小白必看！超详细的刷机入坑指南
| Перша англо-бурська в?йна | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 П?вденно-Африканська Республ?ка
|
.svg){kind=small} Велика Британ?я Велика Британ?я
| ||||||
| Командувач? | |||||||
| Петрус Жубер
|
Велика Британ?я Джордж Колл?
| ||||||
| В?йськов? сили | |||||||
| 3,000 | 1,200 | ||||||
| Втрати | |||||||
| 41 вбитих, 47 поранених |
408 вбитих, 315 поранених | ||||||
Перша англо-бурська в?йна або Трасваальська в?йна — колон?альна в?йна Велико? Британ?? проти бурсько? П?вденно-Африкансько? Республ?ки, яка тривала з 1880 по 1881 р?к.
Голландська Капська колон?я в Африц? була захоплена британцями на початку XIX стол?ття. Нащадки голландських, н?мецьких, французьких та ?н. вих?дц?в, бури, вели скотарське господарство ? користувалися працею чорношк?рих раб?в. Але у 1833 роц? британський уряд л?кв?дував рабство у вс?х сво?х колон?ях. Бури сприйняли це як недружн?й акт стосовно них. Почалося переселення бур?в (Рух фоуртреккер?в) з британсько? колон??. За р?чкою Оранжева бури заснували Республ?ку Оранжева, а за р?чкою Вааль — республ?ку Трансвааль.
Перша англо-бурська в?йна була значною м?рою насл?дком виявлення м?сцезнаходжень алмаз?в у Зах?дному Гр?кваленд? — землях, населених гр?ква ? тсвана, ? що входили з 1854 р. до бурсько? Республ?ки Оранжева. Поклади алмаз?в були виявлен? там наприк?нц? 1860-х рр., що призвело до початку ?алмазно? лихоманки?. Британ?я анексувала ц? земл? в 1871 р., при?днавши ?х до Капсько? колон??.
У 1870-? рр. у Лондон? виника? проект П?вденно-Африкансько? Конфедерац??, до яко? мали ув?йти, кр?м британських колон?й, ще й бурськ? республ?ки. Скориставшись вкрай важким ф?нансовим становищем та низкою поразок в?д правителя Вожд?вство Понд Секукун? I, британц? анексували в 1877 р. П?вденно-Африканську республ?ку. Зд?йснив анекс?ю сер Теоф?л?ус Шепстоун, п?д кер?вництвом якого перебував заг?н всього з 26 к?нних пол?цейських. У в?дпов?дь президент Трансваалю Т. Бюргерса виступив з прокламац??ю, в як?й в?н висловив протест проти ц??? акц??, але в той же час закликав населення утриматися в?д активних д?й. Але цей протест носив суто формальний характер, ? сам президент вважав при?днання республ?ки до британських волод?нь найкращим виходом ?з ситуац??, що склалася. Однак пол?тика британсько? влади викликала зростаюче невдоволення бур?в. Головною ?? причиною стала спроба стягнути з бур?в податково? недо?мки за роки, що передували анекс??.
В?йна розпочалася 16 грудня 1880 року повстанням трансваальских бур?в в Почефструм?, п?сля того як уряд Трансваалю оголосив про свою незалежн?сть в?д Велико? Британ??. З 22 грудня 1880 р. по 6 с?чня 1881 р. британськ? гарн?зони на вс?й територ?? Трансваалю виявилися оточеними. Бури спочатку не мали регулярно? арм??. Коли загрожувала небезпека, вс? чолов?ки в окруз? створювали м?л?ц?ю й орган?зувалися у в?йськов? п?дрозд?ли ?командос?, в яких обирався оф?цер. Бури одягалися в звичайну с?льську одежу, що була нейтральною стосовно кольор?в африканського пейзажу, тод? як британська ун?форма була все ще яскраво-червоною, що абсолютно контрастувало з африканським пейзажем. Це дозволяло бурам, будучи досв?дченими стр?льцями, легко стр?ляти з укриття в британських солдат?в нав?ть на велик?й в?дстан?. Кожен чолов?к приносив свою власну зброю, як правило, мисливську рушницю, ? мав власного коня. Б?льш?сть бур?в мали однозарядн? гвинт?вки так?, як Westley Richards, Martini-Henry чи Remington Rolling Block. Як мисливц? вони навчилися стр?ляти з засади, з положення лежачи. На громадських з?браннях часто проводилися змагання з? стр?льби по м?шенях, наприклад по курячих яйцях, як? були за 100 ? б?льше метр?в в?д стр?льця. Як вважають деяк? ?сторики, перевага бур?в полягала в ?хн?й особлив?й в?йськов?й тактиц?. Бури в?ддавали перевагу хитрощам ? швидкост?, в той час, як британц? б?льше прид?ляли увагу дисципл?н? та шикуванню.
У першому бою б?ля Бронхорстспройта (Bronkhorstspruit), п?дполковник Анструтер ? його заг?н з 120 б?йцями потрапили п?д обстр?л бур?в ? протягом дек?лькох хвилин п?сля першого постр?лу були вщент розбит?. Втрати бур?в склали 2 вбитих та 5 поранених. Це були в основному ?рландськ? полки, як? рухалися на зах?д до Претор??. Заг?н був зупинений групою бурських командос. ?х л?дер, П?т Жубер, поставивши вимогу Анструтеру ? його загонам повернутися, заявивши, що ця територ?я тепер знову ? незалежною республ?кою, ? тому будь-яке подальше просування британц?в буде розглядатися як акт в?йни. Анструтер в?дмовився ? в?ддав наказ про розпод?л бо?припас?в. Бури, в?дкрили вогонь ?з зас?дки ? британськ? в?йська були знищен?. Враховуючи, що б?льш?сть його солдат?в була вже убита чи поранена, помираючий Анструтер наказав здатися.
Повстання бур?в захопило зненацька ш?сть невеликих британських форт?в, розкиданих по Трансваалю, в яких знаходилося загалом близько 2000 в?йськовослужбовц?в. У форт? Лейдендберг (Lydenburg) було лише 50 в?йськових. Будучи ?зольованими в?йськовослужбовц? ус?х форт?в все, що могли зробити, це п?дготуватися для облоги, ? чекати на зв?льнення. ?нш? п'ять форт?в знаходилися щонайменше 80 км один в?д одного. Це були: Вакерструм (Wakkerstroom) ? Стандертон (Standerton) на п?вдн?, Марабастадт (Marabastadt) на п?вноч? ? Потчефструм (Potchefstroom) Рустенбург(Rustenburg) на Заход?.
Облога британських гарн?зон?в призвела до битви б?ля Нек Лейнга 28 с?чня 1881 р., де британськ? сили спробували прорвати позиц?? бур?в. Але, втративши 84 людини вбитими (втрати бур?в становили 14 вбитих) британц? зазнали поразки. У битв? при Нек Лейнга генерал-майор сер Джордж Померой Колл? намагався за допомогою атак кавалер?? ? п?хоти прорвати позиц?? бур?в на Драконових горах для полегшення становища британських гарн?зон?в. Британц?, зазнавши величезних втрат, були в?дбит? бурами п?д командуванням П?та Жубера. З 480 британських в?йськовослужбовц?в, як? взяли участь у прорив?, 150 так ? не повернулися. Кр?м того завдяки неабияк?й влучност? бурами було вбито ? поранено багато старших оф?цер?в.
Пот?м була битва при Шойншухт? (Schuinshoogte) (також в?дома, як битва при ?н?о?о (Ingogo)) 8 лютого 1881 р., у як?й британськ? в?йська ледве уникли повного розгрому. Генерал-майор сер Джордж Померой Колл? знайшли прихисток у Натал? на гор? Проспект, що за 5 км на п?вдень, щоб дочекатися п?дкр?плення. 7 лютого бури атакували поштовий ескорт з листом про допомогу. Колл? був оточенн?. Наступного дня генерал-майор, сповнений р?шучост?, зб?льшив к?льк?сть в?йськ для супроводу. Бури напали на конвой на р?чц? ?н?о?о, але вже з б?льшими силами, близько 300 чолов?к. Вогнева м?ць у противник?в була р?вною, ? б?й тривав к?лька годин, але бури дом?нували в бою допоки темрява ? сильний в?тер не дозволив британцям в?д?йти назад на гору Проспект. У цьому бою британц? втратили 139 солдат?в ? оф?цер?в, половину вс?х сил, яка була вид?лена для супроводу поставок.
14 лютого бойов? д?? були припинен? в оч?куванн? результат?в мирних переговор?в, ?н?ц?йованих Крюгером. За цей час прибуло об?цяне п?дкр?плення для Колл?. Британський уряд у той же час запропонував Корол?вськ?й ком?с?? досл?дити можлив?сть виведення в?йськ ? укладання перемир'я з бурами. Колл? п?ддав критиц? цю позиц?ю, оч?куючи, що п?д час досягнення остаточно? угоди з Крюгером британський уряд матиме козир? в переговорах ?, тому вир?шив напасти знову на бурськ? позиц??. Таке р?шення призвело для найб?льшо? катастрофи ? ганьби британсько? арм?? у битв? на гор? Маджуба 27 лютого 1881 року.
26 лютого 1881 р., Колл? зробив н?чний марш-кидок з 360 б?йцями на вершину гори Маджуба, де ?х чекали позиц?? бур?в. Рано вранц? наступного дня бури побачили, що Колл? зайняв вершину, ? почали п?дн?матися на гору. Бури, точно стр?ляючи ? використовуючи вс? наявн? природн? укриття, просувалися до захоплених британських позиц?й. К?лька груп бур?в штурмували гору ? в?дкинули британц?в з великими витратами для них, включаючи загибель генерал-майора Колл?. Ця перемога згадувалася п?д час Друго? англо-бурсько? в?йни з гаслами ?Пам'ятай Маджубу?. Втрати бур?в були невеликими — 1 вбитий ? 5 — поранених.
В?йськов? д?? тривали до 6 березня 1881 року, коли було оголошено перемир'я, за ?рон??ю дол? на тих же умовах, як? Колл? в?дкинув.
Бури не обмежилися веденням бойових д?й у Трансваал? ? вторглися до Наталю. Г. Р. Хаггард, який в цей час жив на ферм? в ц?й колон??, згадував: "Ми були оточен? супротивником ? щогодини чекали його нападу. Н?ч за н?ччю ми спали, ?нод? не роздягаючись, поставивши заряджен? гвинт?вки п?д л?жком ? револьвери п?д подушку; у стайн? завжди стояло ш?сть ос?дланих коней "[1].
Бури завдали ряд поразок британським в?йськам, найб?льша з яких сталася 26 лютого 1881 р. б?ля гори Маджуба. З цього приводу Хаггард писав сво?й дружин?: ?Нам пов?домили, що в?йська, як? стоять табором б?ля Нека, охоплен? пан?кою через ряд поразок, ? в останньому бою, що коштував життя б?долашному серу Джорджу Колл?, оф?цери з величезними труднощами утримували солдат?в в?д втеч??[2].
Не бажаючи дал? втягуватися у в?йну, британський уряд В?льяма Гладстона п?дписав перемир'я 6 березня 1881 р. У заключному мирному договор? 23 березня 1881 р. британц? повернули бурам самоврядування в Трансваал?, п?д теоретичним британським наглядом. У 1884 роц? було п?дписано Лондонську угоду. Ця угода п?дтвердила незалежн?сть Трансваалю ? встановила його зах?дний кордон.
- Карнацевич В. Л. 100 знаменитых сражений. — Харьков, 2004.
- Ниман А. Питер Мариц — юный бур из Трансвааля. — 1940, 1957.
- Урланис Б. Ц. Войны и народонаселение Европы. — Москва., 1960.
- Duxbury, Geo. R. David and Goliath: The First War of Independence, 1880—1881 (Johannesburg: SA National Museum of Military History, 1981).
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопед?? | |
| Нормативний контроль |