密度增高影是什么意思
| Кремль | |
 | |
| Арх?тектор |
Ар?стотель Ф?оравант?, Алев?з Фряз?н Старий, Marco Ruffod ? П'?тро Антон?о Солар?d  |
|---|---|
| Арх?тектурний стиль |
d |
 Кремль у В?к?сховищ? | |
Кре?мль — укр?плений оборонними ст?нами центр на п?вн?чно-сх?дних околицях Рус?, географ?чно в?дпов?да? територ?? п?зньо? середньов?чно? Москов??. На територ?? кремля розташовувалась церква, княжий палац, арсенал та ?н. З XVIII ст. втратив оборонне значення[1].
Спочатку вир?шувався у вигляд? кола, оточувався ровами ? валами, посиленими частоколом ?з загострених вертикальних колод, як? комлем ставилися донизу. Згодом дерев'ян? ст?ни зам?нялись мурованими з баштами. Усередин? кремля розташовувалася соборна площа з палацами княз?в ? палатами бояр, п?зн?ше храмами. Слово поширене в рос?йськ?й мов?, а в ?нших слов'янських мовах — в?дсутн?.
Уперше слово ?кремль? згадано у л?топису 1317 року — у форм? кремник; л?тописець пов?домляв про невдалу спробу побудування укр?плень у Твер?[2].
Походження слова ?кремль? остаточно не з'ясоване, висунуто к?лька верс?й:
- Г?потеза питомо слов'янського походження — кремль виводять в?д прасл. *kremiti (?крушити?, ?дробити?) ? пор?внюють з такими словами, як рос. кремь (?найкраща частина запов?днику?, ?м?цний буд?вельний л?с?), кремлёвый (?м?цний буд?вельний л?с?)[3], кроме, укр. окремий, в?докремлювати, окр?м, чеськ. krema, словац. krem, дав.-рус. крома (?окра?ць?)[4]. Укр?плення з частоколу ? ?нш? укр?плення на рос?йських територ?ях зводились з деревини: Тверський Кремль, Коломненський Кремль, Новгородський Кремль, Московський Кремль. Окр?м того, в?домо, що в Центральн?й Рос?? (на територ?ях колишн?х Московсько?, Владимирсько?, Ярославсько?, Костромсько?, Нижньогородсько? ? ?н. губерн?й) мало каменю[5]. Таким чином, слово кремль поширилось з частини запов?днику на ?найкращ? дерева?, ?найкращу деревину?, ?найкращий буд?вельний л?с?, а надал? — на дерев'ян? укр?плення. Кр?м того, Макс Фасмер пов'язував кремль з? словом ?крем?нь?.
- Г?потеза грецького походження: в?д грец. κρεμν??, кремнос — ?крутизна, крутояр?[6].
- Г?потеза тюркського або монгольського походження: слово кремль пов'язують з тюрк. k?rm?n, ?кермен? (?фортеця?), монг. kerem, калм. ker?? — пор. ?Керман?, ?Аккерман?[7]. Ця гипотеза ? сумн?вною[4].
- Московський Кремль
- Нижньогородський кремль
- Чеський Крумлов (чеськ. ?esky Krumlov)
- Крумловський град (чеськ. Hrad a zámek ?esky Krumlov)
- Дитинець
- Цитадель
- ↑ Ун?версальний словник-енциклопед?я. Арх?в ориг?налу за 13 листопада 2014. Процитовано 15 с?чня 2013.
- ↑ Галлигани Мауро, Бигацци Франческо. Кремли: твердыни русской земли. — М.: ОЛМА Медиа Групп, 2004. — ISBN 5-224-04702-1, 9785224047024
- ↑ В. ?. Даль Толковый словарь живого великорусского языка
- ↑ а б Кремль // Етимолог?чний словник укра?нсько? мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ?н. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — С. 83. — ISBN 5-12-001263-9.
- ↑ проф. Д.Крынин. Типы дорог в СРСР в ближайшем будущем // ?За рулем? — 1928. — № 3 (стор?нки: 28-29)
- ↑ Кремль, городская цитадель // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- ↑ Шипова Е. Н. Словарь тюркизмов в русском языке. — Алма-Ата: ?Наука?, 1976
- Тимоф??нко В. ?. Арх?тектура ? монументальне мистецтво: Терм?ни та поняття / Академ?я мистецтв Укра?ни; ?нститут проблем сучасного мистецтва. — К. : Видавництво ?нституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с. — ISBN 966-96284-0-7.
- Кремль [Арх?вовано 18 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопед?я : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (в?дп. ред.) [та ?н.]. — К. : Укра?нська енциклопед?я ?м. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.
- Кремль [Арх?вовано 9 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Укра?нська мала енциклопед?я : 16 кн. : у 8 т. / проф. ?. Онацький. — Накладом Адм?н?стратури УАПЦ в Аргентин?. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Л?тери Ком — Ле. — С. 757-758. — 1000 екз.
.png)
 | |
|---|---|
| Дов?дков? видання | |
| Нормативний контроль |