新春开局怎么干：发展更高层次的开放型经济
|
百度 理想音乐节即将于10月1日-3日在北京渔阳国际场唱响黄金周音乐饕餮盛宴。
Республ?ка Словен?я | |||||
|
|||||
| Г?мн: Zdravljica
| |||||
 | |||||
| Столиця (та найб?льше м?сто) |
Любляна | ||||
| Оф?ц?йн? мови | словенська | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| Форма правл?ння | ун?тарна конституц?йна парламентська республ?ка | ||||
| - Президент | Наташа П?рц Мусар | ||||
| - Прем'?р-м?н?стр | Роберт Голоб | ||||
| Незалежн?сть | в?д СФРЮ | ||||
| - Проголошено | 25 червня, 1991 | ||||
| - Визнано | 1992 | ||||
| Вступ до ?С | 1 травня 2004 | ||||
| Площа | |||||
| - Загалом | 20 273 км2 (150) | ||||
| - Внутр. води | 0,7[1] % | ||||
| Населення | |||||
| - оц?нка 2023 | ▲ 2 116 972 ос?б[2] (144) | ||||
| - перепис 2002 | 1 964 036 ос?б | ||||
| - Густота | 104,4 ос?б[3]/км2 (106) | ||||
| ВВП (ПКС) | 2018 р., оц?нка | ||||
| - Повний | ▲ $75 млрд[4] (97) | ||||
| - На душу населення | $36 566[4] (38) | ||||
| ВВП (ном.) | 2018 р?к, оц?нка | ||||
| - Повний | ▲ $56 млрд[4] (-) | ||||
| - На душу населення | $27 535[4] (-) | ||||
| Валюта | ?вро (EUR)
| ||||
| Часовий пояс | CET (UTC+1) | ||||
| - Л?тн?й час | CEST (UTC+2) | ||||
| Коди ISO 3166 | SI  / SVN / 705
| ||||
| Домен | .si | ||||
| |||||
| |||||
.svg)
Слове?н?я (словен. Slovenija)[5], оф?ц?йна назва — Респу?бл?ка Слове?н?я (словен. Republika Slovenija) — кра?на на п?вдн? Центрально? ?вропи, розташована на перехрест? важливих культурних та торговельних шлях?в[6][7]. Межу? з ?тал??ю на заход?, Австр??ю на п?вноч?, Угорщиною на п?вн?чному сход?, Хорват??ю на п?вденному сход? та омива?ться Адр?атичним морем на п?вденному заход?[8]. Займа? територ?ю площею 20 271 км2 (38-ме м?сце в ?вроп?) ? ма? 2,116 млн населення[2]. Будучи одн??ю з держав-наступниць колишньо? Югослав??, нин? Словен?я — парламентська республ?ка[9] та кра?на-член ?вросоюзу, ООН ? НАТО[10]. Столиця ? найб?льше за населенням м?сто кра?ни — Любляна[11].
Кра?на ма? переважно г?рську м?сцев?сть[12] з континентальним кл?матом[13] за винятком Словенського Примор'я з середземноморським кл?матом ? п?вн?чного заходу з Альп?йським кл?матом[14]. Кр?м того, на територ?? частково розташован? Динарське наг?р'я ? Середньодунайська низовина. Кра?на характеризу?ться значним б?олог?чним р?зноман?ттям[15][16] ? дуже багата на водн? ресурси[17], маючи щ?льну р?чкову мережу, водоносну систему ? значн? карстов? п?дземн? водотоки[18]. Б?льше половини територ?? покрит? л?сами[19]. Населення кра?ни розс?яне ? нер?вном?рне[20].
?сторично нин?шня територ?я Словен?? була частиною р?зних держав, включаючи Римську ?мпер?ю, В?зант?йську ?мпер?ю, Карол?нгську ?мпер?ю ? Священну Римську ?мпер?ю, Габсбурзьку монарх?ю, Венец?йську республ?ку, ?лл?р?йськ? пров?нц?? Наполеона ? п?д французьким кер?вництвом, Австр?йську ?мпер?ю ? п?зн?ше Австро-Угорщину. У жовтн? 1918 роц? словенц? вперше реал?зували сво? право на самовизначення, ставши одними ?з засновник?в Держави Словенц?в, Хорват?в ? Серб?в. У грудн? 1918 року вони об??дналися з Корол?вством Серб?я в Корол?вство Серб?в, Хорват?в ? Словенц?в (перейменоване в 1929 роц? в Корол?вство Югослав?я).
П?д час Друго? св?тово? в?йни (1939—1945) територ?я Словен?? була окупована ? анексована Н?меччиною, ?тал??ю ? Угорщиною, а невелика територ?я перейшла до Незалежно? Держави Хорват??, нацистсько? мар?онетково? держави. У 1945 роц? Словен?я стала членом-засновником Федеративно? Народно? Республ?ки Югослав??, перейменовано? в 1963 роц? на Соц?ал?стичну Федеративну Республ?ку Югослав?ю. У перш? роки п?сля Друго? св?тово? в?йни держава в?дпочатку була союзником з? Сх?дним блоком, але н?коли не п?дписувала Варшавський догов?р, ? в 1961 роц? стала одним ?з засновник?в Руху непри?днання.
У червн? 1991 року п?сля введення багатопарт?йно? представницько? демократ?? Словен?я стала першою республ?кою, що в?дд?лилася в?д Югослав?? й оголосила суверен?тет ? незалежн?сть. П?сля цього в кра?ну вв?йшла Югославська Народна Арм?я ? почалась Десятиденна в?йна, яка зак?нчилась п?дписанням Бр?онсько? угоди за посередництва ?С. 2004 року вступила до НАТО та ?С, а 2007 року стала першим членом ?врозони з колишн?х комун?стичних кра?н. 2010 року при?дналася до Орган?зац?? економ?чного сп?вроб?тництва та розвитку — асоц?ац?? розвинених кра?н з високим доходом громадян.
Назва Slovenija походить в?д етнон?ма ?словени? — праслов'янсько? форми етнон?ма ?слов'яни?, тобто означа? ?земля словен?[21]. Етимолог?я етнон?му ?слов'яни?, за оц?нками ряду л?нгв?ст?в, нез'ясована[22].
Оф?ц?йною назвою держави в 1945—1946 роках було ?Федеральна Словен?я? (словен. Federalna Slovenija), в той час — одна з кра?н СФРЮ. 20 лютого 1946 року ?Федеральна Словен?я? була перейменована в ?Народну Республ?ку Словен?ю? (словен. Ljudska republika Slovenija), яка, з? свого боку, 9 кв?тня 1963 року в ?Соц?ал?стичну Республ?ку Словен?ю? (словен. Socialisti?na republika Slovenija). 8 березня 1990 року Словен?я видалила означення ?Соц?ал?стична? з? сво?? назви, ставши ?Республ?кою Словен?я?, а 25 червня 1991 року здобула незалежн?сть.
.jpg)
Кра?на розташована м?ж Альпами, Адр?атичним морем ? Панонською низовиною, межу? з ?тал??ю, Австр??ю, Угорщиною та Хорват??ю. Словен?я розташована м?ж 45° та 47° п?вн?чно? широти, а також 13° та 17° сх?дно? довготи.
Словен?я розташована в Альп?йсько-Дунайському рег?он? Центрально? ?вропи. Вид?ляють чотири основн? географ?чн? рег?они: на п?вн?чному заход? знаходяться Альпи (Юл?йськ?, Кам'янсько-Сав?нський хребет, хребет Караванке, що займають 42 % територ??), на п?вн?чному сход? — Паннонська (Середньодунайська) низовина (28 %), на п?вдн? — Динарське наг?р'я (21 %), що включа? карстове плато Карст, що дало назву рель?фу такого типу, на заход? — Середземноморське узбережжя (Адр?атичне море, 9 %).
Площа 20 273 км2. Площа суш?: 20 151 км2. Площа водного простору: 122 км2. Найвища точка — вершина гори Триглав (2864 м), найнижча — узбережжя Адр?атичного моря — 0 м.
Кл?мат на б?льш?й частин? п?вноч? пом?рно-континентальний, середня температура с?чня 0…–2 °C, липня +19…21 °C. Опад?в 800—1200 мм, в горах м?сцями понад 3000 мм/р?к.
Б?льше половини територ?? займають буков?, дубов?, хвойн? л?си, в горах — альп?йськ? луки, Примор'я — макв?с, на плато Карст — степова рослинн?сть.
Рель?ф гористий. Словен?? сяга? сх?дна арка Юл?йських Альп[23], яка переходить у мальовничий куполопод?бний масив л?с?в — Похор'?.
Найвища вершина кра?ни — гора Триглав (2864 метри). Герб Словен?? явля? собою щит з вузькою червоною облям?вкою в п?дстав? ? з бок?в, в блакитному пол? якого дв?ч? хвилясто вир?зана ср?бна ф?гура, що ? символ?чним зображенням гори й Адр?атичного моря.
Найб?льш? р?чки: Сава ? Драва.
На територ?? Словен?? в?домо понад 600 р?зночасових городищ[24]. З них понад 70 % (450) збудовано протягом ранньозал?зно? доби[25].
Слов'янськ? пращури сучасних словенц?в ос?ли на територ?? кра?ни в VI стор?чч? в?д н. е. У VII стор?чч? вони заснували Карантан?ю, яка була одн??ю з перших слов'янських держав. У 745 роц? Карантан?я в обм?н на в?йськову допомогу визнала протекторат з боку франк?в, збер?гши при цьому формальну незалежн?сть до свого розпаду в 1180 роц?. Вплив франк?в сприяв поширенню християнства серед словенц?в.
Близько 1000 року було написано Bri?inski spomeniki, перший письмовий документ словенською мовою. У XIV стор?чч? територ?я сучасно? Словен?? п?дпала п?д владу Габсбург?в ? згодом ув?йшла до складу Австро-Угорщини. Словен?ю було розд?лено на три пров?нц??: Краньську, Горишку ? Шта?рську.
Перенаправлення торгових шлях?в ? Тридцятил?тня в?йна у XVII стор?чч? спричинили економ?чний занепад Словен??, але у XVIII стор?чч? господарський розвиток знов актив?зувався: промислове виробництво зб?льшилось.
У 1809—1813 роках велика частина Словен?? входила до складу ?лл?р?йських пров?нц?й. У XIX стор?чч?, особливо п?д час Революц?? 1848—1849 рр., у Словен?? розпочина?ться нац?ональний рух (центр — Крайна).
У 1918 роц? розвалилась Австро-Угорщина, внасл?док чого ?тал?я окупувала област? Приморську ? ?стру, а також частину Далмац??. Частина словенських земель, що залишилась, ув?йшла до Корол?вства серб?в, хорват?в в словенц?в, яке в 1929 роц? було перейменовано в Корол?вство Югослав?я.
У 1941 роц? п?сля окупац?? Югослав?? державами Ос? ?тал?я анексувала територ?ю до Любляни — Пров?нц?я Любляна, а Н?меччина — решту територ?? з м?стом Марибор.
П?сля Друго? св?тово? в?йни Словен?я ув?йшла до складу соц?ал?стично? Югослав??, що було проголошено 29 листопада 1945 року. В?д ?тал?? до Словен?? було при?днано територ?? Обална-Крашка ? Горишка.
Зг?дно з референдумом, Словен?я проголосила незалежн?сть в?д СФРЮ 25 червня 1991 р.
В?йна в Словен?? (один з в?йськових конфл?кт?в в?йни, що почалася при розпад? Югослав??) тривала десять дн?в. У ход? 72 бойових контакт?в втрати Югославсько? арм?? склали 45 убитими, 146 пораненими, при цьому 4693 в?йськовослужбовц? ? 252 сп?вроб?тники федеральних служб були взят? в полон. Втрати словенських сил самооборони — 19 убитих (9 комбатант?в, ?нш? — цив?льн? особи) та 182 поранених. Також загинули 12 громадян ?ноземних держав, в основному вод?? на служб? м?жнародних транспортних компан?й. Був виведений з ладу 31 танк (включаючи спален? ? пошкоджен?), 22 транспортн? бронемашини, 172 транспортних засоби ? 6 л?тальних апарат?в.
У грудн? 1991 року прийнята нова конституц?я, п?зн?ше в 1992 роц? в?дпов?дно до законодавства розпочався процес роздержавлення ? приватизац??. Члени ?вропейського Союзу визнали Словен?ю як незалежну державу 15 с?чня 1992 року, ? Орган?зац?я Об'?днаних Нац?й прийняла ?? у св?й склад 22 травня 1992 року.
.jpg)
Словен?я при?дналася до ?вропейського Союзу 1 травня 2004 р. Словен?я ма? одного ком?сара в ?вропейськ?й Ком?с??, ? с?м словенських парламентар??в були обран? до ?вропейського Парламенту на виборах 13 червня 2004 р. У 2004 р. Словен?я також вступила в НАТО. Словен?? згодом вдалося в?дпов?дати Маастрихтським критер?ям, ? тому кра?на при?дналася до ?врозони (перша перех?дна кра?на, що зробила так). Станом на 1 с?чня 2007 р. вона була першою постсоц?ал?стичною кра?ною, що головувала в Рад? ?вропейського Союзу протягом перших шести м?сяц?в 2008 р. 21 липня 2010 р. вона стала членом ОЕСР.
П?зн?ше було висловлено розчарування в?тчизняними соц?ально-економ?чними ел?тами на мун?ципальному та нац?ональному р?внях п?д час словенських протест?в 2012—2013 рр., яким передували невелик? протести 15 жовтня 2011 року. У зв'язку з в?дпов?ддю пров?дних пол?тик?в до заяв, зроблених Оф?ц?йною ком?с??ю з попередження корупц?? Республ?ки Словен?я, юридичн? експерти заявили про необх?дн?сть зм?н у систем?, щоб обмежити пол?тичне свав?лля[26].
Словен?я адм?н?стративно розд?лена на 212 общин (словен. Ob?ine). Общини ? одн??ю з форм м?сцевого самоврядування, як? визначаються статтями з 138 до 144 Конституц?? Республ?ки Словен?я.
З метою п?дтримки нац?онально? статистики Статистичним Бюро Республ?ки Словен?я вся Словен?я розд?лена на 12 статистичних рег?он?в:
- Горенський
- Горишка
- Засавський
- Корошка
- Сподн?посавський
- Нотрансько-крашка
- Обално-крашка
- П?вденно-Сх?дна Словен?я
- Подравський
- Помурський
- Савинський
- Осредн?словенський
Також Словен?я под?ля?ться на 10 виборчих одиниць.
 |
2a Верхня, 2b Внутр?шня, 2c Нижня 3 Каринт?я; 4 Нижня Штир?я; 5 Прекмур'я |
Традиц?йн? рег?они базувалися на колишн?х коронних землях Габсбург?в, як? включали Крайну, Каринт?ю, Штир?ю ? Австр?йське Примор'я. Сильн?ше, н?ж з Крайною в ц?лому, або з? Словен??ю як державою, словенц? ?сторично схильн? ототожнювати себе з традиц?йними рег?онами Словенське Примор'я, Прекмур'я ? нав?ть традиц?йними п?дрег?онами Верхньо?, Нижньо? ? меншою м?рою Внутр?шньо? Крайни[27].
Столиця Любляна була ?сторично адм?н?стративним центром Крайни ? належала Внутр?шн?й Крайн?[28], за винятком району Шентвида, який знаходився у Верхн?й Крайн?, а також там, де був кордон м?ж територ??ю, при?днаною Н?меччиною, та ?тал?йською пров?нц??ю Любляна п?д час Друго? св?тово? в?йни[28].
| № | Назва | Область | Населення | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Любляна  Марибор |
1 | Любляна | Осредн?словенська | 272 220 | Цел? Цел?  Крань | ||||
| 2 | Марибор | Подравська | 95 171 | ||||||
| 3 | Цел? | Савинська | 37 520 | ||||||
| 4 | Крань | Горенська | 36 874 | ||||||
| 5 | Велен? | Савинська | 25 456 | ||||||
| 6 | Копер | Обално-крашка | 24 996 | ||||||
| 7 | Ново Место | П?вденно-Сх?дна Словен?я | 23 341 | ||||||
| 8 | Птуй | Подравська | 18 164 | ||||||
| 9 | Трбовл? | Осредн?словенська | 15 163 | ||||||
| 10 | Камник | Осредн?словенська | 13 644 | ||||||
Р?чний прир?ст (2012) + 0,16 %. Народжуван?сть — 10,66 %. Смертн?сть — 9,35 %. Сальдо м?грац?? (+0,31, 2012 р.). Сумарний коеф?ц??нт народжуваност? — 1,592 народжень на ж?нку (2012). Загальна тривал?сть життя: чолов?к?в — 76,96 року; ж?нок — 82,89 року (2012).
| Зм?ни населення | ||
|---|---|---|
| Р?к | Населення | Зм?на |
| 1921 | 1 054 919 | — |
| 1931 | 1 144 298 | +8.5% |
| 1948 | 1 391 873 | +21.6% |
| 1953 | 1 466 425 | +5.4% |
| 1961 | 1 591 523 | +8.5% |
| 1971 | 1 727 137 | +8.5% |
| 1981 | 1 891 864 | +9.5% |
| 1991 | 1 913 355 | +1.1% |
| 2002 | 1 964 036 | +2.6% |
| 2011 | 2 050 189 | +4.4% |
| 2017 | 2 065 895 | +0.8% |
| 2021 | 2 108 977 | +2.1% |
| 2022 | 2 107 180 | ?0.1% |
| 2023 | 2 116 972 | +0.5% |
Етн?чний склад: ?з загально? чисельност? населення по перепису 2002 року:
- Словенц?: 1 631 363 (83,1 %)
- Серби: 38 964 (2,0 %)
- Хорвати: 35 642 (1,8 %)
- Босняки: 21 542 (1,1 %)
- Угорц?: 6 243 (0,3 %)
- Албанц?: 6 186 (0,3 %)
- Македонц?: 3 972 (0,2 %)
- Чорногорц?: 2 667 (0,1 %)
- ?тал?йц?: 2 258 (0,1 %)
- Незазначен? й нев?дом?: 174 913 (8,9 %)
Станом на 1 с?чня 2013 року в Словен?? заре?стровано 2 058 821 житель. Словен?я пос?да? 145-те м?сце у св?т? за чисельн?стю населення. Середн?й в?к населення 41,7 року (чолов?к?в — 40, ж?нок — 43).
Середня густота населення становить 101,66 ос?б на км. Приблизно половина жител?в прожива? в м?стах, решта — у с?льськ?й м?сцевост?.
Оф?ц?йна мова словенська. ?тал?йська ма? статус оф?ц?йно? мови в деяких населених пунктах мун?ципал?тет?в ?зола, Копер ? П?ран; угорська — в п'яти громадах. Також оф?ц?йний, хоча й б?льш низький статус, ма? циганська мова.
Словенська мова ? п?вденнослов'янською мовою з писемн?стю на основ? латинського алфав?ту. Словенська мова ма? сп?льне кор?ння з хорватською ? сербською мовами, але ?стотно в?д них в?др?зня?ться. Водночас вона ма? деяк? риси, близьк? до зах?днослов'янських мов. Словенська — одна з небагатьох слов'янських мов, що зберегла дво?сте число ? суп?н. Нараз? збереглося 49 д?алект?в словенсько? мови.
Зг?дно з переписом 2002 р., католики становлять 57,8 % населення, мусульмани — 2,4 %, православн? — 2,3 %, протестанти — 0,8 % (Союз баптистських церков Словен??, Союз п'ятдесятницьких церков Словен??, адвентисти).
У 1992 роц? в?дбулося перше опитування Орган?зац?? громадсько? думки словенц?в, зг?дно з яким 20 % повнол?тн?х словенц?в заявили, що в?рили в ?свого Бога? (39 % стверджували, що в?рили в Бога як ?житт?ву силу?). У 1997 роц? беззастережно в?руючими вважалися 24 % опитаних (29 % дорослих громадян в?рили в життя п?сля смерт?; 37,5 % визнавали ?снування Раю, а 24 % — ?снування пекла). Близько половини респондент?в (57 %) спов?дують якусь рел?г?ю ? по цей день.
Глава Словен?? — президент, що обира?ться кожн? 5 рок?в. Виконавчу владу ма? президент ? каб?нет м?н?стр?в. Останн?й признача?ться парламентом.
Парламент склада?ться з двох палат: Нац?онально? асамбле? (dr?avni zbor) ? Державно? ради (dr?avni svet). 90 депутат?в: з них 88 — за пропорц?йною системою, а 2 м?сця — за мажоритарною системою для Словенсько-?тал?йсько? та угорсько? громад. Державна Рада викону? функц?? верхньо? палати. 40 депутат?в, як? обираються на п'ятир?чний терм?н, представляють важлив? економ?чн?, структурн? ? нац?ональн? групи сусп?льства. Парламент обира?ться кожн? 5 рок?в. Основними парт?ями парламенту ? Словенська демократична парт?я ? Л?беральна демократ?я Словен??.
Орган конституц?йного нагляду — Конституц?йний суд (Ustavno sodi??e), вища судова ?нстанц?я — Верховний суд (Vrhovno sodi??e), суди апеляц?йно? ?нстанц?? — вищ? суди (Vi?je sodi??e), суди першо? ?нстанц?? — земельн? суди (Okrajno sodi??e) ? окружн? суди (Okro?no sodi??e), вищий орган прокурорського нагляду — верховна державна прокуратура (Vrhovno dr?avno to?ilstvo), вищий контрольний орган — ф?нансовий суд (Ra?unsko sodi??e).
Пол?тичн? парт?? Словен??:
- Л?беральна демократ?я Словен??
- Нова Словен?я — Християнська народна парт?я
- Словенська демократична парт?я
- Словенська нац?ональна парт?я
- Соц?ал-демократи Словен??
- Демократична парт?я пенс?онер?в
- Об'?днан? л?в? (Словен?я)
- Молод?жна парт?я Словен??
Конституц?я була прийнята р?вно через р?к п?сля проведення референдуму про незалежн?сть Словен?? в?д Югослав??. За основу взято конституц?? Н?меччини ? Австр??, а також Бавар??. Поправки до Конституц?? вносяться в форм? конституц?йного закону, прийнятого 2/3 голос?в Парламенту, кр?м того, пропозиц?ю про внесення зм?н до Конституц?? може бути винесено на референдум.
Встановлено, що загальновизнан? принципи м?жнародного права ? м?жнародн? договори мають пряму д?ю на територ?? Словен?? (в зв'язку з вступом Словен?? до ?вропейського союзу). М?стить перел?к основних прав (р?вн?сть перед законом, недоторканн?сть людського життя, заборона катувань, захист особисто? свободи, правила утримання п?д вартою, право на судовий захист, право на оскарження, презумпц?я невинуватост?, забезпечення судового процесу, право на приватну власн?сть ? м?сцеве самоврядування). Значну увагу прид?лено захисту людсько? г?дност?.
Заре?строван? партнерства для одностатевих пар стали юридичними з 23 липня 2006 року. 3 березня 2015 року парламент Словен?? прийняв закон про легал?зац?ю одностатевих шлюб?в, на користь законопро?кту проголосували 51 депутат?в, а 28 були проти. Словен?я ? першою кра?ною в Центральн?й ?вроп?, першою кра?ною в посткомун?стичн?й ?вроп? ? першою слов'янською кра?ною, яка легал?зувала одностатев? шлюби.
Чисельн?сть особового складу сухопутних в?йськ — 9550 ос?б.
Шенгенська в?за в Словен?ю — в?за типу C, на п?дстав? яко? ?ноземець ма? право перебувати на територ?? будь-яко? кра?ни Шенгенсько? зони не б?льше 3 м?сяц?в (90 календарних дн?в)[29].
Найб?льш знаменитим письменником Словен?? ? Франце Прешерн (1800—1849), чи? л?ричн? поеми встановили нов? стандарти для словенсько? л?тератури ? допомогли пробудити нац?ональну самосв?дом?сть. З час?в Друго? св?тово? в?йни багат? словенськ? фольклорн? традиц?? були втрачен?, але ?снують спроби в?дродити нац?ональну культуру, наприклад, тр?о ?Трутамора Словен?ка? викону? словенську народну музику, на початку 90-х рр. м?жнародний конкурс баян?ст?в виграла Алессандра М?начча, яка виконала словенськ? насп?ви. У 1970-х рр. в кра?ну прийшов музичний стиль, який до початку 1980-х рр. охопив всю Словен?ю (яскравий приклад — група Laibach з Любляни, Laibach — н?мецький вар?ант назви словенсько? столиц?).
Постмодерн?зм в живопис? та скульптур? висувався з 1980-х рр. групою ?Neue Slowenische Kunst? ? п'ятьма нев?домими художниками, що працюють п?д псевдон?мом ?IRWIN?. Багато споруд та площ в Словен?? були створен? арх?тектором Йоже Плечником (1872—1957).
.jpg)
У 1919 роц? був в?дкритий перший ун?верситет — Люблянський. П?сля були заснован? ун?верситети в Марибор? (1975), Копер? (2001) ? Нов? Гориц? (2006).
За даними, опубл?кованими MSN, кращою стравою словенсько? кухн? ? Краньська ковбаса. На оф?ц?йному р?вн? вона визнана ?шедевром нац?онального значення?. Традиц?йне вживання риби. Багато страв запозичено в сус?дн?х кра?н: у Австр?? — зав?тек (штрудель) ? дунайський зрезек (в?денський шн?цель). Ньок? (картоплян? галушки), р?жота ? схожий на рав?ол? ж?ркроф — м?сцев? ?тал?йськ? страви. З угорсько? кухн? були запозичен? голаш ? паприкаш (тушковане курча або яловичина). Поширен? також шаруватий пир?г з м'ясом або сиром ?бурек? (слово турецького походження), яблучний пир?г. Тут ?сну? багато вид?в клецек, з яких штрукли (сирн? галушки) — найпопулярн?ш?. Традиц?йн? страви краще пробувати в гост?льнах — м?сцевих ресторанах. Приклад — ?Говея юха? (goveja juha, суп з наваристого яловичого бульйону з довгою верм?шеллю (rezanci — резанца), ?нод? з додаванням сиру пармезану, а також ?Гобова юха? (gobova juha, суп з б?лими грибами). У Словен?? виробля?ться б?ле ? червоне вино, а також м?цн? напо?, так? як ?шнопс? (?nops), бренд?, зван? ?жганье? (?ganje), ? популярн? в Словен?? марки пива — ?La?ko? (Лашко), ?Union?.
Закон про державн? свята ? святков? дн? в Республ?ц? Словен?? передбача? наступн? свята та святков? дн?:
- 1 ? 2 с?чня — Новий р?к
- 8 лютого — День Прешерна, культурне свято Словен??
- перех?дн? дати — нед?ля ? понед?лок Великодня
- 27 кв?тня — День повстання проти окупац??
- 1 ? 2 травня — День прац?
- 25 червня — День державност?
- 15 серпня — Усп?ння Богородиц?
- 31 жовтня — День Реформац??
- 1 листопада — День поминання пок?йних
- 25 грудня — Р?здво
- 26 грудня — День незалежност?
- Словенц?
- М?ста Словен??
- Список об'?кт?в Св?тово? спадщини ЮНЕСКО в Словен??
- Оленка Ерменц — начальник Генерального штабу ЗС Словен??.
- ↑ Povr?ina ozemlja in pokrovnost tal, dolo?ena planimetri?no, 2005 [Surface area and land cover determined planimetrically, 2005] (Slovenian та English) . Statistical Office of the Republic of Slovenia. Арх?в ориг?налу за 11 травня 2011. Процитовано 2 лютого 2011.
- ↑ а б Population Number and Structure. Stat.si (англ?йською) . Republic of Slovenia Statistical Office. 1 кв?тня 2019. Арх?в ориг?налу за 29 червня 2019. Процитовано 3 червня 2020.
- ↑ Prebivalstvo, Slovenija, 1. julij 2015 [Population, Slovenia, 1 July 2015] (Slovenian та English) . Statistical Office of the Republic of Slovenia. Арх?в ориг?налу за 12 жовтня 2016. Процитовано 4 грудня 2015.
- ↑ а б в г World Economic Outlook Database, April 2018 – Slovenia. International Monetary Fund. Процитовано 10 жовтня 2017.
- ↑ Slovenski pravopis 2001: Slovenija.
- ↑ ?erne, Andrej (2004). Oro?en Adami?, Milan (ред.). Gateway to Western, Central, and Southeastern Europe (PDF). Slovenia: A Geographical Overview (англ?йською) . Association of the Geographical Societies of Slovenia. с. 127. ISBN 961-6500-49-X.
For centuries, the territory of Slovenia has been crossed by traditional transportation routes connecting northern Europe with southern, eastern, and western Europe. Slovenia's location in the northwestern part of the Mediterranean's most inland bay on the Adriatic Sea where the Alps, the plateaus of the Dinaric Alps, and the western margins of the Pannonian Basin meet gives [it] a relatively quite advantageous traffic and geographical position distinguished by its transitional character and the links between these geographical regions. In the wider macroregional sense, this transitional character and these links have not changed since prehistoric times.
- ↑ Murovec, Nika; Kava?, Damijan (грудень 2010). Introducing the National Context: Brief Presentation of the National Context (PDF). SWOT Analysis: Status of the Creative Industries in Ljubljana (англ?йською) . Ljubljana: In?titut za ekonomska raziskovanja [Institute for Economic Research]. с. 5. Арх?в ориг?налу (PDF) за 8 березня 2016.
For millennia, Slovenia has been at the crossroads of trade and cultural routes leading from north to south, from east to west.
- ↑ Nicoll, William; Schoenberg, Richard (1998). Europe beyond 2000: the enlargement of the European Union towards the East (англ?йською) . Whurr Publishers. с. 121. ISBN 978-1-86156-064-3.
- ↑ Radonji?, Biljana (2005). Political Overview. У Reuvid, Jonathan (ред.). Doing Business with Slovenia (англ?йською) . ISBN 978-1-905050-70-3.
- ↑ Slovenia First 20 Years (англ?йською) . № 58. Slovenia: South Australia Newsletter. Winter 2010–2011. ISSN 1448-8175. Процитовано 25 листопада 2012.
- ↑ Vuk Dirnberk, Vojka; Toma? Valanti?. Statisti?ni portret Slovenije v EU 2011 [Statistical Portrait of Slovenia in the EU 2011] (PDF) (Slovenian та English) . Statistical Office of the Republic of Slovenia. ISSN 1854-5734. Арх?в ориг?налу (PDF) за 8 серпня 2019. Процитовано 2 лютого 2011.
- ↑ Perko, Drago (2008). Slovenia at the Junction of Major European Geographical Units (PDF). The Slovenian. Toronto: Vse Slovenski Kulturni Odbor [The All Slovenian Cultural Committee].
- ↑ Fallon, Steve (2007). Environment. Slovenia (вид. 5). Lonely Planet. с. 40. ISBN 978-1-74104-480-5.
- ↑ Ogrin, Darko (2004). Modern Climate Change in Slovenia (PDF). У Oro?en Adami?, Milan (ред.). Slovenia: A Geographical Overview (PDF) (англ?йською) . Association of the Geographical Societies of Slovenia. с. 45. ISBN 961-6500-49-X. Арх?в ориг?налу (PDF) за 17 липня 2013. [Арх?вовано 2025-08-07 у Wayback Machine.]
- ↑ Bla?i?, Mateja; Arih, Andrej; Nartnik, Irena; Turk, Inga (26 березня 2008). Endangered Species (словенською) . Environmental Agency of the Republic of Slovenia, Ministry of the Environment and Spatial Planning. Процитовано 8 березня 2012.
- ↑ Hlad, Branka; Skoberne, Peter, ред. (2001). Characteristics of Biological and Landscape Diversity in Slovenia (PDF). Biological and Landscape Diversity in Slovenia: An Overview (PDF) (англ?йською) . Ljubljana: Environmental Agency of the Republic of Slovenia, Ministry of the Environment and Spatial Planning. с. 13. ISBN 961-6324-17-9. Арх?в ориг?налу (PDF) за 25 листопада 2012.
- ↑ World Water Day 2011 (англ?йською) . Statistical Office of the Republic of Slovenia. 18 березня 2011. Арх?в ориг?налу за 27 кв?тня 2011.
- ↑ Country Introduction. European state of the environment 2010 – contributions from Slovenia (англ?йською) . Environmental Agency of the Republic of Slovenia, Ministry of the Environment and Spatial Planning. Процитовано 8 березня 2012.
- ↑ Slovenian Forest in Figures (англ?йською) . Slovenia Forest Service. February 2010. Арх?в ориг?налу за 9 березня 2012.
- ↑ Kladnik, Drago (2004). Modern Climate Change in Slovenia (PDF). У Oro?en Adami?, Milan (ред.). Slovenia: A Geographical Overview (англ?йською) . Association of the Geographical Societies of Slovenia. с. 93. ISBN 961-6500-49-X.
- ↑ Поспелов, Евгений (2002). Географические названия мира: топонимический словарь (вид. второе, стереотипное). Москва: Русские словари. ISBN 5271004465. OCLC 611927503.
- ↑ Нидерле Л. Славянские древности. / Перевод с чешского Т. Ковалевой и М. Хазанова. Предисловие проф. П. Н. Третьякова. Редакция А. Л. Монгайта. — М.: Издательство иностранной литературы, 1956. — С. 42.
- ↑ Юл?анських Альп. Арх?в ориг?налу за 22 червня 2013. Процитовано 2012-12-5. [Арх?вовано 2025-08-07 у Wayback Machine.]
- ↑ Truhlar F. Gradi??a utrjene naselbine v Sloveniji // AV. — 1981. — S. 530—538
- ↑ Б. Зав?т?й. ?стор?я досл?джень городищ ранньозал?зно? доби в Словен?? (за матер?алами словенсько? л?тератури) / В?сник ?нституту археолог?? Зб?рник наукових праць. — 2008, Вип.3.
- ↑ A Symposium of Law Experts. Political arbitrariness has gone wild
- ↑ Repe, Bo?o (2003) Od de?elana do dr?avljana: Regionalni razvoj Slovencev v letih 1918—1991 [Арх?вовано 23 лютого 2013 у Wayback Machine.], Zgodovinski ?asopis, 3–4, Ljubljana.
- ↑ а б Mehle Mihovec, Barbka (19 березня 2008). Kje so na?e meje?. Gorenjski glas. Арх?в ориг?налу за 12 липня 2019. Процитовано грудень 19, 2018.
- ↑ В?за до Словен??: чи потр?бна, як отримати самост?йно.
- Мартинов А. Ю. Словен?я, Республ?ка Словен?я // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни : у 10 т. / редкол.: В. А. Смол?й (голова) та ?н. ; ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 635. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- Stani?, Stane, Slovenia (London, Flint River Press, 1994).
- Oto Luthar (ed.), The Land Between: A History of Slovenia. With contributions by Oto Luthar, Igor Grdina, Marjeta ?a?el Kos, Petra Svolj?ak, Peter Kos, Du?an Kos, Peter ?tih, Alja Brglez and Martin Poga?ar (Frankfurt am Main etc., Peter Lang, 2008).
- The World Book Encyclopedia of People and Places, O–S Oman to Syria (Chicago, World Book, 2011).
- Словен?я // Ун?версальний словник-енциклопед?я. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.
- Словен?я // Юридична енциклопед?я : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (в?дп. ред.) [та ?н.]. — К. : Укра?нська енциклопед?я ?м. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.
- Вступ до ?нформац?? про Словен?ю (англ.)
- Майданчик уряду Словен??(англ.)
- Туристичний дов?дник Словен?? (англ.)
 Австр?я
|
 Угорщина
| |
 ?тал?я
|
|
 Хорват?я
|
| Адр?атичне море | Хорват?я
|
Хорват?я
|
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
| Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво | |
|---|---|
| Географ?я та географ?чн? карти | |
| Л?тература та б?бл?ограф?я | |
| Тематичн? сайти | |
| Словники та енциклопед?? | Велика данська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · ?сторичний словник Швейцар?? · Электронная еврейская энциклопедия · Энциклопедия Кругосвет · BabelNet · Brockhaus Enzyklop?die · Encyclopédie Larousse · Encyclopedia Treccani · Encyclop?dia Britannica · Encyclop?dia Universalis · Enzyklop?die des europ?ischen Ostens · Grove Art Online · Internetowa encyklopedia PWN · Klexikon · NicoNicoPedia · TDV ?slam Ansiklopedisi · Treccanis Dizionario di Storia |
| Дов?дков? видання | Collaborative InterLingual Index · Google Arts & Culture · KBpedia · KulturNav · National Historical Museums of Sweden · Open Directory Project · UK Parliament thesaurus · WordNet · Fandom (англ.) · Fandom (англ.) · Fandom (англ.) · Fandom · в?к? Fandom (англ.) · Namuwiki |
| Нормативний контроль | BLBNB: 000044622 · BNE: XX453825 · BNF: 12271761m · CANTIC: 981058616299306706 · CiNii: DA12069831 · CONOR.SI: 288961123 · FAST: 1212712 · Freebase: /m/06t8v · GND: 4055302-4 · ISNI: 0000000121109038 · J9U: 987007554897405171 · LCCN: n81035365 · LIH: LNB:ZtU;=B5 · NCF: ncf10156595 · NDL: 00577333 · NKC: ge130856 · NLI: 000984326 · NSK: 000100945 · RERO: A005497005 · SKMASNL: vtls001211144 · SUDOC: 031517765 · UIY: 000054767 · VcBA: 497/3746 · VIAF: 141826349 |
