江苏句容企业“留守儿童之家”让亲情面对面
| В?йна за незалежн?сть Гв?не?-Б?сау | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Колон?альна в?йна Португал?? Деколон?зац?я Африки Холодна в?йна | |||||||||
 Повстанц? Гв?не?-Б?сау над збитим португальським л?таком. 1974 | |||||||||
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
 PAIGCЗа п?дтримки:  КНР[1][2][3]  СРСР[4] Сенегал[5] Л?в?я[6][7] Алжир[8][9].svg){kind=small} Югослав?я[10] Румун?я[11][12] Бразил?я[13] Панама[14] |
 Португал?я | ||||||||
| Командувач? | |||||||||
|
Ам?лкар Кабрал ? Рафаел Барбоза Лу?ш де Алмейда Кабрал Жуан Бернарду В??йра Франс?шку Мендеш |
 Антон?у де Сп?нола Отелу Сарайва де Карвалью | ||||||||
| Сили | |||||||||
| ~10 000 | ~32 000 | ||||||||
| Втрати | |||||||||
| 6 000 загиблих[15] |
2 069 загиблих 3 830 сан?тарн? втрати (психолог?чн? або ф?зичн?) | ||||||||
|
5 000 загиблих цив?льних[15] 7 447 африканц?в — колишн?х в?йськових португальсько? арм?? страчено PAIGC п?сля в?йни[16][17] | |||||||||
В?йна за незалежн?сть Гв?не?-Б?сау (порт. Guerra de Independência da Guiné-Bissau) — збройний конфл?кт, який в?дбувався в Португальськ?й Гв?не? м?ж 1963 ? 1974 роками. Во?нн? д?? велися м?ж Португал??ю та Африканською парт??ю незалежност? Гв?не? та Кабо-Верде, тамтешн?м збройним рухом за незалежн?сть ц??? колон??, який п?дтримували Куба, СРСР та Югослав?я. Через велику к?льк?сть людей ? матер?ал?в, витрачених на тривалу, переважно партизанську в?йну, а також внутр?шньопол?тичн? потряс?ння, як? вона створила в Португал??, цю в?йну зазвичай називають ?Португальським В'?тнамом?. Протистояння зак?нчилося, коли у кв?тн? 1974 року л?вий в?йськовий переворот у Л?сабон? призв?в до повалення диктаторського режиму в Португал?? Ново? держави ? новий уряд негайно припинив ус? во?нн? д?? в африканських колон?ях, оголосивши про св?й нам?р негайно надати ?м незалежн?сть. Незабаром Португал?я надала незалежн?сть Гв?не?-Б?сау, а за р?к — Кабо-Верде.
Територ?я Португальсько? Гв?не? (а також сус?дн?й арх?пелаг Кабо-Верде) були в?дкрит? португальськими мореплавцями в середин? XV стол?ття ? поступово стали важливим торговим пунктом для товар?в ? африканських раб?в, особливо у XVIII стол?тт?, до того як рабство було оголошено португальською владою поза законом. Однак внутр?шн? рег?они колон?? не повн?стю контролювалися португальцями до друго? половини XIX стол?ття. Спорадичн? бо? тривали на початку XX стол?ття, а острови Б?жагош перейшли повноц?нно п?д владу Португал?? п?сля придушення опору т?льки у 1936 роц?.
Португальська Гв?нея була залежною в?д уряду Кабо-Верде до 1887 року, коли вона отримала статус окремо? заморсько? пров?нц?? Португал??. У 1892 роц? вона отримала статус автономного округу, а в 1896 роц? знову стала пров?нц??ю. На початку XX стол?ття Португальську Гв?нею почали називати ?колон??ю?, незважаючи на те, що вона все ще мала загальний статус заморсько? пров?нц??. З набуттям чинност? Португальського колон?ального акту 1930 року позначення ?колон?я? повн?стю зам?нило поняття ?пров?нц?я?. У 1952 роц?, зг?дно з поправкою до конституц??, Португальська Гв?нея знову стала називатися заморською пров?нц??ю, втративши статус ?колон???.
Хоча м?сцевий оп?р завжди ?снував, лише в 1956 роц? перший визвольний рух заснували Ам?лкар Кабрал ? Рафаел Барбоза, Африканську парт?ю незалежност? Гв?не? та Кабо-Верде (PAIGC).
Першим серйозним актом опору PAIGC став страйк докер?в у Б?сау 3 серпня 1959 року. Колон?альна пол?ц?я жорстоко придушила страйк, ? за оц?нками загинуло 25-50 ос?б; згодом цей ?нцидент став в?домий як р?занина в П?дджигу?т?. Ця р?занина призвела до значного зростання п?дтримки населення PAIGC.
До 1960 року кер?вництво опором перенесло штаб-квартиру парт?? в Конакр? в сус?дн?й Гв?не? (колишня Французька Гв?нея), щоб п?дготуватися до збройно? боротьби. 18 кв?тня 1961 року PAIGC разом з FRELIMO з Мозамб?ку, MPLA Анголи та MLSTP Сан-Томе ? Принс?п? утворили Конференц?ю нац?онал?стичних орган?зац?й португальських колон?й (CONCP) п?д час конференц?? в Марокко. Головною метою орган?зац?? була орган?зац?? вза?мод?? м?ж р?зними нац?онально-визвольними рухами у Португальськ?й ?мпер??.
Основний революц?йний повстанський рух кор?нних народ?в, Марксистська африканська парт?я незалежност? Гв?не? та Кабо-Верде або PAIGC, являла собою добре п?дготовлену, добре керовану та оснащену силу, яка отримувала значну п?дтримку в?д безпечних притулк?в у сус?дн?х кра?нах, таких як Сенегал та Гв?нея. Джунгл? Гв?не? та близьк?сть союзник?в PAIGC поблизу кордону виявились значною перевагою у забезпеченн? тактично? переваги п?д час атак та м?с?й з-за кордону ?з поповнення запас?в для партизан.
У 1961 роц? PAIGC розпочала диверс?йн? операц?? в Гв?не?-Б?сау. На початку в?йськових д?й португальц? мали лише дв? п?хотн? роти в Гв?не?-Б?сау, ? вони зосередилися в головних м?стах, по сут? надавши повстанцям волю в д?ях у с?льськ?й м?сцевост?. PAIGC п?дривала мости, перер?зала телеграфн? л?н??, знищувала д?лянки автомоб?льних дор?г, встановлювала схрони та схованки з? збро?ю, знищила села Фула та незначн? адм?н?стративн? пости. Наприк?нц? 1962 року португальц? почали наступ ? видавили прихильник?в PAIGC, як? не ?нтегрувалися з м?сцевим населенням.
В?дкрит? бойов? д?? розпочалися в с?чн? 1963 року, коли партизани PAIGC напали на португальський гарн?зон у Т?т?, б?ля р?чки Корубал, на п?вдень в?д Б?сау, столиц? Португальсько? Гв?не?. Под?бн? партизанськ? акц?? швидко поширилися по колон??, переважно на п?вдн?. Географ?чн? особливост? колон??, густ? л?си з численними водними шляхами, були сприятливими для партизансько? д?яльност?. У PAIGC було мало збро? — можливо, лише один п?столет-кулемет ? два п?столети на групу — тому б?льш?сть атак проводилося на португальськ? конво?, щоб здобути б?льше збро?. Кожна група воювала ?зольовано ? створювала у л?с? окрему власну базу, незалежно в?д ?нших. Багато угруповань утворилося за плем?нною та рел?г?йною ознакою. Ц? угруповання почали знущатися над м?сцевими жителями, люди почали т?кати з ?визволених? зон. Центральне командування PAIGC було в жаху. Приблизно в жовтн? 1963 португальц? почали атакувати PAIGC за допомогою бомбардувальник?в; до к?нця 1963 року деяк? села були покинут?, оск?льки окупанти п?шли в л?с.
У 1964 роц? PAIGC в?дкрив св?й другий фронт на п?вноч?. У кв?тн? 1964 року португальц? перейшли в контрнаступ. Вони напали на утримуваний PAIGC остр?в Комо на п?вдн? кра?ни. 3000 португальц?в за п?дтримки з пов?тря взяли участь у штурм?, але через 65 дн?в бо?в урядов? сили були змушен? в?д?йти. PAIGC пересл?дувала португальц?в п?д час сезону дощ?в. У якийсь момент 1964 року планувальники португальських ВПС не змогли перев?рити свою мету ? розбомбили португальськ? в?йська. На помсту португальськ? солдати ? моряки напали на казарми ескадриль? в столиц? колон?? Б?сау.
У 1965 р. в?йна охопила сх?дну частину кра?ни. Того ж року PAIGC розширила сво? атаки в п?вн?чн?й частин? кра?ни, де на той час д?яв лише Фронт визволення та незалежност? Гв?не? (FLING), незначн? повстанськ? сили. До цього часу PAIGC на чол? з Ам?лкаром Кабралом почала в?дкрито отримувати в?йськову п?дтримку в?д СРСР, Китаю та Куби.
Усп?х партизанських операц?й PAIGC змусив португальськ? заморськ? збройн? сили розгорнути в Португальськ?й Гв?не? зм?нити тактику д?й, португальц? змушен? були обмежитися обороною вже утримуваних територ?й ? м?ст. На в?дм?ну в?д ?нших африканських територ?й Португал??, усп?шна португальська тактика боротьби з повстанцями невеликих п?дрозд?л?в в?дбувалася в Гв?не? пов?льно. Оборонн? операц??, коли солдати були розосереджен? в невелик?й к?лькост? для охорони критичних буд?вель, ферм або ?нфраструктури, були особливо руйн?вними для регулярно? португальсько? п?хоти, яка стала вразливою для партизанських атак за межами населених пункт?в силами PAIGC.
До того ж, португальц? були деморал?зован? ст?йким зростанням симпат?й туб?льного населення до PAIGC. У пор?вняно короткий час повстанцям вдалося скоротити португальський в?йськовий та адм?н?стративний контроль у кра?н? до пор?вняно невелико? територ??. Цьому сприяли ? м?сцев? жител?, як? п?сля приходу PAIGC зв?льнялися в?д необх?дност? сплати борг?в португальським землевласникам, ? нав?ть податк?в колон?альн?й адм?н?страц??. На зайнятих територ?ях повстанц? заборонили ход?ння португальсько? валюти та створювали власну адм?н?страц?ю.
До 1967 року ПА?ГК провела 147 атак на португальськ? казарми та арм?йськ? бази та контролювала 2/3 Португальсько? Гв?не?. Наступного року Португал?я розпочала нову кампан?ю проти партизан?в з приходом нового губернатора колон??, генерала Антон?у де Сп?нола. Генерал Сп?нола ?н?ц?ював низку цив?льних та в?йськових реформ, спрямованих насамперед на стримування ПА?ГК та вит?снення повстанц?в на сх?д, у джунгл?. В?н пров?в пропагандистську кампан?ю, щоб завоювати дов?ру кор?нного населення, спробувавши усунути деяк? дискрим?нац?йн? практики щодо абориген?в Гв?не?. Сп?нола також розпочав масове буд?вництво в рамках громадських роб?т, включаючи буд?вництво нових шк?л, л?карень, пол?пшення телекомун?кац?й та дор?г, та значне зб?льшення набору абориген?в Гв?не? до португальських збройних сил.
У рамках зусиль з п?дриву орган?зац?йно? структури PAIGC Португал?я к?лька рок?в намагалася захопити Ам?лкара Кабрала. П?сля того, як його не вдалося захопити в 1970 роц? п?д час операц?? ?Зелене море?, португальц? почали використовувати агент?в в рамках PAIGC, щоб прибрати Кабрала. 20 с?чня 1973 року разом ?з незадоволеним колишн?м соратником португальськ? агенти вбили Ам?лкара Кабрала в Конакр?, Гв?нея. Вбивство сталося менше н?ж за 15 м?сяц?в до зак?нчення бойових д?й.
24 вересня 1973 року PAIGC в односторонньому порядку проголосила незалежн?сть Гв?не?-Б?сау в сел? Мад?на-ду-Бое, що у зв?льненому район? Гв?не?-Б?сау. 25 кв?тня 1974 року в Португал?? спалахнула Революц?я гвоздик, революц?я п?д кер?вництвом л?вих в?йськових, яка поклала край авторитарн?й диктатур? Естадо Ново. Новий режим швидко наказав припинити вогонь ? почав переговори з л?дерами PAIGC.
26 серпня 1974 року, п?сля сер?? дипломатичних зустр?чей, Португал?я та PAIGC п?дписали угоду в Алжир?, зг?дно з якою Португал?я погодилася вивести вс? в?йська до к?нця жовтня та оф?ц?йно визнати уряд Республ?ки Гв?нея-Б?сау, контрольований PAIGC.
- Португальська Гв?нея
- Португальська Зах?дна Африка
- ?вропейськ? анклави в П?вн?чн?й Африц? до 1830
- Анекс?я Гоа
- Список португальських колон?альних форт?в
- Виноски
- Джерела
- ↑ Guerrilla Warfare: A Historical and Critical Study, 1976. Page 362.
- ↑ Revolution and Chinese Foreign Policy: Peking's Support for Wars of National Liberation Peter van Ness, 1971. Page 143.
- ↑ Cuba in the World, 1979. Page 95-96.
- ↑ Amilcar Cabral: Revolutionary Leadership and People's War, 2002. Page 86.
- ↑ Guerrilla Strategies: An Historical Anthology from the Long March to Afghanistan, 1982. Page 208.
- ↑ Qaddafi: his ideology in theory and practice, 1986. Page 140.
- ↑ Imagery and Ideology in U.S. Policy Toward Libya 1969—1982, 1988. Page 70.
- ↑ Modern African Wars: Angola and Mo?ambique 1961—1974, 1988. Page 12.
- ↑ Wars in the Third World since 1945, 1995. Page 35.
- ↑ Gleijeses, Piero (2002). Conflicting Missions: Havana, Washington, and Africa, 1959-1976. The University of North Carolina Press. с. 243.
- ↑ Ion Ra?iu, Foreign Affairs Publishing Company, 1975, Contemporary Romania: Her Place in World Affairs, p. 90. Арх?в ориг?налу за 4 травня 2022. Процитовано 4 травня 2022.
- ↑ RFE/RL, 1979. Radio Free Europe Research, Volume 4, Issues 15-27. Арх?в ориг?налу за 4 травня 2022. Процитовано 4 травня 2022.
- ↑ Selcher, Wayne A. (1976). Brazilian Relations with Portuguese Africa in the Context of the Elusive "Luso-Brazilian Community". Journal of Interamerican Studies and World Affairs. 18 (1): 25—58. doi:10.2307/174815. JSTOR 174815.
- ↑ Escobar Bethancourt, Rómulo (1981). Torrijos: ?colonia americana no! [Torrijos: No American colony!] (?сп.). Valencia Editores, Bogotá, Colombia. с. 237.
- ↑ а б Twentieth Century Atlas — Death Tolls. Арх?в ориг?налу за 11 жовтня 2018. Процитовано 4 травня 2022.
- ↑ Lloyd-Jones, Stewart, and Costa Pinto, António, The last empire: thirty years of Portuguese decolonization, Portland, OR: Intellect Books, ISBN 1-84150-109-3, p. 22
- ↑ Munslow, Barry, The 1980 Coup in Guinea-Bissau, Review of African Political Economy, No. 21 (May — Sep., 1981), pp. 109—113
- Duarte Silva, António E. (2006). ?Guinea-Bissau: The Cause of Nationalism and the Foundation of PAIGC?. African Studies. 9/10: 142—167.(порт.)
- Afonso, Aniceto and Gomes, Carlos de Matos, Guerra Colonial (2000), ISBN 972-46-1192-2, p. 340
- Chabal, Patrick. 1981. ?National Liberation in Portuguese Guinea, 1956—1974.? African Affairs 80 (January): 75-99.
- Independence of Guinea-Bissau [Арх?вовано 4 травня 2022 у Wayback Machine.](англ.)
- Guinea-Bissau since Independence [Арх?вовано 4 травня 2022 у Wayback Machine.](англ.)
- Guerrillas Declare Independence In a Part of Portuguese Guinea [Арх?вовано 4 травня 2022 у Wayback Machine.]
 Гв?нея в темах | ||
|---|---|---|
| Державний лад | Конституц?я ? Парламент (пол?тичн? парт??) ? Прем'?р-м?н?стр ? Уряд ? Президент ? Верховний суд ? Конституц?йний суд ? адм?н?стративний под?л ? зовн?шня пол?тика ? збройн? сили (Сухопутн? в?йська ? ВПС ? ВМС) ? державн? символи (прапор ? герб ? г?мн) |  |
| Природа | ||
| ?стор?я | ||
| Економ?ка | ||
| Населення | столиця ? м?ста ? пель ? мал?нке ? сусу ? укра?нська д?аспора ? мови ? рел?г?я ? осв?та ? охорона здоров'я | |
| Культура | арх?тектура ? кухня ? л?тература ? мистецтво ? музика ? к?нематограф ? ЗМ? ? наука ? свята ? спорт (Ол?мп?ади) ? св?това спадщина | |
| ?нше | ||
 Гв?нея-Б?сау в темах | ||
|---|---|---|
| Державний лад | Конституц?я ? Президент ? Парламент (пол?тичн? парт??) ? Уряд ? Прем'?р-м?н?стр ? Верховний суд ? Конституц?йний суд ? адм?н?стративний под?л ? зовн?шня пол?тика ? збройн? сили (Сухопутн? в?йська ? ВПС ? ВМС) ? державн? символи (прапор ? емблема ? г?мн) |  |
| Природа | ||
| ?стор?я | ||
| Економ?ка | ||
| Населення | ||
| Культура | арх?тектура ? кухня ? л?тература ? мистецтво ? музика ? к?нематограф ? ЗМ? ? наука ? свята ? спорт (Ол?мп?ади) ? св?това спадщина | |
| ?нше | ||
