抓环境 抓项目 抓落实 - 加快推进吉林新一轮全面振兴
Завоювання Вада? Франц??ю | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Колон?альний под?л Африки | |||||||
![]() | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
![]() |
Султанат Вада? Дар-эль-Масалит Санусия султанат Дарфур | ||||||
Командувач? | |||||||
капитан Фигеншу
подполковник Молл
комендант Жюльен капитан Шовело |
султан Дудмурра
султан Тадж эд-Дин
Адум Риджал | ||||||
В?йськов? сили | |||||||
50 000[1] | 50 000[1] | ||||||
Втрати | |||||||
4 000[1] | 8 000[1] |
Завоювання Вада? Франц??ю, Франко-вадайська в?йна, Вадайська в?йна — збройний конфл?кт, розв'язаний урядом Франц?? проти Корол?вства Вада?, розташованого в Африц? на територ?? покритого горами рег?ону з однойменною назвою в сх?дн?й частин? Чаду — центральн?й частини Судану, в 1909 роц? ? завершений 1911 року. У результат? в?йськових д?? територ?я Вада? була анексована ? ув?йшла до складу Французько? колон?ально? ?мпер??[2].
У XIX стол?тт? караванники, як? д?зналися про ?снування найб?льш безпечного в?дносно до ?нших маршруту Абеше—Бенгаз? (що став можливим завдяки п?дтримц? на територ?? рег?ону р?вня стаб?льност? рядом впливових корол?в-правител?в Вада?, або, як ?х ще називали, колаков (аль-Шар?ф (роки правл?ння: 1835–1858), Ал? (роки правл?ння: 1858–1874) ? Юсуф (роки правл?ння: 1874–1898)), в?ддали перевагу йому супротив ?нших ?снуючих у той час маршрутамм. У роки окупац?? рег?ону Франц??ю, 1906–1914, торговий шлях, що проходив територ??ю Сахари, припинив сво? ?снування[3].
Розташований на меж? пустел? Сахара ? густих л?с?в Екватор?ально? Африки, рег?он Вада?, таким чином, ? м?сцем зустр?ч? ?сламсько? ? африкансько? культур. ?слам став грати переважну роль у рег?он?, хоча влада тут здавна перебувала в руках представник?в негро?дно? раси. Про ?снування султанату Вада? в ?вроп? було в?домо з праць арабських географ?в, але т?льки п?сля в?дв?дин кра?ни Густавом Нахт?галем 1873 року було отримано детальний опис.
На початку XVII стол?ття територ?я наг?р'я Вада? перебувала п?д владою султан?в Дарфуру. Основним населенням тут був народ маба. Зг?дно з м?сцевими переказами, у XV–XVI стол?ттях у Вада? правили цар? з династ?? Тунджур, що мали свою столицю в Кадам?. Вони не були мусульманами, хоча деяк? з них мали арабськ? ?мена.
?слам поширився серед маба завдяки мусульманському законовчителю Абд ал-Кар?му, що веде св?й р?д в?д хал?ф?в Аббасидам. В?н прибув до Вада? з царства Баг?рм?, де в Б?ддер? заснував невелику мусульманську громаду. Коли к?льк?сть його посл?довник?в примножилася, Абд аль-Кар?м закликав ?х почати священну в?йну проти клану Тунджур. Перемога в ц?й в?йн? залишилася за мусульманами, як? захопили останнього кадамського царя на ?м'я Давид ? вбили його. П?сля цього Абд ал-Кар?м проголосив себе колаком (султаном) ? близько 1635 р. заснував м?сто Вара, яке стало б?льше н?ж на три стол?ття столицею маба.

Султанат Вада? простягався до судансько? област? Дарфур, яка стала волод?нням Англ?? лише п?сля британсько? експедиц?? 1916 року. Географ?чно це кам'яниста нап?впустельна м?сцев?сть, багата пагорбами, з частково покритими л?сом долинами. В област? Дар-Тар висоти досягають 1200 метр?в.
Населення султанату склада?ться з р?зних племен у житт? яких важливе м?сце займала работорг?вля ? становило три соц?альних класи: вищий клас (hourin), клас селян (mesakin), ? раб?в (abyd). На чол? держави стояв султан (kolak) з особистою свитою 1400 ос?б. Султани правили ?мпер??ю Вада? майже 400 рок?в, спираючись на вожд?в (agad) та с?льських стар?йшин (mandjak). Держава под?лялася на пров?нц??, правител? яких утримували на свою користь частину податк?в. У XIX стол?тт? в районах розселення маба феодально-залежн? селяни платили ф?ксовану ренту; застосовувалася праця раб?в. На околицях, населених немусульманами, вадайська шляхта збирала необмежену данину.
Через пол?тичну стаб?льн?сть, що панувала у Вада?, ? пов'язаною з нею безпекою пересування, територ??ю султанату пролягав найб?льш прибутковий транссахарський маршрут ?з Середземного моря до Чорно? Африки. В?д Абеше, що було найб?льшим м?стом на територ?? сучасного Чаду, шлях розд?лявся на два, проходячи через Дар-Фур до поселення Ель-Фашер: п?вн?чний торговий маршрут землями Дар-Тама, ? п?вденний паломницький маршрут — через земл? племен масал?т?в. Йдучи ж на п?вн?ч, цей маршрут з'?днував Абеше з Бенгаз? ? оазами Куфра.
В останн? десятил?ття XIX стол?ття вплив Франц??, що просувалася з Конго ? в?д Н?геру, став усе сильн?ше в?дчуватися у Вада? — англо-французька угода 21 березня 1899 в?днесла Вада? до сфер? впливу Франц??. Тим часом у самому Вада? спалахнула громадянська в?йна. У 1900 роц? султан ?брах?м помер в?д рани, отримано? в бою, а його наступником став Ахмед Абу Аль-Газал? ?бн Ал?. Той був попереджений шейхом Сенусс? (Senussi el Mandi) про небезпеку в?д приходу в рег?он християн (тобто француз?в), але знехтував цим попередженням через протистояння з князями Дудмуррой (братом ?браг?ма) ? Ас?лом. Газ?л ? Дудмурра, хоча ? були членами корол?всько? с?м'?, по л?н?? матер? не належали народност? маба; лише Ас?л, онук султана Мухаммеда Шар?фа, був чистим маба за походженням.
У грудн? 1901 Абу Газал? був вигнаний з? столиц? князем Ас?лом, але цим переворотом скористався Дудмурра. В?н захопив Абу Газал? в полон ? засл?пив його. Ас?л вт?к до Келкеле, на зах?д в?д озера Ф?тр?, ? вступив у переговори з французами. Навесн? 1904 року, д?ючи, як вважають, за намовою член?в ордена Сенус?я, вадайц? напали на французьк? поштов? пости в рег?он? Шар? ? забрали багато раб?в. У Томба (13 травня 1904) вони зазнали нищ?вно? поразки, але незабаром знову в?дновили сво? наб?ги, про що св?дчать пост?йн? сутички на зах?дних ? п?вденно-зах?дних рубежах Вада? в 1905–1907 роках. Бо? призвели до посилення позиц?й француз?в та ?х союзника Ас?ла[4].

У 1908 Дудмурра, знову ж таки, ймов?рно, за сприяння сенусит?в, проголосивши джихад. У жовтн? 1908 року перед французькими в?йськами уряд поставив завдання ?умиротворити? Вада?. Французький кап?тан Жан Жозеф Ф?геншу[fr], командувач субдистрикту Ф?тр?, отримав у кв?тн? 1909 року дан? про планування нападу султана Вада? Мухаммеда Сал?ха, в?домого як Дудмурра (Грозний Лев)[5], на поселення Б?ркет Фат?ма. Ф?геншу, на чол? загону з 180 сенегальських стр?льц?в з 2 гарматами ? 300 союзник?в з числа прихильник?в поваленого Дудмуррою Ас?ла, пряму? до столиц? султанату, м?ста Абеш?. У битв? при Вад? Шаук[fr] (в?н же б?й при Джохаме) 1 червня 1909 французький заг?н розбива? в?йська Дудмурри, знищивши 360 вадайцев при власних втратах в 2 людини. Самого Ф?геншу в цьому бою серйозно поранили в шию.
Французький заг?н зайняв столицю 2 червня[6], п?сля короткого бомбардування, але султан встиг втекти на п?вн?ч, до свого союзника, султана Тадж ад-Д?на з област? Дар-Массал?т на кордон? з Дарфуром. Новим султаном святкували перемогу французами був посаджений Ас?л. Кр?м цього, вважаючи себе в?дтепер повноц?нними господарями Вада?, колон?альна влада випустила наказ про здачу всього стр?лецько? збро?. До жовтня ?х контроль поширився на багато пров?нц?й (дари) султанату — Дар-Тама, Дар-Сила[en], Дар-Рунга ? Дар-К?мр. Дар-ель-Масал?т, земля племен масал?т?в, де сховався в пошуках союзник?в Мухаммед Сал?х, залишався нескореним.
Французьких сил було недостатньо для повного захисту 900-к?лометрового кордону ?з землями масал?т?в, у безпосередн?й близькост? в?д м?сця проживання р?зних войовничих племен. Перший наб?г в?дбувся наприк?нц? 1909 року, коли султан Дар-ель-Масал?та Тадж ад-Д?н напав на околиц? Абеше. Ф?геншу, оговтавшись в?д рани, ?з загоном сенегальських Стр?льц?в (3 оф?цери, 109 рядових) в?дправився 31 Грудня пересл?дувати його. 4 с?чня 1910 року французька колона потрапила в зас?дку Вад? Кадья, поруч ?з сучасним Ель-Генейна в Судан?, ? була майже повн?стю винищена-лише восьми ?вропейцям ? трьом союзникам-африканцям вдалося врятуватися. Во?ни султана придбали як трофе? 180 гвинт?вок ? 20 000 патрон?в до них.
П?сля отримання зв?стки про катастрофу у Вад? Кадья, п?дполковник Анр? Молл[fr], призначений в?йськовим губернатором Чаду, став готувати каральну експедиц?ю. Через п'ять тижн?в п?сля загибел? загону Ф?геншу, п?д командуванням Жюль?на в неспок?йний Абеше прибули французьк? п?дкр?плення. До цього часу скинутий Дудмурра в?дновив напади, намагаючись повернути свою владу захопленням столиц?, але зазнав поразки 17 кв?тня поблизу Б?льт?на одним з брат?в Ас?ла на ?м'я Сеге?рам, ? в черговий раз змушений був в?дступити до масал?т?в. Водночас, близько 1500 во?н?в народност? Фора п?д командуванням Адама Р?джала (Adoum Roudjial), полководця дарфурського султана Ал? Д?нара, зм?цнившись у Геред?, розграбували район Дар-Тами.
Наприк?нц? березня кап?тан Шовело (Chauvelot), за наказом командира Жюль?на, з? 120 сенегальськими стр?лками ? деякими допом?жними в?йськами, напав на укр?плений таб?р Р?джала у Гереди. У п?вгодинному ближньому бою французький заг?н, витративши 11 000 патрон?в, пон?с втрати — 2 убитих ? 17 поранених, але звернув до втеч? дарфурц?в, як? втратили в цьому бою вбитими 200 чолов?к[7].

У середин? 1910 року французька влада сконцентрували в Центральн?й Африц? 4200 солдат?в, розд?лених на дванадцять окремих загон?в, по чотири на пров?нц?? Убанг?-шар?, Чад ? Вадай. На початку жовтня приготування до карально? експедиц?? були завершен?, ? 26 жовтня Молл ?з загоном до 600 ос?б висунувся до масал?т?в.
Французьк? в?йська були розд?лен? на дв? колони: перша колона, що складалася з трохи б?льше 300 стр?льц?в (за п?дтримки 200 чол. допом?жних в?йськ), п?д командуванням полковника Молла прямувала в б?к масал?тсько? столиц? Darjil (Drijele), назустр?ч арм?? масал?т?в; друга колона (130 стр?льц?в), яку очолював кап?тан Арно, повинна була перегородити шлях Дудмурр? при спроб? вторгнення в Вада?.
Перша колона перетнула 5 листопада кордон масал?тських земель ? 8 листопада досягла Дороте, Зупинившись там для поповнення запасу води. За д?ями французьких в?йськ спостер?гали Тадж ед-Д?н ? Дудмурра, в арм?? яких нал?чувалося в?д 4 до 5 тисяч вершник?в. Два султани почали атаку[fr] вранц? 9 листопада. Здивован? французи не змогли швидко згуртуватися, щоб в?дбити атаку нападник?в, як? перейшли до руйнування табору. У табор? зав'язалася запекла рукопашна сутичка. П?дполковник Молл був смертельно поранений списом у шию. Султан Тадж ед-Д?н також був убитий у з?ткненн?, що звело нан?вець згуртован?сть масал?т?в, як? тут же почали грабувати таб?р.
Кап?тан Шовело, повернувшись до початку нападу масал?т?в з патруля, з?брав на височин? виживших б?йц?в — загалом близько 100 Стр?льц?в. Група Шовело вдарила нападник?в, як? почали грабувати таб?р, в спину, повернула п?д контроль гармати ? змусила масал?т?в б?гти з поля бою. Т? залишили на пол? 600 мертвих, в тому числ? Тадж ед-Д?на ? 40 член?в його с?м'?. Дудмурра, який втратив основного союзника в особ? загиблого султана, також вт?к. З ?вропейц?в п'ятеро були в змоз? продовжити боротьбу, в?с?м оф?цер?в були вбит?, п'ятеро поранен?. 28 ?з 310 сенегальських стр?льц?в були мертв?, 69 поранен? та 14 зникли безв?сти. Бо?припаси були майже вичерпан?, практично вс? в'ючн? ? ?здов? тварини — вкраден? або вбит?, контакту з колоною кап?тана Арно вже не ?снувало. Сл?д було оч?кувати ново? атаки масал?т?в у будь-який час.
Командир другого загону, кап?тан Арно, отримавши неясн? донесення про поразку б?ля селища Б?р Тав?л, маршем вирушив до м?сця битви. 17-го листопада колони з'?дналися, а 20-го д?сталися до Абеше, де новина про нову катастрофу пос?яла пан?ку серед населення. Б?й також викликав переполох у Франц??. На м?сце загиблого Молла був посланий п?дполковник Ларго[fr], який отримав нов? повноваження для боротьби з масал?тами.
П?сля короткого затишшя, викликаного перегрупуванням ? консол?дац??ю бойових загон?в, на початку 1911 року французьк? в?йська п?дпорядкували вол? колон?ально? влади султана област? Дар-аль-Кути. П?сля ц??? операц?? французи актив?зували д?? на сход?, розгромивши Форе, як? на той час зд?йснили наб?г на незахищену пров?нц?ю Дар-Тама, забравши зв?дти багато раб?в. Одному з п?дрозд?л?в, п?д командуванням Шовело, вдалося 11 кв?тня вигнати Фор з ?х бази в поселенн? Капка, ? ця область перейшла п?д юрисдикц?ю Франц??.

У п?вн?чних районах г?рського масиву Еннед?[8] група мехарист?в (верблюжо? кавалер??) з 120 вершник?в ? 200 союзник?в п?д командуванням майора ?ллера (Hillaire), розгромила в травн? загони племен Хоан (Khoan) у С?д?-Салеха. Напади банди туарег на виживших Хоан у Кассоана, ? 20 травня б?ля Кафри, змусили тих б?гти в Дарфур.
Кап?тан Шовело 29 червня, при розв?дц? м?сцевост?, зустр?вся з силами Дудмурри, що нал?чували до 2000 чолов?к. Тим часом, в червн? — серпн? 1911 року в пров?нц?? Дар-тама спалахнуло повстання, назване п?зн?ше повстанням Кодо? (Kodoi-Rebellion) — племен, як? чинили оп?р збору податк?в новими господарями континенту. Заг?н повстанц?в був швидко розс?яний, але Дудмурр? знову вдалося втекти в земл? масал?т?в. В?н запропонував найближчим часом в?дмовитися в?д боротьби ? скласти зброю, якщо натом?сть йому буде надано у волод?ння невеликий домен в прикордонному район?. 14 жовтня Дудмурра оф?ц?йно зр?кся престолу, передавши владу над Вада?м французьк?й делегац??, а пот?м попрямував до Абеше, в'?хавши 27 жовтня в м?сто на б?лому кон? загиблого п?дполковника Молла[9]. П?сля цього в?н був пом?щений п?д домашн?й арешт у Форт-Лам? (суасна Нджамена), але при цьому отримував пенс?ю в розм?р? 40 £ на м?сяць.
Французька колон?альна арм?я була представлена в ц?й в?йн? сенегальськими стр?лками (т?раль?ри), традиц?йно носили темно-син? к?тел?, червон? фески з? спадаючо? на плече Блакитний пензлем, бридж? ? сандал? з обмотками. Озбро?н? вони були над?йною магазинно? гвинт?вкою системи Лебеля зразка 1886 року Mle1886 M93, яка з незначними модиф?кац?ями стояла на озбро?нн? французько? арм?? до 1960 року. Гвинт?вка Лебель (fusil Lebel) зразка 1886 року ? збро?ю з ручною перезарядкою за допомогою поздовжньо ковзного поворотнього затвора, а ?? скоростр?льн?сть досяга? 10 постр?л?в в хвилину. Також сл?д в?дзначити величезну на т? часи приц?льну дальн?сть стр?льби — до 2400 метр?в. Кулемети не використовувалися французькою колон?альною арм??ю в цих кампан?ях. Часто як зброя застосовувався мачете (panga). Оф?цери носили стандартну троп?чну форму.
Масал?ти були в?дом? в усьому рег?он? як войовниче плем'я. Зазвичай вони носили б?лий одяг, а вищий клас на додаток носив б?л? тюрбани та перев'яз?. У бою вони використовували метальн? нож? (60-90 см.) ? сокири, а якщо у них була вогнепальна зброя, то в основному це були магазинн? гвинт?вки компан?? Remington Arms.Традиц?йно масал?ти вели бойов? д?? в групах з авангардом ?з сотн? вершник?в, за яким сл?дувала основна колона п?хотинц?в. К?ннота також замикала ходу загону.
-
Лист?вка, яка захопила сенегальського т?раль?ра з Французького Конго, б?ля 1905 року
-
?люстрац?я з ?Le Petit Journal? в?д 6 с?чня 1907 року, що зображу? атаку вадайсько? кавалер?? (Les Cuirassiers du Oudai)
- ↑ а б в г France Wadai War 1909-1911 [Арх?вовано 2025-08-07 у Wayback Machine.]
- ↑ Wars and Conflicts of 1909 [В?йни ? Конфл?кти 1909]. historyguy.com (англ.). Арх?в ориг?налу за 25 травня 2013. Процитовано 19 жовтня 2013.
- ↑ onwar.com.
- ↑ Wadai — Encyclopedia [Арх?вовано 2025-08-07 у Wayback Machine.] // theodora.com
- ↑ Николай Алексеев. Чёрные начинают и… // Вокруг света, 2010, № 1. — С. 32. — ISSN 0321-0669
- ↑ Jean Malval. Essai de chronologie tchadienne. — С. 75.
- ↑ Le 7 avril 1910 — Le combat de Guéréda. Арх?в ориг?налу за 12 жовтня 2014. Процитовано 7 червня 2014.
- ↑ Debos Marielle ?COLONIAL VIOLENCE AND RESISTANCE IN CHAD (1900-1960) [Арх?вовано 2025-08-07 у Wayback Machine.]?(англ.) — sciencespo.fr.
- ↑ Jean Malval, Essai de chronologie tchadienne, стр. 85.
- René-Joseph Bret: Vie du Sultan Mohamed Bakhit 1856—1916. La Pénétration fran?aise au Dar Sila, Tchad. Editions du Centre National de la Recherche Scientifique, Paris 1987, ISBN 2-222-03901-0 (Contributions à la Connaissance des élites Africaines 5).
- Erwin Herbert: Risings and Rebellions 1919—1939. Interwar Colonial Campaigns in Africa, Asia, and the Americas. Foundry Books, Nottingham 2007, ISBN 978-1-901543-12-4, S. 169—174 (Armies of the 20th Century).
- H. H. Wade: The Conquest of Wadai. In: United Service Magazine. 221, 1012. March 1913, ZDB-ID 763643-x[недоступне посилання з Декабрь 2019], стор. 636—637.
- France Wadai War 1909-1911 (Проводившиеся в 1909-1911 годах Францией против Вадаи вооружённые действия) (англ.). onwar.com. Арх?в ориг?налу за 3 листопада 2006. Процитовано 19 жовтня 2013.
![]() |
Це незавершена стаття з ?стор?? Африки. Ви можете допомогти про?кту, виправивши або дописавши ??. |