习近平接见新调整组建军级单位主官并发布训令

Астеро?д 65 К?бела та дв? з?рки з позначеними величинами

百度 建设生态市，不仅是杭州保护和发展生产力的客观需要，更是社会文明进步的重要标志。

Ви?дима зо?ряна величина? (познача?ться m — в?д англ. magnitude) — безрозм?рн?сна величина, яка характеризу? блиск небесного т?ла (к?льк?сть св?тла, що надходить в?д нього) з погляду земного спостер?гача. Що яскрав?ший об'?кт, тим менша його видима зоряна величина.

Слово ?видима? у назв? означа? лише те, що зоряна величина спостер?га?ться ?з Земл?, ? вжива?ться для того, щоб в?др?зняти ?? в?д абсолютно? зоряно? величини. Ця назва стосу?ться не лише видимого св?тла. Величина, яка сприйма?ться людським оком (чи ?ншим приймачем з такою ж спектральною чутлив?стю), назива?ться в?зуальною.

Зоряна величина познача?ться маленькою л?терою m у вигляд? верхнього ?ндексу до числового значення. Наприклад, 2^m означа? другу зоряну величину.

?стор?я

Поняття зоряно? величини запровадив давньогрецький астроном Г?ппарх у II стор?чч? до нашо? ери. В?н розпод?лив ус? доступн? неозбро?ному оку зор? на ш?сть величин: найяскрав?ш? в?н назвав зорями першо? величини, найтьмян?ш? — шосто?. Для пром?жних величин вважалося, що, скаж?мо, зор? третьо? величини, наст?льки ж тьмян?ш? за зор? друго?, наск?льки вони яскрав?ш? за зор? четверто?. Цей спос?б вим?рювання блиску набув поширення завдяки ?Альмагесту? — зоряному каталогу Клавд?я Птолемея.

Така класиф?кац?йна шкала майже без зм?н застосовувалася до середини 19 стор?ччя. Першим, хто поставився до зоряно? величини як до к?льк?сно?, а не як?сно? характеристики, був Фр?др?х Аргеландер. Саме в?н почав впевнено застосовувати десятков? частки зоряних величин.

1856 року Норман Погсон формал?зував шкалу зоряних величин, встановивши, що з?рка першо? величини р?вно у 100 раз?в яскрав?ша за з?рку шосто? величини. Оск?льки в?дпов?дно до закону Вебера — Фехнера зм?на осв?тленост? в однакову к?льк?сть раз?в сприйма?ться оком як зм?на на однакову величину, то р?зниця в одну зоряну величину в?дпов?да? зм?н? ?нтенсивност? св?тла в ${\sqrt[{5}]{100}}$ ≈ 2,512 раза. Це ?ррац?ональне число, яке називають числом Погсона.

Отже, шкала зоряних величин ? логарифм?чною: р?зниця зоряних величин двох об'?кт?в визнача?ться р?внянням:

$m_{1}-m_{2}=-2,5\,\mathrm {lg} \left({\frac {L_{1}}{L_{2}}}\right)$,

де:

$m_{1}$, $m_{2}$ — зорян? величини об'?кт?в,

$L_{1}$, $L_{2}$ — осв?тленост?, що створюються ними.

Ця формула да? можлив?сть визначити лише р?зницю зоряних величин, але не сам? величини. Щоб за ?? допомогою побудувати абсолютну шкалу, необх?дно задати нуль-пункт — осв?тлен?сть, як?й в?дпов?да? нульова зоряна величина (0^m). Спочатку Погсон застосовував як еталон Полярну зорю, поклавши, що вона ма? р?вно другу величину. П?сля того, як з'ясувалося, що Полярна ? зм?нною зорею, шкалу почали прив'язувати до Веги (як?й приписували нульову величину), а пот?м (коли у Веги теж зап?дозрили зм?нн?сть) нуль-пункт шкали перевизначили за допомогою к?лькох ?нших з?р. Вт?м, для в?зуальних спостережень Вега може слугувати еталоном нульово? зоряно? величини й дал?, оск?льки ?? зоряна величина у видимому св?тл? дор?вню? +0,03^m, що на око не в?др?зня?ться в?д нуля.

Сучасна шкала зоряних величин не обмежу?ться ш?стьма величинами чи т?льки видимим св?тлом. Зоряна величина дуже яскравих об'?кт?в ? в?д'?мною. Наприклад, С?р?ус, найяскрав?ша з?рка н?чного неба, ма? видиму зоряну величину ?1,47^m. Сучасна техн?ка дозволя? також вим?ряти блиск М?сяця ? Сонця: повний М?сяць ма? видиму зоряну величину ?12,6^m, а Сонце ?26,8^m. Орб?тальний телескоп ?Габбл? може спостер?гати з?рки до 31,5^m у видимому д?апазон?.

Спектральна залежн?сть

Зоряна величина залежить в?д спектрального д?апазону, в якому зд?йсню?ться спостереження, тому що св?тловий пот?к в?д будь-якого об'?кта в р?зних д?апазонах р?зний.

• Болометрична зоряна величина показу? повну потужн?сть випром?нювання об'?кта, тобто сумарний пот?к у вс?х спектральних д?апазонах. Вим?рю?ться болометром.

Найб?льш розповсюджена фотометрична система — система UBV — ма? 3 смуги (спектральн? д?апазони, в яких зд?йснюються вим?рювання). В?дпов?дно, там ?снують:

• ультраф?олетова зоряна величина (U) — визнача?ться в ультраф?олетовому д?апазон?;
• ?синя? зоряна величина (B) — визнача?ться в синьому д?апазон?;
• в?зуальна зоряна величина (V) — визнача?ться у видимому д?апазон?; крива спектрально? чутливост? вибрана так, щоб найкраще в?дпов?дати людському зору. Око найчутлив?ше до жовто-зеленого св?тла з довжиною хвил? близько 555 нм.

Р?зниця (U?B чи B?V) м?ж зоряними величинами одного й того же об'?кта в р?зних смугах показу? його кол?р ? назива?ться показником кольору. Чим б?льший показник кольору, тим червон?ший об'?кт.

? й ?нш? фотометричн? системи, у кожн?й з яких ? р?зн? смуги ?, в?дпов?дно, можна вим?ряти р?зн? величини. Наприклад, у стар?й фотограф?чн?й систем? використовувались так? величини:

• фотов?зуальна зоряна величина (m_pv) — м?ра зчорнення зображення об'?кта на фотопластинц? з оранжевим св?тлоф?льтром;
• фотограф?чна зоряна величина (m_pg) — вим?рю?ться на звичайн?й фотопластинц?, що чутлив?ша до синього та ультраф?олетового д?апазон?в спектру.

Видим? зорян? величини деяких об'?кт?в

Об’?кт	m
Сонце	−26,73
Повний М?сяць	−12,92
Спалах ?р?д?уму (максимум)	−9,50
Венера (максимум)	−4,89
Венера (м?н?мум)	−3,50
Юп?тер (максимум)	−2,94
Марс (максимум)	−2,91
Меркур?й (максимум)	−2,45
Юп?тер (м?н?мум)	−1,61
С?р?ус (найяскрав?ша зоря неба)	−1,47
Канопус (2-га за яскрав?стю зоря неба)	−0,72
Сатурн (максимум)	−0,49
Альфа Центавра сукупна яскрав?сть А,В	−0,27
Арктур (3-тя за яскрав?стю зоря неба)	−0,05
Альфа Центавра А (4-та за яскрав?стю зоря неба)	−0,01
Вега (5-та за яскрав?стю зоря неба)	+0,03
Сатурн (м?н?мум)	+1,47
Марс (м?н?мум)	+1,84
SN 1987A — наднова зоря 1987 року у Велик?й Магелланов?й Хмар?	+3,03
Туманн?сть Андромеди	+3,44
Найслабш? зор?,як? видно у мегапол?сах	+3...+4
Ган?мед — супутник Юп?тера, найб?льший супутник Сонячно? системи (максимум)	+4,38
4 Веста (найяскрав?ший астеро?д), у максимум?	+5,14
Уран (максимум)	+5,32
Галактика Трикутника (М33), видима неозбро?ним оком при хорошому неб?	+5,72
Меркур?й (м?н?мум)	+5,75
Уран (м?н?мум)	+5,95
Найтьмян?ш? зор?, видим? неозбро?ним оком у с?льськ?й м?сцевост?	+6,50
Церера (максимум)	+6,73
NGC 3031(М81), видима неозбро?ним оком при ?деальному неб?	+6,90
Найтьмян?ш? з?рки, видим? неозбро?ним оком на ?деальному неб? (Обсерватор?я Мауна-Кеа, пустеля Атакама)	+7,72
Нептун (максимум)	+7,78
Нептун (м?н?мум)	+8,01
Титан — супутник Сатурна, 2-й за розм?ром супутник Сонячно? системи (максимум)	+8,10
Прокс?ма Центавра	+11,10
Найяскрав?ший квазар	+12,60
Плутон (максимум)	+13,65
Макемаке в опозиц??	+16,80
Хаумеа в опозиц??	+17,27
Ерида в опозиц??	+18,70
Найслабш? зор?, видим? на зн?мку CCD-детектора на 24" телескоп? при витримц? у 30 хв	+22
Найтьмян?ший об’?кт, доступний на 8-метровому наземному телескоп?	+27
Найтьмян?ший об’?кт, доступний на орб?тальному телескоп? ?Габбл?	+31,5
Найтьмян?ший об’?кт, що буде доступний на 39-метровому наземному телескоп?	+36
Найтьмян?ший об’?кт, що може бути доступним для приголомшливо великого телескопа (OWL)	+38

Див. також

• Абсолютна зоряна величина
• Фотометрична система Джонсона (UBV)
• Фотометрична система Стрьом?рена (uvbyβ)

Л?тература

• Сурдин В. Г. Звездная величина. Глоссарий Astronet.ru (рос?йською) . Арх?в ориг?налу за 28 листопада 2010. Процитовано 16 вересня 2012.
• Миронов А. В. (2005). Основы астрофотометрии (PDF). Арх?в ориг?налу (PDF) за 24 червня 2013. Процитовано 7 вересня 2012.
• Миронов А. В. (1997). Прецизионная фотометрия. ?Астронет?. Арх?в ориг?налу за 24 червня 2013. Процитовано 7 вересня 2012.

Посилання

•  П?ксел?, логарифми ? стародавн? греки на YouTube (в?део про зорян? величини ? ?х вим?рювання)