以人民的名义肃贪 演出的却是一曲《包公审案》

У В?к?пед?? ? статт? про ?нших людей ?з пр?звищем Зинов'?в.

Григор?й Овс?йович З?нов'?в укр. Овс?й (?всей)-Гершен (Г?рш, Г?ршон) Ааронович Радомисльський
Григор?й Овс?йович З?нов'?в
Прапор Член Пол?тбюро ЦК ВКП(б)
16 березня 1921 — 23 липня 1926
Прапор Член Пол?тбюро ЦК РСДРП(б)
10 (23) жовтня 1917 — 4 (17) листопада 1917
Прапор Кандидат в члени Пол?тбюро ЦК РКП(б)
25 березня 1919 — 8 березня 1921
Прапор 3-й Голова Петроградсько? ради робочих ? селянських депутат?в (с 1924 — Ленради)
13 грудня 1917 — 26 березня 1926
Попередник:	Лев Троцький
Наступник:	Микола Комаров
Прапор 1-й голова виконавчого ком?тету ВЦРПС
с?чень 1918 — березень 1918
Попередник:	посаду запроваджено
Наступник:	Михайло Томський
Прапор 1-й голова виконавчого ком?тету Комун?стичного ?нтернац?оналу
1919 — 1926
Попередник:	посаду запроваджено
Наступник:	Микола Бухар?н
?м'я при народженн?:	рос. Овсей-Гершон Аронович Радомысльский
Народження:	11 (23) вересня 1883(2025-08-07) ?лизаветград, Херсонська губерн?я, Рос?йська ?мпер?я
Смерть:	25 серпня 1936(2025-08-07) (52 роки) Москва, РРФСР, СРСР
Причина смерт?:	вогнепальна рана
Поховання:	Москва, РРФСР, СРСР
Нац?ональн?сть:	укра?нський ?врей
Кра?на:	Рос?йська ?мпер?я→ СРСР
Рел?г?я:	ате?ст
Осв?та:	Бернський ун?верситет
Парт?я:	РСДРП(б)/РКП(б)/ВКП (б) (1901—1927, 1928—1932, 1933—1934)
Батько:	Аарон Радомисльський
Мати:	нн Апфельбаум
Шлюб:	1) Сарра Наум?вна Равич (1879—1957); 2) Злата Йон?вна Л?л?на (1882—1929); 3) ?вген?я Як?вна Ласман (1894—1985)
Д?ти:	Стефан Григорович Радомисльський (1908—1937) (в?д 2-? дружини) (розстр?ляний); З?нов'?в ?гор В?кторович (2006-наш час)
百度 （证券时报网快讯中心）  Мед?афайли у В?к?сховищ?

Григор?й Овс?йович З?нов'?в, справжн? ?м'я — Овс?й-Гершен (?всей-Гершон, Г?рш, Герш) Ааронович Радомисльський (по матер? — Апфельбаум); (нар. 11 (23) вересня 1883(18830923), ?лисаветград, Херсонська губерн?я, Рос?йська ?мпер?я  — 25 серпня 1936, Москва) — радянський парт?йний д?яч укра?нського ?врейського походження.

Житт?пис

Ранн? роки

Народився у ?лисаветград? (нин? Кропивницький, з 1924 по 1934 р?к м?сто носило його ?м'я — З?нов'?вськ) у ?врейськ?й родин? власника молочно? ферми Аарона Радомисльського. В?н отримав домашню осв?ту, що дозволила йому ще у п?дл?тковому в?ц? п?дпрацьовувати репетитором. Сучасник З?нов'?ва та пом?чник Стал?на Борис Бажанов згадував його як ?людину розумну та культурну?. В?н вивчав ф?лософ?ю, л?тературу, ?стор?ю, ц?кавився пол?тикою. Ще з молодост? т?сно сп?лкувався з представниками революц?йних рух?в, а уже у в?с?мнадцятир?чному в?ц? у 1901 роц? почав свою пол?тичну кар'?ру, вступивши до лав РСДРП та взяв соб? парт?йний псевдон?м ?Григор?й?.

Початок ХХ ст.

У 1899—1901 роках брав участь у нап?влегальних роб?тничих орган?зац?ях та гуртках, страйккомах. Коли З?нов'?в брав участь в орган?зац?? страйк?в робочих у Новорос?йську, ним зац?кавились Охоронн? в?дд?лення, що, врешт?, змусило його т?кати закордон. В?н жив у Берл?н?, згодом у Париж?, Лондон?, Берн?, де 1903 року познайомився з В. Лен?ним та став одним з його найближчих соратник?в. Коли вл?тку 1903 року у Лондон? в?дбувся ?? з'?зд РСДРП, в?н став членом б?льшовицько? фракц?? парт?? та був одним з найб?льш впливових б?льшовик?в, брав участь у робот? б?льшовицького щотижневика ?Вперед!?. Невдовз? в?н повернувся на батьк?вщину та займався пропагандистською д?яльн?стю на територ?? Укра?ни, але через хворобу серця був змушений знову по?хати у Швейцар?ю. 1904 року вступив до Бернського ун?верситету на х?м?чний факультет, проте через р?к перервав навчання, аби повернутися до Рос?йсько? ?мпер?? та долучитися до революц?йних под?й 1905 року. Був обраний членом петербурзького ком?тету РСДРП у 1906. Проводив аг?тац?ю серед петербурзьких роб?тник?в та моряк?в Кронштадту. У 1907 на V з'?зд? РСДРП був обраний до ЦК парт??. П?зн?ше за ?н?ц?ативою Лен?на було створено Закордонне бюро ЦК, головуючим якого було призначено З?нов'?ва ? з цього моменту в?н керував ус??ю д?яльн?стю парт?? закордоном та був в?дпов?дальним за п?дтримання зв'язку з рос?йською ?? частиною, а також став представляти Лен?на у соц?ал?стичних орган?зац?ях ?вропи. Невдовз? знову ненадовго повернувся до Рос??, де був зад?яний у публ?кац?? нелегально? газети ?Социал-демократ?. Однак на батьк?вщин? у 1908 роц? його арештовують, в ув'язненн? у нього загострю?ться хвороба, тож по трьох м?сяцях арешту адвокат З?нов'?ва дом?гся його зв?льнення п?д наглядом пол?ц??. Скориставшись цим, З?нов'?в знову т?ка? закордон, ем?груючи з Лен?ним до Австро-Угорщини. Перебуваючи в ем?грац??, у Женев? З?нов'?в познайомився з профес?йною революц?онеркою Саррою Рав?ч, яка стала його першою дружиною. Шлюб протривав до 1912 року, коли пара розлучилась. Згодом одружився знову на революц?онерц? Злат? Л?л?н?й, з якою у З?нов'?ва у 1913 роц? народився син Стефан. П?зн?ше п?сля смерт? друго? дружини З?нов'?в одружився втрет? на ?вген?? Ласман, яку п?зн?ше неодноразово арештовували та яка 20 рок?в провела в ув'язненн?.

В ем?грац?? З?нов'?в ще б?льше зблизився з Лен?ним, став його близьким другом. П?дтримав Лен?на у боротьб? проти ?нших теч?й в РСДРП — ?л?кв?датор?в? (тих, як? вважали, що п?сля поразки революц?? 1905 необх?дно було припинити будь-яку нелегальну д?яльн?сть) та ?в?дзовник?в? (котр? вважали за необх?дне в?дкликати член?в РСДРП з легальних орган?зац?й). ?хня близька дружба протривала аж до само? смерт? Лен?на у 1924 роц?.

Так пригадував под?? п?сля революц?? 1905 року сам З?нов'?в:

В 1906-1907 роках уся боротьба м?ж б?льшовиками та меншовиками стосувалась наступно? суперечки. Меншовики говорили: ?Ми розбит?. Наша справа програна. Тепер нам лиша?ться лише влаштувати якусь легальну соц?ал-демократичну парт?ю, як у Н?меччин? та ?нших кра?нах. Революц?? б?льше не буде. Столип?нська Рос?я виграла у нас не на м?сяць, а на багато рок?в.? Б?льшовики стояли ж на ?нш?й позиц??: ?Так, - заперечували вони, - ми пережива?мо тяжку кризу, але революц?я не зак?нчена. Пройде р?к, два, ? вона знову настане. Наша справа – використати час контрреволюц??, пер?од затишшя, що зараз настане – на навчання, на формування нашо? парт??, на гуртування наших лав, на залучення до нас см?ливих та мужн?х роб?тник?в, що здатн? п?д ударами царського самодержавства п?дготуватися до друго? революц??, яка ? неминучою

1917

На момент початку Лютнево? революц?? З?нов'?в, як ? Лен?н все ще перебували в ем?грац??. 3 кв?тня 1917 року разом з Лен?ним та ?ншими революц?онерами повернувся до Рос?? у ?пломбованому вагон??. Д?ставшись до Петрограда, ув?йшов до редакц?? газети ?Правда?, де пропагував лен?нську ?дею переформатування буржуазно-демократично? революц?? у соц?ал?стичну шляхом мирно? передач? влади Радам солдатських та роб?тничих депутат?в. У Петроград? через липнев? протести робочих, що вимагали в?дставки Тимчасового уряду, влада почала кампан?ю проти б?льшовик?в, що змусило Лен?на та З?нов'?ва знову т?кати. Вони переховувались у шалаш? на берез? озера Розлив. Парт?йна кар'?ра З?нов'?ва йшла вгору, у парт?? в?н був другою людиною п?сля Лен?на. Однак, у жовтн? ?хн? погляди роз?йшлись — З?нов'?в разом ?з соратником Львом Камен?вим не п?дтримали ?дею Лен?на щодо збройного захоплення влади Тимчасового уряду, вважаючи його несво?часним. Б?льше того, Камен?в та З?нов'?в опубл?кували свою позиц?ю у меншовицьк?й газет? ?Новая жизнь?, цим самим викривши уряду нам?ри б?льшовик?в. Лен?н поставився до такого кроку як до зради, тож постало питання про виключення З?нов'?ва ? Камен?ва з парт??, однак об?йшлось лише забороною на виступи в?д ?мен? ЦК парт??.

Другий розкол у парт?? в?дбувся уже п?сля початку озбро?ного повстання б?льшовик?в та есер?в, 25 жовтня, коли профсп?лка зал?зничник?в В?кжель (Всерос?йський виконавчий ком?тет зал?знично? профсп?лки) висунула вимоги щодо формування однор?дного соц?ал?стичного уряду, але без залучення революц?йних л?дер?в Лен?на та Троцького. Камен?в та З?нов'?в готувались до переговор?в з бунт?вною профсп?лкою, вважаючи важливим врахувати ?нтереси страйкуючих та виконати ?хн? вимоги, однак Лен?н та Троцький, д?знавшись про ?хн? плани, домоглись скасування таких перемовин. Натом?сть 4 листопада З?нов?'в та к?лька його соратник?в заявили про вих?д з ЦК, за що Лен?н назвав ?х ?дезертирами?.

Тим не менш, ц? под?? не завадили З?нов'?ву повернутися до роботи в парт?? ? вже в грудн? 1917 року в?н став головуючим Петроградсько? Ради та керував обороною м?ста п?д час наступу б?лих п?д кер?вництвом Миколи Юденича.

П?сля 1917

Григор?й З?нов'?в на посад? голови Петроградсько? Ради, 1918

Згодом З?нов'?ву вдалося повернути дов?ру Лен?на. Уже в березн? 1918 в?н був знову прийнятий до лав ЦК. 10 жовтня 1919 року його було обрано до складу Пол?тбюро. В?д 1919 до 1926 року — голова Виконкому Ком?нтерну. Цю посаду в?н втратив лише п?д час конфл?кту з? Стал?ним. Ще перебуваючи на посад? ?вождя Ком?нтерну? З?нов'?в п?дтримав пол?тику ?червоного терору? та репрес?? щодо петроградсько? ?нтел?генц?? та ?колишн?х?, в тому числ? проти Миколи Гум?льова.

На посад? члена Пол?тбюро З?нов'?в продовжував просувати ?де? Лен?на нав?ть п?сля його смерт?. 1924 року за ?н?ц?ативою З?нов'?ва як голови Петроградсько? Ради Петроград було перейменовано на Лен?нград.

У 1922 роц? Григор?й З?нов'?в та Лев Камен?в запропонували призначити Стал?на на пост Генерального секретаря ЦК ВКП(б). В?н також активно сп?впрацював з ним у формат? ?тр?йки Камен?в-Стал?н-З?нов'?в? у пол?тичн?й боротьб? проти Льва Троцького.

Але вже у 1925 роц? З?нов'?в в?д ?мен? ?ново? опозиц??? виступа? проти Стал?на.

У 1926 року його було виключено з Пол?тбюро, в?дсторонено в?д кер?вництва Виконкомом Ком?нтерну. У 1927 роц? через контакти з Троцьким З?нов'?ва вивели з ЦК, виключили з парт?? та вислали в Калугу.

П?сля каяття у 1928 роц? в?н був поновлений у парт?? та призначений ректором Казанського ун?верситету. Наприк?нц? 1932 року знову виключений з парт?? та висланий в Кустанай. 1933 року поновлений в рядах ВКП(б) та направлений на роботу в Центросоюз, займа?ться л?тературною д?яльн?стю, входить до редколег?? журналу ?Большевик? та пише б?ограф?ю Карла Л?бкнехта для сер?? ?ЖЗЛ?.

У грудн? 1934 року в?н знову заарештований та засуджений до 10 рок?в ув'язнення у справ? ?Московського центру?. У тюрм? пише звернення до Стал?на, в якому говорить:

У мо?й душ? пала? бажання: довести Вам, що я б?льше не ворог. Нема? тако? вимоги, яку б я не виконав, щоб довести це… Я доходжу до того, що дивлюся на Ваш? та ?нших товариш?в портрети у газетах з думкою: р?дн?, погляньте-но у мою душу, невже ви не бачите, що я не ворог ваш б?льше, що я ваш душею та т?лом, що я зрозум?в усе, що я готовий зробити усе, щоб заслужити пробачення, поблажлив?сть…

24 серпня 1936 року засуджений до розстр?лу у сфабрикован?й справ? так званого Антирадянського об'?днаного троцьк?стсько-з?нов'?вського центру. Був убитий разом з Львом Камен?вим у прим?щенн? Во?нно? колег?? Верховного Суду СРСР. При розстр?л? були присутн? голова НКВС Генр?х Ягода, його заступник Микола ?жов та кер?вник охорони Стал?на Карл Паукер. Реаб?л?тований у 1988 роц?.

Див. також

• Лист Зинов'?ва

Джерела та л?тература

• О. Б. Кудлай. З?нов'?в Григор?й Овс?йович [Арх?вовано 7 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни : у 10 т. / редкол.: В. А. Смол?й (голова) та ?н. ; ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 361. — ISBN 966-00-0610-1.
• О. Б. Кудлай. З?нов'?в Григор?й Овс?йович [Арх?вовано 8 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопед?я сучасно? Укра?ни / ред. кол.: ?. М. Дзюба [та ?н.] ; НАН Укра?ни, НТШ. — К. : ?нститут енциклопедичних досл?джень НАН Укра?ни, 2001-–2025. — ISBN 966-02-2074-X.
• Деятели Союза Советских Социалистических Республик и Октябрьской Революции (Автобиографии и биографии).— Приложение к циклу статей ?Союз Советских Социалистических Республик?, помещенных в 41-м томе Энциклопедического словаря Русского Библиографического Института Гранат. (Репринтное воспроизведение).— М.: Книга, 1989.— 890 с.— С. 143—149.
• Карр Е. Х. Русская революция от Ленина до Сталина. 1917—1929. — Москва: Интер — Версо, 1990. — 208 с.
• Стаття про перейменування Петрограда на Лен?нград на сайт? О Петербурге [Арх?вовано 28 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
• Стаття про З?нов'?ва на сайт? Дилетант [Арх?вовано 30 вересня 2019 у Wayback Machine.]
• Б?ограф?я З?нов'?ва на сайт? Полит [Арх?вовано 30 вересня 2019 у Wayback Machine.]
• Б?ограф?я на сайт? Велико? рос?йсько? енциклопед?? [Арх?вовано 15 с?чня 2021 у Wayback Machine.]
• Б?ограф?я на сайт? Рос?йсько? ?сторично? б?бл?отеки [Арх?вовано 30 листопада 2020 у Wayback Machine.]
• Житт?пис в розд?л? Б?ограф?й на сайт? 24СМИ [Арх?вовано 2 серпня 2020 у Wayback Machine.]
• 1922 Encyclop?dia Britannica/Zinoviev, Grigori
• Зиновьев Григорий // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
• Б?ограф?я на Енциклопед?? ?стор?? Укра?ни [Арх?вовано 27 серпня 2020 у Wayback Machine.]
• Арх?в праць З?нов'?ва в ?нтернет-арх?в? марксистсько? л?тератури [Арх?вовано 3 грудня 2020 у Wayback Machine.]