学业是什么意思

У В?к?пед?? ? статт? про ?нш? значення цього терм?на: В?ктор?я.

Озеро В?ктор?я
Назва на честь:	В?ктор?я
Рибальський човен на озер? В?ктор?я Рибальський човен на озер? В?ктор?я
1°4′0″ пд. ш. 32°52′0″ сх. д.
Розташування
Кра?на	Танзан?я,  Уганда ?  Кен?я
Геолог?чн? дан?
Частина в?д	Велик? Африканськ? озера
Територ?ально	Велика рифтова долина
Розм?ри
Площа поверхн?	68 870 км2
Висота	1133  м
Глибина середня	40  м
Глибина макс.	83  м
Довжина	337 км
Ширина	250 км
Берегова л?н?я	3440 км
Об'?м	2760 км3
Вода
Пер?од оновлення	24 р?к
Басейн
↑ Водний басейн	Басейн Н?лу
Власний басейн (категор?я)	Q18120944?
Вливаються	Кагера
Вит?кають	Б?лий Н?л (д?лянка носить назву В?ктор?я-Н?л)
Площа басейну	184,000 km2 238,900 km2 макс. км2
Кра?ни басейну	Кен?я  Уганда  Танзан?я
?нше
М?ста та поселення	Букоба (Танзан?я), Мванза (Танзан?я), К?суму (Кен?я), Кампала (Уганда), Ентеббе (Уганда)
Острови	3000
Под??	Уджамаа Шаблон:Озеро: Под?? значн?
Geonames	148996
Вигляд озера з космосу Вигляд озера з космосу
В?ктор?я (озеро) (Африка)
В?ктор?я у В?к?сховищ?

В?кто?р?я, В?ктор?я-Ньянза, Укереве (англ. Victoria, Victoria Nyanza), мовою луо Nam Lolwe, луг. 'Nnalubaale — озеро в Сх?дн?й Африц?, розташоване в тектон?чному прогин? Африкансько? платформи. Найб?льше озеро Африки, на кордон? Кен??, Уганди й Танзан??; ма? багату фауну; розвинен? судноплавство ? рибальство.

В?дкрив озеро ? назвав його на честь Королеви В?ктор?? британський досл?дник Джон Генн?нг Сп?к у 1858 роц?.

?стор?я озера В?ктор?я

Загальн? в?домост?

Перша записана ?нформац?я про озеро В?ктор?я походить в?д арабських торговц?в, як? подорожували внутр?шн?ми маршрутами у пошуках золота, слоново? к?стки та ?нших коштовностей ? раб?в.

В?дома старовинна карта, датована 1154 роком, що разом ?з коментарями ?? автора, мусульманського географа та картографа Мухаммада аль-?др?с?, в?дома п?д назвою ?Книга Рожера?, яка ч?тко в?добража? точне уявлення про озеро В?ктор?я, ? опису? його як джерело Н?лу.

Першим ?вропейцем, який побачив озеро у 1858 роц?, був британський Джон Генн?нг Сп?к, який досяг п?вденного берега п?д час сво?? подорож? з Р?чардом Френс?сом Бертоном, як? вивчали центральну Африку ? знайшли Велик? африканськ? озера. Вважаючи, що в?н знайшов витоки Н?лу, та побачивши цей широкий прост?р в?дкрито? води в перший раз, Сп?к назвав озеро на честь Королеви В?ктор??. Бертон, який в?дновлювався в?д хвороби п?д час сво?? стоянки дал? на п?вдень, перебуваючи на берез? озера Тангань?ка, був обурений в?д того, що стверджував Джон Сп?к, який вважав, що в?н в?дкрив справжн? джерело Н?лу, а Бертон вважав, що це питання ще не вир?шене. Ця публ?чна суперечка сколихнула значну частину тод?шнього наукового середовища, тому ?нш? досл?дники також прагнули або п?дтвердити, або спростувати в?дкриття Сп?ка.

В?домий британський досл?дник ? м?с?онер Дев?д Л?в?нгстон зазнав у певному розум?нн? невдачу у сво?й спроб? перев?рити в?дкриття Сп?ка, п?шовши ще дал? далеко на зах?д ? зам?сть п?дтвердження в?дкрив б?льшост? св?ту систему р?чки Конго. Згодом валл?йсько-американський досл?дник Генр? Мортон Стенл?, за ф?нансування газети Нью-Йорк Геральд, пров?в експедиц?ю, яка таки п?дтвердила ?стинн?сть в?дкриття Джона Сп?ка, об?гнувши все озеро по його узбережжю, та ще й в?дкрив його ?диний вит?к ?з водоспадом на п?вн?чному берез? озера.

Географ?чний об'?кт — озеро В?ктор?я (топон?м?ка)

Загальн? в?домост?

Площа — 68 000 км², довжина — 337 км, найб?льша ширина — 275 км. ? частиною водосховища В?ктор?я. Ма? безл?ч остров?в. Впада? багатоводна р?чка Кагера, вит?ка? р?чка Б?лий Н?л. Озеро судноплавне, м?сцев? жител? займаються рибальством.

П?вн?чне узбережжя озера перетина? екватор. Озеро при максимальн?й глибин? 80 м в?дноситься до досить глибоких озер.

Озеро отриму? величезну к?льк?сть води в?д дощ?в, б?льш н?ж в?д вс?х сво?х приток. Тут дуже рясн? опади.

В околицях озера прожива? 30 м?льйон?в ос?б.

Походження озера

Озеро В?ктор?я ? в?дносно молодим, в його тепер?шньому вигляд? воно сформувалося т?льки 400 000 рок?в тому, коли внасл?док тектон?чних рух?в та значних розлом?в для б?льшост? водяних артер?й рег?ону був перекритий ?хн?й сталий ран?ший пот?к, й б?льш?сть вод хлинули в велику долину-котловину, яка сформувалася внасл?док цих процес?в. Але через таку особлив?сть, як м?лководдя, та обмежений приплив в?д навколишн?х р?чок ? велику площу поверхн? по в?дношенню до його об'?му, озеро було дуже вразливим до кл?матичних зм?н та к?лькост? опад?в. Це п?дтвердили шурфи породи, що д?стали з його дна, як? й показали, що озеро В?ктор?я висихало повн?стю три рази в сво?й ?стор??, ц? цикли висихання, ймов?рно, пов'язан? з минулими льодовиковими пер?одами, (?снують геолог?чно п?дтверджен? випадки, коли опади скорочувалися в усьому св?т?, останн?й раз це було приблизно 17 300 рок?в тому, ? знову воно заповнилося лише на початок 14 700-х рок?в).

У звичайних геолог?чних теор?ях про тектон?ку плит та континент?в в?домо, що вони плавають (перем?щаються) на одному з шар?в розплавлено? породи — магми — на к?лька к?лометр?в в?д земно? кори. Чим вище щ?льн?сть магми ? низька щ?льн?сть континентально? породи (формац??) в?дбува?ться процес пересування континенту поверхнею планети, ?нод? ц? р?зн? тектон?чн? плити стикаються, а ?нод? ? розходяться один в?д одного. Так? величезн? райони стикання чи розходження плит називаються ?зонами субдукц???, де затягуються величезн? блоки осадових пор?д вниз в гарячий камеру-магми, в як?й вони тануть перетворюючись в магму. М?сця земно? кори над розплавленими зонами нагр?ваються, утворюючи вулкани, в яких продовжу?ться тектон?чний цикл — його наземна частина — виверження лави, землетруси, внасл?док яких занурен? в магму донн? площ? виходять на землю у вигляд? лави, створивши цикл руйнування ? реформац??.

Основна теор?я стверджу?, що Великий Розлом виник тому, що т? ж сили, що спричинили субдукц?ю, також створили на дн? океану ? в ?нших областях по вс?й планет? в тр?щини й розломи, утворюючи нову континентальну кору. А через величезн? конвекц?йн? потоки у тепловому баланс? магми, континентально? маси рухаються одна в?д одно?, а також спричиняють значн? розломи земно? кори в цих областях.

В околицях долини Рифт ? найб?льш? вулкани в Африц? ? у св?т?, у тому числ? п?к Кен?я ? гора К?л?манджаро. Деяк? з них потухл? ? в б?льшост? випадк?в це сталося протягом сотень рок?в тому. Вс? вони представляють те, що геологи називають ?щит-вулканами?, як? можуть мати вигляд дивно? плями, сформовано? навколо роз?гр?то? плити з виходом магмою незвично близьких до поверхн? м?сцях (вулкани та розломи). К?л?манджаро й ?нш? к?лька вулкан?в зливаються в б?льш?, структури створюючи г?рський хребет, де ? дуже велик? переломи п?д п?ками, з яких в?дбувалися ран?ше виверження магми. Гора К?л?манджаро, п?к Елгон, п?к Меру ? багато ?нших г?рських формац?й розташован? на вершин? хребта Дуал, що б?ля озера В?ктор?я. Один дуже ц?кавий аспект розлому в тому, що в?н почина?ться як б?фуркац?я та продовження депрес?? Афар, й, петляючи, переходить на зах?д до Рифт-Валл?, навколо озера В?ктор?я ? пот?м вируша? на п?вдень, де озеро Малав? заповню? величезну тр?щину.

Кл?мат

Кл?мат озера В?ктор?я троп?чного типу, при температурах в д?апазон? в?д 16 °C до 27 °C. З травня по липень п?вденн? в?три спричиняють перем?щення водних мас на п?вн?ч озера. К?льк?сть опад?в розпод?лено впродовж всього року, а два волог? пер?оди припадають на кв?тень та вересень-жовтень. Середньор?чна к?льк?сть опад?в становить 1450 мм. С?чень 22 Липень +20

Г?дролог?я (ф?з?ограф?я)

Р?чки озера В?ктор?я

Озеро В?ктор?я отриму? майже вс? (80 %) водн? ресурси з прямих опад?в. Основн? р?чки у Кен?йському сектор?: С?о, Нзойя, Яла, Ньяндо, Сондо М?р?у, Могус? ? М?гор?. Найб?льша р?чка, яка впада? в озеро, — Кагера, притока з зах?дно? сторони озера. ?дина р?чка, що тече з озера Б?лий Н?л (Бахр-ель-Аб?ад), вит?ка? з п?вноч? та впада? спочатку в озеро Кйога пот?м в озеро Альберт ? вже згодом до Н?лу. В?др?зок Б?лого Н?лу в?д озера В?ктор?я до озера Кьога назива?ться ?В?ктор?я Н?лу?, який сформувався ще в далек? 12—14 тис. рок?в тому. Об'?ми води та р?вень ?диного витоку озера в?дбуваються по-сезонно, забезпечуються менше 20 % в?д об'?му (водного) самого озера, решта приходить з дощами. Втрати води, почасти через в?дт?к Б?лого Н?лу, але головною проблемою ? випаровування (в залежност? в?д сезону ? в?тр?в), ця втрата води становить в?д 31 до 124 мм на м?сяць.

Г?дрох?м?чний режим

В озер? виявляються евтрофн? умови. Вони виникли з к?лькох причин: част? виверження та пожеж? в його басейн?, з викидом саж? ? золи, якими було засипано ширш? площ? озера, та п?дживлювалися через приплив р?чок-приток, а також в?д зб?льшення забруднення, пов'язаного з господарюванням вздовж ?? берег?в.

?нш? вчен? явище евтроф?? озера пов'язують з масовим вимирання вид?в Haplochromine. Родюч?сть троп?чних вод (як фауна так ? флора) залежить в?д швидкост?, з якою поживн? речовини озера будуть перероблятися. Р?чки-притоки озера В?ктор?я поряд з водними ресурсами ще й надають сво? поживн? речовини до озера. Чрез це вважа?ться, що б?льша частина поживних речовин озера В?ктор?я замкнен? в донних осадових шарах, ц? вегетативн? елементи розпаду рослин та орган?зм?в накопичуються дуже пов?льно. ?сну? мало сумн?в?в, що Haplochromis в?д?гравали важливу роль у насиченн? детрит ? планктоном водних шар?в озера. Усунення з озера Haplochromis, можливо, сприяло зб?льшенню частоти цв?т?ння вод, як? в свою чергу також можуть нести в?дпов?дальн?сть за масову загибель риби.

Властивост? води

Озеро В?ктор?я ма? глибок? сезонн? вертикальн? перем?шування, коли насправд? озеро ста? ?зотерм?чним. Протягом червня та липня установлений термокл?н руйну?ться п?д сезонним наступом п?вденно-сх?дних в?тр?в ? протягом короткого пер?оду в к?нц? липня основна частина озера ста? ?зотерм?чним по глибин?. Глибина ? ст?йк?сть стрибка температур залежить в?д тривалост? спок?йного й теплого пер?оду, а ?х частота залежить в?д масштаб?в кл?матичних под?й. В озер? В?ктор?я, де термоклин найб?льш часто зустр?ча?ться на глибин? 30—40 м, повне перем?шування ц??? величезно? водойми в?дбува?ться один раз на р?к ? часткове перем?шування в?дбува?ться п?д час тривалих погодних сезон?в.

Узбережжя та населення

Загальн? в?домост?

• Природн? ресурси узбережжя — 29 500 км2 (62 %): Деревопод?бна рослинн?сть та скел? — 7000 км2 (15 %): Трав'яниста рослинн?сть, скел? ? пагорби — 22 500 км2 (47 %)
• С?льськогосподарськ? уг?ддя узбережжя — 15 500 км2 (32 %): общинн? оброблювальн? земл? — 11 000 км2 (23 %): пасовища ? перелогов? земл? — 4500 км2 (9 %): Житловий райони ? ?нше — 2700 км2 (6 %).
• Всього — 47 700 км2 (100 %).

Населення

Скупчення населення (246 ос./км2) дуже сильно контрасту? з майже порожн?ми територ?ями, що оточують рег?он озера В?ктор?я (малообжит? — зах?дн? й п?вденн? райони басейну р?чки Конго та сх?дн? й п?вн?чн? степов? плато Сх?дно? Африки).

Берега озера це площа контакту м?ж народами р?зних мовних груп. Перш? представляють мовну с?м'ю Н?лу та Сахари, що населяють п?вденний Судан, п?вн?чну Кен?ю та Уганду, як? яскраво виражен? особливо в район? на п?вн?чний сх?д в?д озера (луо, календжин…). ?ншу групу представля? мова Банту, характерна народностям, що населяють всю п?вденну Африку (ганд?, сукума, сога лухья …).

По сам?й берегов?й л?н?? озера говорять як на суах?л?, так ? банту, та ще й можна зустр?ти частину франкомовних представник?в. Вони вс? в основному представляють християнськ? рел?г?йн? теч?? — католицьк? ? протестантськ?.

Промислов?сть

• Первинна промислов?сть: Товарних культур (Кава, чай, бавовна, цукрова тростина).

Тваринництво (Молоко, м'ясо)

Рибальство (Н?льський окунь, т?лап?я): Основн? зернов? культури (кава, пшениця, серго)

• Оброблювальна промислов?сть (Кава & обробка чаю, цукор, целюлоза, молочних продукт?в, продукт?в харчування, шк?ри, текстилю)

Транспорт

Пороми з'?днали основн? порти озера В?ктор?я, К?суму, Мванза, Букоба, Ентеббе, порт Белла ? Дж?ндже. Вперше було побудовано в Сполученому Корол?вств? ? введено в експлуатац?ю на початку двадцятого стол?ття як продовження л?н?? зал?зничного п?дключенн? прибережн? м?ста Момбаса в Кен?? в К?суму на озеро [12]. Ц? пороми допомагали в?дкрити в район? Великих озер. У 1996 роц? пором Букоба задля ефективного перем?щення м?ж Букоба ? Мванза ? але через зайву вагу пасажир?в затонув, в результат? чого загинули сотн? людей.

Ресурси озера В?ктор?я та його узбережжя

Флора ? фауна

За 14 000 рок?в п?сля наповнення озера, р?чковими водами, в?дбулася й орган?чна колон?зац?я озера В?ктор?я. Озеро В?ктор?я стало звичним середовищем проживання р?зних вид?в орган?зм?в як? займають вс? еколог?чн? н?ш?. В озер? В?ктор?я прожива? багато ендем?чних вид?в, один з них — цихл?ди. П?сля введення н?льського окуня, розпочався людський механ?зм втручання в природне середовище, насл?дком же стало явище евтроф?кац?? води ? навала г?ацинта, тому автентичне б?ор?зноман?ття р?зко скоротилися. Багато орган?зм?в щезли, "завдяки втручанню людського чинника " деяк? цихл?ди (Haplochromis — прим?ром) стерто з лиця планети. Але на сьогодн?, найвитривал?ш? цихл?ди потроху виживають, уже починають пристосовуватися до цих нових умов, у тому числ? зм?нюючи звички харчування.

Тваринний св?т

По?днання густого л?су, савани, р?дкол?сся ? бол?т створило ?деальн? умови для життя найр?зноман?тн?ших тварин. Деяк? з яких — ун?кальн?. Прим?ром, ситатунга зустр?ча?ться в Танзан?? практично т?льки на остров? Рубондо. Ситатунга — це незвичайна антилопа, яка живе на болотах. Вона надзвичайно кумедна, особливо ц?кав? ?? копита — вони сильно подовжен? (10 см) ? широко розставлен?, як пальмове листя. Кр?м того, тут мешкають слони, носороги, жирафи, шаблерог? антилопи, бегемоти, крокодили, шимпанзе, зелен? мавпи, ?жатц?, мангусти, п?тони, як? можуть проковтнути невелику антилопу, мамби, кобри, гадюки, метелики ? численн? птахи: скопа, орли, чапл?-гол?афи, ?б?си ? корол?вськ? лисиц? та ?нш? др?бн?ш? представники африкансько? фауни.

Птахи

Озеро В?ктор?я ? м?сцем м?грац?? р?зних птах?в.

У болотян?й м?сцевост? озера багато тварин знаходять ?жу ? м?сця для ?снування. Тут живе китоголов (Balaeniceps rex), який живиться рибою, а також жабами, молодими черепахами, ? ? р?дк?сним птахом, яка потребу? охорони. Тут зустр?чаються типов? водно-болотн? види птах?в що мешкають в зарослях пап?русу — Cisticola carruthersi, Acrocephalus rufescens, болотяна мухоловка (Muscicapa aquatica), Bradypterus carpalis ? два види, що знаходяться п?д загрозою зникнення, водяна мухоловка (Chloropeta gracilirostris) ? Laniarius mufumbiri.

Б?ля ур?зу води, ми можемо побачити кулик?в-довгоног?в (Himantopus himantopus), баклан?в (великий баклан (Phalacrocorax carbo) ? африканський баклан, Phalacrocorax african) ? р?зн? чапл? (б?ла ? чубата). С?рий мартин (Larus cirrocephalus) ? крячок чорнодзьобий (Sterna nilotica) зустр?нуться найчаст?ше у в?дкритих акватор?ях дал? в?д берега.

Комахи

Води озера В?ктор?я колон?зували водн? комахи (прим?ром Notonecta та ?нш?), ? ще б?льше личинок р?зних комах. Там над водами озера вони час в?д часу формують сво? колон?? перед появою над узбережжям несучи реальну небезпеку як людям так ? ?х св?йським тваринам. Вони зароджуються та виростають саме в озер?, перебуваючи ще в стан? лялечки ц? види (Trichoptera, Chaoborus (Коретра), Simuliidae, éphémères, Odonates (Бабки), Chironomes (Дзв?нцев?), комар? та ?нш?) стають доросл?шими ? зл?тають. Б?льш?сть з них ? нешк?дливими, але можуть бути причиною деяких хвороб та занепоко?нням для жител?в ц??? м?сцевост?.

Прим?ром деяк? комар? можуть передавати так? захворювання, як маляр?я, ч?кунгунья ? жовта гарячка. На узбережж? при пер?одичних контактах велико? рогато? худоби з мухою цеце, можуть в?дбутися рецидиви сонно? хвороби, саме муха цеце й в?дпов?да? за поширення трипаносома (найпрост?ш?). А Чорн? мухи також можуть передавати хвороби, спричинен? паразитами нематоди (онхоцеркоз, Ф?ляр??дози).

Рослинний св?т

• Основн? види деревно? рослинност? — саванний л?с (Acacia, Albizia ? Butyrospermum)
• Основн? види трав'янисто? рослинн?стю — (Cymbopogon, Hyparrhenia, Londetia ? Cyperus papyrus).
• Основн? види с?льськогосподарських культур — Кукурудза, бавовна, сизаль, тютюн, бобов?, цукрова тростина, кава, сорго, просо, пшениця й коренеплод?в (ман?оки ? т. д.). Maize, cotton, sisal, tobacco, beans, sugar cane, coffee, sorghum, millet, wheat and root crops (cassava, etc.).

Озеро оточене саванами, на п?вн?чному заход? до берег?в п?дступа? вологий листопадно-в?чнозелений екватор?альний л?с, вперем?ж з великими площами п?д вирощування с?льгоспкультур. Великий л?с п?вн?чного узбережжя тягнеться в?д басейну р?чки Конго.

У район? бол?т та на узбережж? або на м?лководд?, ?снують р?зн? види: Poaceae (Miscanthus violaceus, Leersia hexandra) з сфагнових (Sphagnum), Melastomataceae (Dissotis brazzaei), очерет, Рог?з (р?д Typha) з pondweed (р?д Potamogeton) ? л?л?? (Nymphaea caerulea, Nymphaea Lotus).

Уздовж берегово? л?н??, м?сцях захищених в?д хвиль, росте набагато б?льше рослинност?, яка ?нод? проника? в глибину саме деяких приток чи ?нших заводей. Саме серед цих рослин пан?вну роль в?д?гра? пап?рус (Cyperus papyrus), який досяга? висоти чотири або п'ять метр?в. Пап?рус зростав протягом довгого часу на берегах Н?лу (к?лька тисяч рок?в), але нин? в?н зустр?ча?ться т?льки в п?вденн?й частин? Судану ? в район? озера В?ктор?я, де в?н охоплю? велик? площ?. На узбережж? можна зустр?ти р?зноман?ття папорот? (Cyclosorus interruptus var. striatus), ф?кус?в (Ficus verruculosa) ? рослин родини Limnophyton (Limnophyton obtusifolium).

У затишних заводях ? водн? рослини, так? як bladderwort (Utricularia), з Hydrocharitaceae (г?др?лла Валл?снер?я) а ще це ареал зростання водяного гор?ху, чи? плоди ?ст?вн?, Poaceae (злаков?), трава бегемота ? рослин роду Ceratophyllum. Вс? вони допомагають створити середовище ?снування для багатьох др?бних тварин. А водяний салат (Pistia stratiotes), схоже, зник через розповсюдження ?ншо? рослини, водяного г?ацинта — латаття (Eichornia crassipes).

?хт?офауна

• Флора: Прост?ш? орган?зми — макроф?ти Typha spp., Phragmites spp., Cyperus papyrus, Potamogeton spp.

Плавуч? макроф?ти — Vossia.

Складн? (Submerged) макроф?ти — Ceratophyllum demersum, Hydrilla verticillata, Polygonum spp.

Ф?топланктон — Melosira nyassensis, Lyngbya Contorta, Spirulina SPP., Anabaena SPP., Scillatoria SPP., Pediastrum clathratum, Fragillaria SPP., Cyclotella SPP., Cenedesmus SPP., Glenodinium

• Фауна

Зоопланктон — Daphnia SPP., Chydorus Sp., Leptodora Sp. Циклоп Sp., Diaptomus, Caridina nilotica, Philodina SPP., Keratella Sp., Asplanchna brightwelli, Limnocnida Victoriae.

Бентос (на м?лководд?) — Melania tuberculata, Bellamysa sp., Corbicula sp., Caelatura sp., Chaoborus sp., Chironomus sp.

Риба пр?сноводна — niloticus, Tilapia spp., Haplochromis spp., Labeo victorianus, Alestes baremose, Clarias spp., Bagrus docmac, Protopterus aethiopicus, Barbus, Scibe.

В озер? водиться величезна к?льк?сть крокодил?в.

А також тут дос? живе риба Ланг, що жила тут 300 м?льйон?в рок?в тому. Вона може вдихати ? затримувати пов?тря в зябрах, як в легенях. Ця дуже р?дк?сна риба ? сполучною ланкою м?ж звичайними рибами та наземними тваринами.

Озеро В?ктор?я ма? б?льш н?ж 500 вид?в риб, включаючи 300 ендем?к?в в роду Цикл?д?в Haplochromis ? два ендем?чн? види т?лап??, що належать до роду Oreochromis (Oreochromis esculentus ? Oreochromis variabilis). Н?льського окуня (Lates niloticus) ? т?лап?? н?льсько? (Oreochromis niloticus) було завезено в озеро людиною. ? також види Lungfish, або африканських Lungfish (Protopterus aethiopicus), ця риба в?дм?нна тим, що ма? леген? й змушена дихати регулярно на поверхн?. З моменту введення н?льського окуня в 1950-х роках британськими поселенцями б?льш н?ж 200 ендем?чних вид?в ? Haplochromis Oreochromis esculentus зникли й багато вид?в знаходяться п?д загрозою зникнення, нав?ть Lungfish.

Ракопод?бн? широко поширен? в озер? В?ктор?я. ? багато вид?в рачк?в (циклоп?в, Diaptomus …) ostracoda (черепашков?) ? cladocerans (дафн??, босм?на, лептодора, цидорус та ?нш?). Схоже, що в останн? стол?ття, сталася р?зка зм?на в пропорц?ях ракопод?бних всього зоопланктону озера В?ктор?я. Вид рачк?в порядку Cyclopoida зб?льшився з 8 % до 97 % вс??? б?омаси зоопланктону, сталося це м?ж 1927 ? 1990 роками, а рачки порядку Calanoida (наприклад Diaptomus) ? cladocerans зменшилися на 50 ? 40 % в пор?внянн? з 1927 роком — тепер це лише близько 2-1 % (за даними 1990 року). Ця зм?на викликана б?льше через явище евтроф?кац?? вод ? модиф?кац?й хижо? фауни озера. В озер? В?ктор?я ? також два види вищих ракопод?бних, ендем?чного типу: креветки (Caridina nilotica) ? краба (Potamonautes niloticus).

Молюски також ? довол? численними — 126 вид?в ? п?двид?в в озер?, деяк? з яких ? ендем?ки: равлик (Pila ovata, Bellamya Unicolor, Biomphalaria glabrata, Melanoides tuberculatus) ? двостулковий молюск (виду Pisidium, Mutella, Coelatura ? Sphaerium). Озеро В?ктор?я ? домом для дек?лькох вид?в к?льчастих хробак?в, п'явок ? ол?гохет (Малощетинков? черви) (як Алма ем?н?) ? коловертка (виду Brachionux ? Anuraenopsis). Медуза ? також ендем?чним пр?сноводним Limnocnida Victoriae, м?ститься у прибережних районах, як ? губка (як Spongilla nitens) в п?дводних скелястих м?сцях.

Корисн? копалини

Загальн? в?домост?

Корисних копалин в озер? нема?.

Перспективи природокористування та г?дроресурси озера В?ктор?я

Г?дроресурси озера

Г?дроресурс озера прогляда?ться в першу чергу збудованими електростанц?ями на узбережж? та басейн? озера В?ктор?я.

Там де почина?ться вит?к озера В?ктор?я — знаходиться селище Дж?ндже (Уганда). Саме тут 12000 рок?в тому Б?лий Н?л пробився через природну загату з скель та г?рських пасом. У 1952 роц? британськ? колон?альн? ?нженери вдосконалили цю природну греблю та водосховище створивши першу на озер? г?дроелектростанц?ю. Через ?? турб?ни проходить в?д 300 до 1700 кубометр?в води в секунду (в залежност? в?д р?вня води в озер?). У 2002 роц? в Уганд? завершено другий комплексу ГЕС, за сприяння Св?тового банку.

До 2006 року р?вень води в озер? В?ктор?я досяг 80-р?чного м?н?муму, ? Дан?ель Кулл, ? незалежн? г?дрологи з Найроб?, Кен?? та Уганди п?драхували, що вит?к води через г?дростанц?? був приблизно в два рази б?льший, н?ж це допуска?ться в?дпов?дно до попередньо затверджено? угоди, тому це стало основною виною останн?х катастроф?чних зм?н р?вня води в озер?.

Еколог?чн? проблеми

Загальн? в?домост?

Зростання чисельност? населення на узбережж? озера В?ктор?я

Динам?ка зростання чисельност? населення на узбережж? озера В?ктор?я в пор?внянн? з динам?кою зростання чисельност? населення Африки

Динам?ка коливання р?вня води в озер?

Еколог?чний стан озера знаходиться в серйозн?й небезпец? через ?нтенсивне зростання чисельност? м?сцевого населення, суц?льно? вирубки л?с?в по всьому узбережжю, надрозвинено? рибноекспортно? ?ндустр?? ?, як насл?док, зникнення б?льше 50 % м?сцево? риби (ран?ше т?льки вид?в окуня-пеструна нал?чувалося близько 400), г?пертрофованого зростання водоростей ? зливу неочищених ст?чних вод п?дпри?мств ? канал?зац?йних вод прибережних поселень.

З метою зб?льшення погол?в'я риб у води озера був випущений н?льський окунь, що привело до зникнення багатьох вид?в м?сцевих риб. Запод?яний збиток величезний ? в значн?й частц? непоправний. Традиц?йний громадський спос?б життя з його привласнюючим господарством на озер? був зруйнований ? мало-помалу сходить нан?вець.

Окр?м евтроф?кац?? та зливу ст?чних вод, за ?нтенсивне висихання озера в?дпов?дальн? також водн? л?л??. Ц? пр?сновод? рослини, що в?др?зняються надзвичайною ст?йк?стю ? ?нтенсивним розмноженням, були завезен? до Африки на початку XX стол?ття як прикраси. З тих п?р вони ?нтенсивно поширюються. В к?нц? 1990-х водн? л?л?? стали причиною р?зкого скорочення погол?в'я риби в озер? В?ктор?я, оск?льки водн? л?л?? поглинають з води значну к?льк?сть кисню. Кр?м того, ?х вусики ? листя блокують притоки ? в?дтоки вод з озера, ускладнюють рибальство ? судноплавство.

У зв'язку з пад?нням р?вня води в озер? В?ктор?я, на початку 2006 року представник ?Орган?зац?? з? зменшенню насл?дк?в стих?йних лих при ООН? пов?домив, що Уганда спожива? б?льше води з озера, чим це передбачено в?дпов?дним м?жнародним договором, п?дписаним 50 рок?в тому.

Евтроф?кац?я Озера

Озеро п?дда?ться явищу евтроф?кац?? ? людською д?яльн?стю. Наприклад, р?вень фосфору, подво?вся протягом XX стол?ття. Це зб?льшення в основному пов'язано з випуском та ромноженням в озер? популяц?? н?льського окуня, ? комб?новано? д?? та переповненост?-перенаселення (як у людей так ? домашн?х тварин) ? збезл?сення територ?й. Це, ймов?рно, спричинило до вибуху типових ц?анобактер?й, популяц?я яких зб?льшилася майже в с?м раз?в з середини 1960-х рок?в. Ц? бактер?? почали створювати велик? д?лянки на поверхн? озера в 1980-х роках ? викликають цим вс?м загибель риби в?д розладу споживання кисню в озер?.

Латаття — побороти шк?дника

Озеро В?ктор?я, легендарний джерело Н?лу ? колиска ранньо? людсько? цив?л?зац?? могло остаточно втратити свою здатн?сть п?дтримувати життя людини. Довший час в минул? роки рибальсько? села озера В?ктор?я безлюдн?ли, ? м?льйони людей та мешканц?в самого озера стикалися з дислокац??ю та голодом, тому що на другому в св?т? за розм?рами пр?сноводному озер? правив бал водний г?ацинт, ця рослина — Eichhornia crassipes попала сюди з П?вденно? Америки. Занесена бельг?йськими колон?стами з Руанди як проста прикраса на ?х волод?ннях (ставках та р?чках), а пот?м р?чками природним шляхом потрапила до озера В?ктор?я, де цю рослину побачили вперше в 1988 роц?, тод? ще не знали що ця красива кв?тка стане справжн?м лихом, заполонивши майже 60 в?дсотк?в водно? глад? всього озера, а до 1995 року уже 90 %, в?д усього уганд?йського узбережжя, завойоване ц??ю рослиною. Водний г?ацинт розвивався без будь-яких природних ворог?в й сво?ю колон??ю спричинив еколог?чне лихо, в?н задушив в ?сво?х об?ймах? все озеро, зменшуючи рибн? запаси водойми, ? шкодячи м?сцев?й економ?ц?, формуючи товст? мати рослинност? зменшував к?льк?сть кисню в вод? та викликав труднощ? з транспортом, рибальством, створюючи проблеми для г?дроелектростанц?й та питного водопостачання рег?ону. Мешканц? водойми потерпали в?д киснево? дислокац?? й гинули, рибалки пост?йно боролися з щ?льними зарослями цього бур'яну та втрачали терпець в?д м?зерних улов?в, а на берез? ?х чекали родини, котр? довший час жили надголодь, тому й залишали вони обжит? м?сцини, подавалися в м?ста чи ?нш? кра?, а села ?х залишалися пусткою, озеро м?л?ло й б?дн?ло — потроху вмирало.

У 1998 роц? за к?лька м?льйон?в долар?в були закуплен? машини та механ?зми ? були в?дправлен? до озера, така була ?вропейська в?дпов?дь на еколог?чну б?ду п?сля наст?йливих прохань в допомоз? в?д уряд?в прибережних держав та св?тово? громадськост?. Р?зн? св?тов? х?м?чн? компан?? також створили сво? в?дд?лення в Кампал? (Уганда), спод?ваючись залучити ц? та ?нш? кошти й забезпечити вс?м необх?дним для знищення водних бур'ян?в герб?цидами. Т?льки от марно, в чергове водяний г?ацинт перем?г й поширив св?й ареал в ще б?льш?й пропорц??. Згодом ще й Св?товий банк вид?лив 9,3 млн дол. США для вир?шення проблеми водного г?ацинти як частину б?льш?й проблем? великого озера В?ктор?я, та п?дтримавши в?дпов?дно еколог?чного управл?ння проектом (LVEMP).

Але до к?нця 1999 року бур'ян, який охоплю? понад 12 000 га уздовж берег?в Кен?? та Уганд?, раптово зника?. Допомога прийшла, коли на не? вже не чекали. М?льйони долар?в викинутих на сучасн? х?м?чн? препарати, механ?чне втручання в д?яльн?сть озерно? екосистеми та ?нш? сучасн? чи прим?тивн? засоби — не допомагали боротися з цим шк?дником, навпаки подекуди ще й додавали шкоди. Але одного разу, завдяки австрал?йським вченим, та з невеликою але сутт?вою допомогою маленького п?вденноамериканського жучка — було врятовано життя 30 м?льйон?в людей що живуть навколо озера, та ще й надал? вдалося впровадити ефективний метод б?олог?чного контролю на озер? та поступово видаляти бур'яни-руйн?вники озера В?ктор?я зовс?м не шкодячи навколишньому середовищу. До засмучених х?м?к?в ? продавц?в спецтехн?ки, при?дналися ще й частина чиновник?в, бо неспод?вано цей бур'ян почав пропадати — в ч?м причина — без су?ти й пор?вняно невеликих ф?нансових витратах вдалося зупинити експанс?ю морського-г?ацинта (потроху почав в?дновлюватися верхн?й шар води), ? тепер з'явилася над?я що з озером буде все гаразд — воно з роками в?дновиться.

Статус озера та туристичн? можливост?

Статус озера

• Орган?зац?? ?з захисту озера

Партнерською орган?зац??ю ?Живих озер? на озер? В?ктор?я ? OSIENALA (Товариство друз?в озера В?ктор?я), некомерц?йна громадська орган?зац?я, яка заре?стрована в Кен??, однак активна також у Танзан?? й Уганд?. 150 ?? член?в становлять рибалки, селяни, дружини, гуртки натурал?ст?в, громади, неурядов? орган?зац?? та науков? ?нститути рег?ону.

Нин? OSIENALA займа?ться боротьбою з б?дн?стю 4 м?льйон?в абориген?в Кен?? ? прагнути зм?цнити потенц?ал сус?дських ? родових громад з тим, щоб орган?зувати ?х д?яльн?сть та самоконтроль ? самозахист навколишнього середовища в ?хньому рег?он?. В наш час^[коли?] заснований ?нащадок? Товариства друз?в озера В?ктор?я — м?жнародна орган?зац?я ECOVIC — Орган?зац?я сх?дноафриканських громад з менеджменту ресурс?в озера В?ктор?я.

Запов?дники озера В?ктор?я

На територ?? озера знаходяться знаменит? запов?дники та Нац?ональн? парки. Найц?кав?ший Нац?ональний парк острова Рубондо — Rubondo Island (450 кв. Км). Ун?кальн?сть Рубондо в тому, що тут не можна перем?щатися на машин? (з метою збереження навколишнього середовища). ? це дозволя? п?д час п?ших прогулянок побачити тварин з б?льш близько? в?дстан?, а н?ж на джип?. На остров? нема? хижак?в, тваринний ? рослинний св?т Рубондо надзвичайно багатий ? р?зноман?тний.

Тварини ? рослини

У його водах водиться величезна к?льк?сть крокодил?в, а також тут дос? живе риба ланг, що жила тут 300 м?льйон?в рок?в тому.

На територ?? озера знаходиться знаменитий нац?ональний парк острова Рубондо (450 км²).

На остров? Рубондо нема? хижак?в, тваринний ? рослинний св?т Рубондо надзвичайно багатий. По?днання густого л?су, савани ? бол?т створило ?деальн? умови для життя найр?зноман?тн?ших тварин. Деяк? з яких — ун?кальн?. Наприклад, ситатунга зустр?ча?ться в Танзан?? практично т?льки на остров? Рубондо. Ситатунга — це незвичайна антилопа, що живе на болотах. Кр?м того, тут мешкають слони, носороги, жирафи, бегемоти, крокодили, шимпанзе, зелен? мавпи, ?жатц?, мангусти, п?тони, як? можуть проковтнути невелику антилопу, мамби, кобри, гадюки, метелики й чисельн? птиц?: скопи, орли, чапл?-гол?афи, ?б?си та корол?вськ? морозюки.

Посилання

• вир?шення питань з латаття-шк?дника [Арх?вовано 12 жовтня 2008 у Wayback Machine.]
• статистичн? дан? про озеро