美国白宫庆祝复活节 总统特朗普变身“孩子王”
| В?йськова справа та |
| В?йна |
|---|
В?йсько?ва опера?ц?я — у загальному вигляд? явля? собою форму ведення бойових д?й оперативними (оперативно-стратег?чними) об'?днаннями збройних сил; сукупн?сть узгоджених й вза?мозв'язаних за метою, завданнями, м?сцем й часом одночасних ? посл?довних битв, бойових та спец?альних д?й, удар?в, маневру та д?й в?йськ (сил), що проводяться на ТВД або стратег?чному (операц?йному) напрям? за ?диним замислом ? планом для вир?шення стратег?чних, оперативних завдань у визначеному район? у встановлений пер?од часу.
?снують р?зн? способи визначати масштаб.
За масштабом операц?? бувають:[джерело?]
У стратег?чних операц?ях можуть проводитися к?лька фронтових, у фронтов?й — дек?лька арм?йських операц?й. Основними показниками операц?? ?: к?льк?сть в?йськ (сил), що беруть участь в операц??, просторовий розмах (ширина смуги д?й, глибина), тривал?сть, динам?чн?сть, напружен?сть бойових д?й.
Сучасна в?йськова наука под?ля? операц?? на стратег?чний, оперативний та тактичний р?вень:[1][2]
- Стратег?чний р?вень оперу? концепц?ями нац?онально? безпеки або р?шеннями р?вня театру во?нних д?й;
- Оперативний р?вень в?дпов?да? за планування в?йськових кампан?й та масштабних операц?й;
- Тактичний р?вень оперу? битвами, боями та окремими бойовими з?ткненнями.
За часом проведення операц?? бувають — першими ? наступними.[джерело?]
Залежно в?д сфери ведення бойових д?й — сухопутних в?йськ, морськ?, протипов?трян? та пов?трян?. Особливим видом операц?й ? сп?льн? (пов?трянодесантн?, морськ? десантн? та протидесантн?) або за участ? к?лькох вид?в збройних сил.
Операц?? за сво?ми ц?лями можуть бути наступальними ? оборонними.
Зародження операц?й було обумовлено низкою чинник?в, ? насамперед сутт?вим зб?льшенням рухливост? в?йськ ? п?двищенням оперативност? управл?ння. Бойов? д?? стали вестися на б?льш широких фронтах одночасно на дек?лькох операц?йних напрямках ? на велику глибину. На цих напрямках зазвичай д?яли велик? угруповання в?йськ у вигляд? арм?й. Виникла необх?дн?сть ув'язування проведених ними битв.
Так, у в?йнах початку XIX стол?ття з'являються елементи перших операц?й. У австро-прусск?й (1866) ? французько-прусськ?й (1870—1871) в?йнах риси в?йськових операц?й б?льш виразно проявляються в узгодженн? зусиль велико? к?лькост? в?йськ, що д?ють на широких фронтах. У рос?йсько-японськ?й в?йн? 1904—1905 в?йська протиборчих стор?н, оснащен? далекоб?йною артилер??ю, кулеметами ? нов?тн?ми засобами зв'язку, розгорталися по фронту на десятки ? сотн? к?лометр?в. Для вир?шення сп?льних завдань було потр?бне об'?днання зусиль вже дек?лькох арм?й. В?дбува?ться подальше оформлення арм?йських ? зародження фронтових операц?й; одночасно зароджуються також операц?? в?йськово-морського флоту.
У пер?од Першо? св?тово? в?йни масштаби бойових д?й колосально зб?льшилися. Д?? фронт?в ? арм?й стали направлятися на вир?шення певного стратег?чного або оперативного завдання, поставленого верховним або фронтовим командуванням. В?дбува?ться подальше оформлення операц?й на море (Ютландська морська битва 1916 року).
У кампан?ях 1914—1915 рр. операц?? мали маневренний характер, в?др?знялися великим розмахом. Фронт (група арм?й) наступав у смуз? 300—400 км, глибина операц?? досягала 200 км ? б?льше, тривал?сть — до 1 м?с, середн?й темп наступу становив 6—8 км на добу ? б?льше. Для кампан?й 1916 року найб?льш типовими були операц?? по прориву позиц?йно? оборони, просторовий розмах ?х був вкрай обмежений, а темпи обчислювалися десятками метр?в на добу. Винятком була операц?я рос?йського П?вденно-Зах?дного фронту вл?тку 1916 року, в ход? котро? його в?йська просунулися на глибину до 150 км. Однак проблема розвитку операц?й у глибину так ? залишилася невир?шеною до к?нця в?йни. Для оборонних операц?й, як? набули широкого застосування, характерною була жорстка ешелонована оборона з розгалуженою системою траншей, зосередження резерв?в на напрямку наступу головних сил противника, використання ?х для контратак ? контрудар?в.
У пер?од м?ж св?товими в?йнами теор?я п?дготовки ? ведення операц?? удосконалювалася з урахуванням техн?чного оснащення арм??, бойового досв?ду ? розвитку во?нного мистецтва ймов?рних противник?в. Так, у Радянському Союз? у 1922—1924 у В?йськов?й академ?? РСЧА був введений курс ?Ведення операц?й?, а в 1924 видано пос?бник з ведення операц?й — ?Вище командування?. Найзначн?шим досягненням радянського в?йськового мистецтва в цей пер?од стала розробка теор?? глибоко? операц??, яка оформилася до середини 30-х рр.
На початку Друго? св?тово? в?йни передбачалося, що наступальна операц?я буде розгортатися у фронтовому масштаб?. Метою фронтово? операц?? передбачалося знищення основних сил противника та захоплення важливих район?в на театр? во?нних д?й. Пром?жн? завдання фронтово? операц?? нам?чалося вир?шувати проведенням низки посл?довних арм?йських операц?й. Глибина фронтових наступальних операц?й визначалася в 200—300 км, арм?йських — 70—100 км, ширина смуги наступу фронту 300—400 км, арм?? — 50—80 км; тривал?сть фронтових операц?й 15—20 д?б, арм?йських — 7 д?б; темп наступу 10—15 км для п?хоти ? 40—50 км для рухливих в?йськ.
Оборонна операц?я могла проводитися як фронтом, так ? арм??ю. Ширина смуги оборони арм?? досягала 80—100 км, глибина — до 60 км (без оперативно? смуги загороджень). Радянськими в?йськовими науковцями передбачалася також можлив?сть проведення самост?йних пов?тряних операц?й, теор?я проведення яких оформилася у передво?нн? часи ? знайшла в?дображення у Тимчасов?й ?нструкц?? з самост?йних д?й В?йськово-Пов?тряних Сил РСЧА (1936). У ВМФ СРСР передбачалося проведення операц?й з метою сприяння сухопутним в?йськам, блокад? ? знищенню сил ворожого флоту, а також порушенню морських комун?кац?й противника.
Погляди на характер в?йськових операц?й в ?нших кра?нах св?ту перед Другою св?товою в?йною формувалися п?д впливом проведено? ними державно? пол?тики. У французьк?й арм?? переважали оборонн? тенденц??; метою оборонних д?й було вимотування супротивника на заздалег?дь п?дготовлених рубежах, обладнаних опорними пунктами ? могутн?ми вузлами опору. Проведення наступу вважалося можливим лише п?сля в?дбиття наступу супротивника. У Збройних силах США ? Велико? Британ?? теор?я п?дготовки ? ведення операц?й сухопутними в?йськами перед Другою св?товою в?йною не розроблялася. Способи ведення операц?й об'?днаними зусиллями р?знор?дних вид?в збройних сил також не отримали розвитку. Б?льш детально були розроблен? способи ведення морських та пов?тряних операц?й з використанням баз, в?ддалених в?д територ?? сво?х кра?н.
В основу во?нно? теор?? нацистсько? Н?меччин? була покладена концепц?я ?блискавично? в?йни? (н?м. Blitzkrieg, у зд?йсненн? яко? важлива роль в?дводилася танковим, моторизованим в?йськам ? ав?ац??: визнавалося необх?дним зосереджувати ус? сили в першому стратег?чному ешелон? для завдавання потужного першого удару. Наступ мав вестися безупинно на усю глибину наступально? операц??. Глибина операц?? групи арм?й ? польово? арм?? досягала 250—300 км. Розгром арм?? Польщ? н?мецькими в?йськами був досягнутий проведенням одн??? стратег?чно? наступально? операц??. Глибина операц?? груп арм?й, що наступали з С?лез?? ? Померан??, а також з? Сх?дно? Прусс??, становила 250—280 км. Перша стратег?чна наступальна операц?я проти Франц??, за планом ?Гельб?, тривала 25 дн?в, з них пер?од активного наступу зайняв 18 д?б. За цей час в?йська на головному напрямку просунулися на глибину до 320—350 км. Середн?й темп наступу становив 18—20 км на добу. При вторгненн? на територ?ю СРСР в 1941 ширина смуг наступу у вих?дному положенн? становила для групи арм?й ?П?вн?ч? 230 км, ?Центр? — 550 км, ?П?вдень? — 780 км.
На початку н?мецько-радянсько? в?йни Червона арм?я вела стратег?чну оборону, в ход? яко? проводилися фронтов? ? арм?йськ? оборонн? операц?? з метою не допустити прориву противника до великих промислових та адм?н?стративних центр?в, затримати його просування, виграти час, необх?дний для п?дготовки ? розгортання резерв?в ? створення умов для переходу в контрнаступ або наступ. П?сля переходу радянських в?йськ у загальний наступ основним видом в?йськових операц?й радянських в?йськ стали наступальн?. Оборонн? операц?? проводилися головним чином в ход? наступу з метою в?дбити удари переважаючих сил противника на певному напрямку (п?д Харковом, Курськом, Ки?вом, Будапештом) ? створити умови для продовження наступу. Ширина смуг оборони становила: для фронту — до 250—350 км, арм?? — 30—70 км. Для них стало характерним глибока оперативна побудова, завчасне планування завдань других ешелон?в, наявн?сть резерв?в, активн?сть. Загальнов?йськов? ? танков? арм??, перебуваючи у других ешелонах, як правило, використовувалися для завдання контрудар?в. Важливе значення в оборонних операц?ях мали контрп?дготовка ? протитанкова оборона.
Стратег?чн?, фронтов? та арм?йськ? наступальн? операц??, в кожному пер?од? в?йни мали сво? особливост?. Способи ?х виконання та зм?ст зм?нювалися в напрямку все б?льш повно? реал?зац?? принцип?в орган?зац?? та зд?йснення глибоко? операц??. На початку в?йни через в?дсутн?сть досв?ду ? нестач? сил ? засоб?в не завжди вдавалося масувати ?х на д?лянках прориву. Внасл?док цього поставлен? ц?л? часто не досягалися. Надал? наступальн? операц?? проводилися з вир?шальними ц?лями, зб?льшувався ?х розмах, удосконалювалися способи прориву оборони ? розвитку наступу. Широке застосування знайшло завдавання удар?в на одному напрямку з метою оточення ? знищення великих ворожих угруповань.
Розмах наступальних операц?й безперервно зб?льшувався. Глибина наступальних операц?й в 1944—1945 досягала: фронтових — 250—350 (у ряд? випадк?в 400—500) км, арм?йських — 150—180 км. Темпи наступу в цей час становили для стр?лецьких в?йськ 20—30 км, для танкових 40—50 км на добу. Тривал?сть операц?? фронту становила 15—20 (деяких 8—12) д?б, арм?? — 5—10 д?б.
П?сля завершення Друго? св?тово? в?йни теор?я п?дготовки ? ведення в?йськових операц?й продовжувала вдосконалюватися. У розвитку теор?? операц?й в?др?зняються 2 основн? пер?оди — до впровадження ядерно? збро? ? п?сля масового оснащення ним в?йськ.
У першому пер?од? (1946—1953) в основу теор?? операц?й були покладен? способи ? форми, що застосовувалися в роки св?тово? в?йни, враховувалося також п?сляво?нний розвиток засоб?в збройно? боротьби, ? особливо зростання рол? бронетанкових та пов?тряно-десантних в?йськ, ав?ац??, сил ? засоб?в ППО. Зменшилася тривал?сть операц?й, зросли темпи наступу. Прорив тактично? смуги оборони передбачалося зд?йснювати в перший день. Для розвитку наступу в глибин? призначалися рухом? групи. При веденн? наступально? операц?? особлива увага приверталася на оточення великих угруповань супротивника. Значний розвиток отримала теор?я ведення пов?тряно-десантних операц?й. Передбачалося, що вони можуть складати частину фронтово? або морсько? десантно? операц??, а також проводитися ? самост?йно в ?нтересах стратег?чно? наступально? операц??. Подальший розвиток отримали протидесантн? операц??, що проводилися у вза?мод?? з флотом. Оборонн? операц?? передбачалося проводити в тих випадках, коли наступ було недоц?льно або неможливо.
Велике значення надавалося активност? та наполегливост? в оборон?, зосередженню основних зусиль на утриманн? тактично? смуги. Удосконалювалися способи участ? в оборонних операц?ях ?нших вид?в збройних сил. Передбачалося проведення операц?й ВПС по завоюванню панування в пов?тр?, зриву перевезень та зосередження в?йськ супротивника, знищення його важливих об'?кт?в.
Масове впровадження з середини 1950-х у збройн? сили ядерно? збро? та ?нших нових засоб?в боротьби викликало зм?ни в оперативному мистецтв? на характер ? способи ведення в?йськово? операц??. Вважалося, що вони можуть вестися як ?з застосуванням, так ? без застосування ядерно? збро?. Визначальною рисою ус?х операц?й ?з застосуванням т?льки звичайних засоб?в ураження було те, що вони мали вестися за умови пост?йно? загрози раптового застосування противником засоб?в масового ураження. В операц?ях, як? планувалося проводити ?з застосуванням ядерно? збро?, вир?шальна роль в?дводилася ядерним ударам.
Висока рухлив?сть, ударна сила ? тактична самост?йн?сть з'?днань ? частин надавали сучасним операц?ям яскраво виражений маневренний характер, р?шуч?сть у досягненн? ц?лей. Передбачалося, що бойов? д?? будуть розвиватися за напрямами, за в?дсутност? суц?льних фронт?в, з широким застосуванням маневру силами ? засобами, з глибокими вза?мними вклиненнями стор?н, обхватами, обходами. При застосуванн? ядерно? збро? поряд з бойовими д?ями в?йськ (сил) операц?? включали ядерн? удари, за допомогою яких досягатиметься одночасне ураження угруповань противника на всю глибину. Ще б?льше зросла роль всеб?чного забезпечення операц?й.
Для пор?вняння, за розрахунками американських в?йськових ширина смуги наступу групи арм?й з 1946 до 1980 року зросла з? 120—200 км до 300—400 км, польово? арм?? — з 40—60 до 150—200 км. Глибина завдань у наступ? зросла: групи арм?й з 300 до 400—500 км, польово? арм?? — з 150 до 250—300 км, тобто зб?льшувалася вдв?ч?. Передбачуваний темп наступу при прорив? тактично? зони оборони 20 — 25 км, а в оперативн?й глибин? 30—40 км ? б?льше. Оборонн? операц?? планувалося проводити вести методами моб?льно? та позиц?йно? оборони (оборони району). Глибина оборони зростала в 2—2,5 рази, а ширина смуги оборони в 2 рази ? становила: групи арм?й 250—450 км, польово? арм?? — 150—300 км ? б?льше.
- Оперативне мистецтво
- Стратег?чна наступальна операц?я
- Стратег?чна оборонна операц?я
- В?йськова стратег?я
- Управл?ння в?йськами
- Радянська в?йськова енциклопед?я. ?ОБЪЕКТЫ — РАДИОКОМПА // = (Советская военная энциклопедия) / Маршал Советского Союза Н. В. ОГАРКОВ — председатель. — М. : Воениздат, 1978. — Т. 6. — С. 64-67. — ISBN 00101-223. (рос.)
- Операция
- Операции механизированных сил [Арх?вовано 25 листопада 2010 у Wayback Machine.]
- Оперативное искусство советских ВВС в Великой Отечественной войне [Арх?вовано 14 кв?тня 2011 у Wayback Machine.]
- Сунь-цзы. Искусство войны.
- Клаузевиц К. О войне. — М.: Госвоениздат, 1934. / Clausewitz K. Vom Krieg. 1832/34.
- Фронтин С. Ю. Военные хитрости (Стратегемы). — СПб.: Алетейя, 1996.
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопед?? | |
| Дов?дков? видання | |
| Нормативний контроль |