中国电磁炮技术已获关键性突破 发射间隔仅需45秒
| Рос?йсько-?ранська в?йна 1911 | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Рос?йсько-перськ? в?йни | |||||||||
 | |||||||||
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
 Рос?йська ?мпер?я.svg){kind=small} ?ран (не втручався)
|
Революц?йн? сили.svg){kind=small} Османська ?мпер?я
| ||||||||
| Командувач? | |||||||||
| ?ллар?он Воронцов-Дашков Микола Юденич |
|||||||||
Рос?йська ?нтервенц?я в ?ран — в?йськове втручання Рос?йсько? ?мпер?? п?д час громадянсько? в?йни в ?ран? м?ж прихильниками та противниками поваленого в 1909 Мухаммед Ал? Шаха з метою захисту рос?йських п?дданих, що проживали в ?ран?, та рос?йсько? торг?вл? з останн?м.
У пер?од 1905—1911 в ?ран? в?дбувалася Конституц?йна революц?я. В результат? протесту аристократ??, духовенства й ?нтел?генц?? Мозафередд?н-шах був змушений прийняти конституц?ю в жовтн? 1906 ? створити меджл?с (парламент).
У 1907 укладена британсько-рос?йська угода про розпод?л ?рану на сфери впливу, зг?дно з яким ?ран д?лився на три частини: П?вн?чний ?ран (рос?йський), Центральний (нейтральний та в?дкритий для Н?меччини), П?вденний (британський).
На престол у с?чн? 1907, п?сля смерт? батька, вступив Мухаммед Ал? Шах. При вступ? на престол в?н об?цяв дотримуватися конституц??, даровано? його батьком у 1906, чого, однак, не виконав. 24 червня 1908 в?н зд?йснив переворот, за допомогою Персько? козачо? бригади роз?гнавши меджл?с.
У 1908 в Тебриз? почалося повстання проти влади шаха. У с?чн? 1909 прихильники конституц??, п?дтриман? бахт?арськими ханами, як? прагнули до зм?цнення свого впливу, захопили владу в ?сфахан?. Розпочалося повстання в Г?лян? (у Решт? та ?нших м?стах Г?ляну). В Бушир?, Бендер-Аббас? ? деяких ?нших м?стах ? районах ?рану до влади прийшли противники шаха. П?сля невдало? спроби прорватися в м?сто в лютому шахськ? в?йська обложили Тебриз, де почався голод.
У лютого 1909 коч?вники-шахсевени почали грабувати в околицях м?ста Ардеб?ль жител?в селищ, як? були рос?йськими п?дданими.
20 кв?тня 1909 нам?сников? на Кавказ? та командувачу в?йськами Кавказького в?йськового округу генерал-ад'ютантов? графу ?лар?ону Воронцову-Дашкову була спрямована секретна директива за № 1124: "Зважаючи на оч?куваний в Тавриз? напад на консульство й ?вропейськ? установи та п?дданих з боку революц?онер?в ? населення Тавриза, доведеного до в?дчаю голодом … Государ ?мператор наказав негайно вирушити форсованим маршем до Тавриза загону достатньо? сили для захисту рос?йських та ?ноземних установ ? п?дданих, п?двезення до них продовольства, а також для забезпечення сполучення Тавриза з Джульфою. Незабаром до ?рану були в?дправлен? два батальйони 1-? Кавказько? стр?лецько? бригади, чотири к?нн? сотн? кубанських козак?в, саперна рота ? три артилер?йськ? восьмигарматн? батаре?. Цим загоном командував начальник 1-? Кавказько? стр?лецько? бригади генерал-майор Снарський ?. А. В ?нструкц?ях, даних йому, було зазначено:
?Вс? зносини в?йськових начальник?в у займаних рос?йськими в?йськами м?стах з м?сцевою перською владою ? з населенням повинн? проводитися через дипломатичних агент?в Рос?йського ?мператорського Уряду; сп?льне з рос?йськими в?йськами перебування в населених пунктах ? пересування дорогами, що охороняються рос?йськими в?йськами, озбро?них загон?в ? парт?й, д?яльн?сть яких мала розб?йницький характер, — не допуска?ться … вир?шення питання про застосування збро? залежить виключно в?д в?йськового начальства … Раз ухвалене р?шення повинне провадитися у виконання безповоротно ? з повною енерг??ю?.
Рос?йським в?йськам доводилося д?яти в основному проти кочевник?в (курд?в ? туркмен?в-йомудов), з якими не могла впоратися слабка ?ранська арм?я. За кожен випадок грабежу та розб?йного нападу курд?в з ?х плем?нних вожд?в рос?йськими в?йськами стягувалася грошова сума на користь потерп?ло? сторони. Вбивства п?дданих Рос?йсько? ?мпер?? каралися смертними вироками, як? виносив рос?йський в?йськово-польовий суд. Рос?йськ? консули пов?домляли в М?н?стерство закордонних справ: ?Купц? разом з ус?м мирним населенням попутних селищ благословляють прибуття наших в?йськ?.
П?сля невеликого пер?оду затишшя восени 1911 ситуац?я знову загострилася — сталися напади численних збройних груп на рос?йський заг?н у Тавриз?, почаст?шали випадки обстр?лу рос?йських консульських установ ? конво?в у Решт?. Кочевники нападали на торгов? каравани. У вилазках проти рос?йських в?йськ брали участь загони протурецьки налаштованих губернатор?в зах?дних пров?нц?й, а також представники революц?йних угруповань рос?йського Закавказзя.
29 жовтня (11 листопада) 1911 в Тегеран? посол Рос?? вручив урядов? ?рану ультиматум з вимогами в?дновлення порядку в кра?н? та забезпечення захисту економ?чних ?нтерес?в Рос??. П?сля зак?нчення терм?ну ультиматуму в?д 11 листопада 1911 в?йська Рос?? перейшли рос?йсько-?ранський кордон ? зайняли м?сто Казв?н. 10 (23) листопада в Тегеран?, п?сля окупац?? в?йськами Рос?? п?вн?чного ?рану, ?ранський уряд погодився задовольнити вс? вимоги Рос??.
Введення в?йськ зд?йснювався за трьома операц?йним напрямками — з Джульфи, Астари ? Ензел? — на Тегеран. Безпосередн? оперативне кер?вництво рос?йськими в?йськами в ?ран? зд?йснював генерал-квартирмейстер штабу Кавказького В?йськового округу генерал-майор Микола Юденич. У контингент рос?йських в?йськ входили: 14-й Грузинський ? 16-й М?нгрельський гренадерський полки Кавказько? гренадерсько? див?з??, полки з 21-?, 39-й ? 52-? п?хотних див?з?й (81-й Апшеронський, 84-й Ширванський, 156-й Ел?заветпольский, 205-й Шемах?нський, 206-й Сальянский ? 207-й Новобаязетський) з артилер??ю ? кулеметами. Перевезення в?йськ морем, ?х висадку в порту Ензел? ? ?? вогневе прикриття зд?йснила Касп?йська в?йськова флотил?я. Комун?кац?йне забезпечення зд?йснювали 2-й Кавказький зал?зничний батальйон ? Кавказька автомоб?льна команда. Зал?зничний батальйон почав буд?вництво зал?знично? г?лки Джульфа-Тегеран. Облаштування тимчасових штаб-квартир зд?йснював 1-й Кавказький саперний батальйон. Зв'язок забезпечувала Кавказька ?скрова рота.
П?хотн? частини з доданими к?нними сотнями кубанських ? терських козак?в були зведен? в загони. При цьому два загони — Мешедський ? Кучанський, утворили в?йська Туркестанського в?йськового округу — два батальйони 13-го ? 18-го Туркестанських стр?лецьких полк?в, дв? к?нно-мисливськ? команди з цих же частин, два кулеметн? взводи ? сотня Туркменського к?нного див?з?ону.
При вилученн? рос?йськими в?йськами великих парт?й збро? в Тавриз? ? Решт? спалахнули заворушення, як? призвели до жертв серед мирного населення. Навколо цих м?ст почалися справжн? бо?. У зах?дн? прикордонн? земл? Перс??, на сп?рн? територ??, вступили турецьк? в?йська, як? взяли п?д св?й контроль проходи на г?рських перевалах м?ж Хо?м ? Д?льманом.
Рос?йськ? в?йська почали операц?? з вит?снення турецьких в?йськ з персько? територ??. Рос?йськ? п?дрозд?ли п?дходили на св?танку до турецьких б?вак ? виставивши гармати й кулемети на висотах, вимагаючи в?д них покинути перську територ?ю. Турки опору не чинили.
Командир 11-го турецького корпусу Джаб?р-паша у присутност? ?ноземних консул?в заявив: ?Переконавшись на д?л?, що таке ?ранська конституц?я ? яка анарх?я пану? в ?ран?, я особисто вважаю, що прих?д рос?йських в?йськ до ?рану ? прояв людяност? та гуманност?, а не результат якихось агресивних нам?р?в. Рос?яни д?ють в ?ран? дуже вм?ло ? обережно, а тому симпат?? майже всього населення на ?х боц??.
П?сля забезпечення стаб?льност? велика частина рос?йських в?йськ залишила ?ран, однак окрем? окупац?йн? рос?йськ? п?дрозд?ли знаходилися на ?ранськ?й територ?? аж до початку Першо? св?тово? в?йни.