菩提子手串有什么好处
Друга Аб?ссинська в?йна м?ж Еф?оп??ю та ?тал??ю | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
М?жво?нний пер?од | |||||||||
![]() | |||||||||
| |||||||||
Сторони | |||||||||
![]() |
![]() Матер?альна п?дтримка: ![]() | ||||||||
Командувач? | |||||||||
![]() П?вн?чний фронт: ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() |
![]() П?вн?чний фронт: ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() П?вденний фронт: ![]() ![]() | ||||||||
В?йськов? сили | |||||||||
Близько 250 000 | 800 000 (з них лише близько 330 000 моб?л?зовано) | ||||||||
Втрати | |||||||||
10 000 вбито1[2] (до травня 1936) 44 000 поранено (до травня 1936)[3] 9555 вбито2 (1936-1940)[4] 144 000 поранено (1936-1940)[5] |
275 000 загинуло в бою 300 000 загинуло в?д голоду5 181 000 страчено ? знищено у концентрац?йних таборах |
Друга ?тало-еф?опська в?йна (Друга ?тало-аб?ссинська в?йна, ?тало-еф?опська в?йна (1935–1936 рр.)) — в?йна м?ж ?тал?йським корол?вством та Еф?опською ?мпер??ю, п?дсумком яко? стала анекс?я Еф?оп?? й проголошення разом з Еритре?ю та ?тал?йським Сомал? колон?? ?тал?йська Сх?дна Африка. В Еф?оп?? це часто називають просто ?тал?йське вторгнення (амх. ???? ???, трансл?т. ?alyan war?ra; ором. Weerara Xaaliyaanii), а в ?тал?? як Еф?опська в?йна (?тал. Guerra d'Etiopia). Ця в?йна продемонструвала неспроможн?сть Л?ги Нац?й, членами яко? були як ?тал?я, так ? Еф?оп?я, в урегулюванн? м?жнародних конфл?кт?в. У ц?й в?йн? ?тал?йськими в?йськами широко застосовувалась заборонена х?м?чна зброя: ?прит ? фосген.
Вважа?ться передв?сницею Друго? св?тово? в?йни (поряд ?з громадянською в?йною в ?спан??).
Перемога у в?йн? зробила Муссол?н? одн??ю з найб?льш видатних та значущих ф?гур ?вропейсько? пол?тики й показала силу ??тал?йсько? збро??, вона ж змусила його переоц?нити сво? сили та втрутитись до в?йни з Грец??ю, що завершилась плачевно.
Фашизм, який встановився в ?тал??, мав ч?тку ?деолог?ю нац?онально? зверхност? ? в?йни як обов'язку, як?й безперечно суперечило ?снування незалежно? держави, створено? Менел?ком II в Еф?оп??. Дуче Бен?то Муссол?н? з початку свого правл?ння проголосив курс на створення велико? ?тал?йсько? ?мпер?? за типом Римсько? ?мпер??. До його план?в входило встановлення контролю над середземноморським басейном ? п?вн?ччю Африки. Муссол?н? об?цяв народу зр?вняти ?тал?ю з основними колон?альними ?мпер?ями: Великою Британ??ю та Франц??ю.
Еф?оп?я була найб?льш зручним об'?ктом для реал?зац?? план?в ?тал?йського диктатора. На те було к?лька причин. До того часу Еф?оп?я залишалась практично ?диною ц?лком незалежною кра?ною Африки. Захоплення Еф?оп?? дозволило б об'?днати ?тал?йськ? колон?? Еритрею та Сомал?. Окр?м того, Еф?оп?я була слабкою у во?нному в?дношенн?: багато во?н?в з туземних племен були озбро?н? списами й луками. Перемога над Еф?оп??ю дозволила б змити ганьбу поразки при Адуа.

Хайле Селасс??, що отримав абсолютну монарх?чну владу в Еф?оп?? на в?дм?ну в?д Менел?ка II, який в?дновив Еф?опську ?мпер?ю, не мав достатньо? к?лькост? адекватних зворотних зв'язк?в з? сво?м народом. В?н також не м?г знайти над?йних зовн?шн?х союзник?в, а, наприклад, спроби Хайле Селасс?? встановити союзницьк? в?дносини з Япон??ю можна назвати ц?лком неадекватними. Зрозум?вши, що в?йна з ?тал??ю неминуча, Хайле Селасс?? у вересн? 1935 року оголосив загальну моб?л?зац?ю. Йому вдалось моб?л?зувати близько 500 тис. чол. Незважаючи на сол?дну чисельн?сть в?йськ, кра?н? не вистачало сучасного озбро?ння. Багато во?н?в були озбро?н? списами й луками, переважну частину вогнепально? збро? складали застар?л? гвинт?вки, випущен? до 1900 року. За ?тал?йськими оц?нками, до початку в?йни еф?опськ? в?йська нал?чували в?д 350 до 760 тис. чол., але лише чверть солдат пройшла хоча б м?н?мальну в?йськову п?дготовку. Разом на арм?ю припадало близько 400 тис. гвинт?вок р?зних виробник?в та рок?в випуску, близько 200 одиниць застар?ло? артилер??, близько 50 легких та важких зен?тних гармат. У еф?оп?в було к?лька броньованих вантаж?вок марки ?Форд? й невелика к?льк?сть танк?в час?в Першо? св?тово? в?йни. ВПС Еф?оп?? складались ?з 12 застар?лих б?план?в, з яких у робочому стан? були лише 3 машини. Найкращими п?дрозд?лами була особиста гвард?я Хайле Селасс?? — Кебур Забанга. Ц? в?йська були досить добре навчен? та краще оснащен?. Але во?ни ?мператорсько? гвард?? носили ун?форму бельг?йсько? арм?? кольору хак?, на в?дм?ну в?д решти арм??, що носила б?лу бавовняну форму. В умовах Еф?оп?? це робило ?х в?дм?нною м?шенню для ?тал?йських солдат.
Основна частина ?тал?йсько? арм?? перед вторгненням до Еф?оп?? була розгорнута в Еритре?, куди у 1935 роц? прибули 5 див?з?й регулярно? арм?? та 5 див?з?й чорносорочечник?в; у той самий час до ?тал?йського Сомал? прибули одна див?з?я регулярно? арм?? й к?лька батальйон?в чорносорочечник?в. Лише ц? сили (без урахування арм??, що була вже розм?щена у Сх?дн?й Африц?, туземних п?дрозд?л?в та п?дрозд?л?в, як? прибули упродовж в?йни) складались ?з 7 тис. оф?цер?в ? 200 тис. рядових й були оснащен? 6 тис. кулемет?в, 700 гарматами, 150 танкетками та 150 л?таками. Загальне командування ?тал?йськими силами у Сх?дн?й Африц? до листопада 1935 року зд?йснював генерал Ем?л?о Де Боно, а починаючи з листопада 1935 року — фельдмаршал П'?тро Бадольйо. П?вн?чний фронт (в Еритре?) складався з п'яти корпус?в, 1-м командував Ружеро Сант?н?, 2-м — П'?тро Марав?на, 3-м — Адальбетро Бергамо (пот?м Етторе Баст?ко), Еритрейським корпусом — Алессандро П?рц?о Б?рол?. Сили П?вденного фронту (в Сомал?) здеб?льшого були зведен? в колону, якою командував генерал Родольфо Грац?ан?.

3 жовтня 1935 року о 5 ранку, без оголошення в?йни, ?тал?йська арм?я вторглась до Еф?оп?? з Еритре? й Сомал?[6]; одночасно ав?ац?я ?тал?? почала бомбардування м?ста Адуа.
В?йська п?д кер?вництвом маршала Ем?л?о Де Боно, розквартирован? на територ?? Еритре?, перейшли прикордонну р?чку Мареб й розгорнули наступ у напрямку Адд?-Грат — Адуа — Аксум. Одночасно на п?вдн? з територ?? ?тал?йського Сомал? арм?я п?д командуванням генерала Родольфо Грац?ан? перетнула кордон й почала наступ у напрямку Коррахе — Харер. О 10.00 Хайле Селасс?? I в?ддав наказ про загальну моб?л?зац?ю[7]. В?н особисто взяв на себе кер?вництво во?нними д?ями.
Однак переважна б?льш?сть еф?опських командир?в була пасивною, деяк? феодали взагал? в?дмовлялись п?дкорятись наказам з ?мператорсько? ставки, багато хто не бажав дотримуватись тактики партизансько? в?йни. Знатн?сть в еф?опськ?й арм?? з самого початку опинилась на першому м?сц? на збиток талантам. Трьома командувачами фронт?в були призначен? вожд? племен — раси Каса, Сиюм та Гетачоу.

Наступ ?тал?йц?в в Еф?оп?? зд?йснювався за трьома напрямками, в?дпов?дно до яких на еф?опському театр? во?нних д?й склалось три фронти: П?вн?чний, П?вденний (П?вденно-Сх?дний) ? Центральний. Основна роль у захопленн? кра?ни в?дводилась П?вн?чному фронту, де було зосереджено основн? сили експедиц?йно? арм??. Перед П?вденним фронтом стояла задача скувати якомога б?льше еф?опських в?йськ й п?дтримати наступ частин П?вн?чного фронту ударом на Харер, з тим щоб вийти пот?м на з'?днання з ?п?вн?чними? п?дрозд?лами в район? Аддис-Абеби. Ще обмежен?ша ц?ль ставилась перед групою в?йськ Центрального фронту (рухалась в?д Асеба через Аусу до Дессе), як?й ставилось в обов'язок зв'язати арм?? П?вн?чного й П?вденного фронт?в, забезпечити ?хн? внутр?шн? фланги. Найважлив?шим оперативним об'?ктом була Аддис-Абеба. Захопивши ??, ?тал?йц? розраховували проголосити повний усп?х сво?? кампан?? з п?дкорення Еф?оп??.
На бойових позиц?ях еф?оп?в негативно позначилась розр?знен?сть ?хн?х арм?й на П?вн?чному й П?вденному фронтах. Через в?дсутн?сть розгалуженост? мереж? дор?г й достатньо? к?лькост? транспорту сво?часне перекидання п?дкр?плення було ускладнено. На в?дм?ну в?д ?тал?йц?в у еф?оп?в фактично не було центрально? групи в?йськ, що протистояла б частинам супротивника в район? Ауси. Еф?опи розраховували на збройн? загони султана Ауси й на важкодоступн?сть пустельно? област? Данак?ль; вони не передбачили, що султан перейде на б?к ворога ? що ?тал?йськ? частини, як? пересувались на верблюдах, будуть забезпечуватись продовольством ? водою транспортними л?таками з Асеба. Однак доля в?йни вир?шувалась на П?вн?чному фронт?.
Опорним пунктом еф?опських в?йськ невдовз? стало м?сто Дессе, куди з 28 листопада 1935 року перем?стилась ?з Аддис-Абеби ставка ?мператора. У жовтн? — листопад? 1935 року ?тал?йц? заволод?ли м?стами пров?нц?? Т?гре. Спроби контрнаступ?в еф?оп?в не завжди були невдалими. У грудн? рас Имру — двоюр?дний брат Хайле Селасс?? — вжив усп?шного наступу на Аксум; 15 грудня 3-тисячне в?йсько перетнуло р?чку Текезе приблизно за 50 км на п?вденний зах?д в?д Адуа. Лишень еф?опи опинились на правому берез?, зав'язався запеклий б?й ?з супротивником, у тил якому непом?тно проникла ?нша еф?опська частина, яка переправилась через р?чку нижче переправи основних сил раса Имру. Хайле Селасс?? зажадав в?д рас?в Каси та Сиюма, що д?яли на центральному напрямку П?вн?чному фронт?, р?шучих д?й. П?дрозд?л п?д командуванням Хайлю Кеббеде, який складався ?з солдат рас?в Каси й Сиюма, у ход? кровопролитного 4-денного бою зв?льнив м?сто Аб?й-Адд?, що займало важливе стратег?чне положення у Тембепе, л?систо-г?рськ?й област? на зах?д в?д Мекеле. Тут еф?опськ? солдати зайняли досить м?цн? позиц??.
Невдач? розлючували Муссол?н?, для якого ця в?йна стала його першою повноц?нною во?нною кампан??ю. Дуче намагався з ?тал?? особисто керувати во?нними д?ями. Старий маршал Де Боно часто не звертав уваги на вказ?вки з Риму, хоча й не заперечував Муссол?н? в?дкрито, а д?яв за обстановкою, прагнучи пристосуватись до умов Еф?оп??. М?ж тим в?йна виявила масу недол?к?в у ?тал?йськ?й арм??. Вона була погано оснащеною й погано постачалась, у в?йськових частинах процв?тали мародерство, торг?вля медалями й ?чорний ринок?. Суперництво м?ж арм?йськими частинами й фашистською м?л?ц??ю, що користувалась багатьма п?льгами, несприятливо впливало на настро? у в?йськах.
Усунувши маршала Де Боно, Муссол?н? у грудн? 1935 року в?ддав наказ новому командувачу, маршалу Бадольйо, застосувати х?м?чну зброю, порушуючи Женевську конвенц?ю 1925 року. ?тал?йська ав?ац?я систематично зд?йснювала рейди у глибину еф?опсько? територ??, завдаючи бомбових удар?в по мирних ц?лях.[8]:

У с?чн? 1936 року арм?? рас?в Каси й Сиюма знову перейшли у наступ, прорвали фронт ?тал?йц?в та майже досягли дороги Адуа — Мекеле. Але 20 — 21 с?чня ?тал?йц?, отримавши п?дкр?плення живою силою й техн?кою, завдали по еф?опським частинам масованого удару, знову застосувавши отруйн? гази. Каса й Сиюм в?дступили й тим самим змусили в?дступити ? раса Имру; в результат? контрнаступу загарбникам вдалось вклинитись м?ж позиц?ями рас?в Каси й Мулугети. Еф?опськ? в?йська на П?вн?чному фронт? виявились розд?леними на три ?зольованих угрупування. Через в?дсутн?сть оперативного зв'язку м?ж ними у ?тал?йц?в з'явилась можлив?сть поетапного нападу на кожне з цих угрупувань, що й було зд?йснено ?тал?йським командуванням.
Спочатку ?тал?йц?, що мали на кожн?й д?лянц? фронту перевагу в жив?й сил? й техн?ц?, розбили арм?ю раса Мулугети, що розташувалась у г?рському масив? Амба-Арадом, п?д час в?дходу на еф?оп?в нападали частини оромо-азембо, що повстали проти ?мператора. Рештки арм?? Мулугети загинули п?д бомбами п?д час в?дступу до озера Ашенге (на п?вн?ч в?д Дессе). Оск?льки Каса й Сиюм цього не знали, ?тал?йц? у лютому 1936 року об?йшли ?хн? позиц?? з заходу: обидва еф?опських во?начальника були вражен? — вони вважали, що ?тал?йц? не зум?ють пройти через гори, нав?ть якщо здобудуть перемогу у битв?. Раси в?дступили до Симена; у березн? 1936 року у вир?шальн?й битв? у Ш?ре, на правому берез? Текезе, був розбитий Имру, найталановит?ший з рас?в (у нього було 30 — 40 тис. проти 90 тис. ?тал?йц?в). ?з втратами переправившись через Текезе, Имру в?дступив до Ашенге. Тут концентрувались останн? бо?здатн? частини, сюди ж ст?кались розр?знен? загони розбитих ?тал?йцями арм?й рас?в Мулугети, Каси та Сиюма.
У ставц? ?мператора вир?шили дати б?й при Май-Чоу, на п?вн?ч в?д озера Ашенге. Еф?опським в?йськам, що нал?чували 31 тисячу чолов?к, протистояла 125-тисячна ?тал?йська арм?я з доданими ?й 210 артилер?йськими гарматами, 276 танками й сотнями л?так?в. Битва, що визначила долю Еф?оп??, почалась 31 березня 1936 року. На самому початку еф?опи переважали; вони пом?тно пот?снили ворога. Але наступного дня в результат? масованих удар?в ворожо? артилер?? та ав?ац?? еф?опськ? в?йська в?д?йшли на вих?дн? позиц??. 2 кв?тня ?тал?йц? перейшли у контрнаступ. Атаками з пов?тря й потужним артилер?йським вогнем була майже вщент знищена ?мператорська гвард?я. До рук ?тал?йц?в потрапили особистий автомоб?ль Хайле Селасс?? та його рад?останц?я. П?сля битви п?д Май-Чоу еф?опська арм?я на П?вн?чному фронт? практично припинила сво? ?снування. Бились т?льки окрем? групи, використовуючи тактику партизансько? в?йни. За к?лька дн?в Хайле Селасс?? звернувся до св?тово? сп?льноти ?з закликом про допомогу[7].
1 кв?тня 1936 року ?тал?йськ? частини, що пересл?дували раса Имру, взяли Гондер, у середин? кв?тня вступили у Дессе. На П?вденному фронт? ?тал?йц? п?д командуванням Грац?ан? завдали низки поразок арм?ям раса Дести Дамтоу ? деджазмача Нес?бу Заманеля. Багато з наближених радили дати б?й б?ля столиц?, а пот?м розгорнути партизанську в?йну, але Хайле Селасс?? пристав на пропозиц?ю Англ?? про надання притулку. В?н призначив головнокомандувачем та главою уряду свого двоюр?дного брата, раса Имру ? 2 травня ви?хав до Джибут?. 5 травня ?тал?йськ? моторизован? частини вступили до Аддис-Абеби. До того часу б?льша частина кра?ни ще не контролювалась ?тал?йцями; надал? активн? д?? партизан у сполученн? з особливостями рель?фу унеможливили ц?лковитий контроль ?тал?йсько? окупац?йно? арм?? над Еф?оп??ю.
7 жовтня 1935 року Л?га Нац?й визнала ?тал?ю агресором, а 18 листопада Рада Л?ги Нац?й ввела економ?чн? санкц?? проти ?тал??, до яких долучились 51 держава. Однак ембарго не розповсюджувалось на нафту, вуг?лля й метал. Англ?я не наважилась закрити Суецький канал для ?тал?йських суден, США оголосили про нам?р не продавати зброю обом сторонам. Позиц?я СРСР була однозначною у засуджен? окупац??. Ц? нап?взаходи фактично в?ддали Еф?оп?ю на поталу агресору. Держсекретар Велико? Британ?? з м?жнародних в?дносин Семюель Гор та прем'?р-м?н?стр Франц?? П'?р Лаваль у грудн? 1935 запропонували ?тал?? та Еф?оп?? план Гора-Лаваля, в?дпов?дно до якого Еф?оп?я мала поступитись ?тал?? пров?нц?ями Огаден ? Т?гре й областю Данак?ль, узяти на службу ?тал?йських радник?в й надати ?тал?? виключн? економ?чн? п?льги; в обм?н на це ?тал?я мала поступитись на користь Еф?оп?? вих?д до моря в район? м?ста Асеб. Оск?льки цей план був явно невиг?дним для Еф?оп??, вона в?дкинула пропозиц?ю. У жовтн? 1935 року д?? ?тал?? засудив Конгрес ?тал?йських ем?грант?в у Брюссел?.
В?йна показала неефективн?сть Л?ги Нац?й як ?нструмента врегулювання м?жнародних конфл?кт?в.
7 травня 1936 року ?тал?я анексувала Еф?оп?ю; 9 травня ?тал?йський король В?ктор Емману?л III був проголошений ?мператором Еф?оп??. Еф?оп?я, ?тал?йська Еритрея й ?тал?йське Сомал? були об'?днан? в ?тал?йську Сх?дну Африку. 30 червня на надзвичайн?й сес?? Л?ги Нац?й, присвячен?й анекс?? Еф?оп??, Хайле Селасс?? виступив ?з закликом повернути Еф?оп?? незалежн?сть. В?н попереджав: ?Те, що в?дбува?ться у нас сьогодн?, станеться у вас завтра? ? критикував м?жнародне сп?втовариство за безд?яльн?сть.
15 липня економ?чн? санкц?? проти ?тал?? було скасовано. Тим не менше, б?льш?сть кра?н св?ту не визнала при?днання Еф?оп?? до ?тал?йських волод?нь, як це зробила 25 липня 1936 року Н?меччина, а у 1938 роц? також Англ?я ? Франц?я.
Радянський Союз категорично не визнавав окупац?ю Еф?оп??. Першою кра?ною, що визнала окупац?ю Еф?оп?? ?тал??ю, була Латв?я.
У 1937 роц? ?тал?я вийшла з? складу Л?ги Нац?й.
Еф?опськ? партизани продовжували боротьбу до 1941 року, коли англ?йськ? в?йська, наступаючи з Кен?? через ?тал?йське Сомал?, з п?вденного ?мену через Британське Сомал? та з Англо-?гипетського Судану, розгромили ?тал?йськ? в?йська та визволили Еф?оп?ю. 5 травня 1941 року еф?опський ?мператор Хайле Селасс?? повернувся до сво?? столиц?.
- ↑ Leckie, 1987, с. 64.
- ↑ Alberto Sbacchi, "The Price of Empire: Towards an Enumeration of Italian Casualties in Ethiopia 1935-1940," п?д редакц??ю Гарольда Маркуса, Ethiopianist Notes, частина II, с. 37.
- ↑ Sbacchi, "The Price of Empire," с. 36.
- ↑ Sbacchi, "The Price of Empire," с. 43.
- ↑ Sbacchi, "The Price of Empire," с. 38.
- ↑ Barker, 1971, с. 33.
- ↑ а б ?тало-еф?опська в?йна 1935–1936 рр. Арх?в ориг?налу за 14 лютого 2007. Процитовано 14 лютого 2007.
- ↑ Всесв?тня ?стор?я. Арх?в ориг?налу за 9 березня 2011. Процитовано 2 червня 2011.
- Бартницький, Мантель-Нечко. ?стор?я Еф?оп??. — 1976.
- Коб?щанов Ю. М., Райт М. В. ?сторичний нарис у кн. ??стор?я Еф?оп???. — 1988.
- ?. С. Покровська. ?тал?йська агрес?я проти Еф?оп?? 1935-36 // Укра?нська дипломатична енциклопед?я: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ?н. — К: Знання Укра?ни, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
- Ципк?н Г. В., Ягья В. С. ?стор?я Еф?оп?? у нов? та нов?тн? часи. — 1989.
- Белоусов Л. С. Муссол?н?: диктатура й демагог?я. — 1993.
- Leckie, Robert (1987). Delivered from Evil: The Saga of World War II. New York: Harper & Row. ISBN 978-0-06-015812-5.
- Barker, A. J. (1971). Rape of Ethiopia, 1936. New York: Ballantine Books. ISBN 978-0-345-02462-6.
- Часопис в?йни [Арх?вовано 27 березня 2009 у Wayback Machine.]
- Вторгнення Муссол?н? та ?тал?йська окупац?я [Арх?вовано 14 травня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- Еф?опська кампан?я Муссол?н? (англ.)
- Корсун. ?тало-аб?ссинська в?йна 1935–1936 рр. [Арх?вовано 24 лютого 2011 у Wayback Machine.]