? справжня (в?дновлена в 1993—1994 роках) землянка з траншеями на л?н?? р?чки Пурасйок?.

Тимчасове затишшя

Зовн?шн? в?деофайли
	?Нет, Молотов! Njet, Molotoff!?, ф?нська п?сня про радянсько-ф?нську в?йну з рос?йськими субтитрами. Музика Матт? Юрва, слова Тату Пеккар?нена.

До к?нця грудня 1939 року стало ясно, що безпл?дн? спроби продовжити наступ Червоно? арм?? н? до чого не приведуть. На фронт? наступило в?дносне затишшя. Протягом с?чня ? початку лютого йшло посилення ? радянських, ? ф?нських в?йськ. У Червон?й арм?? пройшли показов? розстр?ли перед стро?м вищих командир?в, як? не впоралися з поставленими задачами, в?д командування Лен?нградським во?нним округом було усунуто командарма 2-го рангу Кирила Мерецкова, зам?неного на командарма 1-го рангу Семена Тимошенка, а загальне кер?вництво П?вн?чно-Зах?дним фронтом поклали на наркома оборони Климента Ворошилова.

Наприк?нц? року Рют? ? Таннер почали шукати посередника для укладання миру. У ц?й рол? вони переважно бачили Н?меччину або Сполучен? Штати. На початку с?чня Таннер попросив н?мецького дипломатичного представника в Гельс?нк? передати в Берл?н запит про те, чи не порадить н?мецький уряд щось Ф?нлянд?? в ситуац??, що склалась. Посланець фон Блюхер наполегливо рекомендував м?н?стру закордонних справ, аби Н?меччина взяла на себе роль миротворця. Берл?н не погодився. За ?нструкц??ю, виданою м?н?стром закордонних справ фон Р?ббентропом, фон Блюхеру пов?домили, що Берл?н вважав, що не ?снувало перспектив для залагодження конфл?кту. 25 с?чня н?мецький посол у Москв? Вернер фон дер Шуленбург порушив питання в?йни з Ф?нлянд??ю в розмов? з Молотовим. Нарком закордонних справ пояснив, що уряд СРСР не потерпить ворожого ф?нського уряду так близько в?д Лен?нграда та Мурмансько? зал?зниц?, а тому про жодну угоду з ?урядом Таннера-Рют?? ? Маннергеймом не могло бути й мови. З цих сл?в Берл?н зробив висновок, що СРСР не вол?? бачити Н?меччину у рол? посередника в мирних переговорах, ? остання дотримуватиметься ц??? позиц?? до самого к?нця Зимово? в?йни.

Сполучен? Штати не мали н?якого ?нтересу захищати Ф?нлянд?ю. З ?ншого боку американський народ виразно сп?вчував ф?нам. Американський ?сторик Майкл Берр? писав:

Виплата Ф?нлянд??ю свого боргу та антирадянськ? настро? п?днесли Ф?нлянд?ю до вершин популярност? в Сполучених Штатах.

За словами сенатора Каппера, в?н ?ус?м серцем вбол?вав за Ф?нлянд?ю?, але р?шуче виступав проти надання американських грошей ?будь-як?й кра?н?, що бере участь у в?йн??. У принцип? Корделл Голл був готовий розглянути можлив?сть посередництва Америки у в?йн? м?ж Радянським Союзом ? Ф?нлянд??ю. Наприк?нц? с?чня в?н уповноважив посла Штейнгардта звернутись до Молотова конф?денц?йно, щоб з'ясувати, чи така ?н?ц?атива з боку Сполучених Штат?в ма? шанс на усп?х. Молотов заявив, що неможливо вести переговори з ?урядом Рют?-Таннера-Маннергейма?. П?сля ц??? зустр?ч? Штейнгардт зробив висновок, що на даний момент радянське кер?вництво не зац?кавлене припиняти збройний конфл?кт у Ф?нлянд??.

3 с?чня 1940 року б?ля п?вн?чного краю острова Готланд (Швец?я) з 50 членами ек?пажу затонув (ймов?рно, п?д?рвався на м?н?) радянський п?дводний човен С-2 п?д командуванням кап?тан-лейтенанта Соколова. С-2 була ?диним кораблем РККФ, втраченим СРСР.

Другий пер?од в?йни

У с?чн? 1940 року у Ф?нлянд?? панував пор?вняно впевнений настр?й. Л?н?ю Маннергейма вдалося утримати. На п?вноч? поблизу селища Суомуссалм? знищили дв? радянськ? див?з??. На п?вн?ч в?д Ладозького озера ще дв? радянськ? див?з?? були в?др?зан? ? н?як не могли прорватись до сво?х. Назагал громадськ?сть була впевнена, що Ф?нлянд?я здатна ? надал? усп?шно захищати себе. У розмов? з Рют? Маннергейм визнав, що переоц?нив Червону арм?ю.

Бойов? д?? актив?зувалися у лютому 1940-го, коли СРСР зосередив на радянсько-ф?нському фронт? 760 тис. в?йськовослужбовц?в. П?дкр?плення було над?слано з таких в?ддалених рег?он?в, як Одеський, Уральський та Сиб?рський в?йськов? округи. 11 лютого 1940 року Червона Арм?я переходить у наступ. До цього 10 дн?в артилер?я перемелювала укр?плення ?л?н?? Маннергейма?. У прорив п?шли важк? танки КВ-1, Балт?йський флот та Ладозька в?йськова флотил?я, як? п?дтримували наступ. За 3 три дн? 7-ма та 13-та арм?? (35 див?з?й) П?вн?чно-зах?дного фронту (командувач С. Тимошенко) подолали першу смугу ф?нсько? оборони на Карельському перешийку, зламали спротив 15 див?з?й ф?нсько? арм??.

17 лютого ф?ни в?двели до друго? смуги оборони нав?ть частини бо?здатност?: вони могли бути оточен?. До 21 лютого 7-а арм?я вийшла до друго? смуги оборони. 28 лютого обидв? арм?? П?вн?чно-Зах?дного фронту розпочали наступ у смуз? в?д озера Вуокса до Виборзько? затоки. Ф?нськ? в?йська не змогли стримати натиску та в?д?йшли. Намагаючись зупинити наступ на Виборг, ф?ни в?дкрили шлюзи Сайменського каналу, затопили м?сцев?сть на п?вн?чний сх?д в?д м?ста, але це теж не допомогло, хоча червоноарм?йцям довелося наступати по груди в крижан?й вод?.

20 лютого Таннер передав Гюнтеров? оф?ц?йне прохання до Швец?? виступити посередником у мирних переговорах. Новий шведський посланець у Москв?, В?льгельм Ассарссон, негайно одержав ауд??нц?ю в Молотова. У розмов? з ним 20 ? 21 лютого Ассарссон з'ясував умови радянського уряду: на додаток до Ганко, передача п?вденно-сх?дного району Ф?нлянд?? разом з Виборгом та Сортавалою. Нарком закордонних справ заявив:

Це м?н?мальн? вимоги, щодо яких радянський уряд не збира?ться торгуватись.

Молотов також сказав, що СРСР бажа? обговорити п?дписання угоди з Ф?нлянд??ю та Естон??ю про сп?льну оборону Ф?нсько? затоки. Прем'?р-м?н?стр Рют? заявив, що абсолютна необх?дн?сть — зберегти арм?ю в?д знищення, аби територ??, як? нараз? змушують передати, могли бути за сприятливих обставин в?двойован?.

Т?, хто висловлювався проти укладання миру, вважали, що Радянський Союз ставить соб? за мету загарбання вс??? Ф?нлянд??. М?н?стр оборони Н?укканен закликав:

До Рос?? повсякчас потр?бно ставитися з п?дозрою.

У парламентському ком?тет? закордонних справ зокрема Урго Кекконен з Аграрного Союзу надавав перевагу продовженню в?йни. В?н також вважав, що мир, укладений на запропонованих СРСР умовах — р?внозначний кап?туляц?? та означа?, що Ф?нлянд?я потрапить п?д ц?лковитий контроль Радянського Союзу.

Коли Ф?нлянд?я вже вела мирн? переговори у Москв?, союзники п?д час переговор?в ?з ф?нами готов? були ввести до Ф?нлянд?? в?йська. 2 березня Британ?я ? Франц?я пов?домили Швец?ю ? Норвег?ю про св?й нам?р над?слати п?дкр?плення Ф?нлянд?? ? попросили надати ?м право перетину сво?? територ??. Але не ст?льки для захисту ф?н?в, ск?льки для розв'язання власних проблем: щоб опанувати Скандинав?ю та не в?ддати ?? Третьому Рейху. Швец?я та Норвег?я заявили, що ц?лковито в?дмовляють ?м у такому прав?. Генерал Айронсайд писав:

У них нема? жодних ?люз?й ? вони чудово усв?домлюють, що наша висадка там означатиме в?йну у Швец??. Я не можу ?х за це звинувачувати.

З метою заохотити ф?н?в продовжувати боротьбу французький прем'?р Даладь? був готовий запропонувати ?м щедру допомогу, не дуже переймаючись тим, чи буде спроможний виконати об?цяне. Тод? ж почали говорити про пов?трян? бомбов? удари з Сир?? та ?раку по нафтовому району Баку, про десант союзник?в в Архангельську. Обговорювалося нав?ть питання про орган?зац?ю повстання на Кавказ? п?д проводом французьких оф?цер?в. Нов? об?цянки спонукали ф?нський уряд в?дкласти прийняття р?шення. Однак невизначен?сть ? суперечлив?сть ?нформац?? про чисельн?сть цих в?йськ та дати ?х прибуття невдовз? п?д?рвали дов?ру ф?н?в до цих об?цянок.

У н?ч на 2 березня червоноарм?йц? спробували одразу, п?д покровом темряви, форсувати Виборзьку затоку, проте сильним вогнем ф?нсько? артилер?? були в?дкинут? на вих?дн? позиц??. 5 березня Червона Арм?я знову повторила наступ, вона просунулася на 10—15 км (6,2—9,3 мил?) повз л?н?ю Маннергейма ? ув?йшла в передм?стя Виборга. 6–7 березня, п?сля завзятих бо?в радянська п?хота перер?зала зал?зничну маг?страль Виборг — Антреа. 11 березня Червона арм?я перер?зала шосе Виборг — Гельс?нк?, замкнувши тим самим к?льце блокади навколо Виборга.

Зак?нчення в?йни

На початок весни кер?вництво Ф?нлянд?? вичерпало ус? можливост? у пошуку м?жнародно? п?дтримки. Кр?м постачання збро?, яке велося Великою Британ??ю ? Франц??ю та невеликих загон?в добровольц?в ? морально? п?дтримки Скандинавських кра?н, розраховувати було н? на кого. П?сля прориву ?л?н?? Маннергейма? Ф?нлянд?я св?домо була не в змоз? стримати наступ Червоно? Арм??.

Втрачен? ф?нськ? земл? п?сля завершення в?йни

5 березня уряд Ф?нлянд?? ухвалив р?шення прийняти умови радянського уряду, ? наступного дня мирна делегац?я вирушила через Стокгольм до Москви. Делегац?ю очолював прем'?р-м?н?стр Рют?, а до ?? складу ув?йшли Паас?к?в?, генерал Рудольф Валден та голова парламентського ком?тету у закордонних справах Вяйньо Войонмаа. По той б?к столу переговор?в сид?ли нарком закордонних справ Молотов, перший секретар Лен?нградського обкому парт?? А. О. Жданов та комдив О. М. Василевський. Окр?м старих вимог, претенз?? на територ?ю Куусамо та Салла були новими. Радянське кер?вництво виправдовувало ?х потребою захистити Мурманську зал?зницю. Сл?д визначити, що угоду про сп?льну оборону, яку 20 лютого Молотов згадував у розмов? з Ассарссоном, не було включено до умов мирного договору. Раннього ранку 13 березня був п?дписаний радянсько-ф?нський мирний догов?р.

Однак на фронт? далеко не все стихло. П?д Виборгом точилися бо?, ?, незважаючи на п?дписаний мир, ф?нська арм?я ще не збиралася припиняти оп?р. Виборг був останн?м рубежем ф?нсько? оборони, ? ф?ни постаралися сумл?нно зм?цнити його. Цив?льних жител?в ?з Виборгу ф?ни евакуювали, щоб н?що не заважало вуличним боям: м?сто розраховували перетворити на один суц?льний укр?прайон.

У н?ч ?з 12 на 13 березня в?йська 7-? радянсько? арм?? розпочали генеральний штурм Виборга. Але коли радянському командуванню стало ясно, що легкого штурму м?ста не вийде, що командування ф?н?в умов мирного договору так просто виконувати не бажа?, в?дкрили по м?сту ураганний артилер?йський вогонь. Такого потужного обстр?лу ф?ни не витримали та почали залишати м?сто. До 12-? години ру?ни м?ста зайняла Червона арм?я.

П?дсумки та насл?дки

Оборона Ф?нлянд?? зд?йснювалася дисципл?нованими, грамотно керованими солдатами, що звикли до м?сцевих кл?матичних ? погодних умов, ? застосовували тактику, цим умовам в?дпов?дну. Радянський же наступ був спланований без урахування характеру м?сцевост?, погодних умов ? в?дпов?дних проблем постачання. Зрештою вдалим в?н видався лише тому, що Радянський уряд не звертав уваги на втрати такого масштабу. На п?дстав? радянських невдач Г?тлер ? його генерали припустили, що у Радянського Союзу неефективне кер?вництво, тактика й озбро?ння, ? в?н не виявиться г?дним супротивником для н?мецько? в?йськово? машини. Цю думку под?ляли ? багато хто з ?ноземних спостер?гач?в, включаючи ? м?н?стерство оборони США.

Людськ? втрати

Пам'ятна дошка на м?сц? укр?пленого району Сумма-Хот?нен (Суммакюля) на л?н?? Маннергейма (Виборзький район)

Ф?ни втратили близько 23 тис. солдат?в, як? загинули або пропали безв?сти. Ще тисяча цив?льних громадян загинули п?д час ав?ац?йних нальот?в або затонули разом ?з торговими суднами. Оц?нки радянських втрат мають сутт?в? розб?жност?. Зг?дно з останн?ми досл?дженнями, вони в будь-якому раз? перевищують 100 тис. загиблих, смертельно обморожених або зниклих безв?сти.

Бойов? д?? тривали 105 дн?в, СРСР втратив в?д 422 до 722 тисяч убитими, пораненими, обмороженими й полоненими, у ф?нському полон? опинились до 3000 ос?б, у тому числ? понад 300 командир?в, 17 тис. чолов?к зникли безв?сти. Втрати СРСР становили до 40 % бойового складу залучених частин ? сутт?во переважали втрати ф?нсько? сторони (понад 70 000 ос?б, у тому числ? 50 000 поранених ? тих, хто пропав безв?сти, та 23 000 убитих ? померлих в?д ран, до радянського полону потрапили 900 ф?нських вояк?в (з них 10 оф?цер?в), засв?дчено численн? негаразди в бойов?й, орган?зац?йн?й ? техн?чн?й п?дготовц? РСЧА.

Втрачен? територ?? Ф?нлянд??

За Московським мирним договором Ф?нлянд?я втратила близько десято? частини територ?? сво?? держави ? приблизно ст?льки ж сво?х економ?чних потужностей. На п?вденному сход? новий кордон забрав важливий промисловий рег?он долини Вуокс? ? перетнув канал Саймаа, що по?днував водн? шляхи кра?ни з Ф?нською затокою. Виборг, друге за величиною м?сто кра?ни, та м?ста Сортавала ? Как?салм? (тепер Приозерськ) залишились по той б?к нового кордону. Ф?нлянд?я була змушена в?ддати в оренду п?востр?в Ганко строком на 30 рок?в. Ус? мешканц? переданих СРСР територ?й були етн?чними ф?нами ? добров?льно залишили сво? дом?вки. Понад 400 тис. людей пере?хали на зах?дний б?к нового кордону. За винятком п?вострова Рибальський, Радянський Союз повернув Ф?нлянд?? завойований ран?ше рег?он Печенги. СРСР утримався в?д будь-яких заз?хань на Аландськ? острови.

Завдяки мирному договору геостратег?чне положення СРСР сутт?во покращилось. Кордон ?з Ф?нлянд??ю було в?дсунуто на ц?лих 150 км в?д Лен?нграда, здобуто базу в Ганко, яка разом з естонською базою в Палд?ск? могла ?зачинити браму? Ф?нсько? затоки перед ворожим флотом. Таким чином СРСР досяг ус?х територ?альних переваг, за винятком Печенги, зам?сть яко? в?н отримав частину району Салла ? Куусамо.

Паризьким мирним договором 1947 року, який п?дбив п?дсумки Друго? св?тово? в?йни, було п?дтверджено територ?альн? втрати Ф?нлянд?? у в?йн?.

Анал?з в?йни радянською владою

Стал?н ? радянське командування прагнули засво?ти ус? можлив? уроки з досв?ду попередньо? в?йни з Ф?нлянд??ю. З ц??ю метою було скликано з'?зд Центрального ком?тету КП СРСР, який в?дбувся в Москв? з 14 по 17 кв?тня. На з'?зд? були присутн? Стал?н, Молотов, Ворошилов ? 44 оф?цери старшого командного складу, як? брали участь у Зимов?й в?йн?. У допов?дях оф?цери критикували помилки в?йськово? розв?дки, брак досв?ду оф?церського корпусу, нав?ть старшого командного складу, недостатню п?дготовку в?йськ, в?дсутн?сть ум?ння вести бойов? д?? в зимових умовах. Вони вимагали зб?льшити повноваження в?йськових командир?в. К?лька допов?дач?в визнали, що в?д самого початку противник був сильно недооц?нений. Заступник наркома оборони та начальник Головного артилер?йського управл?ння, Г. ?. Кулик заявив, що було неправильно оц?нено чисельн?сть ф?нсько? арм?? та р?вень ?? бойово? п?дготовки та озбро?ння. Стал?н взяв участь в обговоренн?, роздаючи похвали ? звинувачення. В?н був об?знаний з деталями кампан??. Наприк?нц? з'?зду в?н виступив з довгою промовою, де виправдовував необх?дн?сть в?йни, мотивуючи це ?небезпекою для Лен?нграда?. У наступн? м?сяц? досв?д в?йни проти Ф?нлянд?? спричинив широкомасштабн? реформи на вс?х р?внях Червоно? арм??. Ворошилова на посад? наркома оборони зам?нив Тимошенко, який в?дзначився на посад? командувача П?вн?чно-Зах?дного фронту. В?йськову п?дготовку, ек?п?ровку та орган?зац?ю арм?? було покращено.

Виступаючи 29 березня на зас?данн? Верховно? Ради, Молотов виправдав жертви, понесен? в ход? в?йни.

?ноземн? добровольц? у Ф?нлянд??

Добровольц?в до Ф?нлянд?? захищати кра?ну при?хало з дек?лькох кра?н. ?хали здеб?льшого етн?чн? ф?но-угри: 400 добровольц?в з Угорщини, 300 громадян США ф?нського походження. Багато волонтер?в прибуло з? скандинавських держав: Норвег?? (725), Дан?? (800), Швец?? (8700). При цьому, 70 % прибулих до Ф?нлянд?? добровольц?в не були знайом? з в?йськовою службою. Ф?ни направляли ?х для проходження початково? в?йськово? п?дготовки в навчальний центр у Кем?-Торн?о. Тому б?льш?сть добровольц?в змогло взяти участь у боях т?льки в останн? тижн? в?йни.

У ф?нськ?й арм?? служили ?врейськ? б?женц? з ус??? ?вропи, як? розраховували отримати пол?тичний притулок у кра?н?. Загалом у Ф?нлянд?? проживало 2000 ?вре?в, включаючи ж?нок, д?тей та л?тн?х людей. У боях ?з Червоною арм??ю п?д час ?зимово? в?йни? загинуло 15 ?вре?в.

Рос?яни на боц? ф?н?в

На боц? Ф?нлянд?? боролися рос?йськ? б?лоем?гранти в?д ?мен? представник?в Рос?йського Загально-Во?нського Союзу (РОВС). Група ем?грант?в на чол? з Борисом Бажановим прибула до Ф?нлянд?? ? 15 с?чня 1940 року зустр?лася з маршалом Маннергеймом, отримавши дозв?л на формування загон?в з полонених червоноарм?йц?в. Дек?лька невеликих ?Рос?йських народних загон?в? п?д командуванням шести оф?цер?в-б?лоем?грант?в було сформовано, але лише один з них чисельн?стю 30 ос?б протягом десяти дн?в перебував на л?н?? фронту.

Укра?нц? в радянсько-ф?нськ?й в?йн?

Укра?нськ? добровольц? у Ф?нлянд??

П?д час радянсько-ф?нсько? в?йни П?вн?чно-Зах?дним фронтом командував майбутн?й Маршал ? Герой Радянського Союзу, укра?нець Тимошенко Семен Костянтинович, уродженець Орману Бессарабсько? губерн??. Його в?йська зд?йснили прорив л?н?? Маннергейма в лютому 1940 року.

Майбутн?й Маршал ? Герой Радянського Союзу, укра?нець Кулик Григор?й ?ванович, уродженець с. Дудникове (Полтавський район) Полтавсько? област?, як заступник наркома оборони СРСР брав участь у п?дготовц? арм?йських ? артилер?йських частин до радянсько-ф?нсько? в?йни. Був репресований ? розстр?ляний в 1950 роц?.

Командиром 70-? див?з?? був укра?нець Кирпонос Михайло Петрович, уродженець Верт??вки Черн?г?всько? област?. За вм?ле командування див?з??ю ? проявлений геро?зм Михайло Кирпонос був удосто?ний звання Герой Радянського Союзу (1940). Керував П?вденно-Зах?дним фронтом п?д час оборони Ки?ва. Загинув у 1941 роц?.

У бомбардуванн? населених пункт?в у центральн?й ? п?вденн?й Ф?нлянд?? брав участь льотчик-ас ? Герой Радянського Союзу, укра?нець Кравченко Григор?й Пантел?йович, уродженець Голуб?вки Дн?пропетровсько? област?. Загинув у 1943 роц?.

Майбутн?й Маршал ? Герой Радянського Союзу, укра?нець Москаленко Кирило Семенович, уродженець с. Гришине Донецько? област?, п?д час радянсько-ф?нсько? в?йни був начальником артилер?? 51-? Перекопсько? стр?лецько? див?з?? Одеського в?йськового округу, був нагороджений орденом Червоного Прапора.

Майбутн?й генерал-полковник танкових в?йськ ? Герой Радянського Союзу, укра?нець Кравченко Андр?й Григорович, уродженець с. Сулим?вка Ки?всько? област?, п?д час в?йни був начальником штабу 173-? мотостр?лецько? див?з??.

На боц? СРСР у в?йн? брали участь дв? див?з??, як? комплектувались в Укра?н?. Це 44-та та 70-та стр?лецьк? див?з??. Перша з них потрапила в оточення ? майже вся загинула, намагаючись вирватись з ф?нського к?льця. Т?, хто вирвався, були п?ддан? в?йськово-польовому суду. Командир див?з??, начальник штабу, начальник пол?тв?дд?лу та ком?сар були розстр?лян?. Загалом репрес?й зазнали к?лька тисяч учасник?в ц??? в?йни. Повчально, що ф?нська сторона впорядкувала могили загиблих радянських б?йц?в. У м?ст? Суомуссалм? встановлено монумент во?нам 44-? див?з??.

Загиблим укра?нцям присвячен? другий та трет?й томи з сер?? ?Загибл? на чужин??, як? п?д назвою ?Полягли в сн?гах Суом?? випустило видавництво ?Книга пам'ят? Укра?ни?, вони м?стять ?нформац?ю про в?дпов?дно 9000 ? 18 000 ос?б. У ц?лому, к?льк?сть загиблих укра?нц?в, що воювали в склад? Червоно? арм??, оц?нюють у близько 40 000.

Перш? укра?нськ? п?дрозд?ли, що воювали на боц? Ф?нлянд??, були сформован? у 1940 роц?. Добровольц? здеб?льшого набиралися з радянських в?йськовополонених. На озбро?нн? була ф?нська та радянська зброя. Одностро? були ф?нськими з чорними кашкетами ?з синьо-жовтою околицею ? тризубом, хоча в багатьох випадках укра?нськ? добровольц? продовжували носити радянську форму, доповнюючи ?? мазепинками. Синьо-жовт? арм?йськ? в?дзнаки не вживалися, оск?льки так? мали добровольц? з? Швец??. Одним ?з найв?дом?ших командир?в укра?нських добровольц?в у Ф?нлянд?? був письменник Юр?й Горл?с-Горський.

На к?нець с?чня 1940 року Укра?нський п?дрозд?л Юр?я Горл?с-Горського нараховував 410 ос?б, а через м?сяць, у березн? — 850 б?йц?в.

Ц?кав? факти

• Й. Стал?н п?д час Кримсько? (Ялтинсько?) конференц?? називав цю в?йну рос?йсько-ф?нською (рос. Русско-финская война).
• Хоча доступ до документ?в СРСР дос? обмежений, розкрито деяку ?нформац?ю, яка пролива? б?льше св?тла на п?д?рунтя Зимово? в?йни. Серед документ?в ? пропозиц?я 17 листопада, п?дготована для Молотова радянським дипломатичним представником В. Дерев'янським, де заклика? ?надоумити ф?нський уряд?. У документ? йдеться, що з метою тиску на Ф?нлянд?ю необх?дно створити ?надзвичайно напружену ситуац?ю? на кордон?. Дерев'янський також рекоменду? почати цькувати Ф?нлянд?ю в прес?, а також орган?зувати демонстрац??, п?сля чого наступним етапом стане розрив пакту про ненапад ?з ус?ма насл?дками, як? з нього випливають?. Короткий перел?к д?й, як? планувалися на ф?нському кордон?, також знайшли серед нотаток першого секретаря Лен?нградського обкому парт?? А. О. Жданова. Цей перел?к уклали до 25 листопада. Документ указу? на ?снування плану, за яким НКВС мав створити ?нсценуац?ю, що стала би приводом для в?йни. У ньому також йдеться про звернення Ф?нсько? компарт?? до народу Ф?нлянд??. Под??, що згодом в?дбулися, в?дпов?дали ц?й схем?. Ц? джерела п?дтверджують, що Майн?льський ?нцидент був фальсиф?кац??ю, тобто саме тим, що завжди було очевидним для ф?н?в.
• Ця в?йна, що ув?йшла в ?стор?ю п?д назвою ?зимово??, по сут?, була нер?вною, хоча Червона Арм?я воювала неефективно ? зазнала набагато б?льших втрат, н?ж Ф?нлянд?я.
• За участь у Радянсько-ф?нськ?й в?йн? звання Героя Радянського Союзу присво?не 412 в?йськовослужбовцям, серед них так? в?дом? во?начальники, як С. К. Тимошенко, К. П. Мерецков, Г. ?. Кулик, М. П. Кирпонос, Д. Д. Лелюшенко. Понад 50 тисяч радянських солдат?в та оф?цер?в були нагороджен? орденами ? медалями.

В?дображення в культур? та мистецтв?

?Вони прийшли знову. Роман з ф?нляндсько-большевицько? в?йни? — ?ван Лобода. В?нн?пег, 1953 р.

Див. також

• Njet, Molotoff
• С?мо Гяюгя
• Бомбардування Гельс?нк?
• Перша радянсько-ф?нська в?йна
• Радянсько-ф?нська в?йна (1941—1944)

Джерела та л?тература

• Гриневич В. А. Радянсько-ф?нляндська в?йна 1939—1940 // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни : у 10 т. / редкол.: В. А. Смол?й (голова) та ?н. ; ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 121. — ISBN 978-966-00-1290-5.
• ?Зимова в?йна?, сайт (ф?н.), (швед.), (англ.)
• Радянсько-Ф?нська в?йна, сайт (рос.)
• Ф?нська народна п?сня час?в конфл?кту ?Н?т Молотов!? (ф?н. Njet Molotoff!) (mp3)
• Радянська п?сня час?в конфл?кут ?Зустр?чай нас, кралечка Суом?? (рос. Принимай нас, Суоми-красавица) (mp3)
• Дмитро Круцких. Зимова в?йна (англ.)
• ?Зимова в?йна? на л?н?? Манергейма, а також ?Л?сов? вояки?. В?йськово-?сторична реконструкц?я. Св?тлини (рос.)
• Житомирська делегац?я в Ф?нлянд?? в?дкрила пам'ятник загиблим радянським во?нам
• Жанна Безп'ятчук. Завдання вижити
• Правда про участь укра?нц?в в Зимов?й в?йн? (укр.)
• М?фи ганебно? в?йни. 70 рок?в тому Радянська Рос?я напала на Ф?нлянд?ю
• ?вген Сверстюк. Пам'ят? полеглих. Моя позиц?я у Ф?нськ?й в?йн? (до 70-р?ччя)
• Маннергейм?вська банда буде знищена. В?ст? ВУЦВК, 1940 р., 9 лютого
• Антон Макаренко ?71 р?к Зимов?й в?йн?. Як у карельських сн?гах загинула ел?тна укра?нська див?з?я? ?Укра?нська правда. ?сторична правда?, 30 листопада 2010
• Ковальов Д., Балашов ?., Укра?нц?-добровольц? були в арм?? Маннергейма: ?нтерв'ю з досл?дником Зимово? в?йни (1939—1940)
• Ковальов Д. В. ?Ф?нляндська Народна Республ?ка? як б?льшовицька авантюра. — Пол?лог: зб?рник наукових праць. — Вип. 3. Одеса, 2016. — С. 11-22.
• Ковальов Д. В. Б?й при Хонкан??м? (перший бойовий досв?д ф?нляндських танкових в?йськ). — ?сторичн? етюди: зб?рник наукових праць. — Вип. 3. Дн?пропетровськ, 2011. — С. 117—119.
• Денис Ковальов, Юр?й Якуба Як укра?нц? зупинили стал?нську агрес?ю у Ф?нлянд??
• Денис Ковальов ?Укра?нська Mainila?: кремл?вський м?л?тарний шантаж чи casus belli?
• Денис Ковальов Talvisota: ?маленька переможна в?йна? б?льшовик?в проти незалежно? Ф?нляндсько? республ?ки
• В?тал?й Жежера За три м?сяц? у Ф?нлянд?? загинуло б?льше, н?ж в Афган?стан? за 10 рок?в ?Gazeta.ua.?, 4 грудня 2012
• Семиряга М. И. Ненужная война. — В кн.: Семиряга М. И. Тайны сталинской дипломатии. 1939—1941. — М.: Высш. шк., 1992. — Гл. V, с. 141—204.
• Фельдт А. Е. Советско-финская война 1939—1940 гг. глазами американцев. — Метаморфозы истории. — 2003, № 3. — С. 148—160.
• Ahtiainen, Ilkka (16 липня 2000). The Never-Ending Karelia Question. Helsinki Times. Арх?в ориг?налу за 29 червня 2011. Процитовано 5 листопада 2009.
• Bullock, Alan (1993). Hitler and Stalin: Parallel Lives. Vintage Books. ISBN 978-0-679-72994-5.
• Chubaryan, A. (2002). Foreword. У Kulkov, E.; Rzheshevskii, O.; Shukman, H. (ред.). Stalin and the Soviet-Finnish War, 1939–1940. Frank Cass. ISBN 978-0-7146-5203-0.
• Clemmesen, Michael H.; Faulkner, Marcus, ред. (2013). Northern European Overture to War, 1939–1941: From Memel to Barbarossa. Brill. ISBN 978-90-04-24908-0.
• Conquest, Robert (2007) [1991]. The Great Terror: A Reassessment (вид. 40th Anniversary). Oxford University Press, US. ISBN 978-0-19-531700-8.
• Coox, Alvin D. (1985). Nomonhan: Japan against Russia, 1939. Stanford University Press. ISBN 0-8047-1160-7.
• Dallin, David (1942). Soviet Russia's Foreign Policy, 1939–1942. Переклад: Leon Dennen. Yale University Press.
• Kantakoski, Pekka (1998). Punaiset panssarit: Puna-armeijan panssarijoukot 1918–1945 [Red Armour: The Red Army's Tank Forces, 1918–1945] (ф?н.). PS-Elso. ISBN 951-98057-0-2.
• Kauppinen, Kari (18 липня 2017). Sotasankari Simo H?yh?n ennenn?kem?t?n p?iv?kirja l?ytyi – "T?ss? on minun syntilistani". Iltalehti (ф?н.). Helsinki.
• Kilin, Juri (2007a). Leningradin sotilaspiirin rajakahakka. У Jokisipil?, Markku (ред.). Sodan totuudet. Yksi suomalainen vastaa 5,7 ryss?? [Truths of War. One Finn equals 5.7 Russians] (ф?н.). Ajatus.
• Kilin, Juri (2007b). Rajakahakan hidas j?iden l?ht?. У Jokisipil?, Markku (ред.). Sodan totuudet. Yksi suomalainen vastaa 5,7 ryss?? [Truths of War. One Finn equals 5.7 Russians] (ф?н.).
• Kilin, Juri; Raunio, Ari (2007). Talvisodan taisteluja [Winter War Battles] (ф?н.). Karttakeskus. ISBN 978-951-593-068-2.
• Kilin, Yuri (1999). Puna-armeijan Stalinin tahdon toteuttajana [The Red Army as an Executor of Stalin's Will]. Talvisodan pikkuj?ttil?inen (ф?н.).
• Kilin, Yu. M. (2012). Soviet–Finish War 1939–1940 and Red Army's Losses. Proceedings of Petrozavodsk State University. Social Sciences & Humanities. 5 (126): 21—24. ISSN 1998-5053.
• Kovalyov, E. (2006). 7: Зимняя война балтийских подводных лодок (1939–1940 гг.) [Winter War and the Baltic Submarines (1939–1940)]. Короли подплава в море червонных валетов [Submarine Kings of the Knave of Hearts Sea] (рос.). Tsentrpoligraf. ISBN 5-9524-2324-8.
• Kulju, Mika (2007). Raatteen tie: Talvisodan pohjoinen sankaritarina [The Raate Road: Tale of Northern Heroism during the Winter War] (ф?н.). Ajatus. ISBN 978-951-20-7218-7.
• Kurenmaa, Pekka; Lentil?, Riitta (2005). Sodan tappiot [Casualties of the War]. Jatkosodan pikkuj?ttil?inen (ф?н.).
• Zeiler, Thomas W.; DuBois, Daniel M., ред. (2012). A Companion to World War II. Wiley Blackwell Companions to World History. Т. 11. Wiley-Blackwell. ISBN 978-1-4051-9681-9.
• Reiter, Dan (2009). How Wars End (вид. Illustrated). Princeton University Press. ISBN 978-0691140605. Процитовано 29 жовтня 2010.

Л?тература

• А. Галушка, ?. Брайлян. Змова диктатор?в: Под?л ?вропи м?ж Г?тлером ? Стал?ним, 1939—1941. — Харк?в: Клуб с?мейного дозв?лля, 2018. — 368 с.
• О. Вехв?ляйнен. Ф?нлянд?я в Друг?й св?тов?й в?йн?: м?ж Н?меччиною ? Рос??ю. / [пер. з англ. ?. Лох?но?]. — К.: Темпора, 2010. — 247 с.
• Б. М. Гончар. Радянсько-ф?нляндська в?йна 1939-40 // Укра?нська дипломатична енциклопед?я: У 2-х т. / Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ?н. — К.:Знання Укра?ни, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
• В. О. ?ванов. Пол?тика СРСР щодо Ф?нлянд?? у 1939—1944 рр.: ?стор?ограф?я. Дисертац?я на здобуття наукового ступеня кандидата ?сторичних наук за спец?альн?стю 07.00.06 — ?стор?ограф?я, джерелознавство та спец?альн? ?сторичн? дисципл?ни. — ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни. — Ки?в, 2017.
• Kovalyov, E. (2006). 7: Зимняя война балтийских подводных лодок (1939–1940 гг.) [Winter War and the Baltic Submarines (1939–1940)]. Короли подплава в море червонных валетов [Submarine Kings of the Knave of Hearts Sea] (рос.). Tsentrpoligraf. ISBN 5-9524-2324-8.

Посилання

• Ф?нсько-радянська в?йна 1939-40 // Ун?версальний словник-енциклопед?я. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.

• Тайны финской войны
• Шлях Державника: захисник Ф?нлянд?? Карл-?устаф-Ем?ль Маннергейм
• Хто насправд? придумав ?коктейль Молотова??
• Укра?нц? у Зимов?й В?йн?
• Як б?льшовицька авантюра зазнала поразки у Ф?нлянд??
•  Зимова в?йна: як Ф?нлянд?я дала в?дс?ч СССР // ?стор?я без м?ф?в на YouTube