快讯：大会经投票表决，决定魏凤和、王勇、王毅、肖捷、赵克志为国务委员－新闻发布厅－时政频道－中工网

Схематичне зображення черепних нерв?в з? вказаними назвами

Черепн? нерви та ?х розм?щення (справжн?й макроанатом?чний препарат)

Черепн? нерви, черепно-мозков? нерви (лат. nervi craniales) — нерви, що починаються безпосередньо у головному мозку. Б?льш?сть п?дручник?в з анатом?? вказують на те, що в людини дванадцять пар черепних нерв?в, хоча, враховуючи ? терм?нальний нерв, у людини наявн? тринадцять пар черепних нерв?в: перш? три в?дходять в?д переднього мозку, решта десять — в?д стовбура. У р?зних хребетних к?льк?сть черепних нерв?в може р?знитися.

12 пар черепних нерв?в разом з парою терм?нальних нерв?в та 31 парою сп?нальних нерв?в складають периферичну нервову систему.

Черепн? нерви позначаються римськими цифрами починаючи ?з найб?льш рострального до найб?льш каудального, кр?м того, кожен ?з них ма? власну назву, що в?дбива? його розм?щення або функц?ю.

Вс? черепн? нерви, кр?м блукаючого, ?ннервують голову та шию. Блукаючий нерв ?ннерву? ще й органи грудно? та черевно? порожнин. При пошкодженн? черепних нерв?в функц??, як? вони забезпечують, г?ршають або зникають.

Загальн? принципи будови та функц?онування

Розглядати черепний нерв в контекст? т?льки нервового стовбура хибно. Черепний нерв — це система, яка склада?ться з власне нерва, ядер, вузл?в, нервових шлях?в, к?ркових та п?дк?ркових анал?затор?в, як? з ним пов'язан?.

Список черепних нерв?в людини та ?х функц??

Назва нерва	Чутлив?/Рухов? волокна	Х?д нерва	Функц?я
0, N Терм?нальний (лат. nervus terminalis)	Чутлив?	Почина?ться в?д носово? перегородки та пряму? до терм?нально? пластинки головного мозку (к?нцеве галуження нерва ? вар?абельною ознакою для р?зних клас?в).	Функц?я до к?нця не з'ясована. Серед можливих функц?й — в?дчуття феромон?в. В?д?гра? важливу роль в розвитку г?поталамуса та статево? системи
I Нюховий (лат. nervus olfactorius)	Чутлив?	Почина?ться ?з нюхових рецептор?в носа, нервов? волокна через отвори в реш?тчаст?й к?стц? прямують до нюхових цибулин.	Забезпечу? в?дчуття нюху.
II Зоровий (лат. nervus opticus)	Чутлив?	Почина?ться у с?тк?вц? ока, пучки волокон в?д кожного ока прямують до головного мозку, де частково перетинаються, утворюючи зорове перехрестя, ? продовжуються як зоров? шляхи до таламуса.	Передача ?нформац?? в?д паличок та колбочок, тобто забезпечення функц?? зору
III Окоруховий (лат. nervus oculomotorius)	Рухов?	Почина?ться у вентральн?й частин? середнього мозку, проходить через верхню очноямкову щ?лину, п?сля чого розгалужу?ться на к?лька г?лок, що ?ннервують окорухов? (окр?м верхнього косого та б?чного прямого) м'язи.	Соматичн? рухов? волокна ?ннервують чотири м'язи, що забезпечують рух очей: нижн?й косий, нижн?й, мед?альний ? верхн?й прям?. Парасимпатичн? рухов? волокна ?ннервують м'яз-звужувач з?ниц? та в?йковий м'яз, який регулю? опукл?сть кришталика.
IV Блоковий (лат. nervus trochlearis)	Рухов?	Почина?ться у дорсальн?й частин? (?диний нерв, який виходить з дорсально? поверхн? стовбура мозку) середнього мозку, пряму? вперед до верхньо? очноямково? щ?лини, через який проходить разом ?з окоруховим нервом.	Соматичн? рухов? волокна ?ннервують верхн?й косий м'яз ока.
V Тр?йчастий (лат. nervus trigeminus)	Чутлив? та рухов?	Нерв виходить двома кор?нцями спереду середньо? н?жки мозочка; пряму? до чутливого тр?йчастого вузла, який власне утворю? чутливий кор?нець сво?ми аксонами; рухов? та пропр?оцептивн? волокна проходять транзитом вузол; перед виходом з черепа стовбур под?ля?ться на три г?лки:
		Очний нерв (V1) (лат. nervus ophthalmicus) — проходить через верхню очну щ?лину та пряму? до лобно? д?лянки, очного яблука, сл?зно? залози, реш?тчасто? к?стки ? частини ?? ком?рок, частини носово? порожнини.	Переда? сенсорну ?нформац?ю в?д верхньо? частини обличчя, верхн?х пов?к, носа, слизово? оболонки носово? порожнини, рог?вки та сл?зних залоз.
		Верхньощелепний нерв (V2) (лат. nervus maxillaris) — проходить через круглий отв?р та виходять в крилоп?днеб?нну ямку.	Переда? сенсорну ?нформац?ю в?д слизово? оболонки носово? порожнини, п?днеб?ння, верхн?х зуб?в, верхньо? губи, щ?к, нижн?х пов?к.
		Нижньощелепний нерв (V3) (лат. nervus mandibularis) — проходить через овальний отв?р клинопод?бно? к?стки, в?дда? рухов? г?лочки певним м'язам та розгалужу?ться у нижн?й третин? обличчя.	Переда? сенсорну ?нформац?ю в?д нижньо? третини обличчя, п?дбор?ддя, передньо? частини язика (кр?м смакових цибулин), нижн?х зуб?в. Рухов? волокна ?ннервують жувальн? м'язи.
VI В?дв?дний (лат. nervus abducens)	Рухов?	Виходить з нижньо? частини мосту (на меж? з п?рам?дою довгастого мозку) до ока через верхню очноямкову щ?лину.	М?стить соматичн? рухов? волокна, що ?ннервують б?чний прямий м'яз ока.
VII Лицевий (лат. nervus facialis) (до його складу входить пром?жний нерв (лат. nervus intermedius))	Чутлив? та рухов?	Виходить з мосто-мозочкового кута, входить до скронево? к?стки через внутр?шн?й слуховий прох?д, деяку в?дстань проходить всередин? к?стки, де в?д нього поступово в?дходять великий кам'янистий, стрем?нцевий нерви та барабанна струна. Г?лочки до м?м?чний м'яз?в виходять через шило-соскопод?бний отв?р.	Рухов? волокна ?ннервують м?м?чн? м'язи, рухов? волокна парасимпатично? нервово? системи ?ннервують сл?зн? залози, залози носово? порожнини та п?днеб?ння, п?дщелепн? та п?д'язиков? слинн? залози. Чутлив? волокна передають ?нформац?ю в?д смакових бруньок двох передн?х третин язика.
VIII Прис?нково-завитковий (лат. nervus vestibulocochlearis)	Чутлив?	Прис?нковий та завитковий нерви починаються в?д волоскових кл?тин апарату р?вноваги та слухового апарату внутр?шнього вуха в?дпов?дно, проходять через внутр?шн?й слуховий прох?д, зливаються в один прис?нково-завитковий нерв, що входить до мозку на меж? м?ж мостом та довгастим мозком.	Переда? сенсорну ?нформац?ю в?д орган?в слуху та р?вноваги.
IX Язико-глотковий (лат. nervus glossopharyngeus)	Чутлив? ? рухов?	Почина?ться в довгастому мозку, через яремний отв?р пряму? до горла, задньо? третини язика, каротидного синуса та слинно? залози.	Рухов? волокна ?ннервують верхн? м'язи глотки, парасимпатичн? еферентн? волокна — привушн? слинн? залози. Чутлив? волокна передають ?нформац?ю в?д смакових рецептор?в та в?дчуття дотику, тиску, болю в?д глотки ? задньо? третини язика, хеморецептор?в каротидного т?льця ? барорецептор?в каротидного синусу.
X Блукаючий (лат. nervus vagus)	Чутлив? ? рухов?	Почина?ться в довгастому мозку, виходить ?з черепа через яремний отв?р, п?сля чого його г?лки розгалужуються в область ши?, горла, та тулуба. ?диний ?з черепних нерв?в, що виходить за меж? голови ? ши?.	Рухов? волокна ?ннервують м'язи глотки та гортан?. Б?льш?сть еферентних волокон ? парасимпатичними, вони передають нервов? ?мпульси до серця, легень та орган?в черевно? порожнини. Чутлив? волокна доносять ?нформац?ю в?д орган?в черевно? та грудно? порожнини, барорецептор?в дуги аорти, хеморецептор?в каротидного та аортального т?лець, смакових рецептор?в задньо? частини язика.
XI Додатковий (лат. nervus accessorius)	Рухов?	Утворений двома кор?нцями: черепномозковим, що в?дходить в?д довгастого мозку, та спинномозковим, що в?дходить в?д верхньо? частини (C1—C5) спинного мозку. Спинномозковий кор?нець входить у череп через великий отв?р, об'?дну?ться ?з черепномозковим у ?диний додатковий нерв, який п?сля виходу ?з черепа через яремний отв?р знову под?ля?ться на дв? г?лки: черепномозкова при?дну?ться до блукаючого нерва, а спинномозкова ?ннерву? м'язи ши?.	Черепномозкова г?лка ?ннерву? м'язи глотки, гортан? та м'якого п?днеб?ння, спинномозкова — трапец??под?бний та грудинно-ключично-сосцепод?бний м'язи.
XII П?д'язиковий (лат. nervus hypoglossus)	Рухов?	Почина?ться рядом кор?нц?в у довгастому мозку, виходить ?з черепа через канал п?д'язикового нерва ? пряму? до язика.	?ннерву? м'язи язика, котр? забезпечують перем?шування ?ж?, ковтання та утворення звук?в п?д час мовлення.

Галерея зображень черепних нерв?в

• 
  Терм?нальний нерв
• 
  Нюховий нерв
• 
  Зоровий нерв
• 
  Окоруховий нерв
• 
  Блоковий нерв
• 
  Тр?йчастий нерв
• 
  В?дв?дний нерв
• 
  Лицевий нерв
• 
  Прис?нково-завитковий нерв
• 
  Язико-глотковий нерв
• 
  Блукаючий нерв
• 
  Додатковий нерв
• 
  П?д'язиковий нерв

Шляхи

К?рково-ядерний (к?рково-цибулинний) шлях на приклад? лицевого нерва

Загальна схема будови шлях?в для черепних нерв?в ? такою:

• для чутливих нерв?в (або зм?шаних, як? м?стять чутлив? волокна):
  • Перший нейрон м?ститься в чутливому вузл? (виняток лише для пропр?оцептивних волокон тр?йчастого нерва, як? прямують одразу в ЦНС);
  • Другий нейрон розташований в стовбур? мозку;
  • Трет?й нейрон м?ститься в передньому ядр? передньобково? групи таламуса.

Нейрони в таламус? переважно надсилають сво? аксони до зацентрально? звивини к?нцевого мозку

• для соматомоторно? складово? (назва шляху — к?рково-ядерний (лат. tractus corticonuclearis)):
  • перший нейрон розм?щений в моторних д?лянках кори к?нцевого мозку;
  • другий нейрон — це нейрон одного з моторних ядер.

• для в?сцеромоторно? складово? характерний такий шлях:
  • перший нейрон — це нейрон г?поталамуса чи ?ншого вищого вегетативного центра;
  • перший нейрон — нейрон вегетативного ядра стовбура мозку;
  • другий нейрон — нейрон вегетативного вузла.

Ядра

Загальн? в?домост?

Ядро ? сукупн?стю нейрон?в, як? компактно розташован? серед б?ло? речовини у ЦНС. Кожен такий утв?р викону? певн? функц??, тобто ? рухов? ядра (складаються з рухових нейрон?в, що ?ннервують м'язи) та чутлив? ядра (переважно друг? нейрони чутливого нервового шляху). Вегетативн? ядра (у контекст? черепних нерв?в — парасимпатичн? ядра) часто наводяться окремо, проте вони також бувають руховими (в?сцеромоторними), як? спричиняють скорочення гладко? мускулатури чи вид?лення секрету залозами, або чутливими (в?сцеросенсорними), як? забезпечують чутлив?сть внутр?шн?х орган?в. За винятком зорового, нюхового та терм?нального нерв?в, одне або б?льше ядер ? у кожного нерва. Ус? ядра також ? парними утворами (окр?м дискутабельного ядра Перл?я, яке пов'язане з III парою черепних нерв?в).

Рухов? (червоним) та чутлив? (син?м) ядра черепних нерв?в, римська цифра в?дпов?да? нерву. Зверн?ть увагу: а) волокна в?д ядра IV нерва перехрещуються усередин? стовбура та виходять ззаду (?диний такий нерв), прямуючи до верхнього косого м'яза на протилежн?й в?д ядра сторон?; б) спинномозкове ядро тр?йчастого нерва частково розташоване в спинному мозку; в) рухов? волокна VII нерва всередин? стовбура мозку ?обб?гають? ядро VI нерва; г) чутливе ядро одинокого шляху сп?льне для VII, IX та X нерв?в; ?) рухове подв?йне ядро сп?льне для IX та X нерв?в; д) XI нерв форму?ться двома популяц?ями кл?тин: одна розташована в стовбур?, ?нша — у спинному мозку.

Нерв	Чутливе ядро	Моторне ядро	Вегетативне ядро
III	-	Ядро окорухового нерва	Ядро Ед?нгера-Вестфаля (ядро Якубовича) Ядро Перл?я
IV	-	Ядро блокового нерва	-
V	Головне ядро тр?йчастого нерва Спинномозкове ядро тр?йчастого нерва Середньомозкове ядро тр?йчастого нерва	Рухове ядро тр?йчастого нерва	-
VI	-	Ядро в?дв?дного нерва	-
VII	Ядро одинокого шляху	Ядро лицевого нерва	Верхн? слиновид?льне ядро
VIII	Завиткове ядро Вестибулярн? ядра	-	-
IX	Ядро одинокого шляху	Подв?йне ядро	Нижн? слиновид?льне ядро
X	Ядро одинокого шляху	Подв?йне ядро	Задн? ядро блукаючого нерва
XI	-	Подв?йне ядро (черепна частина) Спинномозкове ядро додаткового нерва (спинномозкова частина)	-
XII	-	Ядро п?д'язикового нерва	-

У таблиц?, яка наведена вище, перел?чен? ядра черепних нерв?в людини. Не у вс?х тварин така ?х к?льк?сть чи анатом?я буде ?дентичною. Так, до черепних нерв?в належать ? нерви б?чно? л?н??. Ц? нерви мають сво? специф?чн? ядра ? вони в?дсутн? у людини. Кажани п?дродини Desmodontanae, зм?? родини Boidae та зм?? п?дродини Crotalinae здатн? вловлювати ?нфрачервоне випром?нювання, що необх?дно ?м у процес? полювання. ?нформац?я по тр?йчастому нерв? пряму? до специф?чного ядра (лат. nucleus trigeminalis lateralis), якого не мають жодн? ?нш? тварини.

Ще одна модиф?кац?я наявна у коропових та сомових, як? волод?ють дуже розвинутою смаковою системою: не т?льки ротова порожнина, а й все ?х т?ло вкрите смаковими рецепторами. Кр?м того, ц? риби ф?льтрують воду в пошуках поживи, тому добрий смак ?м вкрай потр?бен. Насл?дком такого розвитку ? розростання гомолог?чних смаковому ядру утвор?в у стовбур? мозку, як? називають частками: частка, пов'язана з блукаючим та язико-глотковим нервами, назива?ться язико-глотково-блукаючою, а та, яка пов'язана з лицевим нервом — лицевою.

Орган?зац?я ядер в стовбур? мозку

По волокнах черепних нерв?в можуть прямувати ?мпульси як в напрямку до ЦНС (аферентн?, або чутлив? волокна), так ? в напрямку в?д ЦНС на перифер?ю (еферентн?, або рухов? волокна). В?дпов?дно, ?ннервац?я нервом може бути або чутливою, або моторною, або зм?шаною, якщо нерв склада?ться з волокон обох тип?в. Не для вс?х волокон кожного нерва ?снують окрем? ядра. Наприклад, VII, IX та X пари черепних нерв?в несуть чутлив? смаков? волокна, але зак?нчуються вони в одному м?сц? — в ядр? одинокого шляху. Те ж саме з тр?йчастими ядрами, до яких пряму? уся поверхнева та глибока чутлива ?нформац?я та подв?йним ядром, яке ? сп?льним для трьох нерв?в.

Топ?чно моторн? ядра розташован? поздовжньо одне над одним, у напрямку в?д верх?вки голови, ? дещо прямол?н?йно, н?би утворюючи ?стовпи?. Теж саме стосу?ться чутливих ядер. Ц? ?стовпи? под?бн? за орган?зац??ю до рог?в спинного мозку ? вказують на ембр?ональний розвиток компонент?в нерв?в (чутлив? ?стовпи? розташован? дорсально ? виникають з крилово? пластинки нервово? трубки, а моторн? — розташован? вентрально ? розвиваються з однойменно? пластинки. Однак сл?д пам'ятати, що така орган?зац?я б?льше теоретична, адже низка ядер розташован? в неоч?куваних з точки зору ембр?олог?? м?сцях, що пов'язано з м?грац??ю деяких груп нейрон?в з ?хньо? ориг?нально? област? виникнення та утворення.

Отже, залежно в?д ?ннервац?? ? с?м ?стовп?в? ядер, як? в?дпов?дають с?мом основним видам (модальностям) ?ннервац??: чотирьом чутливим (аферентним) та трьом руховим (еферентним).

• Чутлива ?ннервац?я може бути :
  • загальною соматичною (англ. general somatic afferent (GSA) )  — ?стовп? утворений тр?йчастими ядрами та сприйма? тактильну, больову та температурну ?нформац?ю в?д  шк?рних покрив?в ? слизових оболонок та пропр?орецептивну ?нформац?ю в?д м'яз?в та зв'язок (волокна V, VII, IX та X пар нерв?в прямують до цих ядер);
  • загальною в?сцеральною (англ. general visceral afferent (GVA) )  — ?стовп? утворений ядром одинокого шляху, сприйма? чутливу ?нформац?ю в?д орган?в ши?, грудно? порожнини, живота, а також привушно? залози (волокна IX та X пар нерв?в).
• Окр?м цих двох основних вид?в ?нформац??, як? характерн? ? для спинномозкових нерв?в, для черепних нерв?в розр?зняють ще два спец?альних чутливих типи ?ннервац?? , як?, в?дпов?дно, мають сво? анатом?чн? субстрати :
  • спец?альна в?сцеральна (англ. special visceral afferent (SVA) )  — частина ядра самотнього шляху, яка сприйма? смак (так зване ?смакове ядро?); волокна прямують в?д VII, IX та X пар нерв?в;
  • спец?альна соматична (англ. special somatic afferent (SSA) )  — ?стовп? утворений вестибулярними та завитковими ядрами, пов'язаний з VIII парою (а у тварин з б?чною л?н??ю  — ще й з нервами, як? ?? ?ннервують, та ?хн?ми ядрами).

? дек?лька нюанс?в, пов'язаних з класиф?кац??ю ?ннервац??. По-перше, спец?альна та загальна ?нформац?я не р?зняться за способом утворення чи опрацювання. Це штучний под?л, який склався ?сторично. По-друге, так? в?дчуття як з?р та нюх теж належать до спец?альних чутливих (хоч у нерв?в, як? забезпечують ц? чуття, ядра в?дсутн?).

• Моторна ?ннервац?я може бути:
  • загальною в?сцеромоторною (англ. general visceral efferent (GVE) )  — ?стовп? утворений вс?ма парасимпатичними в?сцеромоторними ядрами (III, VII, IX та X пара нерв?в) та ?ннерву? органи голови, ши?, грудно? кл?тки, черевно? порожнини (вид?лення слини, спов?льнення серцебиття, спазм бронх?в тощо);
  • загальною соматомоторною (англ. general somatic efferent (GSE) )  — ?стовп?, який ?ннерву? м'язи, що утворилися ?з сом?т?в; склада?ться з ядер черепних нерв?в окорухово? групи та ядра п?д'язикового нерва.
• Як ? у випадку з аферентними стовпами ? спец?альна еферентна ?ннервац?я та ?? ?стовп? :
  • спец?альна в?сцеромоторна (бранх?омоторна) (англ. special visceral efferent (SVE) )  — забезпечу? ?ннервац?ю м'яз?в, що утворилися з глоткових дуг (жувальн?, м?м?чн?, м'язи горла); нерви, як? несуть таку ?нформац?ю  — V, VII, IX та X.

Спец?альна моторна ?ннервац?я не в?др?зня?ться за сво?ю суттю в?д загально?, цей под?л також утворився штучно та ?сторично.

У таблиц? нижче наведен? дан? щодо наявност? тих чи ?нших тип?в волокон у склад? кожного черепного нерва (без врахування терм?нального нерва та додаткового нерва):

Нерв	Чутлива ?ннервац?я				Моторна ?ннервац?я			Прим?тки
	GSA	GVA	SSA	SVA	GSE	GVE	SVE
I
II
III
IV
V
VI
VII
VIII
IX
X
XII

Проблема додаткового нерва

У таблиц? навмисно не наведен? дан? щодо додаткового нерва. Р?ч у т?м, що серед науковц?в нема? ?дност? щодо класиф?кац?? нерва та його анатом??. В одних п?дручниках ?ннервац?ю нерва в?дносять до SVE, у ?нших — до GSE. Черепна частина додаткового нерва, з'?днуючись з блукаючим нервом, ?ннерву? м'язи м'якого п?днеб?ння та гортан?, як? ? пох?дними глоткових дуг, тобто такий тип ?ннервац?? належить до SVE, але деяк? спец?ал?сти вважають, що черепна частина повинна опусуватися як складова блукаючого нерва. ?нш? фах?вц? або не под?ляють тако? думки, або вказують на т?сний ф?логенетичний зв'язок додаткового та блукаючого нерв?в: по сут? додатковий нерв, в еволюц?йному контекст?, ? пох?дним блукаючого нерва. Останн?й ? нервом зябрових дуг, тобто його ?ннервац?ю можна описати як SVE, а оск?льки додатковий нерв ? його пох?дним, то в?н забезпечу? аналог?чний тип ?ннервац??.

Прихильники GSE вказують на те, що м'язи, як? ?ннерву? додатковий нерв, не належать до пох?дних зябрових дуг, тому нерв не може бути в?сцеромоторним, але ?снують ? протилежн? погляди.

З огляду сучасних даних, як? ?рунтуються на використанн? генетичного анал?зу, правда належить як тим, так ? ?ншим. Частини трапец??под?бного та грудинно-ключично-сосцепод?бного м'яз?в, як? ?ннервуються додатковим нервом, розвиваються под?бно до м'яз?в зябрових дуг, тобто необх?дний контакт кл?тин нервового гребеня та параакс?ально? мезодерми. Так розвиваються м?сця прикр?плення цих м'яз?в до к?сток. Б?льша частина м'яз?в розвива?ться ?з сом?т?в. Таким чином, зважаючи на подв?йну природу м'яз?в, нерв може бути одночасно ? SVE, ? GSE. Бенн?нгер та Макн?л запропонували ввести новий терм?н — перех?дний нерв (лат. transitional somatic efferent) — який би мав стосуватися в?дв?дного нерва та показував його пром?жне становище м?ж спинним та черепним нервами, а також показував наявн?сть двох нервових структур (спинномозково? та черепно?), як? належать додатковому нерву.

Вузли

4 вузли на приклад? IX та X черепних нерв?в (на малюнку sup. gang (яремний) та petrosus (кам'янистий). gang. стосуються IX нерва, а jugular. gang. (яремний) ? gang. nodosum (вузлуватий) — до X)

Вузол — це сукупн?сть компактно розташованих нейрон?в, як? винесен? за меж? ЦНС, по сут? це ж те ядро, т?льки на перифер??.

Черепн? нерви пов'язан? з вузлами двох тип?в — чутливими та вегетативними. Перш? наявн? т?льки тод?, коли до складу нерва входять волокна загально? чи спец?ально? чутливост?, друг? — коли ? парасимпатичн? волокна:

• Чутлив? вузли м?стять нейрони, чи? в?дростки власне ? формують нерв на перифер??.
  • Терм?нальний вузол  — належить однойменному нерву .
  • Тр?йчастий вузол  — м?стить первинн? чутлив? нейрони, що формують тр?йчастий нерв .
  • Завитковий вузол  — пов'язаний ?з завитковою (слух ) частиною завитково-прис?нкового нерва .
  • Прис?нковий вузол  — пов'язаний ?з прис?нковою (р?вновага) частиною завитково-прис?нкового нерва .
  • Кол?нчастий вузол  — пов'язаний з лицевим (точн?ше пром?жним) нервом .
  • Верхн?й (яремний ) та нижн?й (кам'янистий ) вузли п?д'язикового нерва .
  • Верхн?й (яремний ) та нижн?й (вузлуватий ) вузли блукаючого нерва .
• Черепн? нерви пов'язан? з п'ятьма великими вегетативними вузлами голови. Нерви несуть передвузлов? г?лки, що передають ?нформац?ю нейронам у вузл?, в?д яких в?дходять завузлов? волокна, що безпосередньо ?ннервують орган-ц?ль .
  • Крило-п?днеб?нний вузол  — пов'язаний з лицевим нервом, чи? волокна формують парасимпатичний кор?нець цього вузла. Через нього транзитом проходять аксони верхньощелепного нерва (г?лка тр?йчастого нерва), як? формують чутливий кор?нець цього вузла .
  • Вушний вузол  — пов'язаний з язико-глотковим нервом, який п?дходить до вузла у вигляд? парасимпатичного кор?нця. Чутлива г?лка форму?ться чутливими волокнами нижньощелепного нерва (г?лка тр?йчастого нерва), як? минають його транзитом .
  • П?днижньощелепний вузол  — парасимпатичний кор?нець утворений лицевим нервом, чутливий — тр?йчастим .
  • П?д'язиковий вузол  — парасимпатичний кор?нець форму?ться лицевим нервом, а чутливий — тр?йчастим .
  • В?йковий вузол  — парасимпатичний кор?нець форму?ться окоруховим нервом, а чутливий — носов?йковим нервом, одн??ю з др?бних г?лочок тр?йчастого нерва .

• Окоруховий, лицевий та язико-глотковий нерви окр?м вище названих великих вегетативних вузл?в пов'язан? з великою к?льк?стю маленьких нервових вузлик?в, як? складаються з дек?лькох десятк?в або дек?лькох сотень нейрон?в .

• Блукаючий нерв пов'язаний з великою к?льк?стю парасимпатичних вузл?в в черевн?й та грудн?й порожнинах, як? розташован? всередин? орган?в (так зван? ?нтрамуральн? вузли) .

Вих?д з черепа

Отвори, через як? виходять черепн? нерви

Черепн? нерви виходять з черепа (хоча про чутлив? волокна правильн?ше казати ?входять?) через наступн? отвори:

• терм?нальний (0) та нюховий (I) нерви виходять через отвори реш?тчасто? пластинки (лат. foramina laminae cribrosae) реш?тчасто? к?стки;
• зоровий нерв (II) виходить зоровий канал (лат. canalis opticus) клинопод?бно? к?стки;
• окоруховий (III), блоковий (IV), г?лочки очного (V1) та в?дв?дний (VI) нерви покидають порожнину черепа через верхню очноямкову щ?лину (лат. fissura orbitalis superior), утворено? м?ж крилами клинопод?бно? к?стки;
• верхньощелепний нерв (V2) пряму? з черепа через круглий отв?р (лат. foramen rotundum) клинопод?бно? к?стки;
• нижньощелепний нерв (V3) виходить через овальний отв?р (лат. foramen ovale) клинопод?бно? к?стки;
• лицевий (VII) та прис?нково-завитковий нерви (VIII) покидають череп через внутр?шн?й слуховий отв?р (лат. meatus acusticus internus) скронево? к?стки;
• язико-глотковий (IX), блукаючий (X) та низх?дна частина додаткового (XI) нерва виходять з черепа через яремний отв?р (лат. foramen jugulare), що форму?ться скроневою та потиличною к?стками;
• п?д'язиковий нерв (XII) виходить на зовн? через канал п?д'язикового нерва (лат. canalis hypoglossus) у потиличн?й к?стц?;
• висх?дна частина додаткового нерва (та, що почина?ться в спинному мозку) входить в череп через великий отв?р (лат. foramen magnum).

Кровопостачання

Кровопостачання черепних нерв?в ? м?нливим, бо ?хню васкуляризац?ю забезпечують др?бн? судини, що в?дходять в?д г?лок трьох основних артер?й голови — внутр?шньо? сонно? артер??, зовн?шньо? сонно? артер?? та основно? артер?? — при цьому у р?зних ос?б до одного ж ? того нерва можуть в?дходити г?лочки в?д р?зних великих судин. Найчаст?ше нюховий нерв забезпечений кров'ю в?д нюхово? артер??, яка в?дходить в?д A2-сегменту передньо? мозково? артер??. Зоровий нерв майже на вс?й довжин? в?д виходу з мозку кровопостача?ться очною артер??ю, ? т?льки к?нцевий в?дд?л кровопостача?ться задн?ми короткими в?йковими артер?ями. Група окорухових нерв?в (III, IV та VI) в початкових в?дд?лах кровопостачаються з вертебро-базилярного басейну, та частина, яка пряму? в печерист?й пазус? — з басейну внутр?шньо? сонно? артер??. Тр?йчастий нерв в початковому в?дд?л? може бути васкуляризований як завдяки тр?йчаст?й артер?? чи ?нш?й г?лц? в?д мозочково? або основно? артер??, так ? завдяки оболонково-п?д'язиков?й артер?? (басейн внутр?шньо? сонно? артер??), так ? г?лочкою в?д висх?дно? глотково? артер?? (зовн?шня сонна артер?я). К?нцев? г?лки кровопостачаються з басейну обидвох сонних артер??. До лицевого нерва п?дходять г?лки в?д передньо? нижньо? мозочково? чи лаб?ринтно? артер?й (басейн основно? артер??) та в?д середньо? оболонково? артер?? (басейн зовн?шньо? сонно? артер??). К?нцев? г?лочки кровопостачаються в?д артер?й, що розташован? поруч з ними. Прис?нково-завитковий нерв живиться в?д тих же артер?й, що й лицевий. Бульбарна група (IX, X, XI та XII) живляться переважно в?д г?лок основно? артер??, хоча довол? часто ? в?д зовн?шньо? сонно? артер??.

Под?бн?сть та в?дм?нн?сть з? спинномозковими нервами

Спинномозков? нерви — це нерви, як? в?дходять безпосередньо в?д спинного мозку. ? ряд ознак, як? ? сп?льними ? для них, ? для черепних; ? ряд ознак, як? в?дм?нн?. Так, черепн? нерви ? б?льш спец?ал?зованими: якщо вс? спинномозков? нерви несуть ус? можлив? ?загальн?? (GSA, GSE, GVA, GVE) види ?нформац?? у св?й сегмент ?ннервац??, то не вс? черепн? нерви мають ус? можлив? види волокон. ?Спец?альн?? види ?нформац?? забезпечуються т?льки черепними нервами, спинномозков? нерви таких волокон не мають. Задня г?лка спинно-мозкового нерва пов'язана з чутливим вузлом; теж саме ? у чутливих (загальна чутлив?сть) нерв?в. Под?бно розташован? ядра як черепних, так ? спинномозкових нерв?в: чутлив? ядра розташован? вентрально (спереду), моторн? — дорсально (ззаду). Спинномозков? нерви ?ннервують т?ло за сегментарним типом; сегментарн?сть голови поки що лежить в площин? дискус??.

Розвиток

Черепн? нерви шеститижневого людського ембр?она

Анатом?чна будова нерв?в, ?хн? розм?щення у ЦНС у вигляд? вище згаданих функц?ональних ?стовп?в? та у ПНС визнача?ться онтогенезом. Водночас законом?рност?, як? визначають розвиток ?нших анатом?чних складових нервово? системи та ?хн? розм?щення, впливають ? на черепн? нерви.

Розвиток центральних складових

Вентрально-дорсальна в?сь: крилова та вентральна пластинки

Так, вже було згадано про законом?рн?сть розм?щення чутливих та рухових ядер уздовж вентрально-дорсально? ос?. П?д час розвитку нервово? трубки (пох?дне ектодерми, з яко? утворю?ться надал? вся ЦНС) ?? б?чна пластинка под?ля?ться на вентральну (базальну), з яко? виникатимуть рухов? компоненти, та дорсальну (алярну, крилову), з яко? виникатимуть чутлив? компоненти. Таким чином, моторн? (сомато- та в?сцеро-) ядра виникають у вентральн?й пластинц?, а чутлив? — у дорсальн?й пластинц?. На р?вн? ромбопод?бного мозку крилову та передню пластинки можна розд?лити на ще дв? поздовжн? д?лянки: крилову пластинку — на дорсально та пром?жнодорсальну д?лянки, а вентральну пластинку — на пром?жновентральну та вентральну д?лянки. Кожна з цих д?лянок да? початок специф?чним ядрам, зв?дси ? под?л на типи ?нформац??:

• у вентральн?й д?лянц? утворюються ус? моторн? ядра, як в?сцеромоторн?, так ? соматомоторн?, проте згодом в?сцеромоторн? ядра м?грують у пром?жновентральну д?лянку;
• у пром?жнодорсальн?й д?лянц? утворюються в?сцеросенсорн? ядра;
• у дорсальн?й д?лянц? утворюються соматосенсорн? ядра.

На малюнку 1 схематично зображено нервову трубку та розташування рухових нейрон?в у вентральн?й пластинц? та чутливих — у дорсальн?й. З нервово? трубки форму?ться вся ЦНС, а вже згаданий принцип формування ? розташування ядер повн?стю збер?га?ться у спинному мозку сформовано? ЦНС. У стовбур? мозку, що розвива?ться, под?л на пластинки ? принципи розташування загалом т? сам? (малюнок 2), але не завжди ? не всюди, що пов'язане з м?грац??ю деяких нейрон?в з первинних м?сць утворення та особливостями формування ?нших анатом?чних утвор?в (зокрема, якщо у майбутньому спинному мозку порожнина розташована у центр?, то у майбутньому довгастому мозку та мост? вона зм?щена б?льше дозаду). Наприклад, на малюнку 3 рухове ядро в?дв?дного нерва (на малюнку №4) розташоване дорсальн?ше щодо чутливого спинномозкового ядра тр?йчастого нерва (№11).

Передньо-задня в?сь: невромери

З рострально? частини нервово? трубки форму?ться головний мозок, попередньо проходячи стад?ю трьох первинних та п'яти вторинних м?хурц?в. Кожен первинний м?хурець склада?ться з певно? к?лькост? невромер?в. Середн?й мозок склада?ться з двох мезомер?в, ромбопод?бний — з дванадцяти ромбомер?в, до яких часто в?дносять невромер перешийка. Кожен невромер експресу? ун?кальн? для нього гомеозисн? гени, ?, таким чином, ? м?сцем розвитку специф?чних структур (у контекст? черепних нерв?в — певних ядер чи частин ядер). Важливим ? те, що кожен невромер м?стить як алярну та ? вентральну пластинки, ?, таким чином, у ньому розвиваються ? чутлив?, ? рухов? ядра.

Розвиток специф?чних структур найкраще простежу?ться на рухових ядрах. Так, з мезомера 1 розвиваються рухов? ядра окорухового нерва (ядро окорухового нерва та ядро Ед?нгера — Вестфаля), з невромера перешийка (ромбомер 0) — ядро блокового нерва, з ромбомера 2 та 3 — рухове ядро тр?йчастого нерва, з ромбомер?в 4 та 5 — в?дпов?дно рухове ядро лицевого нерва та верхн? слиновид?льне ядро, з ромбомера 6 — ядро в?дв?дного нерва, з ромбомер?в 7-9 — подв?йне ядро, а з 9-11 ромбомер?в — ядро п?д'язикового нерва.

З алярно? пластинки ромбомера 3 утворю?ться головне ядро тр?йчастого нерва, спинномозкове ядро тр?йчастого нерва простяга?ться в?д ромбомера 4 до ромбомера 11 та продовжу?ться дал? на спинний мозок.

Розвиток периферичних складових

Пох?дн? нервового гребеня та нервових плакод

Чутлив? та вегетативн? вузли черепних нерв?в формуються з нервового гребеня та нервових плакод: чутлив? вузли формуються як з кл?тин нервового гребеня, так ? з кл?тин плакод, вегетативн? вузли формуються т?льки з нервового гребеня. З черепними нервами пов'язан? нюхова плакода, вентролатеральна, або надзяброва, група плакод, до яко? належать чутлив? плакоди, що утворюватимуть чутлив? вузли нерв?в глоткових дуг (вс?х, окр?м тр?йчастого нерва), та дорсолатеральна група плакод, до яко? належать вушна плакода, плакоди б?чно? л?н?? в анамн?й, верхньощелепно-нижньощелепна та очна тр?йчаст? плакоди. В анамн?й очна тр?йчаста плакода назива?ться глибокою ? вона не з'?дню?ться з верхньощелепно-нижньощелепною тр?йчастою плакодою, таким чином вона да? початок окремому вузлу ?, в?дпов?дно нерву, який викону? функц?ю под?бну до очно? г?лки тр?йчастого нерва амн?от?в. В амн?от?в та деяких вид?в риб очна та верхньощелепно-нижньощелепна тр?йчаст? плакоди б?льшою чи меншою м?рою з'?днан? та дають початок тр?йчастому вузлу.

Нюхова плакода да? початок нюховому еп?тел?ю, а отже й нюховому нерву. Проте це не ?диний нерв, який розвива?ться з не?. Ще одним таким нервом ? лемешево-носовий нерв, або нерв Якобсона, який у людини наявний лише до народження, проте який в?д?гра? важливу роль у формуванн? аденог?поф?за статево? системи. Ще один нерв, який пов'язаний з нюховим мозком — це терм?нальний нерв. Довгий час велася дискус?я про ембр?ональний початок нерва: вважалося, що в?н походить з то? частини носово? плакоди, з яко? походить ? лемешево-носовий нерв, однак сучасна точка зору поляга? у тому, що терм?нальний нерв ? пох?дним нервового гребеня.

Зоровий нерв, який разом з нюховим належать до несправжн?х, ? ?стинним продовженням переднього мозку (лат. prosencephalon) на перифер?ю.

Зябров? дуги

Сом?ти, сом?томери та зябров? дуги

Рухов? г?лочки пов'язан? з сом?тами, сом?томерами та глотковими дугами. Сом?ти та сом?томери — це пох?дн? мезодерми. Мезодерма склада?ться з трьох частин: параакс?ально? мезодерми, або еп?меру, мезомеру та г?померу. Еп?мер ? ?диною частиною мезодерми, яка пов'язана з черепними нервами: у каудальн?й частин? голови вона простяга?ться у вигляд? ч?тко окреслених потовщень — сом?т?в, а у ростральн?й частин? голови ц? потовщення не так? виражен?, тому вони низиваються сом?томерами. Сом?ти та сом?томери дають початок ус?м посмугованим м'язам голови, як м'язам, пов'язаним з зябровими дугами, так ? окоруховим м'язам, так ? м'язам язика

Проте, окр?м власне розвитку, для м'яза ? важливим правильне розм?щення щодо ?нших анатом?чних утвор?в та утворення функц?ональних зв'язк?в з цими утворами, насамперед з нервом. М?сцями, де формуватимуться так? зв'язки для ряду м'яз?в, ? зябров? дуги, де дуже важливим ? вплив нервового гребеня на кл?тини мезодерми. Зяброва (глоткова) дуга — це ембр?ональне утворення, яке склада?ться з мезенх?ми, ззовн? покрито? ектодермою, а з середини — ентодермою. Мезенх?ма глоткових дуг походить з нервового гребеня та еп?меру. Глоткових дуг ? п'ять; нерв, який пов'язаний з нею, ?ннерву? ?? пох?дн?:

Глоткова дуга	Нерв	М'язи
Перша (нижньощелепна)	Тр?йчастий	Жувальн? м'язи, передн? черевце двочеревцевого м'яза, м'яз-натягувач барабанно? перетинки, м'яз-натягувач п?днеб?нно? зав?ски
Друга (п?д'язикова)	Лицевий нерв	М?м?чн? м'язи
Третя	Язико-глотковий нерв	Шило-глотковий м'яз
Четверта та шоста	Блукаючий нерв	Звужувач? глотки, м'яз-п?д?ймач п?днеб?нно? зав?ски, персне-щитопод?бний м'яз

Пор?вняльна анатом?я

Черепн? нерви коня

Черепн? нерви катрана звичайного

Дванадцять пар черепних нерв?в ? поняттям класичним, ? таким, що насамперед стосу?ться людини та медицини. У людини та у б?льшост? хребетних наявний ще один нерв — терм?нальний. П?д час ембр?онального розвитку у людини наявний лемешево-носовий нерв, який згодом редуку?ться; у деяких тварин цей нерв розвинутий та його легко ?дентиф?кувати у дорослих особин. Описаний ще один св?тлочутливий нерв, який в англомовн?й л?тератур? отримав назву epiphyseal nerve. У водних анамн?й наявн? нерви б?чно? л?н??, к?льк?сть яких може сягати шести.

Сп?льн? нерви

Дванадцять класичних нерв?в

Серед ?канон?чних? дванадцяти пар черепних нерв?в у анамн?й знаходять десять в?дпов?дних (XI пара ? складовою X пари, XII пари нема, ? т?льки ?? гомологи). Решту десять пар мають лише деяк? незначн? модиф?кац??. Так, у саламандр наявних окремий глибокий очноямковий нерв (у б?льшост? тварин в?н разом з? сво?м вузлом об'?днався з першою г?лкою тр?йчастого нерва). У акул наявна четверта г?лка тр?йчастого нерва — поверхневий очноямковий нерв.

Невелик? модиф?кац?? пов'язан? з окоруховими м'язами, к?льк?сть яких р?зниться у р?зних вид?в та клас?в. В б?льшост? випадк?в III пара ?ннерву? мед?альний, нижн?й та верхн?й прям? м'язи та верхн?й нижн?й косий м'яз. IV пара ?ннерву? верхн?й косий м'яз. VI пара ?ннерву? зовн?шн?й прямий м'яз. У м?ксин в?дсутн? м'язи ока, а у мурен в?дсутн?й мед?альний прямий м'яз — це в?дбива?ться на к?лькост? та функц?? нерв?в.

Окр?м очей ц? нерви в?дпов?дають за рухи пов?к. Зазвичай рухати можливо т?льки верхню пов?ку, але деяк? тварини можуть рухати обидвома пов?ками: верхня ?ннерву?ться III парою черепних нерв?в, а нижня — V парою. В амф?б?й, птах?в, плазун?в та деяких ссавц?в (зайцев?) наявна ?третя? пов?ка. В ящ?рок та птах?в вона ?ннерву?ться VI парою (основний нерв, ?ннерву? м'яз-втягувач очного яблука) та III парою (допом?жний нерв, ?ннерву? квадратний м'яз). У крокодил?в та черепах III нерв теж допом?жний, але в?н ?ннерву? ?нший м'яз — п?рам?дний.

Терм?нальний нерв

Терм?нальний нерв (лат. nervus terminalis) ? найб?льш ростаральним нервом, який наявний у вс?х хребетних, хоча довгий час вважалося, що в?н в?дсутн?й у птах?в та у безщелепних. Дендрити аксона галузяться в нюхов?й д?лянц? разом з дендритами нюхового та лемешево-носового нерва. У доросло? людини в?н слабо розвинутий, проте його можливо ?дентиф?кувати. Основна к?льк?сть нейрон?в розм?щена в терм?нальному вузл? (к?льк?сть вузл?в серед хребетних р?зниться), хоча нейрони можуть траплятися вздовж усьога нерва. Аксони прямують до к?нцевого мозку.

Особлив?стю нерва ? те, що його нейрони м?стять гонадол?берин (?дине виключення — терм?нальний нерв м?ногових). П?д час ембр?онального розвитку терм?нальний та лемешево-носовий нерви грають роль сво?р?дних ?м?стк?в?, по яким нейрони, як? здатн? синтезувати гонадол?берин, м?грують у г?поталамус (лат. hypothalamus). Таким чином, терм?нальний нерв в?д?гра? важливу роль у формуванн? г?поталамуса, статево? системи, здатност? до репродукц?? та формуванн? сексуально? повед?нки. Вважа?ться, що терм?нальний нерв пов'язаний з? сприйняттям феромон?в, проте беззаперечних доказ?в цьому не ?сну?.

У зубатих кит?в нюховий та лемешево-носовий нерв в?дсутн?, наявний лише добре розвинутий терм?нальний.

?нший св?тлосприймальний нерв

Окр?м оптичного нерва у багатьох хребетних ? ще один св?тлосприймальний нерв. В англомовн?й л?тератур? в?н назива?ться epiphyseal nerve. Нейрони, в?дростки яких формують цей нерв розм?щен? в еп?ф?з?, ?нформац?я по нерву пряму? до еп?таламуса (лат. epithalamus). Однак це св?тлосприйняття не використову?ться для в?зуального анал?зу в ЦНС, а забезпечу? регулювання циркадних ритм?в.

Нерв склада?ться з нем??л?н?зованих волокон ? онтогенетично дуже под?бний до оптичного нерва, тобто теж ? в?дростком переднього мозку на перифер?ю. Саме тому багато автор?в не вважають його нервом, а лише нервовим шляхом.

Цей нерв може бути розд?лений на два нерви: pineal nerve та власне epiphyseal nerve. Под?л залежить в?д будови еп?ф?зу: у деяких тварин окр?м власне шишкопод?бно? залози наявна ще одна додаткова частка, яка також м?стить нейрони, що формують нерв. У м?ног та латимер?й цю частку називають парап?неальною залозою, або органом (лат. organum parapineale), у жаб — лобним, або фронтальний органом (лат. organum frontale), у ящ?рок та гатер?й — пар??тальним, або т?м'яним органом (лат. organum parietale). Ус? ц? додатков? частки часто називають ?трет?м оком?, або ж зам?сть слова ?орган? зачасту використовують слово ?око?.

Нерви б?чно? л?н??

У анамн?й окр?м загальних для вс?х хребетних орган?в в?дчутт?в ? ще б?чна л?н?я, яка забезпечу? електрорецепц?ю та механорецепц?ю, що дозволя? краще ор??нтуватися у водному середовищ?. Нервовий апарат б?чно? л?н?? склада?ться з нерв?в б?чно? л?н??, чи? дендрити зак?нчуються в нейромастах, механ?чних рецепторах б?чно? л?н??, та ампулярних чи горбкових рецепторах, електрорецепторах б?чно? л?н??.

Зазвичай цих нерв?в ? ш?сть ? вони под?ляються на дв? групи: передвушну, яка розм?щена м?ж тр?йчастим та лицевим нервами, та п?слявушну, яка розташована м?ж язико-глотковим та блукаючим нервами. До першо? групи належать передньозадн?й нерв б?чно? л?н??, задньозадн?й нерв б?чно? л?н?? та вушний нерв б?чно? л?н??. До друго? групи належать середн?й нерв б?чно? л?н??, надскроневий нерв б?чно? л?н?? та задн?й нерв б?чно? л?н??. В амб?стом в?дсутн?й вушний нерв.

Окр?м сполучення з рецепторами нерви дають комун?кативн? г?лки до ?нших нерв?в: очн? та щ?чн? г?лки задньозаднього нерва до перших двох г?лок тр?йчастого нерва, передньозадн?й нерв разом з лицевим форму? п?д'язиково-нижньощелепний стовбур.

Якобсон?в нерв людського ембр?она

Лемешево-носовий нерв

Лемешево-носовий нерв (лат. nervus vomeronasale), або нерв Якобсона — це нерв, який ?ннерву? однойменний орган — орган Якобсона. В?н наявний у амф?б?й, ящ?рок та зм?й, деяких ссавц?в (доброго розвитку, наприклад, досяга? у мишопод?бних). В?дсутн?й у птах?в, крокодил?в, черепах. Щодо примат?в, у тому числ? ? людини, то вважа?ться, що у цього ряду в?н наявний т?льки п?д час ембр?онального розвитку, хоча наявн? дан?, як? вказують на те, що нерв присутн?й у вс?х ссавц?в ? в дорослому в?ц?. Нерв т?сно пов'язаний з нюховим нервом як анатом?чно, так ? функц?онально. Волокна його прямують до додатково? нюхово? цибулини.

Досл?ди вказують на те, що лемешово-носовий нерв пов'язаний ?з сексуальною повед?нкою у ссавц?в, а його ембр?ональний розвиток, под?бно терм?нальному нерву, важливий для розвитку статево? системи. Досл?ди ж на зм?ях показали, що цей нерв ? надзвичайно важливим при полюванн?, оск?льки вловлю? молекули-одоранти потенц?йно? здобич?.

Класиф?кац?я

Отже, в залежност? в?д ембр?онального розвитку, анатом?чно? будови, функц?й, топограф?? ?сну? багато класиф?кац?й черепних нерв?в.

Насамперед, розр?зняють справжн? черепн? нерви та несправжн? — I та II, як? розвиваються як вирости головного мозку на перифер?ю. Несправжн?ми ?х називають через ?хн?й т?сний зв'язок з передн?м мозком: нюховий нерв т?сно пов'язаний з к?нцевим мозком (лат. telencephalon), а зоровий нерв — з пром?жним мозком (лат. diencephalon). Через цей зв'язок класично вони розглядаються як продовження переднього мозку на перифер?ю, хоча ембр?ональне походження у них р?зне. ?хня г?столог?чна будова також в?дм?нна в?д будови типового периферичного нерва. Так, зоровий нерв покритий м??л?ном не периферичного типу, а центрального, який утворю?ться ол?годендроцитами, оточений трьома мозковими оболонами, як ? головний мозок. Ц? нерви ? чутливими у функц?ональному план?.

Функц?онально справжн? нерви д?лять на три велик? групи:

• рухов? (м?стять т?льки соматоматорн? та/або в?сцеромоторн? волокна) — III, IV, VI, XI та XII пари черепних нерв?в;
• чутлив? (м?стять т?льки соматосенсорн? волокна) — VIII пара черепних нерв?в;
• зм?шан? (м?сять волокна обох тип?в) — V, VII, IX та X пари черепних нерв?в.

Топ?чно нерви д?лять на:

• нерви переднього мозку
  • I пара нерв?в пов'язана з к?нцевим мозком;
  • II пара нерв?в — з пром?жним мозком;
• нерви середнього мозку (лат. mesencephalon) — III та IV пари нерв?в;
• нерви ромбопод?бного мозку;
  • нерви заднього мозку (лат. metencephalon), а саме моста (лат. pons) — V, VI, VII та VIII пари нерв?в;
  • нерви довгастого мозку (лат. myelencephalon) — IX, X, XI та XII пари нерв?в.

Кл?н?чно нерви (справжн?) под?ляють на:

• окорухов? нерви — III, IV та VI пари нерв?в;
• нерви мосто-мозочкового кута — V, VI, VII та VII пари нерв?в;
• каудальн? нерви — IX, X, XI та XII пари нерв?в.

Медичн? питання

Зовн?шн? в?деофайли
Кл?н?чн? тести
	Тестування черепних нерв?в(англ.)

Обстеження та симптоми

Таблиця Голов?на-С?вцева для визначення гостроти зору

В?дхилення язичка при ураженн? блукаючого нерва

В?дхилення язика при ураженн? п?д'язикового нерва

Кожен нерв викону? специф?чну функц?ю, яку перев?ряють для визначення правильного функц?онування нерва та виключення ураження. Тестування викону?ться в порядку, який в?дпов?да? номеру черепного нерва. У раз? знаходження порушення воно диференц?ю?ться з вс?ма ?ншими можливими, як?, однак, пов'язан? з ураженням ?нших в?дд?л?в нервово? системи. Нижче наведен? тести для кожного нерва.

• Оск?льки нюховий нерв в?дпов?да? за сприйняття запах?в, то для його перев?рки пац??нта просять закрити одну н?здрю, а до ?ншо? п?дносять подразник (запах). Хворий ма? вказати, який запах в?н в?дчува?. Не можна використовувати речовини на кшталт ам?аку чи бензину. Порушення, як? можуть знайти — аносм?я (втрата нюху), г?посм?я (зниження нюху), г?перосм?я (п?двищення нюху).
• Для досл?дження функц?онування зорового нерва використовують таблицю Голов?на-С?вцева чи таблицю Снеллена (визначення гостроти зору), периметроскоп?я (поля зору), таблицю Рабк?на (кольоросприйняття), досл?дження очного дна та диску зорового нерва, перев?рка з?ничного рефлексу. Можлив? порушення — амавроз, гем?анопс?я, порушення кольоросприйняття, скотоми, заст?йн? диски.
• Щоб досл?дити функц?ю окорухового нерва, насамперед звертають увагу на позиц?ю очного яблука; якщо наявна зовн?шня косина, це може вказувати на порушення ?ннервац?? цим нервом. Також звертають увагу на пов?ку (чи наявний птоз — ?? опущення). Також перев?ряють реакц?ю з?ниц? на св?тло, акомодац?ю, рухи очима. Можлив? порушення — зовн?шня косина, ан?зокор?я (внасл?док нечутливост? до св?тла), в?дсутн?сть акомодац??, птоз ? дво?ння при погляд? в протилежний до ураження б?к.
• Якщо уражений блоковий нерв, людина не може направити око вниз ? вб?к, також виникатиме дво?ння.
• При досл?дженн? тр?йчастого нерва перев?ряють поверхневу та глибоку чутливост?, рефлекси, ланкою якого ? тр?йчастий нерв (надбр?вний, п?дбор?дний, корнеальний, кон'юнктивальний), жувальн? рухи. Тактильну чутлив?сть перев?ряють ваткою в зонах ?ннервац?? г?лок нерва ? в зонах Зельдера, больову — завдяки гострому предмету ? в тих самих зонах. Пац??нта просять зц?пити зуби, порухати нижньою щелепою. Можлив? порушення — анестез?я, г?пестез?я, г?перстез?я, б?ль, в?дсутн?сть жувальних рух?в, тризм.
• В?дв?дний нерв забезпечу? рух ока назовн?. Саме цю функц?ю тестують при перев?рц? нерва. Можлив? порушення — дво?ння, внутр?шня косина.
• Лицевий нерв м?стить ? чутлив?, ? рухов? волокна. Перев?ряють загальну чутлив?сть вушно? мушл? (аналог?чно до тр?йчастого нерва). Смакову чутлив?сть перев?ряють наносячи на язик певний смаковий подразник (солодке, г?рке, кисле, солене). Просять пац??нта усм?хнутися, з?мкнути оч? — перев?ряють функц?ю м?м?чних м'яз?в. Перев?ря?ться слух (функц?я стрем?нцевого м'яза, який ?ннерву?ться нервом). Використовують тест Ширмера для перев?рки ?ннервац?? сл?зно? залози. Можлив? порушення — агевз?я, лицев? парези або парал?ч?, г?перакуз?я, порушення сльозо- та слиновид?лення.
• Слух ? р?вновага залежать в?д стану прис?нково-завитикового нерва. Для перев?рки слуху л?кар може прошепот?ти слово чи речення, а пац??нт ма? повторити за ним. Проводять тест Р?ннеттаест Вебера; .?Лар спостер?га? за ходьбою пац??нта, ст?йк?стю в поз? Ромберга. Можлив? порушення — г?по- або г?перакуз?я, атакс?я (з н?стагмом), повна глухота.
• Дев'ятий та десятий нерви перев?ряються одночасно. Перев?ряють стан м'якого п?днеб?ння, просять пац??нта ковтнути, говорити, прислуховуються до голосу пац??нта (чи в?н не хрипкий), перев?ряють глотковий рефлекс. Можлив? порушення: звисання п?днеб?ння (половини або тотальне звисання), порушення ковтання, хрипк?сть голосу. Також при патолог?? блукаючого нерва можуть виникати вегетативн? розлади.
• Тестування додаткового нерва поляга? в просьб? до пац??нта повернути голову в б?к, п?дняти плеч?, тобто перев?рити ?ннервац?ю м'яз?в. У випадку порушення рухи будуть обмежен? або в?дсутн?.
• Щоб перев?рити функц?ю п?д'язикового нерва, пац??нта просять висунути язик (в норм? висува?ться по середн?й л?н??), дивляться на стан язика (в?дсутн?сть чи наявн?сть атроф?й, фасцикуляц?й).

Захворювання

Перифер?йн? нейропат?? та невралг??

П?д нейропат??ю розум?ють будь-який, запальний (неврит) та незапальний, процес в стовбур? нерва, який веде до пог?ршення або випад?ння ?ннервац?? цим нервом та больових в?дчутт?в. При цьому причинами запалення можуть бути найр?зноман?тн?ш? чинники: бактер??, в?руси (найчаст?ше герпев?руси), травматичн? ушкодження, ф?зичн? чинники (наприклад, переохолодження чи стиснення нерва), рад?ац?я, пухлини. Як вже було сказано, нейропат?я веде до випад?ння ?ннервац?? нерва: при нейропат?? лицевого нерва випадатиме м?м?ка обличчя, порушуватиметься функц?? слинних та сл?зних залоз. При нейропат?? прис?нково-завиткового нерва випадатиме слух, пог?ршуватиметься координац?я та р?вновага.

Невралг?я — це стан, при якому у зон? ?ннервац?? чутливого нерва виника? сильний б?ль. Найчаст?шим захворюванням цього типу ? невралг?я тр?йчастого нерва. При н?й виникатиме пекучий р?зкий б?ль в д?лянц? ?ннервац?? тр?йчастого нерва. Язико-глоткова невралг?я проявлятиметься болями в д?лянц? глотки, мигдалик?в, язика, тобто в зон? ?ннервац?? однойменного нерва. ?нколи в процес залучаються т?льки окрем? г?лочки нерв?в.

Ушкодження в ЦНС

Оск?льки окр?м стовбура в систему нерва входять шляхи в ЦНС, ядра та к?рков? центри, то ?х ушкодження також проявлятиметься випад?нням ?ннервац??. Причини можуть бути р?зними (запальний процес, р?ст пухлини, травма), проте найчаст?шою причиною ? ?нсульт.

Якщо гемораг?чний чи ?шем?чний ?нсульт трапля?ться в д?лянц? стовбура ? вплива? на ядра, то нерв може бути залучений до альтернуючого синдрому — випад?ння функц?? певного черепного нерва на сторон? ураження та парал?ч? чи парези, втрата чутливост? на протилежн?й сторон? на т?л?. Якщо ?нсульт трапля?ться в д?лянц? внутр?шньо? капсули чи променистого в?нця, то випадатиме уся чутлив?сть та моторика на протилежному до сторони ураження боц?, в тому числ? ? та, що забезпечу?ться черепними нервами. При ураженн? к?ркового анал?затора, якщо ушкодження розташоване в д?лянц?, яка сприйма? ?нформац?ю в?д певного черепного нерва, випадатиме функц?я цього нерва.

?стор?я в?дкриття та найменування

В?дкриття

Античний час та Середньов?ччя

Клавд?й Гален

Андреас Везал?й

Томас В?лл?с

Самуель Томас Земмер?нг

Перш? документальн? описи черепних нерв?в знаходять в працях Клавд?я Галена, однак ? дан?, що вже Героф?л розр?зняв деяк? черепн? нерви (точно в?домо, що в?н описав оптичний нерв, але назви не дав ? вважав, що це не нерв, а канал (poroi)). Також у сво?х працях Гален посилався на Мар?носа з Александр??, який був вчителем його вчител?в. Гален описав (але не дав сучасно? назви) с?м пар черепних нерв?в; за черепн? нерви в?н визнавав не т?льки власне черепн? нерви, але й кор?нц? тр?йчастого нерва. Отже Галенова класиф?кац?я така (римськими цифрами вказаний номер пари черепних нерв?в в його класиф?кац??)

• I — оптичний нерв;
• II — окоруховий нерв;
• III — чутливий кор?нець тр?йчастого нерва;
• IV — моторний кор?нець тр?йчастого нерва;
• V — лицевий нерв + вестибуло-кохлеарний нерв;
• VI — язико-глотковий нерв + блукаючий нерв + додатковий нерв;
• VII — п?д'язиковий нерв

Нюховий нерв в?н не вважав нервом, а лише в?дростком мозку.

Також в?н класиф?кував чутлив? та рухов? нерви: перш? були ?м'якими?, друг? — ?твердими?.

Така система класиф?кац?? збер?галася дуже довго, аж до початку Ренесансу. Цьому сприяло дек?лька фактор?в: розтини людських т?л були заборонен? як у Римськ?й ?мпер??, так ? п?д час Середньов?ччя, Гален мав дуже великий авторитет у св?т? тогочасно? медицини, Церква пильно стежила за наукою, а з? створенням ?нкв?зиц?? зб?льшила св?й вплив.

П?сля загибел? Римсько? ?мпер?? центр наукових пошук?в зм?стився на Близький Сх?д. Однак прац? Галена використовувалися ? тут, тому класиф?кац?я черепних нерв?в залишалася незм?нною.

Новий час

Зм?ни настали з приходом епохи В?дродження, коли зб?льшився доступ до т?л ? можна було перев?рити правильн?сть старих ?дей.

Перша в?дм?нна в?д Галеново? класиф?кац?я була створена Алессандро Бенедетт? у його Historia corporis humani 1502 року. Так VII нерв Галена став II у його класиф?кац??, нюхова цибулина та нюховий тракт стали III парою черепних нерв?в, окоруховий та зоровий нерв утворювали I пару черепних нерв?в.

Андреас Везал?й у сво?й De humani corporis fabrica (1543) теж дещо зм?нив класиф?кац?ю нерв?в: два кор?нця тр?йчастого нерва утворювали III пару черепних нерв?в, IV парою ставала п?днеб?нна г?лка верхньощелепного нерва. ?нш? нерви були на тих позиц?ях, що ? у Галена. Також Везал?й був першим, хто описав в?дв?дний та блоковий нерви, однак вважав ?х частиною окорухового нерва.

Вклад у розум?ння будови та галуження нерв?в зробив Фаллоп?й, який описав ус? три сучасн? г?лки тр?йчастого нерва, лицевий канал скронево? к?стки та барабанну струнну.

Першою класиф?кац??ю, яка вийшла за меж? семи нерв?в, була класиф?кац?я В?лл?са у його прац? Cerebri anatome (1664). В?н вид?ляв так? нерви:

• I пара — нюхов? тракт та цибулина
• II пара — оптичний нерв
• III пара — блоковий нерв
• IV пара — тр?йчастий нерв
• V пара — в?дв?дний нерв
• VII пара лицевий нерв + слуховий нерв
• VIII пара — язико-глотковий нерв + блукаючий нерв + додатковий нерв
• IX пара — п?д'язиковий нерв

Робота В?лл?са була дуже популярною в ?вроп?. Користуючись нею голландський х?рург Годефрой Б?дло описав вже 11 черепних нерв?в: окремо описав язико-глотковий, блукаючий та додатковий нерви. Однак ця класиф?кац?я не набула особливо? популярност?, ? до Зоммер?нга користувалися класиф?кац??ю В?лл?са.

Остання класиф?кац?я (сучасна) належить Самуелю Томасу Земмер?нгу, який у 1778 роц? описав ус? 12 черепних нерв?в та розставив ?х зг?дно з сучасною класиф?кац??ю. Саме така класиф?кац?я була прийнята за стандарт п?д час затвердження BNA у 1895 роц?. Незм?нною вона залишилася ? при прийнятт? PNA (1955) та при затвердженн? останньо? анатом?чно? терм?нолог?? в Р?о-де-Жанейро у 1997 роц?.

Однак у 1878 роц? Фр?т?ш описав знайдений у риб найростральн?ший нерв, який згодом назвали терм?нальним. 1905 року досл?ди де Вр??са на людських ембр?онах, а у 1914 — досл?ди Бруковера та Джонстона на дорослих людях — п?дтвердили наявн?сть цього нерва у людини. Оск?льки ус? нерви вже мали сво? число в?д I до XII, в?н отримав неримський символ ?0?. Також його позначають римською л?терою ?N?.

Терм?нолог?я

?стор?я терм?на ?черепн? нерви?

Також у р?зн? часи р?знився терм?н ?черепн? нерви?. Гален вважав, що черепн? нерви ? такими, що зак?нчуються в головному мозку. Везал?й вживав терм?н ?nervi a cerebro originem ducentes?, тобто нерви, як? починаються в мозку, або нерви мозку. В?лл?с називав ?х такими, що ?народжуються? в череп?. 1895 року в?дбулося прийняття першо? ун?ф?ковано? анатом?чно? терм?нолог?? (Базельсько? — BNA); для нерв?в вир?шили використовувати терм?н nervi cerebrales — мозков? нерви. 1935 року в?дбувся перегляд номенклатури у ?н?; цього разу був прийнятий терм?н nervi capitales — головн? нерви. Т?льки у 1955 роц?, у Париж?, почали використовувати терм?н nervi craniales — черепн? нерви — та при перегляд? PNA у 1980 роц? альтернативний терм?н nervi encephalici. Однак при останньому перегляд? та затвердженн? Terminologia Anatomica був прийнятий ?диний терм?н — nervi craniales.

?стор?я найменувань окремих нерв?в

   Назва походить в?д функц??

   Назва походить в?д розташування

   Назва походить в?д вигляду

   ?нш? причини

Нерв	Етимолог?я назви	Вперше названий	Науковець, який дав назву	Причина назви
Терм?нальний нерв (лат. nervus terminalis)	в?д лат. terminalis — крайн?й	1905	Альберт В?льям Лос?	Назву отримав через близьк?сть до терм?нально? пластинки головного мозку
Нюховий нерв (лат. nervus olfactorius)	класичне лат. olfacere — нюхаю, посткласичне olfactorius, утворене додаванням -tor -(суф?кс, для утворення ?менника в?д певного д??слова) та -ius (використову?ться для утворення прикметника)	1651	Томас Бартол?н	Нерв отримав свою назву через зв'язок з функц??ю нюху
Зоровий нерв (лат. nervus opticus)	в?д дав.-гр. ?πτικ?? (optikos)	точно не в?домо; Гален нада? ?нформац?ю, що деяк? його попередники називали нерв оптичним	????	Нерв названий так через приналежн?сть до функц?? зору
Окоруховий нерв (лат. nervus oculomotorius)	посткласичне латинське слово, комб?новане з двох латинських сл?в: oculus — око та motore — рухаю; також додан? два суф?кси: -tor та -ius	1783	Йоганнес Пфефф?нгер	Названий так через свою функц?ю (?ннерву? м'язи очного яблука ?, таким чином, руха? ним)
Блоковий нерв (лат. nervus trochlearis)	в?д лат. trochlea — блок	1670	В?льям Мол?нс	Нерв названий через те, що в?н ?ннерву? верхн?й косий м'яз, сухожилок якого робить перегин, що нагаду? блок
Тр?йчастий нерв (лат. nervus trigeminus)	в?д лат. trigeminus — потр?йний	1732	Якоб В?нслов	Назву отримав через свою форму: основний стовбур, який виходить з мосто-мозочкового кута, под?ля?ться на три г?лки
В?дв?дний нерв (лат. nervus abducens)	в?д лат. abducere — в?дводити	1798	Самуель Томас Земмер?нг	Нерв отримав назву через функц?ю, яку забезпечу?, а саме в?дведення ока назовн?
Лицевий нерв (лат. nervus facialis)	в?д лат. faciei — обличчя; посткласичне facialis — те, що стосу?ться обличчя	1762	Альбрехт фон Галлер	Свою назву нерв отримав через ?ннервац?ю м?м?чних м'яз?в обличчя, свою ?приналежн?сть? до обличчя
Пром?жний нерв (лат. nervus intermedius) частина лицевого нерва	в?д лат. intermedius — пром?жний	1778	Генр?х Август Вр?зберг	Через близьке розташування лицевого та прис?нково-завиткового нерв?в ?х довго вважали одним нервом; в цьому випадку пром?жний нерв розглядався як ?днальна г?лочка м?ж ними, тобто пром?жна
Прис?нково-завитковий нерв (лат. nervus vestibulocochlearis)	в?д лат. vestibulum — прис?нок; в?д лат. cochlea — завиток, закрутка	1960	Колег?я при перегляд? PNA	Назва п?шла в?д двох анатом?чних структур, з якими нерв комун?ку? у внутр?шньому вус?
Язико-глотковий нерв (лат. nervus glossopharyngeus)	в?д дав.-гр. γλ?σσα (glossa) — язик та в?д дав.-гр. φ?ρυγξ (pharynx) — глотка, горло	1762	Альбрехт фон Галлер	Назва п?шла в?д того, що анатом?сти, як? досл?джували нерв, описували, що в?н впл?та?ться в глотку та кор?нь язика
Блукаючий нерв (лат. nervus vagus)	в?д лат. vagus — блудний, бродячий, мандр?вний	1651	Томас Бартол?н	Нерв отримав свою назву через довжину та велике галуження в т?л? людини
Додатковий нерв (лат. nervus accessorius)	в?д посткласичного латинського слова accesorius — додатковий	1666	Томас В?лл?с	Через близьке розм?щення до блукаючого та г?лочки до нього розглядався як ?додаток? до сучасно? X пари
П?д'язиковий нерв (лат. nervus hypoglossus)	в?д дав.-гр. γλ?σσα (glossa) — язик та з додаванням преф?кса hypo- — п?д-	1732	Якоб В?нслов	Назва характеризу? анатом?чне розм?щення нерва
Прим?тки:

Джерела

Укра?нськ?

• Головацький А. С., Черкасов В. Г., Сап?н М. Р., Парах?н А. ?. Анатом?я людини у трьох томах. — В?нниця : Нова Книга, 2009. — Т. 3. — 376 с. — 4000 прим. — ISBN 978-966-382-181-8.

?ноземн?

• Ann B. Butler, William Hodos. Comparative vertebrate neuroanatomy. Evolution and adaption. — 2nd edition. — New Jersey : John Wiley & Sons, 2005. — 715 с. — ISBN 0471210056. (англ.)

• Linda Wilson-Pauwels, Elizabeth J. Akesson, Patricia A. Stewart. Cranial Nerves in Health and Disease. — 3rd. — London : PMPH-USA, 2010. — 247 с. — ISBN 978-1607950318. (англ.)

• T. W. Sadler. Medical Embryology. — 12th. — Philadelphia : Lippincott Williams & Wilkins, 2012. — 384 с. — ISBN 978-1-4511-1342-6. (англ.)

• Byung-Yong Park, Jean-Pierre Saint-Jeannet. Induction and Segregation of the Vertebrate Cranial Placodes. — Biota Publishing, 2010. — 90 с. — ISBN 978-1615041022. (англ.)

• Juergen K. Mai, George Paxinos. The Human Nervous System. — 3rd. — London : Elsiever Inc, 2011. — 1432 с. — ISBN 978-0123742360. (англ.)

• Per Brodal. The Central Nervous System. — 5th. — Oxford : Oxford University Press, 2016. — 752 с. — ISBN 978-0190228958. (англ.)

• R. Nieuwenhuys, J. Voogd, C. van Huijzen. The Human Central Nervous System. — 4-те. — New York : Springer, 2008. — 970 с. — ISBN 978-3-540-34684-5. (англ.)

• R. Shane Tubbs, Elias Rizk, Mohammadali M. Shoja, Marios Loukas, Nicholas Barbaro, Robert J. Spinner. Nerves and Nerve Injuries: Vol 1: History, Embryology, Anatomy, Imaging, and Diagnostics. — Academic Press, 2015. — 700 с. — ISBN 978-0124103900. (англ.)

• Ken Ashwell. Neurobiology of Monotremes: Brain Evolution in Our Distant Mammalian Cousins. — Collingwood : CSIRO Publishing, 2014. — 536 с. — ISBN 978-0643103115. (англ.)

• Gerardo De Iuliis, Gerald DeIuliis, Dino Pulera. The Dissection of Vertebrates: A Laboratory Manual. — London : Academic Press, 2007. — 304 с. — ISBN 978-0120887767. (англ.)

• Gary Ostrander. The Laboratory Fish. — London : Academic Press, 2000. — 678 с. — (Handbook of Experimental Animals) — ISBN 978-0125296502. (англ.)

Посилання

• ?нформац?я про нейропат?ю на NINDS [Арх?вовано 15 грудня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)

• ?нформац?я про нейропат?ю на сайт? MAYO Clinic [Арх?вовано 7 кв?тня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)

• ?нформац?я про ?нсульт у вертебро-базилярному басейн? [Арх?вовано 3 травня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)