山梅公路“白改黑”工程开工 力争7月底主路面通车

Зовн?шн? осв?тлення
К?льк?сть п?дписник?в у соц?альних мережах	16 422
Зовн?шн? осв?тлення у В?к?сховищ?

Вуличне осв?тлення, ПАР

百度 北京青年报记者从做了47年婚介的老人朱芳处获悉，这名男子确实存在，其未能找到对象的主要原因是始终不肯降低择偶标准。

Зовн?шн? осв?тлення (ЗО) — осв?тлення вулично-дорожньо? мереж?, житлових квартал?в та масив?в, парк?в, або територ?й будь-яких ?нших об'?кт?в, за допомогою штучних джерел св?тла, перетворенням електрично? енерг?? на св?тлову.

?стор?я

Вуличне осв?тлення ?снувало ще в давнину. Ант?ох?я на Оронт? мала вуличне осв?тлення (Libanios, Or. 11, 267), яке, за словами Амм?ана Марцелл?на, ?перевершувало денне сяйво? (14, 1, 9). У середн? в?ки використовували соснову стружку та лампи, як? спалювали ол?ю або жир. У 16 стол?тт? велик? м?ста мали рудиментарне вуличне осв?тлення, яке часто складалося з? св?тильник?в. У великих м?стах, таких як Лейпциг, ?х встановлювали на висот? людини на роз? будинк?в площ ? вулиць. У надзвичайних ситуац?ях каструл? мали розпалювати сам? громадяни.

Перше встановлення вуличних л?хтар?в у Париж? було здеб?льшого за ?н?ц?ативи Людовика XIV, щоб краще контролювати те, що в?дбува?ться на вулицях. Осв?тлення смоляними каструлями, запроваджене в 16 стол?тт?, виявилося недостатн?м. 2 вересня 1667 року в Париж? було запроваджено комплексне осв?тлення вулиць. Л?хтар? прикр?плювали до будинк?в або л?хтарних стовп?в. Наприк?нц? XVII стол?ття маслян? лампи використовувалися для осв?тлення важливих вулиць Парижа. Приклад Франц?? насл?дували Лондон у 1668 роц?, Амстердам у 1669 роц? та Берл?н у 1679 роц?. Дрогобич отримав прив?лей на осв?тлення вулиць ?скельною ол??ю? з ХV? ст.

У В?дн? перший указ про осв?тлення вулиць ? площ був виданий 24 лютого 1687 року. У результат? 17 лойових св?чок поставили на Dorotheergasse. Лише через р?к весь центр м?ста було осв?тлено 2000 лампами.

На початку XVIII стол?ття Дрезден, Франкфурт-на-Майн? та Базель також запровадили вуличне осв?тлення в 1721 роц?, ? б?льш?сть ?нших великих м?ст насл?дували цей приклад протягом стол?ття.

3 листопада 1731 року в Мюнхен? було встановлено перше так зване ?м?ське осв?тлення?. У перш? к?лька рок?в як паливо використовувався тваринний жир, а в грудн? 1850 року в старому м?ст? було встановлено перш? 1000 газових л?хтар?в. Рапсову ол?ю та нафту почали використовувати дал? в 19 стол?тт?. Незважаючи на погану св?тлов?ддачу, р?пакова ол?я використовувалася для осв?тлення ц?лих вулиць. У м?сцях, де нема? заправок, використовували гасов? л?хтар?.

Починаючи з 19 стол?ття, для осв?тлення використовували ?мпортован? з Н?дерланд?в вуличн? л?хтар? Яна ван дер Гейдена, що працюють на китовому жир?. У той час китовий жир в основному використовувався для живлення вуличного осв?тлення в розвинених м?стах. У Берл?н? була створена спец?альна компан?я для людей з обмеженими можливостями, яка обслуговувала та обслуговувала заклад. У 19 стол?тт? св?тильники оснащувалися в?дбивачами ? вив?шувалися посеред вулиц?. З появою м?ського газу в 1824 роц? в Лондон? було засновано ?мперську континентальну газову асоц?ац?ю з метою осв?тлення газом ус?х великих ?вропейських м?ст.[11] Для цього газ добували з вуг?лля на газових заводах ? по мереж? труб направляли до вуличних л?хтар?в (канделябр?в). Це газове св?тло було представлено в Дрезден? в 1828 роц?.

Винах?д Вернера фон С?менса в 1866 роц? генерувати електроенерг?ю за допомогою динамо-машини дозволив працювати з електричними осв?тлювальними приладами, як? були розроблен? в той же час. У 1879 роц? Вернер С?менс встановив перше електричне вуличне осв?тлення в Берл?н?. Хоча електрику використовували для осв?тлення наприк?нц? 19 стол?ття (наприклад, у Париж? в 1878 роц?), газове осв?тлення частково збереглося в деяких ?вропейських м?стах. Перше пост?йне електричне вуличне осв?тлення в Н?меччин? було введено в експлуатац?ю З?гмундом Шукертом 7 червня 1882 року в Нюрнберз?. В?н наказав встановити три л?хтар? в п?шох?дн?й зон? м?ж Йозефсплац ? Кайзерштрассе. 20 вересня 1882 року Потсдамську площу в Берл?н? було осв?тлено. Верхньоавстр?йське м?сто Штайр осв?тлювало сво? вулиц? (спочатку лише тимчасово) з 2 серпня по 30 вересня 1884 року п?д час Штайрсько? електротехн?чно? виставки, а м?сто Шайббс запровадило перше пост?йне вуличне осв?тлення k.u.k. монарх?я. 12 листопада 1884 року в угорському м?ст? Темешвар, нин? Т?м?шоара в Румун??, було введено електричне осв?тлення. Першим м?стом у Сполучених Штатах, яке усп?шно продемонструвало електричне осв?тлення, був Кл?вленд, штат Огайо, з 12 електричними л?хтарями навколо системи вулиць Public Square Road 29 кв?тня 1879 року. Вобаш, штат ?нд?ана, запалив 4 дугов? лампи Brush, кожна потужн?стю 3000 св?чок, п?дв?шен? над буд?влею суду 2 лютого 1880 року, зробивши м?ську площу ?яскравою, як оп?вдн??.

Близько 1900 року ?снувало два типи вуличного осв?тлення: газове та електричне. Через його легку доступн?сть ? набутий до того досв?д багато м?ст ? мун?ципал?тет?в в?ддали перевагу газовому осв?тленню нав?ть п?сля Друго? св?тово? в?йни. Т?льки поява на ринку нових джерел осв?тлення призвела до в?дходу в?д газових ламп, а п?зн?ше — в?д ртутних ? натр??вих ламп високого тиску. У багатьох м?стах перех?д в?дбувався поступово, на новозбудованих або ран?ше не осв?тлених вулицях встановлювали електричн? л?хтар?, але ?снуюч? газов? л?хтар? в стар?й частин? м?ста спочатку збер?галися. У 2000-х роках частка газових ламп у Н?меччин? впала нижче одного в?дсотка ? продовжу? зменшуватися, хоча в деяких м?стах намагаються зберегти принаймн? частину газових ламп, що залишилися, як пам'ятники. Подальший розвиток зосереджений на використанн? св?тлод?одно? технолог??, а лампи та системи осв?тлення стають б?льш ефективними, щоб зменшити витрати на обслуговування та енерг?ю.

?диним нагадуванням про Альберта Шпе?ра в Берл?н? ? двораменн? канделябри OWA, включно з канделябрами на Кайзердамм? та в Шарлоттенбурзьких воротах.

Функц?? зовн?шнього осв?тлення

Зовн?шн? штучне осв?тлення м?ста, одночасно викону? естетичне, еколог?чне й економ?чне завдання, тому що ? одним з найважлив?ших елемент?в його благоустрою та арх?тектурно-художнього оформлення. Забезпечення св?тлового затишку у веч?рн?й ? н?чний час, досяга?ться за рахунок рац?онально обраних к?льк?сних й як?сних характеристик штучного осв?тлення, що регламентуються нормами.

Осв?тлення м?ст передбача? нормовану величину — яскрав?сть, або осв?тлен?сть поверхонь дорожн?х покритт?в. Норми регламентують значення яскравост? (осв?тленост?) дорожн?х покритт?в, залежно в?д ?нтенсивност? руху транспорту, визначають припустим? величини нер?вном?рност? розпод?лу яскравост? поверхнею дорожнього покриття в поздовжньому й поперечному напрямках, а також припустиме значення характеристики сл?пучо? д?? вуличних св?тильник?в. Ц? обмеження, ? граничними значеннями характеристик якост? осв?тлення. Оск?льки зовн?шн? осв?тлення м?ст, ? елементом середовища перебування м?стян, то воно може впливати на ?хн? повсякденне життя. Залежно в?д характеристик осв?тлювальних установок, останн? мають позитивний ? негативний вплив на як?сть життя громадян ? навколишн? середовище. До негативного, в?дносять так зване ?св?тлове забруднення? м?ського середовища.

?Св?тлове забруднення? — це ефект, що створю?ться осв?тлювальними установками, як? кр?м осв?тлення зон, для яких вони призначен?, додатково осв?тлюють ?нш?, прилегл? зони. Наприклад, св?тильники зовн?шнього осв?тлення або осв?тлювальн? прилади спортивних споруд, площ, арх?тектурних об'?кт?в, осв?чують фасади прилеглих будинк?в ? в?кна житлових будинк?в, що порушу? спок?й мешканц?в. У рекомендац?ях МКО ? обмеження р?вн?в вертикально? осв?тленост?, створювано? випром?нюванням осв?тлювальних прилад?в вуличного й арх?тектурного осв?тлення, що проника? кр?зь в?кна будинк?в. Ц? обмеження, знайшли в?дбиток й у д?йсних в Укра?н?, нормах природного й штучного осв?тлення.

Розс?яне св?тло св?тильник?в дуже вплива? на навколишн? середовище, створенням, як дискомфорту для жител?в, так ? забрудненням н?чного небосхилу через випром?нювання частки св?тлового потоку у верхню п?всферу (Св?тлова зав?са над м?стом ускладню? роботу, наприклад, астроном?в ? льотчик?в, кр?м того, св?дчить про перевитрату електрично? енерг?? на зовн?шн? осв?тлення).

Черешня здавна ? символом Мел?тополя. На фото — св?тлова ?нсталяц?я у центр? м?ста

Великим, ? естетичний вплив осв?тлювальних установок на н?чне й денне обличчя м?ста. Уноч?, п?дсв?чування будинк?в, ансамбл?в ? пам'ятник?в пол?пшу? ?хн?й арх?тектурний вигляд ? сприятливо вплива? на ?хн? сприйняття.

Нарешт?, зовн?шн? осв?тлення, чи-то: осв?тлення вулиць, площ, п?шох?дних зон, зон в?дпочинку й розваг, позитивно вплива? на в?дчуття свободи й безпеки громадян.

Основн? визначення

Об'?кти зовн?шнього осв?тлення — електричне та допом?жне обладнання й електромереж? (у тому числ?, л?н?? електропередач? напругою до 1000 В, апаратура диспетчерського зв'язку, автоматика та телемехан?ка), що забезпечують належну роботу, зг?дно з державними стандартами, техн?чними умовами та нормами, вуличного, об'?ктного та арх?тектурно-декоративного осв?тлення.

Утримання об'?кт?в зовн?шнього осв?тлення — роботи пов'язан? з обслуговуванням та забезпеченням належно? д?? таких об'?кт?в, зг?дно державних стандарт?в, техн?чних умов та норм.

Св?тлоточка — м?сце перетворення електрично? енерг?? на св?тлову у мережах зовн?шнього осв?тлення.

Замовник роб?т з утримання об'?кт?в зовн?шнього осв?тлення — власник або балансоутримувальник об'?кт?в зовн?шнього осв?тлення, що зд?йсню? в?дб?р виконавця на роботи з ?х утримання, або викону? завдання виконавця, самост?йно.

Виконавець роб?т з утримання об'?кт?в зовн?шнього осв?тлення — орган?зац?я, п?дпри?мство або установа незалежно в?д форми власност?, що викону? роботи з утримання об'?кт?в зовн?шнього осв?тлення, ма? в?дпов?дне устаткування та обладнання, ? зд?йсню? свою д?яльн?сть зг?дно чинного законодавства Укра?ни.

Установка прилад?в ЗО

Металева опора зовн?шнього осв?тлення з оголовником на два св?тильники

Осв?тлювальн? прилади зовн?шнього осв?тлення (св?тильники, прожектори) можна встановлювати на спец?ально призначених для такого осв?тлення опорах, а також на опорах пов?тряних л?н?й до 1 кВ, опорах контактно? мереж? електриф?кованого м?ського транспорту вс?х вид?в струм?в напругою до 600 В, ст?нах ? перекриттях буд?вель ? споруд, щоглах (у тому числ? щоглах блискавков?двод?в, як? стоять окремо), технолог?чних естакадах, майданчиках технолог?чних установок ? димових труб, парапетах та огородженнях мост?в ? транспортних естакад, на металевих, зал?зобетонних та ?нших конструкц?ях буд?вель ? споруд незалежно в?д в?дм?тки ?х розташування, можна п?дв?шувати ?х на тросах, укр?плених на ст?нах буд?вель та опорах, а також установлювати на р?вн? земл? та нижче.

Установлювати св?тильники зовн?шнього осв?тлення на опорах ПЛ до 1 кВ сл?д:

• п?д час обслуговування св?тильник?в з телескоп?чних вишок з ?золювальною ланкою, як правило, вище провод?в ПЛ або на р?вн? нижчих провод?в ПЛ у раз? розм?щення св?тильник?в ? провод?в ПЛ з р?зних бок?в опори. В?дстань по горизонтал?, в?д св?тильника до найближчого проводу ПЛ, повинна бути не менше н?ж 0,6 м;
• п?д час обслуговування св?тильник?в з використанням ?нших засоб?в нижче провод?в ПЛ. В?дстань по вертикал? в?д св?тильника до проводу ПЛ (у просв?тл?) повинна бути не менше н?ж 0,2 м, в?дстань по горизонтал? в?д св?тильника до опори (у просв?тл?) повинна бути не б?льше н?ж 0,4 м.

П?д час п?дв?шування св?тильник?в на тросах, потр?бно вживати заход?в для запоб?гання розгойдуванню св?тильник?в п?д д??ю в?тру.

Над про?зною частиною вулиць, дор?г ? площ, св?тильники сл?д установлювати на висот? не менше н?ж 6,5 м.

Над контактною мережею трамвая, св?тильники треба встановлювати на висот? не менше н?ж 8 м до головки рейки, над контактною мережею тролейбуса на висот? не менше н?ж 9 м в?д р?вня про?зно? частини. В?дстань по вертикал? в?д провод?в л?н?й вуличного осв?тлення до поперечок контактно? мереж? або п?дв?шених до поперечок ?люм?нац?йних г?рлянд повинна бути не менше н?ж 0,5 м.

Над бульварами та п?шох?дними дор?жками, св?тильники сл?д встановлювати на висот? не менше н?ж 3 м.

Найменша висота встановлення осв?тлювальних прилад?в для осв?тлення газон?в ? фасад?в будинк?в ? споруд та для декоративного осв?тлення не обмежу?ться за умови, що буде дотримано вимоги 6.1.15. Правил улаштування електроустановок.

Встановлювати осв?тлювальн? прилади у заглибленнях нижче р?вня земл?, дозволя?ться за наявност? дренажних або ?нших аналог?чних пристро?в, для видалення води з приямк?в.

Для осв?тлення транспортних розв'язок, м?ських та ?нших площ, св?тильники можна встановлювати на опорах висотою 20 м ? б?льше за умови забезпечення гарант?? вжиття заход?в для безпеки ?х обслуговування (наприклад, опускання св?тильник?в, улаштування майданчик?в, використання вишок тощо).

Допуска?ться розм?щувати св?тильники в парапетах ? огородженнях мост?в ? естакад з негорючих матер?ал?в на висот? 0,9-1,3 м над про?зною частиною за умови захисту ?х в?д дотику до струмопров?дних частин св?тильник?в.

Опори установок осв?тлення площ, вулиць, дор?г сл?д розташовувати на в?дстан? не менше н?ж 1 м в?д лицьово? гран? бортового каменю до зовн?шньо? поверхн? цоколю опори на маг?стральних вулицях ? дорогах з ?нтенсивним транспортним рухом ? на в?дстан? не менше н?ж 0,6 м на ?нших вулицях, дорогах ? площах. Цю в?дстань, дозволя?ться зменшувати до 0,3 м за умови в?дсутност? маршрут?в м?ського транспорту та вантажних машин. Якщо нема? бортового каменю, в?дстань в?д кромки про?зно? частини до зовн?шньо? поверхн? цоколю опори повинна бути не менше н?ж 1,75 м.

На територ?ях промислових п?дпри?мств, в?дстань в?д опори зовн?шнього осв?тлення до про?зно? частини рекоменду?ться брати не менше н?ж 1 м. Допуска?ться зменшувати цю в?дстань до 0,6 м.

Опори осв?тлення вулиць ? дор?г, як? мають розпод?льн? смуги шириною 4 м ? б?льше, можна встановлювати по центру розпод?льних смуг.

На вулицях ? дорогах, як? мають кювети, допуска?ться встановлювати опори за кюветом, якщо в?дстань в?д опори до найближчо? меж? про?зно? частини не перевищу? 4 м.

Опора не повинна розм?щуватися м?ж пожежним г?дрантом ? про?зною частиною.

Опори на перетинах ? примиканнях вулиць ? дор?г рекоменду?ться встановлювати на в?дстан? не менше н?ж 1,5 м в?д початку закруглення тротуар?в, не порушуючи л?н?? встановлювання опор.

Опори зовн?шнього осв?тлення на ?нженерних спорудах (мостах, шляхопроводах, транспортних естакадах тощо) сл?д встановлювати у створ? огородження у сталевих станинах або фланцях, як? прикр?плюють до елемент?в ?нженерно? споруди.

Опори для св?тильник?в осв?тлення алей ? п?шох?дних дор?г сл?д встановлювати за межами п?шох?дно? частини.

Св?тильники на вулицях ? дорогах з рядковим насадженням дерев, треба встановлювати поза кронами дерев на подовжених кронштейнах, спрямованих у б?к про?зно? частини вулиц?, або сл?д використовувати тросове п?дв?шування св?тильник?в.

Джерела св?тла

Для зовн?шнього осв?тлення можна використовувати будь-як? джерела св?тла.

Для охоронного осв?тлення територ?й п?дпри?мств, якщо охоронне осв?тлення нормально не вмика?ться, а вмика?ться автоматично в?д д?? охоронно? сигнал?зац??, розрядн? лампи застосовувати не допуска?ться.

У наш час (на початку XXI стол?ття), в осв?тлювальних установках зовн?шнього осв?тлення, знаходять застосування: св?тлод?одн? лампи та матриц?, дугов? ртутн? люм?несцентн? лампи типу ДРЛ (поступово виводяться з використання), натр??в? лампи високого тиску ДНаТ, металогалогенн? лампи ДРИ, а також лампи розжарення й, р?дше, в установках арх?тектурного осв?тлення, натр??в? лампи низького тиску ДНаО.

Для осв?тлення б?льших в?дкритих простор?в застосовують ксенонов? лампи типу ДКсТ ? галогенн? лампи розжарення КГ (поступово зам?нюються металгалогеновими та св?тлод?одними лампами / прожекторами), як? використовуються й в осв?тлювальних установках в?дкритих спортивних споруд.

В?дпов?дно до наявних стандартних систем напруги, в електричних осв?тлювальних мережах, джерела св?тла випускаються на ном?нальну напругу 230, 380 В. У вуличних осв?тлювальних установках застосову?ться напруга 230В, джерела св?тла вмикаються на фазну напругу 230 В.

Лампи розжарювання

Д?апазон потужностей ламп розжарювання загального призначення, що застосову?ться в зовн?шньому осв?тленн?, перебува? в ?нтервал? в?д 60 до 500 Вт. Як правило, лампи цих потужностей випускаються на напругу 215—225, 220—230, 230—240, 235—245 В.

У маркуванн? ламп буква В познача? вакуумн? лампи, Г — лампи з газовим наповненням, К — лампи з криптоновим наповненням, Б — б?сп?ральн? аргонов? лампи, БК — б?сп?ральн? криптонов? лампи. Лампи потужн?стю до 150 Вт можуть виготовлятися як у прозорих, так й у матованих, молочних й опалових колбах. Лампи потужн?стю до 200 Вт мають р?зьбовий цоколь Е27; лампи 500 Вт ? б?льше — цоколь Е40; лампи 300 Вт можуть бути як з цоколем Е27 так ? з цоколем Е40.

Св?тлова в?ддача ламп основно? сер??, лежить у межах 7-19 лм/Вт ? п?двищу?ться з? зб?льшенням одинично? потужност? ламп ? знижу?ться з? зб?льшенням ном?нально? напруги. Ном?нальний терм?н служби ламп 1000 годин.

Випром?нювання ламп розжарювання значно в?др?зня?ться в?д денного св?тла. У зв'язку з перевагою у спектр? ламп розжарювання видимого випром?нювання в жовтогаряч?й ? червон?й частинах ? недостачею його в син?й ? ф?олетов?й частинах в?дбува?ться перекручення передач? кольору, тобто п?дсилюються ?тепл?? кол?рн? тони (червон?, жовтогаряч?, коричнев?) ? послабляються ?холодн?? (зелен?, блакитн?, ф?олетов?).

Робота ламп розжарювання практично не залежить в?д умов зовн?шнього середовища, в тому числ? в?д температури. Але характеристики ламп розжарювання дуже чутлив? до р?вня напруги, що п?дводиться. При в?дхиленнях напруги в?д ном?нально? на 1 % св?тловий пот?к ламп зм?ню?ться на ±3,7 %, потужн?сть на +1,5 %, св?тлова в?ддача на ±2,2 %, терм?н служби на ±14 %.

Р?зновидом звичайних ламп розжарювання ? лампи з йодним циклом — кварцов? галогенн? лампи. В осв?тлювальних установках, ран?ше, в основному застосовувалися трубчаст? лампи типу КГ потужн?стю 0,5-1,0-1,5-2,0-5,0-10,0 кВт. Лампи мають форму трубки з кварцового скла з цил?ндричними або плоскими металевими цоколями. Св?тлова в?ддача ламп 22- 26 лм/Вт, терм?н служби 2000 годин, положення гор?ння — горизонтальне.

Лампи типу ДРЛ

Дугов? ртутн? лампи високого тиску з люм?нофорним покриттям на колб? випускають потужн?стю в?д 50 до 2000 Вт, в установках осв?тлення м?ст знаходять застосування лампи потужн?стю в?д 80 до 1000 Вт.

Маркування ламп м?стить так? елементи: Д — дугова, Р — ртутна, Л — люм?несцентна. Цифри п?сля букв в?дпов?дають потужност? ламп у ватах, дал? в дужках — ?червоне в?дношення?, %, цифра п?сля деф?са — номер розробки.

У спектр? випром?нювання ламп типу ДРЛ ?снують два максимуми — у зелен?й ? червон?й частинах спектра; переважними, ? зелен? випром?нювання. Тому при осв?тленн? лампами ДРЛ вс? кольори, кр?м зеленого, сприймаються менш яскравими ? з перекручуванням за кольоров?стю, що ?стотно пог?ршу? передавання кольору. У лампах останн?х розробок застосовують люм?нофори, що перетворюють ультраф?олетове випром?нювання ртутного розряду у в?дсутн? випром?нювання червоно? частини спектра. Як?сть виправлення передач? кольору ламп типу ДРЛ визнача?ться в?дносним вм?стом червоного випром?нювання — в?дношенням св?тлового потоку в червон?й частин? спектра (600—780 нм) до загального св?тлового потоку лампи (?червоне в?дношення?). Лампи випускаються трьох модиф?кац?й з ?червоним в?дношенням? 6, 10, 12-15 %.

Лампи типу ДРЛ випускаються чотирьохелектродними — два основних ? два додаткових електроди, що слугують для полегшення запалювання розряду.

Св?тлова в?ддача ламп типу ДРЛ зроста? з? зб?льшенням одинично? потужност? ламп ? становить в?д 40 до 60 лм/Вт.

Терм?н служби ламп потужн?стю 80-400 Вт становить 18-24 тис. годин, причому до к?нця терм?ну служби св?тловий пот?к знижу?ться до 70 % ном?нального. Лампи характеризуються значними пульсац?ями св?тлового потоку.

При живленн? ламп зм?нним струмом з частотою 50 Гц у схемах з? стандартними ПРА коеф?ц??нт пульсац?? становить 63-74 %.

Процес розгоряння ламп п?сля вмикання трива? 5-7 хв. При перерв? живлення лампи гаснуть ? повторне запалювання в?дбува?ться п?сля ?х остигання протягом 7-10 хв. Лампи допускають будь-яке положення гор?ння. Однак при горизонтальному положенн? дуга в пальнику злегка вигина?ться догори, що призводить до невеликого зниження потужност? й св?тлово? в?ддач?.

Температура навколишнього середовища вплива? на параметри ламп. При в?д'?мних температурах потр?бна б?льш висока напруга запалювання, але лампи над?йно запалюються ? горять з ?снуючими типами ПРА при температур? до ?25oС. При б?льш низьких температурах (нижче ?25oС) для над?йного запалювання ламп необх?дно застосовувати ?ЗУ.

Робочий режим ламп визнача?ться напругою мереж?. При зм?н? напруги на ±1 % св?тловий пот?к зм?ню?ться на ±2,5 %, потужн?сть на ±2 %. Лампи над?йно працюють т?льки при напруз? не менше 90 % ном?нально?.

Натр??в? лампи високого тиску (НЛВТ)

Натр??в? лампи — найб?льш ефективн? джерела видимого випром?нювання. Вони мають найвищу св?тлову в?ддачу й незначне зниження св?тлового потоку при тривалому терм?н? служби (15-20 % за 10 тис. годин гор?ння). Кол?р випром?нювання натр??вих ламп високого тиску ма? при?мний золотаво-б?лий в?дт?нок за рахунок переваги в спектр? жовто-жовтогарячого випром?нювання з довжинами хвиль 560—610 нм.

Запалювання натр??вих ламп високого тиску зд?йсню?ться через пристр?й, що пода? на лампу ?мпульс високочастотно? напруги з ампл?тудою 2-4 кВ. Час роз?гр?ву лампи до набуття стало? яскравост?, становить 5-7 хв. Для повторного запалювання погасло? лампи потр?бний час (2-3 хв) на охолодження розрядно? трубки до температури, за яко?, подаван? ?мпульси напруги достатн? для повторного запалювання розряду.

Натр??в? лампи високого тиску типу ДНаТ виготовляють, як правило, у ц?л?ндр?чн?й прозор?й зовн?шн?й колб?. НЛВТ, призначен? для зам?ни ламп типу ДРЛ.

Серед в?дм?нних рис електричних параметр?в НЛВТ у пор?внянн? з ?ншими РЛВТ (ДРЛ, ДРИ) сл?д зазначити меншу на 25-30 % початкову напругу гор?ння, що п?двищу?ться до к?нця терм?ну служби на 25-30 %, тому для стандартних НЛВТ не можна застосовувати дросел? в?д ДРЛ. При зам?н? ламп типу ДРЛ у наявних св?тильниках лампами ДНаТ, сл?д застосовувати спец?ально для цього призначен? НЛВТ з? зб?льшеною напругою на ламп? й меншим робочим струмом, н?ж у стандартних ламп ДНаТ. Напруга запалювання в них повинна бути нижче напруги мереж?.

На св?тлов? й електричн? параметри НЛВТ напруга мереж? ма? такий же вплив, як ? на параметри ?нших РЛВТ. Пульсац?? св?тлового потоку при живленн? зм?нним струмом частотою 50 Гц становлять близько 70 %.

Натр??в? лампи низького тиску (НЛНТ)

Сучасн? натр??в? лампи низького тиску являють собою U-под?бний пальник з невеликими опуклостями або пряму жолобкову розрядну трубку, вм?щен? в склян? колби. Лампи мають високу св?тлову в?ддачу (у найкращих закордонних зразках до 150 ? б?льше лм/Вт), характеризуються майже однор?дним монохроматичним видимим випром?нюванням у жовт?й частин? спектра. Час роз?гр?ву лампи, становить 10-15 хв. Для запалювання ламп необх?дна напруга 450—500 В, тому ?х включають у мережу через п?двищувальн? автотрансформатори з розс?юванням.

Зм?на електричних характеристик ламп у пер?од розгоряння незначна, вони зм?нюються сл?дом за митт?вими зм?нами напруги мереж?. Пульсац?? св?тлового потоку наближаються до 100 % внасл?док майже повно? без?нерц?йност? розряду.

Металогалогенн? лампи типу ДРИ

Маркування лампи м?стить наступн? елементи: Д — дугова, Р — ртутна, И — з випром?нювальними добавками (йодиди), число — ном?нальна потужн?сть у ватах, цифри п?сля деф?са — номер розробки або модиф?кац??.

Лампи за конструкц??ю под?бн? до ламп типу ДРЛ з пальниками й без або з одним запалювальним електродом. Лампи ДРИ випускаються в колбах ламп типу ДРЛ або у спец?альних цил?ндричних колбах. На параметри ламп ?стотний вплив ма? положення гор?ння: так св?тловий пот?к у горизонтальному положенн? на 15-18 % нижче, н?ж у вертикальному.

Температура навколишнього середовища вплива? на напругу запалювання. Однак при використанн? ?ЗУ п?двищення напруги запалювання з? зниженням температури навколишнього середовища не вплива? на запалювання, тому що ?ЗУ да? ?мпульс напруги з запасом.

На характеристики ламп ДРИ напруга мереж? ма? такий же вплив, як ? на ?нш? РЛВТ, тобто при зм?н? напруги на ±1 % при робот? з? стандартним дроселем св?тловий пот?к ламп м?ня?ться на ±2,5 %, потужн?сть на ±2,2 %.

Пульсац?? св?тлового потоку ламп ДРИ нижче, н?ж у ламп типу ДРЛ, ? становлять близько 30 %. Терм?н служби сучасних ламп ДРИ склада? у середньому 7500-12000 годин, а спад св?тлового потоку до к?нця терм?ну служби б?льше, н?ж у ламп типу ДРЛ. Лампи ДРИ з кварцовим пальником потужн?стю 70, 100, 150 Вт випускають з р?зьбовим цоколем Е27, 250 й 400 Вт — з цоколем Е40. Лампи ДРИ з керам?чним пальником, за винятком лампи потужн?стю 70 Вт, мають р?зьбовий цоколь Е40, лампи 70 Вт — Е27.

Св?тлод?одн? лампи

З появою св?тлод?одних ламп 2007 року, вони почали повсюдно вит?сняти у зовн?шньому осв?тленн?, насамперед, дугов? ртутн? лампи високого тиску, оск?льки мають б?льшу енергоефективн?сть ? не потребують утил?зац??. Для зручност? зам?ни застар?лих ламп у св?тильниках, св?тлод?одн? лампи випускаються з типовими цоколями: Е-14, Е-27, Е-40 та ?нше. Св?тлод?одн? матриц? стали використовувати в прожекторах, паркових св?тильниках та для осв?тлення дор?г.

У 2010-? роки, з'явилися нов? розробки, оск?льки св?тлод?одна технолог?я пройшла довгий шлях. У даний час св?тлод?одн? прожектори досить яскрав?, щоби використовувати ?х для осв?тлення, нав?ть на великих спортивних майданчиках. Основною причиною використання св?тлод?од?в ? низьке енергоспоживання ? той факт, що св?тлод?одн? лампи мають довший строк служби. Перш? св?тлод?одн? прожектори було використано, наприклад, у Велик?й Британ?? для осв?тлення спортивного поля, 24 березня 2014 року.

Живлення установок ЗО

Живлення установок зовн?шнього осв?тлення можна зд?йснювати безпосередньо в?д трансформаторних п?дстанц?й, розпод?льних пункт?в та вв?днорозпод?льних пристро?в (ВРП). Осв?тлювальн? мереж?, як правило, виконують ?з TNC-системою заземлення.

Для живлення св?тильник?в вуличного осв?тлення, а також зовн?шнього осв?тлення промислових п?дпри?мств потр?бно прокладати, як правило, самост?йн? л?н??.

Живлення св?тильник?в допуска?ться виконувати в?д додатково прокладених для цього фазних пров?дник?в, ? PEN-пров?дника пов?тряно? л?н?? електрично? мереж? м?ста, населеного пункту, промислового п?дпри?мства.

Осв?тлювальн? установки м?ських транспортних ? п?шох?дних тунел?в, дор?г ? площ категор?? А за над?йн?стю електропостачання, в?дносять до друго? категор??, решту зовн?шн?х осв?тлювальних установок до третьо? категор??.

Живлення св?тильник?в осв?тлення територ?й м?крорайон?в, сл?д зд?йснювати безпосередньо в?д пункт?в живлення зовн?шнього осв?тлення або в?д мереж вуличного осв?тлення, як? проходять поблизу (кр?м мереж вулиць категор?? А), залежно в?д прийнято? в населеному пункт? системи експлуатац??. Св?тильники зовн?шнього осв?тлення територ?й дитячих ясел-садк?в, загальноосв?тн?х шк?л, шк?л-?нтернат?в, л?карень, шпитал?в, санатор??в, панс?онат?в, будинк?в в?дпочинку, дитячих табор?в, можуть живитися як в?д ув?дних пристро?в цих будинк?в або трансформаторних п?дстанц?й, так ? в?д найближчих розпод?льних мереж зовн?шнього осв?тлення за умови дотримання вимог 6.5.27 ПУЕ.

Живлення осв?тлення в?дкритих технолог?чних установок, в?дкритих виробничих майданчик?в, в?дкритих естакад, склад?в та ?нших в?дкритих об'?кт?в при виробничих буд?влях можна виконувати в?д мереж? внутр?шнього осв?тлення буд?вл?, до якого ц? об'?кти належать.

Живлення св?тильник?в охоронного осв?тлення викону?ться, як правило, по самост?йних л?н?ях.

Живлення осв?тлювальних прилад?в п?д'?зд?в до протипожежних джерел води (г?дрант?в, водойм тощо), сл?д зд?йснювати в?д фаз н?чного режиму мереж? зовн?шнього осв?тлення.

Св?тильники, установлен? б?ля вход?в у будинок, рекоменду?ться при?днувати до групово? мереж? внутр?шнього осв?тлення ? в першу чергу до мереж? осв?тлення безпеки або евакуац?йного осв?тлення, яке вмикають одночасно з робочим осв?тленням.

В установках зовн?шнього осв?тлення св?тильники з розрядними джерелами св?тла повинн? мати ?ндив?дуальну компенсац?ю реактивно? потужност?. Коеф?ц??нт потужност? повинен бути не нижче н?ж 0,85.

У раз? застосування прожектор?в з розрядними джерелами св?тла допуска?ться групова компенсац?я реактивно? потужност?, за яко? необх?дно забезпечувати вимикання компенсувальних пристро?в одночасно з вимиканням компенсувальних установок, реактивну потужн?сть яких вони компенсують.

Виконання мереж ЗО

Металева опора зовн?шнього осв?тлення вулиць

Мереж? зовн?шнього осв?тлення рекоменду?ться виконувати кабельними або пов?тряними л?н?ями з використанням самоутримних ?зольованих провод?в. В об?рунтованих випадках, для пов?тряних розпод?льних мереж осв?тлення вулиць, дор?г, площ, територ?й м?крорайон?в ? населених пункт?в допуска?ться використання не?зольованих провод?в.

Перетини л?н?й з вулицями та дорогами за довжини прогон?в не б?льше н?ж 40 м, допуска?ться виконувати без застосування анкерних опор ? подв?йного кр?плення провод?в.

PEN-пров?дники мереж? загального користування, виконан? не?зольованими проводами, у раз? використання ?х для зовн?шнього осв?тлення, сл?д розташовувати нижче фазних провод?в мереж? загального користування та фазних провод?в мереж? зовн?шнього осв?тлення.

У раз? використання наявних опор, що належать електромережним орган?зац?ям, як? не займаються експлуатац??ю зовн?шнього осв?тлення, фазн? проводи мереж? зовн?шнього осв?тлення допуска?ться розташовувати нижче PEN-пров?дник?в мереж? загального користування.

У м?сцях, де кабельн? л?н?? переходять у пов?трян?, рекоменду?ться передбачати вимикальн? пристро?, як? встановлюють на опорах на висот? не менше н?ж 2,5 м. Установлювати вимикальн? пристро? не сл?д у м?сцях виход?в кабелю з пункт?в живлення зовн?шнього осв?тлення на опори, у м?сцях перетинання кабелем дор?г, а також у м?сцях проходження кабелю через перешкоди.

3адля резервування розпод?льних кабельних л?н?й або л?н?й, як? виконують самоутримними ?зольованими проводами, м?ж крайн?ми св?тильниками сус?дн?х в?др?зк?в для осв?тлення маг?стральних вулиць м?ст, рекоменду?ться передбачати перемички (резервн? кабельн? л?н??), як? нормально вимикаються.

Пов?трян? л?н?? зовн?шнього осв?тлення сл?д виконувати без урахування резервування, а ?х проводи можуть бути р?зного перер?зу вздовж л?н??.

В?дгалуження до св?тильник?в в?д кабельних л?н?й зовн?шнього осв?тлення виконуються, як правило, без розр?зання жил кабелю.

П?д час прокладання зазначених кабельних л?н?й на ?нженерних спорудах сл?д передбачати заходи для зручност? влаштування в?дгалужень в?д кабелю до опори та можлив?сть зам?ни кабелю в?др?зками.

Ув?д кабелю в опори повинен обмежуватися цоколем опори. Цокол? повинн? мати розм?ри, достатн? для розм?щення в них кабельних розгалужень ? запоб?жник?в або автоматичних вимикач?в, як? встановлюють на в?дгалуженнях до осв?тлювальних прилад?в, ? бути обладнаними дверцятами ?з замком для обслуговування.

Допуска?ться використовувати спец?альн? ящики вводу, як? встановлюються на опорах.

Електропроводку всередин? опор зовн?шнього осв?тлення сл?д виконувати ?зольованими проводами в захисн?й оболонц? або кабелями. Всередин? сум?сних опор зовн?шнього осв?тлення та контактних мереж електриф?кованого м?ського транспорту сл?д використовувати кабел? з ?золяц??ю на напругу не менше н?ж 660 В.

Л?н??, що живлять св?тильники, п?дв?шен? на тросах, сл?д виконувати кабелями, як? прокладаються по тросу, самоутримними ?зольованими проводами або не?зольованими проводами, як? прокладають на ?золяторах.

Троси для п?дв?шування св?тильник?в та живильних л?н?й мереж? допуска?ться кр?пити до конструкц?й будинк?в. При цьому троси повинн? мати амортизатори.

У мережах зовн?шнього осв?тлення, як? живлять осв?тлювальн? прилади з розрядними лампами, в однофазних колах перер?з PEN-пров?дник?в повинен дор?внювати фазному.

У трифазних мережах за одночасного вимикання ус?х фазних провод?в л?н?? перер?з PEN-пров?дник?в сл?д вибирати зг?дно ПУЕ.

Прокладання л?н?й, як? живлять прожектори, св?тильники та ?нше електрообладнання, встановлюване на конструкц?ях з блискавков?дводами в?дкритих розпод?льних пристро?в напругою вище 1 кВ, сл?д виконувати в?дпов?дно ПУЕ.

Коеф?ц??нт попиту п?д час розрахунку мереж? зовн?шнього осв?тлення сл?д приймати таким, що дор?вню? 1,0.

На л?н?ях зовн?шнього осв?тлення, як? мають б?льш н?ж 20 св?тильник?в на фазу, в?дгалуження до кожного св?тильника повинно захищатися ?ндив?дуальними запоб?жниками або автоматичними вимикачами.

Див. також

• Осв?тлення робоче
• Осв?тлення авар?йне
• Осв?тлення евакуац?йне
• Осв?тлення напрямне
• Арх?тектурний дизайн осв?тлення
• Прожекторне осв?тлення
• Штучн? джерела св?тла
• Св?тлод?одна лампа
• Металгалогенов? лампи
• Натр??ва газорозрядна лампа
• Ксенонова лампа
• Галогенова лампа
• Компактна люм?несцентна лампа
• Ртутна газорозрядна лампа
• Енергоощадна лампа
• Св?тлорозпод?л
• Кол?рна температура
• Св?тлоф?льтр
• В?дбивач св?тла
• ?ндекс передавання кольору

Л?тература

1. Салтиков В. О. Осв?тлення м?ст: Навч. пос?бник. — Харк?в: ХНАМГ, 2009.- 221 с.
2. ДБН В.2.5-28-2006 ?Державн? буд?вельн? Норми Укра?ни. ?нженерне обладнання будинк?в ? споруд. Природне ? штучне осв?тлення?
3. ДБН В.2.5-28-2018 ?Державн? буд?вельн? Норми Укра?ни. Природне ? штучне осв?тлення?
4. М. О. Шульга, ?. Л. Деркач, О. О. Алексах?н. ?нженерне обладнання населених м?сць: П?дручник. — Харк?в: ХНАМГ, 2007. — 259 с.
5. Справочная книга по светотехнике / Под ред. Ю. Б. Айзенберга. 3-е изд. перераб. и доп. М.: Знак.- 972 с: ил. 2006.
6. ДСТУ 2843-94. Електротехн?ка. Основн? поняття. Терм?ни та визначення. Чинний в?д 2025-08-07. — Ки?в: Держспоживстандарт Укра?ни, 1995. — 65 с.
7. Кнорринг Г. М., Фадин Н. М., Сидоров В. Н. Справочная книга для проектирования электрического освещения.- С- Пб.: Энергоатомиздат, 1992.
8. Правила улаштування електроустановок. Четверте видання, перероблене й доповнене — Х.: Вид-во ?Форт?, 2011.— 736 с.
9. Ачкасов А. ?., Лушк?н В. А., Охр?менко В. М., Кузнецов А. ?., Чернявська М. В., Воронкова Т. Б. Електротехн?ка у буд?вництв?: Навчальний пос?бник. — Харк?в: ХНАМГ, 2009—363 с.
10. Дов?дник с?льського електрика / За редакц??ю кандидата техн?чних наук В. С. Ол?йника. — 3-т? видання, перероблене ? доповнене. — Ки?в, Вид-во ?Урожай?, 1989. — 264 с.

Джерела

• Правила улаштування електроустановок. Вид. 3-?, перероб. ? доповнене, 736 с.
• Техн?чн? правила утримання об'?кт?в зовн?шнього осв?тлення населених пункт?в [Арх?вовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Салтиков В. О. Осв?тлення м?ст: Навч. пос?бник. — Харк?в: ХНАМГ, 2009.- 221 с.
• Укра?нський аматорський фотоблог