【关注】杨柳絮满天飞，城市里为何偏要种杨柳树？...
| Берл?нське повстання 1953 року | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Сх?дно?вропейськ? антикомун?стичн? повстання | |||||||
 | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Мешканц? НДР
|
Влада НДР Народна пол?ц?я Радянськ? в?йська в Н?меччин?
| ||||||
| Втрати | |||||||
| Вбито 29, засуджено не менше н?ж 1526 41 в?йськовослужбовця розстр?ляно радянською владою[1] |
Вбито 5, поранено 46 | ||||||
Повста?ння 1953 у Сх??дн?й Н?ме?ччин? почалося 16 червня з? страйку буд?вельник?в у Сх?дному Берл?н?. Наступного дня в?н перейшов у широкомасштабне повстання проти простал?н?стського режиму НДР. Повстання в Берл?н? було придушене силою за допомогою танк?в групи радянських в?йськ у Н?меччин? та Народно? пол?ц??. П?д загрозою радянсько? ?нтервенц?? хвиля страйк?в була легко взята п?д контроль. Вже п?сля 17 червня в?дбулися демонстрац?? в б?льш н?ж 500 м?стах ? селах. Серед демонстрант?в ? перехожих загинуло щонайменше 34 особи [2].
У липн? 1952 на II конгрес? Соц?ал?стично? ?дино? Парт?? Н?меччини ?? генеральний секретар Вальтер Ульбр?хт проголосив курс на ?систематичне впровадження соц?ал?зму? (н?м. planm??iger Aufbau des Sozialismus), яке зводилося до посл?довно? радян?зац?? сх?днон?мецького ладу: заход?в проти др?бних власник?в ? приватно? власност?, масово? нац?онал?зац?? п?дпри?мств тощо. Одночасно було докор?нно реформовано традиц?йний територ?альний розпод?л (зам?сть 5 ?сторичних земель було введено 14 округ?в). За радянським зразком посилено розвивалася важка промислов?сть, що призвело до серйозного деф?циту продовольства й споживчих товар?в, причому в продовольч?й криз? уряд звинувачував ?куркул?в ? спекулянт?в?[3]. Зрештою було оголошено про утворення Народно? Арм??, ? м?л?таризац?я, по?днана з репарац?ями, важко в?дбивалась на бюджет? кра?ни: в?йськов? видатки становили 11% бюджету, а разом з репарац?ями — 20% невиробничих витрат. У так?й ситуац?? в?дбувалася масова втеча людей, передус?м висококвал?ф?кованих кадр?в, у зах?дну зону — ?вит?к м?зк?в? (т?льки в березн? 1953 втекли 50 тисяч людей)[4], яка, у свою чергу, створювала нов? економ?чн? проблеми. Нестача продукт?в була звичним явищем, продовольство видавалось за картками. Р?вень постачання населенню м'ясопродукт?в ? жиру досяг лише половини дово?нно? позначки. Також не вистачало овоч?в ? фрукт?в. Черги перед магазинами зростали. Р?зниця в р?вн? життя Зах?дно? ? Сх?дно? Н?меччини зб?льшувалась, бо план Маршалла на Заход? викликав зростання економ?ки, а сх?дна частина кра?ни не могла в ньому брати участь. Плитка шоколаду, наприклад, коштувала на Заход? 50 пфен?г?в, на Сход? — 8 марок.
Смерть Стал?на в березн? 1953 року спричинила повсюдну появу спод?вань, що радянське кер?вництво послабить св?й тиск у Сх?дн?й ?вроп?. Першими под?ями, що довели марн?сть цих над?й, стали народн? повстання в Сх?дн?й Н?меччин?, Польщ? та Угорщин?. Вс? вони були швидко ? брутально придушен? або м?сцевим комун?стичним режимом, або в?йськами радянського блоку, введеними з ц??ю метою.
Берл?нське повстання почалось 16 червня оп?вдн? з мирного маршу протесту проти т?льки-но п?двищених норм вироб?тку. У марш? взяли участь близько 5 тисяч прац?вник?в. Марш завершився за три години, але протести в?дновилися зранку наступного дня, на вулиц? вийшло 17 тисяч людей, вже по об?д? в протестах брали участь дек?лька сотень тисяч. Автомоб?льний рух було зупинено, тисяч? людей продирались через Potsdammer Platz до Lustgarten Platz, зриваючи комун?стичн? прапори ? перекидаючи к?оски. Але сх?днон?мецьк? та радянськ? в?йська, з танками й броньованими автомоб?лями, були тихо введен? до Берл?на вноч? перед цим. В?дразу п?сля полудня вони були спрямован? на демонстрант?в, був в?дкритий вогонь. О 14:20 сх?днон?мецький уряд вв?в надзвичайний стан; повстання було швидко придушене. Як п?сляд?я повстання, демонстрац?? та ?зольован? ?нциденти в?дбувалися впродовж к?лькох тижн?в, але крут? заходи вжит? с?мнадцятого червня показали, що не зважаючи на малу народну п?дтримку, комун?стичний режим утримав контроль над кра?ною.
-
Танк у Сх?дному Берл?н? 17 червня -
Зг?дно з тод?шн?м п?дписом: ?Берл?нц? дякують радянським солдатам …за втручання в день фашистсько? провокац??? -
Зг?дно з тод?шн?м п?дписом: ?Судовий процес над чотирма агентами зах?дних шпигунських ? терористичних орган?зац?й?
- ↑ Halter, Hans (16 червня 2003). Volksaufstand vom 17. Juni 1953: Die Legende von den toten Russen. Der Spiegel. Арх?в ориг?налу за 5 липня 2023. Процитовано 11 листопада 2023. (н?м.)
- ↑ Арх?вована коп?я. Арх?в ориг?налу за 16 кв?тня 2016. Процитовано 23 листопада 2018.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Стор?нки з текстом ?archived copy? як значення параметру title (посилання) - ↑ Хронолог?я под?й [Арх?вовано 19 березня 2009 у Wayback Machine.] (н?м.)
- ↑ В?лл? Брандт. Спомини // Вопросы истории (Питання ?стор??), № 1, 1991, стор. 101 (рос.)
- Червневе повстання // Ун?версальний словник-енциклопед?я. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.
- The CWIHP at the Wilson Center for Scholars Document Collection on the 1953 East German Uprising [Арх?вовано 27 кв?тня 2011 у Wayback Machine.] — Зб?рка документ?в про повстання 1953 року в Сх?дн?й Н?меччин? (англ.)
- June 1953 (Червень 1953) [Арх?вовано 27 березня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопед?? | |
| Нормативний контроль |