CBA集锦-易建联砍大两双伤退 吉林113-119广东;

Поширен?сть укра?нсько? мови на поч.XX ст.

百度 未来，金融城三期将拥江发展，延伸交子大道东西绿轴，依托轨道交通站点复合开发，打造最国际最时尚的西部金融名片。

Укра??нська мо?ва (вимовля?ться [ukrɑ'jin?s?kɑ 'm??ɑ]) — мова, поширена у п?вденно-сх?дн?й ?вроп?, належить до слов'янсько? групи ?ндо?вропейсько? мовно? родини. ?дина державна мова в Укра?н? та одна з трьох оф?ц?йних мов у Придн?стров'?.

Укра?нською мовою говорять в Укра?н?, прикордонних територ?ях сус?дн?х кра?н, де здавна мешкають укра?нц?, а також у кра?нах, куди свого часу ви?хала значна к?льк?сть укра?нц?в (укра?нська д?аспора).

Розмовна мова п?вденних район?в Рус? X—XIII ст. ? одним з етап?в розвитку сучасно? укра?нсько? мови.

Морфолог?я

В укра?нськ?й мов? вид?ляються десять частин мови:

• самост?йн? (можуть виконувати синтаксичн? рол? член?в речення — п?дмета, присудка, додатка, означення та обставини) — ?менник, д??слово, прикметник, числ?вник, займенник, присл?вник,
• службов? (не виконують синтаксичних ролей у реченн?) — сполучник, прийменник, частка, вигук.

?менник, прикметник, числ?вник, займенник ? д??слово ? зм?нюваними частинами мови слова (в?дм?нюються ? д??в?дм?нюються), ?нш? ? незм?нюваними.

?менник

?менник – це частина мови, яка назива? предмет ? в?дпов?да? на питання хто? що?

В укра?нськ?й мов? ?менники мають так? граматичн? характеристики:

• мають один з трьох род?в: чолов?чий, ж?ночий, середн?й (множинн? ?менники не мають роду — окуляри, кан?кули, грош?). Р?д ?менник?в формально виража?ться у зак?нченнях самого ?менника (ромашка), у зак?нченнях прикметника (зак?нчення ий — а — е: б?ле волосся), у зак?нченнях д??слова в минулому час? (зак?нчення ? — а — о: собака гавкав), у суф?ксах (студентка, укра?нець, поетеса).
• зм?нюються за числами: одниною, множиною та дво?ною.
• зм?нюються за в?дм?нками: називний — хто-що? (брат, мова), родовий — кого-чого? (брата, мови), давальний — кому-чому? (брату/ов?, мов?), знах?дний — бачу кого-що? (брата, мову), орудний — ким-чим? (братом, мовою), м?сцевий — на/у/по кому-чому? (на брат?/ов?, у мов?), кличний — хто-що? (брате, мово). ?менники в непрямих в?дм?нках, як правило, виконують синтаксичну роль додатка, а також означення та обставини залежно в?д лексичного значення.

В?дм?нювання ?менник?в залежить в?д роду ?менника, в?д його зак?нчення в називному в?дм?нку однини (тобто в?д його словниково? форми), в?д к?нцевого приголосного основи ?менника. За цими ознаками визначено чотири в?дм?ни ?менника ? групи (м'яка, тверда, м?шана) у ? ? ?? в?дм?н?.

I в?дм?на

До ? в?дм?ни належать ?менники:

• переважно ж?ночого роду на -а/-я: троянда, мр?я, Ганнуся, вежа,
• чолов?чого роду на -а/-я: Микола, ?лля, во?вода,
• сп?льного (ж?н./чол.) роду на -а/-я: листоноша, суддя, Чайка, нероба.

Под?л ?менник?в I в?дм?ни на групи

Тверда	М’яка	М?шана
Твердий (нешиплячий) приголосний основи: стр?ха, хата,	Будь-який м’який: земля, з?лля, п?сня,	Твердий шиплячий: хаща, тиша, л?вша.

Тверда група

В?дм?нок	Однина		Множина
Називний	р?к-а	сирот-а	р?к-и	сирот-и
Родовий	р?к-и	сирот-и	р?к-?	сир?т-?
Давальний	р?ц-?	сирот-?	р?к-ам	сирот-ам
Знах?дний	р?к-у	сирот-у	р?к-и	сир?т-?
Орудний	р?к-ою	сирот-ою	р?к-ами	сирот-ами
М?сцевий	(на) р?ц-?	(на) сирот-?	(на) р?к-ах	(на) сирот-ах
Кличний	р?к-о	сирот-о	р?к-и	сирот-и

М'яка група

В?дм?нок	Однина		Множина
Називний	земл-я	мр?-я	земл-?	мр?-?
Родовий	земл-?	мр?-?	земель-?	мр?й-?
Давальний	земл-?	мр?-?	земл-ям	мр?-ям
Знах?дний	земл-ю	мр?-ю	земл-?	мр?-?
Орудний	земл-ею	мр?-?ю	земл-ями	мр?-ями
М?сцевий	(на) земл-?	(у) мр?-?	(на) земл-ях	(у) мр?-ях
Кличний	земл-е	мр?-?	земл-?	мр?-?

М?шана група

В?дм?нок	Однина	Множина
Називний	веж-а	веж-?
Родовий	веж-?	веж-?
Давальний	веж-?	веж-ам
Знах?дний	веж-у	веж-?
Орудний	веж-ею	веж-ами
М?сцевий	(на) веж-?	(на) веж-ах
Кличний	веж-е	веж-?

Зауваження до в?дм?нкових форм першо? в?дм?ни

• ?менник пан? з зак?нченням -? ? запозиченням не в?дм?ню?ться. Цей ?менник в?домий також у форм? однини паня, що ? впливом ?нших ?менник?в на -я; у ц?й форм? в?н в?дм?ню?ться за зразком ?менник?в першо? в?дм?ни. У л?тературн?й мов? цей ?менник може мати подв?йн? форми. Зр?дка цей ?менник зустр?ча?ться також у форм? пан?я.
• У давальному та м?сцевому в?дм?нках однини ?менник?в твердо? групи к?нцев? приголосн? основи [?], [k], [x] перед зак?нченням -? переходять у [z?], [t?s?], [s?]: вага — ваз?, рука — руц?, свекруха — свекрус?.
• Паралельне зак?нчення -ю у кличному в?дм?нку однини мають ?менники, що належать до м'яко? групи ? позначають пестлив? назви: бабус-ю, мамун-ю, Вал-ю, Тон-ю, Тол-ю. Воно з'явилося за аналог??ю до ?менник?в друго? в?дм?ни.
• ?менник ж?ночого роду першо? в?дм?ни д?вчина у множин? ма? форму, сп?льну з формою множини ?менника четверто? в?дм?ни середнього роду д?вча, ? в?дм?ню?ться за зразком ?менник?в четверто? в?дм?ни.
• ?менники людина, дитина, курка, гуска у множин? втрачають суф?кси (люди, д?ти, кури, гуси ) ? в?дм?нюються за зразком ?менник?в ?pluralia tantum? (?менник?в, що вживаються т?льки в множин?).
• Особливост? форм ?менник?в родового в?дм?нка множини:
  • в?дбува?ться чергування останнього голосного основи [о] з [?]: особа — ос?б, сирота — сир?т, нога — н?г.
  • нема? чергування найчаст?ше в односкладових ?менниках, особливо у словах ?ншомовного походження (мод, норм, нот, доз), а з багатоскладових у тих, що характеризуються нерухомим наголосом (долонь, колод, розмов, нагород, установ).
  • окрем? ?менники можуть мати подв?йн? форми: лоз ? л?з, нор ? н?р, коз ? к?з, голов ? гол?в, коров ? кор?в, панчох ? панч?х.
  • у деяких ?менниках к?нцевий [е] закритого складу чергу?ться з [?]: береза — бер?з, череда — чер?д.
  • якщо в к?нц? основи зб?гаються два приголосних звуки, то м?ж ними з'являються голосн? [о] або [е] (в?дбува?ться чергування [о], [е] з ?).
    • вставний [о] характерний для ?менник?в з твердим к?нцевим — переважно задньоязиковим — приголосним (думка — думок, ж?нка — ж?нок, казка — казок).
    • вставний [е] характерний для ?менник?в з м'якими к?нцевими приголосними (вишня — вишень, земля — земель) ? для ?менник?в з твердими сонорними (зр?дка губними) приголосними основи (весна — весен, борозна — борозен, цар?вна — цар?вен).
    • багато ?менник?в, передус?м ?ншомовного походження, не мають вставних звук?в (у сполученнях сонорних, або щ?линного ? проривного приголосних): банд, барв, битв, б?рж, бомб, букв, варт, веранд, верб, верст, в?льх, жертв, карт, клятв, ламп, мавп, тайн, фарб, ф?рм, шахт.
    • ряд ?менник?в може мати паралельн? форми з? вставним голосним ? без нього: крихот (крих?т) ? крихт, ?скор ? ?скр, служеб ? служб.
    • у родовому в?дм?нку множини ?менник сосна ма? форми сосон ? сосен, ?менник дошка — дощок.
  • Нетипов? зак?нчення:
    • -ей мають ?менники стаття (статей), с?м'я (с?мей), миша (мишей), свиня (свиней);
    • -?в мають ?менники тесля (тесл?в), сус?да (сус?д?в); староста (старост?в ? старост), баба (баб?в ? баб), губа (губ?в ? губ), легеня (леген?в ? легень).
  • У знах?дному в?дм?нку множини
    • ?менники, як? позначають ос?б, мають форму, сп?льну з родовим в?дм?нком: бачу ж?нок, сестер, роб?тниць,
    • для назв неживих предмет?в використовуються переважно форми називного в?дм?нка: беру книжки, статт?, груш?,
    • для назв деяких св?йських тварин, комах у знах?дному в?дм?нку множини вживаються обидв? форми родового ? називного в?дм?нк?в: пасу свиней ? свин?, овець ? в?вц?, кор?в ? корови, к?з ? кози, гусей ? гуси; маю бдж?л ? бджоли.
• В орудному в?дм?нку множини деяк? ?менники п?д впливом ?менник?в третьо? в?дм?ни мають паралельне зак?нчення -ми: свинями ? свиньми, сльозами ? сл?зьми.

II в?дм?на

До ?? в?дм?ни належать ?менники:

• чолов?чого роду, як? не мають зак?нчення -а /-я (к?нь, мармур, клей, батько, Дн?про),
• середнього роду, як? в?дм?нюються без суф?кс?в (село, поле, сонце, затишшя, листя),
• сп?льного роду, як? не мають зак?нчення -а /-я а також ?менники з суф?ксом -ищ(е) (доцент, астроном, Гайдай, в?трище, бородище).

Под?л ?менник?в II в?дм?ни на групи

Тверда	М’яка	М?шана
Твердий (нешиплячий) приголосний основи: озеро, в?тер, абзац,	Будь-який м’який: вод?й, з?лля, князь, стор?ччя,	Твердий шиплячий: плащ, плече, кущ.
	Середн?й р?д на -е з основою на приголосний (кр?м шиплячого): поле, сонце.

Под?л ?менник?в II в?дм?ни чолов?чого роду на -р на групи

Тверда	М’яка	М?шана
?менники, що зак?нчуються на -р, у яких наголос при в?дм?нюванн? не переходить з основи на зак?нчення (на -р, -а?р, -ер, -?р, -и?р, -?р, -?р, -ур, -юр, -яр): сир, зв?р, комар, сн?гур, гектар, шофер, кар’?р, касир, пап?р, професор, абажур, г?пюр, юв?ляр.	?менники, що зак?нчуються на ненаголошений склад -ар, -ир, а саме: т?, у яких при в?дм?нюванн? (особливо у множин?) наголос переходить з основи на зак?нчення: буква?р — букваря?, кобза?р — кобзаря?, пухи?р — пухиря?; т?, що мають наголос на ?ншому склад? основи: бо?ндар, ко?зир, л??кар, пи?сар.	?менники, як? зак?нчуються т?льки на -яр ? означають фах чи р?д занять (наголос у непрямих в?дм?нках також переходить з основи на зак?нчення): вугля?р, п?сня?р, скля?р.

Тверда група

В?дм?нок	Однина		Множина
Називний	степ-?	батьк-о	степ-и	батьк-и
Родовий	степ-у	батьк-а	степ-?в	батьк-?в
Давальний	степ-ов?/у	батьк-ов?/у	степ-ам	батьк-ам
Знах?дний	степ-?	батьк-а	степ-и	батьк-?в
Орудний	степ-ом	батьк-ом	степ-ами	батьк-ами
М?сцевий	(у) степ-у	(на) батьк-ов?/у	(у) степ-ах	(на) батьк-ах
Кличний	степ-е	батьк-у	степ-и	батьк-и

М'яка група

В?дм?нок	Однина		Множина
Називний	день-?	гай-?	дн-?	га-?
Родовий	дн-я	га-ю	дн-?в	га-?в
Давальний	дн-ю/ев?	га-ю/?в?	дн-ям	га-ям
Знах?дний	день-?	гай-?	дн-?	га-?
Орудний	дн-ем	га-?м	дн-ями	га-ями
М?сцевий	(по) дн-ю	(у) га-ю	(по) дн-ях	(у) га-ях
Кличний	день-?	га-ю	дн-?	га-?

М?шана група

В?дм?нок	Однина	Множина
Називний	кущ-?	кущ-?
Родовий	кущ-а	кущ-?в
Давальний	кущ-у/ев?	кущ-ам
Знах?дний	кущ-?	кущ-?
Орудний	кущ-ем	кущ-ами
М?сцевий	(у) кущ-?	(у) кущ-ах
Кличний	кущ-?	кущ-?

Зауваження до в?дм?нкових форм ?менник?в друго? в?дм?ни

У родовому в?дм?нку однини ?менники чолов?чого роду мають зак?нчення -а(-я) (для ч?тко окреслених предмет?в ? понять) чи -у(-ю) (для неч?тко окреслених предмет?в ? понять).

Зак?нчення -а(-я) мають так? групи ?менник?в:

• назви ос?б та ?стот: аб?тур??нта, коня, комара, Дмитра,
• назви конкретних предмет?в, як? п?ддаються л?чб?: зошита, ножа, ол?вця,
• власн? назви населених пункт?в: Ужгорода, Тернополя,
• назви водних об'?кт?в з наголошеним зак?нченням: Дн?пра, Д?нця,
• назви довжини, площ?, ваги, об'?му, часових пром?жк?в: метра, грама, тижня (але року, в?ку),
• ?менники-терм?ни: атома, квадрата, в?дм?нка,
• назви буд?вель та ?хн?х частин: парника, коридора, гаража.

Зак?нчення -у(-ю) мають ?менники, що позначають:

• матер?али та речовини: цукру, меду, оцту, п?ску,
• явища природи: в?тру, туману, граду,
• сукупн?сть: хору, гурту (але табуна),
• середовище або прост?р: лугу, простору, горизонту,
• назви держав ? територ?й: Криму, Китаю,
• назви установ, заклад?в, орган?зац?й: парламенту, вокзалу, театру,
• почуття, псих?чний ? ф?зичний стан: болю, см?ху
• д??, процеси: в?дходу, пере?зду, крику, виступу,
• абстрактн? поняття: розуму, миру, характеру, настрою, вантажу

У давальному в?дм?нку однини ?менники мають паралельн? зак?нчення. У назвах ?стот переважають флекс?? -ов?, -ев?, а у назвах не?стот здеб?льшого вживаються -у, -ю.

У знах?дному в?дм?нку однини деяких ?менник?в (назв не?стот) можлив? паралельн? зак?нчення: писати лист ? листа, зр?зати дуба ? дуб, дати н?ж ? ножа, полагодити приймач ? приймача, узяти ст?лець ? ст?льця.

У називному ? кличному в?дм?нках множини деяк? ?менники мають специф?чн? форми: комар?, хабар?, пазур?, сн?гур?, зв?р?, друз?; вуса ? вуси, в?вса (? в?вси), хл?ба (? хл?би з ?ншим значенням); оч?, плеч?.

У родовому в?дм?нку множини ?менники на -анин, -янин втрачають елемент -ин ? мають нульове зак?нчення: м?щанин — м?щан, галичанин — галичан (але осетин?в, грузин?в, мордвин?в). Особливими ? так? форми сл?в: чоб?т, циган; гостей, коней, грошей, очей, плечей (? пл?ч); почутт?в, пов?р'?в, присл?в'?в, мор?в.

Деяк? ?менники в орудному в?дм?нку множини мають паралельн? зак?нчення: г?стьми (? гостями), к?ньми (? конями), чоб?тьми (? чоботами, чоботями), кол?ньми (? кол?нами), крильми (? крилами). Особливими ? так? форми сл?в: очима, плечима.

Ф?ксуються так? чергування:

• голосних -о- та -?-: р?к-? — рок-у,
• приголосних г, к, х та з, ц, с у м?сцевому в?дм?нку: луг-? — у луз-?, байрак-? — у байрац-?, горох-? — у горос-?.

III в?дм?на

До III в?дм?ни належать ?менники:

• ж?ночого роду, як? мають нульове зак?нчення: кров, усп?шн?сть, сов?сть, любов.
• ?менник мати.

В?дм?нков? форми ?менник?в III в?дм?ни

В?дм?нок	Однина		Множина
Називний	т?нь-?	н?ч-?	т?н-?	ноч-?
Родовий	т?н-?	ноч-?	т?н-ей	ноч-ей
Давальний	т?н-?	ноч-?	т?н-ям	ноч-ам
Знах?дний	т?нь-?	н?ч-?	т?н-?	ноч-?
Орудний	т?нн-ю	н?чч-ю	т?н-ями	ноч-ами
М?сцевий	(у) т?н-?	(у) ноч-?	(у) т?н-ях	(у) ноч-ах
Кличний	т?н-е	ноч-е	т?н-?	ноч-?

Зауваження до в?дм?нкових форм III в?дм?ни

Форми непрямих в?дм?нк?в в?д ?менник?в, що означають абстрактн? поняття простору (височ?нь-?, глибоч?нь-?, далеч?нь-?, широч?нь-?), кр?м знах?дного та орудного, вживаються р?дко — ?х зам?нюють в?дпов?дн? словоформи першо? в?дм?ни з суф?ксом -ин(а): височин-а, глибочин-а, широчин-а.

В орудному в?дм?нку однини ?менники III в?дм?ни мають зак?нчення -у (граф?чно -ю), причому:

• якщо основа ?менника зак?нчу?ться одним приголосним (кр?м губного та р), то п?сля голосного перед зак?нченням цей приголосний подовжу?ться (на письм? подвою?ться): височ?нн-ю, в?сс-ю, в'язз-ю, м?дд-ю,
• якщо основа ?менника зак?нчу?ться сполученням приголосних або на губний (б, п, в, м, ф), а також на р, щ, то подовження не в?дбува?ться: верф'-ю, мат?р'-ю, рад?ст-ю.

Оск?льки до III в?дм?ни належать ?менники, що позначають не?стоти, то флекс?я кличного в?дм?нка не була вироблена, а з'явилася за аналог??ю до флекс?? ?менник?в першо? в?дм?ни м'яко? групи (земл-е, п?сн-е, над?-?): в?ст-е, смерт-е, любов-е.

Для розмежування омон?м?чних форм родового, давального, м?сцевого в?дм?нк?в однини, називного, знах?дного, кличного в?дм?нк?в множини, а також називного ? знах?дного однини необх?дно мати хоча б м?н?мальний контекст: не в?дмовлятися в?д подорож?; завдячувати подорож?; бути у подорож? до ?тал??; подорож? допомагають людин?; любити подорож?; о подорож?, ви найкращ? л?ки.

Б?льш?стю в?дм?нкових форм з ?менниками III в?дм?ни зб?га?ться ?менник мати, у якому при в?дм?нюванн? з'явля?ться формотворчий суф?кс -ер-, який в закритому склад? переходить в -?р-:

В?дм?нок	Однина	Множина
Називний	мат-и	мат-ер-?
Родовий	мат-ер-?	мат-ер-?в
Давальний	мат-ер-?	мат-ер-ям
Знах?дний	мат-?р-?	мат-ер-?в
Орудний	мат-?р’-ю	мат-ер-ями
М?сцевий	(у) мат-ер-?	(у) мат-ер-ях
Кличний	мат-и, мам-о	мат-ер-?

Ф?ксуються так? чергування:

• голосних -о- та -?- в суф?ксах ?менник?в: [рад'?с'т'-? — радос'т'-?], [с'?л'ь-? — сол'-?].
• приголосних:
  • губних (б, п, в, м, ф) та р з? сполученням ?х з j: [кров-? — кровj-у]
  • за наявн?стю-в?дсутн?стю подовження: [галуз'-? — галуз':-у],
  • за тверд?стю-м'як?стю: [галуз'-? — галуз-е].

У ряд? ?менник?в III в?дм?ни, що в форм? однини та в називному ? знах?дному в?дм?нках множини мають наголос на корен?, в ?нших в?дм?нках множини наголошу?ться флекс?я: н?ч-? — ноч-? — ноч-ей — ноч-ам — ноч-ами, але: т?нь-? — т?н-? — т?н-ей — т?н-ям — т?н-ями.

IV в?дм?на

До IV в?дм?ни належать ?менники середнього роду, як? в?дм?нюються ?з суф?ксом -ат- /-ят-, -ен- (ча?ня, лоша, каченя, плем'я, т?м'я). IV в?дм?на об'?дну? переважно ?менники — назви малих ?стот ? предмет?в: кошеня, рученя, ведмежа, теля, д?вча.

В?дм?нювання ?менник?в четверто? в?дм?ни

В?дм?нок	Однина		Множина
Називний	курч-а	?м'-я	курч-ат-а	?м-ен-а
Родовий	курч-ат-и	?м-ен-?/?м'-я	курч-ат-?	?м-ен-?
Давальний	курч-ат-?	?м-ен-?	курч-ат-ам	?м-ен-ам
Знах?дний	курч-а	?м'-я	курч-ат-?	?м-ен-а
Орудний	курч-ам	?м-ен-ем/?м'-ям	курч-ат-ами	?м-ен-ами
М?сцевий	(на) курч-ат-?	(по) ?м-ен-?	(на) курч-ат-ах	(по) ?м-ен-ах
Кличний	курч-а	?м'-я	курч-ат-а	?м-ен-a

Зауваження до в?дм?нкових форм ?менник?в четверто? в?дм?ни

В ?менник?в IV в?дм?ни ф?ксуються так? зм?ни у непрямих в?дм?нках:

• додавання до основи ?менника формотворчих суф?кс?в -ат-, -ен-, що ? характерною ознакою ц??? в?дм?ни:

Приклади ?менник?в з суф?ксом -ат-		Список ?менник?в з суф?ксом -ен-
Називний	Родовий	Називний	Родовий
гус-я	гус-ят-и	?м'-я	?м-ен-?
курч-а	курч-ат-и	плем'-я	плем-ен-?
тел-я	тел-ят-и	с?м'-я	с?м-ен-?
д?вч-а	д?вч-ат-и	т?м'-я	т?м-ен-?
лош-а	лош-ат-и	вим'-я	вим-ен-?

У родовому в?дм?нку множини ?менник?в з суф?ксом -ен- в к?нцевому закритому склад? нема? переходу е в ? внасл?док вир?вняння основ: ?мен-?, племен-?, але: вим'-?в, т?м'-?в.

• приголосних за тверд?стю-м'як?стю: теляти — телят?.
• наявн?сть паралельних форм:
  • в ?менниках з суф?ксом -ен-:
    • у родовому в?дм?нку однини: ?мен-? й ?м'-я,
    • в орудному в?дм?нку однини: племен-ем ? плем'-ям.
  • в ?менниках з суф?ксом -ат-:
    • у знах?дному в?дм?нку множини:
      • ?менники — назви тварин мають подв?йн? форми: телят-? ? телят-а,
      • для назв неживих предмет?в використовуються переважно форми називного в?дм?нка: (узяв) кол?щат-а, бровенят-а,
      • ?менники, як? позначають ос?б, мають форму, сп?льну з родовим в?дм?нком: (зустр?в) д?вчат-?, малят-?.
• Наголос:
  • нерухомий для ?менник?в з суф?ксом -ат-: курч-а — курчат-и — курчат-а — курчат-ам — курчат-ами,
  • рухомий для ?менник?в з суф?ксом -ен-, у множин? переважно наголошу?ться флекс?я: ?м'-я — ?мен-? — ?мен-ем та ?м'ям — ?мен-а — ?мен-ам — ?мен-ами.

Прикметник

Прикметник – самост?йна частина мови, що вказу? на ознаку предмета ? в?дпов?да? на питання який? яка? яке? як?? чий? чия? чи?? чи??

В укра?нськ?й мов? прикметники зм?нюються за родами, числами та в?дм?нками — форми прикметника залежать в?д форм в?дпов?дного ?менника, з яким прикметник узгоджу?ться: стрункий юнак — стрункого юнака, струнко? топол?, струнк? д?вчата — струнких д?вчат. Морфолог?чними ознаками прикметника в укра?нськ?й мов? ? р?д, число, в?дм?нок ? група в?дм?нювання прикметника.

Як?сн? прикметники, виражаючи ознаку, яка може виявлятися б?льшою або меншою м?рою, мають ступен? пор?вняння — вищий ? найвищий, кожен з? ступен?в ма? дв? форми — просту ? складену.

Вищий ступ?нь

• Проста форма утворю?ться за допомогою суф?кс?в -?ш, -ш: добрий — добр?ший, милий — мил?ший, довгий — довший, м?цний — м?цн?ший. У деяких прикметниках при цьому можуть випадати суф?кси -к-, -ок-, -ек-: тонкий — тонший, глибокий — глибший, далекий — дальший. При додаванн? суф?кса -ш- можуть виникати звуков? сполуки, як? на письм? позначаються буквами жч ? щ. Л?тера щ пишеться у прикметниках вищий, товщий (товст?ший), кращий. Сполучення л?тер жч пишеться у прикметниках ближчий, важчий, вужчий, дорожчий, дужчий, нижчий, тяжчий.
• Складена форма утворю?ться за допомогою додавання до прикметника сл?в б?льш, менш: яскравий — б?льш яскравий, швидкий — менш швидкий.

Найвищий ступ?нь

• Проста форма утворю?ться за допомогою додавання до прикметника вищого ступеня преф?кса най-: дорожчий — найдорожчий, м?цн?ший — найм?цн?ший. Значення найвищого ступеня пор?вняння можна посилити преф?ксами як-, що-: якнайдорожчий, щонайменший.
• Складена форма утворю?ться за допомогою додавання до прикметника сл?в найб?льш, найменш, а також додаванням до прикметника вищого ступеня сл?в в?д ус?х (за вс?х), над усе: тривожний — найб?льш тривожний, тривожн?ший над усе.

Присв?йн? прикметники (утворюються в?д назв людей ? тварин) першо? в?дм?ни творяться за допомогою суф?кса -ин (к?нцев? приголосн? тв?рно? основи [г], [к], [х] чергуються з [ж], [ч], [ш]: Ольга — Ольжин, т?тка — т?тчин), друго? в?дм?ни — за допомогою суф?кса -?в (-?в), який чергу?ться з -ов, -ев (-?в) (дядько — дядьк?в, дядькового, л?кар — л?кар?в, л?каревого).

Незначна к?льк?сть прикметник?в чолов?чого роду поряд з загальновживаною повною формою ма? коротку (незм?нну) форму: ясен, др?бен, зелен, повен, славен, красен, винен, потр?бен, певен, годен, ладен, рад.

Повн? форми прикметник?в можуть мати:

• Нестягнену форму (лише прикметники ж?ночого та середнього роду) у називному та знах?дному в?дм?нках однини ? множини: гарная, гарне?, гарн??; синяя, син??, син?? (зустр?чаються здеб?льшого у народн?й творчост? та поетиц?).
• Стягнену форму (? основною, загальновживаною): гарна, гарне, гарн?; синя, син?, син?.

В?дм?нювання прикметник?в залежить в?д групи, до яко? прикметник належить (твердо? чи м'яко?). За особливим зразком в?дм?нюються складн? прикметники, другою частиною яких ? -лиций.

Займенник

Займенник це частина мови, що вказу? на предмети, ознаки або к?льк?сть, не називаючи ?х. Займенники, под?бно до ?менник?в, прикметник?в ? числ?вник?в, в?дпов?дають на питання хто? що? який? чий? ск?льки? (н?що, вони, той, всякий, ст?льки).

Синтаксичн? ознаки займенник?в

У реченн? займенник може бути тим же членом речення, що й ?менник, прикметник, числ?вник:

• п?дметом (вчора я ходив у школу; ми просто йшли; хтось зазирнув у в?кно);
• означенням (зараз розпов?м про сво? плани; ц? д?вчатка не з нашого класу);
• додатком (трохи заробив соб? грошей; щось тебе не бачу);
• обставиною (вс? з?бралися коло вчителя; розум?ння шукайте в соб?);
• ?менною частиною складного присудка (щось ти сьогодн? н?який).

Розряди займенник?в за значенням

Займенники за сво?м лексичним значенням ? морфолог?чними ознаками под?ляються на дев’ять розряд?в:

• особов?: я, ти, в?н, вона, воно, ми, ви, вони;
• зворотний: себе;
• питальн?: що? хто? ск?льки? який? чий? котрий?
• в?дносн?: що, хто, ск?льки, який, чий, котрий;
• присв?йн?: м?й, тв?й, наш, ваш; його, ??, ?хн?й, св?й;
• вказ?вн?: цей, оцей, сей, той, ст?льки, такий, отакий;
• означальн?: весь, всякий, сам, кожний, самий, ?нший;
• неозначен?: абихто, абищо, будь-який, ск?льки-небудь;
• заперечн?: н?що, н?який, н?чий, ан?хто, ан?що, ан?який.

Морфолог?чн? ознаки займенника

Головн? морфолог?чн? ознаки займенника - це:

• р?д (якщо ?):
  • чолов?чий (в?н, котрий, м?й, ан?чий, наш);
  • ж?ночий (вона, котра, моя, ан?чия, наша);
  • середн?й (воно, котре, мо?, ан?чи?, наше).
• число (якщо ?):
  • однина (весь, вся, все, цей);
  • множина (вс?, ц?).
• в?дм?нок:
  • називний (хто, тв?й);
  • родовий (кого, твого);
  • давальний (кому, тво?му);
  • знах?дний (кого, тв?й (твого));
  • орудний (ким, тво?м);
  • м?сцевий ((на)кому/на к?м, (на)тво?му/тво?м).

Займенники мають словозм?нну морфолог?чну ознаку в?дм?нка (хто- кого, кому, ким, (на) кому).

Займенники, сп?вв?дносн? з прикметниками, можуть мати, кр?м в?дм?нка, ще й словозм?нн? морфолог?чн? ознаки роду та числа (чий- чия, чи?, чи?).

Особов? займенники

Особов? займенники вказують на ос?б, ?нших ?стот, предмети, явища ? поняття (я, ти, в?н, вона, воно, ми, ви, вони). Особов? займенники зм?нюються за числами ? в?дм?нками; займенник в?н зм?ню?ться також за родами.

Особовий займенник я вказу? на розпов?дача (я це повинен сказати).

Займенник ти вказу? на особу, до яко? зверта?ться розпов?дач (а ти не брав мо?х зошит?в?)

Займенник ми вказу? на те, що розпов?дач об’?дну? себе ще з кимось, напр., розпов?да? про себе й сво?х друз?в чи знайомих (ми вчора були у л?с?).

Займенник ви вказу? на ос?б, до яких зверта?ться розпов?дач (ви х?ба про це не чули?).

Займенники в?н, вона, воно вказу? на особу, яка не бере участ? в розмов? або на предмет, про який ?де мова (вона добре п?дготувалася до уроку; воно було дуже смачне).

Займенник вони вказу? на деяку к?льк?сть ос?б, що також не беруть участ? в розмов? або на предмети, про як? розпов?да? опов?дач (вони довго ще будуть над цим думати; вони зовс?м не коштовн?).

Займенник в?н сп?вв?дноситься з ?менниками чолов?чого роду, вона – з ?менниками ж?ночого роду, воно – з ?менниками середнього роду, займенник вони сп?вв?дноситься з ?менниками вс?х чотирьох род?в у множин? (в?н п?днявся; вона п?д?йшла; воно стрибнуло; вс? вони- гарн? люди);

В?дм?нювання особових займенник?в

Одн? займенники зм?нюються за в?дм?нками, як ?менники (хто, в?н, що, я), ?нш? – за родами, числами ? в?дм?нками, як прикметники (н?чий, ваш, деякий).

Займенники ск?льки, ст?льки зм?нюються за в?дм?нками, як числ?вник два.

В?дм?нювання особових займенник?в в?дбува?ться за такою схемою:

В?дм?нок	Однина		Множина
Називний	я	ти	ми	ви
Родовий	мене	тебе	нас	вас
Давальний	мен?	тоб?	нам	вам
Знах?дний	мене	тебе	нас	вас
Орудний	мною	тобою	нами	вами
М?сцевий	(на) мен?	(на) тоб?	(на) нас	(на) вас

В?дм?нок	Однина			Множина
	чолов?чий р?д	ж?ночий р?д	середн?й р?д
Називний	в?н	вона	воно	вони
Родовий	його (до нього)	?? (до не?)	його (до нього)	?х (до них)
Давальний	йому	?й	йому	?м
Знах?дний	його (на нього)	?? (на не?)	його (на нього)	?х (на них)
Орудний	ним	нею	ним	ними
М?сцевий	(на) ньому (на н?м)	(на) н?й	(на) ньому (на н?м)	(на) них

Зворотний займенник

Зворотн?й займенник себе вказу? на того, хто викону? д?ю. В?н не ма? ан? роду, ан? числа ? називного в?дм?нка; зм?ню?ться за в?дм?нками.

Зворотн?й займенник може бути в?днесений до будь-яко? особи, одн??? чи багатьох (батько сам себе не вп?знав; я себе дуже добре тепер розум?ю; хлопц? побачили себе у цьому списку).

У реченн? зворотний займенник виступа? додатком, ?нколи- обставиною (я сам на себе не схожий; нав?ть не уявляю соб?, як би я жив дал?; н?чого п?д собою не бачу).

В?дм?нювання зворотнього займенника себе в?дбува?ться за такою схемою:

В?дм?нок
Називний	—
Родовий	себе (до себе)
Давальний	соб?
Знах?дний	себе (на себе)
Орудний	собою
М?сцевий	(на) соб?

Питальн? займенники

Питальн? займенники м?стять у соб? запитання про особу (хто?), предмет (що?), ознаку (чий? який? котрий?), к?льк?сть (ск?льки?).

Займенники хто, що, ск?льки зм?нюються за в?дм?нками; чий, який, котрий- за родами, числами ? в?дм?нками, як прикметники.

Займенники котрий, який (яка, яке, як?) в?дм?нюються, як прикметники твердо? групи:

В?дм?нок	Однина (чол. р?д)	Множина (ж?н. р?д)
Називний	котрий	яка
Родовий	котрого	яко?
Давальний	котрому	як?й
Знах?дний	котрий, котрого	яку
Орудний	котрим	якою
М?сцевий	(на) котрому	(на) як?й

В?дм?нювання ?нших питальних займенник?в:

В?дм?нок
Називний	хто	що
Родовий	кого (до кого)	чого (до чого)
Давальний	кому	чому
Знах?дний	кого (на кого)	що
Орудний	ким	чим
М?сцевий	на кому (на к?м)	на чому (на чим)

В?дм?нок	Однина			Множина
	чолов?чий р?д	ж?ночий р?д	середн?й р?д
Називний	чий	чия	чи?	чи?
Родовий	чийого	чи??	чийого	чи?х
Давальний	чийому (чи?му)	чи?й	чийому (чи?м)	чи?м
Знах?дний	чий (чийого)	чию	чи?	чи? (чи?х)
Орудний	чи?м	чи?ю	чи?м	чи?ми
М?сцевий	(на) чийому (на чи?му, на чи?м)	(на) чи?й	(на) чийому (на чи?му, на чи?м)	(на) чи?х

В?дносн? займенники

В?дносн? займенники виконують роль сполучених сл?в для при?днання п?дрядних речень до головних. Це т? ж питальн? займенники, але без запитання (хто, що, ск?льки, чий, який, котрий).

В?дм?нювання в?дносних займенник?в в?дбува?ться так само, як ? питальних.

Присв?йн? займенники

Присв?йн? займенники вказують на принадлежн?сть предмета перш?й (м?й, наш), друг?й (тв?й, ваш), трет?й (його, ??, ?хн?й) чи будь-як?й (св?й) особ?.

Присв?йн? займенники (кр?м його, ??) зм?нюються за родами, числами ? в?дм?нками, як прикметники. Займенники його, ?? - незм?нн?.

В?дм?нювання присв?йних займенник?в м?й, св?й, тв?й в?дбува?ться за такою схемою:

В?дм?нок	Однина			Множина
	чолов?чий р?д	ж?ночий р?д	середн?й р?д
Називний	м?й	моя	мо?	мо?
Родовий	мого	мо??	мого	мо?х
Давальний	мо?му	мо?й	мо?му	мо?м
Знах?дний	м?й, мого	мою	мо?	мо? (мо?х)
Орудний	мо?м	мо?ю	мо?м	мо?ми
М?сцевий	(на) мо?му (на мо?м)	(на) мо?й	(на) мо?му (на мо?м)	(на) мо?х

Присв?йн? займенники наш, ваш в?дм?нюються, як прикметники твердо? групи:

В?дм?нок	Однина (чол. р?д)	Множина (ж?н. р?д)
Називний	наш	ваша
Родовий	нашого	вашо?
Давальний	нашому	ваш?й
Знах?дний	наш, нашого	вашу
Орудний	нашим	вашим
М?сцевий	(на) нашому	(на) ваш?й

Займенник ?хн?й в?дм?ню?ться, як прикметник м'яко? групи:

В?дм?нок
Називний	?хн?й
Родовий	?хнього
Давальний	?хньому
Знах?дний	?хн?й, ?хнього
Орудний	?хн?м
М?сцевий	(на) ?хньому

Вказ?вн? займенники

Вказ?вн? займенники вказують на предмет (сей, цей, той), ознаку (такий), к?льк?сть (ст?льки).

Займенники той (отой) зм?нюються за родами, числами ? в?дм?нками, як прикметники.

Займенник ст?льки зм?ню?ться лише за в?дм?нками.

Вказ?вн? займенники той (отой) в?дм?нюються:

В?дм?нок	Однина			Множина
	чолов?чий р?д	ж?ночий р?д	середн?й р?д
Називний	той	та	те	т?
Родовий	того	т??? (то?)	того	тих
Давальний	тому	т?й	тому	тим
Знах?дний	той, того	ту	те	т? (тих)
Орудний	тим	т??ю (тою)	тим	тими
М?сцевий	(на) тому (на т?м)	(на) т?й	(на) тому (на т?м)	(на) тих

Вказ?вн? займенники цей (оцей) та р?дковживаний сей в?дм?нюються:

В?дм?нок	Однина			Множина
	чолов?чий р?д	ж?ночий р?д	середн?й р?д
Називний	цей	ця	це	ц?
Родовий	цього	ц???	цього	цих
Давальний	цьому	ц?й	цьому	цим
Знах?дний	цей, цього	цю	це	ц? (цих)
Орудний	цим	ц??ю	цим	цими
М?сцевий	(на) цьому (на ц?м)	(на) ц?й	(на) цьому (на ц?м)	(на) цих

Займенник ст?льки в?дм?ню?ться, як числ?вник два:

В?дм?нок
Називний	ст?льки
Родовий	ст?лькох
Давальний	ст?льком
Знах?дний	ст?льки, ст?лькох
Орудний	ст?лькома
М?сцевий	(на) ст?лькох

Означен? займенники

Означальн? займенники вказують на узагальнену ознаку (кожний, всякий (усякий), весь (увесь, ввесь), ?нший, сам, самий, самuй).

Означальн? займенники весь (увесь, ввесь) в?дм?нюються за такою схемою:

В?дм?нок	Однина			Множина
	чолов?чий р?д	ж?ночий р?д	середн?й р?д
Називний	весь (увесь, ввесь)	вся (уся)	все (усе)	вс? (ус?)
Родовий	всього	вс???	всього	вс?х
Давальний	всьому	вс?й	всьому	вс?м
Знах?дний	весь, всього	всю	все	вс? (вс?х)
Орудний	вс?м	вс??ю	вс?м	вс?ма
М?сцевий	(на) всьому (на вс?м)	(на) вс?й	(на) всьому (на вс?м)	(на) вс?х

Означальн? займенники кожний, всякий (усякий), ?нший, сам, самий, самuй в?дм?нюються, як прикметники твердо? групи:

В?дм?нок	Однина			Множина
	чолов?чий р?д	ж?ночий р?д	середн?й р?д
Називний	кожний	кожна	кожне	кожн?
Родовий	кожного	кожно?	кожного	кожних
Давальний	кожному	кожн?й	кожному	кожним
Знах?дний	кожний, кожного	кожну	кожне	кожн? (кожних)
Орудний	кожним	кожною	кожним	кожними
М?сцевий	(на) кожному (на кожн?м)	(на) кожн?й	(на) кожному (на кожн?м)	(на) кожних

Неозначен? займенники

Неозначен? займенники вказують на неозначену (нев?дому) особу, предмет, ознаку чи к?льк?сть (абихто, абищо, абиякий, дехто, дещо, деякий, дечий, декотрий, будь-хто, будь-що, будь-який, будь-чий, хто-небудь, що-небудь, який-небудь, чий-небудь, ск?льки-небудь, казна-хто, казна-що, казна-який, казна-ск?льки, хтось, щось, якийсь, чийсь, котрийсь, ск?лькись).

Неозначен? займенники мають т? ж морфолог?чн? ознаки, що й питальн? займенники, в?д яких вони утворюються.

З частками казна-, хтозна-, будь-, небудь- займенники пишуться через деф?с (казна-хто, хтозна-чий, будь-який, ск?льки-небудь), а з частками аби-, де-, -сь- разом (абиякий, дещо, хтось).

Якщо м?ж часткою ? займенником ? прийменник, то вс? три слова пишуться окремо (будь для кого, аби з ким, хтозна в чому).

Неозначен? займенники в?дм?нюються так, як питальн? займенники, в?д яких вони утворилися.

Заперечн? займенники

Заперечн? займенники вказують на в?дсутн?сть особи, предмета, ознаки чи к?лькост? (н?хто, н?що, н?який, н?чий, н?ск?льки).

Заперечн? займенники мають т? ж морфолог?чн? ознаки, що й питальн? займенники, в?д яких вони утворюються за допомогою частки н?.

З часткою н? заперечн? займенники пишуться разом. Проте якщо м?ж часткою ? займенником ? прийменник, то вс? три слова пишуться окремо (н? в якому, н? для чого, н? для кого).

Заперечн? займенники в?дм?нюються так, як ? питальн? займенники.

Морфолог?чний розб?р займенник?в

Запиш?ть слово. Визначте частину мови цього слова.

Знайд?ть початкову форму (називний в?дм?нок; для займенник?в прикметниково? форми- називний в?дм?нок однини чолов?чого роду).

Визначте розряд за значенням: особовий, зворотний, присв?йний, вказ?вний, означальний, в?дносний, неозначений чи заперечний.

Визначте морфолог?чн? ознаки: р?д (якщо ?), число (якщо ?), в?дм?нок.

Визначте синтаксичну роль слова.

Розбер?ться у правопис? слова (як воно пишеться).

Д??слово

Д??слово – самост?йна частина мови, яка назива? д?ю або стан предмета ? в?дпов?да? на питання що робить предмет? що з ним робиться?

В укра?нськ?й мов? д??слово ма? 4 часи:

• давноминулий: читав був
• минулий: читав
• тепер?шн?й: чита?
• майбутн?й, який ма? дв? форми: просту читатиме ? складну буде читати

Ус? д??слова под?ляються на два види: доконаний ? недоконаний. Щоб передати завершен?сть д??, сл?д уживати д??слова доконаного виду — наприклад, зам?сть писати — написати. Доконан? д??слова не мають форм тепер?шнього часу.

У тепер?шньому та майбутньому час? д??слова в?дм?нюються за особою та числом. У минулому час? — за родом та числом (характеристики особи нема).