痴迷“全能神”离家十五年

У В?к?пед?? ? статт? про ?нш? значення цього терм?на: Франц?я (значення).

百度 原标题：我省补充完善疾病应急救助制度身份不明或无力支付患者可获救助日前，省卫生计生委、省财政厅等六部门联合下发通知，对我省疾病应急救助制度进行补充完善，将身份不明或无能力支付医疗费用的患者纳入疾病应急救助保障范围。 Французька Республ?ка фр. République fran?aise
Прапор Емблема
Дев?з: Liberté, égalité, Fraternité (Свобода, Р?вн?сть, Братерство)
Г?мн: ?La Marseillaise? (Марсель?за)
Розташування Франц??
Столиця	Париж
Найб?льше м?сто	Париж
Оф?ц?йн? мови	французька
Форма правл?ння	Президентсько-парламентська республ?ка
президент прем'?р-м?н?стр	Емманюель Макрон Франсуа Байру
Формування
- Правл?ння Хлодв?га I як короля франк?в	500
- Верденський догов?р	серпень 843
- Перша французька республ?ка	22 вересня 1792
- засновано НАТО	4 кв?тня 1949
- засновано ?ЕС	1 с?чня 1958
Площа
- Загалом	551 595 (без заморських територ?й) км2 671 308 (загалом) км2 (41-а)
- Внутр. води	0,26 %
Населення
- перепис 2016	66 842 134
- Густота	122/км2 (94)
ВВП (ПКС)	2024 р., оц?нка
- Повний	▲ $4,359 трлн. (9)
- На душу населення	▲ $65 940 (22)
ВВП (ном.)	2024 р?к, оц?нка
- Повний	▲ $3,174 трлн. (7)
- На душу населення	▲ $48 011 (22)
?ЛР (2022)	0,910 (дуже високий) (28)
Валюта	?вро — € (EUR)
Часовий пояс	(UTC+1)
- Л?тн?й час	(UTC+2)
Коди ISO 3166	250 / FRA / FR
Домен	.fr
Телефонний код	+33
В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Франц?я

Фра?нц?я (фр. France, МФА: /f?ɑ?s/^?), оф?ц?йна назва — Францу?зька Респу?бл?ка (фр. République fran?aise, МФА: /?e.py.blik f?ɑ?.s?z/^?) — держава, територ?я яко? склада?ться з метропол?? в Зах?дн?й ?вроп? та низки заморських волод?нь. Територ?я метропол?? простяга?ться з п?вдня на п?вн?ч в?д Середземного моря до Ла-Маншу та П?вн?чного моря, а з? сходу на зах?д — в?д Рейну до Атлантичного океану. Межу? на п?вн?чному сход? з Бельг??ю, Люксембургом ? Н?меччиною, п?вденному заход? з ?спан??ю та Андоррою, на сход? — з? Швейцар??ю, на п?вденному сход? з ?тал??ю та Монако. Заморськ? територ?? — Французька Гв?ана в П?вденн?й Америц? та к?лька остров?в в Атлантичному, Тихому й ?нд?йському океанах, серед яких Гваделупа, Сен-Бартелем?, Сен-Мартен, Мартин?ка, Майотта, Реюньйон, Сен-П'?р ? М?келон, Нова Каледон?я та Волл?с ? Футуна. 18 рег?он?в кра?ни (5 з яких заморськ?) охоплюють загальну площу в 643 801 км2 та мають населення у 67,08 м?льйон?в ос?б (Станом на 2020). Франц?я — ун?тарна зм?шана республ?ка з? столицею в м?ст? Париж, найб?льшому м?ст? кра?ни та ?? головному культурному й економ?чному центр?. ?ншими основними м?ськими територ?ями ? Л?он, Марсель, Тулуза, Бордо, Л?лль ? Н?цца. Франц?я, включаючи ?? заморськ? територ??, ма? найб?льшу к?льк?сть часових пояс?в серед ус?х кра?н св?ту, 12.

П?д час зал?зно? доби, те, що зараз ? метропол??ю Франц??, заселили галли, кельтський народ. Рим анексував цю територ?ю у 51 роц? до н. е., утримуючи ?? до приходу германських франк?в у 476 роц?, як? утворили Франкське корол?вство. Верденський догов?р 843 року под?лив Франц?ю на Сх?дне, Середн? та Зах?дне франкськ? корол?вства. Зах?дне корол?вство, яке стало Французьким корол?вством у 987 роц?, було потужною ?вропейською державою середньов?ччя при корол? Ф?л?п? II Август?. В епоху В?дродження процв?тала французька культура й було створено глобальну колон?альну ?мпер?ю, яка до XX стол?ття стала другою за величиною у св?т?. У XVI стол?тт?, Франц?я пережила рел?г?йн? громадянськ? в?йни м?ж католиками та протестантами (гугенотами). У XVII стол?тт? при Людов?ку XIV, Франц?я стала дом?н?вною в ?вроп? культурною, пол?тичною та в?йськовою силою. В к?нц? XVIII стол?ття Французька революц?я скинула абсолютну монарх?ю, створивши одну з найстар?ших республ?к у нов?тн?й ?стор?? та розробивши Декларац?ю прав людини та громадянина, яка й донин? виража? ?деали нац??.

У XIX стол?тт?, Наполеон взяв владу й заснував Першу французьку ?мпер?ю. Його Наполеон?вськ? в?йни (1803—1815) сформували х?д ?стор?? континентально? ?вропи. П?сля розпаду ?мпер??, Франц?я пережила бурхливий пер?од зм?ни уряд?в, який завершився створенням Третьо? Французько? Республ?ки у 1870 роц?. Франц?я була важливим учасником Першо? св?тово? в?йни, з яко? вона вийшла переможцем, а також була членом антиг?тлер?всько? коал?ц?? у Друг?й св?тов?й в?йн?, однак була окупованою кра?нами Ос? у 1940 роц?. П?сля визволення кра?ни у 1944 роц?, п?зн?ше створена Четверта республ?ка була розпущена п?д час Алжирсько? в?йни. П'яту та нин? чинну республ?ку на чол? з Шарлем де Голлем утворено в 1958 роц?. Алжир та б?льш?сть ?нших колон?й стали незалежними у 1960-х роках, збер?гши т?сн? економ?чн? та в?йськов? зв'язки з Франц??ю (див. франкофон?я).

Протягом останн?х п'ятисот рок?в Франц?я була одн??ю з пров?дних кра?н св?ту з сильними культурними, науковим, економ?чними, в?йськовими та пол?тичними впливами на ?вропу та увесь св?т. Кра?на ма? п'яту за величиною к?льк?сть св?тових об'?кт?в св?тово? спадщини ЮНЕСКО та ? пров?дним туристичним напрямком, який у 2018 роц? прийняв понад 89 м?льйон?в ?ноземних в?дв?дувач?в. Франц?я — розвинена кра?на ?з сьомою за величиною ном?нального ВВП економ?кою у св?т?, ? десятою за величиною ВВП (ПКС). За сукупним багатством домогосподарств кра?на займа? 4-те м?сце у св?т?. Франц?я займа? висок? сходинки у м?жнародних рейтингах якост? осв?ти, охорони здоров'я, тривалост? життя та людського розвитку. Франц?я вважа?ться великою державою в глобальн?й пол?тиц?, бувши одн??ю з п'яти пост?йних член?в Ради Безпеки ООН ?з правом вето та оф?ц?йно ядерною державою. Кра?на ? пров?дною державою-членом ?вропейського Союзу та ?врозони, а також членом Велико? с?мки, Орган?зац?? П?вн?чноатлантичного договору (НАТО), Орган?зац?? економ?чного сп?вроб?тництва та розвитку, Св?тово? орган?зац?? торг?вл? та Франкофон??.

Походження назви

Назва Франц?я походить в?д лат. Francia — Земля франк?в. ?сну? к?лька верс?й походження цього топон?ма:

• в?д протогерманського frankon, що переклада?ться як спис, або в?д lance — сокири для метання у франк?в, в?домо? як франциска;
• за ?ншим припущенням, в?д давньогерманського слова франк, що означа? в?льний. Хоча можливий ? зворотний вплив. Слово в?льний могло асоц?юватися з етн?чною назвою франк?в, оск?льки вони, як завойовники, мали статус в?льних людей.

Н?мецькою, як й ?ншими германськими мовами, як-от голландською та скандинавськими мовами, Франц?ю дос? називають Корол?вством франк?в (н?м. Frankreich, н?д. Frankrijk, дан. Frankrig, норв. Frankrike).

Назва територ?? Франц?? до приходу франк?в — Галл?я — в?д кельтського племен? галл?в.

Символ?ка

Свобода, що веде народ

Нац?ональне свято — 14 липня — День взяття Бастил?? (1789).

Г?мн Франц?? — п?сня ?Марсель?за?, яка була написана в Страсбурз? у 1792 роц?, а 14 липня проголошена нац?ональним г?мном. Дев?зом кра?ни ? три вс?м в?домих слова: ?Свобода, Р?вн?сть, Братерство?.

Прапор Франц?? — синьо-б?ло-червоний. Б?лий кол?р символ?зу? корол?вську владу, а син?й ? червоний — кольори кокарди нац?онально? гвард?? Парижа.

?диного ? визнаного вс?ма герба зараз у Франц?? нема?. З римських час?в ?сну? обов'язкова частина оф?ц?йного герба — л?кторський пучок, який п?сля Паризько? Комуни був оточений лавровим в?нком, орденом почесного лег?ону, г?лками оливи й дуба. У 20-т? роки XX ст. герб був дещо зм?нений, ? ? одним ?з символ?в Франц??. Кр?м того, ?сну? Великий герб Франц??, в якому об'?днан? успадкован? з далекого середньов?ччя герби 56 французьких ?сторичних пров?нц?й ? територ?й.

Сво?м нац?ональним символом французи вважають Мар?анну — символ?чний ж?ночий образ, який уособлю? Франц?ю.

Ще одним неформальним, але дуже поширеним символом Франц?? ? шестикутник (фр. Hexagone), оск?льки обриси метропол?йно? територ?? Франц?? нагадують на мап? саме цю геометричну ф?гуру.

Географ?я

Мапа Франц??

Франц?я займа? зах?дну частину ?вропейського материка. Завдяки сво?му географ?чному та геопол?тичному розташуванню Франц?ю нер?дко називають ?центральною кра?ною Зах?дно? ?вропи?. Франц?я ма? одночасний вих?д до Атлантичного океану, Середземного моря ? через Ла-Манш у П?вн?чне море та контролю? головн? г?рськ? системи Зах?дно? ?вропи, межу? з Андоррою, Бельг??ю, Люксембургом, Н?меччиною, Швейцар??ю, ?тал??ю та ?спан??ю. За формою ?? територ?я впису?ться в шестикутник (французи так ? називають свою кра?ну — l'Hexagone — шестикутник).

Територ?я материково? частини (без урахування заморських волод?нь) — 551,6 тисяч? км2.

У Франц?? представлен? три р?зних типи рель?фу — висок? гори, древн? плато ? р?внини. Зах?дн? та п?вн?чн? райони Франц?? — р?внини й низьког?р'я. В центр? та на сход? — середньовисотн? гори. На п?вденному заход? — П?рене?. На п?вденному сход? — Альпи (найвища вершина Франц?? та Зах?дно? ?вропи — г. Монблан, 4807 м). ?нш? велик? г?рськ? системи окр?м цих — Центральний Французький масив, Юра, Вогези та Севенни.

Велик? р?чки — Луара (найдовша р?чка кра?ни, 1020 км), Рона, Сена, Гаронна, Рейн (вздовж кордону з Н?меччиною).

Узбережжя Гв?ани — низовинне й болотисте, тягнеться смугою шириною приблизно 20 км вздовж усього берега Атлантичного океану, займаючи близько 6 % площ? територ??. Уся ?нша частина Гв?ани — л?систе плоског?р'я, з висотами, що досягають 850 м.

Бразильсько-французький кордон (також Кордон м?ж Франц??ю ? Бразил??ю; фр. Frontière entre le Brésil et la France) — державний кордон, що розд?ля? нац?ональн? територ?? Бразил?? (штат Амапа) ? Франц?? (Французька Гв?ана) на п?вн?чному сход? П?вденноамериканського континенту. Довжина кордону — 673 км. Це найдовший кордон Французько? республ?ки. Для пор?вняння: наступний за ним франко-?спанський кордон на 50 км коротший

Кл?мат

Франц?я лежить у пом?рних широтах ? ? ?диною ?вропейською кра?ною, яка розташована в чотирьох кл?матичних зонах: атлантична (на заход?), континентальна (в центр? та на сход?), альп?йська ? середземноморська (на п?вдн?).

Кл?мат Франц?? сприятливий для життя населення. Кл?матичн? умови досить р?зноман?тн?. Для Норманд?? та Бретан? характерним ? морський кл?мат, що поширю? св?й вплив на всю зах?дну частину кра?ни. Особливо м'яким ? вологим кл?матом в?др?зня?ться Бретань, для яко? характерна мала р?зниця м?ж л?тн?ми та зимовими температурами, а також похмур? дн? з сильними в?трами. Взимку тут тепло (середня температура с?чня +7 °С), але л?то прохолодне, похмуре (у липн? +17 °C). У сх?дних районах кра?ни дом?ну? континентальний кл?мат: тут р?чна ампл?туда середньом?сячних температур досяга? 20 °C. Р?внини на п?вденному узбережж? мають при?мний середземноморський кл?мат: морози тут вкрай р?дк?сн?, проливн? дощ? навесн? й восени хоч ? сильн?, але короткочасн?, а вл?тку дощ?в практично не бува?. П?вдень Франц?? — рег?он, де близько 100 дн?в у роц? дме ?М?страль? — холодний сухий в?тер ?з долини Рони.

Кл?мат Гв?ани субекватор?альний, з майже пост?йними температурами, в?д 25 до 28 градус?в. К?льк?сть опад?в становить 2500—4000 мм на р?к.

Флора ? фауна

У Франц?? збереглися лише незначн? залишки колись величних л?с?в, як? покривали р?внини та низьк? гори. У наш час б?льша частина р?внин розорана, а л?сам залишен? територ?? з б?дн?шими ?рунтами. Однак уздовж дор?г та канал?в зазвичай тягнуться л?сов? посадки, що особливо типов? для ландшафт?в Бокаж (bocage) Норманд?? та Бретан?. В горах поблизу сн?гово? л?н?? поширен? оголен? скельн? субстрати з мох?в та лишайник?в. Дал? вниз по схилах, але вище верхньо? меж? л?су альп?йськ? луки використовуються для випасу овець ? велико? рогато? худоби. Нижче верхньо? меж? л?су вищий пояс представлений хвойними л?сами з сосни, модрини, ялиц? ? ялинки, б?ля само? меж? ?х зростання гальму?ться, ? переважа? кривол?сся, але з пониженням висоти дерева стають вищ? й струнк?ш?. Хвойн? л?си зм?нюються широколистяними з дуба, бука ? каштана.

Найсво?р?дн?ша рослинн?сть середземноморського узбережжя, де можуть рости лише рослини, що переносять тривалу л?тню посуху. Зам?сть л?с?в тут ростуть ?зольован? невисок? дерева ? чагарники, м?ж якими зустр?чаються виходи кор?нних пор?д. Найхарактерн?ш? дерева — оливкове дерево, корковий дуб ? алеппська сосна.

• 
  Корковий дуб у П?вденн?й Корсиц?
• 
  Алепська сосна поблизу Марселя
• 
  Альп?йськ? луки у французьких П?ренеях
• 
  Оливков? дерева п?вденно? Франц?? (Буш-дю-Рон)

Тваринний св?т Франц?? сильно зб?дн?в п?д впливом господарсько? д?яльност? людини. Проте тут дика фауна збереглася краще, н?ж у сус?дн?х кра?нах. Зустр?чаються середньо?вропейськ?, середземноморськ? та альп?йськ? види тварин, особливо багато ?х у запов?дниках ? нац?ональних парках. Наприклад, у Зах?дно-П?ренейському парку мешкають бур? ведмед? й скельниц?, в Нац?ональному парку Вануаз у Саво? — г?рськ? козли.

З хижих ссавц?в на територ?? Франц?? поширен? лисиця, борсук, видра, а на п?вдн? — генета. З гризун?в характерн? вив?рки, щур? та миш?. У п?вденних районах багато кажан?в. М?сцями збереглися зайц?, а з копитних в окремих великих л?сових масивах зустр?чаються олень благородний, сарна ?вропейська, свиня дика ? бобер ?вропейський. На о. Корсика в горах водяться муфлони, або дик? барани (в?д яких, ймов?рно, походять домашн? в?вц?).

Дуже багатий ? р?зноман?тний св?т птах?в. Наприклад, у П?ренеях, рухаючись в?д передг?р'я до вершин, можна посл?довно спостер?гати так? види: весняний в?вчарик (Phylloscopus trochilus), сн?гур, пискуха, лучна трав'янка, др?зд сп?вочий, глухар, жовтобровий в?вчарик, вальдшнеп, червонокрилий ст?нолаз, б?лодзьобий др?зд, альп?йська галка, с?ра та тундряна кур?пка та альп?йський в'юрок. З птах?в, що харчуються падлом, вид?ляються бородань, б?логоловий сип ? стерв'ятники. У горах Франц?? збереглися велик? пернат? хижаки, зокрема орли та орлани. Великою к?льк?стю водоплавних та ?нших птах?в в?др?зня?ться район Камарг у дельт? Рони.

Еколог?я

Франц?я ? одн??ю з перших кра?н у св?т?, яка створила М?н?стерство навколишнього середовища. У Франц?? ? нац?ональн? парки Вануаз, Екрен, Меркантур, П?рене, Пор-Кро, Севенни; багато резерват?в ? заказник?в.

Нац?ональний парк Гв?анська Амазон?я (фр. Parc amazonien de Guyane) — найб?льший нац?ональний парк Франц??, розташований у Французьк?й Гв?ан?. Площа парку — 33,9 тисяч кв.км. Утворено 27 лютого 2007 року.

У парк не ведуть н?як? дороги, ? доступ до нього можливий пов?тряним або водним шляхом.

Адм?н?стративний устр?й

101 департамент (département), 22 метропольних та 5 заморських рег?он?в (région), 329 округ?в (arrondissement), 3883 кантони (canton), 36783 комуни або мун?ципал?тети (commune). ?сну? також под?л на 37 ?сторичних пров?нц?й.

Заморськ? територ??

Карта заморських територ?й Франц??

Волод?ння: в Америц? — Гваделупа, Французька Гв?ана, Мартин?ка, Сен-Бартельм?, Сен-Мартен (Центральна Америка), Сен-П'?р ? М?келон (поблизу п?вденно-сх?дного узбережжя Ньюфаундленду); в Африц? — Реюньйон та Майотта (б?ля п?вденно-сх?дного узбережжя); 5 заморських територ?й: в Океан?? — Нова Каледон?я, Французька Пол?нез?я, до складу яко? входять острови Товариства, Марк?зьк? острови, арх?пелаг Туамоту, Тубуа?, острови Гамб'?; острови Волл?с ? Футуна, розташован? на екватор?, в п?вденно-зах?дн?й частин? Тихого океану м?ж Ф?дж? та Самоа; Кл?ппертон. Французьк? П?вденн? та Антарктичн? Територ?? розташован? на п?вдн? ?нд?йського океану. Завдяки цьому Франц?я ? третьою державою св?ту (п?сля США ? Велико? Британ??) за розм?рами заморських волод?нь.

?стор?я

Рене Декарт

Ден? Д?дро

Жан Лерон д'Аламбер

Вольтер

Наполеон Бонапарт

До?сторична епоха та античн?сть

Франц?я — ?вропейська держава, ?стор?я яко? мала величезний вплив на долю ?вропи. Поява першо? людини на територ?? сучасно? Франц?? дату?ться пер?одом Середнього палеол?ту (40 000 — 90 000 рок?в тому). Перших мешканц?в зм?нили в Кам'яну добу кроманьйонц?, як? з'явилися приблизно 25 000 рок?в тому й сво?ю чергою були вит?снен? 16 000 рок?в оп?сля людьми епохи неол?ту. Кремн??в? наконечники й знаряддя прац? зам?нен? на зал?зн?, коли м?ж 1500 ? 500 роками до н. е. з'явилися кельтськ? племена.

П?сля к?лькох стол?ть конфл?кт?в м?ж галлами та римлянами Юл?й Цезар у 52 до н. е. завоював ц? територ??, а до II стол?ття н. е. жител? рег?ону були частково навернут? до християнства.

Територ?я залишалася п?д владою римлян до V стол?ття, в якому рег?он завоювали франки та ?нш? германськ? племена.

Середньов?ччя

Середньов?ччя ознаменувалося неск?нченними битвами за владу м?ж франкськими династ?ями.

Карл Великий правив з 768 по 814 р?к ? припинив розбрати, значно розширивши кордони свого корол?вства, а у 800 роц? зажадав корону Священно? Римсько? ?мпер??. П?сля розд?лення ?мпер?? м?ж трьома внуками Карла Великого зг?дно з Верденським Договором 843, Карол?нги продовжували утримувати трон у вс?х трьох кра?нах, як? були створен?: Зах?дно-Франкського корол?вства, Середн?й Франк?? та Сх?дно-Франкського корол?вства. У 987 р. Капет?анська династ?я одержала трон у Зах?дно-Франкського корол?вства, яке стало Франц??ю.

У XI ст. настав час в?дродження ? процв?тання наук, попри тягл? в?йни з Англ?йським корол?вством. В той самий час кра?на втягнута в Хрестов? походи — священну в?йну, яку вела Церква з нехристиянськими народами Сходу.

Назва ?Франц?я? згаду?ться з XI ст. Вона походить в?д латинського Regnum Francorum — ?Корол?вство Франк?в?. Французьк? корол? IX—XIV ст. часто отримували пр?звиська, як? характеризували ?хн? правл?ння або особу. Наприклад: Людовик I Благочестивий, Карл II Лисий, Роберт II Побожний, Людовик VI Товстий, Людовик VII Молодий, Людовик IX Святий, Ф?л?пп III См?ливий, Ф?л?пп IV Вродливий, ?оанн II Добрий.

Початок XV ст. — к?нець прямо? г?лки династ?? Капетинг?в династ??. Франц?я продовжу? Стол?тню в?йну (1337—1453 рр.) проти Англ?йського корол?вства. Нац?ональний дух в?йськ значно п?д?йняла 17-р?чна д?вчина, Жанна д'Арк, яка в 1429 роц? об'?днала французьк? в?йська для захисту Орлеана. ?? схопили, передали в руки англ?йц?в та засудили. Загинула вона на багатт? в м?ст? Руан за ?ресь.

Англ?йц? були вигнан? з ус?х французьких земель (за винятком Кала?с) у 1453 роц?. Рел?г?йн? та пол?тичн? пересл?дування, кульм?нац??ю яких стали рел?г?йн? в?йни (1562—1598 рр.), продовжували краяти Франц?ю протягом всього XVI ст.

У 1572 роц?, в Париж?, п?д час р?зн? на Карнавал? у Варфолом??вську Н?ч вбито близько 3000 гугенот?в. П?зн?ше гугенотам були гарантован? рел?г?йн?, цив?льн? та пол?тичн? права.

У 1574 р. королем Франц?? став Генр?х III. Його вбив фанатик-чернець у 1589 р., але перед смертю в?н встиг оголосити сво?м наступником Генр?ха Наваррського (Генр?ха IV). Генр?х IV був протестантом ? не здобув визнання француз?в. У 1593 р. в?н в?др?кся в?д протестантсько? рел?г?? та з? словами ?Париж вартий меси? прийняв католицизм.

На початку XVII ст. кра?на потрапила п?д владу кардинала Р?шель?, який дом?гся утворення абсолютно? монарх?? та затвердив дом?нування Франц?? в ?вроп?.

У XVII ст. в?дбулася 30-р?чна в?йна з Австр??ю та ?спан??ю, кардинал Р?шель? був призначений прем'?р-м?н?стром. П?сля смерт? його зм?нив ?тал??ць Мазар?н?. П?сля смерт? Мазар?н? Людовик XIV (?Король-Сонце?), який прийшов до влади, в?дмовився в?д прем'?р-м?н?стр?в ? сам правив кра?ною. При ньому корол?вський дв?р перенесено з Парижа в збудований у Версал? палац. Час правл?ння Людовика XIV — час Моль?ра, Лафонтена, Корнеля ? Рас?на. На поточн? пол?тичн? под?? впливали придворн? дами.

Людовик XIV в?в сповнене розвагами життя. Перед смертю в?н сказав сину, Людовику XV: ?Я дуже любив в?йну ? буд?вл?. Не насл?дуйте мене в цьому. Спробуйте допомогти сво?му народу, чого я, на жаль, не зм?г зробити?.

XVIII ст. — епоха Просв?тництва (Д?дро, Вольтер, Руссо, Монтеск'?), ?де? встановлення ?царства розуму?.

Новий ? нов?тн?й часи

Шарль де Голль

1789 р?к. 14 липня паризька чернь штурмувала Бастил?ю — символ деспотизму. Революц??ю керували пом?рковано налаштован? л?дери, але згодом до влади прийшли радикальн? якоб?нц? на чол? з Робесп'?ром, Дантоном ? Маратом. 1792 року вони заснували першу Республ?ку, фактично зд?йснюючи диктаторський контроль над кра?ною. Настав час Влади Терору (1793—1794 рр.), коли були введен? масов? страти й закрит? церкви.

Революц?я обернулася проти сво?х л?дер?в, страчених на г?льйотин?. З глибин цього хаосу з'явився Наполеон Бонапарт. Прославившись завдяки ряду блискучих перемог за кордоном, Наполеон привласнив соб? найвищу владу в 1799 роц?.

Почалася неск?нченна сер?я во?н, внасл?док яких Франц?я домоглася контролю над значною частиною ?вропи. Зак?нчилося все катастроф?чною кампан??ю проти Рос?? у 1812 роц?, яка призвела до повалення Бонапарта ? висилки його на крих?тний середземноморський остр?в Ельба.

Його повернення ? тр?умф тривали сто дн?в, до того як його в?йська були остаточно розбит? британцями при Ватерлоо. Британц? заслали Бонапарта на п?вденно-атлантичний остр?в Свято? Олени, де в?н ? помер у 1821 роц?.

Наполеона поважають у Франц?? як нац?онального героя. В?н опубл?кував Цив?льний Кодекс Закон?в (Закон Наполеона), який покладено в основу системи закон?в сучасно? Франц??.

Третя Республ?ка (1870) стала державою з республ?канськими традиц?ями.

Перша св?това в?йна — понад м?льйон солдат?в були убитими, пад?ння р?вня промислового виробництва.

Друга св?това в?йна. П?д час в?йни Франц?я була окупована н?мецькими в?йськами та не чинила оп?р. 6 червня 1944 союзницьк? в?йська висадилися на берегах Норманд?? й незабаром зв?льнили Париж.

У 1946 р. встановлена четверта (IV) республ?ка, яка з?ткнулася з проблемами деколон?зац?? (в?йна в ?ндокита?, хвилювання в Тун?с?, Марокко та Алжир?). Нин? у Франц?? п'ята (V) республ?ка, встановлена в 1958 р. генералом де Голлем.

П?сля смерт? Франсуа М?ттерана (в?н помер у с?чн? 1996 року), Президентом кра?ни став Жак Ширак. Р?шення президента про проведення ядерних випробувань на Пол?нез?йському остров? Муруроа та сус?дньому атол? визнали в сам?й Франц?? та за кордоном як образливе ? незаконне.

Випробування, оголошен? Шираком ?останн?ми?, негативно вплинули на дипломатичн? в?дносини Франц?? з кра?нами Тихого океану. Французьк? тихоокеанськ? та Карибськ? колон?? забили на сполох, вимагаючи незалежност?.

Недавня ?стор?я ? пол?тика: уряд Де Голля 1944? — ?1946 стояв на початку створення Четверто? республ?ки, до ООН Франц?я при?дналася в 1957, у 21 грудня 1958 Де Голль став президентом, п?шов у в?дставку у 27 кв?тня 1969. Франсуа М?ттеран, перший президент-соц?ал?ст, був обраний 1981 ? переобраний у 1988, коли пом?ркований соц?ал?ст М?шель Рокар став прем'?р-м?н?стром ? залишився на сво?й посад?, хоча Соц?ал?стичн?й парт?? не вдалося втриматися на виборах у Нац?ональн? збори. У вересн? 1990, п?сля нападу ?ракц?в на посольство в Кувейт?, французький уряд направив контингент ?з 5 тис. в?йськовослужбовц?в у Сауд?вську Арав?ю ? в?д?грав важливу роль у в?йн? в Перськ?й затоц? при зв?льненн? Кувейту в 1991. Ед?т Крессон стала першою ж?нкою прем'?р-м?н?стром у 1991, але в 1992 ?? зам?нив П'?р Береговуа. Нац?ональна п?дтримка правл?ння М?ттерана продовжувала падати. Референдум на вересн? 1992 ледве прийняв Маастрихтський догов?р. На виборах у Нац?ональн? збори Соц?ал?стична парт?я зазнала серйозно? поразки. Едуар Баладюр став прем'?р-м?н?стром.

У травн? 1995 року президентом був обраний колишн?й мер Парижа Жак Ширак. Дом?нантою його зовн?шньо? пол?тики стало ?вропейське буд?вництво на основ? ос? Париж — Берл?н. За його президентства досить серйозно ускладнилися в?дносини з? Сполученими Штатами, коли т? готували вторгнення в ?рак у 2003; Франц?я в?дмовилася брати участь в ?нтервенц?? в ?рак, хоча як вс? кра?ни НАТО над?слала в?йськовий контингент в Афган?стан.

16 травня 2007 року Жака Ширака зм?нив на посад? президента Н?коля Саркоз?. 2012 року новим президентом Франц?? став Франсуа Олланд. Чинним президентом держави ? Емманюель Макрон, обраний на виборах 2017 року; ?навгурац?я в?дбулася 14 травня 2017 року.

Франц?я ? пост?йним членом Ради Безпеки ООН, входить до ?клубу? ядерних держав та до так звано? ?Велико? с?мки?.

У кв?тн? 2013 року в кра?н? були легал?зован? одностатев? шлюби.

У 2015 роц? Париж дв?ч? постраждав в?д терорист?в. Теракти 7—9 с?чня спровокували найб?льш? м?тинги в ?стор?? Франц??, з?бравши 4,4 млн ос?б. Теракти в листопад? спричинили б?льше сотн? смертей.

У 2020 роц? в?дбулися м?сцев? вибори у Франц??, але через пандем?ю вони були перенесен?. Перший тур м?сцевих вибор?в у Франц?? в?дбувся ще 15 березня, однак другий раунд голосування довелося перенести на тл? пандем?? COVID-19. Загалом голосування в?дбулося приблизно у 4800 комунах, серед яких були й найб?льш? м?ста кра?ни.

При цьому Макрон висловив свою занепоко?н?сть рекордно низькою явкою на цих виборах. У другому тур? взяли участь лише 40 в?дсотк?в виборц?в, а у першому ?х лише трохи б?льше — 44 в?дсотки.

Пол?тика

Оч?льник держави

Президент Франц?? Емманюель Макрон (з 2017 року)

Оч?льник держави — президент. Президент Франц?? обира?ться загальним прямим голосуванням строком на 5 рок?в (до 2002 року — 7 рок?в). Президент обира?ться абсолютною б?льш?стю голос?в. Якщо ц??? б?льшост? не набрано в першому тур? голосування, проводиться другий тур. На сьогодн? Президентом Французько? республ?ки ? Емманюель Макрон, обраний на виборах 2017 року.

Президент:

• признача? прем'?р-м?н?стра ? за поданням останнього — м?н?стр?в без затвердження ?х парламентом;
• ма? право розпускати Нац?ональн? збори;
• ма? право п?сля попередн?х консультац?й ?з головою Нац?ональних збор?в призначати нов? вибори;
• голову? у Рад? м?н?стр?в;
• голову? у Вищ?й рад? оборони;
• ? верховним головнокомандувачем збройними силами;
• виносить на референдум про?кти закон?в;
• оприлюдню? закони;
• може вживати будь-яких надзвичайних заход?в, як? ?диктуються обставинами?;
• очолю? Вищу раду маг?стратури.

Законодавча влада

Законодавча влада зд?йсню?ться парламентом, який склада?ться з двох палат: Нац?онально? асамбле? (нижня палата) ? Сенату (верхня палата).

Логотип Нац?онально? Асамбле? Франц??

Депутати Нац?онально? Асамбле? обираються за мажоритарною системою у 2 тури строком на 5 рок?в. Нац?ональна Асамблея склада?ться з 577 член?в: 555 член?в обираються шляхом прямого, загального ? та?много голосування за мажоритарною системою в 555 одномандатних виборчих округах у метропол?? та 22 члени — в заморських департаментах ? територ?ях. Голова Нац?онально? Асамбле? — Бернар Аккуфй? (СПНР), обраний 26 червня 2007 року.

Сенат обира?ться колег??ю виборник?в, яка склада?ться з депутат?в обласних, генеральних, мун?ципальних рад, строком на 6 рок?в ?з поновленням кожн? 3 роки наполовину. Вибори проходять:

• за пропорц?йною системою в департаментах, де обираються по 4 сенатори й б?льше;
• за мажоритарною системою в департаментах, де обираються по 3 сенатори й менше.

Сенатором може бути обраний громадянин в?ком в?д 30 рок?в. Число сенатор?в становить 346 ос?б. Сенатори, обран? в 1998 роц? та 2001 роц? строком на 9 рок?в, завершують сво? повноваження в?дпов?дно у 2007 роц? та 2010 роц?. Голова Сенату — Жерар Ларше (СПНР), обраний 1 жовтня 2008 року.

Зг?дно з Конституц??ю 1958 року створено Конституц?йну раду — вищий орган, який зд?йсню? контроль над дотриманням Конституц??. До ради входять 9 член?в, як? призначаються на 9 рок?в (?хн?й мандат не в?дновлю?ться), ? вс? колишн? президенти республ?ки дов?чно. Конституц?йна рада оновлю?ться на третину кожн? З роки. Тро? член?в ради призначаються президентом, тро? — головою Нац?ональних збор?в. Голова Конституц?йно? ради признача?ться президентом з-пом?ж член?в ради та формально ? восьмою особою в державн?й ??рарх??. Конституц?йна рада зд?йсню? контроль за виборами президента, депутат?в ? сенатор?в, стежить за правильн?стю проведення референдум?в ? оголошу? ?х результати. Запити до цього органу можуть надсилати президент, прем'?р-м?н?стр, голови обох палат парламенту, а також група депутат?в або сенатор?в, що нал?чу? не менше 60 ос?б. Р?шення Конституц?йно? ради оскарженню не п?длягають. Вони обов'язков? для вс?х орган?в державно? влади, адм?н?стративних ? судових орган?в. Голова Конституц?йно? ради Жан-Лу? Дебре.

Виконавча влада

Прем'?р-м?н?стр Франц?? Франсуа Байру

Виконавча влада зд?йсню?ться Президентом ? Радою М?н?стр?в (урядом). Президент признача? прем'?р-м?н?стра ? за його поданням — м?н?стр?в. Член парламенту не може бути одночасно членом уряду. Уряду не потр?бний вотум дов?ри, однак в?н може бути в?дправлений у в?дставку через вотум недов?ри, оголошений б?льш?стю в Нац?ональн?й асамбле?.

Уряд очолю? прем'?р-м?н?стр Франсуа Байру.

Пол?тичн? парт??

• ?Зелен?? (Les Verts). Еколог?чна парт?я. Заснована в 1984 р. Нал?чу? близько 9,1 тис. член?в (2007 р.). Нац?ональний секретар — Сес?ль Дюфло (Cecile Duflot, ж?н.).
• Рух за Франц?ю — РФ (Mouvement pour la France — MPF) — парт?я, створена в 1994 р. Нал?чу? близько 22 тис. член?в (2007 р.). Голова — Ф?л?пп де В?л'?.
• Демократичний рух — ДР (Mouvement Democrate — MoDem). Створена 10 травня 2007 р. колишн?ми членами Союзу за французьку демократ?ю (СФД), Еколог?чно? парт?? КАП 21 ? парт?? ?Зелен??. Л?дер — Франсуа Байру.
• Л?ва радикальна парт?я — ЛРП (Parti Radical de gauche — PRG). Заснована в 1972 р. як Рух л?вих радикал?в (РЛР). З 1996 р. — Радикал-соц?ал?стична парт?я. Нин?шню назву ма? з 1997 р. Нал?чу? 10 тис. член?в (2007 р.). Голова — Жан-М?шель Байле (Jean-Michel Baylet).
• Нац?ональний фронт — НФ (Front National — FN). Крайня права парт?я. Заснована у 1972 р. Ле Пеном. Нал?чу? близько 40 тис. член?в (1999 р.). Кер?вний орган — з'?зд. Голова — Жан-Мар? Ле Пен (Jean — Marie Le Pen). Генеральний секретар — Лу? Альйо (Louis Aliot). Вида? щом?сячний журнал ?Екр? де Пар??.
• Нац?ональний центр незалежних ? селян — НЦНС (Centre National des Independants et des Paysans — CNIP). Парт?я заснована у 1949 р. З 2002 р. входить у Союз п?дтримки народного руху (СПНР). Голова — Анн?к дю Роскоут (Annick du Roscoat). Генеральний секретар — Бернар Боде (Bernard Beaudet).
• Новий центр — НЦ (Le Nouveau Centre — NC). Створений у 2007 р. колишн?ми членами Союзу за французьку демократ?ю (СФД). Голова — Ерве Море (Herve Morin).
• Радикальна парт?я — РП (Parti Radical). Заснована в 1901 р. З 2002 р. входить у Союз п?дтримки народного руху (СПНР). Голова — Жан Лу? Борлоо (Jean-Louis Borloo). Генеральний секретар — Лоран Енар (Laurent Henart).
• Республ?канський ? громадянський рух — РГР (Le Mouvement Republicain et Citoyen — MRC) — парт?я, створена у 2002 р. як Республ?канський полю на баз? Руху громадян. Нин?шню назву ма? з 2003 р. Нал?чу? 5 тис. член?в (2007 р.). Почесний голова — Жан-П'?р Шевенман (Jean-Pierre Chevenement). Перший секретар — Жорж Сарр (Georges Sarre).
• Сол?дарна республ?ка — СР (Republique solidaire — RS) — пол?тичний рух, заснований 19 червня 2010 р. Засновник ? голова — Дом?н?к де В?льпен (Dominigue de Villepin).
• Союз у п?дтримку народного руху — СПНР (Unin pour un Mouvement populaire — UMP) — парт?я, створена у 2002 р. як передвиборче об'?днання п?д назвою Союз за президентську б?льш?сть (СПБ). У вересн? 2002 р. в СПБ влились Об'?днання в п?дтримку республ?ки (ОПР), Л?беральна демократ?я (ЛД), як? припинили самост?йне ?снування ? деяк? представники Союзу за французьку демократ?ю (СФД). Перетворена в парт?ю з нин?шньою назвою на установчому з'?зд?, який в?дбувся 17 листопада 2002 р. Нарахову? 270 тис. член?в (2009 р.). В?дпов?дно до статуту на пер?од до 2012 р. встановлю?ться колег?альне кер?вництво, яке склада?ться з генерального секретар?ату (5 чол.) ? групи заступник?в ?з Нац?онально? ради (4 чол.). Генеральний секретар — Жан-Франсуа Копе (Jean-Francois Cope).
• Французька комун?стична парт?я — ФКП (Parti Communiste Francais — PCF). Заснована 29 грудня 1920 р. Нарахову? 134 тис. член?в (2007 р.). Кер?вний орган — з'?зд. У пер?одах м?ж з'?здами роботою парт?? керу? Нац?ональна рада (254 чол.), яка обира? Виконавчий ком?тет. Нац?ональний секретар — П'?р Лоран (Pierre Laurent). Друкований орган — газета ?Юман?те? (L'Humanite).
• Французька соц?ал?стична парт?я — ФСП (Parti Socialiste — PS). Створена 11—13 червня 1971 р. на об'?днавчому з'?зд? Соц?ал?стично? парт??, основу яко? складала СФ?О, з конвентом республ?канських ?нститут?в ? ?ншими л?вими орган?зац?ями. Нарахову? близько 218 тис. член?в (2007 р.). Кер?вн? органи: з'?зд, Нац?ональна рада (38 чол.), Нац?ональне бюро ? Нац?ональний секретар?ат. Входить у Соц?ал?стичний ?нтернац?онал. Перший секретар ФСП — Март?н Обр? (Martine Aubry, ж?н.). Вида? тижневик ?Юн?те? (L'Unite).

Зовн?шн? в?дносини

Членство в м?жнародних орган?зац?ях: Франц?я ? членом ООН ? б?льшост? спец?ал?зованих агентств ц??? орган?зац??, ОБС?, ?С, НАТО, Орган?зац?? економ?чного сп?вроб?тництва ? розвитку.

Франц?я ? сп?взасновником Орган?зац?? Об'?днаних Нац?й ? викону? функц?? одного з пост?йних член?в Ради Безпеки ООН ?з правом вето.

П?сляво?нна зовн?шня пол?тика Франц?? багато в чому визначалася членством у ?вропейському союз?. З 1960-х рок?в Франц?я розвинула т?сн? зв'язки з об'?днаною Н?меччиною, щоб стати найвпливов?шою руш?йною силою ?С. У 1960-х роках Франц?я прагнула виключити британц?в ?з процесу ?вропейського об'?днання, прагнучи затвердити св?й власний статус у континентальн?й ?вроп?.

На початку 1990-х рок?в Франц?ю критикували ?нш? держави за п?дземн? ядерн? випробування у Французьк?й Пол?нез??.

Сепаратизм

9 серпня 2004 л?дери основних рух?в за незалежн?сть ? автоном?ю Корсики, що об'?дналися в рамках групи Unione naziunale ? що отримали 8 з 51 м?сця в Нац?ональн?й асамбле? острова, заявили про готовн?сть до переговор?в про статус острова з французьким урядом. До групи входять рухи ?Corsica nazione?, ?Indepedenza? ? ?FLNC-UC?. У липн? 2003 тут був проведений референдум про статус острова, що зак?нчився провалом сепаратист?в.

Збройн? сили Франц??

Ав?аносець Charles de Gaulle (R91)

П?дводний човен типу ?Тр?умфан?

Багатоц?льовий винищувач Dassault Rafale

Основний бойовий танк Французько? арм?? Leclerc

Французьк? збройн? сили (фр. ?Forces armées fran?aises?) — це в?йськов? та нап?вв?йськов? сили Франц??, як? перебувають п?д командуванням Президента Республ?ки як верховного головнокомандувача. Вони складаються з Сухопутних в?йськ Франц?? (Armée de Terre), В?йськово-морських сил Франц?? (Marine Nationale, ран?ше в?домих як Armée de Mer), Пов?тряно-косм?чних сил Франц?? (Armée de l'Air et de l'Espace) ? Нац?онально? жандармер?? (Gendarmerie nationale), яка викону? функц?? як в?йськово?, так ? цив?льно? пол?ц?? в с?льськ?й м?сцевост?. Разом вони входять до числа найб?льших збройних сил у св?т? та ? найб?льшими в ?С. В?дпов?дно до досл?дження Credit Suisse 2015 року, французьк? збройн? сили пос?дали шосте м?сце у св?т? за в?йськовою могутн?стю та друге в ?вроп?.

Франц?я витратила на оборону 61,3 м?льярда долар?в США у 2023 роц?, що становило 2,1 % ?? ВВП, роблячи ?? восьмим найб?льшим в?йськовим бюджетом у св?т?. Загальний в?йськовий обов'язок у Франц?? було скасовано у 1997 роц?. На початок 2024 року на служб? Збройних сил Франц?? перебувало 203 850 в?йськовослужбовц?в: Французька арм?я — 113 800, ПКС — 40 200, Флот — 34 650, ?нш? види в?йськ — 15 200. Також на служб? Жандармер?? Франц?? перебува? 95 100 ос?б. В?йськовий резерв Франц?? нал?чу? 37 300 ос?б.

Франц?я ? визнаною ядерною державою з 1960 року. Вона ? учасницею як Договору про всеосяжну заборону ядерних випробувань (CTBT), так ? Договору про нерозповсюдження ядерно? збро?. Французьк? ядерн? сили (ран?ше в?дом? як Force de Frappe) включають чотири п?дводн? човни типу Triomphant, оснащен? бал?стичними ракетами для п?дводних човн?в. Окр?м п?дводного флоту, оц?ню?ться, що Франц?я ма? близько 60 надзвукових крилатих ракет ASMP з ядерними бо?головками. ?з них 50 знаходяться на озбро?нн? Пов?тряно-косм?чних сил та використовуються л?таками далекого рад?усу д?? Dassault Rafale, ? ще близько 10 розгорнут? у В?йськово-морських силах Франц?? та застосовуються л?таками Dassault Rafale, як? базуються на атомному ав?аносц? Charles de Gaulle (R91).

Франц?я ма? потужний в?йськово-промисловий комплекс ? ? одн??ю з пров?дних аерокосм?чних держав св?ту. Кра?на виробля? так? в?йськов? технолог??, як винищувач? Dassault Rafale, ав?аносець Charles de Gaulle, ракети Exocet, SCALP EG (Storm Shadow), танки Leclerc ? САУ CAESAR. Франц?я ? одним ?з пров?дних св?тових експортер?в збро?, пропонуючи б?льш?сть сво?х в?йськових розробок для продажу, за винятком ядерних технолог?й.

Одним ?з п?дрозд?л?в французько? розв?дки, що вважа?ться частиною збройних сил ? п?дпорядкову?ться М?н?стерству оборони, ? Генеральний директорат зовн?шньо? безпеки (DGSE). ?нше розв?дувальне агентство, Генеральний директорат внутр?шньо? безпеки (DGSI), п?дпорядкову?ться М?н?стерству внутр?шн?х справ. Франц?я ма? одну з найсильн?ших систем к?бербезпеки у св?т?.

Франц?я експортувала збро? на 27 м?льярд?в ?вро у 2022 роц?, що значно перевищу? показник 2021 року (11,7 м?льярда ?вро). За даними Стокгольмського м?жнародного ?нституту досл?джень проблем миру, Франц?я займа? друге м?сце в св?т? з експорту озбро?ння (9,6 % в?д загального експорту збро? в св?т?), поступаючись лише США. При цьому Об'?днан? Арабськ? Ем?рати придбали французьке озбро?ння на понад 16 м?льярд?в ?вро. Серед найб?льших оборонних компан?й Франц?? — Dassault, Thales ? Safran.

Економ?ка

Франц?я — високорозвинена пост?ндустр?альна кра?на. За розм?рами ВВП ? обсягом промислового виробництва Франц?я пос?да? одне з пров?дних м?сць у зах?дному св?т? (разом з? США, Н?меччиною, Великою Британ??ю та ?н.). Пров?дна галузь промисловост? — машинобудування. Розвинут? автобудування, суднобудування, тракторо- ? ав?абудування, електротехн?чна ? рад?оелектронна промислов?сть, а також х?м?чна (виробництво соди, добрив, х?м?чних волокон, пластмас), нафтопереробна ? нафтох?м?чна промислов?сть. Експортне значення мають виробництва: текстилю, одягу, галантере?, харчова промислов?сть ? виноробство. Розвинен? вс? види сучасного транспорту. Головн? морськ? порти — Марсель, Гавр, Дюнкерк, Руан, Нант, Сен-Назер, Бордо. Транспортна мережа ма? рад?альну конф?гурац?ю з ?диним центром — Парижем. Франц?я пос?да? одне з перших м?сць у св?т? за довжиною автошлях?в ? величиною автопарку. Найважлив?ша автострада — Л?лль — Париж — Л?он — Марсель. Головн? водн? маг?страл? — Сена (яка через Уазу ? П?вн?чний канал пов'язана з П?вн?чним районом, а через Марну ? канал Марна-Рейн — з Лотаринг??ю та Ельзасом) ? канал?зована р. Мозель (шлях для експорту лотаринзько? руди та металу, а також ?мпорту вуг?лля ? коксу); на ц? шляхи припада? понад 4/5 перевезень.

Третина територ?? Франц?? використову?ться на с?льське господарство, 25 % з яких — це пасовища, а 27 % — л?си. Традиц?йно важливим сектором економ?ки Франц?? ? с?льське господарство. Як?сний ?рунт ? сприятливий кл?мат сприяють розвитку с?льськогосподарсько? продукц??. Насамперед вирощуються пшениця, ячм?нь, кукурудза, овес, цукров? буряки, тютюн, хм?ль, цикор?й, овоч?, виноград. Бургунд?я, Бордо та ?нш? м?сцевост? славляться виноробством.

Велик? прибутки приносить також туризм, який особливо розвинений у Париж?, на узбережж? та в горах.

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A., 2001]: ВВП — 1600 млрд $. Темп зростання ВВП — 3,2 %. ВВП на душу населення — $ 27 975. Прям? ?ноземн? ?нвестиц?? — $ 12,5 млрд. ?мпорт (машини та обладнання, нафта, кам'яне вуг?лля, кольоров? метали, целюлоза, бавовна, вовна, деревина) — $ 334 млрд (головним чином Н?меччина — 17,2 %; ?тал?я — 9,9 %; США — 8,8 %; Велика Британ?я — 8,4 %; Бен?люкс — 7,7 %). Експорт (транспортне обладнання, автомоб?л?, с?льськогосподарськ? та продовольч? товари, х?м?чн? товари й нап?вфабрикати) — $ 377,8 млрд (г. ч. Н?меччина — 15,9 %; Велика Британ?я — 10 %; ?тал?я — 9,1 %; ?спан?я — 8,7 %; Бен?люкс — 7,7 %).

Франц?я — одна з найб?льших економ?чно розвинених кра?н св?ту. За обсягом промислово? продукц?? Франц?я д?лить з ?тал??ю 4-е м?сце у св?т? (п?сля США, Япон?? та Н?меччини). У 1997 обробна промислов?сть дала 25,1 % загально? додано? вартост?; в н?й було зайнято 4,2 млн чол., тобто 18,6 % вс?х трудових ресурс?в кра?ни. Франц?я займа? 4-е м?сце у св?т? з експорту промислових товар?в. У формуванн? валового внутр?шнього продукту (ВВП) Франц?? дом?ну? сфера послуг. Велику роль в?д?грають надходження в?д зовн?шньо? торг?вл? та туризму. Експорт: фрукти (переважно яблука), вино, сир, пшениця, автомоб?л?, л?таки, зал?зо ? сталь, нафтопродукти, х?м?кати, ювел?рн? вироби, шовк.

Дивись також: Економ?чн? райони Франц??, Корисн? копалини Франц??, ?стор?я осво?ння м?неральних ресурс?в Франц??, г?рнича промислов?сть Франц??.

Туризм у Франц??

Ейфелева вежа в Париж? — найв?дв?дуван?ший монумент у св?т?

Франц?я — найв?дв?дуван?ша кра?на у св?т? (за к?льк?стю ?ноземц?в, що при?жджають); Париж — найтуристичн?ше м?сто; Ейфелева вежа — найв?дв?дуван?ший у св?т? монумент: тобто Франц?я — безперечна чемп?онка св?тового туризму.

Проте дох?д в?д м?жнародного туризму значно вищий у США (81,7 млрд дол.), н?ж у Франц?? (42,3 млрд дол.), що поясню?ться коротшим перебуванням турист?в у Франц??: т? хто при?жджають до ?вропи прагнуть в?дв?дати й сус?дн?, не менш приваблив? кра?ни. До того ж французький турист б?льше с?мейний, н?ж д?ловий, що також поясню? менш? витрати турист?в у Франц??.

У 2000 роц? Франц?ю в?дв?дало близько 75,5 млн турист?в — абсолютний рекорд. Зовн?шн?й баланс французького туризму позитивний: у 2000 роц? дох?д в?д туризму склав 32,78 м?льярда ?вро, тод? як французьк? туристи, що подорожували за кордон, витратили т?льки 17,53 м?льярда ?вро.

Те, що поза сумн?вом приверта? тих, що при?жджають до Франц?? — це велика р?зноман?тн?сть пейзаж?в, довг? л?н?? океан?чного ? морського узбережжя, пом?рний кл?мат, безл?ч р?зних пам'ятник?в, а також престиж французько? культури, кухн? та способу життя.

Для по?здки у Франц?ю потр?бна в?за (Шенгенська), що оформля?ться заздалег?дь; або, для громадян Укра?ни, доступний безв?зовий в'?зд за б?ометричним паспортом. В?зу звичайно роблять протягом 2 тижн?в, практично завжди необх?дно особиста присутн?сть. Короткостроков? в?зи ?нод? даються в?дразу — за умови подання повного пакета документ?в ? в?дсутност? перешкод для оформлення. Радять уточнювати список перед здачею документ?в у будь-яку ф?рму. Дуже не рекомендовано порушувати терм?ни перебування — Вас випустять ?з Франц?? нав?ть ?з простроченою в?зою, але можуть внести в 'чорний список', ? тод? про по?здки в зах?дну ?вропу можна буде надовго забути.

Транспорт

Зал?зничний транспорт

TGV вируша? в?д платформи вокзалу Монпарнас у Париж?

Зал?зничний транспорт дуже розвинений. М?сцев? та н?чн? по?зди, зокрема TGV (?Trains à Grande Vitesse? — високошвидк?сн? по?зди) зв'язують столицю з? вс?ма великими м?стами кра?ни, а також з сус?дн?ми кра?нами ?вропи. Швидк?сть руху цих потяг?в — 320 км/год. Зал?знична мережа Франц?? становить 29370 к?лометр?в, ? ? найпротяжн?шою зал?зничною мережею серед кра?н Зах?дно? ?вропи. Зал?зничне сполучення ?сну? з? вс?ма сус?дн?ми кра?нами, окр?м Андорри.

Метропол?тен

Метро у Франц?? ? в Париж?, Л?он?, Марсел?, Л?лл?, Тулуз?, Ренн?. У Руан? — частково п?дземний швидк?сний трамвай.

Кр?м системи метро, в Париж? ?сну? мережа RER (Reseau Express Regional), зв'язана одночасно з системою метро ? мережею прим?ських по?зд?в.

Автомоб?льний транспорт

Мапа автошлях?в Франц??

Мережа автомоб?льних дор?г досить щ?льно покрива? всю територ?ю кра?ни. Загальна протяжн?сть автодор?г: 951500 км.

Основн? дороги Франц?? д?лять на так? групи:

• Автотраси — назва дороги складена з букви A з номером дороги. Максимальне можливе обмеження швидкост? — 130 км/год, обов'язкова наявн?сть заправок кожн? 50 км, бетонна розд?лова смуга, в?дсутн?сть св?тлофор?в, п?шох?дних переход?в.
• Нац?ональн? дороги — преф?кс N. Максимальне можливе обмеження швидкост? — 90 км/год (за наявност? бетонно? розд?лово? смуги — 110 км/год).
• Департаментальн? дорог? — преф?кс D. Максимальне обмеження швидкост? — 90 км/год.

У м?стах обмеження швидкост? — 50 км/год. Використання ремен?в безпеки — обов'язково. Д?ти до 10 рок?в повинн? перевозитися в спец?альних сид?ннях.

Ав?атранспорт

У Франц?? близько 475 аеропорт?в. 295 з них мають асфальтован? або бетонн? зл?тно-посадков? смуги, решта 180 — ?рунтов? (дан? на 2008 р?к). Найб?льший французький аеропорт — аеропорт Шарля де Голля, розташований у передм?ст? Парижа. Ер Франс — нац?ональний французький ав?аперев?зник, що зд?йсню? ав?арейси практично у вс? кра?ни св?ту.

Демограф?я

Населення. Загальна чисельн?сть населення на 2017 р?к становила 64 млн чол. в метропол?? (з урахуванням заморських департамент?в ? територ?й близько 67. млн чол. (2017 р.)), що ставить Франц?ю на 12-е м?сце у св?т? й 3-е м?сце в ?вроп? за к?льк?стю населення. Франц?я — однонац?ональна держава, ?? населення становлять французи. Приблизно чверть кор?нного населення (4,5 млн) — це ?ноземц? (алжирц?, португальц?, ?тал?йц?, ?спанц?, в?рмени тощо), що народилися, виросли та заснували родини у Франц??. Щороку приблизно 10 тис. ос?б отримують французьке громадянство.

М?ста

Столиця — Париж (Paris), 2,188 млн жител?в (2017 р.). З передм?стями — близько 12,5 млн жител?в.

Велик? м?ста — Марсель (862 тис.), Л?он (516 тис.), Тулуза (480 тис.), Н?цца (340 тис.), Нант (309 тис.), Монпель? (285 тис.), Страсбург (281 тис.).

Найб?льш? м?ста Франц??
Париж Марсель Л?он Тулуза	#	М?сто (рег?он)	Назва французькою	М?ське населення	Агломерац?я	Страсбург Нант Сент-Еть?н Анже Н?м
	1	Париж (?ль-де-Франс)	Paris	2 187 526 (2017)	12 568 755 (2016)
	2	Марсель (Прованс — Альпи — Лазурний Берег)	Marseille	862 211 (2016)	1 756 296 (2016)
	3	Л?он (Овернь-Рона-Альпи)	Lyon	516 092 (2017)	2 326 223 (2017)
	4	Тулуза (Окситан?я)	Toulouse	479 553 (2017)	1 360 829 (2017)
	5	Н?цца (Прованс — Альпи — Лазурний Берег)	Nice	340 017 (2017)	1 006 402 (2016)
	6	Нант (Пе?-де-ла-Луар)	Nantes	309 346 (2017)	961 521 (2016)
	7	Монпель? (Окситан?я)	Montpellier	285 121 (2017)	607 896 (2016)
	8	Страсбург (Гранд-Ест)	Strasbourg	280 966 (2017)	789 582 (2017)
	9	Бордо (Нова Акв?тан?я)	Bordeaux	254 436 (2017)	1 232 550 (2016)
	10	Л?лль (О-де-Франс)	Lille	232 787 (2017)	1 187 824 (2016)
	11	Ренн (Бретань)	Rennes	216 815 (2017)
	12	Реймс (Гранд-Ест)	Reims	188 078 (2008)
	13	Гавр (Норманд?я)	Le Havre	179 751 (2007)	291 765 (2006)
	14	Сент-Еть?н (Овернь-Рона-Альпи)	Saint-étienne	178,530 (2007)
	15	Тулон (Прованс — Альпи — Лазурний Берег)	Toulon	170 041 (2006)
	16	Гренобль (Овернь-Рона-Альпи)	Grenoble	156,659 (2008)
	17	Анже (Пе?-де-ла-Луар)	Angers	157,000 (1999)
	18	Д?жон (Бургунд?я-Франш-Конте)	Dijon	151,576 (2008)
	19	Брест (Бретань)	Brest	142 097 (2008)
	20	Н?м (Окситан?я)	N?mes	140 267 (2008)

Мови

Оф?ц?йна мова — французька. Нею послугову?ться переважна б?льш?сть частина населення. Розвинувшись з народно? латини, французька в?д?йшла в?д не? дал?, н?ж будь-яка ?нша романська мова. Сучасна французька походить в?д так званого Langue d'Oil, д?алекту п?вн?чно? Франц??, на в?дм?ну в?д Langue d'Oc, який був поширений на п?вдн? в однойменн?й пров?нц??. Под?л цих двох вар?ант?в французько? пов'язаний з? способом вимови слова ?так?. У наш час Langue d'Oil майже вит?снила Langue d'Oc. Хоча й до цього дня у Франц?? використовуються р?зн? д?алекти французько? мови. У 1994 р. був прийнятий закон про мову (закон Тубона). У ньому не просто закр?плювався статус французько? мови як мови республ?ки, а й мова захищалася в?д вит?снення ?ноземними словами, запозиченнями.

Рег?ональн? мови включають каталанську, провансальську (романськ?) та бретонську (кельтська).

Рел?г?я

Реймський собор

Найпоширен?ша рел?г?я у Франц?? — католицизм. Але з огляду на ?сторичн? причини у Франц?? сп?в?снують багато р?зних рел?г?й. На другому м?сц? — ?слам. Його спов?дують вих?дц? з кра?н П?вн?чно? Африки, колишн?х французьких колон?й. ? також приб?чники юда?зму, православ'я, протестантизму та англ?канства.

Франц?я — св?тська кра?на, свобода сов?ст? передбачена конституц?йним правом. Саме у Франц?? зародилася ? розвинулася доктрина св?тськост? (la?cité), в?дпов?дно до яко? держава жорстко в?докремлена в?д вс?х рел?г?йних орган?зац?й. Зг?дно з опитуванням, проведеним у 2005 роц?, 34 % французьких громадян заявили про те, що вони ?в?рять в ?снування Бога?, 27 % в?дпов?ли, що ?в?рять в ?снування надприродних сил?, ? 33 % заявили, що вони ате?сти та не в?рять в ?снування под?бних сил.

Зг?дно з опитуванням, проведеним у с?чн? 2007 року, 51 % француз?в вважають себе католиками, 31 % визначають себе як агностики або ате?сти, 10 % заявили, що належать до ?нших рел?г?йних теч?й або не мають думки ?з цього приводу, 4 % — мусульмани, 3 % — протестанти, 1 % — юде?.

За даними Le Monde, у Франц?? 5 м?льйон?в ос?б симпатизу? буддизму, але практикують цю рел?г?ю близько 600 000 ос?б. З них 65 % практикують дзен-буддизм.

Осв?та ? наука

Нац?ональна й ун?верситетська б?бл?отека Страсбурга

Осв?та

У 1802 роц? Наполеон Бонапарт запровадив перш? л?це? (фр. lycée). З ус?м тим, батьком сучасно? французько? школи вважають Жуля Ферр?.

Наука

У Франц?? ?сну? великий центр наукових досл?джень — CNRS (Centre national de la recherche scientifique — нац?ональний центр наукових досл?джень). Також д?? IN2P3 — нац?ональний досл?дницький центр, його мета — ?сприяння та об'?днання науково-досл?дно? д?яльност? в р?зних галузях ф?зики?

В област? атомно? енергетики вид?ля?ться науковий центр CEA (Comissariat à l'énergie atomique). У сфер? досл?джень космосу ? про?ктування косм?чних прилад?в, CNES (Centre national d'études spatiales) ? найб?льшим науковим центром Франц??. ?нженери CNES також розробляли к?лька про?кт?в сп?льно з радянськими ?нженерами.

Франц?я активно бере участь у ?вропейських наукових про?ктах, наприклад, у про?кт? супутниково? системи нав?гац?? Galileo або в про?кт? Envisat — супутника, що вивча? кл?мат Земл?.

Культура

Анр? Мат?сс

Клод Моне

Французька культура — багата, р?зноман?тна, з багатою ?стор??ю, що в?добража? не т?льки культуру кожного свого рег?ону, але ? вплив ?мм?грац?йних хвиль р?зних епох. Саме культурне багатство кра?ни робить Франц?ю одним ?з найприваблив?ших туристичних напрям?в.

Французька культура дала цив?л?зац?? великих математик?в, численних ф?лософ?в, письменник?в, композитор?в, Стол?ття Просв?ти, мову дипломат??, ун?версальну концепц?ю прав людини. Франц?я в?дома в усьому св?т? сво?ми численними досягненнями в област? медицини ? технолог??, а також особливим французьким стилем життя.

Ф?лософ?я

У середньов?чч? та до к?нця XIV ст. французька ф?лософ?я була пров?дною в ?вроп?, тому що майже вс? видатн? ф?лософи вчилися чи викладали, принаймн? деякий час, в палацев?й школ? (Schola Palatina) в Париж? чи Паризькому ун?верситет?, заснованому у 1206 роц?. Французька ф?лософ?я в?дома у всьому св?т? завдяки сво?му ориг?нальному стилю та тематиц?. Для не? характерна ясн?сть мислення, майстерне вар?ювання вираз?в та вражаюч? образи по?днуються з надзвичайною ф?лософською серйозн?стю та гостротою, т?сний зв'язок з сусп?льним та пол?тичним життям нац??. Специф?ка французько? ф?лософ?? зумовлена ?? мовою, яка нада? ?й поетичн?сть, художн?сть та вишукан?сть.

Л?тература

Французька л?тература одна з найдавн?ших ?вропейських л?тератур. Це найстар?ша л?тература романською мовою. Французька л?тература ма? багату ?стор?ю, що почина?ться з? становлення французько? мови приблизно наприк?нц? 9 стол?ття. У 18 та 19 стол?ттях, коли французька мова стала ?вропейською lingua franca, спостер?га?ться пер?од найвищого розвитку французько? л?тератури. Вона збер?гала сво? передове м?сце у св?тов?й л?тератур? впродовж першо? половини 20 стол?ття, але в друг?й половин? 20 стол?ття ?? значення у св?товому масштаб? дещо зменшилося у зв'язку з розкв?том англомовно? л?тератури.

Музика

Daft Punk

Французька музика черпа? витоки з фольклору кельтських ? германських племен, як? жили у давн? часи на територ?? нин?шньо? Франц??. З? становленням Франц?? в пер?од Середньов?ччя у французьк?й музиц? злилися народн? музичн? традиц?? численних рег?он?в кра?ни. Французька музична культура розвивалася, вза?мод?ючи також ?з музичними культурами ?нших ?вропейських народ?в, зокрема ?тал?йського та н?мецького. Починаючи з друго? половини XX стол?ття музична сцена Франц?? збагатилася музичними традиц?ями вих?дц?в з Африки. Вона не залиша?ться осторонь св?тово? музично? культури, ув?бравши в себе нов? музичн? тенденц?? й надавши особливого французького колориту джазу, року, х?п-хопу тощо.

К?нематограф

Жан-Люк Годар

П?сля винаходу к?но в Л?он?, Франц?я розвива? власну к?нематограф?чну ?ндустр?ю, яка залиша?ться в ?вроп? серед тих небагатьох, що продовжують протистояти Голл?вуду.

Кухня

Фуа-гра

Кухня Франц?? — це особлива частина культури держави. Нац?ональна кухня Франц?? та найкращ? нац?ональн? страви Франц?? представлен? в цьому розд?л?. Нац?ональн? страви Франц?? вражають уяву сво?ю незвичн?стю прекрасним смаком ? р?зноман?тн?стю. Окр?м того, що страви Франц?? мають св?й неповторний ? вишуканий смак, вони ще й в?др?зняються ориг?нальним оформленням.

Традиц?йними стравами вважаються устриц?, жаб'яч? лапки та цибулевий суп. До столу обов'язково пода?ться вино також воно ? складовою багатьох страв. Звичайне це сухе вино, червоне або б?ле, залежно в?д страви. Деяк? французи вол?ють розбавляти вино водою. Особливою популярн?стю у Франц?? користуються сири. Оф?ц?йно ?сну? понад 400 сорт?в французького сиру (а щороку з'являються нов?), рецепти приготування яких ? найсувор?шою та?мницею.

Свята та вих?дн? дн?

Докладн?ше: Свята Франц??

• 1 с?чня — День святого С?львестра, або Новий р?к
• Кв?тень-травень — Великдень
• 1 травня — Нац?ональний День прац?, або День конвал??
• 8 травня — День визволення в?д фашистсько? окупац??
• Травень-червень — Вознес?ння Господн?
• 23 травня — День Дух?в
• Червень — Тр?йця
• 14 липня — День взяття Бастил??
• 15 серпня — Усп?ння Богородиц?
• 1 листопада — День ус?х святих
• 11 листопада — День перемир'я — зак?нчення 1918 року Першо? св?тово? в?йни
• 25 грудня — Р?здво

Кр?м того, у Франц?? в?дзнача?ться понад 100 рег?ональних, традиц?йних, рел?г?йних, фольклорних, ?сторичних та ?нших свят.

Засоби масово? ?нформац??

Телебачення ? рад?омовлення

У 1995 роц? 95 % французьких родин мали у себе удома телев?зор.

У дециметровому д?апазон? працюють дек?лька державних (France-2, France-3, France-5, Arté — останн?й сп?льно з Н?меччиною) ? приватних (TF1, Canal+ (платний канал), M6) телекомпан?й.

З появою у 2005 роц? цифрового еф?рного телебачення наб?р доступних безкоштовних канал?в розширився. З 2009 року почина?ться поступова в?дмова в?д аналогового телебачення, повне вимкнення якого на територ?? Франц?? заплановано до 2013 року.

Безл?ч тематичних державних рад?останц?й мовить у FM-д?апазон?: France Inter, France Info (новини), France Bleu (м?сцев? новини), France Culture (культура), France Musique (класична музика, джаз), FIP (музика), Le Mouv' (молод?жна доля-рад?останц?я) та ?нш?. 2009 року заплановано визначити умови переходу рад?останц?я на цифрове мовлення з метою повно? в?дмови в?д аналогових технолог?й до 2011 року.

Журнали та газети

Le Figaro

Популярн? журнали — ?Paris Match? (?люстрований тижневик новин), ?Femme actuelle?, ?Elle? ? ?Marie-France? (журнали для ж?нок), ?L'Express?, ?Le Point? ? ?Le Nouvel Observaleur? (тижневики новин), ?Télé7 jour? (телепередач? та новини).

Серед щоденних газет нац?онального значення найб?льш? тираж? мають ?Le Figaro?, ?Le Parisien?, ?Le Monde?, ?France-Soir? ? ?La Libération?. Найпопулярн?ш? спец?ал?зован? журнали — ?L'Equipe? (спортивний) ? ?Les Echos? (д?лов? новини).

З початку 2000-х рок?в поширення набула щоденна безплатна преса, що ф?нансу?ться коштом розм?щено? в н?й реклами: 20 minutes (л?дер французько? преси за к?льк?стю читач?в), м?жнародна газета metro, а також безл?ч м?сцевих видань.

Виходить також багато щоденних рег?ональних газет, найв?дом?ша з них ?Ouest-France?, що випуска?ться тиражем 797 тис. екземпляр?в, це майже удв?ч? перевищу? наклад будь-як?й ?з нац?ональних щоденних газет.

Спорт

Tour de France

Найпопулярн?ш? види спорту в Франц?? — футбол ? регб?. Причому, регб? популярн?ше на П?вдн? та серед кор?нних мешканц?в кра?ни, а футбол на П?вноч? та серед ем?грант?в. Франц?я була господарем чемп?онат?в св?ту з футболу в 1938 та 1998 роках та чемп?онату св?ту з регб? у 2007 роц?. Нац?ональн? зб?рн? Франц?? з цих вид?в спорту серед найсильн?ших у св?т?. Зб?рна Франц?? з футболу виграла домашн?й чемп?онат св?ту 1998 року, та вдруге виграла чемп?онат, який проводився в Рос?? 2018 року. Чемп?онати ?вропи 1984 та 2000 рок?в.

На територ?? Франц?? проводяться так? змагання св?тового значення, як Тур де Франс, 24 години Ле-Мана, а також низка престижних тен?сних турн?р?в, включно з турн?ром Великого шолома — в?дкритим чемп?онатом Франц??.

Франц?я в?д?грала значну роль у в?дновленн? та популяризац?? Ол?мп?йських ?гор. Саме француз, П'?р де Кубертен започаткував проведення Ол?мп?йських ?гор сучасност?. На територ?? кра?ни проходили Ол?мп?ади 1924 року в Париж?, 1924 року в Шамон?, 1968 року в Гренобл? та 1992 року в Альберв?л?.

Серед ?нших популярних вид?в спорту: фехтування, гандбол, баскетбол, дзюдо, б?атлон, ф?гурне катання, г?рськолижний спорт тощо.

Див. також

• Список м?ст Франц??
• Франц?я й Укра?на
• Укра?нська громада у Франц??
• Список об'?кт?в Св?тово? спадщини ЮНЕСКО у Франц??

Джерела

• Goyau, Georges. France // The Catholic Encyclopedia. Vol. 6. New York: Robert Appleton Company, 1909.
• ?дентичн?сть Франц??. Прост?р та ?стор?я. Кн. 1 / Ф. Бродель ; пер. з фр. С. Глухово?. — К. : Вид-во Жупанського, 2013. — 368 с. : ?л. — (Сер?я ??сторична думка?). — Тит. арк. парал. укр., фр. — ISBN 978-966-2355-39-0
• ?стор?я Франц??: Корол?вська держава та створення нац?? (в?д початк?в до к?нця XVIII ст.) / Вадим Ададуров; В. о. Льв?в. нац. ун-т ?м. ?. Франка. ?н-т ?стор. досл?джень. — Льв?в: Вид-во Укра?нського Католицького Ун-ту, 2002. — 412 с. : ?л. — (?стор?я кра?н св?ту). — ISBN 966-7034-29-1
• Сипко Б. Мусульманська сп?льнота в житт? Французько? Республ?ки (1995—2007). Льв?в: ЛНУ ?мен? ?. Франка, 2017.
• Ферро М. История Франции. / Пер. с фр.; предисл. Ю. И. Рубинского. М.: Издательство ?Весь Мир?, 2015. 832 с. (Национальная история)
• Chabal E. France since the 1970s: History, Politics and Memory in an Age of Uncertainty. Bloomsbury Academic, 2015.
• Downes S., Lynch A., O'Loughlin K. Writing War in Britain and France, 1370—1854: A History of Emotions. Routledge, 2018.
• Price R. A Concise History of France. Cambridge University Press, 1993.

Л?тература

• ?дентичн?сть Франц?? / Фернан Бродель ; пер. з фр. Св?тлани Глухово?. — смт Буча (Ки?в. обл.) ; Ки?в: Вид-во Жупанського, 2013 — 22 см. — (?сторична думка). Кн. 1 : Прост?р та ?стор?я. — 2013. — 367, [16] с. : ?л. — Дод. тит. арк. фр. — ISBN 978-966-2355-39-0. Кн. 2 : Люди ? реч?. — 2014. — 228, [16] с. : кольор. ?л. — Дод. тит. арк. фр. — ISBN 978-966-2355-47-5. Кн. 3. — 2017. — 471 с., [8] арк. ?л. : карти, портр. — Назва ориг.: L'identité de la France. Les homes et les choses / Fernand Braudel. — Б?бл?огр. в прим.: с. 440—466. — ISBN 978-966-2355-77-2
• Короткий топон?м?чний словник-дов?дник Франц?? (топон?ми та топооснови) / О. М. Пежинська. — Терноп?ль: ФОП Осадца Ю. В., 2017. — 64 с. — ISBN 617-595-070-8.
• Франц?я: ?стор?я державност? ? права (IX — початок XXI ст.) / Б. Й. Тищик, Л. Е. Шевчук. — Льв?в: Св?т, 2018. — 368 с. — ISBN 966-914-158-3.
• International Institute for Strategic Studies (13 лютого 2024). The Military Balance 2024 (англ.). Taylor & Francis. ISBN 978-1-040-05115-3.

Посилання

• Французька республ?ка // Ун?версальний словник-енциклопед?я. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.
• Туристична ?нформац?я про Франц?ю (укр.)